Реферат: Розвитком мовлення здійснюється під час вивчення всіх дисциплін, але особлива роль у цьому процесі належить урокам літератури, предметом яких є мистецтво слова

Авторське слово


Робота над розвитком мовлення здійснюється під час вивчення всіх дисциплін, але особлива роль у цьому процесі належить урокам літератури, предметом яких є мистецтво слова. Саме на уроках літератури створюються виняткові можливості для мовленнєвої практики, для оволодіння видами та жанрами мовленнєвих висловлювань, зокрема й творчих.

Розвиток мовлення учнів усіх класів у процесі вивчення літератури здійснюється комплексно за такими напрямками:

словниково-фразеологічна робота, спрямована на збагачення лексичного запасу учнів та активізацію його використання у мовленнєвій практиці;

навчання зв’язного монологічного мовлення у різноманітних жанрах усних та письмових висловлювань;

навчання грамотного діалогічного мовлення;

підсилення виразності, емоційності, образності мовлення.

Отже, розвиток мовлення учнів – це система роботи, що сприяє вдосконаленню їхніх умінь та навичок усно та письмово передавати чужі думки та будувати власні висловлювання.

Систематизувати та прискорити роботу у формуванні мовленнєвих навичок учням допоможуть дані пам’ятки.

^ Цитатне розмаїття


Сучасний урок-це:


• «дзеркало загальної педагогічної культури вчителя, мірило його інтелектуального багатства, показник його кругозору, ерудиції»;

• «твір мистецтва, де педагог уміло використовує всі можливості для розвитку особистості учня, його активного розумового зростання й осмислення засвоєння знань, формування його моральних основ»;

• «відкриття істини, пошук її та осмислення»;

• «частина життя дитини»;

• «сценічний майданчик», де не тільки подаються знання, а й розкриваються, формуються та реалізуються особистості»;

• «засіб формування соціально компетентної особистості учня, здатної поціновувати явища класичного та сучасного мистецтва»;

• «урок демократичного спрямування»;

• «технологізований урок (відео, комп'ютер, факс, мультимедійні системи)»;

• «жива клітина навчально-виховного процесу»;

• «це витвір мистецтва, в якому присутні і краса, і натхнення думки, і радість пошуків, створені спільними зусиллями учня і вчителя»;

• «логічно закінчений, цілісний, обмежений визначеними рамками відрізок навчально-виховного процесу»;

• «організоване педагогом духовне спілку­вання групи, змістом якого є наукове знання, а ключовим результатом - інтелект кожного суб'єкта урочного спілкування»;

• «наша молодість, робота, що цікава розміреною впевненістю в її необхідності й користі, цікаве життя»;

• «майстерня аналізу та обробки інформації, здобутої учасниками процесу з різних джерел інформаційного простору»


«У кожному уроці, має бути родзинка»


Як підготуватися до переказу твору чи його уривка


Насамперед чітко визначте своє ставлення до героя, про якого ви писатимете у творі. Уважно прочитайте твір.

1. Поділіть його на завершені за змістом частини.

2. Підготуйтеся до переказу окремих частин:

зверніть увагу на незрозумілі слова, словосполу­чення; з'ясуйте їхній зміст, намагайтеся використовувати під час переказу;

запам'ятайте, про що йдеться на початку, всере­дині та наприкінці кожної частини.

3. Переказуючи зміст певної частини, користуйтеся за-питаннями-порадами:

про що пише автор (докладний зміст частини);

як він це робить (художні засоби, які використовує письменник).

4. Якщо вам запропоновано вибірковий переказ, із усіх визначених частин слід дібрати лише ті, які відповідають меті поставлених перед вами завдань, і докладно їх пе­реказати.

5. Працюючи над стислим переказом, визначте голов­ну думку прочитаного і, уникаючи зайвої деталізації перекажіть основні події твору.


Як підготуватися до твору-роздуму

про літературного героя


1. Продумайте, що вас хвилює, цікавить, з чим ви не погоджуєтеся. 2. Простежте за текстом, як письменник розкриває ха­рактер героя, його вчинки. Зверніть увагу на художні деталі, які допомагають вам зробити висновок щодо, ставлення автора до героя. Поміркуйте, чи погоджуєтеся ви з думкою автора.

3. Зробіть необхідні добірки з тексту, які допоможуть вам написати твір.

4. Відповідно до структури твору — вступу, основної частини, що складається з тез та доказів, висновку — доберіть додатковий матеріал (епіграф, цитати, фак­ти), який стане в пригоді під час написання твору.

5. Спочатку напишіть твір на чернетці.

6. Працюючи над вступною частиною твору, пам'ятай­те, що мета його — підвести до розуміння вашої го­ловної думки.

7. В основній частині твору викладайте свої думкита обов'язково аргументуйте їх. Намагайтеся уникати простого переказу епізодів твору. Пам'ятайте, що докази можуть бути як прямі, так і від протилежного. Використовуйте тільки ті слова, значення яких ви знає­те. Уникайте повторення одних і тих самих слів.

8. У завершальній частині твору зробіть емоційний обґрунтований висновок щодо вашого ставлення до ге­роя, про якого пишете.

9. Прочитайте написане, перевірте зміст, послідовність викладу, грамотність, використання розділових знаків.

10. Перепишіть роботу начисто.

11. Перевірте написане, пильнуючи описки і пропуски літер.


Як писати твір-опис за картиною


1. Чітко визначте свої розуміння картини, відчуття настрою художника.

2. Створіть портретну характеристику героя (ге­роїні) картини.

3. Відзначте деталі твору, що розкривають образ головного героя.

4. Зробіть необхідні повідомлення про художника — автора картини.

5. Викладаючи свої думки, добирайте переконливі аргументи, проаналізуйте кольорову палітру картини.

6. Добирайте тільки ті слова, значення яких ви знаєте.

7. Прочитайте написане, перевірте зміст, послідов­ність викладу, грамотність.

Як підготуватися до твору-метаморфози

1. Ґрунтовно продумайте тему.

2. Визначте основну думку майбутнього твору.

3. Проаналізуйте те, про що будете писати: виділіть найхарактерніше, що спостерігаєте.

4. Коротко запишіть найголовніше.

5. Спробуйте ввійти в образ для кращого висвітлен­ня твору.

6. Напишіть твір на чернетці.

7. Проаналізуйте співмірність частин твору.

8. Стежте за тим, щоб думки розкривалися послі­довно, аби кожне попереднє речення було логічно по­в'язане з наступним»

9. Прочитайте написане, перевірте послідовність викладу, грамотність використання розділових знаків.

10. Перепишіть роботу на чистовик.

11. Перевірте написане, пильнуючи описи і про­пуски літер.


Як писати твір-роздум у жанрі есе


1. Ґрунтовно продумайте тему твору.

2. Викладаючи свої думки, пам'ятайте, що вони не претендують на вичерпне трактування теми.

3. Викладайте лише власні думки.

4. Визначте свої враження з конкретного питання.

5. Слідкуйте за логікою викладу.

6. Пам'ятайте про художню форму есе.

7. Висловлюйте суб'єктивну думку.

8. Зверніть увагу на характер есе (філософський, публіцистичний).

9. Формулюючи речення, використовуйте свіжі метафори, афоризми.

10. Визначте головну ідею твору-ссе.


Як написати твір компаративного характеру


1. Розпочинаючи роботу над твором, ґрунтовно продумайте його тему.

2. Визначте головну ідею твору.

3. Складіть план, доберіть епіграф, що відповідає темі твору і розкриває його головну думку.

4. Визначте, що об'єднує та вирізняє аналізовані твори.

5. Продумайте, який цитатний матеріал з обох творів доречно використати для аргументації своєї думки.

6. Порівнюючи твори, не забувайте про компози­ційні засоби викладу думок (інтригуючий початок, послідовне розгортання тези, хід роздумів у формі «запитання-відповідь», контрастне зіставлення аргу­ментів, експресивний висновок).

7. Викладаючи у творі свої думки, не забувайте, що вони мають бути пов'язані з темою та головною ідеєю твору.

8. Звертайте увагу на співрозмірність частин твору.

9. Стежте за тим, щоб думки розвивалися послі­довно, щоб кожне попереднє речення було логічно пов'язане з наступним.

10. Формулюючи речення, намагайтеся, щоб ваша думка була висловлена точно, просто, образно і не допускала логічного тлумачення.


Як писати реферат


1. Визначте адресата і мету спілкування.

2. Доберіть відповідну літературу.

3. Опрацюйте джерела, зробіть стислі помітки, закладки в книжці.

4. Складіть план відповідно до обсягу реферату (його пункти розкриваються приблизно на однаковій кількості сторінок).

5. Оформіть яскравий, привабливий вступ.

6. Дайте перелік основних висновків, узагальнень та рекомендацій.

7. Оптимальний обсяг реферату – 10-12 друко­ваних сторінок. Такий реферат потребує для усного викладу перед аудиторією 10-15 хв.

8. Під час усного виступу краще розповідати, а не читати реферат. Для цього складіть розгорнутий план-конспект на 2-4 сторінки.

9. Під час добору мовних засобів для написання реферату необхідно враховувати особливості наукового стилю мовлення.


Як працювати над відгуком про твір мистецтва


1. Вдумайтеся в тему висловлювання.

2. Визначте адресата і мету спілкування.

3. Доберіть форму відгуку (лист, повідомлення, записи вражень у щоденник, стаття до періодичного видання тощо).

4. Визначте стиль і тип мовлення.

5. Обґрунтуйте свою думку про твір мистецтва, доберіть переконливі аргументи.

6. Подбайте про мовленнєве оформлення відгуку, вживайте лише ті мовні засоби, які характерні для обраного стилю і жанру мовлення.

7. Дотримуйтеся вимог до мовлення та культури спілкування.


Орієнтовна схема відгуку на книжку


1. Зміст книжки.

2. Актуальність тематики твору.

3. Творчий задум автора.

4. Критична оцінка твору.

• особливості композиції книжки;

• сила впливу слова письменниці;

• майстерність автора у зображенні характерів героїв;

• мистецтво художника, ілюстратора книжки.

5. Основна думка відгуку.


^ Як працювати над тематичними виписками


1. Виберіть з тексту необхідний матеріал і випишіть його на картки у вигляді цитат у такій послідовності: цитата, прізвище та ініціали автора твору, назва твору, видавництво, рік і місце видання, розділ книги чи том, сторінка.

2. Якщо із цієї сторінки беруться ще цитати, то посилання на джерело робиться так: «Там само». Коли цитата береться з іншої сторінки книжки, то пишеться: «Там само» й вказується сторінка.

3. Чужі слова потрібно наводити з абсолютною точністю, не вириваючи їх з контексту.

4. Якщо під час цитування доводиться роботи про­пуски окремих слів, то в цитаті замість пропущених слів ставляться три крапки (...).

5. Цитати у вигляді самостійного речення оформ­ляються за правилами пунктуації при прямій мові.

6. Якщо цитата є складовою частиною думки того, хто пише, то вона береться в лапки і пишеться з малої букви.

7. На полях перед цитатою або у верхній частині доцільно давати її короткий заголовок, тобто одним чи кількома словами передати основний зміст цитованого тексту.


Як складати тези, план і конспект


1. Прочитайте текст, визначте його тему та основну думку.

2. Поділіть текст на логіко-смислові частини.

3. Дібравши заголовок до кожної частини, мати­мемо план тексту.

4. Поставте до кожної логіко-смислової частини тек­сту запитання: «Про що говориться в цій частині?»

5. Знайдіть у тексті відповідь; запишіть її стисло власними словами або словами автора.

6. Доповнивши тези конкретним матеріалом, фактами, взятими з тексту цитатами, матимемо кон­спект.

7. Складаючи план, тези чи конспект, запишіть прізвище автора, повну назву роботи, рік, видавництво, назву журналу чи газети, у якому вона надрукована.

8. Виділіть і відокремте сани від одного розділи, параграфи, пункти.

9. Після кожної закінченої частини робіть інтервал (сюди можна виписати нові нотатки).

10. Виділіть основні тези, ідеї різними кольорами, підкресленням, значками тощо.

11. Матеріал можна розташувати так:


Поля для наступної роботи над записом

Конспект роботи



^ Як написати анотацію на художню книжку


1. Дайте стислу характеристику книжки та її теми.

2. Зробіть перелік основних розділів чи питань, що висвітлюються у творі.

3. Критично оцініть зміст твору, його проблематику та образи.

4. Подайте основні відомості про автора.

5. Вкажіть, на якого читача розрахована книжка.


Як готувати доповідь


1. Визначте адресата мовлення і мету спілкування.

2. Вдумайтеся в тему, визначте основну думку майбутньої доповіді.

3. Опрацюйте літературу із цієї теми.

4. Добираючи матеріал, зверніть увагу на факти, які зацікавлять аудиторію, перед якою буде виголошена доповідь. Зробіть певні виписки.

5. Складіть робочий план і відповідно до нього систематизуйте дібраний матеріал.

6. Узагальніть основні положення кількох джерел, унаслідок чого думки, викладені в кількох працях, звучатимуть повніше, переконливіше.

7. Запишіть текст доповіді повністю або частково (початок, кінцівку).

8. Виділіть терміни, незнайомі слова, уточніть ви­мову і наголошення слів.

9. Під час розповіді робіть паузи, дотримуйтеся правильної інтонації.

10. Виступаючи, завжди стежте за слухачами: якщо вас перестали слухати, змініть тон мовлення, наведіть цікавий факт, ніколи не намагайтеся перекричати аудиторію.

11. Якщо потрібно заглянути в нотатки, опустіть очі, не нахиляючи голови.

12. Стежте за своїми мовлення: уникайте слів-паразитів, не заповнюйте паузи звуками («е-е-е», «ну-у») та ін.

13. Перекажіть текст доповіді вдома.


Як виразно прочитати художній текст


1. Готуючись виразно прочитати будь-який твір, декілька разів прочитайте його мовчки.

2. Визначте для себе особисту мету читання (ваше «надзавдання»): що саме ви хочете висловити під час читання, які почуття та асоціації прагнете викликати у слухачів.

3. Продумайте, у яких місцях тексту слід зробити паузи, які слова та словосполучення треба виділити голосом.

4. Вдома декілька разів спробуйте прочитати твір уголос перед дзеркалом.

5. Тренуючись читати, подумки перевірте, чи не робите ви зайвих рухів.

6. Перед початком читання в класі займіть зручну позу, розгляньте слухачів і витримайте паузу. Розпо­чинаючи штати, не забувайте вказати автора та назву твору. Глибоко вдихніть — і розпочинайте читання.

Орієнтовна схема аналізу прочитаного


1. Чи правильно зрозумів виконавець тему та ідею твору?

2. Чи вдалося читцю передати авторську думку під час читання?

3. Яким було «надзавдання» прочитаного? Чи ви­конав його читець?

4. Чи цікаві інтерпретація, «бачення» твору, запро­поновані читцем?

5. Чи задовольнили вас жести та міміка читця під час виконання твору?

6. Чи не було помилок при передачі змісту худож­нього твору?

7. Чи вдалося виконавцю уникнути мовленнєвих недоліків під час читання?


Правила проведення дискусії


1. Ретельно продумайте свою точку зору на питан­ня і аргументи до неї.

2. Вступаючи у дискусію, не розпочинайте її з тих питань, за якими ви розходитеся в поглядах із вашим опонентом.

3. Використовуйте метод Сократа, який полягає в тому, що свою думку ви розподіляєте на маленькі час­тинки і кожну пропонуєте у формі запитання.

4. Уникайте категоричності, особливо, якщо ви за­перечуєте опонентові.

5. Обминайте монологи, адже діалог продуктивніший.

6. Умійте почути та зрозуміти позицію опонента.

7. Не переривайте свого співрозмовника.

6. Не висміюйте його і не доводьте його точку зору до абсурду.

7. Не прискіпуйтеся до невдалої форми висловлю­вання опонента.

10. Не переходьте на особистість співрозмовника.

11. Не розбивайте його позицію, а доведіть свою.

12. Волійте не перемагати, а знайти істину.

13. Погоджуйтеся з тим, у чому ваш співрозмовник ; має слушність, знайдіть раціональне у його словах.

14. Поясніть, чому ви не можете погодитися зі сво­їм опонентом, і висловте свої думки.


Як розповідати про літературного героя


1. Щоб розповісти про героя літературного твору, пе­редусім складіть план (простий або складний). У ньому мав відбитися характеристика героя –"оцінка його яко­стей, виявлення у характері, зовнішності, мові, діях пев­них особливостей".

2. Подумайте, яке місце належить героєві у творі (головне, другорядне чи епізодичне) і яким – позитивним чи негативним – змальований він автором. 3. Доберіть фактичний матеріал, який допоможе розкрити образ літературного героя (цитати з тексту, вис­ловлювання видатних людей, прислів'я, приказки тощо):

а) зверніть увагу на портрет персонажа, особливо при­дивіться до деталей; поміркуйте, що увиразнено в пор­треті, чи характерна така зовнішність героя для його соціального стану;

б) з'ясуйте, який спосіб життя веде персонаж, чи опи­сано його помешкання (можливо, є деталі, які зможуть розповісти про господаря оселі);

в) про які інтереси та здібності героя ви дізналися;

г) особливу увагу приділіть моральним якостям пер­сонажа: визначте позитивні, сильні сторони його харак­теру, а також вади; спробуйте свою думку аргументува­ти прикладами з тексту: про що і як говорить, думає герой, які вчинки для нього характерні;

д) поміркуйте над взаєминами між героєм та його оточенням (природою, людьми), які риси характеру персо­нажа проявляються у цих взаєминах.

4. Висловіть власне ставлення до героя: чим він спо­добався або не сподобався, над чим вас змусили за­мислитись Йога вчинки.


^ Як підготувати літературну вікторину


Літературна вікторина – це пізнавальна гра, що складається із запитань і відповідей на літературні теми.


1. Визначте тему та зміст (біографічні, текстуальні, тематичні, з теорії літератури, комбіновані) літературні вікторини. Дайте їй назву.

2. Продумайте мовностилістичні засоби (звичайні, цитатні, комбіновані) і характер відповідей (стислі, по­ширені) вашої категорії

3. Окресліть приблизну кількість запитань та обсяг літературного матеріалу. 4. Укладаючи,запитання до літературної вікторини, пам'ятайте, що вони мають бути не складними й не легкими, чіткими, цікавими, несподіваними та інтри­гуючими.

5. Дайте відповіді на підготовлені вами запитання й запишіть їх поряд у дужках.

6. Потренуйтесь у проголошенні запитань.


Як створити рекламний проект

за прочитаним художнім твором


^ Реклама – поширення відомостей про когось або щось для створення популярності.


1. Чітко визначте своє ставлення до прочитаного й поду­майте, чим цей художній твір та його автор можуть привер­нути увагу читачів-однолітків.

2. Оберіть необхідний тип рекламного повідомлення (дру­кована, радіо- або телереклама).

3. Користуючись текстом художнього твору та деякими відомостями з біографії його автора, підкресліть цікаві епізоди, які можливо, становитимуть сюжетну основу вашої реклами.

4. Продумайте структуру вашого рекламного проекту. Визначте місце й послідовність таких складових реклами, як заголовок, ілюстрації, текст та з'ясуйте їхні пріоритети у змістовому навантаженні.

5. Доберіть заголовок.

6. Змоделюйте звуковий та візуальний ряди реклами (якщо такі передбачаються в обраному вами типі реклам­ного проекту).

7. Визначте основні художні прийоми, за допомогою яких ви прагнете заволодіти увагою аудиторії (крупний план, контрастне зображення, влучний заголовок, музичний су­провід, збільшений шрифт друкованого тексту, використання образних порівнянь, стилізацій тощо).

8. Розставте логічні наголоси, паузи, продумайте інтона­цію та темп читання.

9. Відкоригуйте свою роботу, виправте помилки.

10. Потренуйтеся в проголошенні створеного вами рек­ламного проекту за прочитаним художнім твором.


^ СИСТЕМА ТВОРЧИХ ДОМАШНІХ ЗАВДАНЬ ІЗ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

5 клас


Тема

Домашнє завдання




Вступ

Література і фольклор — скарбниця духовних багатств людства

Дати пояснення слову «скарб»




Фольклор — усна народна

творчість.

Прислів'я і приказки — малі жанри

фольклору, джерело народної

мудрості

Уявити себе збирачем фольклору і записати улюблені прислів'я мами, тата, бабусі,

дідуся (це підготовча робота до наступних уроків, де учні будуть шукати аналоги

прислів'їв зі скарбниці світової літератури і повідомляти про результати своєї

роботи батьків)

^ Народна казка

Казка як жанр фольклору

Створити власне визначення казки (для незнайка, для дитячого словника).




Пояснити слово «диво».




Які чудеса трапляються у казках?




Скласти перелік їх за прочитаними казками

Брати Грімм. «Пані Метелиця»

Переказати казку від імені Півника, пані Метелиці, пасербиці.




До підсумкового уроку: «Що ж робить казку казкою?»




Огляд казок зі збірки братів Грімм

^ Літературна казка

Віршовані казки О.Пушкіна.

Олександр Пушкін.

Вступ до поеми «Руслан і Людми-

ла»

Назвати казкових героїв, згаданих у вступі до поеми «Руслан Людмила».

Використати засоби виразності мови, вивченні в класі, для відтворення казкової

атмосфери вступу.

Додаткове читання: поема «Руслан і Людмила»

Шарль Перро. Збірка «Казки матінки моєї Гуски, або ж Історії

та оповідки минулих часів з повчальними висновками» та її

найпопулярніші сюжети.

«Попелюшка»

Усі герої казок Ш.Перро (домашня підготовка до гри-змагання в класі: хто прочитав

найбільше казок і зможе їх назвати, зашифрувати в пантомімі або відтворити уривок з них). Кого називають в житті попелюшками ?

Рольова гра «Я — Попелюшка», «я — Кіт у Чоботях», «Я — Хлопчик-Мізинчик»

Ганс Крістіан Андерсен.

«Снігова Королева»

Огляд казок Андерсена до уроку позакласного читання із завданням: як розпізнати

казку Андерсена і чи є в ній своя особливість.

Малюнки до казок Андерсена.

Дібрати епіграф до кожного з оповідань казки (за зразком, записаним у класній

роботі: Вони не були братом і сестрою, але любили одне одного, як брат і сестра

(цитата-епіграф до другого оповідання казки)).

Знайти в тексті антитези і записати в символах.

Серце і крижина

Самуїл Маршак.

«Дванадцять місяців»

Перегляд вистави, визначити: монологи і діалоги, авторські ремарки, зміни дії.

Записати до словничка нові визначення і терміни.

Передати характер героїні за допомогою виразного читання її монологів.

Знайти в тексті чарівні та побутові деталі, виділити закладкою.

Складання сценарію новорічної або різдвяної казки з усіма вивченими особливостями п'єси-казки.

Редагування сценарію.

Робота в групах з обраним «режисером» над своїм сценарієм

Редьярд Кіплінг «Мауґлі»

Малюнок або серія малюнків до твору, що відтворюють послідовність подій.

Закони людського світу і світу тварин.

Який закон Джунглів головний?

Алкман

«Сплять усі верховини гірські»

Намалювати пейзаж і до нього написати свій вірш — пейзажну замальовку

Й.В.Ґете

«Нічна пісня подорожнього»

Створення вірша — переспіву з Ґете

Михайло Лермонтов

Створити підписи до малюнків-пейзажів Лермонтова (за кн. «Виставка М.Лермонтова в школі» або робота в парах: один малює малюнок за віршем Лермонтова, а інший підбирає йому влучну назву (можна використати цитати з творів))

Федір Тютчев

Описати відчуття, які навіюють вірші Тютчева

Мацуо Басьо

Написати вірші за законами японської поезії: 1 рядок — стан, 2 — рух, 3 — результат: Старий ставок (опис стану) Жабка плигне (опис руху) Плеск пролунає (результат)

Роберт Бернс

Спостереження за ритмом віршів Бернса (прислухайтесь до ритму віршів, читаючи їх вголос — так звучить шотландська народна пісня). А які українські нагадують вам народні пісні? Зразки стилізованої під народну пісню української поезії

Марк Твен

«Пригоди Тома Сойєра»

Опис в барвах світу дитинства — «якими кольорами ви би розписали дитинство?». Заповнити табличку:

1) Головні цінності дитинства.

2) Головні цінності дорослих.

Скласти поради батькам, як виховувати дитину, схожу на Тома



^ ЗМІСТ АНАЛІЗУ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ


Схема № 1 аналізу прозового художнього твору


I. Загальні питання;

1) назва твору, ім'я автора;

2) рік написання та публікації;

3) історія написання;

4) кому присвячений, чому саме;

5) наявність епіграфа, що він означає.

II. Теоретичні, літературознавчі питання:

1) напрям, якого (яких) твір стосується;

2) жанр;

3)тема;

4)ідея;

5) система образів;

6) сюжет, його елементи та особливості в даному творі;

7) композиція;

8) художньо-зображальні мовні засоби;

9) бібліографія.

ІІІ. Культурологічні питання:

1) синтез мистецтв, що спостерігається у творі;

2) наявність українознавчих аспектів;

3) культурологічне оточення (культурно-мистецькі події цього часу);

4) думки митців та критиків;

5) власна думка про твір.


^ Словник літературознавчих термінів до схеми №1


Алегорія — інакомовлення; троп, у якому абстрактне поняття передається за допомогою конкретного образу; спосіб двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб і явищ під конкретними художніми образами з відповідними ознаками приховуваного, з відповідними асоці­аціями.

Бібліографія – перелік друкованої літератури за певною про­блемою з метою найповнішого ознайомлення з нею.

^ Дидактична література – літературні твори, що пишуться з пізнавальною та виховною метою.

Гіпербола – надзвичайне перебільшення будь-яких якостей і зображуваного предмета; один із тропів.

^ Гротеск – таке надзвичайне перебільшення, що надає обра­зу фантастичного характеру; один із тропів.

Епітет — троп, художнє означення.

Епос — один із трьох родів художньої літератури» який озна­чає оповідну прозу чи поезію (в глибокій минувшині — зобра­ження героїчних вчинків персонажа). Мала епічна форма – один епізод (новела); середня – кілька (повість); велика – багатопланова дія, історія життя (роман). Епічні жанри: епопея, билина (ліро-епос), літопис, казка, роман, детектив, повість, оповідання, новела, есе, нарис, байка (ліро-епос), анекдот-тощо.

^ Есе – нарис чи стаття, що насичені теоретичними, філософсь­кими роздумами на певну тему.

Жанр – вид літератури, що розвивається у межах певного роду.

Іронія – осміяння, що має в собі негативну оцінку того, що осміюється; один із тропів.

Композиція – будова твору.

Кульмінація – найвища точка напруження у розвитку дії ху­дожнього твору.

^ Літота – троп, протилежний гіперболі, художнє зменшення.

Метафора – троп; слово чи словосполучення, що розкриває сутність одного явища через перенесення на нього подібних оз­нак іншого.

^ Новела – мала епічна форма художньої літератури; жанр, в основі якого – епізод особистого, приватного життя героя.

Оповідання – мала форма епічної прозаїчної літератури; жанр: 1) будь-який невеликий розповідний твір; 2) епічна розповідь з сюжетом, що природно розвивається; 3) форма оповідання з на­явністю оповідача тощо.

Патерик – збірка (частіше середньовічна) повчальних опов­ідань про життя пустельників, святих людей певної місцевості.

Повість – розповідний художній твір, що має розгорну­тий сюжет, широко охоплює події з життя головного героя, має певну кількість другорядних персонажів; за розміром та широтою охоплення життя займає місце між оповіданням і романом.

Порівняння – троп; пояснення одного предмета чи явища за допомогою іншого, подібного до нього.

Роман – складний за будовою і великий за розміром епічний твір, в якому широко охоплюються життєві події певної епохи та багатогранно і в розвитку змальовані герої.

^ Сарказм – особливо уїдлива іронія; один із тропів.

Сюжет – система подій, що становлять зміст твору; елемен­ти сюжету; експозиція, зав'язка, кульмінація, розв'язка, епілог.

Троп – використання слова у переносному, непрямому зна­ченні.


^ Схема № 2 аналізу поетичного твору


1. Загальні питання:

1) назва твору, ім'я автора;

2) назва збірки, складовою якої є вірш;

3) рік написання та видання;

4) поштовх для створення збірки чи вірша;

5) кому присвячений;

6) наявність епіграфа, його значення.

ІІ. Теоретичні, літературознавчі питання:

1) напрям, якого (яких) стосується вірш чи збірка;

2) жанр;

3) тема;

4) ідея;

5) рима чи її відсутність;

6) вид рими;

7) розмір вірша;

8) строфіка;

9) художньо-зображальні мовні засоби;

10) бібліографія.

ІІ. Культурологічні питання:

1) синтез мистецтв, що спостерігається у вірші чи збірці;

2) українознавчі аспекти;

3) культурологічне оточення, наявність музичного супроводу;

4) думки митців та критиків;

5) власна думка про твір.

При мітка; Художньо-зображальні мовні засоби — це: 1) тропи; 2) прийоми милозвучності (звукової органі­зації мови, звукопису): алітерація — повтор приголосних; асонанс — повтор голосних звуків; повторення слів, їх початків (анафора), закінчень (епіфора) тощо; 3) прийоми творення поетичного образу: порівняння людського із зовнішнім, з природою; антропоморфічні порівняння — природа уподібнюється до людини, тотожність краєвиду і настрою, їх взаємозалежність; алегорія — поширення образу на цілий твір; образ-малюнок; наявність контрас­ту в самому образі.


^ Словник літературознавчих термінів до схеми № 2


Акростих (грецьк.) – вірш, в якому початкові літери кожно­го рядка, якщо їх прочитати зверху вниз, утворюють слово чи фразу та найчастіше вказують, кому вірш присвячений.

Анафора – єдиний початок; повторювання слів, їхніх початків, віршованих рядків, половини рядка, словосполучень.

Антропоморфізм – уособлення, коли предмет зображення уподібнюється до людини чи наділений людськими рисами.

Буколіка – пастуша пісня.

Буриме – вірш, що його пишуть на заздалегідь визначену риму, яку не можна змінювати.

^ Вінок сонетів – віршований твір з п'ятнадцятьма сонетами;

Верлібр – вільний вірш, що не має рими та чітко визначеного ритму.

Вільний вірш – віршована форма, що відрізняється рядками неоднакової довжини, наявністю різних стоп і метричних прозаїзмів.

Георгіки – вид дидактичної літератури, де темою є сільське життя, сільське господарство, землеробство.

^ Елегія – поетичні філософські роздуми, пройняті сумом і скор­ботою.

Епіграма – вид сатиричної поезії; невеликий вірш, що вис­міює будь-яку особу чи явище.

^ Епіфора – повторення закінчень.

Ідилія – одна із форм буколіки, вірш про безжурне життя на лоні природи.

Лірика – один із трьох родів художньої літератури, в підґрунті якого зображення внутрішнього світу людини, її переживань і почуттів.

^ Ліричні жанри – епіграма, епітафія, буколіка, еклога, епіталама, ідилія, гімн, ода, послання, балада, дума (ліро-епічний, поема (ліро-епічний), байка тощо.

Неточна рима (асонанс) – звуки римованих слів фонетично повністю не збігаються (наприклад: "стійкий" – "ластівки").

Паліндром (грецьк.) – той, що повертається назад, "перевер­тень"; вживається для позначення художнього тексту, який чи­тається зліва направо і справа наліво тотожно або від початку вірша до кінця і зворотно.

Пастораль – література, що присвячена життю пастухів; одна , із форм буколіки.

Переспів – вірш, написаний за мотивами твору іншого автора.

Прозаїзм – слово, що є нижче рівня поетичності даного твору.

Рима – повторення окремих звуків чи звукосполучень, що пов'язують закінчення двох чи більше рядків. За розташуван­ням у рядках рима буває парною, чи суміжною (а а б б), пере­хресною (а б а б), кьільцевою (а б б а). За наголосом – чолові­чою, жіночою, дактилічною.

Асонансною (неточною) – неповна точність звукового повто­рення. Точною – повна точність звукового повторення.

Ритм — повторення схожих явищ через певні рівні проміжки; ритм вірша формується за рахунок складів чи наголосів у ряд­ках, що поєднуються в строфу.

^ Розмір вірша – кількість стоп; за кількістю складів у стопі розмір розподіляється на двоскладовий (ямб, хо­рей), трискладовий (дактиль, амфібра­хій, анапест) тощо.

^ Сонет – ліричний вірш із 14 рядків (рима за схемою: а б б а — а бба — ввг — дгдта ін.).

Стопа – група складів у вірші.

Строфа – віршова сполука, що об'єднана загальною римою і становить ритмічне та синтаксичне ціле. Строфа може бути дво­віршем, терциною (три рядки), чотиривіршем тощо.


^ Схема (№ 3) аналізу драматичного твору


І. Загальні питаним:

1) назва твору, ім'я автора;

2) рік написання, рік видання;

3) історія написання;

4) наявність присвяти» епіграфа.

II. Теоретичні літературознавчі питання:

1) напрям, якого (яких) стосується твір;

2) жанр;

3) тема та ідея;

4) система образів;

5)сюжет;

6) композиція;

7) художньо-зображальні засоби словесного мистецтва: діалоги, монологи, репліки як засоби характеристи­ки персонажів; наявність авторської характеристики та коментаря (опис обстановки, поведінки, жестів персонажів, ремарки тощо).

8) художньо-зображальні засоби сценічного мистецтва: мізансцена, гра акторів, декорації, костюми, музичні, звукові та світлові ефекти тощо;

9) бібліографія.

III. Культурологічні питання:

1) синтез мистецтв, що спостерігається у творі;

2) українознавчі "аспекти;

3) рік, місто і місце першої постановки;

4) режисер, авторський склад першої вистави;

5) культурологічне оточення;

6) думки митців, критиків до твору і вистави;

7) власна думка про твір та виставу.


^ Словник літературознавчих термінів до схеми № З


Акт – закінчена частина драматичного твору чи театральної вистави.

Бутафорія – предмети, що імітують оригінал на сцені теат­ру, у вітрині магазину.

Бутафор – той, що виготовляє бутафорію.

Драма – одна з головних родів літератури; що призначений для виконання на сцені, тому має ознаки літературного та сцен­ічного мистецтв.

Комедія – одна з видів драми, де дії, характери трактуються у формах смішного, пройняті комізмом.

Костюмер – працівник театру, який готує костюми, одяг для сцени.

Мізансцена – розміщення акторів і сценічної обстановки в різні моменти дії п'єси.

^ Поза – положення тіла.

Режисер - творчий працівник театру, кіно, який здійснює постановку спектакля чи фільму.

Ремарка – пояснення, зауваження драматурга, що поперед­жають чи супроводжують рух дії у п'єсі.

Репліка – висловлювання діючої особи.

Статист – актор, який виконує другорядні ролі без слів; учасник масових сцен.

^ Сцена – 1) частина будівлі театру, майданчик для вистави; 2) окрема частина акту театральної п'єси; 3) окремий епізод.

Сценарій – 1) літературно-драматичний твір для театру чи кіно, що має опис дії з текстом промов, реплік персонажів; 2) план, сюжетна схема п'єси, опери, балету тощо.

Сценарист – автор сценарію.

Трагедія – один із видів драми, в основу якого покладений особливо напружений, непримиренний конфлікт, що здебільшо­го закінчується загибеллю героя.


Пам'ятка вчителю

щодо створення і використання в роботі тестів

1. Тести мають бути органічною склад