Реферат: Створення Центральної Ради. I універсал Центральної Ради та його значення. V. Узагальннення та закріплення вивченого матеріалу VI. Підсумок урок

Тема: Початок Української революції

Мета:охаректеризувати історичні умови що призвели до початку Української революції, розглянути перший етап революції та його особливості;

- розвивати навички аналізу історичних джерел, виділяти головне, робити висновки; встановлювати причинно-наслідкові звязки,висловлювати власну точку зору;

- виховувати почуття патріотизму ,формувати пошану до історичної пам’яті, пошану до державотворчих процесів в Україні.

Обладнання:

Карта ”Російська імперія на початку ХХ століття”, схеми, таблиці, документи, атлас.

Тип уроку:урок засвоєння нових знань.

Форма проведення: урок-практичне заняття.

Очікувані результати:

Після уроку учні зможуть:

- пояснити зв’язок Першої світової війни і революції;

- давати характеристику відносинам Центральної Ради та Тимчасовому уряду, робити власні висновки;

- складати портрети історичних діячів Української революції;

- визначати причини та початок Української ре волюції;

Структура уроку:

I. Організаційний момент .

II. Актуалізація опорних знань учнів.

III.Мотивація навчальної діяльності учнів.

IV. Вивчення нового матеріалу

План

1. Лютнева демократична революція 1917 року в Росії та її вплив на Україну.

2. Політичні партії України 1917 року.

3. Створення Центральної Ради.

4. I Універсал Центральної Ради та його значення.

V. Узагальннення та закріплення вивченого матеріалу

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання.

Хід уроку:

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів



^ Бесіда за питаннями:

1. Які фактори свідчили про наростання гострої кризи в Російській імперії в роки Першої світової війни та як це вплинуло на Україну?

2. Як в роки Першої світової війни вирішувалося «українське питання», яке було ставленння до нього Росії та Австро-Угорщини?

3. Яким було соціально-економічне становище українських земель напередодні Української революції?

III. Мотивація навчальної діяльності (оголошення теми та мети уроку)

IV. Вивчення нового матеріалу

^ Проблемне завдання уроку:

Чи можна стверджувати , що події 1917 року в Україні мали характер національно-демократичної революції?


Учитель:

Кінець лютого 1917 року для російського самодержавства став фатальним.В країні були всі наявні ознаки революційної ситуації, що мала перерости в революцію. Так і сталося: в кінці лютого 1917 року розпочалася подія, що не лише призвела до падіння монархії Романових, вона зруйнувала велику імперію до складу якої входила більша частина українських земель.

Використавши інтерактивну вправу «Коло ідей» записати на дошці причини швидкого падіння царизму в Російській імперії.

Причини падіння царизму в Російській імперії:

- гострота політичних, соціально-економічних та національних проблем;

- зростання політичної активності мас;

- криза самодержавства,падіння авторитету влади царя;

- Перша світова війна;




Робота з візуальним історичним джерелом



^ Маніфестація на Софійському майдані в києві. 1917 рік

Запитання з елементами історичної емпатії:

1Які емоції переповнюють людей, що зображено на малюнку?

2 Щоб ви відчували, якби були учасником даної події?

Учитель:

Сьогодні за допомогою інтерактивної вправи ,,Ажурна пилка» ви за короткий проміжок часу зможете отримати велику кількість інформації, зрозуміти причини початку Української революції, та визначити чому більшість членів Центральної Ради були прихильниками автономії України в складі оновленої федеративної Росії?

1 група

Лютнева демократична революція в Росії та її вплив на Україну?

2 група

Політичні партії України в 1917 році?

3 група

Створення Центральної Ради ?

Розподілити ролі.

Робота домашніх груп в класі:

- «тайм-кіпер» стежить за часом;

- «запитальник» ставить запитання членам групи;

- «спікер» інформує членів інших груп щодо висвітлення питання за домашньою темою.

Після того, як тема опрацьована за допомогою домашніх груп, ви стаєте експертами з цієї теми, що вивчалась в вашій «домашній групі» (учні розходяться по експертним групах, в яких є представники-експерти з кожного питання).

Робота в експертних групах:

- по черзі кожен за визначений час якісно і в повному обсязі має донести додаткову інформацію до членів інших груп та засвоїти інформацію від керівників інших домашніх груп.

^ Повторна робота домашніх груп у класі.

- учні повертаються «додому», де діляться зі своєю «домашньою» групою інформацією, що отримали з інших груп;

- виробляють спільні висновки і рішення;

- виступи «спікерів» груп.

Зробити висновки за темами, що обиралися.

Учитель:

Сьогодні ми дізналися багато нового, цікавого. Нам вдалося за короткий проміжок часу прослідити причини початку Української революції та показати її вплив на суспільно-політичне та економічне життя України на початку ХХ століття. Але за кожною історичною подією стоять люди, що причетні до цих подій.

Кожна група працює над створенням портрету історичного діяча (використовуючи памятку для складання політичного портрету).

1 група –Михайло Грушевський

2 група- Володимир Винниченко

3 група – Олександр Керенський

V. Узагальнення та закріплення вивченого матеріалу

Дати відповідь на проблемне завдання уроку.

Висновок:

Отже, наслідками Лютневої революції 1917 року для України були:

- посилення політичної боротьби;

- вихід на політичну арену широких народних мас;

- створення української армії;

- створення Центральної Ради;

VI. Підсумок уроку.

VII. Домашнє завдання:

Опрацювати матеріал в підручнику, документи в кінці параграфа та відповісти на запитання до них.


^ Тема: Проголошення автономії Українии

Мета: -ознайомитися з соціально-екомічною та політичною ситуацією в Україні в період підписання Центральною Радою I Універсалу; розкрити зміст цих документів та визначити їх історичне значення;

- розвивати в учнів уміння працювати з тестовими джерелами інформації, порівнювати їх зміст, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, аналізувати та систематизувати матеріал, робити висновки;

- виховувати в учнів патріотичні почуття;

Основні поняття: «революція», «універсал», «автономія», «республіка», «федеративная республіка», «унітарна республіка», «Генеральний секретаріат».

Обладнання: картки з тестом I та II Універсалом, схеми, таблиці.

Тип уроку: комбінований урок

Форма проведення: урок-дослідження

Очікувані результати:

Після уроку учні зможуть:

- визначати хронологічну послідовність подій Української революції;

- оцінювати діяльність Центральної Ради та Тимчасового уряду в квітні-липні 1917 року;

- складати політичний портрет діячів Української революції;

- аналізувати зміст I та II Універсалів, визначати та порівнювати їх головні ідеї.

Структура уроку:

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

III. Мотивація навчальної діяльності учнів

IV. Вивчення нового матеріалу

План

1. Проголошення автономії України. I Універсал.

2. Створення Генерального Секретаріату

3. II. Універсал та його значення

V. Закріплення вивченого матеріалу

VI. Підсумок уроку.

VII. Домашнє завдання.


Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

Бліц-опитування

1. Коли в Росії розпочалася Лютнева буржуазно-демократична революція?

2. Які наслідки мала ця революція?

3. Яка політична сила прийшла до влади в Росії після Лютневої буржуазно-демократичної революції 1917 року?

4. Чому період після революції називають періодом двовладдя?

5. Причини початку Української революції?

6. Коли відбувся Всеукраїнський конгрес?

7. Значення Всеукраїнського конгресу?

8. Коли відбувся I військовий з’їзд та його значення?

Проблемне завдання уроку:

Чим можна поряснити, що в роки Української революції в Україні переважали автономіські, а не самостійницькі настрої в національному русі?

Учитель:

Центральна Рада приступила до реалізації автономіських планів, що яскраво прозвучали на Всеукраїнському національному конгресові та I військовому з’їздах. Щоб домогтися автономії України до Петербурга в травні виїхала делегація, яку очолили: В. Винниченко, М. Ковалевський, С. Єфремов. Це було традиційне прохання українців.

В. Винниченко говорив: «Тільки десь там собі хоч згадайте, що ви іменно до автономії ставитесь «прихильно». Не заводьте її зараз, ми готові скільки там треба ждати здійснненя цього постуляту».Це прохання викликало відмову. І призвело до загострення українсько-російських відносин.

Центральна Рада в основу тактичної лінії поклала принцип «Ні бунту, ні покірності».

10 червня 1917 року Центральна Рада приймає I Універсал, в якому проголосила автономію України і підкреслила, що «віднині самі будемо творити наше життя».

Робота з документами

Учні працюють з текстом I Універсалу та заповнюють таблицю.





I Універсал (10 червня 1917р.)

Причини проголошення




Основні положення




Результати та наслідки





Завдання до документа:

1. Які положення I Універсалу свідчать про автономний статус України?

2. В чому полягало історичне значення 1 Універсалу?

III. Мотивація навчальної діяльності ( оголошення теми та мети уроку, записати план уроку в зошит)


Учитель:

В березні 1917 року було створено Українську Центральну Раду, після чого боротьба за автономію України стала ще запеклішою. Це питання стало головним в Україні.

Робота з політичним словником

Записати значення слів: «революція», «унітарна республіка», «федеративна республіка», «автономія», «універсал», « Генеральний Секретаріат».

Учитель:

Питання автономії України прозвучало в рішеннях Всеукраїнського національного конгресу та військового з’здів. Тому, висловлюючи інтереси та революційні настрої українського народу, Центральна Рада активніше починає вимагати від Тимчасового уряду автономії України.

Як відбувалися події в Україні з червня 1917 року?

Як вирішувалися суперечки між Тимчасовим урядом та ЦР?

На ці запитання ми спробуємо знайти відповідь на уроці.

IV.Вивчення нового матеріалу


Учитель:

Така активна державотворча діяльність викликала реакцію як вУкраїні і в Росії. У Росії в результаті поразки на Південно-Західному фронті виникла недовіра до політики Тимчасового уряду, почалася політична криза. Тому 28 червня 1917 року для переговорів до Києва прибула делегація в складі О. Керенського, М. Терещенка, І.Церетелі. Було підписано угоду, яку згодом назвали II Універсалом (3 липня 1917р.)

Робота з документом

Учні працюють з текстом II Універсалу ЦР та заповнюють табличку





II Універсал (3 липня 1917р.)

Причини проголошення




Основні положення




Результати та наслідки






Запитання до учнів:

1. Порівняйте положення I та II Універсалів ЦР?

2. В чому був компроміс між ЦР та Тимчасовим урядом?


Викиристовуючи медод «Мікрофон» відповісти на питання: « Чи не був II Універсал відступом ЦР у державотворчому процесі України?

Учитель:

II Універсал започаткував кризу Тимчасового уряду, що призвело до гострої політичної кризи в Росії ( 3 міністра кадети в знак протесту вийшли з уряду), цією ситуацією прагнули скористатися більшовики, які 3-5 липня робили спробу розпочати збройне повстання в Петрограді проти Тимчасового уряду.

4-5 липня в Києві відбувся збройний виступ полку імені П. Полуботка, який очолив М. Міхновський. Повсталі прагнули взяти владу в Києві і проголосити самостійність України. Але спільними зусиллями Центральної Ради і Тимчасового уряду виступ самостійників було придушено.

За допомогою інтерактивної вправи «Прес» відповісти на питання:

В чому була причина поразки самостійників ?

Використовуючи схему відповіді:

Я вважаю...

Тому, що...

Наприклад...

Отже,...

Учитель:

Центральна Рада прагнула виконувати всі взяті перед Тимчасовим урядом зобовязання. 16 липня 1917 року було прийнято «Статут вищого управління України», де було визначено обов’язки, права та межі компетенції Генерального Секретаріату. Це була основа конституції, що базувалася на принципах автономного устрою. Але Тимчасовий уряд не затвердив цього документу , а 4 серпня 1917 року видав «Тимчасову інструкцію для Генерального Секретаріату».

(Робота над змістом « Тимчасової інструкції для Генерального Секретаріату»)

Питання до учнів:

Порівнявши « Тимчасову інструкцію для Генерального Секретаріату» зі змістом II Універсалу дати характеристику обсягу прав Центральної Ради, що передбачав кожен з цих документів?


V. Узагальнення та систематизація знань учнів

Відповісти на проблемне завдання уроку


VI. Підсумок уроку

Рефлексія. «Дельта-плюс», самооцінка.

VII. Домашнє завдання

Скласти політичний портрет М. Міхновського, матеріал підручника.





^ Тема: Третій Універсал Центральної Ради.

Мета уроку: розкрити уявлення учнів про державотворчі процеси в Україні., дати характеристику основних положень III Універсалу, довести, що проголошення УНР було підсумком цього процесу;

-розвивати логічне та історичне мислення учнів,формувати вміння роботи з історичними джерелами;

-виховувати інтерес і повагу до історії своєї держави.

Обладнання: карта, атласи, документи ( текст III Універсалу)

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу,формування умінь та навичок.

Форма проведення: урок-бесіда.


Структура уроку:

I. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань учнів.

III.Мотивація навчальної діяльності учнів.

IV.Вивчення нового матеріалу.

План

1. Жовтневий переворот 1917 року в Росії та його вплив на перебіг Української революції.

2. Третій Універсал Центральної Ради.

3. Політичний та економічний курс Центральної Ради.

4. Прорахунки Центральної Ради.


V. Закріплення та узагальнення вивченого матеріалу

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання


Очікувані результати:

Після уроку учні зможуть:

-аналізувати зміст Третього Універсалу, оцінити його значення в державотворчому процесі;

-висловлювати власну думку щодо прорахунків Центральної Ради;

Хід уроку:

I. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань учнів.

Самостійна робота (тестові завдання)

1. Позначте назву органу, який було створено 4 березня 1917 року ?

А. Тимчасовий уряд

Б. Центральна Рада

В. Генеральний Секретаріат

Г. Військовий Генеральний комітет

2. Позначте прізвище українського політичного діяча, що не був членом Центральної Ради ?

А. М. Грушевський

Б. В. Винниченко

В. Є. Петрушевич

Г. С. Єфремов

3. Позначте назву документу, підготовленого Центральною Радою, який містить такі слова: «Народе Український! Народе селян, робітників, трудящого люду! Волею своєю ти поставив нас, Українську Центральну Раду, на сторожі прав і вольностей Української землі.»

А. Перший Універсал

Б. Другий Універсал

В. Третій Універсал

Г. Четвертий Універсал

4. Позначте назву населеного пункту, де відбулася подія описана в уривку: «Вона (молодь) йшла в бій із піснею «Ще не вмерла Україна...» І не вина цієї молоді, що світ так злегковажив великим шляхетним поривом Української держави... Вина була хіба в тому, що та молодь, як і цілий народ, що її видав, не були підготовлені до взятого на себе завдання.»

А. Броди

Б. Луцьк

В. Крути

Г. Київ

5. Представники якої політичної партії не входили до Центральної Ради на момент її створення?

А. Українська соціал-демократична робітнича партія ;

Б. Українська соціал-демократична робітнича партія більшовиків ;

В. Українська партія соціалістів-самостійників ;

Г. Українська партія соціалістів-революціонерів.

6. Позначте прізвище політичного діяча, що обійняв посаду Генерального писаря у складі Генерального Секретаріату Української Центральної Ради:

А. С. Петлюра

Б. В. Винниченко

В. С .Єфремов

Г. П. Христюк

7. Позначте один з прорахунків Центральної Ради влітку 1917 року?

А. Націоналізація промислових підприємств;

Б. Відсутність стосунків із Тимчасовим урядом;

В. Недовіра до українізованих військових частин;

Г. Наділення селян землею;

8. Коли підписано ІІ Універсал Центральної Ради?

А. 10 червня 1917 року

Б. 3 липня 1917 року

В. 24 серпня 1917 року

Г. 25 жовтня 1917 року

Відповіді: 1. Б; 2. В; 3. Г; 4. В; 5. Б; 6. Г; 7. В; 8. Б.

Завдання 2.

Розташуйте хронологічній послідовності заходи щодо формування української армії, що були проведені Центральною Радою навесні 1917 року.

( кожна правильна відповідь оцінюються 2 бали)

А. Скликання І Всеукраїнського військового зїзду;

Б. Створення Генерального Українського військового комітету;

В. Утворення підрозділів Вільного козацтва;

Г. Організація полку імені Б. Хмельницького.

Відповідь: Г; В; А; Б;

Завдання 3. Обрати правильні варіанти відповідей.

Позначте наслідки ІІ Універсалу для України (3 правильні відповіді по 0,5 бала)

А. Урядова криза

Б. півмілліонна демонстрація в Петрограді;

В. арешт лідерів більшовиків;

Г. виступ самостійників;

Д. нейтралізація прихильників незалежної України;

Е. висилка Міхновського на фронт;

Відповідь: Г; Д; Е;

Завдання 4. Які з тверджень характеризують діяльність історичного діяча: (правильні відповіді по 0,5 бала)

А. Митрополит Української греко-католицької церкви;

Б. Мав науковий ступінь доктора медицини;

В. Будучи депутатом Галицького сейму відстоював інтереси

Українського населення Галичинини;

Г. Підтримував розвиток освітньо-культурного життя в

західноукраїнських землях;

Д. Заснував Національний історичний музей;

Е. У 1915 році був заарештований і вивезений до Росії;

Відповідь: А; В; Г;

III. Мотивація навчальної діяльності

Проблемне завдання уроку:

Чому навіть після зміни влади в Росії в жовтні 1917 року представники Центральної Ради все ж продовжували стояти на автономіських позиціях?

IV. Вивчення нового матеріалу

Учитель:

На початок осені 1917 року ситуація в Росії та Україні ще більше загострилася, цим скористалися більшовики, в ніч з 25 на 26 жовтня здійснили переворот і захопили владу в Росії.

Першими документами, що їх проголосив на ІІІ зїзді Рад В. І. Ленін були «Декрет про землю» та «Декрет про мир». На цьому з’їзді був обраний Центральний Виконавчий комітет Рад ( ВУВК) на чолі з Л. Каменєвим і сформовано перший радянський уряд, який очолив В. Ленін.

Події в Петрограді вплинули на ситуацію і в Україні. Більшовики з перших днів взяли курс на утвердження радянської влади в Україні. Але більшості в Радах більшовики тоді не мали, тому прийти до влади мирним шляхом не могли. Щоб захопити владу в Києві вони 29-31 жовтня 1917 року організували збройне повстання. В цей час Центральна Рада мала достатньо сил, впливу, щоб взяти під свій контроль Україну і проголосити незалежність. Але 7 листопада 1917 року Центральна Рада приймає ІІІ Універсал в якому знову мова йде про автономію України.


Робота з документами


Клас поділяється на 3 групи.

(кожна група працює над змістом ІІІ Універсалу- 10 хвилин, потім один учень з групи робить доповідь, протягом виступу учні складають узагальнюючу таблицю «Основні положення ІІІ Універсалу»

Діалогічне спілкування:

1. У чому полягало історичне значення прийняття ІІІ Універсалу?

2. Поміркуйте, до яких наслідків призвело ухвалення цього документа?


Робота з картою:

-позначити на контурній карті територію України, яка за ІІІ Універсалом включалась до складу УНР?

Робота з підручником:

Опрацювати матеріал підручника , де визначитит основні прорахунки Центральної Ради.

Використовуючи метод «Дерево рішень» записати на дошці основні помилки Центральної Ради після проголошення УНР.

V. Узагальнення та закріплення вивченого матеріалу.

Відповісти на проблемне завдання уроку використовуючи метод «Прес», за схемою:

« Я, вважаю...»

« Тому, що...»

« Наприклад...»

«Отже...»

VI. Підсумок уроку

VII.Домашнє завдання

Скласти хронологічну таблицю «Події Української революції», опрацювати матеріал підручника.


Тема: Війна Радянської Росії з УНР. ІV Універсал Центральної Ради.

Мета уроку: ознайомити учнів з причиною початку війни Радянської Росії проти УНР; простежити напрямок наступу більшовиків на Україну; дослідити зміст ІV Універсалу та визначити його знечення;

-формувати вміння роботи з історичною та контурними картами; розвивати в учнів вміння аналізувати і узагальнювати історичний матеріал;

-виховувати почуття патріотизму.

Обладнання:

Карта «Україна», атласи, контурні карти, тестові джерела ІV Універсалу.

Тип уроку: комбінований урок

Очікувані результати:

Після уроку учні зможуть.

-визначити причини початку війни Радянської Росії проти України;

-на контурній карті позначати напрямок наступу більшовиків на Україну;

-аналізувати зміст ІV Універсалу, робити висновки.


Структура уроку:

I. Організаційний момент

II. Актуалізація знань учнів

III. Мотивація навчальної діяльності учнів

IV. Вивчення нового матеріалу

План

1. Наступ Радянської Росії на Україну

2. Бій під Крутами

3. ІV Універсал Центральної Ради

V. Узагальнення та закріплення вивченого матеріалу

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Домашнє завдання


Хід уроку:

I. Організаційний момент

II. Актуалізація знань учнів

Гра « Загадкові дати»

На дошці записані дати, вказати, що за подія відбулася в цей час?

3 березня 1917 року;

5-6 квітня 1917 року;

10 червня 1917 року;

15 червня 1917 року;

3 липня 1917 року;

7 листопада 1917 року;


Робота на карточках-2 чоловіка.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів ( оголошення теми, мети уроку)

ІV. Вивчення нового матеріалу

Учитель:

Відносини між більшовиками Росії та Центральною Радою були досить суперечливими і пройшли різні етапи. В квітні 1917 року на VІІ конференції Російської соціал-демократичної робітничої партії ( РСДРП ) В. І. Ленін підкреслював: «Якщо Фінляндія, Польща, Україна відокремиться від Росії, у цьому нічого поганого нема. Що тут поганого? Хто це скаже, той шовініст. Треба збожеволіти, щоб і далі провадити політику царя Миколи.»

Але на кінець 1917 року ні аграрне, ні національне питання в Україні не було розв’язано, що призвело до посилення політичної кризи в країні. Цим вирішили скористатися більшовики. Тим більше, що керівництво більшовицької Росії було невдоволене самостійницькою політикою УНР. 30 листопада 1917 року була здійснена спроба в Києві повалити владу Центральної Ради, але тоді ця спроба провалилася. Через кілька днів спробу захопити Київ здійснив 2-й Гвардійський корпус, але його марш на Київ з Поділля без бою зупинив під Васильковом 1-й Український корпус генерала П. Скоропадського. Конфлікт ЦР і Раднаркому РСФРР досяг апогею. 4 грудня 1917 року В.І.Ленін іЛ. Троцький підписали « Маніфест до українського народу» , який містив ультиматичні вимоги до ЦР.

Робота над змістом « Маніфесту до українського народу» ( готується, як роздатковий матеріал кожному учню)

Завдання до документу:

Яку мету переслідували більшовики, публікуючи цей документ?

Учитель:

Не чекаючи відповіді на ультиматум 5 грудня 1917 року Раднарком оголосив війну Центральній Раді. На початку грудня 1917 року в Києві розпочав роботу Всеукраїнський з’їзд рад, на якому більшовики планували здійснити переворот, але їх виявилося для цього замало. Це не задовільняло більшовиків і вони переїхали до Харкова, де в цей час відбувався з’їзд рад Донецько-Криворізького басейну. Після приєднання більшовики оголосили себе І Всеукраїнським з’їздом рад.

12 грудня 1917 року було проголошено встановлення радянської влади в Україні. Було створено уряд- Народний Секретаріат.

Так, в Україні з’явилося два уряди із власними законодавчими та виконавчими органами; що вело до дестабілізації та розколу суспільства. Радянська Росія отримала привід для подальшого захоплення української території.

Робота з картою (позначити на контурній карті напрямок наступу більшовиків на Україну)


Вправа «Ялинка»

На дошці намальована ялинка, вчитель пояснює порядок виконання роботи:

Верхівка-висновок

Гілочки- напрямки розв’язання проблеми

Корінь- назва проблеми


Завдання:

Чому більшовикам вдалося так швидко встановити свій контроль над Україною в кінці 1917- початку 1918 року?


Еврістична бесіда:

1. Чому війна з більшовицькою Росією виявилася неминучою?

2. Чому ЦР не змогла мобілізувати український народ для відсічі більшовицькій агресії?

Учитель: 6 січня 1918 року почався наступ на Київ. Після з’єднання армій під Бахмачем, вже під керівництвом М. Муравьйова більшовики пішли на Київ.Наступ розпочався у напрямку Ніжина. Водночас У Києві на заводі «Арсенал» розпочалося повстання більшовиків. Воно було придушене військами ЦР, але для цього довелося зняти з фронту війська, що відкривало більшовикам шлях на Київ. Обороною напрямку вздовж залізничного перегону Бахмач- Ніжин керував полковник А. Гончаренко. У нього в розпорядженні були курінь Юнацької військової школи отамана Капкана (600 Бійців, 20 старшин, 18 кулеметів), «червоні» й « чорні» гайдамаки під командуванням С. Петлюри та 1-а сотня галицьких Січових стрільців- усього близько до 3 тисяч бійців. До них приєдналися студенти університету Святого Володимира та Академії

Святих Кирила та Мефодія.

Інформаційна хвилинка

( повідомлення учня про бій під Крутами )

Використовуючи метод «Мікрофон» пояснити в’єтнамську приказку, чи згодні ви з нею?

«Не було б лиха – не було б і героїв.»

Учитель:

Напередодні вирішальних боїв за Київ 9 січня 1918 року ЦР ухвалила свій ІV Універсал, яким Українська Народна Республіка проголошувалася цілком незалежною державою.

Робота з документами

Учні працюють над текстом ІV Універсалу та визначають його основні положення. Потім складають узагальнюючу таблицю «Основні положення Четвертого Універсалу.»

Дискусійна сітка

Чи могло рішення про проголошення незалежності змінити ситуацію в Україні?

Чи могли українські частини захистити Київ?

Чи мала Радянська Росія достатньо сил, щоб зразу встановити повний контроль над Україною?

( За допомогою карток учні «голосують» за кожним питанням. Варіанти відповідей: так, ні, не знаю. Підрахувати кількість відповідей, записати результати на дошці.)

V. Узагальнення та закріплення вивченого матеріалу

Запитання до учнів:

Чому ЦР не наважувалася так довго проголосити незалежність, і зробила це саме в даний період?

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал підручника, написати твір-роздум «Бій під Крутами- це героїзм чи трагедія?»

^ Тема: Українська Держава Павла Скоропадського

Мета уроку:

охарактеризувати основні напрямки внутрішньої та зовнішньої політики гетьманату; дослідити причини падіння влади Павла Скоропадського, порівняти погляди великих політиків 20-х ХХ ст. М.Грушевського,Симона Петлюри та Павла Скоропадського;

розвивати навики роботи з історичними документами, формувати в учнів вміння критично мислити, висловлювати власну думку, доводити свої переконання, підтверджуючи їх історичними фактами;

виховувати в учнів патріотичні почуття;

Епіграф: «Народ, який не знає своєї історії, є народ сліпець»

О.Довженко

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Форма уроку : урок практикум

Обладнання:

підручник «Новітня історія України» Ф.Г.Турченко 10 клас;

атлас «Новітня історія» 10кл.

виставка матеріалів про Павла Скоропадського

роздатковий матеріал з історичними характеристиками Павла Петровича Скоропадського в різні періоди історії

Т.Ковтунович « Визначні особистості в історії України 2 частина Київ . Редакція загально педагогічних газет 2004р.

^ Структура уроку.

I.Організаційний момент

II.Актуалізація опорних знань учнів

III.Оголошення теми та мети уроку

IV.Вивчення нового матеріалу

V.Узагальнення та закріплення вивченого матеріалу

VI.Підсумок уроку

VII.Домашнє завдання

^ Хід уроку

I.Організаційний момент

II.Актуалізація опорних знань учнів.

Бліц –описування по темі: «Україна в добу Української революції 1917-1918р»

1.Коли утворилась Центральна Рада?

2.Хто став її лідером?

3.Коли проголосила ЦР I Універсал?

4.Яке його значення?

5.Коли ЦР підписала угоду з Тимчасовим Урядом, що згодом отримала назву II Універсал?

6.Яка була реакція на цю домовленість в Україні та в Росії ?

7.Коли проголосили III Універсал?

8.Яке його значення?

9.Коли почався наступ більшовиків на Україну?

10.Коли проголошено ЦР IV Універсал?

11.Коли вперше більшовики захопили Київ?

12.Коли було підписано Берестейський договір?

13.Зміст та значення Берестейського мирного договору?

14.В чому причини падіння Центральної Ради?

III.Оголошення теми та мети уроку

IV.Вивчення нового матеріалу

План

Гетьманський переворот

Внутрішня та зовнішня політика гетьманату

Причини подіння гетьманату

Проблемне завдання уроку:

Якими були державотворчі плани гетьмана Павла Скоропадського і чому не вдалося їх повністю реалізувати?


Учитель: Після здобуття Україною незалежності і державного суверенітету ми нарешті маємо змогу по-новому подивитись на постать Павла Петровича Скоропадського – останнього українського гетьмана. Він належить до тих дійових осіб історії , навколо яких завжди точилися нескінченні дискусії , створювалися міфи , легенди.

За свої майже 72 роки життя Скоропадський гетьманував лише 7 з половиною місяців. І якщо 45 років вважати передмовою до гетьманства , то останні 27 років були тяжкою розплатою за ту недовгу мить влади над вируючою в пошуках виходу з соціальних експериментів над Україною. А плата була занадто високою – смерть маленького сина ще за часів гетьманування , поневіряння та смерть на чужині.

Початок життя Павла Скоропадського не віщував жодної з цих подій.

То був типовий життєвий шлях російського аристократа – адже половина петербурзького вищого світу мала українське коріння або українську маєтність.

Хто ж він такий Павло Скоропадський?

- розповідь учня про життєвий шлях Павла Скоропадського

- фрагмент документального фільму «Гетьман Павло Скоропадський»

Учитель: Гетьмана Павла Скоропадського по-різному оцінювали, характеризували в різні часи.

Перед вами різні оцінки гетьмана (з сучасного історичного словника, радянської енциклопедії України 1972 року видання, уривок з праці В.Винниченка «Відродження нації»)

(гатується як роздатковий матеріал)


Сучасний історичний словник.

Скоропадський Павло Петрович. Генерал-лей­тенант. Гетьман України (29.04—14.12.1918); потомок гетьмана I.I.Скоропадського. Учасник російсько-японської війни 1904—1905 рр., Першої світової війни. Командир Першої Гвардійської кавалерійської дивізії, 34 армійського корпусу в 1916—1917 рр.

Командир 1-го Українського корпусу Центральної Ради. 29.04.1918 року на з'їзді хліборобів обраний гетьманом України, здійснив переворот, ліквідував УНР. Після закінчення світової війни і залишення німцями України 14.12.1918 зрікся посади гетьмана України. Емігрував в Німеччину, в 1941—1945 роках співробіт­ничав з німецькою владою. Загинув в Берліні під час бомбардирування міста авіацією союзників.

«Радянська енциклопедія історії України». 1972 р.

«Скоропадський Павло Петрович. Генерал царсь­кої армії. Великий український поміщик. 29.04.1918 року на інсценізованому австро-німецькими окупанта­ми, так званому, «з'їзді хліборобів» у Києві був прого­лошений гетьманом України. 14.12.1918 року, внаслі­док революційної боротьби трудящих, «український уряд» Скоропадського було повалено, Скоропадський втік до Німеччини, де продовжив антирадянську діяльність».

^ В. Винниченко. «Відродження нації».

«Російський генерал малоросійсько­го походження, фігура синтементального дегенерата, безвольного, але з ро­мантичними мріями і величезними во­лодіннями по всій Україні.»

Бесіда за запитаннями.^ Чим пояснюється різний підхід до оцінки однієї і тієї ж особистості?Яка оцінка діяльності гетьмана П.Скоропадського вам найбільше подобається?

Завдання нашого уроку: на основі знайомства з документами і реальними подіями часів гетьманату, сформувати власну думку про те, якої характеристики заслуговує цей історичний діяч.


Учитель: Зачитайте дані характеристики, а в кінці ви висловите власну оцінку діяльності гетьмана та вкажете з якою з даних характеристик ви погоджуєтеся, а з якою ні?


Учитель:

Сьогодні ми зосередимося на 7,5 місяцях його життя і діяльності, а саме періоду гетьманату Скоропадського.

Застосувавши метод інтерактивного навчання «Коло ідей» записати на дошці факти , що вплинули на прихід до влади гетьмана Скоропадського:

помилки попереднього уряду;

підтримка окупаційних військ;

підтримка Української демократично хліборобської партії та союзу землевласників.

Робота в групах

Клас ділиться на групи, за допомогою методу «Мозаїка»(різнокольорові карточки)

1 група

За допомогою підручника «Новітня історія України»10кл Ф.Г.Турченко с.112-115. грамоти Скоропадського «До всього українського народу» с.117 підручника дослідити якою була внутрішня політика гетьманату?

2група

Дослідити досягнення та прорахунки в сфері культури?

3група

Дослідити зовнішню політику гетьманату.

4група

Дослідити , як розвивався селянський рух в період гетьманату та розкрити причини піднесення визвольної боротьби в даний період (звернути увагу на вирішення аграрного питання)

виступ груп по 5 хв. по одному представнику від групи записують на дошці основні тези по питанню , яке досліджували

Рольова гра

Учень від імені Павла Скоропадського відповідає на питання сучасників.

питання

Чому ви вирішили взяти владу в свої руки?

Відповідь: (книга П . Скоропадського «Спогади» с.111-112

Багато людей критикують мій крок і злим оком дивляться на возстановлення Гетьманства. Зовсім зрозуміло, чому так відносяться до цього факту вороги української державності. Оправдувати відновлення і зміцнення державної української традиції не можуть ці, що хочуть, аби не було Української держави. Відповідати їм на роблені мені закиди — безцільно. Але тим, що звуть себе українцями, мені хочеться поки що сказати лише одне: пам'ятайте, що коли б не було мого виступу, німці, кілька тижнів пізніше, завели б на Україні звичайне генерал-губернаторство. Воно було б оперте на за­гальних основах окупації і нічого спільного з українством, розумі