Реферат: Уроки 8 Громадсько-політичне життя у 30-ті рр. XX ст. Мета

Уроки 8-9. Громадсько-політичне життя у 30-ті рр. XX ст.


Мета: - спираючись на знання учнів з тем «Сталінська індустріалі­зація» та «Сталінська колективіза­ція», встановити причини кар­динальних змін у структурі укра­їнського суспільства наприкінці 30-х рр.; подати картину соціальної структури суспільства;

продовжувати формувати в учнів уміння аналі­зувати, порівнювати, робити вис­новки й узагальнення;

розкрити антилюдську сутність тоталітарного режиму; прищеплювати відпові­дальність за збереження історичної пам'яті й поваги до людини.

^ Основні поняття: соціальна структура суспільства; соціальна група; оргнабір; урбанізація; номенклатура; соціальна піраміда.

Обладнання: діаграми, таблиці, ілюстративні матеріали, історичні документи, мультимедійна дошка.

^ Тип уроків: уроки-дослідження.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

визначати соціальну структуру суспільства;

характеризувати ознаки повсякденного життя українців у 30-ті роки;

давати визначення радянській тоталітарній системі;

висловлювати власне ставлення до репресій 30-х років;

узагальнювати здобуту інформацію


Хід уроків

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і умінь

Евристична бесіда:

- Подумайте, чому тема нашого уроку носить саме таку назву?

- Чим і як пов'язані між собою форсована індустріалізація і су­цільна колективізація?

- Чи вплинули ці процеси на склад населення СРСР (УСРР)? Якщо вплинули, то як саме?


^ Ш. Мотивація

Сталінська модернізація привела до кардинальних змін у суспільстві. З’явились нові соціальні категорії: службовці, кустарі, колгоспне селянство. Змінився життєвий рівень населення. Безсумнівний прогрес освіти, охорони здоров’я поєднувався з консервацією матеріального благополуччя, а часто із його реальним зниженням. Поступово набрав силу і затвердився радянський тоталітарний режим, що характеризувався масовими репресіями, порушенням прав людини, зміцненням особистої влади Й.Сталіна.

Отже, проголошені соціальні права були переважно декларативними, виконували роль ідеологічного при­криття справжнього стану речей.


ІУ. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

^ 1.Зміни в соціальній структурі суспільства

Демонстрація таблиць, що ви­користовуватимуться протягом уроку на мультимедійній дошці

Чисельність населення України Таблиця 1

Чисельність населення України

Рік

Населен­ня

(млн. чол.)

У т. ч. у % до населення







У містах

На селі

1913

35,2

19

81

1922

26,2

20

80

1939

40,5

34

66


^ Соціальні групи в Україні (%) Таблиця 2

Категорія працюючих

1928

1939

Робітники і службовці, з них робітники

17,3 6

50,2 33,7

Колгоспне селянство і кооперовані кустарі

78,1

—

Колгоспне селянство, селяни-одноосібники

47,2

2,6

Куркулі, непмани

4,6

—


У співбесіді з учнями розглядається визначення поняття «соціальна структура суспільства» (це прита­манний певному суспільству спосіб виробництва, поділ праці, взаємовід­носини класів, соціальних груп і верств суспільства).

^ Самостійна робота

Робота з підручником: прочитати матеріал підручника про паспорти­зацію і відповісти на ряд запитань:

Чому селяни не отримували пас­портів ?

Що таке оргнабір?

Як ви гадаєте, чому найбільше селян вливалося у вугільну про­мисловість?

(Там переважала ручна, важка і малокваліфікована праця.)

Учитель: цікавим є питання про зростання питомої ваги жінок у складі робітничого класу. У 1928 р. вони складали 24 % всіх робітників і служ­бовців, у 1933 р. - ЗО %, а у 1940 р. -39 %.

- Чому, на ваш погляд, держава цілеспрямовано збільшувала масш­таби використання жіночої праці? (Щоб скористатися додатковим ре­сурсом робочої сили.)

Замість дореволюційного розшару­вання селянства (наймити, бідняки, середняки, куркулі) сформувалася зовні єдина соціальна група — кол­госпне селянство. У 1939 р. воно складало майже половину населен­ня республіки.

Робота з таблицею 2. Сільське населення значно зменшилось внаслідок «розкуркулення», драконівської хлібозаготі­вельної політики, голоду та реп­ресій. Демографічна ситуація була катастрофічною. Так, якщо 1927 р. у сільській місцевості народилося 650 тис. дітей, то у 1935 р. — лише 80 тис.

Ще одним явищем, спричиненим індустріалізацією, став швидкий процес урбанізації.

Діалогічна бесіда:

- Згадайте, що таке урбанізація?

- Як у процентному відношенні змінилася кількість міського на­селення з 1922 по 1939 р., вихо­дячи з даних таблиці 1?

- Хто такі службовці?

- Як зріс цей прошарок з 1928 по 1939 р.? (Таблиця 2)

- Чим пояснити таке різке зрос­тання цієї категорії населення ?


^ 2. Життєвий рівень населення

Випереджаюче завдання: надається слово учням, які підго­тувати інтерв'ю з рідними та знайо­мими щодо життєвого рівня насе­лення у 30-ті рр.

Демонструються фотографії



Фото 1.Соловки




Фото 2. Тюремна вишка




Фото 3. Колона арештантів входить у браму Соловецького монастиря





Фото 4. Ув'язнені працюють на будівництві Біломорканалу





Фото 5. Ув'язнені на будівництві Біломорканалу


У чому ж виявилися особливості життя населення у 30-ті роки?

Завдання виконується методом «Дерево рішень», яке після відповідей учнів має такий вигляд :

• склався, а потім набув непоруш­ного принципу так званий за­лишковий підхід до проблем со­ціальної сфери і рівня побуту;

• головна увага приділялася капі­тальному будівництву, нарощу­ванню випуску і вдосконаленню техніки, забезпеченню всім не­обхідним армії;

• колгоспники не мали відпусток, не отримували виплат за лікарняними;

• майже ніхто не отримував пенсій.

Отже, проголошені соціальні права були переважно декларативними, виконували роль ідеологічного при­криття справжнього стану речей.


^ 3. Зміцнення тоталітарного режиму

- Чому Й. Сталін зміг опинитися на вершині соціальної піраміди Ра­дянського Союзу? Пригадайте з курсу всесвітньої історії.

Методом «Віль­ний мікрофон», формулюються ос­новні причини:

- перемога в економічній сфері командно-адміністративного управління;

- відсутність у країні демокра­тичних традицій суспільного життя;

- перетворення ВКП(б) на провідну силу суспільства;

- зрошення партійного й держав­ного апарату на засадах особис­тої відданості вождю;

- різке зниження інтелектуаль­ного рівня керівництва партії і країни, брак політичної культури;

- відчуження людини від управ­ління справами суспільства;

- постійний жорсткий терор про­ти всіх груп населення як найдійовіший засіб підтримки режи­му одноосібної влади.

^ 4. Масові репресії

Учитель: Україною прокотилося три хвилі масових репресій.

Перша - 1929-1931 рр. («Шах­тинська справа», розкуркулювання, масові депортації;

Друга - 1932-1935рр. (Голодо­мор, вбивство С. Кірова, процес над «Московським центром».)

Третя - 1936-1938 рр. (Репресії серед членів партії та армії.)

У другій половині 1937 р. до Киє­ва були направлені М. Хрущов і М. Єжов з метою проведення чист­ки серед членів КП(б)У від «ворогів народу». З січня 1938 р. М. Хрущов почав виконувати обов'язки першо­го секретаря ЦК КП(б)У. Під репресії потрапляли не тільки рядові комуністи, а й керівники КП(6)У. З 11 членів Політбюро ЦК загинуло 10. Зі 102 членів і кандидатів у члени ЦК репресовано було 100. До червня 1938 р. було заареш­товано 17 членів української РНК. У сталінській «м'ясорубці» загинули Х. Раковський, С, Косіор, П. Любченко, В. Чубар та ін.

Робота з історичним документом: (роздається )

Характеризуючи уроки «шахтин­ської справи», Л. Каганович під­креслював: «Навіть і до чесного спе­ца (спеціаліста із числа старої ін­телігенції) слід виявити певний мінімум недовіри» адже спец все-та­ки не комуніст, не революціонер, не пролетарій і звихнутися йому дуже легко. Він недостатньо вболіває за господарство. Для того, щоб спец був чесним, потрібно завжди з ним працювати так, щоб господарник певною мірою мав до нього недові­ру. Ця недовіра не повинна різко впадати в очі. Але спец повинен від­чувати, що до його праці ставляться критично, тоді він працюватиме чесно».

Аналізуючи документ, учні вислов­люють свої думки з приводу того, чи підтримують вони думку історично­го діяча; наводять аргументи на ко­ристь власних поглядів.

Випереджаюче завдання: розповіді учнів про „Великий терор” 30-х років ( ГУЛАГ...тощо)


^ 5. Сталінська Конституція

Учитель: напередодні «Великого терору», 5 грудня 1936 р. було при­йнято Конституцію СPCP, яку на­зивають «сталінською». Вона закрі­пила «перемогу соціалізму в СPCP”, встановлювала більш демократичну виборну систему. У січі 1937 р. було прийнято й нову Конс­титуцію УРСР, яка відтепер почала офіційно називатися Українською Радянською Соціалістичною республікою (УРСР).

Інформаційна хвилинка „Конституція УРСР 1937 року – основні положення”


^ V. Узагальнення та систематизація знань

Бесіда:

- Яка інформація сьогодні на уроці вас вразило найбільше? Відповідь обґрунтуйте.


У другій половині 30-х pp. XX ст. в СРСР (УРСР ) остаточно встановився тоталітарний режим, який характеризувався зміцненням і особистої влади Сталіна, масовими репресіями, порушенням прав лю­дини.


VI. Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал підручника.

2.Учні, об’єднані у групи: «аналітиків», «критиків», «культурологів», «літературознавців», «мистецтвознавців», вони готують додатковий матеріал , творчі роботи про внесок у розвиток культури таких діячів, як: М. Грушевський, В. Винниченко, М. Скрипник, М. Зеров, Т. Осьмачка, В. Сосюра.