Реферат: Міністерство праці та соціальної політики україни інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості україни в. М. Баришніков Тестовий контроль рівня знань керівних працівників та спеціалістів державної служби зайнятості

МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ УКРАЇНИ


В.М. Баришніков


Тестовий контроль рівня знань керівних працівників та спеціалістів державної служби зайнятості


Навчально-методичний посібник

для державних службовців, які навчаються за професійною програмою підвищення кваліфікації керівних працівників та спеціалістів державної служби зайнятості


Київ 2010

УДК 351

Б 24

Рецензенти:

Г.П. Кривобороденко, завідувач кафедри економіки та управління персоналом ІПК ДСЗУ, доктор економічних наук, професор

^ О.М. Ковбаско, завідувач Центру підвищення кваліфікації державних службовців ІПК ДСЗУ, кандидат технічних наук, доцент


Розглянуто на засіданні кафедри економіки та управління персоналом

ІПК ДСЗУ, протокол №1 від 18 січня 2010 року


^ Баришніков В.М.

Б24 Тестовий контроль рівня знань керівних працівників та спеціалістів державної служби зайнятості: навчально-методичний посібник / В.М. Баришніков. – К. : ІПК ДСЗУ. – 2010. – 48 с.


Навчально-методичний посібник містить тестові завдання, які можуть використовуватися державними службовцями при самостійному вивченні модулів і тем професійної програми підвищення кваліфікації керівних працівників та спеціалістів державної служби зайнятості.

Тестові завдання є типовими і належать до банку тестових завдань, з яких формуються тести для оцінювання рівня знань, умінь і компетенцій слухачів, якого вони досягли при вивченні тих тем загальної складової професійної програми підвищення кваліфікації, які розкривають важливі аспекти законодавства України про державну службу та запобігання й протидію корупції, організації діяльності центрів зайнятості як складової системи державного управління за сучасного рівня безробіття та зайнятості на ринку праці України.

Призначений для державних службовців центрів зайнятості, які підвищують свою кваліфікацію.


© В.М. Баришніков, 2010

© Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України (ІПК ДСЗУ), 2010

ЗМІСТ


Розділ І.

Організація підсумкового контролю рівня знань слухачів, які навчаються за професійною програмою підвищення кваліфікації……………………………………………………….



4



1.1. Контроль якості засвоєння знань, оцінювання ступеня досягнення цілей, поставлених у професійних програмах підвищення кваліфікації ……………………………………….



4




1.2. Педагогічний контроль та педагогічний тест в процесі професійної підготовки фахівців……………………………….


6




1.3. Організація проведення підсумкового екзамену в слухачів, які підвищують кваліфікацію за очно-заочною формою навчання………………………………………………..



9

Розділ ІІ.

Тестовий контроль рівня знань загальної складової професійної програми підвищення кваліфікації керівних працівників і спеціалістів державної служби зайнятості………………………………………………………..



9




2.1. Методичні рекомендації щодо використання тестових завдань при організації самостійної роботи слухачів інституту та підготовки їх до підсумкового екзамену………...



9




2.2. Порядок (особливості) проведення тестування під час підсумкового контролю рівня знань в ІПК ДСЗУ……………


10




2.3. Критерій підрахунку результатів тестування……………..

11

Розділ ІІІ.

Типові тестові завдання (рекомендована навчально-методична література) для конструювання тестів об’єктивного контролю рівня професійної підготовки……….



12




3.1. Тема ЗН-4.3. Інститут державної служби. Проходження державної служби………………………………………………..


12




3.2. Тема ЗН-4.5. Державна служба зайнятості як складова системи державного управління в Україні: принципи діяльності, завдання, функції, організаційна структура………



21




3.3. Тема ЗН-5.5. Правова регламентація державної служби…

22




3.4. Тема ЗН-5.6. Запобігання та протидія корупції у підрозділах державної служби зайнятості……………………..


24




3.5. Тема ЗН-6.3. Безробіття як соціально-економічна проблема………………………………………………………….


34




3.6. Тема ЗН-6.4. Державна політика зайнятості та механізми її реалізації…………………………………………...


36

Додатки.

Додаток 1. Тест об’єктивного контролю рівня знань загальної складової професійної програми підвищення кваліфікації керівних працівників та спеціалістів державної служби зайнятості (приклад)……………………………………



38




Додаток 2. Основні терміни і визначення щодо тестового контролю рівня знань……………………………………………


43

Список використаної та рекомендованої літератури………………………

47

^ Розділ І. Організація підсумкового контролю рівня знань слухачів, які навчаються за професійною програмою підвищення кваліфікації


Контроль якості засвоєння знань, оцінювання ступеня досягнення цілей, поставлених у професійних програмах підвищення кваліфікації


Становлення демократичної, правової, соціальної держави, розвиток громадянського суспільства, інтеграція України в Європейське співтовариство, проведення реформування державної служби передбачають підготовку висококваліфікованих управлінців, розширення професійної підготовки фахівців-державних службовців.

Результати навчання державних службовців, осіб з їх кадрового резерву мають бути однією з найважливіших умов прийому на державну службу, просування по службі, в тому числі присвоєння чергового рангу державним службовцям тощо.

Основною формою підвищення кваліфікації державних службовців є навчання за професійною програмою підвищення кваліфікації. Вимоги до змісту навчання за професійними програмами підвищення кваліфікації державних службовців розробляються Головдержслужбою України та Національною академією державного управління при Президентові України.

Зміст навчання за професійними програмами підвищення кваліфікації державних службовців має бути спрямований на оновлення та поглиблення соціально-гуманітарних, політико-правових, економічних, управлінських та спеціальних фахових знань і умінь, включаючи вивчення вітчизняного та іноземного досвіду з державного управління та державної служби, фахового досвіду, необхідного для осіб, які займають певні посади певної категорії державних службовців.

^ Професійна програма передбачає навчання:

за загальною складовою – удосконалення та оновлення знань і умінь з правових, економічних, політологічних, управлінських, соціально-гуманітарних та інших питань професійної діяльності державного службовця;

за функціональною складовою – здобуття додаткових знань і умінь відповідно до вимог професійно-кваліфікаційних характеристик державних службовців певних категорій посад;

за галузевою складовою – здобуття додаткових знань, умінь з новітніх досягнень у певній галузі чи сфері діяльності.

Важливою складовою сучасної організації навчального процесу державних службовців є його інформаційно-аналітичне забезпечення, яке здійснюється шляхом впровадження сучасних інформаційних технологій і є обов’язковим для кожного учасника навчального процесу.

Інформаційно-аналітичне забезпечення передбачає створення інформаційно-методичного ресурсу професійного навчання державних службовців і включає розроблення та систематичну актуалізацію відповідних баз даних, що стосуються нормативно-правових і організаційно-розпорядчих документів, науково-методичних, навчальних, довідкових та інших документів і матеріалів.

У державній службі зайнятості при організації професійного навчання державних службовців за професійною програмою підвищення кваліфікації використовується очно-заочна форма, згідно з якою із 216 навчальних годин, які передбачені для опанування матеріалу професійної програми, тільки 90 годин слухачі Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості (далі – ІПК ДСЗУ) навчаються за очною формою протягом двох тижнів безпосередньо в інституті. Тобто матеріал більшої частини модулів і тем професійної програми підвищення кваліфікації слухачі опановують самостійно.

З метою інформаційно-аналітичного забезпечення навчального процесу для слухачів, які навчаються за очно-заочною формою, на веб-сайті ІПК ДСЗУ (www.ipk.kiev.ua) виділено окремий розділ «Підвищення кваліфікації державних службовців». В цьому розділі можна ознайомитись із «Професійною програмою підвищення кваліфікації керівних працівників та спеціалістів державної служби зайнятості», знайти навчально-методичні матеріали щодо організації самостійної роботи, зокрема з питань вибору теми реферату, його підготовки та оцінювання.

Для використання під час самостійної роботи слухачів на веб-сайті розміщені науково-методичні та навчально-методичні розробки викладачів інституту за окремими темами професійної програми підвищення кваліфікації, які постійно актуалізуються та доповнюються новими розробками.

^ Контроль якості засвоєння знань, оцінювання ступеня досягнення поставлених навчальних цілей є важливими складовими навчального процесу при використанні будь-якої технології, а надто при використанні очно-заочної форми навчання державних службовців.

В ІПК ДСЗУ заходи, які дозволяють здійснювати контроль рівня знань слухачів центру підвищення кваліфікації, запроваджені відповідно до «Положення про організацію навчального процесу в вищих навчальних закладах», затверджених наказом Міносвіти України №161 від 02.06.1993 р.

Основними завданнями контролю якості навчання державних службовців – слухачів, які навчаються за професійною програмою підвищення кваліфікації, є:

визначення рівня знань, навичок та вмінь слухачів та якості засвоєння ними навчального матеріалу, виховання почуття відповідальності за якість навчання та сприймання навчання як виконання службового обов’язку;

оцінка відповідності змісту, форми, методів і засобів навчання цілям і завданням підвищення кваліфікації державних службовців відповідно до професійно-кваліфікаційних характеристик;

визначення наукового, методичного й організаційного рівня викладання;

стимулювання пізнавальної активності слухачів;

оцінювання ефективності самостійної роботи слухачів;

вироблення і реалізація пропозицій щодо вдосконалення навчального процесу на основі використання нових інноваційних технологій.

Організація контролю якості засвоєння знань слухачами інституту має забезпечити максимальну достовірність та конкретність. Оцінювання результатів контролю має здійснюватись за єдиними критеріями. Умови проведення контролю рівня знань мають бути ідентичними для всіх слухачів.


^ Педагогічний контроль та педагогічний тест в процесі професійної підготовки фахівців


Педагогічний контроль є невід’ємною частиною процесу професійної підготовки фахівців і має бути органічно пов’язаний з іншими елементами педагогічної системи. Він не замінює собою дидактичних засобів навчання, а повинен допомогти виявити досягнення та недоліки цього процесу. Це можливе тільки за наявності науково обгрунтованої системи перевірки результатів професійної підготовки і означає виявлення, вимір та оцінювання знань, умінь та навичок.

Відомо, що кожний засіб діагностики, який використовується сьогодні у педагогіці вищої школи, має як переваги, так і недоліки, що значною мірою впливають на результати контролю. Застосування таких найбільш поширених форм контролю, як усні та письмові контрольні роботи, реферати, колоквіуми тощо, при визначенні рівня знань, умінь та компетенцій призводить до значних втрат навчального часу, породжує пасивність під час слабких відповідей тих, хто складає іспити. Насамперед іспити створюють значне навантаження на психіку слухачів та негативно впливають на стан здоров’я. Крім того, на об’єктивність оцінок великий вплив мають особисті риси та суб’єктивізм викладачів.

Головною метою оцінювання під час педагогічного контролю є формуючий вплив на поточний процес навчання з метою його покращення за рахунок встановлення зворотного зв’язку між слухачем і викладачем і одержання підсумкових результатів навчання.

На відміну від оцінки та оцінювання вимір являє собою конкретну процедуру кількісного зіставлення досліджуваної відзнаки з деяким еталоном, що прийнятий за одиницю виміру.

Основною метою виміру є одержання чисельних еквівалентів ступеня вираженості відзнаки, яка цікавить. За педагогічного виміру відзнакою є зміст знання та уміння. За одиницю виміру правлять контрольні завдання, що відібрані для визначення рівня знань або умінь, носієм яких є суб’єкт навчання.

Світова практика підготовки висококваліфікованих фахівців свідчить про те, що найбільш коректним засобом виміру характеристик особистості суб’єкта навчання є тести досягнень – психодіагностичні методики вимірювання та оцінювання досягнутого рівня розвитку здібностей, умінь та знань.

Тести досягнень не стільки віддзеркалюють вплив накопиченого досвіду і загальних здібностей на поведінку осіб при розв’язанні тих чи інших завдань, скільки вимірюють вплив спеціальних програм навчання, професійної та іншої підготовки на ефективність навчання тому чи іншому комплексу знань, формування спеціальних умінь. Таким чином, тести досягнень орієнтовані на оцінку досягнень суб’єкта навчання після завершення навчання. Крім того, особливістю тестів є їх спрямованість на вимірювання досягнень суб’єктів навчання у досліджуваній галузі безпосередньо в момент тестування.

Тести досягнень є найчисленнішою (виходячи з кількості конкретних тестів та їх різноманітності) групою психодіагностичних методик. До них належить і найбільш коректний засіб педагогічних вимірювань – педагогічний тест, а також найбільш досконалий засіб комплексного оцінювання якості підготовки фахівця – тести професійної компетенції, які можуть використовуватися не тільки для атестації фахівців, а й для добору кандидатів на заміщення посад тощо.

Під педагогічним тестом розуміється система взаємопов’язаних предметним змістом завдань спеціфічної форми, що дозволяють оцінювати структуру і вимірювати рівень знань та інші характеристики особистості.

Тільки підготовлений відповідним чином набір завдань дозволяє за допомогою певних статистичних методів надійно оцінити знання суб’єктів навчання. Основна причина цього пов’язана з тим, що викладачі, як правило не здатні оперувати якісними ознаками суб’єкта навчання. У той же час оперування числами, які певною мірою описують суб’єктів навчання, не викликає особливої складності. Ось чому в педагогіці вищої школи останнім часом виникла тенденція до використання кількісних методів педагогічного контролю.

Оцінка знань дає можливість викладачам отримувати уявлення про якість та кількість опанованого тими, хто навчається, матеріалу навчальної програми. Оцінка впливає й на організацію подальшого навчального процесу, приводить до перегляду тематики лекцій, практичних занять, підготовки додаткового наочного матеріалу з недостатньо добре засвоєних тем і т.ін. Важливою функцією оцінки є перевірка нових методів навчання, які впроваджуються в практику навчального процесу. Для перевірки ефективності нових методів навчання треба мати точні методи вимірювання. Педагогічні тести, які нейтралізують особисті інтереси та вплив на досвід експериментатора, так або інакше зацікавленого в отриманні певних результатів, належать до таких методів вимірювання.

Оцінка знань дає зворотну інформацію тим, хто навчається, і адміністрації про їх спільну діяльність в процесі навчання.

Оцінка знань за допомогою об'єктивного тесту порівняно з традиційним усним іспитом має ряд переваг:

- об'єктивність – правильна відповідь на кожний з питань тесту заздалегідь встановлюється комісією розроблювачів;

- перевірка великого обсягу знань одночасно в усіх екзаменованих за відносно невеликий проміжок часу.

Але тестовий іспит має і деякі вади:

- складання тестових завдань потребує певної кваліфікації;

- вибіркові відповіді можуть мати елемент підказки;

- тестові питання дозволяють досить надійно перевірити знання, а рівень сформованості умінь, професійного мислення майбутнього фахівця за допомогою педагогічних тестів можна перевірити тільки опосередковано.

Тому об'єктивний тестовий іспит є одним з методів, які використовуються для комлексного оцінювання компетентності тих, хто навчається.

Тестові іспити підвищують якість оцінювання знань тих, хто навчається, а також підвищують рівень навчальної і методичної роботи навчального закладу. Введення підсумкового тестування потребує певних змін у викладанні: тих, хто навчається, необхідно готувати до такого іспиту вже в процесі навчання, проводячи паралельно з підготовкою підсумкового тестового іспиту тестовий контроль знань відповідних тем.

На традиційних усних іспитах викладач лише на основі відповіді на питання одного білета, який охоплює дуже незначну частину програми, мусить робити висновки про рівень засвоєння студентом всієї навчальної програми програми. Суб'єктивізм і помилки в оцінці знань знижують мотивації навчальної діяльності тих, хто навчається, сприяють підвищенню емоційного стресу і виникненню емоційних бар'єрів у відносинах між тими, хто навчається, і викладачами. Все це врешті-решт приводить до зростання психосоматичних захворювань тих, хто навчається, в період екзаменаційних сесій. Дослідження психологів свідчать, що екзаменаційна оцінка на традиційному усному іспиті залежить не тільки від рівня знань слухачів, але й від індивідуальної толерантності до тривоги, рівня техніки спілкування, вміння пристосовуватися до екзаменаційного стресу, а також від типових помилок тих, хто проводить іспит.

Існує цілий ряд таких помилок: помилки поблажливості або, навпаки, суворості; помилки центральної тенденції, коли екзаменатор штучно знижує варіабельність своїх оцінок; помилки, викликані рівнем підготовки групи (в добре підготовленій групі екзаменатор схильний до заниження оцінок через те, що мимоволі намагається відтворити притаманну йому схему розподілу оцінок). Поширеними є помилки, які отримали назву "галоефекту", де виявляється вплив контакту слухача з екзаменатором до іспиту і емоційної установки екзаменатора стосовно слухача на оцінку знань останнього.

Дослідження психологів доводять, що екзаменаційний тест є не тільки більш об'єктивним методом оцінювання навчальних досягнень тих, хто навчається, але й менш суворим порівняно з усним іспитом. Встановлено, що в разі тестування рівень екзаменаційної тривоги в тих, хто навчається, нижчий, ступінь уважності вищий, фізіологічні характеристики стану організму більш сприятливі. Великою перевагою тестового іспиту є уніфікація вимог, застосування єдиного критерію і норм оцінювання, економія часу тих, хто складає іспит, і викладачів.

Про необхідність проведення моніторингу ефективності підвищення кваліфікації державних службовців наголошується в Комплексній програмі підготовки державних службовців, затвердженій Указом Президента України №1212/2000 від 09.11.2000 року. Для розробки засобів контролю, зокрема тестів, для проведенні оцінювання професійної підготовки державних службовців, необхідно широко використовувати результати наукових досліджень.

Заходами, передбаченими в Комплексній програмі, навчальним закладам доручено створювати на постійній основі авторські колективи для підготовки тестів та інших засобів контролю результативності навчання державних службовців.


^ Організація проведення підсумкового екзамену в слухачів, які підвищують кваліфікацію за очно-заочною формою навчання


Підсумковий контроль знань державних службовців, які навчаються в ІПК ДСЗУ за професійною програмою підвищення кваліфікації керівних працівників і спеціалістів державної служби зайнятості, здійснюється під час очного навчання в інституті в два етапи.

^ Перший етап контролю знань загальної складової професійної програми підвищення кваліфікації відбувається, як правило, на першому тижні навчання за тестами об’єктивного контролю професійної підготовки. Тестуванню передує консультація, на якій слухачі одержують відповіді на всі питання щодо тестових завдань, з яких складено тести об’єктивного контролю, порядку проведення тестування та критеріїв оцінювання результатів тестування й підсумкового екзамену в цілому. В результаті слухачі мають чітко усвідомлювати, що підсумковий екзамен складається з двох етапів і оцінка виставляється за результатами тестування та письмового екзамену.

^ Другий етап підсумкового екзамену відбувається за один-два дні до закінчення навчання в інституті і проводиться в письмовій формі. На цьому етапі оцінюється рівень опанування слухачами функціональної та галузевої складових професійної програми. Проводять контроль рівня знань на другому етапі найбільш досвідчені викладачі – керівні працівники Державного центру зайнятості.


Розділ ІІ. Тестовий контроль рівня знань загальної складової професійної програми підвищення кваліфікації керівних працівників і спеціалістів державної служби зайнятості


^ 2.1. Методичні рекомендації щодо використання тестових завдань при організації самостійної роботи слухачів інституту та підготовки їх до підсумкового екзамену


Інформаційну базу, на підставі якої формуються тести об’єктивного контролю рівня знань загальної складової професійної програми підвищення кваліфікації керівних працівників і спеціалістів державної служби зайнятості, становлять теми модулів загальної складової професійної програми, які розкривають найбільш важливі аспекти законодавства України про державну службу та запобігання й протидію корупції, організації діяльності центрів зайнятості як складової системи державного управління в умовах сучасного рівня безробіття та зайнятості на ринку праці України.

Для більш поглибленого вивчення під час самостійного опрацювання навчального матеріалу професійної програми підвищення кваліфікації керівникам і спеціалістам державної служби зайнятості пропонуються такі теми:

ЗН-4.3. Інститут державної служби. Проходження державної служби;

ЗН-4.5. Державна служба зайнятості як складова системи державного управління в Україні: принципи діяльності, завдання, функції, організаційна структура;

ЗН-5.5. Правова регламентація державної служби;

ЗН-5.6. Запобігання та протидія корупції у підрозділах державної служби зайнятості;

ЗН-6.3. Безробіття як соціально-економічна проблема;

ЗН-6.4. Державна політика зайнятості та механізми її реалізації.


Для конструювання тестів об’єктивного контролю рівня професійної підготовки за загальною складовою професійної програми підвищення кваліфікації керівних працівників і спеціалістів державної служби зайнятості використовуються тестові завдання закритого типу, які за принципом побудови відповіді належать до групи тестових завдань з множинним вибором. Подані в цьому посібнику тестові завдання передбачають чотири можливі відповіді, серед яких правильною є тільки одна.

Кожне тестове завдання в банку тестових завдань для формування тестів об’єктивного контролю має чотири варіанти. Загальна кількість тестових завдань у банку досягає 300.

Типові тестові завдання і приклад тесту об’єктивного контролю рівня знань загальної складової професійної програми підвищення кваліфікації керівних працівників і спеціалістів державної служби зайнятості (див. додаток 1), наведені у навчально-методичному посібнику, рекомендуються для використання слухачами при самостійному вивчені тем модулів професійної програми для перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу, а також при підготовці до підсумкового екзамену на заключному етапі навчання в ІПК ДСЗУ.


^ 2.2. Порядок (особливості) проведення тестування під час підсумкового контролю знань в ІПК ДСЗУ


При проведенні тестування слухачі мають враховувати таке:

кожний тест об’єктивного контролю знань містить 20 тестових завдань різної складності і розміщується на чотирьох сторінках тестової брошюри формату А5;

середній час, який надається для відповіді на тестове завдання, – 2 хвилини, тобто загальний час, відведений для тестування, становить 40 хвилин;

під час тестування слухачі можуть використовувати законодавчі та нормативно-правові документи;

під час тестування слухачім не дозволяється розмовляти з колегами, які працюють над тестами;

під час тестування викладач дає консультації тільки з питань проведення тестування;

кожне тестове завдання містить тільки одну правильну відповідь, яку слухачі відмічають ручкою (не олівцем) будь-яким способом;

виправлення при визначенні правильної відповіді допускаються як виняток. Якщо виправлень багато, то два виправлення вважаються однією помилкою;

перевищення часу тестування вважається порушенням об’єктивних умов проведення тестування і є неприпустимим;

оцінка за результатами тестування не є самостійною, а враховується при визначенні підсумкової екзаменаційної оцінки разом з оцінкою за результатами контролю знань функціональної та галузевої складових професійної програми підвищення кваліфікації;

тестування відбувається на першому тижні навчання і до кінця навчання в інституті слухачі (за їх бажанням або в разі незадовільного тестування) можуть пройти повторне тестування. Оцінка, одержана при повторному тестуванні, є остаточною;

кожний слухач перед початком виконання тестових завдань ідентифікує тестовий бланк (вказує прізвище, ім’я, по батькові, групу), а по закінченні тестування в кінці тестових завдань проставляє дату тестування і ставить підпис.


^ 2.3. Критерій підрахунку результатів тестування


Одним із проблемних питань об’єктивного тестового іспиту є вирішення питання: виконаний чи не виконаний тест, тобто складений чи не складений іспит. У вітчизняній практиці використовується абсолютний стандарт (критерій) підраховування результатів тестування. Він означає, що існує мінімальна кількість тестових завдань, правильні відповіді на які дозволяють вважати, що слухач склав іспит. Таким критерієм у більшості випадків є правильні відповіді на 2/3 тестових завдань. Тобто при проведенні тестування з оцінювання рівня знань загальної складової професійної програми підвищення кваліфікації слухачі мають правильно відповісти мінімум на 12 тестових запитань.

Кожна правильна відповідь оцінюється в 2,5 бала. Всього за 20 правильних відповідей слухач може одержати 50 балів.

Отримана внаслідок виконання тестових завдань кількість балів відповідає оцінкам за 5-бальною шкалою: до 30 балів – незадовільно. Диференціація оцінки між незадовільно і відмінно здійснюється відповідно до європейської системи оцінювання рівня знань, що використовується у країнах – учасницях Болонського процесу, і передбачає 7 градацій оцінки.

Шкала оцінювання знань при проведенні підсумкового екзамену слухачів за результатами тестування (контроль рівня знань загальної складової професійної програми підвищення кваліфікації) та письмової частини екзамену (контроль рівня знань функціональної та загальної складових) за умови, що сумарно слухач може бути оцінений на двох етапах контролю оцінкою в діапазоні (0 – 100 балів), подана в таблиці.


^ Шкала оцінювання знань


Рейтинговий показник

^ Оцінка відповідно до національної

шкали

Оцінка ECTS

90 –100

зараховано

5 (відмінно)

А (відмінно)

82 – 89

4 (добре)

В (добре)

75 – 81

С (добре)

68 –74

3 (задовільно)

D (задовільно)

60 – 67

E (задовільно)

35 – 59

не зараховано

2 (незадовільно)

FX (незадовільно)

з можливістю повторного складання

1 – 34

F (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням



Розділ ІІІ. Типові тестові завдання (рекомендована навчально-методична література) для конструювання тестів об’єктивного контролю рівня професійної підготовки


^ 3.1. Тема ЗН-4.3. Інститут державної служби. Проходження державної служби


Література


Тема 3.3. «Особливості проходження державної служби в центрах зайнятості» навчально-тематичного плану першого етапу підвищення кваліфікації всіх категорій працівників центрів зайнятості, які прийняті на державну службу вперше: Наук.-метод. розробка/ Розроб. В.М. Баришніков. – К.: ІПК ДСЗУ. – 2007.– 42с.

Баришніков В.М. Інститут державної служби. Проходження державної служби: навч.-метод. посібник. – К. : ІПК ДСЗУ, 2010. – 139 с.

Баришніков В.М., Маршавін Ю.М., Туленков М.В., Храмов В.О. Державне управління та державна служба: навч. посіб. / За заг. ред. М.В.Туленкова, В.О.Храмова. – К.: ІПК ДСЗУ, 2003.

Желюк Т.Л. Державна служба: Навч. посіб. – К.: ВД «Професіонал», 2005.

Збірник основних законодавчих та нормативно-правових документів для вивчення законодавства з питань державної служби та про боротьбу з корупцією / Упор. та ред. В.М. Баришніков. – К.: ІПК ДСЗУ, 2001. – 159 с.

Баришніков В.М. Особливості проходження державної служби в системі державної служби зайнятості України //Курс лекцій за загальною та галузевою складовими підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів державної служби зайнятості / За заг. ред. В.Г. Федоренка. – К.: ІПК ДСЗУ, 2009. - С. 194–226.

Тема ЗН-4.3 «Інститут державної служби. Проходження державної служби» //www.ipk.kiev.ua/pkds.php (Розділ «Підвищення кваліфікації державних службовців»: Навчально-методичні розробки для вивчення тем професійної програми підвищення кваліфікації).


Тестові завдання


1) Конституцією України визначені положення, яких мають дотримуватися державні службовці (визначте одну правильну відповідь):

Персональна відповідальність за виконання службових обов’язків і дисципліни.

Право на звернення до органів державної влади.

Пріоритет прав людини і громадянина.

Професіоналізм, компетентність, ініціативність, чесність, відданість справі.


2) Державна служба, відповідно до Закону України «Про державну службу», це професійна діяльність щодо практичного виконання завдань і функцій держави осіб (визначте одну правильну відповідь):

На посадах в органах державної влади, державних підприємствах, установах та організаціях.

Які є посадовими особами в структурі державних організацій.

Які займають посади в державних органах та їх апараті.

Які є посадовими особами в органах державної влади та місцевого самоврядування.


3) Особа набуває юридичного статусу державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» з моменту (визначте одну правильну відповідь):

Прийняття особою Присяги державного службовця відповідно до ст. 17 Закону.

Присвоєння посадовій особі рангу державного службовця відповідно до ст. 26 Закону.

Прийняття на посаду, стаж роботи на якій зараховується до стажу державної служби відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283.

Прийняття на посаду, віднесену до відповідної категорії посад державних службовців.


4) Відповідно до Закону України «Про державну службу» до основних принципів державної служби належить (визначте одну правильну відповідь):

Дотримання прав і законних інтересів органів місцевого і регіонального самоврядування.

Рівний допуск громадян України до державної служби.

Виконання державними службовцями функцій тільки в межах компетенції органу, де вони працюють.

Дотримання посадовими особами Конституції та законів України, чинних в Україні міжнародно-правових норм.


5) Право на державну службу (в державній службі зайнятості) мають громадяни України, які (вкажіть одну правильну відповідь):

Одержали відповідну освіту і професійну підготовку, визнані дієздатними та пройшли конкурсний відбір.

Одержали відповідну освіту і професійну підготовку та пройшли у встановленому порядку конкурсний відбір.

Визнані дієздатними, не мають судимості і у разі прийняття на службу не будуть безпосередньо підпорядковані або підлеглі особам, які є їх близькими родичами.

Пройшли у встановленому порядку конкурсний відбір та прийняли Присягу державного службовця.


6) У разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець (визначте одну правильну відповідь):

Має право відмовитись виконувати доручення і подати у відставку або звільнитися з посади.

Має право вимагати проведення службовТема ЗН-5.6. Запобігання та протидія корупції у підрозділах державної служби зайнятості


Література


Тема 4.3 «Адміністративно-правовий механізм запобігання корупції» навчально-тематичного плану першого етапу підвищення кваліфікації всіх категорій працівників центрів зайнятості, які прийняті на державну службу вперше: Науково-методична розробка / Розроб. В.М. Баришніков. – К.: ІПК ДСЗУ. – 2007. – 52 с.

Баришніков В.М. Запобігання та протидія корупції у підрозділах державної служби зайнятості: Навчально-методична розробка. – К.: ІПК ДСЗУ, 2010.

Баришніков В.М., Маршавін Ю.М., Туленков М.В., Храмов В.О. Державне управління та державна служба: Навч. посіб. / За заг. ред. М.В.Туленкова, В.О.Храмова. – К.: ІПК ДСЗУ, 2003.

Посібник для державного службовця з питань запобігання корупційним діянням / Нац. Академія держ. управління при Президентові України; Головне управління держ. служби України / С. М. Серьогін (уклад.). – Д.: ДРІДУ НАДУ, 2009. – 88с.

Збірник основних законодавчих та нормативно-правових документів для вивчення законодавства з питань державної служби та про боротьбу з корупцією / Упор. та ред. В.М. Баришніков. – К.: ІПК ДСЗУ, 2001. – 159 с.

Баришніков В.М. Адміністративно-правовий механізм запобігання корупції // Курс лекцій за загальною та галузевою складовими підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів державної служби зайнятості / За заг. ред. В.Г.Федоренка. – К.: ІПК ДСЗУ, 2009. – С. 227–271.

Тема ЗН-5.6 «Запобігання та протидія корупції в підрозділах державної служби зайнятості» // www.ipk.kiev.ua/pkds.php (Розділ «Підвищення кваліфікації державних службовців»: Навчально-методичні розробки для вивчення тем професійної програми підвищення кваліфікації).


Тестові завдання

І. Закон України «Про боротьбу з корупцією»


1) Входження державного службовця самостійно, через представника або підставних осіб до складу правління чи інших виконавчих органів підприємств, кредитно-фінансових установ господарських товариств – відповідно до Закону України "Про боротьбу з корупцією" корупційним діянням (визначте правильну відповідь):

Не вважається.

Вважається, бо це є порушенням спеціальних обмежень щодо державних службовців, встановлених пунктом "В" частини першої статті 5 Закону.

Не вважається, якщо державний службовець за цю роботу не одержує винагороду у будь-якому вигляді.

Вважається, якщо державний службовець виконує свої обов'язки в
зазначених виконавчих органах в робочий час.


2) Тільки державний службовець, який є посадовою особою, відповідно до Закону України «Про боротьбу з корупцією» не має права (вкажіть одну правильну відповідь):

Бути повіреним третіх осіб у справах державного органу, в якому він працює.

Відмовляти фізичним чи юридичним особам в інформації, надання якої перед