Реферат: Реферат звіт про ндр: 90 с., 13 додатків

Міністерство юстиції України

Київський науково-дослідний інститут

судових експертиз

(КНДІСЕ)

01025, м. Київ, вул.. В.Житомирська, 19; (044) 212 21 91, 212 22 94


ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор Київського

НДІ судових експертиз


________________О. Круть

2004. . .


ЗВІТ

ПРО НАУКОВО-ДОСЛІДНУ РОБОТУ

«Вдосконалення методики дослідження холодної зброї. Уточнення критеріїв її визначення.»


Керівник НДР

зав. сектору ___________________ В.Самусь

2004.__. __ .


2004


Рукопис закінчено ___ жовтня 2004 р.

Результати роботи розглянуто Вченою радою КНДІСЕ,

протокол від 2004.11.___. № ____


^ СПИСОК АВТОРІВ


Керівник НДР

завідувач сектору

________________В. Самусь

2004.11.___.


старший науковий співробітник ____________О. Ягодін

2004.11.___.


РЕФЕРАТ


Звіт про НДР: 90 с., 13 додатків.

Об’єкти дослідження – холодна зброя та конструктивно схожі з нею вироби, методика їх дослідження.

Мета роботи - вдосконалення методики дослідження холодної зброї. Утворення системи понятійного апарату криміналістичного дослідження холодної зброї та уточнення критеріїв її визначення.

Методи дослідження – аналіз та синтез експертної практики, систематизація та структуризація положень існуючої „Методики”.

Проаналізовано положення діючої методики виходячи з практики її застосування. Показані недоліки в структурі побудови „Методики”, систематизації криміналістичних вимог.

Розроблені наукові рекомендації щодо вдосконалення методики криміналістичного дослідження холодної зброї, системи її понятійного апарату та уточнення критеріїв її визначення.

Результати даної роботи можуть бути корисними судовим експертам, оперативно-слідчим працівникам, суддям, адвокатам та студентам юридичних факультетів ВУЗів.

^ ХОЛОДНА ЗБРОЯ.


ЗМІСТ


Вступ ……………………………………………………………...............….. 5

Обґрунтування вдосконалення „Методики криміналістичного дослідження холодної зброї та конструктивно схожих з нею виробів”................................................................................................................... 8

Пропоновані зміни до „Методики криміналістичного дослідження холодної зброї та конструктивно схожих з нею виробів”................................. 11

„Методика криміналістичного дослідження холодної зброї та конструктивно схожих з нею виробів” з пропонованими змінами ....................17

Криміналістичні вимоги до деяких найбільш розповсюджених об’єктів досліджень (Додатки до „Методики”) ................................................................. 53

Підсумок ......................................................................................................... 90


ВСТУП

Криміналістичне дослідження холодної зброї та конструктивно схожих з нею виробів завжди мало значну питому вагу в загальному обсязі трасологічних експертиз. Це зумовлено великою різноманітністю видів такої зброї та подібних до неї виробів, що призводить до їх залучення в кримінальне судочинство як об’єктів злочинного застосування та носіїв доказової інформації щодо об’єктивної сторони злочинів.

Кваліфікація злочинних дій багато в чому залежить від того, наскільки правильно буде встановлена групова належність досліджуваного предмета з метою його віднесення до холодної зброї, встановлення її виду, типу, технічного стану.

Розмаїтість видів та типів холоднї зброї, специфіка форми, розмірів, конструктивних та інших особливостей потребує обширних та глибоких спеціальних познань для їх криміналістичної оцінки.

Проблеми експертизи холодної зброї на протязі десятиріч були в центрі уваги науковців в галузі судової експертизи та працівників органів розслідування та суду.

Науковими розробками зазначеної експертизи, зокрема, криміналістичним вченням про холодну зброю, визначенням криміналістичного поняття і системи її класифікації та методикою дослідження займалися видатні вчені – криміналісти, як то А. І. Устинов, М. Е. Портнов, Є .І. Денисов, І. М. Каплунов, Ю. П. Голдванський, Х .М. Тахо-Годі та ін.

Особлививо великий вклад в розвиток та вдосконалення експертизи холодної зброї зробив Є. Н. Тихонов, який займався зазначеною проблемою на протязі всього життя і видав кілька фундаментальних праць з питань холодної зброї.

Наприкінці 90-х років 20-го сторіччя на основі проведених наукових розробок експертна практика накопичила багатий досвід щодо дослідженя та оцінки холодної зброї. Однак цьому виду дослідження були притаманні певні недоліки, зумовлені як, частково, застарілістю поглядів на суть холодної зброї, протиріччями між багатьма методичними рекомендаціями щодо дослідження, викладеними в науковій літературі, так і неповною, або частковою, відсутністю ряду необхідних даних щодо деяких різновидів холодної зброї.

Основним недоліком практики експертизи холодної зброї залишалася відсутність загальноприйнятої алгоритмізованої детермінованої методики її дослідження, що приводило до неоднакової криміналістичної оцінки одних і тих же ознак зброї чи предметів як криміналістами експертних установ різних відомств, так і експертами, які належали до установ одного відомства (чи то МВС, чи то МЮ України).

Із здобуттям Україною незалежності питання щодо розробки, прийняття та використання загальноприйнятої методики дослідження холодної зброї постало перед науковцями та практичними працівниками з новою силою.

Руйнуючи міжвідомчі перепони, у 1998 році була створена відповідна комісія з представників експертних установ МЮ України та МВС України, яка на основі сучасних наукових положень та здобутої експертної практики розробила „Методику криміналістичного дослідження холодної зброї та конструктивно схожих з нею виробів”, що була затверджена рішенням розширеного засідання секції НКМР Міністерства юстиції України з проблем трасології та судової балістики із залученням членів Координаційної ради з питань судової експертизи (Протокол від 15.01.99 року).

З урахуванням потреб експертної практики щодо роз’яснень окремих положень „Методики”, доповнення її рекомендаціями про дослідження окремих видів зброї та виробів, з часу прийняття „Методики” до неї вносилися відповідні зміни та доповнення.

Незважаючи на значний крок в розвитку експертизи холодної зброї, пов’язаний з прийняттям зазначеної „Методики”, практика її використання показала, що окремі її загальні положення та розділи мають суттєві вади. Зокрема, „Методика” вміщує недостатню кількість понять та термінів, що використовуються в експертизі холодної зброї. Деякі надані поняття не мають чіткого пояснення або визначення. Загальна система понятійного апарату надана непослідовно, що порушує логічність викладення та розташування окремих положень та дефініцій в тексті. Окрім цього, деякі критерії відношення предметів до холодної зброї потребують подальшого уточнення шляхом вдосконалення техніко-криміналістичних вимог до холодної зброї.

Вирішення зазначених проблем і є метою представленої роботи.


^ ОБҐРУНТУВАННЯ ВДОСКОНАЛЕННЯ „МЕТОДИКИ КРИМІНАЛІСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ХОЛОДНОЇ ЗБРОЇ ТА КОНСТРУКТИВНО СХОЖИХ З НЕЮ ВИРОБІВ”

В існуючій „Методиці”, як показала практика її використання, система понятійного апарату має численні вади, які можливо віднести до 2-х основних груп, як то: а) недостатня кількість наданих понять і термінів або їх неповне пояснення та визначення, б) деяка непослідовність і нелогічність їх розташування в тексті.

В зв’язку з цим було розроблено фактично новий розділ „Терміни та визначення”, який замість наявних 1,5 сторінок міститься на 16-ти аркушах, де вони розміщені у логічній послідовності, з посиланнями на пов’язані терміни та поняття.

Також з метою уточнення понять в назві розділу 2 слово „вимоги” замінено на „критерії”, що більш точно відображує суть його змісту.

В розділі 3, що стосується загальних техніко-криміналістичних вимог до холодної зброї з метою підкреслення правильного вимірювання конструктивних параметрів клинків, відповідні вимоги перенесені з приміток в основний текст.

Автори вважають, що застосування єдиних вимог до конструктивно-міцнісних характеристик як заводських, так і саморобних клинків, є неправильним. Промисловому виробництву притаманне дотримання вимог конструкторської документації, яка, в свій час, спирається на стандарти, що регламентують відповідні параметри виробів, зокрема, твердість. В такому разі, криміналістична вимога щодо твердості, регламентованої нормативною базою виробництва, є обґрунтованою. В той же час, при виготовленні клинків саморобним способом не може й бути мови про дотримання будь-яких технологічних нормативів. Тому криміналістичні вимоги щодо твердості матеріалу саморобних клинків холодної зброї доцільно знизити до 70% відносно заводських, а під час дослідження визначальними вважати результати статичних та динамічних випробувань.

У діючій „Методиці” одним з криміналістичних критеріїв є безпечність застосування холодної зброї. Цьому критерію відповідає наявність утиків чи обмежувачів, але мінімальні розміри цих елементів не конкретизовані, що викликає неоднозначність в оцінках різними експертами значущості цих ознак. Експертна практика свідчить про необхідність конкретизації розмірів і форми вказаних елементів, притаманних холодній зброї. Було проведено відповідне дослідження, в результаті якого встановлено оптимальні мінімальні розміри названих елементів.

Уточнені криміналістичні вимоги до простої метальної зброї з клинковим уражуючим елементом, вони приведені у відповідність з вимогами до клинкової зброї.

Зняті обмеження щодо міцнісних характеристик снарядів механічної метальної зброї, бо під час пострілу з луку чи арбалету навантаження на уражуючий елемент мають зовсім інший характер, ніж при застосуванні ручної клинкової зброї, при цьому міцність клинка стріли не має вирішального характеру.

Уточнені і конкретизовані умови проведення динамічних випробувань клинкової колюче-рублячої та рублячої зброї.

Уточнений об’єм випробувань ріжучої зброї при наявності заводської заточки з кутами, що не перевищують граничні.

Змінено спосіб вимірювання проникнення уражуючого елемента в тіло мішені під час проведення динамічних випробувань простої метальної зброї замість заміру глибини нанесених ушкоджень пропонується замірювати глибину проникнення уражуючого елементу в мішень, що по суті те ж саме, але замір по елементу зробити простіше і точніше, ніж так, як регламентується діючою „Методикою”.

Більш чітко викладений порядок проведення динамічних випробувань механічної метальної зброї, а також введено енергетичний критерій уражуючої дії кулеподібного арбалетного снаряду (він приведений до мінімального критерію ураження для вогнепальної зброї).

Введено пункт, що містить в собі регламентацію динамічних випробувань предметів ударно-дробильної дії, тому що в існуючій на цей час методиці було надано лише їх загальні методичні засади, без конкретизації етапів проведення дослідження. Пропонується повний алгоритм проведення таких досліджень, таким же чином конкретизований, як і алгоритм проведення динамічних випробувань клинкової зброї.

Уточнені параметри ножів мисливських загального призначення, ножів для виживання та ножів мисливських спеціальних подвійного призначення в відносно характеру і виду можливої заточки частини обуху.

Також уточнений такий параметр кинджалів мисливських, як граничне максимальне відносне подовження клинка (відношення довжини до ширини), що відмежовує кинджали від стилетів.

У зв’язку з тим, що у введеному новому розділі „Терміни та визначення” значно розширено коло понять, що стосуються холодної зброї, введено новий додаток (№13) до „Методики”, який являє собою алфавітний покажчик термінів та визначень, що використовуються.


^ ПРОПОНОВАНІ ЗМІНИ ДО „МЕТОДИКИ КРИМІНАЛІСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ХОЛОДНОЇ ЗБРОЇ ТА КОНСТРУКТИВНО СХОЖИХ З НЕЮ ВИРОБІВ”.

п.п. 1.1. – 1.8.2. розділу „1 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ” вилучити і замінити на пропоновані п.п. 1.1. – 1.5.6.14.

п.2. – „ВИМОГИ ДО” вилучити і замінити на „КРИТЕРІЇ ВИЗНАЧЕННЯ”.

п. 3.2.1. – доповнити: „Довжина клинків визначається вимірюванням відстані від вістря до обмежувача або утику руків’я.”

п. 3.2.2. – доповнити: „Вимірювання товщини клинка провадиться у найтовщому його місці.”

п. 3.2.3. – доповнити після слів „що виготовлений”: „промисловим способом”

п. 3.2.4. – доповнити після слів „що виготовлений”: „промисловим способом”

після п. 3.2.4. текст доповнити: „Примітка. Якщо предмет має всі ознаки кримінальної зброї (відповідає визначенню, наданому в даній Методиці), то криміналістичні вимоги до конструктивно - міцнісних характеристик, необхідні для визначення його холодною зброєю, знижуються до величини, що становить 50 % від зазначеного.

Якщо предмет має всі ознаки саморобної зброї (відповідає визначенню, наданому в даній Методиці), то криміналістичні вимоги до твердості клинка, необхідні для визначення його холодною зброєю, знижуються до величини, що становить 70 % від зазначеного.

Твердість клинків, виготовлених з кераміки, та методами порошкової металургії, не регламентується.”

п. 3.2.5 – доповнити: „кут загострення вістря - не більше як 70 град.”

після п. 3.2.5. з тексту вилучити: „Примітки: Довжина клинків визначається вимірюванням відстані від вістря до обмежувача (утику руків'я).

Вимірювання товщини обуху провадиться у найтовщому місці клинка.”

Текст доповнити:

3.2.6. Виступання обмежувача з однієї чи з двох сторін (сумарне) над держаком руків’я – не менше 5 мм.

3.2.7. Висота утику з однієї чи з двох сторін (сумарне) над держаком руків’я – не менше 5 мм.

3.2.8. Глибина підпальцевої виїмки, якщо вона на держаку одна - не менше 5 мм.

3.2.9. Глибина підпальцевих виїмок, якщо їх на держаку декілька - не менше 4 мм хоча б однієї.

3.2.10. Перебільшення у бочкоподібного чи клиноподібного держака максимального діаметра над діаметром в задній частині – не менше 8 мм.

3.2.11. Товщина виступаючої над держаком п’яти клинка, що слугує утиком, – не менше 3,5 мм, якщо п’ята не має в перерізі клиноподібної форми.

П. 3.4.1. –

- „4.2.1., 4.2.2., 4.2.3., 4.2.4.” замінити на „3.2.1., 3.2.2., 3.2.3., 3.2.4.”;

- після „3.2.4.” доповнити: „3.2.5.”;

- вилучити: „- з металевім уражуючим елементом або елементами – вимоги до уражуючих елементів згідно до п.п. 4.2.3, 4.2.4;”

п. 3.4.2. – вилучити: „- з металевім уражуючим елементом або елементами – вимоги до уражуючих елементів згідно до п.п. 4.2.3, 4.2.4;”

п. 4.1. – слово „приборів” замінити на слово „приладів”.

п. 4.6.2.1., абзац 2 – доповнити: „ та кута загострення вістря”.

Після п. 4.6.2.2. –

- вилучити: „1”;

- доповнити після слова „ознаки”: „військової”;

- вилучити: „Примітка 2: Якщо предмет має всі ознаки кримінальної зброї (повністю відповідає визначенню, наданому в даній Методиці), то криміналістичні вимоги щодо конструктивно - міцносних характеристик,

необхідні для визначення його холодною зброєю, можуть бути знижені до 50 % від зазначених у даній Методиці.”

п. 4.7.1. – вилучити „(до 400 мм)”

п. 4.7.2. – після слова „колючих” доповнити: „рублячих”

п.4.7.2.1. - після слова „колючих” доповнити: „та рублячих”

- після слів „При цьому” доповнити: „необхідно виконати умови”

- після слів „до 50”- вилучити „разів”

- після слів „діапазон напрямків” доповнити: „ударів”

- після слів „орієнтація площини” - вилучити „осі”

- після слова „поперечна.” текст доповнити: ”Примітка. Колючі удари наносяться по пласкому боку дошки, рублячі удари наносяться по ребру дошки.”

- після слів „глибина проникнення” слово „ушкоджень” замінити словом „клинка”

- абзац, що починається словами „Перевірка заточки клинків провадиться ...” надати в наступній редакції: „4.7.2.2. Наявність та ступінь заточки клинків провадиться ...”

п. 4.7.2.2. – після слів „... для нанесення різаних ушкоджень” доповнити: „і випробування не проводяться”

- після слів „... 30° і менше, провадяться” доповнити: „експериментальні” і вилучити слово „п’ятиразові”

- після слів „стан, придатний для нанесення різаних ушкоджень,” слово „хиби” замінити на „зазначені недоліки”

п. 4.7.3.1. – після слів „а глибина проникнення” слово „ушкоджень” замінити на „бойової частини”

п. 4.7.3.2. – частину тексту, що починається словами: „Механічний метальний предмет (пристрій) визнається таким, що ...” і до кінця пункту, надати в наступній редакції:

„Механічний метальний предмет (пристрій) визнається таким, що має достатні уражуючі властивості, якщо:

а) при проведенні не менш як десяти експериментів не виникло будь-яких ушкоджень предмету (пристрою);

б) глибина проникнення ушкоджень стрілоподібного уражуючого елемента в матеріал мішені сягає не менше як:

- при дистанції 5 метрів - глибина не менше 20 мм;

- при дистанції 10 метрів - глибина не менше 15 мм;

- при дистанції 20 метрів – глибина не менше 10 мм;

в) питома енергія кулеподібного уражуючого елемента сягає не менше як 0,5 Дж/мм2.”

Ввести до тексту п. 4.7.4. у наступній редакції:

„ 4.7.4. Динамічні випробування предметів ударно-дробильної дії.

Динамічні випробування провадяться для встановлення можливості неодноразового ураження цілі при застосування досліджуваного предмету (пристрою) типовим для найближчого аналога (аналогів) холодної зброї способом (способами).

В разі наявності ударної частини, що являє собою концентровану масу вагою до 1 Н (0,1 кГ), подальше дослідження не провадиться, а предмет визнається не холодною зброєю.

В якості мішені для нанесення ударів використовується суха соснова дошка товщиною до 50 мм.

При цьому необхідно виконати умови:

- кількість ударів - до 50, але не менше 10;

- сила ударів - максимальна;

- кутовий діапазон напрямків ударів – від 30° до 90°.

Якщо при проведенні не менш як десяти експериментів не виникло будь-яких ушкоджень предмету (пристрою), предмет (пристрій) визнається таким, що має достатні міцнісні властивості для ураження цілі.

Якщо при нанесенні до 10 ударів виникають суттєві деформації та руйнування предмету (пристрою), які роблять неможливим подальше

нанесення ударів у зв’язку з можливістю ушкодження експериментатора, експеримент припиняється і досліджуваний об’єкт визнається таким, що не відповідає вимогам технічної забезпеченості.

Якщо при нанесенні до 10 ударів виникають незначні деформації та руйнування окремих фрагментів елементів об’єкту, які не виключають подальше нанесення ударів, додатково наноситься щонайменше 20 експериментальних ударів.

Якщо при нанесенні серії додаткових ударів виникають суттєві деформації та руйнування предмету (пристрою), які роблять неможливим подальше нанесення ударів у зв’язку з повним або частковим (відокремлення елементів) руйнуванням об’єкту та/або можливістю ушкодження експериментатора, експеримент припиняється і досліджуваний об’єкт визнається таким, що не відповідає вимогам технічної забезпеченості.

Якщо при нанесенні серії додаткових (більше 10) ударів зазначені деформації та руйнування предмету (пристрою) не виникають, досліджуваний об’єкт визнається таким, що відповідає вимогам технічної забезпеченості.”

п. 5.1. – слово „Перевірка” замінити словом „Оцінка”

До тексту „Додаток № 1. НОЖІ МИСЛИВСЬКІ ЗАГАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ” ввести п. 4.13. у наступній редакції: „4.13. Допускається заточка обуху та його скосу від вістря на довжину до 2/3 клинка.”

До тексту „Додаток № 2. КИНДЖАЛИ МИСЛИВСЬКІ” ввести у п. 5.1. після слів „- товщина обуху не менша за 4 мм;” наступне: „- відносне подовження (відношення довжини до ширини) не більше за 6:1.”

До тексту „Додаток № 3. НОЖІ МИСЛИВСЬКІ СПЕЦІАЛЬНІ ПОДВІЙНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ” ввести п. 4.12. у наступній редакції: „4.12. Допускається заточка обуху та його скосу від вістря на довжину до 2/3 клинка.”

До тексту „Додаток № 5. НОЖІ ДЛЯ ВИЖИВАННЯ” ввести п. 4.9. у наступній редакції: „4.9. Допускається заточка обуху та його скосу від вістря на довжину до 2/3 клинка.”


До тексту методики ввести „Додаток № 13. АЛФАВІТНИЙ ПОКАЖЧИК”


^ „МЕТОДИКА КРИМІНАЛІСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ХОЛОДНОЇ ЗБРОЇ ТА КОНСТРУКТИВНО СХОЖИХ З НЕЮ ВИРОБІВ”

З ПРОПОНОВАНИМИ ЗМІНАМИ.













^ МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ

СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ


МЕТОДИКА

КРИМІНАЛІСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ХОЛОДНОЇ ЗБРОЇ ТА КОНСТРУКТИВНО СХОЖИХ З НЕЮ ВИРОБІВ


КИЇВ - 2004



^ ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ


1.1. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ.

1.1.1. Холодна зброя - предмети та пристрої, конструктивно призначені та за своїми властивостями придатні для неодноразового завдання шляхом безпосередньої дії тяжких (небезпечних для життя у момент спричинення) і смертельних тілесних ушкоджень, дія яких заснована на використанні м’язової сили людини.

1.1.2. Вид холодної зброї - холодна зброя різних типів, згрупована за визначеним комплексом класифікаційних ознак.

1.1.3. Тип холодної зброї – група зразків холодної зброї, які характеризуються однаковим комплексом конструктивних ознак.

1.1.4. Зразок холодної зброї – конкретна конструкція холодної зброї будь – якого типу.

1.1.5. Аналог зразка холодної зброї – предмет чи пристрій, який має комплекс конструктивних ознак, що подібний комплексу відповідних ознак конкретної конструкції холодної зброї.

1.1.6. Застосування холодної зброї – вживання зброї згідно її основного призначення.

1.1.7. Використання холодної зброї – вживання зброї не за основним її призначенням.

1.1.8. Призначеність – конструктивно забезпечена обумовленість застосування предмету для здійснення заздалегідь визначених дій.

1.1.9. Придатність – сукупність технічних та ергономічних властивостей предмету, необхідних та достатніх для забезпечення його використання за призначенням.

1.1.10. Технічне забезпечення – сукупність технічних характеристик предмета, необхідних та достатніх для забезпечення його використання за призначенням.

1.1.11. Технічні характеристики – геометричні, розмірні та міцнісні


параметри, що вимірюються за допомогою технічних засобів.

1.1.12. Випробування – комплекс експериментів, що проводяться з метою визначення певної сукупності властивостей предмету.

1.1.12.1. Випробування статичні – визначення певної сукупності властивостей предмету шляхом прикладання до нього статичного навантаження.

1.1.12.2. Випробування динамічні – визначення певної сукупності властивостей предмету шляхом прикладання до нього динамічного навантаження.

1.1.13. Уражуючі властивості зброї – сукупність властивостей зброї, що забезпечує його використання за призначенням і визначається за результатами випробувань.

1.1.14. Безпечність застосування зброї – комплекс конструктивних особливостей, що виключають отримання травм при застосуванні зброї.

1.1.15. Дефекти – вади, що притаманні конкретному зразку зброї.

1.1.15.1. Дефекти конструкційні – вади, помилково закладені в конструкцію зброї фабричного виготовлення на стадії її проектування.

1.1.15.2. Дефекти виробничі – вади, що виникли на стадії виробництва зброї внаслідок недоліків процесу виготовлення.

1.1.15.3. Дефекти експлуатаційні – вади, що виникли в процесі застосування чи використання зброї.

1.1.16. Маркування – нанесені на тло предмету позначення: серійний номер; відомості про виробника (фірма та країна) та матеріали, застосовані при виготовленні.

1.1.17. Дистанція пострілу (метання) – відстань від мішені до вістря зброї (метального елементу) в момент початку вільного руху.

1.1.18. Ушкодження – порушення цілісності поверхневих або внутрішніх тканин тіла людини чи тварини.

1.1.18.1 Рублені ушкодження – ушкодження, спричинені шляхом


нанесення ударів гострим лезом предмета.

1.1.18.2. Різані ушкодження - ушкодження, спричинені шляхом поступального руху леза предмета з одночасним натисканням.

1.1.18.3. Колоті ушкодження - ушкодження, спричинені шляхом нанесення ударів вістрям відносно довгого і тонкого предмета.

^ 1.2 ВИДИ ХОЛОДНОЇ ЗБРОЇ.

1.2.1.1. Контактна холодна зброя – холодна зброя, що під час застосування утримується у руці.

1.2.1.2. Метальна холодна зброя - предмети та пристрої, які призначені для ураження цілі на відстані.

1.2.2.1. Клинкова холодна зброя – предмети та пристрої, уражуючим елементом яких є клинок.

Розрізнюється зброя з коротким (до 30 см), середнім (від 30 до 50 см) та довгим (більше 50 см) клинком.

1.2.2.2. Ударно-дробильна холодна зброя - предмети та пристрої, уражуючим елементом яких є ударна частина (частини), що призначена для розтрощення м’яких тканин та роздроблення кісток і являє собою зосереджену масу.

1.2.2.3. Ратищна холодна зброя – холодна зброя, бойову частину якої міцно і нерухомо закріплено на ратищі.

Розрізнюється зброя з коротким (до120 см), середнім (від 120 до 250 см) та довгим (більше 250 см) ратищем.

1.2.3.1. Холодна зброя рублячої дії – холодна зброя, бойова частина якої призначена для нанесення рублених ушкоджень.

1.2.3.2. Холодна зброя ріжучої дії – холодна зброя, бойова частина якої призначена для нанесення різаних ушкоджень.

1.2.3.3. Холодна зброя колючої дії – холодна зброя, бойова частина якої призначена для нанесення колотих ушкоджень.

1.2.3.4. Холодна зброя колюче-ріжучої дії – холодна зброя, бойова


частина якої призначена для нанесення колото-різаних ушкоджень.


1.2.3.5. Холодна зброя рубляче - ріжучої дії – холодна зброя, бойова частина якої призначена для нанесення рубляче - різаних ушкоджень.

1.2.4.1. Військова (бойова) холодна зброя – холодна зброя, що призначена і придатна для смертельного ураження цілі при вирішенні бойових та оперативно-службових завдань державними та іншими легітимними військовими або воєнізованими формуваннями та знаходиться (чи знаходилась) в них на озброєнні.

1.2.4.2. Кримінальна холодна зброя - виготовлені кустарним або саморобним способом предмети та пристрої, які призначені для завдання тяжких тілесних чи смертельних ушкоджень людині і не мають аналогів серед бойової та мисливської зброї.

1.2.4.2. Мисливська холодна зброя – холодна зброя, призначена для ураження звіра під час промислового або спортивного (в тому числі підводного) полювання.

1.2.4.3. Спортивна холодна зброя - холодна зброя, що призначена виключно для проведення спортивних змагань та тренувань, параметри і характеристики якої зафіксовані в Правилах змагань.

1.2.5.1. Парадна холодна зброя – військова холодна зброя, що призначена для надання урочистості військовим ритуалам.

1.2.5.2. Нагородна холодна зброя - холодна зброя, що призначена для персонального нагородження певної особи державою.

1.2.5.3. Штатна холодна зброя – холодна зброя легітимних воєнізованих організацій згідно їх штатному розкладу.

1.2.5.4. Табельна холодна зброя – частина штатної холодної зброї, що зазначена в табелі належності для особового складу.

1.2.5.5. Призова холодна зброя - холодна зброя, що призначена для вручення за перемогу у спортивних змаганнях.


1.2.5.6. Комбінована холодна зброя - холодна зброя, що сполучає в собі частини різних типів холодної зброї.

1.2.5.7. Довільна холодна зброя - холодна зброя, що сполучає в собі конструктивні деталі різних зразків одного типу холодної зброї.

1.2.5.8. Замаскована холодна зброя - холодна зброя, бойова частина якої прихована, така зброя має загальний вигляд предмету, який не є холодною зброєю.

1.2.5.9. Антикварна холодна зброя - холодна зброя, виготовлена більш ніж 50 років тому.

1.2.5.10. Історична холодна зброя – зразок холодної зброї, виготовлений більш ніж 100 років тому.

1.2.5.11. Меморіальна холодна зброя – холодна зброя, що пов’язана з відомими історичними особами або подіями.

1.2.5.12. Колекційна холодна зброя – холодна зброя, що є або була елементом зареєстрованої колекції.

1.2.5.13. Національна холодна зброя – холодна зброя, форма, параметри та декоративне оздоблення якої були встановлені протягом довготривалого часу у відповідності з умовами життя визначеного етносу.

1.2.5.1. Художня холодна зброя – холодна зброя, яку виготовлено із застосуванням прийомів, техніки та матеріалів, що надають виробу художньо – естетичної цінності.

1.2.6. Копія холодної зброї – точне відтворення зразка визначеного виду холодної зброї.

^ 1.3. Типи холодної зброї

1.3.1. Клинкова холодна зброя.

1.3.1.1. Кинджал – контактна клинкова холодна зброя колюче-ріжучої дії, що має короткий або середній, прямий або вигнутий, дволезний клинок.

1.3.1.2. Стилет - контактна клинкова холодна зброя колючої дії, що має короткий або середній, прямий, з гранями чи круглий у перерізі клинок.


1.3.1.3. Кортик - контактна клинкова холодна зброя колючої дії, що має

короткий або середній, прямий, вузький, ромбічний у перерізі клинок.

1.3.1.4. Шабля - контактна клинкова холодна зброя колюче-ріжучої та рублячої дії, що має довгий, вигнутий, однолезний клинок.

1.3.1.5. Шашка - контактна клинкова холодна зброя ріжучої та рублячої дії, що має довгий, слабко вигнутий, однолезний клинок.

1.3.1.6. Палаш - контактна клинкова холодна зброя колюче-ріжучої та рублячої дії, що має довгий, прямий, однолезний клинок.

1.3.1.7. Шпага - контактна клинкова холодна зброя колюче-ріжучої та рублячої дії, що має довгий прямий однолезний, дволезний, тригранний чи чотиригранний клинок та розвинений ефес.

1.3.1.8. Рапіра - контактна клинкова холодна зброя колючої дії, що має довгий прямий пружний клинок та, найчастіше, гарду з чашкою.

1.3.1.9. Меч - контактна клинкова холодна зброя колючої та рублячої дії, що має довгий прямий, дволезний, масивний клинок.

1.3.1.10. Тесак - контактна клинкова холодна зброя колюче-ріжучої та рублячої дії, що має широкий середній однолезний клинок.

1.3.1.11. Ятаган - контактна клинкова холодна зброя колюче-ріжучої та рублячої дії, що має довгий однолезний клинок з подвійним вигином.

1.3.1.12. Ніж - контактна клинкова холодна зброя колюче-ріжучої дії, що має короткий однолезний клинок.

1.3.1.13. Багнет – (рус. Штык) контактна клинкова холодна зброя колючої або колюче-ріжучої дії, що кріпиться до дульної частини стволу ручної вогнепальної зброї.

1.3.2. Ратищна холодна зброя.

1.3.2.1. Сокира бойова - контактна короткоратищна холодна зброя рубляче-ріжучої дії із залізком, що має форму трикутника, трапеції чи асиметричну і кріпиться до ратища проушиною.

1.3.2.2. Алебарда – контактна середньовічна ратищна зброя колючої і


рубляче-ріжучої дії, що має бойову частину, яка кріпиться насадом до ратища. Бойова частина складається з наконечника, довгого і широкого залізка (часто має форму напівмісяця) та, інколи, гака.

1.3.2.3. Глефа - контактна середньовічна ратищна зброя колючої і рубляче-ріжучої дії, що має бойову частину, яка кріпиться насадом до ратища. Бойова частина складається з наконечника, довгого і широкого залізка (часто має форму напівмісяця) та, інколи, гака.

1.3.2.4. Чекан - контактна короткоратищна холодна зброя ударно-дробильної дії з бойовою частиною, що складається із бійка та дзьоба і кріпиться до ратища проушиною.

1.3.2.5. Спис – контактна та (або) метальна довгоратищна холодна зброя колючої або колюче-ріжучої дії з бойовою частиною у вигляді наконечника, що кріпиться до ратища насадом.

1.3.2.6. Секира - контактна короткоратищна холодна зброя рубляче-ріжучої дії, що має бойову частину з широким полотном у формі напівмісяця і яка кріпиться до ратища проушиною.

1.3.2.7. Бердиш - контактна середньоратищна холодна зброя рубляче-ріжучої дії, що має бойову частину з широким полотном у формі напівмісяця і яка кріпиться до ратища проушиною.

1.3.2.8. Тризуб - контактна ратищна холодна зброя колючої дії, що має бойову частину у вигляді наконечника з трьома виступними зубцями і яка кріпиться до ратища насадом.

1.3.3. Ударно-дробильна холодна зброя.

1.3.3.1. Булава - контактна короткоратищна неклинкова холодна зброя ударно-дробильної дії, що має бойову частину у вигляді бияка кулевидної форми і яка кріпиться до ратища проушиною.

1.3.3.2. Молот бойовий - контактна короткоратищна неклинкова холодна зброя ударно-дробильної дії, що має бойову частину у вигляді концентрованої маси і яка кріпиться до ратища проушиною.


1.3.3.3. Кистень - контактна неклинкова холодна зброя ударно-дробильної дії, що має бойову частину у вигляді концентрованої маси, яка кріпиться до руків’я за допомогою підвісу.

1.3.3.4. Палиця - контактна неклинкова холодна зброя ударно-дробильної дії у вигляді прямого або декілька вигнутого стрижня, виготовленого з твердого матеріалу, який має потовщення у бойовій частині.

1.3.3.5. Кастет - контактна неклинкова холодна зброя ударно-дробильної дії, що надягається на пальці рук або затискується між ними, виготовляється з твердого матеріалу і має бойову частину з шипами або без них.

1.3.3.6. Нунчаку – контактна неклинкова холодна зброя ударно-дробильної дії, що складається з двох або більше стрижнів з твердого матеріалу, які послідовно гнучко з’єднані між собою і рівною мірою можуть виконувати функції як руків’я, так і бойової частини.

1.3.3.7. Тонфа - контактна неклинкова холодна зброя ударно-дробильної дії у вигляді прямого стрижня, виготовленого з твердого матеріалу, який має поперечне руків’я.

1.3.4. Метальна холодна зброя.

1.3.4.1. Проста метальна холодна зброя – метальна зброя, призначена для ураження цілі за рахунок отримання направленого руху внаслідок безпосереднього прикладання до неї м’язового зусилля людини.

1.3.4.1.1. Бумеранг – метальна неклин
1.5.3. Частини клинкової холодної зброї

1.5.3.1. Клинок – бойова частина холодної зброї колючої, колюче-ріжучої та колюче-рублячої дії, що має вістря, та, можливо, одне чи два леза.

1.5.3.1.1. Центр удару – місце на лезі клинка, при нанесенні рублячого удару яким досягається найбільший уражуючий ефект.

1.5.3.1.2. Бойовий кінець клинка – частина клинка від центру удару до вістря.

1.5.3.1.3. П’ята – не заточена частина клинка, що розташовується між лезом та руків’ям.

1.5.3.1.4. Обух – протилежний лезу не заточений край клинка.

1.5.3.1.5. Скіс обуху – передня частина обуха, нахилена у бік леза, що створює з ним вістря клинка.

1.5.3.1.6. Пилка обуху – низка заточених зубців на обусі клинка.

1.5.3.1.7. Голомінь – бокова сторона клинка, що знаходиться між лезом та обухом чи міх двома лезами.

1.5.3.1.8. Дол – поздовжній вижолобок на голоміні.

1.5.3.1.9. Єлмань – розширений у бік обуха бойовий кінець однолезного клинка середньо- та довгоклинкової холодної зброї.

1.5.3.1.10. Штаба – (рус. Полоса) - основа холодної клинкової зброї, що складається з клинка та хвостовика.

1.5.3.1.11. Хвостовик – частина штаби, що слугує для кріплення руків’я.

1.5.3.2. Руків’я.

1.5.3.2.1. Держак – (рус. Черен) основна частина руків’я, за яку безпосередньо здійснюється захоп рукою (руками).

1.5.3.2.2. Руків’я плащате - руків’я, держак якого утворений плашками.

1.5.3.2.3. Плашки – деталі руків’я, у вигляді накладок.

1.5.3.2.4. Руків’я насадне – руків’я, в якому хвостовик кріпиться у поздовжньому отворі.

1.5.3.2.5. Втулок руків’я - (рус. Втулка рукояти) металева деталь руків’я, дотульна до держака спереду, ззаду, або з обох кінців.

1.5.3.2.6. Навершшя – деталь руків’я, дотульна до держака ззаду, що відрізняється від нього за формою.

1.5.3.2.7. Набалдашник – масивне навершшя.

1.5.3.2.8. Гайка руків’я – металева деталь на кінці хвостовика, що скріплює деталі руків’я між собою і зі штабою.

1.5.3.2.9. Канал руків’я – поздовжній отвір в руків’ї, через який проходить хвостовик.

1.5.3.2.10. Порожнина руків’я – порожній