Реферат: Уроки розвитку зв’язного мовлення

Уроки розвитку зв’язного мовлення

Гуцалюк Т. В.

Вчитель початкових класів

НВК «ЗОШ І-ІІІ ст., гімназія» №5

м. Славути


Тема: "Шануймо старість"

Інтегрований урок рідної мови й мовлення (спарений — 2 уроки по 40 хвилин) у третьому класі.

Зінтегровано види діяльності:

• розвиток зв’язного мовлення;

• виразне читання;

• пісенна творчість,

• образотворче мистецтво.

Дидактичні й розвивальні головні цілі (домінанти). Збагачення словника дітей фразеологізмами, словами різної морфемної будови, синонімами, антонімами (за темою уроку.) Розвиток уяви, умінь зв'язно розповідати, описувати, міркувати. Вироблення механізму добору комунікативно доцільних мовних засобів, зіставлення наукових і художніх текстів — прозових та віршованих. Формування умінь зіставляти життєві факти, мистецькі твори, мовні явища, узагальнювати, систематизувати їх. Удосконалення знань про споріднені слова, орфографічних навичок.

^ Супровідні цілі. Інтегрування з мовним матеріалом фактів з народо­знавства, музики, образотворчого мистецтва. Розвиток умінь збирати народознавчий матеріал, систематизувати його, розвиток умінь зіставляти текст, малюнок та удосконалення вокальних навичок.

^ Виховні цілі. Виховувати шанобливе ставлення до старших.

Обладнання. Портрети жінок похилого віку, написаних художником

О. Шиловим. Фотографії бабусь (дітей), ілюстрації до казок, на яких зображена бабуся, квітчаста хустка.

Структура уроку

І. Організація класу

ІІ. Повідомлення теми уроку

— Сьогодні на уроці ми...

1. Згадаємо свято сьогоднішнього дня.

2. Розглянемо портрет бабусі.

3. Розповімо про свою бабусю.

4. Прочитаємо поезії.

5. Поспіваємо пісню.

6. Виконаємо граматичні завдання.

7. Прочигаємо текст.

8. Складемо діалог.

9. Напишемо лист до бабусі.

ІІІ. Робота над темою уроку

1. Вступна бесіда.

— На минулих уроках ми говорили про нашу державу, її минуле і сьогодення, мріяли про майбутнє, адже без минулого не може бути майбутнього.

— Кого вважають майбутнім країни ? (Дітей.)

— Кому ми завдячуєм тим, що з'явилися на світ? (Батькам.)

— А кому завдячують батьки ? (Теж батькам.)

— А ким же вони вам доводяться ? (Бабусею і дідусем.)

— А ви їм? (Онуками.)

— Сьогодні, 7 грудня, свято жіночої долі, або Катерини, і тому ми будемо говорити про свою бабусю, про всіх жінок похилого віку, адже вони, хто вже більшу частину життя прожив, можуть сказати, якою була їх доля.

^ Каліграфічна хвилинка: бабуся, прабабуся.

Списати. Я весна, мене, жде літо,

А бабуся вже зима.

— Про що ці слова? (Про молодість, зрілість і старість.)

— Запишіть антоніми. (Молодість — старість, літо — зима.)

2. Розгляд картини художника О. Шилова "Портрет жінки похилого віку".

- Більшість художників зображають на своїх картинах молодість, красу, а художник Олександр Шило в зумів побачити красу в людях похилого віку. Погляньте й скажіть:

— Який у цієї жінки вираз обличчя? (Зажурений, втомлений.)

— А яке у неї обличчя? (Зморшкувате.)

— А волосся? (Сиве, ріденьке.)

— А руки? (Жилаві, натруджені.)

— Чому такою вона стала? (Прожила тяжке життя, багато роботоньки переробила, багато горя побачила на своєму віку.)

— Прочитайте прислів'я: "Життя прожити — не поле перейти ".

— Чи можна так назвати картину? Які почуття викликає вона?

— Що ж хоче нам сказати художник? (Старість беззахисна, безпомічна, і тому молодим треба бути уважними до старих людей, шанувати їх, оберігати, допомагати.)

Розгляд фотографій.

— Ви. діти, принесли фотографії своїх дорогих бабусь, розпитати вдома про життя бабусі. Розкажіть про неї, використовуючи опору.

Моїй бабусі... років. Живе вона в ... . Нелегким було її життя. Коли вона була маленькою (молодою) ... . Це горе тяжким тягарем лягло на її плечі. Ми їй ... . Доля бабусі невіддільна від долі народу і всього суспільства.

^ 3. Тепер складемо опис своєї бабусі, або тієї, що на портреті.

Сумна втома зачаєна у невеликих темних очах. Глибокими зморшками перерізане високе чоло. Гірко переломлені вуста. З-під хустки вибиваються пасма сивого волосся. Плечі опушені, немов на них тяжкий тягар лежить. А руки грубі, натруджені — кожну жилочку на них видно.

— Знайти в тексті залежні слова до виділених іменників.

— Який це текст, художній чи науковий? (Художній, бо є порівняння: плечі опущені, немов на них тяжкий тягар лежить, та слова з переносним значенням: "глибокими зморшками перерізане високе чоло ".)

— А з чим би ви могли порівняти сиве волосся? (Неначе в інеї.)

4. Прочитаймо, як про це сказав поет В. Симоненко.

У баби Онисі було три сини.

У баби Онисі синів нема.

На кожній її волосині

морозом тріщить зима...

За те, що ми в космос знялися,

що нині здорові й живі,

я пам'ятник бабі Онисі

воздвиг би на площі в Москві!

Щоб знали майбутні предтечі

в щасливій і гордій добі:

їх горе на утлії плечі

Онися взяла собі.

Щоб подвиг її над землею

у бронзі дзвенів віки,

щоб всі, ідучи повз неї,

знімали в пошані шапки.

— Як описує поет сивину волосся? Чому?

— Про що повідомив?

— Чого він хоче ?(Щоб шанували.)

— А ви в своїх сім'ях шануєте своїх бабусь? Що значить бабуся у вашому житті? Чи можете сказати: "Там бабині руки, де онуки"?

(Розповіді дітей про те, як їх няньчила бабуся, демонстрування фотографій.)

— А як ви звертаєтесь до бабусі? (Бабуню, бабусечко, бабцю.)

— А ще можна назвати бабуню "зірочко ясна, сива ластівко, ріднесенька".

Ось як звертався до своєї бабусі поет І. Драч.

...А бабуся, бабулиня, бабусенція

до дівчиська, дівчиниська так і тулиться —

сиротина, сиротуля, сиропташечка,

бабумамця, бабутатко, бабусонечко.

Зверніться тепер ви, діти, до бабусі. (Вчитель одягає хустку, зображаючи бабусю.)

^ 5. Виконання пісні.

— Якщо ви з бабусею нерозлучні, проспіваємо про це пісеньку. (За нотами співаємо пісню "Реп'яшок" з пісень для дитсадка) за словами:

1. Реп'яшок, реп'яшок

на кожусі,

не відчепиться ніяк

від бабусі.

2. Йде бабуся у лісок

по опеньки,

а за нею реп'яшок

йде маленький.

3. Звуть Сашка реп'яшком

на кожусі,

не прожить йому і дня

без бабусі.

— Кого називає бабуся реп'яшком? (Внука.)

— Чи подобається їй цей реп'яшок? Які слова про це свідчать? (Реп 'яшок, маленький, кожушок).

^ 6. Граматичні завдання.

Дібрати до кожного слова споріднені, пояснити значення слів. Погрупувати слова, заповнюючи таблицю.

Маленький, малюк, малий, малесенький, змалку, дитя, немовля, мала, малі, мале.

Розподілити слова в таблиці.

Споріднені слова

Змінені за питанням

Синоніми




























— Добре, коли бабусю люблять, слухають, допомагають, але признайтесь: чи ніколи ви не сказали бабусі прикрого слова? Виразне читання вірша.

Люблю легенди нашої родини,

писати можна тисячу поем.

Коли були Іде баба молодими,

вони були веселі, як Хуррем.

Вони в житті не сердилися й разу.

І діти гарні, й любий чоловік.

Але як що вважали за образу,

тоді мовчали страшно і навік.

Вони не те, щоб просто так мовчали, —

вони себе з живущих виключали.

вони робились білі, як стіна.

Вони все розуміли, вибачали,

але мовчали, тяжко так мовчали...

^ Ліна Костенко

Пояснити слово Хуррем. — Жінка турецького султана (наприклад, українська дівчина Роксолана), радісна, усмішнена.

— Яка за вдачею була бабуся?

— Чому так гірко переживала образу? Складання прислів'я з розсипаних слів.

рана шабля слово а зле а слово голову загоїться ніколи не ранить душу забудеться

^ 7. Читання тексту В. Сухомлинського.

— Читаючи, змінюйте слова, що в дужках, так, щоб вийшли речення.

Одного разу хлопець розсердився і згарячу сказав, (бабуся) прикре слово. Заплакала гірко старенька.

Йшли роки. Хлопець став дорослою (людина). Настав час їхати йому в далекі краї. Поклонився він до (земля) й говорить ...

^ 8. Групова робота.

— Побудувати діалог між бабусею і хлопцем. Використовуйте записані прислів'я. (Діалоги заслуховуються.) На учня або ученицю, які говорять "за бабусю", одягають хустку.

Зразок діалогу.

— Бабусю, рідненька!

— Слухаю тебе, онучку.

— Сьогодні я вирушаю в далеку дорогу.

— Хай щастить тобі на твоїй життєвій ниві, голубчику.

— Бабусю, у мене тяжкий тягар на душі.

— Який тягар?

— Колись я сказав вам прикрі слова.

— А-а-а ...

— Простіть мені, будь ласка!

— Бог тебе простить, мій любчику!

— Я вас дуже люблю, бабунечко моя.

— Дорогий мій онучку, благословляю тебе, не забувай рідного дому. Я чекатиму на тебе.

^ 9. Складання листа бабусі.

— Лист, як і будь-який текст, має початок, основну частину і кінцівку. Пам'ятка.

а) Що скажу?

б) Для чого?

в) Які слова і вирази доберу, які за метою та інтонацією речення побудую?

г) Як буду редагувати і поліпшувати виклад?

^ Головна частина. Вже минуло багато часу, як ми бачились, і я ....

Я ходжу до школи, ... . Але часто згадую Вас і ті дні, які ми провели

разом. Пам'ятаєте, як влітку ми ... . А якими смачними ... ... пригощали

Ви нас! Та не було нічого кращого для мене, як слухати ... . Які чудові

пісні співали ... ! Ваші ласкаві ніжні руки не знають втоми.

^ Заключна частина. Бабусю! Я Вас дуже люблю і вдячний Вам за ... ... .

Приїздіть до нас, я дуже чекаю. До побачення. Цілую.

Ваш внук (внучка)...

Усне переказування 2-3 учнями, редагування.

Чи зігріє такий лист серце бабусі?

^ IV. Підсумок уроку.

— Чи хотіли б ви зараз побачитися з бабусею?

— Якби ваша воля, що б ви зробили для стареньких і немічних людей?

— Суспільство тоді є благодійним, якщо у ньому щасливі діти і літні люди — ось що єднає стареньких і маленьких. Якась магічна сила притягує їх.

— Що ж ви можете зробити для літніх людей зараз? Поступатися місцем у транспорті, пропускати попереду себе, притримавши двері, допомогти піднятися по сходах, підтримати на слизькій дорозі,виконати якесь прохання та ін.

Слухання в грамзаписі пісні про бабусю (на вибір учителя).

^ V. Домашнє завдання.

І група. Написати відредагований лист і надіслати бабусі.

ІІ група. Прочитати і вивчити напам'ять вірш до вправи 226 "Дай, бабусю, поцілую сивину твого волосся ...".

Відвідати бабусю, розрадити її чимось, допомогти.


^ Тема: Найголовнішого очима не побачиш

Інтегрований урок мови і мовлення у 3 класі.

Зінтегровані види діяльності, зміст предметів:

• розвиток зв’язного мовлення;

• виразне читання;

• читання віршів напам'ять;

• музика, драматизація.

^ Дидактичні й розвивальні цілі (головні). Розвиток умінь зіставляти життєві факти, мовні явища, узагальнювати їх. Удосконалення узагальненя способів мовленнєвої діяльності, орфографічних навичок. Формування умінь добирати виразні мовні засоби у процесі складання текстів різних типів і жанрів. Закріплення граматичних знань із теми "Частини мови", удосконалення умінь встановлювати міжпонятійні мовні зв'язки.

^ Супровідні дидактичні й виховні цілі. Допомогти дітям усвідомити, якими дорогими стають для людини ті речі, які вона сама створила чи виростила, тварини, яких приручила; розвивати мислення, розширити коло читання, кругозір дітей.

Обладнання. Картини: "Діти саджають деревце", "Хлопчик годує лісову тварину" — лося, козулю, тощо, "Дівчинка пестить кицьку (песика)", грамзапис пісні про дружбу (на вибір учителя), саморобні іграшки: (лялька, ведмедик, кораблик тощо.) На партах у дітей — збірка В. Сухомлинського "Чиста криниця".

^ Структура уроку

І. Організація класу.

ІІ. Повідомлення теми уроку.

— Сьогодні на уроці ми відкриємо для себе дуже важливу істину, яка допоможе нам жити і бути щасливими в житті. Повторимо частини мови, будемо читати, писати, розповідати за опорою.

План уроку

1. Прослухаємо пісню.

2. Каліграфічне напишемо букви, слова, прислів'я.

3. Дамо відповіді на запитання і повторимо частини мови, побудуємо і запишемо висловлювання.

4. Прочитаємо текст.

5. Замислимося, що є найголовніше.

6. Відкриємо істину.

7. Інсценізуємо оповідання.

1. Слухання грамзапису пісні про дружбу.

— Про кого ця пісня? (Про справжнього друга.)

— Хто є справжній друг? (Той кому ти потрібен.)

^ 2. Каліграфічна хвилинка.

Запис букв і прислів'я.

Дд Дд ру уг Друг

Друга шукай, а знайдеш -- тримай.

ІІІ. Робота над темою уроку.

Розглянь схему і добери потрібні слова


^ Друг

Антоніми Синоніми

Спільнокореневі слова


— Яких ви, діти, маєте друзів? (Діти називають імена.)

Ви назвали іменники ? Як вони пишуться ? (Власні назви пишуться з великої букви.)

^ Запис. Мій друг ...

— А чи може бути другом не людина, а якась тварина, дерево, кішка. іграшка? (Діти висловлюються, починаючії зі слів: Я вважаю .... я думаю ..., мені здається .... на скільки мені відомо ..., що другом може бути, якщо дуже подобається, або звик до когось, чогось, і предмет, і об'єкт живої природи. наприклад, квітка, дерево, котик і т. п..)

— А з чого починається дружба між людьми? (Зі знайомства, піклування, турботи.)

— Прочитайте вірш Марії Авдієнко.

Весело перебирає гладінь ріки,

дерева гублять на воду листя.

Годую зайчика хлібом з руки,

а він мене любить і не боїться.

— Який би заголовок дібрали ? (Годую зайчика. Мій пухнастий друг. Мій вухастий друг.)

— Чому зайчик не боїться брати їжу з рук? (Бо його приручили.)

— Як? (Оберігали, не лякані, годували, і він перестав боятися, тремтіти.)

— У кого з вас є такі підопічні тварини ?

(Розгляд ілюстрацій, на яких зображені діти, шо годують лісових тварин, птахів, пестять котика чи граються з песиком.)

— Як ви з ними поводитесь, як вони до вас ставляться ?

Запис висловлювань. Я маю прирученого ............... Його кличка

...................... Щодня ................ Тому він мене не боїться, а .....................

^ 3. Прочитаймо текст.

— Щоб нам краще зрозуміти важливість і сутність таких стосунків, прочитаємо уривок із казки французького письменника Антуана де Сснт-Екзюпері "Маленький принц".

Був собі маленький принц, і жив він на планеті, трішечки більшій від нього самого. Дуже тому принцові .хотілося мати друга ... На його планеті росла єдина квітка. І хоча вона була дуже гарною, проте капризною ї гордовитою. Маленький принц любив прекрасну квітку і піклувався про неї, але пройнявся недовірою і відчув себе нещасливим. Та ось, подорожуючи у Всесвіті, маленький принц потрапив на планету Земля. Тут він зустрівся зі звичайним лисом, але ця зустріч стала незабутньою. Лис повчав його:

— ^ Пізнати можна лише те, що приручиш, — мовив лис. — Як хочеш мати приятеля, — приручи мене!

— А що для цього потрібно зробити? — спитав маленький принц.

— Треба бути дуже терплячим. — відказав лис. — Спершу ти сядеш трішки далі від мене на траву, ось так. Я краєчком ока позиратиму на тебе, дивитимусь, а ти мовчатимеш. Мова — це джерело непорозуміння. Але щодня ти сідатимеш трішечки ближче ...

^ Так маленький принц приручив лиса. І коли настала пора прощатися. лис сказав:

— О, я плакатиму за тобою ... Потім додав:

— Піди поглянь на троянди (їх було багато в саду). Ти зрозумієш, що твоя троянда — єдина в світі.

Маленький принц пішов глянути на троянди.

— ^ Ви нітрохи не схожі на мою троянду, — мовив він їм. — Ви ніщо. Ніхто вас не приручив, і ви нікого не приручили. Ви такі, як раніше був мій лис. Він нічим не різнився від ста тисяч інших лисів, але я з ним заприятелював, і він нині — єдиний у світі. Моя троянда — одна-єдина, над усе найдорожча. Я-бо поливав її. Я-бо накрив її скляним ковпаком. Я-бо затуляв її ширмою. Я-бо нищив задля неї гусінь. Я чув, як вона нарікала, І як хвалилась, і навіть, як замовкала. Троянда ця -— моя.

І маленький принц повернувся до лиса.

— Прощавай. — мовив лис. — Ось моя таємниця. Вона дуже проста: лише серце добре бачить, найголовнішого не побачиш очима. Ти назавжди береш на себе відповідальність за тих, кого приручив.

^ 4. Замислимося, що є найголовнішим.

— Чому маленький принц пройнявся недовірою до своєї троянди ? (Запис відповіді повним реченням.)

— Маленький принц приручив лиса? (Прочитати.)

— Яким був лис для принца до приручення ? (Звичайнісіньким, як тисячі інших лисів.)

— А після приручення? (Єдиним у світі.)

Якою для нього стала троянда після повчання лиса? Чому ?

Запис. Моя троянда — одна-єдина, найдорожча.

— Яку ж таємницю відкрив йому лис?

— Що означають слова: брати відповідальність за тих, кого приручив? (Не можна забути, покинути тих, кого приручив, бо це буде зрада.)

^ 6. Відкриємо істину.

— Яку ж ми відкрили істину разом із маленьким принцом? Замисліться тепер, чи є у вашому житті щось таке, як троянда для принца? Якщо так, чи відчули ви десь коло сердечка щось тепле, чого не опишеш словами? (Діти висловлюються.)

^ 7. Покажемо виставу.

— У вас на партах збірка оповідань В.О. Сухомлинського. На стор. 68 оповідання "Дятел і дівчина". Зараз ми подивимося виставу. (Троє дітей, заздалегідь підготовлені, — хлопчик в масці дятла, дівчина і автор інсценізують текст.)

^ Дятел і дівчина

Дятел побудував собі гніздо на старому клені. Поруч із кленом ріс великий яблуневий сад. Там багато молодих яблуньок. Дятел бачив, як до однієї з них часто приходила дівчина і поливала її.

Одного разу дівчина прийшла до яблуні й заплакала. Здивувався дятел.

— Чого ти, дівчино, плачеш? — питає він.

— Як же мені не плакати ... Яблунька всохла ...

— У саду багато яблуньок! — ще більше здивувався дятел. — Одна засохла — ну й нехай собі засихає.

— Але ж це яблунька моя,— каже дівчина. — Я її саджала, поливала.

— Що це таке "моя"'.' — питає здивований дятел.

— Ти не збагнеш ніколи. У тебе на землі немає нічого твого. У тебе тільки твої пташенята. Ти тільки в них залишаєш свою душу. А людина залишає себе в усьому: в яблуньці, в троянді, в шпаківні І солодкому кавуні.

— І в мені, тоже, людина себе залишає?

—- Так, і в тобі.

— Як же вона залишає себе в мені?

— А так, що любить тебе. Вона дружить із тобою, розповідає про тебе казки.

(Діти перечитують казку мовчки).

— Чому плакала дівчина?

Як заспокоював її дятел? Чому він був до яблуньки байдужим?

Запис. Для дятла яблунька була такою, як всі інші, а для дівчинки — ні. Бо вона її .............. ................ .................. вкладала в неї душу.

— Шо означає тут слово "моя""? (Те, що дороге серцю.)

^ 8. Розгляд картини "Діти саджають деревце".

— Як діти ставляться до роботи? (З любов'ю, надією.)

— Яким вони бачать деревце в майбутньому ? (Великим, розкішним, гіллястим, з чудовими плодами.)

— Які частини мови використали в описі?

— А якщо діти забудуть про деревце, як такий вчинок можна назвати ? (Зрадою.)

— Що б ви сказали цим дітям, як би застерегли ? Як слід виділити звертання? (Дітоньки, не забудьте свого деревця,пам 'ятайте, що ви відповідаєте за нього.)

^ 9.Читання вірша учнем. (Заздалегідь підготовленим.)

Кораблик із паперу

зробив маленький брат.

А старший: "Ну й потвора!

Нічого він не варт!"

Скотилася по щічці

сльозинка голуба:

— "Адже я так трудився,

без човника — журба".

— Що вчинив старший брат? (Образив, не оцінив, знехтував чужою працею, бо для малюка той човник був найбільшою втіхою.)

— Дійсно, до тих виробів, які виготовили самі, ставлення бережливіше, ніж до придбаних в магазині.

— Яке прислів'я до цього підходить? (Старанність — мати успіху. Поганий майстер ремесло ганьбить. Що легко прийшло, те легко й піде.)

^ IV. Підсумок уроку.

— Яку істину відкрили ми для себе? (Найголовнішого не побачиш очима, тільки серце добре бачить.)

— Чи важлива вона у житті? (Без неї життя позбавлене змісту.)

— Про яку таємницю ви дізналися? (Обов'язковою є відповідальність за прирученого.)

— Чи прожили б ви правильно, не знаючи цього?

У чому людина себе залишає? (У всьому: ...,у деревці, у квітці, у споруді, у машині, у слові.)



Тема: Твір з елементами опису «Калина»

Мета: Вчити складати твір з елементами опису. Розвивати навич­ки усного і писемного мовлення, комунікативні уміння., креативне мислення. Формувати вміння досліджувати мовний матеріал. По­вторити типи текстів. Розширити знання учнів про кали­ну. Виховувати любов до символів рідної землі, до свого краю, бережли­ве відношення до живої природи.

Обладнання: Роздатковий матеріал- калина на кожній парті, гілка калини на дошці, картини із зоб­раженням калини, вірші, загадки, пісні, прислів'я про калину. Рушник, коровай хліба. План твору і опорні слова. запис пісні про калину.

^ Структура уроку

I. Організація класу до роботи.

ІІ. Перегляд домашнього завдання.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

(Звучить запис пісні)

- Діти, сьогодні урок української мови ми розпочнемо з вами незвич­но. Про що йтиме мова на уроці, ви дізнаєтесь, коли відгадаєте загадки.

У віночку зеленолистім,

У червоному намисті

Роздивляється у воду

На свою хорошу вроду.


Навесні цвіте білим цвітом,

А в жнива — червоним плодом.


У лісі на проліссі висить сукня червона.

І не дівка, а червоні стрічки носить.


- Сьогодні мова йтиме про калину. Ми будемо складати письмовий твір — розповідь про калину з елементами опису, а також ви розши­рите свої знання про цю незвичайну рослину.

ІІІ. Робота над темою уроку.

^ 1. Калина-народний символ України.

-Кожна пора року даруе свою красу. Весна — ніжні білі квіти, осінь — червоні ягоди. Це- ягоди калин. Люблять в Україні калину. Важко уявити сіль­ське подвір'я на всій Україні, де б не ріс кущ калини. У канадців — клен, у росіян — берізка, а в нас верба і калина.

Перша квіточка — наша родинонька.

Друга квіточка — рідна сторона.

-Так говориться в пісні про калиновий цвіт.На луках і узліссі можна побачи­ти цілі калинові гаї. Цим і пояснюєть­ся те, що в Україні багато населених пунктів з назвами Калинівка, Калинове та інші. Калину можна побачити в дво­рах музею. Правду каже прислів'я: «Без верби і калини — нема України».

Калина є вірною супутницею людини від її народження і до останніх днів. А чому?

Не було в народній медицині ко­рисніших ліків від застуди, ніж калиновий чай. Свіжі ягоди з медом та водою вживалися при кашлі, серцевих захворюваннях. Соком калини очищали обличчя, щоб бути румянішою.

А як потрібна була калина на весіл­лі! Коли випікали коровай, неодмінно прикрашали його калиною. (Учитель показує коровай на рушникові)

-Подивіться, діти, на цьому рушни­кові вишиті грона калини. А в кого з вас вдома чи у рідних росте калина?

- Хто її поса­див? Хто доглядає?

-Про калину складають пісні, вірші, легенди, загадки, прислів'я, повір'я.

( Розповіді учнів)

-Діти, готуючись до сьогоднішнього уроку ви повинні були підібрати різний матеріал про калину. А хто з вас може розповісти легенду про ка­лину?

(Учень розповідає казку-легенду Г. Демченко «Калинка» про те, що кущик от­римав своє ім'я, свою назву від імені дівчинки Калинки, яка щиро любила рос­лини)

-А хто вивчив які прислів'я?

(Діти розповідають)

— Без верби і калини — нема Ук­раїни.

— Калина хвалилась, що з медом солодка.

- Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте.

^ 2. Ознайомлення з планом твору.

Молодці! А зараз ми будемо складати твір. Які типи текстів ви знаєте?

(Опис, розповідь, міркування).

-Ми будемо складати твір-розповідь з елементами опису.

-Познайомтеся з планом, за яким ми будемо складати твір. План записа­ний на дошці. Ми з вами використає­мо й опорні слова.

План

1. Як називають калину в народі?

2. Де росте калина?

3. Як цвіте калина весною?

4. Коли достигають плоди калини?

5. Що являє плід?

6. Опис ягідок.

7. Чим корисна калина?

8. Як треба відноситися до калини ?

^ 3. Словникова робота.

- Серед опорних слів і в розповіді ні зустрічались з незнайомими словами А що вони означають, ви зараз дізнає­тесь.

Кетяги — пучок ягід, або квіток ш одній гілці, стеблині. Кетяги ще на­зивають китицями, гроном.

Коровай — велика кругла хлібина із прикрасами, яку випікають на весілля.

Символ — умовне позначення предмета, явища, поняття.

^ 4. Робота в зошитах.

Складання відповідей до кож­ного запитання, складання твору.

-Діти, допоможіть скласти відповіді на запитання-віршики, які ви вивча­ли вдома, та на опорні слова.

- Як називають калину в народі?

- Краще речення ми запишемо: «Калина — лісова красуня».

- Де росте калина?

(Діти читають вірші).

У полі калина, у полі червона

Хорошенько цвіте.

Ой, роду наш красний,

роду прекрасний,

Не цураймося,

признаваймося,

Бо багато нас є.

Тече вода з-під явора,

Яром на долину.

Пишається над водою червона калина.


Зацвіла в долині

Червона калина.

Ніби засміялась

Дівчина-дитина.

Потім записують речення: «Росте вона в полі, в лісі, в долинах рік».

- Як цвіте калина?

А калина біля броду

Білі квіти розпускає.

На свою чарівну вроду

Задивляється у воду.

Записують речення: «Калина цвіте білими пишними квітами».

- Коли достигають плоди калини?

(Читають вірш, і дають відповідь).

Осінь мрійна, осінь мила

Все багрянцем притрусила.

І сама в багрянім листі,

Ще й в калиновім намисті

Відійшла в ранкову пору

За високу темну гору.

Записують речення: «Пізньої осені достигають плоди калини».

- Що являє плід калини?

Ось калина над рікою

Віти стелить по воді.

Хто це щедрою рукоюЇ

Їй- намистечко надів?

Відповідь: «Це кетяги ягідок».

Опис ягідок.

(Діти повинні покушту­вати ягідки).

Червонясте, променисте —

Розцвітає, як вогні...

Дай хоч трішечки намиста,

Калинонько, і мені

Відповідь. «Ягідка, яскраво-черво­на, соковита, кисло-гіркувата».

-А що в середині ягідки?

«В ягідці заховане велике зернят­ко».

-Чим корисна калина?

Чи я в лузі не калина була,

Чи я в лузі не червона була?

Взяли ж мене поламали

І в пучечки пов'язали —

Така доля моя!

Гірка доля моя!


На калині мене мати колихала

Щастя-долі в чистім полі виглядала.

Ой, калинонька червона,не журися.

Від землі ти сили й соку наберися.

Загадка.

З калини вирізана,

Гладенько витесана,

Співає, заливається,

Як називається?

(Сопілка).

— Діти, а тепер давайте складемо відповідь на запитання..

Плоди калини ламають і в'яжуть в пучечки; тому що калина має ліку­вальні властивості.

З гілок калини роблять сопілки, ко­лиски для немовлят.

На весіллі ягодами калини прикра­шають коровай.

-Як треба відноситься до калини?

Найдеш у гаї тую калину,

То й пригорнись,

Бо я любила, моя- дитино,

Її колись.

Відповідь. «Калину треба саджати й оберігати».

^ 5. Зачитування складених творів.

- Діти, а тепер прочитаємо твір, який склали і записали.

КАЛИНА

Калина — лісова, красуня. Росте вона в полі, в лісі, в долинах рік. Весною калина цвіте білими ніжними квітами. Пізньої осені достигають плоди калини. Це кетяги ягідок Ягідка яскраво-черво­на, соковита, кисло-гіркувата. В ягідці за­ховане велике зернятко. Плоди калини ламають і в'яжуть в пучечки через те, що калиш має лікувальні властивості. З гілок калини роблять сопілки, колиски для немовлят. На весіллі ягодами калини при­крашають коровай.

Калину треба саджати й оберігати.

І^ V. Усна підсумкова робота.

— Діти, а чи знаєте ви ще інші тво­ри про калину?

(Учні називають).

Пісні

Ой є в лісі калина,

Ой є в лісі калина!

Калина, калина,

Комарики, дзюбрики,

калина.


При долині кущ калини

Похилився до води.

Ти скажи, скажи, калино,

Як попала ти сюди?

^ Повір'я

Якщо з калини зробили сопілку, то в сім'ї з'явиться продовжувач роду — син.

Вірш-колискова

Спи, дитино, бо покину, а сама піду по калину.

Наламаю калиноньки та й покладу

в голівоньку.

Калина буде цвісти, а дитина

( Діти розповідають інший додатковий матеріал про калину).


Тема: Твір-розповідь «Перші вісники весни»

Мета: Вчити писати твір про перші весняні квіти за спостереження­ми, малюнками і планом. Розвивати зв'язне мовлення,уміння аналізувати, узагальнювати, висловлювати свої думки, збагачувати слов­никовий запас. Виховувати любов до навколишнього світу.

Обладнання: ілюстрації, музичний запис, зошити для творчих робіт.

Структура уроку

І. Організація класу.

^ II. Повідомлення теми.

1. Вступне слово вчителя.

- Сьогодні ми будемо писати твір про перші квіти.

Неповторне диво — квіти! Вони цвітуть для щастя, для радості і доб­ра. Приносять на землю красу, ніжність, їх цвітіння починається ранньої весни. ,

^ 2. Слухання віршів про перші квіти.

3. Слухання музичного твору, обговорення.

4. Мотивація навчальної діяльності.

— А ось і вони — перші вісники весни! Малі, тендітні, ніжні, але скільки у них сили і снаги до життя! Вони зуміли пробитися через злежані сніги до сонечка і принесли нам радість. Ще навкруги сніг біліє, а вони цвітуть, — хіба це не диво?

Чи не хочете ви скласти розповідь про це диво природи?

III. Робота над складанням твору.

^ 1. Робота в зошитах.

2. Повторення про складові частини тексту.

3. Складання плану.

Зачин

1. Підсніжники — перші вісники весни:

а)сонечко;

б) земля;

в) підсніжники.

Основна частина

2. Блакитні проліски.

3. Гарячі сонечка. .

Кінцівка

4.Квіти — душа землі.

^ 4. Складання зачину і його запис.

Сонечко (яке?) — веселе, усміхнене, яскраве, щире, тепле, привіт­не...;

(що робило?) — світило, усміхалось, раділо:

Земля (яка?) — холодна, сонна; (що зробила?) — зігрілась, усміхну­лась, стрепенулась.

Підсніжники (які?) — перші, ніжні, сміливі, білі, тендітні, красиві, наленькі; (що зробили?) — прокинулись, розгорнулись, дарували.

(Веселе сонечко усміхалося сонній землі. Холодна земля зігрілась, стрепе-нулась (усміхнулась йому першими квітами. На прогрітих місцях з'явились

перші сміливі підсніжники.)

^ 5. Складання і запис основної частини.

1) «Пролісок»

Відгадування загадки.

Я найперший зацвітаю

Синім цвітом серед гаю.

Відгадайте, що за квітка,

Бо мене не буде влітку. (Пролісок)

Проліски (які?) — блакитні, небесні, сині, веселі, чарівні, радісні; (що зробили?) — зацвіли, засиніли, заголубіли, повідомили.

(Сонце піднімалось все вище, зійшли сніги. Заголубіли веселі проліски, які славили красуню весну.)

2) «Кульбабка»

Відгадування загадки.

Сонечко в траві зійшло,

Посміхнулось, розцвіло,

Згодом стало біле-біле —

І за вітром полетіло. (Кульбаба)

Кульбаби (які?) — сонячні, радісні, теплі, яскраві, жовтенькі, ніжні; (що зробили?) — зацвіли, розсипались, народились.

(Весна несла тепло. На галявинах і узбіччях народились жовті сонечка кульбаб. Вони викликали радісну усмішку.)

Фізкультхвилшка

Незнайко в поле пішов,

Там гарненьку квіточку знайшов.

Легенько він її зірвав,

Удома в вазочку поклав.

^ 6. Складання і запис кінцівки.

— Для чого земля дарує нам квіти? (Для того, щоб і наші душі були та­кими добрими, чистими і ніжними.)

(Квіти — це душа землі. Вона дарує їх нам, щоб і наші душі були таки­ми ж добрими, чистими і ніжними.)

^ IV. Слухання і редагування складених творів.

V. Підсумок уроку.


Тема: Твір-опис «Снігур»

Мета: Вчити учнів добирати слова на задану тему; збагачувати активний та пасивний словник учнів. Розвивати увагу, мовленнєві навички школярів, комунікативні, аудіативні уміння. Виховувати любов до птахів, бажання допомогти їм взимку.

Обладнання: ілюстрації, зошити, музичний запис, схеми опису птахів.


Структура уроку

І. Організаційний момент.

^ II. Актуалізація опорних знань.

- Яка зараз пора року?

Відгадування загадки.

Всі в блакитнім кожушку,

В рожевій сорочці,

В нас гуляють у садку,

Гуляють, як гості. (Снігурі)

^ III. Повідомлення теми і мети.

— Будемо добирати слова на задану тему, складати текст-опис за поданими словами і словосполученнями.

IV. Робота над складанням опису.

1. Слухання віршів про снігурів.

2. Слухання легенди.

^ ЛЕГЕНДА ПРО СНІГУРА

Жив собі снігур. Захотілося йому до сонця долетіти. Вирушив у дорогу. Подивилося сонце на сміливця — здивувалося. Як посмів земний і птах до небесного світила дістатися?

Послало сонце свої вогняні стріли, запалило груди снігурові. Не пус-

тило вище.

Відтоді снігурі червоні груди мають.

3. Бесіда.

— Снігурі — зимуючі чи перелітні птахи?

Якою є особливість снігура, що відрізняє його від інших птахів?

4. Хвилинка-цікавинка.

Снігурі — червоногуді пташки з чорною шапочкою на голові. Маса тіла 32—34 г, завдовжки 15—19 см. Колір оперення самця значно красиві­ший. Черевце у самця червоне, а у самки — буровато-сіре. Спинка, кри­ла і хвіст чорні. До нас прилітають пізно восени, оселяються недалеко від людського житла. Мандруючи по садках, вони збирають насіння бур'янів, ягоди, що залишилися зимувати на кущах. Надають перевагу горобині.

^ 5. Гра «З'єднай слова»

Голівка коротенький, товстий

Грудки червоні, буровато-сірі

Дзьоб чорна


Спинка сіро-блакитна

Хвіст чорний

^ 6. Повторення будови тексту (за схемою).

7. Схема опису.

8. Фізкультхвилинка.

Чижик солодко поспав,

А прочумався — устав,

У росі умився чисто,

Дзьобом пір'ячко почистив. —

Йой, який чудовий день

Для роботи й для пісень.

^ 9. Складання тексту.

1) Зачин (учні переписують із дошки).

До годівнички прилетіли пташки. Вони були дуже гарні. Та одна з них вирізнялася серед інших.

2) Складання основної частини.

— Що було на голівці? (Чорна шапочка, капелюх, бриль, циліндр)

— Що прикрашало спинку? (Чорний піджак, фрак)

— Що майоріло на грудях і черевці? (^ Червона сорочка, червона маниш­ка, червоний фартух)

— Що робила пташка дзьобиком? (Міцним, коротеньким і товстим дзьобиком вишукувала пташка ягоди горобини. На голівці у неї був чорний циліндр. Спинку прикрашав чорний фрак. На грудях червоніла манишка.)

3) Складання кінцівки.

Та це ж був...

Як ми про це не здогадалися раніше?

^ 10. Самостійний запис тексту.

V. Читання та аналіз творів.

VI. Підсумок уроку.

Додатковий матеріал

СНІГУРІ

Подивися, у дворі в чорних шапках снігурі

Ще й червоні фартушки одягли собі пташки.

Значить, сніг і холоди наближаються сюди.

Снігурами через те їх тепер ви і звете.

(Григорій Демченко)

Загадка

Ми його не тільки в книжці — бачили в садку.

У червоній він манишці, і суне шапочку на очі,

У дворі гуляє.

Жити в клітці він не хоче, діток звеселяє. (Снігур)


^ Прислів'я, приказки, прикмети Снігурі на крилах принос