Реферат: Національна академія наук україни
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
Фізико–механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України
Цикл наукових праць
на здобуття щорічної премії Президента України
для молодих вчених
КОРОЗІЙНО-ВОДНЕВА ДЕГРАДАЦІЯ СТАЛЕЙ ТРИВАЛО ЕКСПЛУАТОВАНИХ МАГІСТРАЛЬНИХ НАФТОГАЗОПРОВОДІВ, ЇЇ ОЦІНЮВАННЯ ТА ЗАПОБІГАННЯ
ЗВІРКО Ольга Іванівна –
кандидат технічних наук, науковий співробітник Фізико–механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України
^ ГРЕДІЛЬ Мирослава Іванівна –
кандидат технічних наук, науковий співробітник Фізико–механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України
РЕФЕРАТ
Реферат
роботи “Корозійно-воднева деградація сталей тривало експлуатованих магістральних нафтогазопроводів, її оцінювання та запобігання”
Магістральні трубопроводи вважають економічно найвигіднішим видом транспортування вуглеводнів. Нафтогазотранспортна мережа України – важлива ланка забезпечення держави паливно-енергетичними ресурсами і займає стратегічне значення в гарантуванні її енергетичної незалежності. Термін експлуатації більшості магістральних нафто- та газопроводів України або вичерпаний, або наближається до планового, тому стійке функціонування національної системи трубопровідного транспорту є необхідною умовою успішного розвитку економіки країни, її транзитних можливостей, співпраці в галузі енергетичної безпеки з країнами Європейського Союзу. Аналізуючи стан експлуатованих трубопроводів та нафтових резервуарів, головну увагу приділяють стану зовнішньої поверхні труб, зокрема, захисним властивостям покрить та можливим пошкодженням з боку зовнішньої поверхні. Водночас у тривало експлуатованих об’єктах часто виявляють численні корозійні ураження внутрішніх поверхонь труб, що свідчить про важливість проблеми корозійної агресивності транспортованого товарного продукту.
Останнім часом загострилася нова проблема – деградація механічних властивостей конструкційних матеріалів внаслідок їх тривалої експлуатації, включаючи сталі магістральних нафтогазопроводів. Тому важливим та сучасним завданням є розроблення методів оцінювання експлуатаційної деградації їх властивостей та способів запобігання агресивній дії транспортованих середовищ. Зокрема, перспективним методом запобігання корозії внутрішніх поверхонь магістральних нафтопроводів, особливо їх резервних віток, є застосування інгібіторів.
Подана робота є комплексним дослідженням, спрямованим на встановлення загальних закономірностей корозійно-водневої деградації властивостей сталей тривало експлуатованих магістральних нафтогазопроводів і нафтосховищ та розроблення методів її оцінювання та запобігання, що проводилось у відділі корозійно-водневої деградації та захисту матеріалів Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України впродовж 2002–2010 рр. Результати досліджень за темою роботи викладено у 37-ми наукових публікаціях, з яких 27 статтей (в т.ч. 17 - у реферованих журналах), 9 доповідей у матеріалах конференцій, 1 патент України. Роботи авторів процитовано в більш ніж 50 наукових журналах, загальний індекс цитування публікацій складає 126 (згідно баз даних Scopus), h-індекс = 3.
Поданий цикл публікацій розкриває низку аспектів, пов’язаних з оцінюванням та запобіганням корозійно-водневій деградації сталей тривало експлуатованих магістральних нафтогазопроводів, зокрема:
Встановлення закономірностей експлуатаційної деградації механічних, корозійних та корозійно-механічних властивостей трубопроводів і нафтових резервуарів, які визначають їх роботоздатність. Особлива увага приділена характеристикам опору крихкому руйнуванню як найнебезпечнішому і важко контрольованому.
Вияснення механізмів агресивної дії транспортованих продуктів з огляду як їх корозійної активності, так і можливості наводнювання металу стінки труби.
Оцінювання експлуатаційної розсіяної пошкодженості у металі стінки труби та виявлення у цьому процесі ролі водню, абсорбованого металом з боку внутрішньої поверхні труб. Встановлення стадійності процесу експлуатаційної деградації: спочатку деформаційного старіння, пізніше – розсіяної пошкодженості.
Використання електрохімічних методів для оцінювання експлуатаційної деградації механічних властивостей сталей трубопроводів і резервуарів.
Розроблення високоефективного методу інгібіторного захисту внутрішніх поверхонь нафтопроводів з використанням нового інгібітора НЕФГАН-1.
Виявлено численні пошкодження внутрішніх поверхонь магістральних нафто- [1, 2] та газопроводів [3, 29, 30], а також нафтосховищ [4, 5] після їх тривалої експлуатації, інтенсивніші на дні труб і резервуара, що вказує на відповідальність залишкової води та водного конденсату за корозійні ураження. Тому для порівняльних досліджень властивостей металу окремо виділяли не тільки експлуатовану та неексплуатовану трубу, але й різні ділянки експлуатованої труби (верх, низ, ближче до зовнішньої чи внутрішньої поверхонь). Крім звичайних характеристик розтягу, твердості та ударної в’язкості, визначали тріщиностійкість, корозійну тривкість, корозійну тріщиностійкість і опірність водневому розтріскуванню.
На основі виконаних досліджень встановлено різну корозійну тривкість у підтоварній воді сталі типу 10ГС магістрального нафтопроводу у вихідному стані (труба аварійного запасу) та після 28 років його експлуатації [1, 2, 6, 28]: суттєво нижча корозійна тривкість експлуатованої труби, особливо нижньої її ділянки, є наслідком корозійно-водневої деградації сталі, в якій важлива роль відведена нафто-водному середовищу. Зокрема, у статичному нафто-водному середовищі деградована сталь кородує в 1,4–1,6 разів швидше за сталь у вихідному стані. Встановлено різну корозійну тривкість у залишковій воді сталі Ст. 3сп експлуатованого близько 30 років резервуара зберігання нафти залежно від середовища, що контактувало з металом упродовж експлуатації [4, 5, 7]: найнижчі швидкості корозії властиві ділянкам, які контактували лише з нафтою, а найвищі – ділянкам, що контактували з залишковою водою чи конденсатом.
Вплив 30-річної експлуатації сталі Х52 магістрального газопроводу на її корозійну тривкість у статичному середовищі модельного водного конденсату не проявляється через екранувальну дію продуктів корозії, проте за перемішування середовища швидкість корозії сталі експлуатованих труб суттєво вища порівняно зі сталлю у вихідному стані внаслідок активації реакції анодного розчинення [8, 9].
Досліджено механізм корозії трубної сталі у модельному розчині водного конденсату [8, 9, 30]. Встановлено, що катодна деполяризація корозійного процесу лімітується дифузією гідрокарбонат-іонів і супроводжується виділенням водню, який може абсорбуватися металом труби. Це створює умови для водневої деградації сталі у об’ємі стінки труби та її водневого розтріскування. Таким чином, транспортовані магістральними трубопроводами продукти через наявність в них вологи слід розглядати як наводнювальні, а деградація властивостей металу стінки труби відбувається за сумісної дії експлуатаційних навантажень і абсорбованого металом водню.
Електрохімічними дослідженнями [5, 6, 8, 10, 29-32] підтверджено експлуатаційну деградацію корозійних властивостей сталей магістральних нафтогазопроводів та нафтосховищ і розкрито природу корозійних процесів на їх внутрішніх поверхнях. Досліджені конструкційні сталі активно розчиняються у модельних розчинах водного конденсату та залишкової води, причому інтенсивність електрохімічних процесів вища на експлуатованих сталях, ніж на сталях труб запасу. Сталям після експлуатації властиві від’ємніший стаціонарний потенціал, вища густина струму корозії (в 1,5 рази), нижчий поляризаційний опір (у 3,5 рази). При перемішуванні середовища різниця у швидкості корозії експлуатованих та неексплуатованих сталей зростає до 4–8 разів, оскільки за динамічних умов усувається бар’єрний вплив продуктів корозії та усуваються дифузійні обмеження корозійного процесу.
Тривала експлуатація нафтогазопроводів та резервуарів спричиняє деградацію механічних властивостей металу [3, 7, 11-16, 33-35]. Внаслідок експлуатації трубних сталей упродовж 28–40 років їх характеристики міцності і твердості дещо знижуються. Проте найсильніше погіршуються їх характеристики опору крихкому руйнуванню. Тріщиностійкість (критичне значення J-інтегралу) та ударна в’язкість падають у 2–4 рази.
Встановлено, що для металу запасної труби його опір крихкому руйнуванню чітко корелює з твердістю: твердішому матеріалу від зовнішньої поверхні властива менша ударна в’язкість. Експлуатований метал має іншу залежність: ударна в’язкість і тріщиностійкість сталі нижчі для металу з меншою твердістю – тобто ближче до внутрішньої поверхні труби [30, 33]. Це вказує на інтенсивнішу деградацію сталі саме біля внутрішньої поверхні і на деструктивну роль у цьому процесі водню, абсорбованого металом з боку внутрішньої поверхні.
Дослідженнями водневої крихкості катодним наводнюванням металу встановлено, що експлуатовані сталі схильніші до водневого окрихчення [13, 17]. Зокрема, відмінність у пластичності експлуатованої і не експлуатованої сталей 17Г1С газопроводу склала всього 14%, тоді як після поміркованого електролітичного наводнювання – вже 63%. Експериментами на гладких зразках і на зразках з попередньо наведеними тріщинами показано, що експлуатовані сталі проявляють високу чутливість до водневого розтріскування як на стадії зародження, так і на стадії поширення тріщини.
Виявлено низку особливостей механічної поведінки тривало експлуатованих трубних сталей [12, 17, 18], які можна розглядати як феномен експлуатаційної деградації властивостей сталей:
1) протилежна тенденція зміни характеристик пластичності – відносне звуження падає порівняно з вихідним станом сталі, що є ознакою окрихчення, а відносне видовження підвищується, що мало б свідчити про ріст пластичності;
2) одночасне зниження міцності і твердості, з одного боку, а з іншого – характеристик опору крихкому руйнуванню (ударної в’язкості і тріщиностійкості), які найчутливіші до зміни стану металу.
Така поведінка металу нетипова, і є проявом саме експлуатаційної деградації, оскільки за впливу будь-яких інших відомих чинників (термічне оброблення, легування, деформування) на метал тенденція зміни характеристик пластичності типова: зростання міцності призводить до зниження опору крихкому руйнуванню, а всі характеристики пластичності знижуються.
Комплекс проведених досліджень та виявлені аномалії у зміні механічних властивостей сталі дали підстави вважати [3, 12, 18, 33], що причиною нетипових змін у властивостях сталей після тривалої експлуатації є розсіяна пошкодженість (дефектність) металу стінки труби, що проявилось у зниженні твердості та зростанні відносного видовження. Відносне видовження експлуатованого металу відбиває не тільки його здатність пластично деформуватися, але і розкриття тріщин множинного розтріскування. Це означає, що при аналізі експлуатаційної деградації трубних сталей з характеристик пластичності перевагу слід віддавати відносному звуженню. Цей висновок особливо важливий з огляду на те, що у нормативних документах регламентованою характеристикою пластичності трубної сталі є не відносне звуження, а відносне видовження, яке після тривалої експлуатації не відбиває істинної пластичності і може призвести до хибної оцінки стану металу.
Відомо, що водень сприяє розвитку пошкоджуваності, в тому числі зародженню і росту субмікротріщин. Встановлено [3, 9, 19], що вміст залишкового водню в експлуатованому металі трубопроводу вищий, ніж у вихідному матеріалі. Оцінками водневої проникності сталей та кінетики десорбції водню показано, що в експлуатованій сталі зростає інтенсивність пасткування водню та енергія його зв’язування в пастках, що вказує на вищу дефектність експлуатованого металу.
На високу дефектність експлуатованого металу вказує і мікрофрактографічний аналіз [17, 20]. На фрактограмах поверхня зламу зразків з експлуатованої сталі 17Г1С після випроб на ударну в’язкість вкрита густою мережею глибоких, великих за розміром ямок, які пов’язані з розвитком пошкодженості ще в часі експлуатації. Аналіз зламів зразків сталі Х52, зруйнованих за випроб на тріщиностійкість, показав більшу кількість вторинних мікротріщин і розшарувань в експлуатованих сталях порівняно з трубою запасу, причому на дні розшарувань є ознаки крихкого руйнування.
Проблема деградації властивостей сталей магістральних нафтогазопроводів особливо актуальна для зварних з’єднань [21, 22, 36]. Встановлено, що внаслідок тривалої експлуатації зварних з’єднань сталі 17Г1С знижуються пластичність, ударна в’язкість та корозійна тривкість усіх зон, а найінтенсивніше деградує метал зони термічного впливу. Потенціал всіх зон експлуатованого зварного шва зміщений у від’ємний бік порівняно з вихідним станом, проте найсильніше для металу шва, що вказує на небезпеку появи тут вибіркової корозії при подальшій експлуатації такого зварного з’єднання. У ґрунтових середовищах, а також водних конденсатах найсильніше метал наводнюватиметься по лінії сплавлення, яка є катодом відносно інших зон зварного шва. Тому за появи корозійних виразок у зоні металу шва можливе зародження тріщин ближче до лінії сплавлення за механізмом водневого окрихчення, подальший розвиток яких найімовірніший у зоні термічного впливу, якій властивий найнижчий опір крихкому руйнуванню.
Розкрито стадійність процесу експлуатаційної деградації сталей магістральних нафтогазопроводів. На першій стадії головним чинником деградації сталей виступає їх деформаційне старіння, яке підвищує міцність та знижує пластичність, ударну в’язкість і тріщиностійкість. Після довшого часу експлуатації у сталі на мікрорівні розвивається пошкоджуваність, яка нівелює зміцнення матеріалу деформаційним старінням і одночасно знижує твердість та опір крихкому руйнуванню [3, 12, 17, 33].
Експлуатаційна деградація трубних сталей найкраще виявляється за таких умов випроб, які сприяють окрихченню матеріалу, а саме, присутності корозивного середовища, наводнювання, використання зразків в попередньо наведеними тріщинами [13, 33, 34]. Встановлено комплекс механічних та корозійно-механічних властивостей, особливо чутливих до деградації сталей у об’ємі стінки труби після її тривалої експлуатації. Найчутливішими є характеристики опору крихкому руйнуванню, особливо корозійної тріщиностійкості.
Дослідженнями [23-26] показано, що використання електрохімічних показників перспективне для технічного діагностування стану матеріалів тривало експлуатованих конструкцій. Встановлено, що серед електрохімічних показників найчутливішими до деградації сталей є поляризаційний опір і густина струму корозії. Порівняння, з одного боку, експлуатаційних змін механічних властивостей різних відповідальних конструкцій, а з іншого – електрохімічних параметрів, вказало на чітку кореляцію між ними. Якщо оцінювати ці електрохімічні параметри на практиці, то таку кореляцію можна використати для розроблення відповідного методу неруйнівного контролю стану матеріалу. Він слугуватиме індикатором як структурних змін, так і розсіяної мікропошкодженості металу на ранніх стадіях.
У працях [2, 16, 27, 28, 31] досліджено перспективи інгібіторного захисту внутрішніх поверхонь лупінгів магістральних нафтопроводів. Розроблено захищений патентом інгібітор НЕФГАН-1 [37] (синергічна композиція на основі піридинових, хінолінових основ та імідазоліну) і доведено його високу ефективність для захисту конструкційних сталей від корозії у нафто-водних середовищах (ступінь захисту сталі типу 10ГС становить 95…97% у підтоварній воді та 92…96% у системі нафта–вода). Рекомендовано обробляти внутрішні поверхні резервних віток нафтопроводів інгібітором НЕФГАН-1 у концентрації 0,5 г/дм3 методом “корка” з наступним їх заповненням інгібованою нафтою для міжопераційного захисту від корозії. Застосування ефективних інгібіторних технологій дозволить підвищити залишковий ресурс магістральних нафтопроводів та запобігти їх руйнуванню, особливо в місцях перетину трубопроводами водних артерій.
Встановлені закономірності корозійних процесів на конструкційних сталях та оцінка деградації їх фізико-механічних властивостей внаслідок тривалої експлуатації були використані Інститутом проблем міцності НАН України для нормування методів оцінки роботоздатності трубопроводів і прогнозування їх надійної та безпечної експлуатації при підготовці нової редакції нормативного документу ВБН В.2.3-00018201.04-2000 “Розрахунки на міцність діючих магістральних трубопроводів з дефектами” та УМГ “Прикарпаттрансгаз” для обґрунтування режимів надійної та безпечної експлуатації магістральних газопроводів. Запропоновано ефективний протикорозійний захист резервних віток нафтопроводів за допомогою модифікованого інгібітора НЕФГАН-1, на який отримано патент України.
Претенденти:
О.І. Звірко
М.І. Греділь
Список наукових публікацій:
1. Слободян З.В., Никифорчин Г.М., Петрущак О.І. Корозійна тривкість трубної сталі у нафто-водних середовищах // Фіз.-хім. механіка матеріалів. – 2002. – №3. – С. 93-96.
2. Peculiarities of corrosion fracture inner side surface of oil pipeline / Z. Slobodyan, O. Petrushchak, H. Nykyforchyn, E. Lunarska // Фіз.-хім. механіка матеріалів. – 2002. – Спецвип. №3, т. 2. – С. 782-785.
3. In-service degradation of gas trunk pipeline X52 steel / G. Gabetta, H. M. Nykyforchyn, E. Lunarska, P. P. Zonta, O. T. Tsyrulnyk, K. Nikiforov, M. I. Hredil, D. Yu. Petryna, T. Vuherer // Фіз.-хім. механіка матеріалів. – 2008. – №1. – С. 88–99.
4. Corrosion degradation of oil storage tank / A. Zagórski, H. Matysiak, Z. Słobodian, O. Zvirko, H. Nykyforchyn, K. Kurzydłowski // Фіз.-хім. механіка матеріалів. – 2004. – Спецвип. №4, т. 1. – С. 437-439.
5. Звірко О., Загурський А. Корозійні та електрохімічні властивості сталі експлуатованих нафтових резервуарів у підтоварній воді // Фіз.-хім. механіка матеріалів. – 2008. – №1. – С. 104-108.
6. Особливості корозії та корозійно-механічного руйнування тривало експлуатованих сталей магістральних нафтопроводів / О.І. Звірко, З.В. Слободян, О.Т. Цирульник, Д.Ю. Петрина, Г.М. Никифорчин // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. – №2 (23), 2007. – С. 81-86.
7. Corrosion and stress corrosion cracking of exploited storage tank steel / A. Zagórski, H. Matysiak, O. Tsyrulnyk, O. Zvirko, H. Nykyforchyn, K. Kurzydłowski // Фіз.-хім. механіка матеріалів. – 2004. – №3. – С. 113-117.
8. Influence of operation of Kh52 steel on corrosion processes in a model solution of gas condensate / О.Т. Tsyrulnyk, Z.V. Slobodyan, О.І. Zvirko, М.І. Hredil’, H.M. Nykyforchyn, G. Gabetta // Materials Science. – 2008. – V. 44. – №5. – P. 619–629.
9. Вплив тривалої експлуатації на корозійні та електрохімічні властивості сталей магістральних газопроводів / Е. Лунарська, О. Цирульник, П.Зонта, В. Волошин, М. Греділь // Фіз.-хім. механіка матеріалів. – 2010. – Спецвип. №8, т.2. – С. 604–609.
10. Звірко О. Вплив тривалої експлуатації сталей магістральних нафтопроводів на їх електрохімічні властивості // Фіз.-хім. механіка матеріалів. – 2008. – Спецвип. №7, т. 2. – С. 797-802.
11. Окрихчення сталі магістрального нафтопроводу / О.Т. Цирульник, Г.М. Никифорчин, О.І. Звірко, Д.Ю. Петрина // Фіз.-хім. механіка матеріалів. – 2004. – №2. – С. 125-126.
12. Corrosion-hydrogen degradation of trunk gas pipeline steel under long term service conditions / H. Nykyforchyn, E. Lunarska, P. P. Zonta, O. Tsyrulnyk, K. Nikiforov, M. Hredil, G. Gabetta // Фіз.-хім. механіка матеріалів. – 2008. – Спецвип. №7, т. 2. – С. 773–778.
13. Греділь М. І., Звірко О. І., Дзiоба І. Р. Bплив експлуатаційної деградації сталей магістральних трубопроводів на їх механічні властивості // Машинознавство. – 2007. – №12. – С. 39–42.
14. Деградація властивостей сталей магістральних газопроводів упродовж їх сорокарічної експлуатації / Г.М. Никифорчин, О.Т. Цирульник, Д.Ю. Петрина, М.І. Греділь // Проблемы прочности. – 2009. – №5. – С. 66–72.
15. Цирульник О.Т., Никифорчин Г.М., Греділь М.І. Деградація властивостей сталей тривало експлуатованих магістральних трубопроводів / Наукові нотатки: міжвуз. зб. (сер. «Інженерна механіка»). – 2009. – Вип. 25, ч. ІІ. – С. 312–316.
16. Звірко О. Експлуатаційна деградація сталей магістральних нафтопро-водів та їх інгібіторний захист // Машинознавство. – 2009. – №2. – С. 44-47.
17. Hydrogen degradation of steels in gas mains after long period of operation / О.Т. Tsyrulnyk, H.М. Nykyforchyn, D.Yu. Petryna, М.І. Hredil’, І.М. Dz’oba // Materials Science. – 2007. – V. 43. – №5. – P. 708–717.
18. Греділь. M. Експлуатаційна деградація сталей магістральних газопроводів // Металлофиз. новейшие технол. – 2008. – Т. 30, спецвипуск. – С. 397–406.
19. Rola wodoru w korozyjnym niszczenu wewnetrznych powierzchni rurоciagu naftowego / H. Nykyforchyn, D. Slobodyan, O. Petrushchak, E. Łunarska // Ochrona przed korozja. – 2002, Wydanie specialne. – S. 445-449.
20. Оцінювання роботоздатності сталі 17Г1С після тривалої експлуатації на газогоні / О. Цирульник, М. Греділь, О. Студент, Г. Никифорчин. // Вісник Тернопільс. держ. техн. ун-ту. – 2008. – №4. – С. 49–55.
21. Susceptibility of a welded joint of 17G1S steel in a gas main to hydrogen embrittlement / О.Т. Tsyrulnyk, E.І. Kryzhanivs’kyi, D.Yu. Petryna, О.S. Taraevs’kyi, М.І. Hredil’ // Materials Science. – 2004. – V. 40. – №6.– С. 844–849.
22. Деградація властивостей металу зварного з'єднання експлуатованого магістрального газопроводу / О.Т. Цирульник, В.А. Волошин, Д.Ю. Петрина, М.І. Греділь, О.І. Звірко // Фіз.-хім. механіка матеріалів. – 2010. – №5. – С. 55-58.
23. Петрина Д. Ю., Звірко О.І., Греділь М.І. Оцінювання експлуатаційної деградації сталей магістральних нафто- і газопроводів // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. – 2008. – №4. – С. 76–79.
24. Електрохімічні показники експлуатаційної деградації сталей нафто- і газогонів / О. Цирульник, Г. Никифорчин, З. Слободян, М. Греділь, О. Звірко, Д. Завербний // Фіз.-хім. механіка матеріалів. – 2006. – Спецвип. №5, т. 1. – С. 284–289.
25. Цирульник О., Греділь М. Вплив експлуатаційної деградації на електрохімічні властивості трубних сталей // Фіз.-хім. механіка матеріалів. – 2007. – Спецвип. №6. – С. 230–234.
26. Електрохімічні аспекти деградації властивостей металу тривало-експлуатованих конструкцій / О.Т. Цирульник, З.В. Слободян, О.І. Звірко, М.І. Греділь // Вісник НТУ „Харківський політехнічний інститут”: Зб. наук. праць. Темат. вип. „Хімія, хімічна технологія та екологія”. – Харків: НТУ „ХПІ”, 2008. – №16. – С. 114-117.
27. Слободян З., Звірко О., Купович Р. Модельні дослідження корозійних процесів у тонкому шарі електроліту на межі розділу фаз нафта-вода // Фіз.-хім. механіка матеріалів. – 2003. – №5. – С. 125-126.
28. Petrushchak O. Ageing peculiarities of the steel of the transport oil pipeline // Proc. of the Conference “Junior EUROMAT 2002”, September 02-05, 2002, Lausanne, Switzerland. www.junior-euromat.fems.org.
29. Греділь М.І., Звірко О.І. Корозійна тривкість тривало експлуатованих сталей типу Х52 у модельному розчині газового конденсату // Молодіжний електрохімічний форум (МЕФ–2008): всеукр. наук.-техн. конф., 16-19 вересня 2008р., м. Харків. – Харків: НТУ “ХПІ”. – 2008. – С. 59–63.
30. Hredil M., Tsyrulnyk O. Inner corrosion as a factor of in-bulk steel degradation of transit gas pipelines / Proc. of the 18th European Conference on Fracture (ECF-18), Dresden, Germany, 30.08 – 03.09. 2010, manuskript No.483.
31. Роль підтоварної води в корозійно-водневій деградації сталі магістрального нафтопроводу / Г.М. Никифорчин, З.В. Слободян, О.Т. Цирульник, Д.Ю. Петрина, О.І. Звірко // Матеріали 8-ої Міжнар. наук.-практ. конф. “Нафта і газ України – 2004”. – Київ, 2004. – С. 165-166.
32. Петрущак О.І. Особливості електрохімічної поведінки трубної сталі в донній воді // Праці XVII відкритої наук.-техн. конф. молодих науковців і спеціалістів Фіз.-мех. ін-ту ім. Г.В. Карпенка НАН України. – Львів, 2002. – С. 58-61.
33. In service degradation of mechanical and corrosion-mechanical properties of transit gas pipeline steels / H. Nykyforchyn, E. Lunarska, O. Tsyrulnyk, K. Nikiforov, M. Hredil // Proc. of 14th international conference Mechanica, Kaunas, Lithuiania, 2009. – P. 278–283.
34. Експлуатаційна деградація властивостей сталей магістральних газопроводів / О.Т. Цирульник, К. Нікіфоров, М.І. Греділь, Е. Лунарська, Г.М. Никифорчин // Зб. праць “Механіка руйнування матеріалів і міцність конструкцій” / Під заг. ред. В.В. Панасюка. – Львів: Фіз.-мех. ін-т ім. Г.В.Карпенка НАН України, 2009. – С. 871–876.
35. Деградація властивостей сталей магістральних газопроводів впродовж їх сорокарічної експлуатації / Г.М. Никифорчин, О.Т. Цирульник, Д.Ю. Петрина, М.І. Греділь // Міцність і надійність магістральних трубопроводів: Зб. Міжнар. наук.-техн. конф. – К.: НАН України, Ін-т проблем міцності, 2008. – С. 83–84.
36. Греділь М. І., Тараєвський О. С. Вплив способу електролітичного наводнювання на водневу крихкість сталі 17Г1С зі зварним з’єднанням // Праці відкритої наук.-техн. конф. молодих науковців і спеціалістів Фіз.-мех. ін-ту ім. Г.В. Карпенка НАН України. – Львів, 2005. – С. 79–82.
37. Пат. UA 10086, МПК7, С 23 F 11/04, С 23 F 11/00, С 23 F 11/10. Інгібітор корозії сталі в системі нафта-вода / З.В. Слободян, Г.М. Никифорчин, О.І. Звірко, Н.Б. Врецена, Р.Б. Купович (Україна). – № 20041008631; Заявл. 22.10.2004; Опубл. 15.11.2005, Бюл. № 11. – 6 с.
Претенденти:
О.І. Звірко
М.І. Греділь
2012