Реферат: Реферат на тему: Стиль І мода, завдання моделювання

РЕФЕРАТ

на тему:

Стиль і мода, завдання моделювання

Розвиток і вдосконалення перукарського мистецтва тісно пов'язані з еволюцією суспільства, підвищенням загального рівня культури. У всі часи робота перукарів була спрямована на те, щоб прикрасити зовнішність людини, зробити її привабливішою.

Що ж таке зачіска? На це питання можна відповісти так: це волосся, укладене в певну форму із застосуванням різних видів укладання, завивки, різноманітних стрижок.

У зачісці найяскравіше проявляється подих епохи, вона відтво­рює національні та расові риси, класову приналежність, соціальний стан у суспільстві, а також ознаки статі та віку. Завдяки зачісці можна підкреслити привабливість обличчя і завуалювати деякі не­доліки. Певний відбиток накладають на зачіску особисті смаки та індивідуальні погляди її власника. Сукупність цих понять визначає стиль людини.

Стиль — це конкурентна, стінка, складна мода епохи, в якій мода виражає економічний стан, політичні погляди, розвиток куль­тури, ставлення до зовнішнього світу. На формування індивідуаль­ного стилю людини можуть впливати літературні образи, твори живопису, образи кіногероїв, поняття зі світу музики, особливо тан­цювальної, що в наш час часто породжують цілі стильові напрями. Характерні особливості цих напрямів виявляються в індивідуальних стилях різних людей. У своїй роботі майстер це враховує, причому в більшості випадків при індивідуальному моделюванні бере ці стилі за основу.

^ Нині розрізняють декілька стилів.

1. Класичний. Характерний стриманістю, відсутністю екст­равагантних, гостро модних кольорів і ліній як у макіяжі, так і в одязі та зачісках. Прикраси повинні бути стриманими й ви­шуканими. Стиль створює враження елегантності, рівноваги, впевненості в собі. Клієнти, які обрали класичний стиль, зазви­чай не схильні до сміливих експериментів, знають собі ціну, не поступаються своїми власними переконаннями. Цей стиль до­речний у багатьох ситуаціях — від неформальної до офіційної (рис. 10.1).






Рис 10.1 Класичний стиль

2 Романтичному стилю притаманні легкість, свобода, пристрасність У романтичному стилі завжди є щось чисте, непідкупне й з елементами театральності. Жінки, які обрали цей стиль, схильні до сильних переживань, бурхливих почуттів, сентиментальності. Головною ознакою цього стилю є гаптування, ви­шивки, вуалі й хустинки, рюші та оборки, копиці кучерів, водоспади хвиль, що природно спадають на плечі (рис 10.2)





Рис 10.2 Романтичний стиль

3. Спортивний стиль поєднує в собі динамічні кольори, прості форми. Відсутність зайвих деталей, надмірного декору забезпечує легкість і зручність руху Силуети вільні, одяг оздоблений наклад­ними кишенями, «блискавками», макіяж мінімальний; враження підтягнутості, свіжості, чистоти та здоров'я підкреслюють упев­неність жінки в тому, що вона приваблива без будь-яких хитрощів. Спортивний стиль дуже функціональний, не потребує великої кількості аксесуарів, але на відміну від класичного його не можна вва­жати універсальним (рис. 10.3)





Рис 10.3 Спортивний стиль


^ 4 Діловий стиль створюється за допомогою простих обрисів, обмеженої кількості деталей, передбачає відсутність надмірного декору Все, починаючи від костюма і взуття та закінчуючи макіяжем і зачіскою, повинно створювати відчуття зібраності, цілеспрямованості, ділового настрою У цьому стилі розкіш недо­речна. Усе має створювати враження ділового настрою, відданості роботі, стриманості, коректності, елегантності та пунктуальності (рис 10.4)

У деяких моментах цей стиль перегукується з класичним.





Рис 10.4 Діловий стиль


^ 5. Фольклорний стиль зумовлюється географічним розташуван­ням того чи іншого народу, історичними традиціями та економічним станом країни. Він характеризується народним колоритом (рис 10.5)





^ Рис 10.5 Фольклорний стиль

6 Екзотичний стиль — це стиль свята й карнавалу. Його основні риси складність форм, яскравість еротичність Дуже тісно пов'язаний з фольклорним і романтичним стилями (рис 10.6)



Рис 10.6 Екзотичний стиль.


^ 7. Авангардний стиль — стиль майбутнього, стиль пошуку. Він ніколи не зупиняється, завжди прямує попереду всіх стилів і може поєднувати основні риси кожного з них (рис 10.7)





Рис 10.7 Авангардний стиль.


Дуже часто багатьом людям починає подобатись одне і те ж. Це може бути довжина волосся, модель спідниці, кіноактор або герої роману тощо. Тут ми вже маємо справу з важливим соціальним явищем, яке називається модою.

Слово «мода» походить від французького «mode», яке, у свою чергу, утворилося від латинського «modus», що означає міра, образ, спосіб. Мода — це те, що в певний час найпоширеніше, тобто кори­стується найбільшою популярністю й визнанням більшості.

Враховуючи різноманітні смаки населення, особливості людей, зачіски мають класифікацію за модністю.

^ Модні зачіски — це зачіски, які у певний час найпоширеніші, користуються великим попитом. Вони — це стандарт, установлений законодавцями моди.

Консервативні зачіски — немодні зачіски; вони відповідають попередній моді, тобто вчорашній.

^ Авангардні зачіски — ексцентричні. Це зачіски майбутнього, вони відтворюють перспективу моди.

За призначенням зачіски поділяють на побутові та видовищні.

Побутові зачіски призначені для щоденного носіння. У свою чергу, вони діляться на повсякденні та святкові.

^ Повсякденні зачіски визначаються характером трудової діяль­ності людини, видом занять і формою дозвілля. Це зачіски для роботи, ділових зустрічей та прийомів, відпочинку, занять спортом.

Святкові зачіски пов'язані з урочистостями в житті людини-випускними вечорами, ювілеями, весіллями. Це нарядні, вечірні зачіски (рис. 10.8).





Рис 10.8 Святкові зачіски


Призначення видовищних зачісок — виступи в театрі, на ест­раді, в цирку. Це авангардні фантазійні зачіски Видовищними с конкурсні зачіски, що визначають напрями розвитку моди, дають новий Імпульс розробці побутових зачісок.

^ Завдання моделювання. Термін «моделювання» походить від слова «модель» (тобто «зразок») і означає процес створення моделей. Сьогодні поняття «моделювання» трактується ширше й означає не лише процес створення моделей, а й розробку на основі моделі різних її варіантів з використанням будь-яких характерних деталей, а також процес відтворення (реконструкції) моделі за фотографією та малюнком.

^ Моделювання вирішує цілий ряд завдань:

1. Забезпечення потреб населення у різноманітних красивих зачісках, розробку нових форм зачісок, які відповідають формам трудової або іншим видам діяльності (спорт, відпочинок тощо);

2. Виховання і розвиток смаку на основі художньо оформлених зачісок;

3. Розвиток напрямів моди.

Володіння професійними знаннями та здатністю мислити худож­німи образами дозволяють модельєру створювати нові форми, шукати нові шляхи в перспективному моделюванні.

На основі образної уяви (тут використовується життєвий дос­від майстра) виникає фантазія як результат довільних комбінацій різних частин, якостей, властивостей раніше сприйнятих предметів. У майстра з'являється ідея внаслідок спостережень та оцінки реальної дійсності. Ця ідея, виходячи з особливостей мислення модельєра, його намагання узагальнювати, створює художній образ, спочатку ще досить розпливчастий. Залежно від того, для кого й для чого ви­конується робота, визначається й вибір інструментів і засобів, якими необхідно буде скористатись у процесі роботи. Після того, як буде створено технологічну послідовність виконання задуму, настає час його реалізації, тобто створення зачіски на моделі. Образ, що виник у свідомості, необхідно зафіксувати на папері — це дозволить доповнювати, уточнювати зачіску.

Остаточне завершення моделі зачіски відбувається лише в ро­боті з конкретною людиною. Створена зачіска викликає у глядача певні (заплановані майстром) емоції, асоціативні відчуття і в сукуп­ності із зовнішністю людини становить художній образ.

^ Композиція, основні закони. Художнє оформлення зачіски безпосередньо пов'язане з композицією, тобто побудовою, розта­шуванням, співвідношенням її складових частин. Композицією називається і результат цієї дії — сама зачіска. Від того, наскільки вдало вирішена композиція, залежить краса та виразність форми зачіски.

При створенні моделі необхідно враховувати закономірності побудови зачіски, яку утворюють такі компоненти, як форма і силу­ет, лінії, колір. Засобами, або прийомами, за допомогою яких вони формуються, є пропорції, баланс, ритм, контраст, нюанс. Обов'язко­вими для композиції є єдність стилю та образність форми.

^ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Ветров А. Парикмахер - стилист. — Ростов-на-Дону: Феникс, 2003.

2. Вольфрам К. Идеальные ногти: Способы моделирования // Nand & nails. - 2003. - №4. - С. 32-33.

3. Гутиря Л. Г. Сучасна перукарська справа. — Харків: Фоліо, 1997.

4. Дрибноход Ю. Маникюр, педикюр.: Профессиональный курс. (Сер. «cosmetical&professional»). — СПб.: Весь, 2002. — 256 с.

5. Константинов А. В. Парикмахерское дело. — М.: Высшая школа, 1987.

6. Корпев В. Д. Мы причесываем женщин. — М.: Стройиздат, 1991.

7. Кулешкова О. Н. Технология и оборудование парикмахерских работ. — М.: Академия, 2002.

8. Куприянова И. Н. Современные прически: женские, мужские, дет­ские. — М.: Эксмапресс, 2002.

9. Луканова О. В., Федорова Л. В. Технология парикмахерских услуг. — Ростов-на-Дону: Март, 2002.

10. ЛяпичА.Д. Парикмахерское мастерство. — К.: Будівельник, 1982.

11. Маникюр. Ростов-на-Дону: Владне, 2001. — 256 с.

12. Марек Збшнев. Парикмахерское дело. — Минск: Высшая школа, 1996.

13. Моделирование причесок: Иллюстрированное методическое посо­бие. - К.: 1990.

14. Панченко О. А. Прическа. Укладка. Завивка. — СПб.: Папирус, 1999.

15. Панченко О. А. Мелирование и прическа. — СПб.: Корона-принт, 2000.

16. Пономарчук А. Ростковые зоны и рост ногтя // Ногтевая эстетика. — 2004. - №5.- С. 38-39.

17. Смирнова Л. В. Уроки парикмахерского искусства. — СПб.: Парителы, 2002.

18. Сокол Е. Дезинфекция как наука // Ногтевая эстетика. — 2004. — №1.- С. 48-50.

19. Энциклопедия парикмахерского искусства. — М.: Веге, 1999.

20. «Зеркало моды». - К.: - 1999-2004.