Реферат: Міністерство освіти І науки україни

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ


Кафедра будівельних матеріалів


Реферат


“Застосування рулонних бітумних матеріалів для ізоляції споруд водогосподарського призначення”





Київ-2005


План



Вступ………………………………………………………………………..2

Сировинні матеріали ……………………………………………………...3

Технологія виготовлення………………………………………………….5

Основні властивості та особливості застосування……………………...8

Висновки ………………………………………………………………….14

Література ………………………………………………………………...15



Вступ


Застосування бітумних матеріалів у якості захисних і гідроізоляційних покриттів веде відлік із глибини століть. Довго застосовувався безпосередньо бітум у розплавленому стані. До нього в процесі застосування додавали порошки мінеральних наповнювачів і рідше цемент. Цей етап застосування можна розглядати як перший і найтриваліший. Про цей відслуживший варіант з його неодмінним атрибутом − бітумоварками, що димлять і коптять − всім досить добре відомо.

Важливим кроком у розвитку рулонних покрівельних матеріалів стала заміна картонної, фізично й біологічно недовговічної основи іншими, які не гниють, матеріалами — склохолстом та склотканиною. Впровадження в практику будівництва бітумно-полімерних рулонних матеріалів на синтетичній основі дозволило зменшити кількість шарів у порівнянні з руберойдом. Однак залишилися сезонні проблеми, пов'язані з підготовкою основи та укладанням таких покриттів при від′ємних температурах. Крім того, збереглися недоліки, властиві бітуму, — схильність до старіння. Матеріали цієї категорії мають украй низький показник подовження. Рулонні бітумні матеріали відносно недорогі й нетрудомісткі в укладанні, дають досить легке й тонке покрівельне покриття на дахах практично будь-якої форми. Бітумні рулонні матеріали (у порівнянні з дьогтьовими) володіють нижчою біостійкістю.

Полімерно-бітумні рулонні матеріали знаходять щораз нові сфери застосування, а виробники знаходять способи залучити нових клієнтів. Зокрема з’явився попит комунальників на сучасні покрівельні матеріали.

Недавно, особливо нинішнього року, рулонні полімерно-бітумні матеріали знайшли ще одну сферу застосування — звукоізоляція міжповерхових перекриттів у нових будинках. Річ у тому, що перший досвід експлуатації житла середнього і елітного класу, яке майже скрізь будується за монолітно-каркасною технологією, виявив одну серйозну ваду таких будинків — звукоізоляція там ще гірша, ніж у радянських «панельках». Цю проблему, як виявилося, можна вирішити за допомогою рулонних полімерно-бітумних матеріалів.

Зокрема з’явився попит комунальників на сучасні покрівельні матеріали.

^ Сировинні матеріали


Бітуми − це речовини, які складаються здебільшого із суміші високомолекулярних вуглеводнів метанового, нафтенового та ароматичних рядів, їх кисневих та сірчистих похідних. Елементарний склад бітумів, %: вуглець − 70 … 80, водень − 10 … 15, сірка − 2 … 9, кисень − 1 … 5, азот −

0 …2. Ці елементи знаходяться у бітумі у вигляді вуглеводнів та їхніх сполук з сіркою, киснем і азотом.

За консистенцією бітуми поділяють на тверді, напівтверді та рідкі.

Тверда частина бітуму − це високомолекулярні вуглеводні та їхні похідні з молекулярною масою 1000…5000, густиною понад 1 кг/м³, об′єднані загальною назвою «асфальтени». Це тверді неплавкі крихкі кристалічні речовини. Вміст асфальтенів у бітумах становить 50 %. Вони збільшують в′язкість бітумів, при температурі 300 ºС розкладаються, утворюючи кокс. Асфальтени містять карбени − тверді вуглеводні речовини, розчинні лише в чотирихлористому вуглеці ССL4, та карбоїди, нерозчинні у маслах та летючих розчинниках.

До складу бітумів можуть входити також тверді вуглеводні − парафіни. Бітуми зі значною кількістю парафіну називають парафінистими. Вплив парафіну послаблюється за наявності в бітумі масел і смол.

^ Смоли − це аморфні речовини темно-коричневого кольору з молекулярною масою 500 … 1000 та густиною, близькою до 1 кг/м³.

Смолисті речовини − це тверді чи напівтверді продукти, які легко розчиняються в бензині, хлороформі, бензолі, маслах. У бітумах їх міститься 16 … 30 %.

^ Масляні фракції бітумів складаються з різних вуглеводнів з молекулярною масою 100 … 500 та густиною, меншою ніж 1 кг/м³.

За своєю природою бітум − це колоїдна система, в якій дисперговані асфальтени, а дисперсійним середовищем є смоли та масла. Властивості бітуму як дисперсної системи визначаються співвідношенням його складових частин: масел смол та асфальтенів. Наявність маслянистих речовин надає бітумам рухливості, оскільки в них розчинені смоли. У бітумах їх міститься до 45…60 %.

До бітумних матеріалів належать природні бітуми, асфальтові породи, нафтові бітуми.

Природні бітуми – це в”язкі рідини та твердоподібні речовини. Природні бітуми утворилися внаслідок природного процесу окислювальної полімеризації нафти. Вони зустрічаються в місцях нафтових родовищ, утворюючи лінзи, а іноді й асфальтові озера. Проте природні бітуми в чистому вигляді зустрічаються рідко, найчастіше вони містяться в осадових гірських породах.

Природні бітуми – це органічні речовини чорного чи темно-коричневого кольору, при нагріванні поступово розм′якшуються і переходять у рідкий стан, а при охолодженні тверднуть. Вони нерозчинні у воді, але легко розчиняються у сіровуглеці, бензолі, хлороформі, погано – у бензині.

Нафтові (штучні) бітуми залежно від способу переробки поділяють на залишкові гудрони, окислені, крекінгові та екстратні.

^ Залишкові гудрони одержують атмосферно-вакуумною перегонкою високосмолистої нафти після відбору бензину, гасу та масляних фракцій.

Окислені бітуми одержують продуванням повітря крізь нафтові залишки.

^ Крекінгові бітуми одержують при крекінгу нафти та нафтових масел з метою одержання більшого виходу бензину.

Поверхневий натяг бітумів при 20…25 ºС становить 25…35 ерг/см². Від вмісту поверхнево-активних полярних компонентів у органічному в′яжучому залежить змочувальна здатність його та зчеплення з кам′яними матеріалами.

Бітумні матеріали добре чинять опір дії лугів (з концентрацією до 50 %), соляної (до 25 %) та оцтової (до 10 %) кислот.

Бітумні в”яжучі повинні мати заводську упаковку. Під час перевезень їх захищають від атмосферних впливів, зберігають у закритих складах чи під навісом у розсортованому вигляді.

Бітуми напівтверді та сланцеві транспортують у бункерних піввагонах, автоцистернах, діжках та залізничних цистернах.

^ Найважливіші властивості бітумів: гідрофобність, водонепроникність, стійкість до дії кислот, лугів, агресивних рідин та газів, здатність міцно зчіплюватися з кам”яними матеріалами, деревом, металом, набувати пластичності при нагріванні й швидко збільшувати в”язкість при охолодженні.

^ Технологія виготовлення


Гідросклоізол гідроізоляційний (ТУ 5774-010-05108038-99) – рулонний бітумний матеріал. Як основу застосовують склотканину, покриту з обох боків шаром бітумної маси: бітуму і мінерального заповнювача (майже 20 %) – меленого тальку, магнезиту чи пластифікатора; стеклохолст або неткане поліефірне полотно.

Рулонний покрівельний і гідроізоляційний наплавлюваний бітумно-полімерний матеріал "Філізол" .

СБС-модифікований бітумно-полімерний матеріал "Філізол®" випускається на різних покрівельних основах: склотканина, поліефірне полотно або стеклохолст. Марки, призначені для верхнього шару покрівлі, мають захисний шар із грубозернистої посипки, з нижнього боку матеріалу нанесена легкоплавка полімерна плівка або дрібнозерниста посипка для укладання як традиційним способом, так і без застосування вогню.

Філізол являє собою рулонний матеріал, що складається зі склооснови або поліефірного нетканого полотна, покритого з двох боків шаром бітумно-полімерного в'яжучого, утримуючого термоеластопласт SBS або аналогічні полімери.

Філізол Н – матеріал випускається з покриттям із легкоплавкої полімерної плівки або піску, або дрібнозернисте посипання для можливості укладання як традиційним способом, так і без застосування вогню.

Склобіт (КСП-4,0; ПСП-3,0) (Рубемаст на полотні) – рулонний покрівельний і гідроізоляційний матеріал на скловолокнистій основі із пластифікатором. Негниюча основа й нанесене на неї бітумне покриття із пластифікатором роблять рубемаст незамінним у будівництві.

Склоізол (ТУ 5774-004-00289973-96) – покрівельний і гідроізоляційний рулонний, наплавлюваний бітумний матеріал. Має негниючу основу.

Склоруберойд та склоповсть виготовляють нанесенням бітумного (бітумно-гумового чи бітумно-полімерного) в′яжучого з обох боків на скловолокнисте полотно або склоповсть і покриттям з одного чи двох боків суцільним шаром посипки. Залежно від виду посипки та призначення склоруберойд випускають таких марок: C-PК (з крупнозернистою посипкою), C-PЧ (з лускоподібною посипкою) та С-РМ (з пиловатою та дрібнозернистою посипками).

Фольгоруберойд − це гідроізоляційний матеріал з алюмінієвої фольги, покритий з обох боків бітумною мастикою. Випускають його двох марок, які різняться товщиною алюмінієвої фольги.

Фольгоізол − це двошаровий матеріал з тонкої рифленої або гладенької алюмінієвої фольги, покритої бітумно-гумовою сумішшю.

Фібребіт виготовляється шляхом двобічного нанесення на основу з скляної тканини, скляного полотна або на синтетичну основу бітумно-полімерного в’яжучого, що складається з бітуму, полімерної добавки, наповнювача та пластифікатора. Для захисного шару використовують крупнозернисту, дрібнозернисту, пилоподібну посипку, поліетиленову плівку або алюмінієву фольгу.

Лінокром (ТУ − 5774-002-13157915-98) − бітумний покрівельний і гідроізоляційний матеріал. Являє собою негниючу основу (склохолст, склотканина чи поліестр), на яку з обох боків нанесено 3 − 5 кг в'яжучого на основі окисленого бітуму.

Полімерно-бітумні мембрани (євроруберойд) – високотехнологічний покрівельний та гідроізоляційний направлюваний матеріал. Склад: модифікований бітум, підсилений нетканим поліестером чи скловолокном. Зовнішній шар – кольорова посипка, можливий малюнок.

Ізол виготовляють просочуванням гумобітумної композиції, одержаної термомеханічною обробкою девулканізованої гуми, нафтового бітуму, мінерального наповнювача, антисептика та пластифікатора. Його випускають у рулонах.

Гідроізол виготовляють просочуванням азбестового картону нафтовим бітумом.

Бризол виготовляють прокатуванням маси нафтового бітуму, дрібненої гуми, азбестового волокна та пластифікатора.

Гідробутил виготовляють із гумових сумішей на основі бутилкаучуку (гідробутил-1 – гідроізоляційний) та бутилкаучуку зі хлорсульфополіетіленом. Щоб запобігти злипанню в рулоні, полотно посипають тальком чи талькомагнезитом або використовують як прокладковий матеріал поліетиленову плівку, целофан, парафіновий папір.

Армогідробутил АГ-1 виготовляють із гумових сумішей на основі бутилкаучуку, використовуючи ще сухі цинкові білила, стеаринову кислоту, технічну сірку та парафін. Армують нетканним клеєним полотном.

Бутерол виготовляють вальцево-каландровим способом із сумішей синтетичних каучуків (основа), термопласту, пластифікатора, вулканізуючих агентів та наповнювачів. Гідроізоляційний килим виконують з двох чи більше шарів бутеролу завтовшки не більш як 2 мм кожний.

Монобітеп складається з поліетиленової плівки, з обох боків укритої сульфатним папером, просоченим м′яким бітумом. На обидва боки полотна наносять покрівний шар з бітумно-полімерного в′яжучого, змішаного з мінеральним наповнювачем та антисептиками.

Скломаст (ПТП-3,5; ПТП-3,5) – рулонний покрівельний та гідроізоляційний наплавлюваний матеріал на основі склотканини або матеріалах, що її замінюють, із пластифікатором.

УНІФЛЕКС – модифікований рулонний матеріал (ТУ 5774-001-17925162-99). Складається з негниючої основи (склохолст, каркасна склотканина, або поліестер), покритої по обидва боки СБС-модифікованим полімерно-бітумним в'яжучим.

МОСТОПЛАСТ – рулонний, наплавлюваний, бітумний матеріал для гідроізоляції (ТУ-5774-025-01393697-99).

ІЗОПЛАСТ – бітумно-полімерний наплавлюваний рулонний матеріал (ТУ-5774-005-05766480-95 ). Його одержують шляхом двобічного нанесення на поліефірну основу бітумно-полімерного в'яжучого, що складається з бітуму, полімерної добавки й наповнювача. Для верхнього шару виробляється "Ізопласт ДО" з грубозернистим посипанням з іншого боку.
Для нижнього шару покрівлі виробляється "Ізопласт П" з покриттям поліетиленовою плівкою з двох боків. Термін служби не менше 25 років.

АРМОКРОВ – покрівельний гідроізоляційний наплавлюваний бітумно- полімерний матеріал на основі склохолста. Виготовляється відповідно до ТУ-5774-004-00287823-99 шляхом двостороннього нанесення на склохолсте бітумно-полімерного в'яжучого, що складається з бітуму, полімерної добавки та наповнювача.

Склоеласт (ТУ 5774-007-00289973-2002) – покрівельний та гідроізоляційний рулонний наплавлюваний бітумно-полімерний матеріал.

Основні властивості та особливості застосування


Гідросклоізол гідроізоляційни


Основні фізико-механічні характеристики


Висока міцність при розтягу в повздовжньому напрямі, МПа

до 7,5

Теплостійкість протягом 2 годин, ºС

+70

Температура розм'якшення, ºС не менш

+80

Гнучкість R=25 мм, ºС не вище

0

Температура крихкості, ºС не вище

-15

Мінімальна розривна сила, Н (кгс)

340 (35)

Працездатний в інтервалі температур, ºС

-15... +80


^ Область застосування: Гідросклоізол призначений для гідроізоляції залізобетонних оброблень тунелів метрополітену, прольотних будов мостів і шляхопроводів, може застосовуватися як нижній шар покрівельного килима в промисловому й цивільному будівництві, а також в інженерних спорудах: вентиляційні шахти, басейни, підвали, гідроізоляція фундаментів будівельних об'єктів. Застосовується при гідроізоляційних роботах як у дачному, так і в коттеджном будівництві.

Гідросклоізол при застосуванні для гідроізоляції відповідних інженерних споруд варто приклеювати без застосування мастик за рахунок оплавлювання нижньої сторони полотна полум'ям газоповітряним або аналогічним горілок. Гідросклоізол перед застосуванням потрібно розгорнути на рівному місці та відокремити від поверхні його полотна розділовий папір. Легкоплавку полімерну плівку не знімають, а оплавляють при укладанні гідросклоізола.

При температурі навколишнього повітря нижче 10°С рулони гідросклоізола перед застосуванням повинні бути протримані не менше доби в приміщенні при температурі 20°С. Гідросклоізол можна застосовувати при температурі нижче 10°С з розкочуванням рулону під тепловою завісою, яку створює полум'я газоповітряних або аналогічних горілок.

При укладанні не допускається зосереджене нагрівання полотна, що викликає його запалення.

Філізол застосовують для укладання покрівлі в промисловому й цивільному будівництві, ремонту покрівель будинків різного призначення, а також для гідроізоляції прольотних будов мостів і таких інженерних споруджень як вентиляційні шахти, басейни та підвали.


^ Основні фізико-механічні характеристики


Найменування показника


Норма для марок Филизол - Н

Маса 1 кв. м, кг, у межах

3,0....5,0

Маса в'яжучого з наплавляємого боку, кг/кв. м, не менш

2,0

Мінімальна розривна сила, Н (кгс)

340 (35)

Розмір рулону (довжина/ширина), м/м

10/1,0

Температура крихкості в'яжучого, °С, не вище

-25

Гнучкість на брусі радіусом 25 мм при Т, °С

-18

Теплостійкість при температурі, °С, не нижче

85

Працездатний в інтервалі температур, °С

-50... +100

Водонепроникність під тиском, 0,1 МПа

Абсолютна


Склобіт

Група горючості Г4 за ДСТ 30244. Група займистості 83 за ДСТ 30402. Група поширення полум'я РП4 за ДСТ 51032.

Спосіб застосування

Склобіт приклеюється на підготовлену основу шляхом оплавлення покривного шару з нижнього боку методом зварювання внахлест. Оплавлення – газовими або іншими горілками.

Пристрій покрівлі можливо в будь-який час року, крім дощової й сніжної погоди.

Довговічність покрівлі при дотриманні технології покриття й правил експлуатації – не менше 15 років.

Достоїнства: негниюча основа, підвищена стійкість до низьких і високих температур, високотехнологічне укладання методом наплавлення, низька кошторисна вартість робіт.


Склоізол


Основні технічні характеристики


Найменування показників

Вимоги ТУ 5774-004-00289973-96

Площа 1 рулону, м. кв.

10,0 ± 0,1

Маса матеріалу

3000-5000

Розривна сила, кгс, не менше

с/холост 30

с/тканина  80

Гнучкість на брусі радіусом 25,0 мм при температурі, °C, не вище

0

Водонепроникність протягом 72 год при тиску, кгс/див. кв., не менш

0,01

Теплостійкість протягом  2 год при температурі, °C, не нижче

80

Водопоглинення протягом 24 год, % по масі, не більше

2,0


Укладання матеріалу проводиться методом наплавлювання  за допомогою газової горілки.

Достоїнства: високоміцні осонови: (армований склохост, тільки текстурована (каркасна) склотканина, поліестр); довговічність (15-25 років); морозостійкість; надійна гідроізоляція; висока пластичність; екологічна чистота.

Склоруберойд застосовують для верхнього та нижнього шарів покрівельного килима і для обклеювальної гідроізоляції.

Поєднання біостійкої основи з просоченням, що має підвищені фізико-механічні властивості, дає змогу одержувати склоруберойд довговічністю майже 30 років.

Фольгоруберойд має високу міцність на розрив та довговічність. Застосовується для гідроізоляції підземних та гідротехнічних споруд.

Ізол довговічніший за руберойд більш ніж в 2 рази, еластичний, біостійкий, незначно поглинає вологу. Ширина полотна 800 і 1000 мм, товщина 2 мм, загальна площа полотна 10…15 м²; марки И-БД та И-ПД. Застосовується для гідроізоляції гідротехнічних споруд басейнів, резервуарів, підвалів, антикорозійного захисту трубопроводів, для покриття дво- та тришарових пологих та плоских покрівель. Приклеюють ізол холодною чи гарячою мастикою.

Гідроізол призначається для влаштування гідроізоляційного шару в підземних та гідротехнічних спорудах, а також для захисного протикорозійного покриття. Гідроізол випускають двох марок: ГИ-Г та ГИ-К.

Бризол стійкий до сірчаної кислоти при концентрації до 40 % та до соляної кислоти при концентрації до 20 % і температур до 60 ºС. Його застосовують для захисту від корозії підземних металевих конструкцій та трубопроводів. Приклеюють до поверхні бітумно-гумовою мастикою.

Армогідробутил призначається для влаштування покрівель та гідроізоляції під час приклеювання до основи із залізобетона, дерева, азбетоцементу з цементною стяжкою. Температурний інтервал застосування армогідробутила -45…+140 ºС.

Бутерол призначається для гідроізоляції споруд і покрівель. Для його наклеювання застосовують бітумно-полімерну мастику МБПК-75. Перед наклеюванням залізобетону плиту грунтують бітумно-полімерною емульсією ЭГИК-У-3, емульсією БПЭ або 15 %-м розчином бітуму в гасі. Температура мастики в момент нанесення на поверхню, що ізолюється, має бути 100…140 ºС.

Монобітеп застосовують для влаштування гідроізоляційного шару панелей покриття типу «Монопанель», а також у комбінації з іншими матеріалами для влаштування багатошарових покрівельних килимів чи утворення паронепроникних шарів.

Скломаст

Показники пожежної небезпеки: група горючості Г4 за ДСТ 30244, група займистості 83 за ДСТ 30402, група поширення полум'я РП4 за ДСТ 51032.

^ Спосіб застосування

Скломаст приклеюється на підготовлену основу шляхом оплавлювання покривельного шару з нижнього боку методом зварювання внахлест вільно лежачого матеріалу. Оплавлювання − газовими або іншими горілками.

Довговічність покрівлі при дотриманні технології покриття − не менше 15 років.

Негниюча надміцна основа та нанесене на неї бітумне в'яжуче роблять скломаст незамінним у будівництві. Гарантійний строк зберігання — 12 місяців від дня виготовлення.

Достоїнства: негниюча надміцна основа; підвищена механічна міцність і теплостійкість; гнучкість при помірковано низьких температурах; високотехнологічне укладання методом наплавлювання; низька кошторисна вартість робіт.

Лінокром. Матеріал призначений для пристрою покрівель з малим ухилом і гідроізоляції фундаментів і споруд. Лінокром наплавляється за допомогою пропанової горілки на підготовлену осову. 
Завдяки використанню технології наплавлювання покрівельне й гідроізоляційне покриття з лінокрома виходить однорідним без порожнеч. Це гарантує міцність і довговічність покриття.

ТЕХНОЕЛАСТ-СБС − модифікований матеріал (ТУ-5774-003-00287852-99). Матеріал призначений для влаштування та для застосування в системах гідроізоляції з підвищеними вимогами до надійності, а також застосовується для влаштування покрівель з малими ухилами. Унікальні фізико-механічні характеристики матеріалу забезпечуються застосуванням як модифікатора бітуму штучного каучука − Стірол-Бута-дієн-Стірола (СБС). Завдяки своїй еластичності, легкий при укладанні в холодну погоду та не стає занадто м'яким на сонці; робота з ним комфортна. Полімерна плівка, якою покрита нижня поверхня ТЕХНОЕЛАСТА має спеціальний малюнок, по якому легко визначається готовність матеріалу до укладання. ТЕХНОЕЛАСТ-МОСТ має високу адгезію до основи. Матеріал наплавляється за допомогою пропанової горілки, або приклеюється мастикою на підготовлену основу. Матеріал може бути закріплений повністю, частково або залишений вільно лежачим залежно від типу конструкції, яку ізолюють. Може використовуватись для ремонту покрівель, у тому числі й металевих. Покладені рулони повинні мати бічний нахлест не менше 80 мм. І кінцевий нахлест не менше 150 мм.

УНІФЛЕКС призначений для пристрою покрівельного килима будинку й споруд різного призначення й гідроізоляції фундаментів, мостів, тунелів. Полімер СБС (стірол-бутадієн-стірол) надає матеріалу морозостійкість і теплостійкість, забезпечуючи надійність покрівельного покриття на тривалий час. Матеріал випускається двох марок: К і П.
Наплавляється за допомогою пропанової горілки, приклеюється мастикою або фіксується механічно. Покладені рулони повинні мати бічний і торцевий нахлести не менші 100 мм.

МОСТОПЛАСТ. Може застосовуватися у всіх кліматичний районах при влаштуванні гідроізоляції фундаментів, підземних структур (гаражі, тунелі, галереї), басейни, канали, мости тощо.

АРМОКРОВ призначений для влаштування покрівельного килима будинків і споруд, гідроізоляції будівельних конструкцій по СнииП 23.01.99. Армокров є біостійким.

Склоеласт. Завдяки полімерним добавкам цей матеріал, на відміну від бітумних, має підвищену гнучкість і теплостійкість, що дозволяє використати його при виконанні робіт підвищеної складності.


^ Основні технічні характеристики


Найменування показників

Вимоги ТУ 5774-003-00289973-2002

Розривна сила, кгс, не менше

с/полотно 30

с/тканина 80

полиэстр 50

Гнучкість на брусі радіусом 10 мм при температурі, ºС, не вище

мінус 15

Теплостійкість протягом 2 год при температурі, ºС, не нижче

90

Водонепроникність протягом 72 год при тиску, кгс/см кв., не менше

0,01

Водопоглинення протягом 24 год, % по масі, не більше



2,0


Висновки


Рулонні матеріали виготовляють нанесенням на основу зі скляної тканини, скляного полотна, поліефірного полотна або картону з обох боків шару бітумно-полімерного або бітумного в’яжучого із захисним шаром посипки, полімерної плівки або фольги. Посипка може бути крупнозерниста – К, дрібнозерниста – М, лускоподібна – Ч і пилувата – П.

Бітумні рулонні матеріали дуже чутливі до перепадів температури та різних атмосферних впливів, особливо до ультрафіолетових променів. Їхньою негативною властивістю є низька морозостійкість, що робить покрівельне покриття недовговічним. Найбільш високоякісними рулонними бітумними матеріалами є металлоізол і фольгоізол, у конструкцію яких входить шар фольги. Їх застосовують для гідро- і пароізоляції, а також як покрівлю на пласких дахах.

В останні роки стають все більш популярними рулонні матеріали, що складаються з бітумного та полімерного (не більше 12% об′эму) компонентів на нетканій основі з поліестра або склохолста; склотканини. Полімерний компонент надає таким матеріалам більшу (в порівнянні з традиційними бітумними) пластичність і перешкоджає утворенню тріщин. Недоліком більшості рулонних бітумно-полімерних матеріалів є необхідність багатошарового покриття покрівлі, часто з додатковим шаром гравію і кам'яної крошки зовні.

Довговічність бітумних рулонних матеріалів – 10-15 років.

Полотнища настилають методом наплавлювання на підставу з бетону, металу або приклеюють за допомогою мастики. При цьому перегрів покрівельного листа веде до погіршення його технічних властивостей.

Перспективними вважаються бітумно-полімерні матеріали на негниючих основах, модифіковані термопластами, еластомірами, гумовою крошкою, термоеластопластами.


Література



Будівельні матеріали. П.В.Кривенко, Київ “Вища школа”, 1993, стор. 264 − 275.

Український дiловий тижневик "Контракти"
№ 29 вiд 21-07-2003.

Еженедельная газета "Стройка", № 16 2001, автор: Н. Самохвалова, инженер МГСУ.

Журнал «Строительные материалы» www.stroi.ameb.ru.

Ros-Portal.RU: http://dom.ustanovi.ru/dom/krovli/zg_krov.shtml.

http://www.s-t-s.ru.