Реферат: Перелік умовних позначень, скорочень та термінів

Перелік умовних позначень, скорочень та термінів


АН (НАН) – Академія наук (Національна академія наук)

відс. – відслонення

впп – втрати при прожарюванні

ГДК – гранично допустима концентрація

ГДП – геологічне довивчення площі

ГІС - геологічно-інформаційна система

ГКР – газоконденсатне родовище

ГК –гамма-каротаж

гл. – глибина

ГФМ – геофізичні матеріали

ДВК – Державний водний кадастр

ДГП «Геопрогноз» - державне геологічне підприємство «Геопрогноз»

ДДЗ – Дніпровсько-Донецька западина

ДКЗ – державна комісія по запасах

ДСТУ – державний стандарт України

зал. ст. – залізнична станція

ЗУКН – збірник укрупнення кошторисних норм

ІГН – інститут геологічних наук

інт. – інтервал

КМПХ – кореляційний метод переломних хвиль

КП – казенне підприємство

МАКЗ – матеріали аерокосмічних зйомок

МДЗ – матеріали дистанційного зондування

НСК – національний стратиграфічний комітет

НРР – науково-редакційна рада

НТР – науково-технічна рада

св. - свердловина

СФЗ – структурно-формаційна зона

ТЕС – теплоелектростанція

УкрДГРІ – Український державний геологорозвідувальний інститут

УкрНДІгаз – Український науково-дослідний інститут природних газів

УРСК – Український регіональна стратиграфічна комісія

УТКЗ – українська територіальна комісія по запасах

ХГРЕ (ХКГРЕ) – Харківська геологорозвідувальна експедиція (Харківська комплексна геологорозвідувальна експедиція)

ХКГП - Харківська комплексна геологічна партія

ЦКЗ – центральна комісія по запасах

РЕФЕРАТ


УДК 550.8:528 (084.3М200)(477.54)

Ю.А. Борисенко Геологічна будова і корисні копалини межиріччя Сіверського Дінця і Ворскли: Звіт про геологічне довивчення площ масштабу аркушів 1:200 000 М-37-ХІІІ (Бєлгород) в межах України, М-37-ХІХ (Харків) і східної половини аркуша М-36-XVIII (Богодухів) в межах України у 3 книгах, сторінок тексту 295, рисунків 20, таблиць 38, сторінок текстових додатків 355, графічних додатків 29 на 44 аркушах, бібліографічних назв 346. Харківська КГП КП „Південукргеологія” Державної геологічної служби Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. 61004,

м. Харків, вул. Жовтневої революції, 93, ГДП „Геоінформ”, КП „Південукргеологія”, Харківська КГП.

У звіті викладені результати робіт про геологічне довивчення масштабу 1:200 000 площі аркушів М-37-ХІІІ (Бєлгород) в межах України, М-37-ХІХ (Харків) і східної половини аркуша М-36-XVIII (Богодухів) в межах України. Мета роботи – довивчення геологічної будови вказаної площі, оцінка її перспектив на корисні копалини, оцінка геолого-екологічного стану. Основна мета ГДП-200 досягнута.

Звіт знаходиться у фондах “Південукргеологія” за адресою: м.Днепропетровськ,
вул. Чернишевського, 11.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: ПАЛЕОЗОЙ, МЕЗОЗОЙ, КАЙНОЗОЙ; ДЕВОНСЬКА, КАМ’ЯНОВУГІЛЬНА, ПЕРМСЬКА, ТРІАСОВА, ЮРСЬКА, КРЕЙДОВА, ПАЛЕОГЕНОВА, НЕОГЕНОВА І ЧЕТВЕРТИННА СИСТЕМИ; ДОКЕМБРІЙСЬКИЙ КРИСТАЛІЧНИЙ ФУНДАМЕНТ, ФАНЕРОЗОЙСЬКИЙ ОСАДОВИЙ ЧОХОЛ, ДНІПРОВСЬКО-ДОНЕЦЬКА ЗАПАДИНА, БРАХІАНТИКЛІНАЛЬНІ СТРУКТУРИ; ВОДОДІЛИ, РІЧКОВІ ТЕРАСИ, ЗАПЛАВИ; ПІСКОВИКИ, ПІСКИ, АЛЕВРОЛІТИ, АЛЕВРИТИ, АРГІЛІТИ, ГЛИНИ; ТИТАНО-ЦИРКОНІЄВІ РОЗСИПИ, БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ, ПІДЗЕМНІ ВОДИ, ГЕОЛОГО-ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН СЕРЕДОВИЩА.


ЗМІСТ





^ КНИГА 1. ТЕКСТ ЗВІТУ







ВСТУП

10

1

^ МЕТОДИКА РОБІТ

17

2

ГЕОЛОГІЧНА ВИВЧЕНІСТЬ РАЙОНУ

35

3

^ СТРАТИФІКОВАНІ УТВОРЕННЯ

47

4

НЕСТРАТИФІКОВАНІ УТВОРЕННЯ

171

5

ТЕКТОНІКА

175

6

^ ІСТОРІЯ ГЕОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ

189

7

ГЕОМОРФОЛОГІЯ ТА РЕЛЬЄФОУТВОРЮЮЧІ ПРОЦЕСИ

193

8

ГІДРОГЕОЛОГІЯ

220

9

^ КОРИСНІ КОПАЛИНИ ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ ЇХ РОЗМІЩЕННЯ

233

10

ОЦІНКА ПЕРСПЕКТИВ РАЙОНУ

267

11

^ ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН ГЕОЛОГІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА

274




ВИСНОВКИ

280




^ ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

283













^ Список ілюстрацій







Оглядова карта району робіт

11

2.1

Схема геологічної вивченості

36

2.2

Схема пошукової вивченості

40

2.3

Схема екологічної вивченості

44

2.4

Схема геофізичної вивченості

45

3.1

Конгломерати (знизу) і мергелі (зверху) в основі київської світи в кар’єрі біля с. Мілова

110

3.2

Контакт нижньоберецької підсвіти (зверху) і межигирської світи (знизу) у кар’єрі біля с. Сиваші

121

3.3

Контакт нижньоберецької підсвити (темне) і межигирської свити (світле) у відслоненні «Козача гора» біля с. Коропове

122

3.4

Розріз верхньої частини тераси a8P1bd р. Гомільша. Відслонення 32

156

3.5

Розріз тераси a8P1bd у пригирловій частині р. Бишкин. Відслонення 27-30

157

3.6

Відслонення 10 на південній околиці с. Верхній Бишкин на правому схилі яру

158

3.7

Мерзлотні зім’яття на терасі a3P1IItb р. Харків у м. Харків

158

3.8

«Льодові клинки» на північній околиці м. Харків

159

7.1

Узагальнена схема геологічної будови терас річок на плато міжріччя Лопань-Харків

207

7.2

Розріз терасованого правого схилу р. Вільшанка біля с. Жаданівка

209

9.1

Графік розподілу проб із різним вмістом умовного ільменіту в пісках полтавської серії в залежності від структурного положення

242

9.2

Середньозважений вміст ільменіту в пісках полтавської серії в залежності від структурного положення

242

9.3

Середній вміст рутилу в пісках полтавської серії в залежності від структурного положення

243

9.4

Середній вміст циркону в пісках полтавської серії в залежності від структурного положення

243

9.5

Середні значення гранулометричного складу титано-цирконієвих пісків полтавської серії в залежності від структурного положення

244







^ Список таблиць







Проектні і виконані обсяги основних робіт

15

1.1

Види та обсяги опробування

20

1.2

Види аналітичних досліджень і кількість проаналізованих проб

20

1.3

Зведена таблиця методів і засобів вимірювання та параметрів і характеристик вимірювання (фізико-хімічні методи)

29

1.4

Нормативні та метрологічні документи, використані під час роботи

33

3.1

Середні значення (%) гранулометричного складу теригенних порід псельської світи

96

3.2

Середні значення (%) хімічного складу алевролітів псельської світи

98

3.3

Середні значення (%) гранулометричного складу теригенних порід мерлинської світи

100

3.4

Середні значення (%) гранулометричного складу пісків костянецької світи

104

3.5

Середні значення (%) хімічного складу пісків костянецької світи

105

3.6

Середні значення (%) гранулометричного складу теригенних порід і мергелів київської світи

107

3.7

Середні значення (%) хімічного складу теригенних порід і мергелів київської світи

107

3.8

Середні значення (%) гранулометричного складу теригенних порід та глин опокоподібних обухівської світи

113

3.9

Розподіл уламків порід, мінералів і органічних решток (%) у гранулометрич-них фракціях пісковиків обухівської світи

113

3.10

Середні значення (%) хімічного складу теригенних порід обухівської світи

114

3.11

Середні значення (%) гранулометричного складу пісків межигірської світи

119

3.12

Середні значення (%) мінералогічного складу пісків межигірської світи

119

3.13

Середній мінералогічний склад важких фракцій пісків межигірської світи (перерахунок 9 аналізів для частинок розміром 0,01 мм )

123

3.14

Середні значення (%) хімічного складу пісків межигірської світи

123

3.15

Середні значення (%) гранулометричного складу пісків верхньої (сиваської) підсвіти

128

3.16

Середні значення (%) гранулометричного складу теригенних порід новопетрівської світи

132

3.17

Середні значення (%) хімічного складу пісків і піскуватих каолінітових глин новопетрівської світи

132

3.18

Середні значення (%) гранулометричного складу субаеральних верхньоміоценових відкладів

136

3.19

Середні значення (%) хімічного складу субаеральних верхньоміоценових відкладів

136

3.20

Середні значення (%) гранулометричного складу пісків субаквальних верхньоміоценових відкладів

137

3.21

Середні значення (%) гранулометричного складу субаеральних відкладів червоно-бурих глин

138

3.22

Середні значення (%) хімічного складу супісків і суглинків товщі червоно-бурих глин

140

3.23


Середні значення (%) гранулометричного складу пісків субаквальних пліоценових відкладів

141

3.24

Середні значення (%) гранулометричного складу еолово-делювіальних неоплейстоценових відкладів

143




3.25

Середні значення (%) хімічного складу еолово-делювіальних неоплейстоценових відкладів

144

3.26

Середні значення (%) гранулометричного складу алювіальних неоплейстоценових пісків

144

5.1

Показники активності неотектонічних односпрямованих (вертикальних) рухів на морфоструктурах ІІІ порядку

185

7.1

Геолого-геоморфологична характеристика терас

217

9.1

Запаси родовищ нафти, газу, конденсату

236

9.2

Середній вміст рудних мінералів (в кг/м3) титано-цирконієвих розсипів в пісках полтавської серії в залежності від гранулометричного складу пісків (в дужках кількість проб)

241

9.3

Якісна характеристика цементних компонентів на родовищі Шебелинське-1

258

11.1

Надходження забруднюючих речовин у навколишнє середовище від найбіль-ших підприємств

275

11.2

Надходження забруднюючих речовин від промислових підприємств по адміністративних районах Харківської області

276







^ ГРАФІЧНІ ДОДАТКИ




Обов’язкові карти масштабу 1:200 000

1

Геологічна карта і карта корисних копалин дочетвертинних утворень




аркуш 1: М-36-ХVІІІ (Богодухів)(східна половина), М-37-ХІІІ (Бєлгород)




аркуш 2: М-37-ХІХ (Харків)




аркуш 3: стратиграфічна колонка




аркуш 4: легенда і умовні позначення

2

Геологічна карта і карта корисних копалин четвертинних відкладів




аркуш 1: М-36-ХVІІІ (Богодухів) (східна половина), М-37-ХІІІ (Бєлгород)




аркуш 2: М-37-ХІХ (Харків)




аркуш 3: легенда та типові літолого-стратиграфічні колонки четвертинних відкладів.




аркуш 4: матрична легенда, умовні позначення та схема будови четвертинних відкладів.

3

Карта корисних копалин полтавської серії та закономірності їх розміщення




аркуш 1: М-36-ХVІІІ (Богодухів) (східна половина), М-37-ХІІІ (Бєлгород)




аркуш 2: М-37-ХІХ (Харків)

4

Схема прогнозу корисних копалин полтавської серії




аркуш 1: М-36-ХVІІІ (Богодухів) (східна половина), М-37-ХІІІ (Бєлгород)




аркуш 2: М-37-ХІХ (Харків)

5

Карти фактичного матеріалу




аркуш 1: М-36-ХVІІІ (Богодухів) (східна половина), М-37-ХІІІ (Бєлгород)




аркуш 2: М-37-ХІХ (Харків)





6

^ Спеціальні карти масштабу 1:200 000

Схема комплексного дешифрування МАКЗ і схема результатів морфоструктурного аналізу




аркуш 1: М-36-ХVІІІ (Богодухів) (східна половина), М-37-ХІІІ (Бєлгород)

аркуш 2: М-37-ХІХ (Харків)

7

Геоморфологічна карта

аркуш 1: М-36-ХVIII (східна половина), М-37-ХIII (Бєлгород)

аркуш 2: М-37-Х1Х (Харків)








^ Спеціальні карти масштабу 1:500 000

8

Геологічна карта докайнозойських відкладів

9

Геологічна карта домезозойських утворень

10

Літолого-фаціальна карта псельської світи

11

Літолого-фаціальна карта мерлинської світи

12

Літолого-фаціальна карта радичівської світи

13

Літолого-фаціальна карта костянецької світи

14

Літолого-фаціальна карта київської світи

15

Літолого-фаціальна карта обухівської світи

16

Літолого-фаціальна карта межигірської світи

17

Літолого-фаціальна карта нижньої підсвіти берецької світи

18

Літолого-фаціальна карта верхньої підсвіти берецької світи

19

Літолого-фаціальна карта новопетрівської світи

20

Карта комплексної геологічної інтерпретації геофізичних матеріалів

21

Тектонічна схема




аркуш 1: тектонічна схема поверхні кристалічного фундаменту




аркуш 2: тектонічна схема верхньопалеозойського структурного ярусу




аркуш 3: тектонічна схема мезозойського структурного ярусу




аркуш 4: тектонічна схема палеоген-нижньоміоценвого структурного під’ярусу




аркуш 5: схематична неотектонічна карта

22

Схематична гідрогеологічна карта

23

Карта екологічного стану геологічного середовища










^ Додаткові графічні матеріали масштабу 1: 500 000

24

Карта аномального магнітного поля

25

Карта залишкових аномалій гравітаційного поля

26

Літолого-фаціальна карта верхньоміоценових відкладів

27

Літолого-фаціальна карта пліоценових відкладів

28

Карта археологічних пам’яток

29

Карта потужностей четвертинних відкладів










^ КНИГА 2. ТЕКСТОВІ ДОДАТКИ А-У

А

Геологічне завдання

Б

Рецензія

В

Висновок за результатами метрологічної експертизи та висновок про патентні дослідження

Г

Копії ліцензій, атестації та довідка про виконання плану та вартості робіт.

Д

Протокол ТР ХКГП. №100/1 з розгляду звіту

Е

Протокол НТР КП “Південукргеологія” №93.з розгляду звіту




Протокол НТР КП “Південукргеологія” № 9 з розгляду робочої легенди

Ж

Протокол засідання НРР №181 Державної геологічної служби Міністерства охорони навколишнього природного середовища України




Експертний висновок на оцінку прогнозних та перспективних ресурсів




Довідка щодо виправлення недоліків та упущень у звіті, визначених на засіданні НРР

И

Методи і засоби вимірювання




К

Опис свердловин, пробурених при ГДП-200

Л

Каталог координат картувальних свердловин (система координат місцева)

М

Результати спектрального аналізу

Н

Результати мінералогічного аналізу

П

Результати палінологічного аналізу зразків порід Харківської КГП по свердловинах 2, 4, 7, 8, 9, 10, 11, 12, відслоненню 32

Р

Результати диференціально-термічного аналізу 3-х проб керамічних порід

С

Результати хімічного аналізу по свердловинах та відслоненнях

Т

Звіт по проведенню палеонтологічних досліджень проб, надісланих Харківською КГП

У

Список родовищ та проявів корисних копалин, а також пунктів мінералізації геологічної карти дочетвертинних утворень та геологічної карти четвертинних відкладів

Ф

Cписок об’єктів корисних копалин полтавської серії, що прогнозуються

Х

Зведена таблиця кількості корисних копалин










^ КНИГА 3. ТЕКСТОВІ ДОДАТКИ Ф-Ю

Ц

Опис опорних відслонень у пригирловій частині р. Лопань

Ш

Петрографічний опис кам’яновугільних порід з найглибших свердловин

Щ

Стратиграфічне розчленування і літологічна характеристика верхньоміоце- нових і пліоценових відкладів.

Ю

Список археологічних і геологічних пам’яток



ВСТУП

Район робіт з геологічного довивчення площ масштабу 1:200 000 аркушів М-37-ХІІІ (Бєлгород) в межах України, М-37-ХІХ (Харків) і східної половини аркуша М-36-XVIII (Богодухів) в межах України входить до складу Дніпровсько-Донецької серії і належить до стику двох геологічних структур – північно-східного схилу Дніпровсько-Донецької западини із південно-західним схилом Воронезької антеклізи. Він охоплює площу 9390 км2 у Харківській (Балаклійський, Богодухівський, Вовчанський, Дергачівський, Зміївський, Золочівський, Харківський, Чугуївський райони) та Сумській області (Великописарівський район), яка обмежена географічними координатами 50° 00' – 50° 27' північної широти і 35° 30' - 37° 00' східної довготи (східна половина аркуша М-36-ХVIII і аркуш М-37-ХIII), а також 49° 20' - 50° 00' північної широти і 36° 00' - 37° 00' східної довготи (аркуш М-37-Х1Х).

Місцевість належить до полого-горбистої рівнини з переважаючим нахилом поверхні на південь. Плоскі вододільні простори досить рівномірно розчленовані річковими долинами і балками, басейни яких у верхів’ях часто мають деревоподібну форму у плані. Максимальні абсолютні відмітки (+190-230 м) спостерігаються на вододілах основних річок, мінімальні (+80-90 м) приурочені до заплав. Амплітуда коливання висот в середньому сягає 100-150 м.

Головною рікою району є Сіверський Донець у своїй середній течії. Вона належить до басейну р. Дон. Зліва в р. С. Донець впадають рр. Вовча, Пільна, Гнилиця, Середня та Волоська Балаклійка. Основна водозбірна площа району робіт належить правим притокам – Велика Бабка, Харків з притокою Муром, Лопань з притокою Лозовенька, Уди, Мож з притокою Джгун, Берека з притокою Киселі. До басейну р. Дніпро відносяться верхів’я р. Мерла з притокою Мерчик, рр. Грайворонка, Коломак на північному заході площі робіт, а також верхів`я рр. Берестова, Оріль і Орілька – на південному сході. Річки мають спокійну течію, добре розроблені долини, швидкість течії 0,2-0,3 м/с, глибину 1-4 м (до 9 м в р. С. Донець біля с. Коропове). Найвищий рівень весняної повені припадає на кінець березня, влітку ріки сильно міліють.

До долини р. С. Донець належать озера Лиман, Сухий Лиман, Очеретове, Комсомольське, Борове. Для водопостачання м. Харкова на північ від смт. Печеніги на р. С. Донець створене Печенізьке водосховище площею 86,2 км2 і об’ємом 0,33 км3. На більшості приток збудовані штучні водосховища, вода яких використовується для зрошення. Загальна площа водосховищ складає 170 км2.

Помірно континентальний клімат характеризується наступними показниками:

- найтепліший місяць - липень із середньою температурою +20 оС, найхолодніший – січень із середньою температурою -14 оС, середньорічна температура +6,8 оС, тривалість холодного періоду становить третину року;

- річна кількість опадів коливається в інтервалі 500-600 мм; на долю опадів у вигляді дощів припадає 75 % річної суми; найбільша кількість опадів випадає у північно-західній частині

^ Для покупки или заказа полной версии работы перейдите по ссылке.


Оглядова карта району робіт


площі, найменша – у південно-східній частині;

- посушливі вітри східного і південно-східного напрямку переважають у холодну пору року, західні і північно-західні вітри, що несуть вологу, типові для теплої пори.

Територія розташована у лісостеповій зоні. Ліси ростуть переважно в долинах річок і балках. Ґрунтові води залягають в долинах річок та балках на глибині 1,5-3,0 м, на вододілах – до 30-50 м.

В економічному плані район робіт є індустріально-аграрним з високорозвиненою промисловістю та багатогалузевим сільським господарським комплексом. Понад 65 % площі використовується під сільськогосподарські угіддя різнопланового профілю.

Найбільшими населеними пунктами є м. Харків – великий промисловий центр і транспортний вузол, міста Балаклія, Богодухів, Вовчанськ, Дергачі, Зміїв, Золочів, Мерефа, Чугуїв.

Між більшістю населених пунктів прокладені дороги з твердим покриттям, густу мережу складають ґрунтові дороги. Добре розвинута мережа електрифікованих залізниць, які з’єднують м. Харків з іншими містами України та ближнього зарубіжжя. Загальна довжина залізниць складає понад 600 км.

Територію перетинає велика кількість газопроводів, найбільш важливими з яких є магістральний газопровід “Союз”.

За геологічною будовою територія відноситься до закритих двоярусних районів (тип II-А) [57]. Основні геологічні зрізи, що картуються – дочетвертинний і четвертинний. Складність геологічної будови проста, дешифрованість матеріалів аерокосмічної зйомки погана – 65 %, середня і добра (в межах річкових терас) – до 35 %. Прохідність району робіт добра – 55 %, задовільна – 23 %, погана – 22 %. Відслоненість в цілому погана – 85-90 %, задовільна і добра – лише на 10-15 % площі. Найбільше відслонень знаходиться на правих крутих, часом урвистих берегах річок і схилах балок. Умови для проведення польових геологічних маршрутів, геофізичних і бурових робіт сприятливі.

Територія розташована у південно-східній частині Дніпровсько-Донецької западини, основними геоструктурними елементами якої є північно-східний борт западини і Дніпровсько-Донецький грабен, представлений прибортовою та осьовою зонами. В межах останньої виділяються Шебелинська, Олексіївська, Єфремівська та інші антиклінальні структури (Графічний додаток 21).

Мета даної роботи полягала у складанні оновленого комплекту Держгеолкарти-200, як сучасної багатофункціональної комплексної геологічної основи раціонального природокористування. Проблема оновлення середньомасштабної поаркушної геологічної карти України та її видання пов’язана із тим, що карта першого покоління, яка складена за матеріалами геологічних зйомок 1956-1968 років, вже застаріла і не відповідає сучасним вимогам.

В ІІІ кварталі 1996 р. в ХГРЕ були практично повністю завершені роботи по складанню двох проектів згідно із затвердженим в КП «Південукргеологія» геологічним завданням:

1. Проект геологічного довивчення в масштабі 1:200 000 Харківської площі. Аркуші М-37-ХІІІ (в кордонах України) та М-37-ХІХ (Харків) на 1996-2000 рр.

2. Проект геологічного довивчення в масштабі 1:200 000 Богодухівської площі (східна частина аркуша М-36-ХVІІІ в кордонах України) на 1996-1999 рр.

Цими проектами передбачалося:

1. Складання та підготовка до видання Держгеолкарти-200 України, як загальнодержавної геологічної основи раціонального природокористування.

2. Оцінка корисних копалин території на стратиграфічну глибину довивчення (кайнозой).

3. Геоекологічна характеристика площ за існуючими матеріалами, складання схематичної геоекологічної карти масштабу 1:200 000.

4. Складання легенди Дніпровсько-Донецької серії аркушів, що входило в завдання робіт на Богодухівській площі.

Складовою частиною проекту робіт на Харківській площі стала програма підготовчого періоду, затвердженого 30.02.1995 р. в КП «Південукргеологія».

Проект ГДП-200 Богодухівської площі був своєчасно представлений на НТР КП «Південукргеологія», але розглядання проекту не відбулося. У цей час, згідно з узгодженням із Держкомгеології України (лист № 03-194 від 23.09.96 р.), КП «Південукргеологія» були внесені зміни в пооб’єктний план Харківської ГРЕ, які стосувалися геологозйомочних робіт, а саме: об’єднати у єдиний об’єкт території Харківської та Богодухівської площ ГДП-200, а складання легенди Держгеолкарти-200 Дніпровсько-Донецької серії аркушів виділити в окремий об’єкт у розділі «Регіональні геологозйомочні та геофізичні роботи масштабу 1:200 000».

Відповідно з цим, КП «Південукргеологія» 28.10.96 р. затверджене нове геологічне завдання Харківській ГРЕ «Геологічне довивчення площ листів М-36-ХVІІІ (східна половина в межах України), М-37-ХІІІ (в межах України) і М-37-ХІХ масштабу 1:200 000». Початок робіт - ІV квартал 1996 р., закінчення – ІІ квартал 2000 р. Це геологічне завдання передбачало виконання того самого завдання, що було зазначено у двох попередніх проектах, за винятком складання легенди Держгеолкарти-200 Дніпровсько-Донецької серії аркушів. Згідно з цим завданням, у 1997 р. було складено новий проект. Глибина довивчення за цим проектом обмежувалась підошвою кайнозойських відкладів потужністю до 200 м, перспективних на неметалеву сировину та титан-цирконієві розсипи.

Для досягнення поставленої мети передбачались наступні види робіт та досліджень:

- стратиграфічне розчленування кайнозойських відкладів у відповідності із сучасними геологічними поглядами та затвердженою легендою для Дніпровсько-Донецької серії аркушів [232];

- стратиграфічне розчленування допалеогенових відкладів, ув’язане з діючими стратиграфічними схемами [82, 83, 85];

- оцінка ресурсів корисних копалин та закономірностей їх розміщення;

- узагальнення та оцінка геолого-екологічних та гідрогеологічних умов;

- розробка рекомендацій для подальших регіональних геологічних, пошуково-розвідувальних і еколого-геологічних робіт.

Виконання робіт почалося у 1997 р., а планувалося завершити у 2000 р. У зв’язку з недостатнім і несвоєчасним фінансуванням, термін закінчення робіт кілька разів переносився, а частина робіт (переважно буріння) була скасована. Картувальні свердловини були пройдені у найменш дослідженій північно-східній частині території. Неглибокі свердловини дозволили створити перехідний набір розрізів для проведення кореляції палеогенових відкладів південної і північної частини площі. Розчленування палеогену на півдні площі традиційно виконувалось за стратиграфічною схемою ДДЗ, в той час як для північних розрізів частково застосовувались стратиграфічні схеми осадового чохла південного схилу Воронезького массиву. Геологічна мета, яка була поставлена перед картувальним бурінням, виконана, документація наведена у текстових додатках К, Л.

Обсяги основних видів робіт та їх кошторисна вартість надані у таблиці. Їх часткове невиконання окрім недостатнього фінансуванням в окремі роки, пояснюється також кількаразовою зміною основних виконавців і плинністю кадрів, що призводило до зміщення термінів виконання роботи. Останнє було причиною перескладання геологічного завдання, сенс якого, однак, при цьому не змінювався. Останнє геологічне завдання «Геологічне довивчення площ масштабу 1:200 000 аркушів М-37-ХIII (Бєлгород) в межах України, М-37-Х1Х (Харків) і східної половини аркуша М-36-ХVIII (Богодухів) в межах України», складене 16.04.2006 р., передбачало завершення робіт у IV кварталі 2006 р.

Виходячи з того, що основною метою довивчення раніше закартованих площ є створення комплексної геологічної основи для планування раціонального природокористування, зусилля авторів звіту були спрямовані на повний збір, переінтерпретацію і узагальнення всіх наявних матеріалів та доповнення їх новими спостереженнями, висновками і прогнозами. Основна увага при цьому була спрямована на уточнення існуючих уявлень про геологічну будову площі, на аналіз закономірностей розміщення в її межах корисних копалин та оцінку перспектив. На думку авторів звіту, геологічне завдання виконане повністю.

Проведення робіт на початковій стадії здійснювалося під керівництвом відповідального виконавця, провідного геолога М.М. Петренка. В складі групи працювали геологи І категорії А.Г. Денисюк і С.І. Литовчак. В кінці 2002 р. всі вони пішли із життя майже одночасно. В зв’язку з цим був створений геологозйомочний загін, який з листопада 2002 р. до вересня 2004 р. очолював О.А. Дівіцький, а у 2005 р. С.М. Ананьєв. В цей час участь в керуванні загоном приймав начальник партії Д.В. Зайченко. До складу загону були включені геологи В.І. Глушков і Л.І. Матчина. Створення електронних версій картографічного матеріалу та геологічної бази даних здійснили Ю.О. Литвиненко та І.О. Москаленко.


Проектні і виконані обсяги основних робіт^ Для покупки или заказа полной версии работы перейдите п
^ 1. МЕТОДИКА РОБІТ


Геологічні роботи

Геологічне довивчення площ масштабу 1:200 000 аркушів М-37-ХІІІ (Бєлгород) в межах України, М-37-ХІХ (Харків) і східної половини аркуша М-36-XVIII (Богодухів) в межах України проведено згідно з затвердженим проектом, доповненнями до проекту та інструкцією [57] і виконувались у підготовчий, польовий і камеральний періоди.

Підготовчий період

Роботи підготовчого періоду виконувалися у відповідності з програмою підготовчого періоду, яка була затверджена 30.11.1995 р. по аркушах М-37-ХІІІ (в межах України) та М-37-ХІХ. Для східної половини аркуша М-36-ХVIII (в межах України) обсяги підготовчих робіт були згодом включені в проект основного періоду. Початок підготовчого періоду – листопад 1995 р., закінчення – серпень 1997 р.

Підготовчий період складався з трьох етапів: проектування, власне підготовчих і передпольових робіт. В підготовчий період було здійснено забезпечення площі робіт топографічними планшетами і матеріалами дистанційних зйомок, складений проект на проведення геологічного довивчення у масштабі 1:200 000, виконаний збір, систематизація і критичне узагальнення геологічних і геофізичних матеріалів з аналізом їх якості і інформативності.

Проведена ревізія керну картувальних свердловин, що залишився після попередніх робіт. Всього було ревізовано 5011 п. м керну. На основі цього матеріалу було проведене розчленування відкладів кайнозою за затвердженою легендою державної геологічної карти України масштабу 1:200 000, серія Дніпровсько-Донецька [232], а також переінтерпретовані вікові індекси розрізів безкернового буріння - загальним обсягом 2689 свердловин.

На основі зібраної та опрацьованої інформації було складено геологічну модель території, створено комплект попередніх основних та допоміжних карт по території аркушів.

Протягом підготовчого періоду для вирішення геологічних питань було виконано 500 км рекогносцирувальних маршрутів. На основі зібраного і проаналізованого матеріалу був визначений оптимальний комплекс польових і камеральних робіт, їх обсяги і місця проведення, уточнений план робіт з позначенням ліній опорних бурових розрізів, маршрутних і геолого-екологічних досліджень. На площах кондиційних геологічних зйомок проведені в обмежених обсягах завірочні і ув’язочні маршрути.

Після проведення комплексу попередніх підготовчих робіт в серпні 1997 р. було затверджено геологічне завдання основного періоду та проектно-кошторисну документацію.

Польовий період

Польові роботи виконувались протягом трьох польових сезонів різної тривалості і включали як бурові, так і маршрутні дослідження.

^ Маршрутні дослідження. При проведенні геологічних маршрутів був використаний метод дослідження по долинах річок та їх основних приток, до яких приурочені виходи на денну поверхню відкладів кайнозою, з описом опорних відслонень (природних та штучних), відбором проб та зразків. Всього в ході проведення робіт виконано 2190 км маршрутів, під час яких обстежено понад 403 відслонення дочетвертинних і 164 відслонення четвертинних відкладів, геоморфологічних точок спостереження – 197 (усього 764). Зокрема по аркушах (Графічний додаток 5):

М-36-XVIII – 60 дочетвертинних, 14 четвертинних точок спостереження (усього 74);

М-37-ХIII – 116 дочетвертинних, 43 четвертинних, 72 геоморфологічних точок спостереження (усього 231);

М-37-Х1Х – 227 дочетвертинних, 107 четвертинних, 125 геоморфологічних точок спостереження (усього 459).

^ Бурові роботи. При відносно незначних обсягах, головним завданням бурових робіт в ході геологічного довивчення було:

-стратиграфічне розчленування розрізів кайнозою в закритих районах для переведення границь на геологічній карті із ймовірних у достовірні;

-картування похованих геологічних структур кайнозойського структурного ярусу;

-створення палеонтологічної бази для розчленування кайнозойських відкладів;

-уточнення стратиграфічних меж, а також характеру фаціальних змін кайнозойських відкладів.

Крім картувальної спрямованості, паралельно вирішувалися пошукові завдання, проводилось опробування титан-цирконієвих розсипів та нерудних корисних копалин.

Всього за проектом передбачалося буріння 23 свердловин, з яких 13 групи 0-300 м та 10 групи 0-100 м, причому 3 свердловини з групи 0-100 м та 2 свердловини з групи 0-300 м передбачались як резервні. Загальний обсяг бурових робіт 2830 п. м.

Основні обсяги бурових робіт виконані в 1998-2000 рр. Свердловини розміщені на вододілах з метою розкриття найбільш повних розрізів і рудовміщуючих полтавських відкладів. Всього пробурено 11 свердловин (930 п. м) з виходом керну в середньому 80 %. По групах: 0-100 м - 10 свердловин (815 п. м), 0-300 м - 1 свердловина (115 п. м). Свердловини 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 та 9 зосереджені в північній частині площі в межах Богодухівського та Бєлгородського аркушів. Свердловини 2, 4, 5 та 6 розташовані в межах вододільних піднять на південному схилі Воронезького кристалічного масиву. Свердловина 3 розташована на вододілі рр. С. Донець та Дніпро, св. 7, 8, та 9 - на вододілі рр. С. Донець та Харків. Загалом район розташування зазначених картувальних свердловин відрізняється малою вивченістю та відсутністю картувальних свердловин минулих років. Свердловини розкрили кайнозойські відклади до верхнього олігоцену, які характеризуються в межах даної території значною мінливістю. Пробурені свердловини в цьому районі дали можливість розчленувати розріз олігоцен–четвертинних відкладів та провести переінтерпретацію розрізів свердловин минулих років.

Свердловини 10, 11, та 12 розташовані в північній частині аркуша М-37-ХІХ: св. 11 та 12 - в межах вододілу С. Донець-Уди, св. 10 - на вододілі Уди-Мож. Свердловина 11 розкрила кайнозойські відклади до олігоцену, св. 12 та 10 дійшли до верхньої крейди. Ці свердловини дали можливість розчленувати розріз кайнозойських відкладів в межах центральної частини ДДЗ та провести переінтерпретацію свердловин минулих років у цьому районі.

Глибокими свердловинами передбачалось вирішувати ті самі питання, що і неглибокими, тобто проводити уточнення стратиграфічних границь у кайнозойських відкладах і характеризувати їх фаціальні зміни; передбачався також відбір проб. Певна річ, що недовиконання проектного завдання в плані буріння і опробування не сприяло успіху геологічного довивчення території, але і не стало фатальним недоліком, який би перекреслив здобутки.

^ Геофізичні дослідження в свердловинах. З метою кореляції розрізів кайнозойських відкладів у картувальних свердловинах було виконано комплекс геофізичних досліджень з використанням станції СК-1-74 з апаратурою «Кура-2М», який включав в себе проведення гамма- та електрокаротажу. Масштаб замірів 1:500. Отримані каротажні діаграми були використані для розчленування розрізів і кореляції із розрізами свердловин минулих років.

В проекті не було передбачено переінтерпретації каротажних діаграм по численних свердловинах попередників. Недостатнє використання каротажних діаграм минулих років певною мірою компенсувалося якісним геологічним описом розкритих розрізів, а також детальним дослідженням їх речовинного складу, що забезпечувало надійну кореляцію розрізів.

Опробування. В процесі маршрутного обстеження та картувального буріння проводилося опробування, яке вирішувало задачі вивчення речовинного складу порід, розчленування розрізів та супутніх пошуків корисних копалин. Оцінка корисних копалин проведена у відповідності з існуючими методиками та ДСТУ.

Згідно з проектом, проводився відбір шліхових проб на титан-цирконієві розсипи, борозенних п