Реферат: Реферат Івано-Франківськ 2012

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України


Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу


УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДІВ КОНТРОЛЮ ЗМІНИ ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ МЕТАЛОКОНСТРУКЦІЙ ДОВГОТРИВАЛОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ У ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОМУ КОМПЛЕКСІ


1. КАРПАШ Максим Олегович - кандидат технічних наук, доцент, директор Науково-дослідного інституту нафтогазової енергетики і екології


2. ТАЦАКОВИЧ Назарій Любомирович - кандидат технічних наук, доцент кафедри технічної діагностики і моніторингу


3. ДОЦЕНКО Євген Романович – кандидат технічних наук, доцент кафедри технічної діагностики і моніторингу


реферат


Івано-Франківськ – 2012

Мета роботи полягає у вирішенні важливої науково-практичної проблеми – розробленні нових підходів до визначення фізико-механічних властивостей металоконструкцій довготривалої експлуатації неруйнівними методами шляхом розроблення нових методів сумісного вимірювання стандартизованих характеристик (теплопровідність, питомий електричний опір, електромагнітними параметрами) конструкційних сталей, розроблені відповідних технічних засобів, а також у розробленні методичного та інформаційного забезпечення визначення досліджуваних властивостей матеріалів та їх деградації.

^ Наукова новизна отриманих результатів полягає у наступному:

- вперше запропоновано та доведено можливість використання стандартизованих характеристик сталей для визначення фізико-механічних властивостей неруйнівними методами в процесі їх довготривалої експлуатації.

- вперше встановлено наявність та характер взаємозв’язків між питомим електричним опором, теплопровідністю, вимірюваним електромагнітним параметром та відповідно границею плинності, границею міцності та ударною в’язкістю конструкційних сталей, що дало змогу удосконалити та розробити нові методи контролю механічних властивостей сталей;

- вперше запропоновано та досліджено відповідний інформативний параметр, який характеризує теплопровідність, відповідає її фізичній суті і залежить від дійсних значень коефіцієнта теплопровідності;

- вперше здійснено теоретичні дослідження процесу вимірювання питомого електричного опору, що дало змогу розрахувати конструктивні параметри вимірювальної системи та вплив геометричних параметрів об’єкту контролю на результати вимірювання;

- вперше запропоновано спосіб визначення границі плинності сталей, що полягає у комплексному врахуванні параметрів питомого електричного опору та твердості в межах структурних груп, що дало змогу підвищити точність її визначення;

- вперше запропоновано метод визначення ударної в’язкості сталей, що полягає у комплексному врахуванні спеціально введеного електромагнітного параметра та твердості, що дало змогу підвищити точність її визначення;

- удосконалено метод визначення фізико-механічних властивостей сталей, який полягає у комплексному врахуванні кількох структурно чутливих параметрів, зокрема – твердості та теплопровідності, що дало змогу підвищити точність визначення ФМВ;

- знайшли подальший розвиток технології штучних нейронних мереж, що дало змогу встановити аналітичні залежності між вимірюваними параметрами та досліджуваними механічними властивостями, а також запропоновано методику представлення цих залежностей в графічному вигляді (дво- та тривимірні побудови);

- вперше запропоновано графоаналітичний метод розрахунку залишкового ресурсу елементів металоконструкцій за зміною ударної в’язкості матеріалу.

^ Практична значимість роботи полягає в розробленні технічних засобів (ФМХ-1, ІВС-І2, прилад для визначення границі плинності сталей за їх питомим електричним опором) для визначення основних фізико-механічних властивостей матеріалу металоконструкцій довготривалої експлуатації (пройшли успішну промислову апробацію на виробничих об’єктах паливно-енергетичного комплексу, зокрема на об’єктах ДК „Укртрансгаз” і УДП „Укрхімтрансаміак”), а також низки нормативних документів, основна частина яких гармонізовані з міжнародними та європейськими стандартами. Результати роботи також впроваджено в навчальний процес підготовки спеціалістів Сирійської газової компанії (акт впровадження від 18.10.2009р.). Розроблені методи, завдяки використанню нових первинних параметрів та їх комплексного врахування, є корисним інструментом для збору даних про більш точні значення фактичних фізико-механічних властивостей матеріалу металоконструкцій тривалої експлуатації паливно-енергетичного комплексу.

Публікації. Загальна кількість публікацій авторів 152, зокрема у 3-х міжнародних журналах з ненульовим імпакт-фактором. Результати, наведені в роботі, висвітлено в 64 публікаціях, з них основні висвітлені в 1 монографії, в 28 статтях (у т.ч. 26, що надруковані у виданнях, включених до переліку фахових видань ВАК України, і у 2 журналах з ненульовим імпакт-фактором), 31 тезах доповідей міжнародних конференцій та у 4 патентах України на винаходи.


^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1. Аналіз взаємозв’язку умов експлуатації металоконструкцій та фізико-механічних властивостей. Проведено аналіз основних чинників та умов експлуатації металоконструкцій тривалої експлуатації, що призводять до зміни фізико-механічних властивостей конструкційних сталей, що використовуються у паливно-енергетичному комплексі. Встановлено, що деградація фізико-механічних характеристик сталей відбувається за рахунок мікроструктурних змін у металі, які відбуваються внаслідок різноманітних чинників (виду навантаження, умов експлуатації тощо). На основі вивчення особливостей процесів деградації сталей металоконструкцій довготривалої експлуатації виділено основні параметри, що характеризуватимуть незворотні структурні зміни матеріалу: зміна розмірів і орієнтації зерен окремих структурних фаз з часом (різнозернистість), що призводять до анізотропії механічних і фізичних властивостей у різних напрямках матеріалу як локально, так і по матеріалу загалом; морфологічна зміна окремих фаз і зміна їх співвідношення у структурі, що значно впливають на зміну окремих фізичних властивостей матеріалів, а, особливо, – структурночутливих параметрів (магнітних, електричних, акустичних тощо).

^ Розділ 2. Аналіз сучасних досягнень в галузі розроблення методів та засобів визначення фізико-механічних властивостей матеріалів. Проведено аналіз методів і технічних засобів неруйнівного визначення фізико-механічних властивостей металоконструкцій. Показано, що основна увага переважної більшості вчених зосереджена на розробленні чи вдосконаленні одного з методів неруйнівного контролю (акустичний, магнітний тощо) із залученням, переважно, одного інформативного параметра контролю. Крім того, вони здебільшого поширюються на певну групу чи марку сталей, що значно звужує сферу їх використання. Аналіз сучасних підходів до неруйнівного визначення ФМВ сталей показав, що всі відомі методи можна поділити за типом фізичних полів, що взаємодіють з об’єктом контролю, на магнітні, електромагнітні, теплові та електричні. Показано, що існує наукова проблема у встановленні аналітичних залежностей між механічними властивостями та досліджуваними інформативними параметрами. Більшість технічних засобів призначені для контролю твердості та коерцитивної сили, що значно обмежує їх застосування на сталевих об’єктах різного призначення, з різними умовами експлуатації і виготовлених з різних груп сталей.

Показано необхідність удосконалення існуючих методів і розроблення нових підходів і технічних засобів визначення ФМВ металоконструкцій тривалої експлуатації.

Розділ 3. Дослідження можливості використання стандартизованих властивостей матеріалу металоконструкцій як інформативних параметрів зміни фізико-механічних властивостей. Присвячений теоретичним дослідженням щодо нових підходів та методів визначення фізико-механічних властивостей сталей.

На першому етапі досліджень було виконано аналіз основних ФМВ конструкційних сталей, які наводяться в нормативній документації, на предмет виявлення взаємозв’язків між ними за допомогою графоаналітичного, кореляційного та статистичного методів. Зокрема, досліджувались наявність та характер взаємозв’язку між основними фізичними параметрами (твердості, густини, теплопровідності, коефіцієнту теплового розширення, теплоємності і питомого електричного опору) та механічними властивостями (границею плинності), що слугує одним із основних параметрів, який характеризує технічний стан металоконструкцій тривалої експлуатації та використовується в розрахунках технічного (у т.ч. залишкового) ресурсу. Графоаналітичні дослідження показали, що найбільш виражену залежність від границі плинності мають такі параметри, як твердість, питомий електричний опір, теплопровідність та коефіцієнт теплового розширення. Статистичний аналіз виконаний із застосуванням штучних нейронних мереж дав змогу підтвердити результати графоаналітичних та кореляційних досліджень: для досягнення найменшої похибки визначення границі плинності доцільно враховувати комплекс параметрів: твердість, теплопровідність та питомий електричний опір. Було виконано тренування 11 нейронних мереж для всіх можливих комбінацій вхідних параметрів. Умови тренування були однакові для всіх мереж. Тестування отриманих нейронних мереж було виконано для перевірки правильності визначення ними границі плинності за умови подачі на їх входи значень відповідних параметрів для двох сталей, що не використовувались під час тренування, а отже були невідомими для мереж.

На другому етапі досліджень було досліджено взаємозв’язок між ФМВ сталей і їх структурним станом. Зокрема, було показано, що границю плинності сталей за значеннями їх питомого електричного опору і теплопровідності доцільно визначати в межах окремих типів структур.

Для перевірки вище зазначеної теоретичної ідеї, було використано відомості щодо ФМВ для 142 іноземних марок сталей, які були вибрані з різними типами структур (аустенітна, дуплексна, феритна, мартенситна) і з великим діапазоном значень їх фізико-механічних властивостей.

З метою встановлення взаємозв’язку між границею плинності та питомим електричним опором і теплопровідністю було проведено кореляційний аналіз і графоаналітичні дослідження ФМВ сталей, які показали, що кращий взаємозв’язок між ними спостерігається в межах окремих структурних груп, ніж для загальної вибірки зі всіма сталями. Теоретичні дослідження показали також, що, використовуючи відхилення від закону Відемана-Франца (відношення значень питомих теплопровідності та електропровідності не є постійним для вуглецевих сталей, на відміну від чистих металів), певну сталь можна віднести до тієї чи іншої структурної групи (аустенітно-дуплексної або феритно-мартенситної).

Враховуючи нелінійний характер залежностей між вхідними параметрами та механічними властивостями, для апроксимації границі плинності як нелінійної багатопараметрової функції комплексу параметрів питомого електричного опору та коефіцієнта теплопровідності, було використано штучні нейронні мережі в межах кожної структурної групи. Таким чином, визначення механічних характеристик сталей в межах груп із однаковою або схожою структурами дозволяє в 2-3 рази підвищити точність визначення механічних властивостей, що узгоджується із відомим зв’язком між структурним станом сталей та їх механічними властивостями.

Аналіз можливостей щодо вимірювання обраних параметрів показав, що твердість можливо вимірювати з допомогою серійних динамічних твердомірів. Вимірювання питомого електричного опору і теплопровідності сталей у польових умовах із необхідною точністю є важкою технічною задачею.

Тому третім етапом досліджень стало проведення математичного моделювання процесу контролю питомого опору конструкційних сталей чотиризондовим методом, яке б підтвердило можливість його вимірювання у реальних умовах експлуатації металоконструкцій.

Математичне моделювання проводилося з метою вирішення двох основних завдань: 1) розрахунок співвідношення відстаней між струмовими та потенціальними (вимірювальними) електродами-зондами для підвищення чутливості методу; 2) встановлення аналітичної залежності між шуканим значенням питомого електричного опору матеріалу та виміряними значеннями струму та напруги, а також визначення достатньої точності засобів вимірювання питомого електричного опору.

Для вимірювання малих значень питомого електричного опору сталей, доцільно збільшити чутливість методу по напрузі. Чутливість чотиризондового методу обернено пропорційна еквівалентній відстані між зондами Sекв. Проведені теоретичні дослідження показали, що для вимірювання питомого опору конструкційних сталей лінійні розміри системи зондів повинні бути такими: відстань між струмовими та відповідними їм потенціальними контактами – S=10мм (рис.1.а); відстань між потенціальними контактами – S2=60мм (рис.1.б).





а)

б)

Рис. 1. Залежність еквівалентної відстані від відстані між відповідними струмовими та потенціальними зондами (при S2=30мм) – а) та від відстані між потенціальними зондами (при S=10мм) – б)

Було побудовано математичну модель процесу вимірювання питомого електричного опору прямокутного плоского зразка для випадку розміщення чотиризондового вимірювального перетворювача у центрі зразка, за якою зонди розміщені вздовж повздовжньої осьової лінії зразка:

(1)

де ^ U – падіння напруги на ділянці зразка між потенціальними зондами; І – сила постійного струму; - геометрична функція поправки, що залежить від реальних кінцевих розмірів (довжини а, ширини b та товщини h) прямокутного зразка та від співвідношення лінійних розмірів системи зондів, S – відстань між струмовими та відповідними їм потенціальними зондами; m – відношення лінійних розмірів системи зондів .

Було отримано аналітичний вираз для розрахунку геометричної функції поправки шляхом застосування методу дзеркальних відображень для тривимірної системи диполів:

(2)

де - k, n, g – кількість рівнів уявних джерел струму, які вводяться для просторової побудови системи дзеркальних відображень у тривимірній системі координат з метою виконання на всіх гранях зразка однорідної умови Неймана (нормальна складова густини струму на всіх гранях рівна нулю).



Рис.2. Залежність геометричної функції поправки від товщини

На рис.2 зображено графік залежності геометричної функції поправки від товщини плоского об’єкта напівнескінчених поперечних розмірів. Такий характер кривої зберігається також для залежностей функції поправки від довжини та ширини прямокутного зразка.


У всіх випадках, коли розміри зразка набагато більші за лінійні розміри системи зондів, зразок можна вважати напівнескінченим, тоді питомий електричний опір розраховується за формулою (1), при цьому геометрична функція поправки наближається до значення (коефіцієнт поправки, який залежить тільки від співвідношення відстаней між зондами). Для випадку, коли m=1, К=1, для m=6, К=0.583 (рис.2).

На четвертому етапі виконано математичне моделювання процесу контролю теплопровідності сталей.

Для цього було побудовано математичну модель процесу вимірювань, яка відповідає процесу поширення тепла в однорідному стержні. Перш за все необхідно було за відомими значеннями теплофізичних параметрів сталей розрахувати розподіл температури по поверхні об’єкта контролю, для чого було розв’язано одномірну задачу теплопровідності:

, (3)

де u(x,t) – залежність температури від лінійної координати x та часу t, u0 - початкова температура, Q – густина теплового потоку, яке створюється джерелом тепла, d - відстань від джерела тепла до останньої точки вимірювань, λ – коефіцієнт теплопровідності, ρ – густина, c – теплоємність. Запропоновано розв’язок рівняння (3) в матричній формі для знаходження коефіцієнта теплопровідності k, який полягає у поданні експоненти в правій частині рівняння рядом Тейлора. Застосування такого підходу до результатів прямого математичного моделювання теплового поля за умови, що температура вимірювалась шістьма перетворювачами, розташованими в лінію на відстані 10 мм між собою, дало змогу розраховувати коефіцієнт теплопровідності із похибкою 0.001 Вт/(м∙ºC).

Проте, під час вимірювання теплопровідності в реальних польових чи лабораторних умовах, внаслідок різних причин (нелінійність характеристик термодавачів, неідеальність джерела тепла, залежність значення теплопровідності від товщини об’єктів контролю, різна конфігурація об’єктів контролю, необхідність значних обчислювальних потужностей для реалізації запропонованого алгоритму зворотного розв’язання задачі) не вдається досягти адекватності побудованої математичної фізичній моделі процесу вимірювань.

Тому для визначення теплопровідності було вирішено запропонувати і використовувати інформативний параметр М (рис.3), який характеризував би кількість тепла, що пройшла за одиницю часу через певний переріз об’єкта контролю, що є по суті визначенням теплопровідності з певною межею допуску та залежав від дійсних значень коефіцієнта теплопровідності. Для врахування товщини (перерізу) об’єкта контролю необхідно провести експериментальні дослідження.



Рис.3. Побудова інформативного параметра М, який характеризує теплопровідність

На рис.3 побудовані криві відповідають шести координатам (x0=0 см, х1=1 см, .. х5=5 см) на поверхні об’єкта контролю. Щодо кількості тепла, що пройшла за одиницю часу, було вибрано наступне. Як інформативний параметр М, запропоновано взяти площу побудови ABCD (рис.3), яка є різницею площ прямокутних трапецій EBCF та EADF. Відрізок часу EF рівний 60 секундам. Таким чином, заштрихована площа на рисунку характеризує кількість тепла, що пройшла за визначений відрізок часу, а отже на даному етапі задовольняє одній з раніше встановлених вимог.

Формула розрахунку інформативного параметра M (рис.3) наступна:

, (4)

де значення ^ EF=1, оскільки воно однакове для трапецій EBCF та EADF.

Перевірку відповідності фізичній суті перевіримо шляхом співставлення одиниць вимірювань. Коефіцієнт теплопровідності λ – [Вт/(м·°С)]=[Дж/(с∙м·°С)]. Інформативний параметр М – [с·°С]. Отже, між теплопровідністю та інформативним параметром залишається коефіцієнт із розмірністю [Дж/м]. Кількість енергії, що передається джерелом в об’єкт [Дж] – згідно прийнятих спрощень завжди стала і може не враховуватись, а щодо товщини об’єкта [м], то, як вже було зазначено раніше, необхідно буде виконати дослідження щодо її врахування.

Модельні дослідження дали змогу встановити, що запропонований інформативний параметр ^ М корелює з реальним значенням теплопровідності λ, і такий зв’язок може бути описаний такою апроксимаційною функцією:

, (5)

де значення коефіцієнтів є такими: a = 135.7 Вт/(м·°С), b = -0.09126 (с·°С)-1, c = 29.97 Вт/(м·°С), k = -0.02389 (с·°С)-1. Середня квадратична похибка апроксимації становить 0.07136 Вт/(м·°С).

Також було виконано дослідження, які показали, що збільшення відрізку EF не призводять то подальшого зростання коефіцієнта кореляції інформативного параметру із коефіцієнтом теплопровідності. Для випадку EF=60 с коефіцієнт кореляції був рівний -0.92, для EF=100 с – -0.84 та для EF=40 с – -0.78 .

Розділ 4. Методи та прилади неруйнівного контролю фізико-механічних властивостей. Викладено роботи щодо розроблення приладів для контролю фізико-механічних властивостей металоконструкцій, а також методики та результати експериментальних досліджень щодо: перевірки адекватності розроблених математичних моделей процесу контролю питомого електричного опору і теплопровідності; випробувань запропонованих методів визначення механічних властивостей на стальних зразках; метрологічної оцінки цих методів, а також результати промислової апробації розроблених приладів на промислових об’єктах паливно-енергетичного комплексу.

Для перевірки розробленого методу визначення границі плинності конструкційних сталей в промислових умовах було розроблено та виготовлено дослідний взірець приладу, який реалізує чотиризондовий метод вимірювання питомого електричного опору (рис.4). Прилад складається з модулів вимірювання питомого опору і твердості та реалізує нейромережеве оброблення виміряної інформації, яке здійснюється на портативному комп’ютері.





а)

б)

Рис. 4. Загальний вигляд приладу (а) для визначення границі плинності сталей за їх питомим електричним опором і схема чотиризондового вимірювального перетворювача (б)

Складовий модуль приладу, який призначений для вимірювання питомого електричного опору, складається з мікроомметра, чотиризондового вимірювального перетворювача та блоку оброблення інформації.

У вимірювальному перетворювачі зонди круглого перерізу виготовлені зі термостійкої нержавіючої сталі марки 95Х18 і загартовані. Діаметр зондів становить 5 мм. Відстань між внутрішніми потенціальними (вимірювальними) зондами становить (60±0,1) мм, а між струмовими та відповідними їм потенціальними зондами – (10±0,1) мм. Підпружинення упор і зондів дозволяє самовстановлюватись корпусу та лінії зондів відносно досліджуваної поверхні з урахуванням її незначних нерівностей. Окрім того, зонди та упори виконуються з можливістю осьового переміщення відносно корпусу, що дозволяє проводити вимірювання питомого електричного опору на циліндричних поверхнях, наприклад, трубах великого діаметру.

На рис.5 представлено отримані за результатами експериментальних досліджень залежності границі плинності конструкційних сталей від твердості та питомого опору. Також на рисунках зображені криві апроксимації.





а)

б)

Рис. 5. Залежність границі плинності конструкційних сталей від твердості а) та від питомого електричного опору б)

Показано, що даний комплекс параметрів відзначається високими коефіцієнтами кореляції з границею плинності (твердість – 0,91 та питомий електричний опір – 0,69), що дало змогу згідно із розробленим способом визначати границю плинності сталей з приведеною до діапазону похибкою не більшою, ніж 2.5 % за .

Для перевірки розробленого методу визначення границі плинності та границі міцності сталей в промислових умовах було розроблено та виготовлено прилад ІВС ФМХ-1, який дає змогу за виміряними значеннями теплопровідності та твердості розраховувати дійсні значення механічних властивостей, використовуючи алгоритми штучних нейронних мереж (рис.6).



а)





б)

Рис. 6. Загальний вигляд приладу ІВС ФМХ-1 (а) для визначення границі плинності та границі міцності сталей за їх теплопровідністю і схема взаємного розміщення блока нагрівача та блока термодавачів на поверхні об’єкта контролю (б)



Рис. 7. Поверхня розв’язку згенерована нейронною мережею

На рис.7 представлено отримана за результатами експериментальних досліджень поверхня розвязку, яка була згенерована нейромережею у ході її тренування і відображає залежність границі плинності сталей від твердості та інформативного параметра М, що характеризує теплопровідність.

У
14
результаті виконаного оброблення результатів досліджень встановлено, що зведена до діапазону (440 МПа) похибка визначення межі текучості згідно із запропонованим методом не перевищує 11% за .

Розроблено метод і прилад ІВС-І2 (рис.8) для контролю ударної в’язкості конструкційних сталей, який полягає у комплексному врахуванні індуктивного магнітного параметра і твердості та розрахунку на основі значень цих виміряних величин дійсних значень ударної в’язкості, використовуючи алгоритми штучних нейронних мереж.




Рисунок 5 – Загальний вигляд ІВС І-2

Прилад ІВС І-2 представляє собою ручний переносний прилад у пластиковому корпусі, до якого приєднуються індуктивний перетворювач. Робота блока оброблення інформації базується на розробленому спеціалізованому програмному забезпеченні, яке реалізує алгоритми зчитування даних, розрахунку інформативного параметру та моделювання штучної нейронної мережі.

Приведена до діапазону похибка визначення ударної в’язкості за допомогою ІВС-І2 становить 3,9%.

Усі розроблені технічні засоби пройшли успішну промислову апробацію на промислових об’єктах паливно-енергетичного комплексу, зокрема в умовах Богородчанського ЛВУМГ УМГ „Прикарпаттрансгаз”, Бібрського ЛВУМГ УМГ „Львівтрансгаз”, УМГ „Донбастрансгаз” та УДП «Укрхімтрансаміак”.

^ Розділ 5. Методичне забезпечення визначення фізико-механічних властивостей металоконструкцій неруйнівними методами. У результаті аналізу сучасного стану розвитку нормативних документів (НД), які регламентують порядок визначення фізико-механічних властивостей неруйнівними методами, показано, що на сьогоднішній день НД регламентують здебільшого визначення твердості матеріалу металоконструкцій, за значеннями якої розраховують відповідні механічні характеристики. Проведені в попередніх розділах дослідження показали, що з метою підвищення достовірності контролю фізико-механічних властивостей необхідно використовувати структурно чутливі інформативні параметри, визначення яких необхідно регламентувати у відповідних НД. Описано власний досвід розроблення нормативних документів, покликаних забезпечити використання розроблених методів та пристроїв на практиці. Зокрема, розроблено та впроваджено СОУ 60.3-30019801-067:2009 “Магістральні газопроводи. Оцінка фактичного технічного стану потенційно небезпечних дільниць. Методи і методики” на рівні ДК «Укртрансгаз”, а також низку державних стандартів, гармонізованих з міжнародними та європейськими - ДСТУ EN ISO 13534:2008  «Нафтова і газова промисловість. Устатковання для буріння та видобування. Обстежування, технічне обслуговування, ремонт та відновлювання підіймального устаткування”, ДСТУ ISO 10405:2010 «Нафтова і газова промисловість. Обслуговування та використання обсадних і насосно-компресорних труб”, ДСТУ ISO 10424-1:2010 «Нафтова і газова промисловість. Устатковання для роторного буріння. Частина 1: Елементи бурильної колони для роторного буріння”. Крім того затверджено дві методики виконання вимірювань, погоджених з ННЦ «Інститут метрології” (м.Харків) та ДП «Івано-Франківськстандартметрологія” – “Методика виконання вимірювань границі плинності конструкційних (трубопровідних) сталей” і “Методика виконання вимірювань ударної в’язкості сталей трубопровідного сортаменту”.

^ Розділ 6. Інформаційне забезпечення неруйнівних методів визначення фізико-механічних властивостей. Створено інформаційну базу даних методів контролю фізико-механічних властивостей металоконструкцій, яка включає в себе нормативні документи систем ГОСТ, ДСТУ, ISO, EN, РД, ВРД, ВСН, СНиП, а також довідкову літературу у вигляді довідників, підручників, монографій, збірників, статей і патентів, яка містить посилання на близько 150 патентів, 200 книг, 60 нормативних документів, 150 статей. Головною метою створення такого інформаційного ресурсу було збереження та забезпечення доступу до інформаційного фонду статей, книг, патентів, нормативних документів, що описують інформативні параметри та засоби вимірювань, які використовуються в даний час для визначення фізико-механічних властивостей. У базі даних реалізована можливість зіставлення результатів досліджень і спостережень, одержаних різними авторами, за конкретною тематикою. Інформація про основні фізико-механічні властивості матеріалів і методи їх визначення подається у вигляді гіперпосилань на конкретне джерело або подається коротка анотація змісту інформації.

База даних створена у середовищі Microsoft Office Access. Для зручності користування базою створена інтерфейсна оболонка, через яку здійснюється інформаційний запит. Усі дані зберігаються в базі у формі таблиць, в яких вказуються назви джерел інформації, автори, рік видання, необхідні фізико-механічні характеристики і методи їх виявлення.

Також розроблено банк даних фізико-механічних властивостей матеріалів металоконструкцій довготривалої експлуатації нафтогазової галузі, що складається з трьох частин: довідково-інформаційної таблиці про сталі, з яких виготовлено нафтогазове обладнання, довідкової таблиці про фізико-механічні властивості вказаних вище сталей та інформаційної таблиці про іноземні аналоги вітчизняних марок сталей. Банк даних містить інформацію про матеріал понад 200 елементів конструкції нафтогазового устатковання, фізико-механічні властивості понад 180 марок сталей і 60 зарубіжних аналогів, з яких виготовлено обладнання нафтогазового машинобудування.

Банк даних фізико-механічних властивостей сталей для нафтогазової галузі призначений для широкого кола споживачів і розрахований на використання як в електронній, так і в паперовій версіях. Розроблений банк даних є спеціалізованим і проблемно-орієнтованим, оскільки містить інформацію про фізико-механічні властивості сталей, які використовують у виробництві нафтогазового обладнання. Розроблений банк даних призначений для збору, зберігання, модифікації інформації і пошуку відповідей на запити користувачів. Його можна розглядати і як інформаційно-довідкову систему, і як частину системи автоматизації наукових досліджень.

ВИсновки

У роботі авторами узагальнено результати вирішення важливої науково-технічної проблеми – розроблення нових підходів до визначення фізико-механічних властивостей металоконструкцій довготривалої експлуатації неруйнівними методами шляхом розроблення нових методів сумісного вимірювання стандартизованих характеристик (теплопровідність, питомий електричний опір, електромагнітними параметрами) конструкційних сталей, розроблені відповідних технічних засобів, а також у розроблення методичного та інформаційного забезпечення визначення досліджуваних властивостей матеріалів та їх деградації. Таким чином, було встановлено наступне:


1) Аналіз сучасних досягнень вітчизняних та зарубіжних вчених в галузі методів та засобів визначення фізико-механічних властивостей металоконструкцій показав, що не існувало достатньо апробованих та поширених в промисловості засобів, а теоретичне підґрунтя більшості методів викликало сумніви щодо їх застосовності до реальних металоконструкцій, що перебувають в умовах експлуатації. Авторами було вирішено розробити комплекс нових методів та засобів контролю фізико-механічних властивостей металоконструкцій.

2) Аналіз впливу умов експлуатації металоконструкцій на процеси зміни основних фізико-механічних властивостей (границя плинності, границя витривалості, ударна в’язкість) досягають суттєвих величин (15-25%) за впливу експлуатаційних чинників після 20-25 років експлуатації, а отже для значної частини парку металоконструкцій (до 60%), що перебуває в експлуатації на українських підприємствах, слід проводити операції контролю зміни цих властивостей. Несвоєчасний ремонт або виведення з експлуатації може призвести до виникнення аварійних ситуацій з важкими економічними та екологічними наслідками.

3) Основною ідеєю розроблення нових методів неруйнівного контролю ФМВ стало врахування комплексу інформативних параметрів (властивостей) матеріалу металоконструкцій, що регламентуються чинними нормативними документами. Так, на довідкових базах даних було показано зв’язок границі плинності/витривалості із комплексами параметрів «твердість-теплопровідність» та «твердість-питомий електричний опір», а також зв’язок ударної в’язкості з комплексом «твердість-електромагнітний параметр». Крім того, було запропоновано метод підвищення точності визначення ФМВ шляхом урахування сумісної залежності ФМВ та інформативних параметрів від структурного стану сталей, що була встановленої в результаті окремого циклу досліджень. Оскільки характер залежності ФМВ від обраних інформативних параметрів носив нелінійних характер, для подолання цієї перешкоди було запропоновано використовувати алгоритми штучних нейронних мереж.

4) З метою технічної реалізації розроблених методів контролю ФМВ було розроблено серію експериментальних зразків технічних засобів для визначення: границі плинності шляхом вимірювання твердості та інформативного теплопровідного параметра (ФМХ-1), ударної в’язкості за вимірюванням твердості та магнітоіндуктивного параметра ІВС-І2 та дослідного взірця ІВС для контролю ФМВ за значеннями твердості та питомого електричного опору. Успішні результати промислової апробації на об’єктах паливно-енергетичного комплексу кожного технічного засобу окремо підтвердили правильність теоретичних положень, що лягли в основу методів контролю ФМВ та методик проведення експериментальних досліджень.

5) Достовірність неруйнівного контр