Реферат: Унавчальному посібнику вміщено тематичний план І програму курсу «Історія України», тематику семінарських І самостійних занять, перелік типових запитань для підготовки до іспитів, рекомендовану літературу. Ббк 68. 4(4Укр)1 Л17

Микола ЛАЗАРОВИЧ


ІСТОРІЯ УКРАЇНИ


Навчально-методичний посібник





Тернопіль

2005




Міністерство освіти і науки України


Тернопільська академія народного господарства


Кафедра українознавства


Микола ЛАЗАРОВИЧ


ІСТОРІЯ УКРАЇНИ


Навчально-методичний посібник


Тернопіль

2005
ББК 68.4(4УКР)1
Л17


Лазарович М. В.

Л17 Історія України. Навчально-методичний посібник. – Тернопіль, 2005. – 62 с. – Бібліотека щорічника «Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє». Серія «Історія». – Випуск 9.

ISBN 966-99230-0-1


У навчальному посібнику вміщено тематичний план і програму курсу «Історія України», тематику семінарських і самостійних занять, перелік типових запитань для підготовки до іспитів, рекомендовану літературу.





ББК 68.4(4УКР)1 Л17


ISBN 966-99230-0-1 © М.В. Лазарович. 2005.


^ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


Курс «Історія України» є обов’язковим навчальним предметом у системі вищої освіти України. Вивчаючи історичну діяльність і суспільне життя українського на­роду в соціально-політичній та державотворчій сферах суспільства, історія, поряд з іншими суспільними дисциплінами, складає основу гуманітарної освіти молодого спеціаліста. Знання вітчизняної історії є невід’ємним елементом формування повноцінного світогляду особистості, що в свою чергу впливає на відтворення історичної пам’яті народу.

В основу розробленого курсу покладено вимоги державного стандарту вищої освіти Міністерства освіти і науки України для викладання курсу «Історія України».

Метою вивчення історії України у вищій школі є: надання студентам ґрунтовних знань про минувшину українського народу, його державність, внесок у розвиток світової цивілізації; піднесення національної самосвідомості майбутніх спеціалістів, виховання у них патріотичних і морально-етичних переконань, причетності до тисячолітньої історії українського народу; формування навиків наукового аналізу, спрямованих на забезпечення самостійного осмислення закономірностей історичного розвитку; навчання практичних навичок роботи з історичними джерелами і науковою літературою; вироблення умінь застосовувати набуті знання з історії у повсякденній діяльності, для орієнтації в суспільно-політичному житті, оцінки суспільних явищ і подій.

В результаті засвоєння історії України, її героїчних і трагічних сторінок, студенти повинні:

знати суть найважливіших суспільно-політичних та економічних процесів, які визначали характер тих чи інших історичних періодів, загальне та особливе в історичному розвитку українських земель, роль видатних особистостей України в боротьбі за національне визволення та соціальний прогрес Батьківщини;

розуміти історичні корені сучасних економічних, політичних, соціальних та духовних проблем, їх взаємозв’язок із зовнішніми факторами;

вміти використовувати різноманітні засоби та методи пошуку шляхів подальшого національного відродження України, утвердження на практиці її економічної та політичної незалежності, творчо застосовуючи багатий досвід попередніх поколінь.

Структурно тематичний план складається з 18 тем, які послідовно знайомлять студентів з головними періодами та подіями історії України, починаючи з найдавніших часів до сьогодення.


^ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН КУРСУ

«ІСТОРІЯ УКРАЇНИ»

для студентів стаціонарної форми навчання



Лекційні заняття

Загальний обсяг годин

Назва теми

Лекції

Семінари

Тема 1. Первісна доба і перші цивілізації на території України.

2

2

Тема 2. Київська Русь.

2

2

Тема 3. Галицько-Волинська держава.

2

2

Тема 4. Україна під владою Литви і Польщі.

2

2

Тема 5. Українське козацтво.

2

2

Тема 6. Українська національна революція під проводом Богдана Хмельницького

2

2

Тема 7. Українська держава на завершальному етапі національної революції (1657–1676 рр.).

2

2

Тема 8. Україна наприкінці ХVІІ – ХVІІІ ст.

2

2

Тема 9. Українські землі під владою Російської імперії (кінець ХVІІІ – ХІХ ст.).

2

2

Тема 10. Західна Україна в складі Австро-Угорщини (кінець ХVІІІ – ХІХ ст.).

2

2

Тема 11. Суспільно-політичний і національний рух в Україні на початку ХХ ст.

2

2

Тема 12. Українська національна революція 1917–1921 рр.

2

2

Тема 13. Міжвоєнна Україна під владою тоталітарної системи.

2

2

Тема 14. Західноукраїнські землі в 20–30-ті роки ХХ ст.

2

2

Тема 15. Україна в роки Другої світової війни та післявоєнної відбудови.

2

2

Тема 16. Від десталінізації до неосталінізму: Україна в середині 1950-х – першій пол. 1980-х рр.

2

2

Тема 17. Україна на переломі: 1985–1991 рр.

2

2

Тема 18. Становлення незалежної України.

2

2
^ Всього годин
36

36



^ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН КУРСУ

«ІСТОРІЯ УКРАЇНИ»

для студентів заочної форми навчання



Лекційні заняття

Загальний обсяг годин

Тема 1. Княжа держава ІХ – ХІV ст.

2

Тема 2. Україна під владою Литви і Польщі.

2

Тема 3. Українська держава середини ХVІІ – ХVІІІ ст.

2

Тема 4. Українські землі під владою Російської та Австро-Угорської імперій.

2

Тема 5. Українська національна революція 1917–1921 рр.

2

Тема 6. Міжвоєнна Україна під владою тоталітарних режимів.

2

Тема 7. Суспільно-політичне становище України в кінці 1930-х – 1990-ті рр.

2

Всього годин

14



^ ЗМІСТ КУРСУ


Лекційні заняття


ВСТУП
Сутність, форми, функції історичного знання. Предмет, методологія, джерела, періодизація історії України. Вітчизняна історіографія в минулому і сьогоденні: загальне й особливе. Історія України – невіддільна частина всесвітньої історії.

Україна – одна з колисок світової цивілізації. Головні етапи генези українського етносу. Українці – автохтонне (корінне) населення праукраїнських земель.


Тема 1.

ПЕРВІСНА ДОБА І ПЕРШІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ
^ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ
Становлення і розвиток людського суспільства. Первісні поселення на території України. Людське стадо. Рід. Матріархат. Давні форми релігійних вірувань. Масові переселення людей. Неолітична революція. Зародження орного землеробства. Патріархат. Сусідська община. Хліборобські племена Трипільської культури, їх суспільний устрій, заняття, релігійний культ. Трипільська спадщина в історії українського народу. Перші великі суспільні поділи праці. Визрівання соціальних суперечностей.

Формування державотворчих традицій. Кіммерійці, скіфи, сармати, їх розселення, суспільний устрій, господарство, воєнні походи. Велика та Мала Скіфія. Античні міста-держави Північного Причорномор’я. Рабовласницьке господарство, його криза. Велике переселення народів.

Походження слов’ян та їх розселення на території України. Етногенез слов’янства, його поділ на групи. Антський племінний союз. Воєнні походи антів, боротьба з ґотами й аварами. Балканські війни. Східнослов’янські племена і державно-племінні утворення VІІ–VІІІ ст. Взаємовідносини з сусідніми народами. Полянський племінний союз. Заснування і розвиток Києва. Система оборонних споруд. Звичаї, вірування, побут східних слов’ян.


Тема 2.

^ КИЇВСЬКА РУСЬ

Становлення централізованої держави на чолі з Києвом. Руська земля. Князі Дир і Аскольд. Політичні утворення східнослов’янських племен середини ІХ ст. в арабських джерелах: Куявія, Славія, Арсанія. Теорії походження Київської Русі, її формування. Династичний переворот. Внутрішня і зовнішня політика князів Олега й Ігоря. Воєнні походи. Політика інкорпорації. Княгиня Ольга та її реформи. Візит до Константинополя. Посилення військової могутності Русі за князя Святослава. Походи на Схід і Балкани.

Розквіт Київської держави. Князь Ярополк. Завершення процесу об’єднання земель, зміцнення централізованої влади за князювання Володимира Великого. Захист кордонів. Печеніги. Адміністративно-політичні реформи. Хрещення Русі та його історичне значення. Династичні шлюби. Князі Святополк Окаянний та Мстислав Хоробрий. Економічне, політичне і культурне піднесення за правління князя Ярослава Мудрого. Державний лад. «Руська Правда» – перший звід давньоруського права. Перемога над печенігами. Міжнародні зв’язки і місце Київської Русі в історії Європи. «Тесть Європи». Проблема престолонаслідування. Запровадження принципу сеньйорату.

Ослаблення влади київських князів. Правління Ярославичів. Початок князівських міжусобиць. Любецький з’їзд князів. Заміна принципу сеньйорату принципом спадкового володіння. Боротьба з половцями. Відновлення могутності Київської держави за князювання Володимира Мономаха і Мстислава Великого.

Русь-Україна у період політичної роздробленості. Причини і передумови роздробленості Русі. Проблема порядку успадкування князівської влади. Зміна форми державного устрою. Система колективного сюзеренітету та дуумвіратів. Боротьба між князями. Сепаратистськi тенденцiї. Виникнення нових політичних центрів. Перетворення у етнічній сфері. Економічний і політичний розвиток Київського, Чернігово-Сіверського, Переяславського, Галицького та Волинського князівств. Боротьба українських князівств із кочівниками. «Слово о полку Ігоревім». Наслідки та особливості політичної роздробленості Київської держави.

Монголо-татарська навала на українські землі. Утворення монгольської держави, особливості її соціально-економічного життя. Чинґіс-хан. Початок завойовницьких походів. Битва на р. Калці. Нашестя на Русь полчищ хана Батия. Героїчна боротьба русичів проти загарбників. Встановлення монголо-татарського іга. Золота Орда. Форми і наслідки залежності руських земель від завойовників.

Історичне значення Київської Русі.


Тема 3.

^ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА

Об’єднання українських земель у складі Галицько-Волинського князівства. Галицька земля, причини її економічного та політичного піднесення. Внутрішня і зовнішня політика Ростиславичів. Князь Володимирко. Правління Ярослава Осмомисла. Галицькі бояри. Протистояння експансії польських і угорських загарбників. Князь Володимир Ярославич. Припинення династії Ростиславичів. Політичний та соціальний розвиток волинських земель. Князь Роман Мстиславич. Утворення Галицько-Волинського князівства. Соціальні відносини та політичне становище.

«Королівство Русі» Данила Галицького. Занепад княжої влади у першій третині ХІІІ ст. Князювання Ігоревичів. Володислав Кормильчич. Втручання Угорщини й Польщі у справи Західної Русі. Королевич Коломан. Правління Мстислава Удатного. Романовичі. Роль Данила Галицького у зміцненні української держави. Розгром тевтонських рицарів. Битва під Ярославом. Васальна залежність від Золотої Орди. Відбудова держави. Ідея створення міжнародної антиординської коаліції. Зносини з Папою Римським. Коронація Данила Галицького. Військовий союз із Литвою. Боротьба проти Золотої Орди.

Галицько-Волинська держава наприкінці ХІІІ – першій половині ХІV ст. Внутрішня децентралізація в останній третині ХІІІ ст. Князювання на Волині Василька Романовича та його сина Володимира. Правління Лева, Шварна і Мстислава Даниловичів. Відновлення єдності Галицько-Волинської держави. Король Русі та князь Володимирії Юрій І. Утворення Галицької митрополії. Князювання Андрія і Лева Юрійовичів. Боротьба проти ординців. Припинення династії Романовичів. Правління Юрія ІІ Болеслава та Любарта-Дмитра. Загарбання українських земель Польщею, Угорщиною, Литвою, Молдавським князівством. Володислав Опольський. Місце Галицько-Волинської держави в історії України.

Культура Русі-України княжої доби (ІХ – перша половина ХІV ст.). Походження назв «Русь» та «Україна», їх перші вживання. Освіта і знання. Літописання. Література. «Слово о полку Ігоревім». Усна народна творчість. Ремісництво і зодчество. Образотворче та музичне мистецтво.


Тема 4.

^ УКРАЇНА ПІД ВЛАДОЮ ЛИТВИ І ПОЛЬЩІ

Литовсько-Руська держава. Характер литовської експансії. Утвердження Литви на українських землях. Битва на р. Сині Води. Формування, устрій та суспільно-політичні відносини Литовсько-Руської держави. Кревська унія, її причини і наслідки. Князь Витовт. Ґрюнвальдська битва. Городельська унія. Ліквідація удільних князівств. Боротьба за збереження автономії українських земель у складі Великого князівства Литовського у XV ст. Князь Свидригайло. Правління польського короля і великого князя литовського Казимира. Відновлення та остаточна ліквідація удільних князівств. Утворення Київської митрополії. Князівські змови.

Польська експансія на українські землі в другій половині ХІV – середині ХVІІ ст. Політика Польщі на західноукраїнських землях. Повстання під проводом Мухи. Погіршення геополітичного становища Великого князівства Литовського. Зміцнення Московської держави та її боротьба за Чернігово-Сіверщину. Посилення турецько-татарської загрози. Люблінська унія, її суть і наслідки. Позиція української еліти на Люблінському сеймі. Україна в складі Речі Посполитої, її адміністративно-територіальний устрій. Наступ польсько-литовської адмiнiстрацiї. Колонізація Східної України. Кріпацтво. Боротьба українського народу проти польсько-шляхетської експансії.

Національний та релігійний рух в Україні. Полонізація української знаті. Діяльність єзуїтів. Князь Василь-Костянтин Острозький. Братства та захист ними прав українського населення. Навчальнi заклади. Книгодрукування. Берестейська церковна унія, її причини і наслідки. Греко-католицька церква у першій половині XVII ст. Місце української православної церкви в політичному житті України. Митрополит Петро Могила – просвітитель, реформатор церкви.

Культура України середини XIV – першої половини XVII ст. Освіта і наука. Острозький та Києво-Могилянський колеґіуми. Братські школи. Перші друкарні. Іван Федорович (Федоров). Література. Музика. Різьбярство і скульптура. Монументальне фрескове мистецтво. Живопис. Вплив європейського Відродження на розвиток української культури.


Тема 5.

^ УКРАЇНСЬКЕ КОЗАЦТВО

Формування козаччини на українських землях. Посилення соціального і національно-релігійного гніту в Україні. Українська колонізація Подніпров’я і Запоріжжя. Уходництво. Татарські набіги. Зародження українського козацтва, його сутність. Козацький лад. Господарська діяльність козаків. Формування фермерства. Антикозацька політика польського уряду. Організація реєстрового козацтва, його завдання та військово-адміністративний устрій. Офiцiйне визнання iдеї козацької «вольностi». Дрібне боярство.

Запорiзька Сiч – вiльна козацька республіка. Натиск панства. Заснування Січі. Дмитро Вишневецький. Територія та адміністративно-політичний устрій Запорізької Січі. Козацька рада. Кіш. Заняття, побут, звичаї, військове мистецтво, духовний світ запорізьких козаків. Паланки. Кобзарство. Зовнiшня полiтика.

Боротьба з турецько-татарською експансією. Кримське ханство. Грабіжницькі набіги турків і татар. Невільницький ринок. Козацтво на варті південних рубежів. Прикордонна служба. Сухопутні і морські походи запорожців. Козацький флот. Петро Конашевич-Сагайдачний, його політична, військова та просвітницька діяльність. Похід на Москву. Хотинська війна.

Козацько-селянські повстання кінця ХVІ – першої половини ХVІІ ст. Козацькі виступи 90-х років ХVI ст., їх причини і наслідки. Криштоф Косинський та Северин Наливайко. Внутрішній розкол козацтва. Козацько-селянські рухи під проводом Марка Жмайла та Тараса Федоровича (Трясила). «Тарасова ніч». Статті для заспокоєння руського народу. Іван Сулима. Повстання 1637–1638 рр. Ординація Війська Запорізького реєстрового.


Тема 6.

^ УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ
ПІД ПРОВОДОМ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Причини, передумови та характер національно-визвольних змагань українців. Антиукраїнська полiтика польських правлячих кiл. Богдан Хмельницький. Підготовка повстання. Таємні ради.

Перші перемоги. Гетьманські універсали. Переговори з Кримським ханством. Ідея автономії для козацького реґіону. Спроби порозуміння з поляками. Битви під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями. Подвиг Микити Ґалаґана (Бута). Заклик до всенародного повстання. Похід на західноукраїнські землі. Ліквідація польсько-шляхетського режиму в Україні. Українсько-польське перемир’я та його причини. Зміни в соціально-економічних відносинах. Становлення державної ідеї, її основні принципи.

Воєнні дії між Україною та Польщею в 1649–1653 рр. Збаразько-зборівська кампанія. Відновлення державності України. Адміністративно-територіальний устрій та органи влади Української держави. Збройні сили. Дипломатична діяльність. Похід на Молдавію. Битва під Берестечком. Білоцерківська угода і обмеження влади гетьмана. Відновлення гніту польської шляхти. Битва під Батогом. Нове піднесення визвольної боротьби і ліквідація польського панування в Україні. Молдавська політика Б.Хмельницького і її крах. Жванецька кампанія.

Українсько-московський договір та його реалізація в 1654–1657 рр. Зміна зовнішньополітичної орієнтації Б.Хмельницького на Москву та її причини. Переяславська Рада та ставлення до неї різних суспільних верств і церкви в Україні. Березневі статті 1654 р., їх суть та наслідки. Входження України під протекторат Московської держави. Відновлення війни з Польщею. Визвольний похід на західноукраїнські землі та його невдача. Віленське перемир’я. Загострення відносин з Москвою. Створення нової антипольської коаліції, її початкові успіхи та крах. Смерть Богдана Хмельницького. Місце України в міжнародних відносинах Європи часів Б.Хмельницького.


Тема 7.
^ УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА НА ЗАВЕРШАЛЬНОМУ ЕТАПІ
НАЦІОНАЛЬНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1657–1676 роки)

Загострення кризи української державності у 1657–1663 рр. Ускладнення політичної ситуації в Україні після смерті Б.Хмельницького. Юрій Хмельницький. Скасування принципу спадковості гетьманства. Основні напрямки державної політики гетьмана Івана Виговського. Початок громадянської війни. Яків Барабаш та Мартин Пушкар. Порушення царським урядом умов Українсько-московської угоди 1654 р. Розрив відносин з Московією. Гадяцький договір. Українсько-московська війна. Конотопська битва. Усунення І.Виговського від влади та його причини. Переяславські статті гетьмана Юрія Хмельницького і обмеження автономії України. Московсько-польська війна. Чуднівський договір. Відхід від влади Ю.Хмельницького.

Розчленування України на Лівобережну та Правобережну. Україна у політичних планах Московії, Польщі, Туреччини. Боротьба старшинських угрупувань за владу. Руїна Правобережжя та її причини. Гетьман Павло Тетеря. Воєнні дії проти Московії. Повстання у Правобережній Україні. Позбавлення П.Тетері влади. Чорна рада. Московські статті гетьмана Івана Брюховецького. Посилення впливів Московії на українську державну політику. Андрусівське перемир’я – змова Московської держави з Польщею про поділ України. Вбивство І.Брюховецького.

Боротьба гетьмана Петра Дорошенка за незалежність і територіальну цілісність Української держави. Внутрішня й зовнішня політика гетьмана П.Дорошенка на Правобережжі. Воєнні дії проти Польщі та їх невдача. Переговори з Московією. Похід у Лівобережну Україну. Возз’єднання Козацької України. Новий розкол українських земель. Гетьмани Дем’ян Многогрішний, Петро Суховій, Михайло Ханенко. Острозька угода. Зближення з Туреччиною. Бучацька угода та її наслідки. Зречення гетьманства П.Дорошенка. «Князь Сарматії та України, володар Війська Запорізького» Юрій Хмельницький. Бахчисарайське перемир’я. «Вічний мир» і остаточне закріплення поділу України. Занепад державності у Правобережній Україні і її перехід під владу Речі Посполитої.


Тема 8.

^ УКРАЇНА НАПРИКIНЦI XVII – XVIII СТОЛІТТЯХ

Становлення Гетьманщини. Iван Мазепа та Пилип Орлик. Гетьманство Дем’яна Многогрішного. Глухівські статті. Захист державних інтересів України. Обрання гетьманом Івана Самойловича і надання Українській державі аристократичного характеру. Конотопські статті. Дальше обмеження української державності. «Великий згін». Кримський похід 1687 р. Позбавлення гетьманства І.Самойловича.

Коломацькі статті. Гетьман Іван Мазепа та зміцнення авторитету державної влади. Соціальна та культурно-просвітницька діяльність. Стосунки з Москвою. Кримські походи. Повстання на чолі з Петром Іваненком (Петриком). Північна війна та Україна. Спроби возз’єднання українських земель. Похід війська І.Мазепи углиб Правобережжя. Посилення наступу російського царизму на політичну автономію України. Зростання антимосковських настроїв. Союз зі Швецією і боротьба за відновлення незалежності України. Московський терор. Полтавська катастрофа. Смерть І.Мазепи. Гетьман у вигнанні Пилип Орлик, його «Конституція» та державницька діяльність.

Посилення наступу російського царизму на автономний устрій України, його остаточна лiквiдацiя. Обрання гетьманом Івана Скоропадського. Решетилівські статті. Великодержавницька політика Російської імперії щодо України в першій чверті ХVIII ст. Утворення Малоросійської колеґії. Наказний гетьман Павло Полуботок та його опір російській політиці ліквідації української автономії. Боротьба старшини за відновлення гетьманства. Зміцнення української державності за гетьманування Данила Апостола. «Рішительні пункти». Впровадження «Правління Гетьманського Уряду». Поширення діяльності «Таємної канцелярії» на територію Гетьманщини. Тимчасове відновлення гетьманського правління. Гетьман Кирило Розумовський. Остаточна ліквідація Катериною II гетьманства і відновлення Малоросійської колеґії. Зруйнування Запорізької Січі, його причини і наслідки для українського народу. Арешти запорізької старшини. Скасування російським урядом рештків автономних прав Гетьманщини. Ліквідація військового та адміністративного устрою на Лівобережній Україні. Запровадження кріпацтва.

Суспiльно-полiтичне становище Слобідської, Південної, Правобережної та Захiдної України. Колонізація Слобожанщини, її устрій, господарство, культурне життя. Причини ліквідації російським царизмом автономії Слобідської України. Заселення і розвиток Південної України. Запорізька Січ у другій половині XVII – XVIII ст. Кошовий отаман Іван Сірко. Наступ на «вольності» Запоріжжя. Правобережні та західноукраїнські землі під владою Польщі. Гайдамацький рух. Коліївщина. Максим Залізняк і Іван Ґонта. Опришки. Олекса Довбуш. Становище Закарпаття та Буковини.

Культура України у другій половині ХVІI – ХVІІІ ст. Освіта. Києво-Могилянська академія. Література. Козацькі літописи. Григорій Сковорода. Перехід до нової української літератури. Книгодрукування. Музика і театр. Архітектура та образотворче мистецтво.


Тема 9.

^ УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ ПІД ВЛАДОЮ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
(кінець ХVІІІ – ХІХ століття)

Суспільно-політичне та економічне становище наприкінці ХVІІІ – першій половині ХІХ ст. Поділи Речі Посполитої та розчленування українських земель між Росією і Австрією. Адміністративно-територіальний устрій підросійської України. Включення Правобережжя до складу Російської імперії. Політичний та національний гніт українського народу. Ідеї панрусизму. Русифікація. Рекрутчина. Колоніальна політика російського царизму. Занепад кріпосницьких та зародження ринкових відносин в Україні у першій половині XIX ст. Початок промислового перевороту. Загострення соціальних суперечностей. Антикріпосницька боротьба в Україні. Устим Кармелюк. Похід у Таврію «за волею». Робітничі виступи.

Початки національного відродження. Роль української інтеліґенції в зростанні національної свідомості в Наддніпрянській Україні. Місія Василя Капніста в Берлін (1791) як спроба відновлення автономії України. Герольдія. «Iсторiя Русiв». Суспільно-політичний рух наприкінці ХVІІІ – першій половині ХIХ ст. Війна 1812 р. і участь у ній українського народу. Масонство. Поширення декабристського руху в Україні. Повстання Чернігівського полку. Польське повстання 1830–1831 рр. та його наслідки для України. Тарас Шевченко в національно-визвольному русі. Утворення Кирило-Мефодіївського товариства, його програмні ідеї та діяльність. Репресії царизму проти кирило-мефодіївців.

Україна в умовах російських реформ другої половини ХІХ ст. Скасування кріпосного права в Наддніпрянській Україні: основні законодавчі акти, особливості, наслідки. Реформи адміністративно-політичного управління 60–70-х рр.: земська, судова, військова, освітня. Цензурні установи. Індустріалізація. Соціальні суперечності.

Український національний рух у 1860–1890-ті роки. Активізація українського національного руху в 60-ті роки. Перший український часопис «Основа». Виникнення громад та їхня культурно-освітня діяльність в другій половині XIX ст. Валуєвський циркуляр. Криза громадівського руху. «Старогромадівці». Володимир Антонович. Південно-Західний відділ Російського географічного товариства. Павло Чубинський. Репресії проти українства. Емський указ. Русифікація системи державного управління, суду, школи, науки. Українська політична еміґрація. Михайло Драгоманов. Радикалізація українського руху. Поширення соціалістичних ідей. Марксистські гуртки та їх ставлення до українського питання. «Братство тарасівців», його роль у розвитку українського національного визвольного руху. «Вірую молодих українців».


Тема 10.

^ ЗАХІДНА УКРАЇНА В СКЛАДІ АВСТРО-УГОРЩИНИ
(кінець ХVІІІ – ХІХ століття)

Розвиток західноукраїнських земель наприкінці ХVІІІ – першій половині XIX ст. Захоплення Західної України Австрією. Адміністративно-територіальний устрій та реґіональний поділ українських земель у складі Австрійської імперії. Економічна та культурна відсталість Галичини, Буковини і Закарпаття. Політика «освіченого абсолютизму» та її наслідки для населення Західної України. Аграрна, церковна та освітня реформи. Форми антикріпосницької боротьби. Рух опришків. Селянські виступи. Лук’ян Кобилиця. Початок українського національного відродження на західноукраїнських землях. Перше покоління будителів. Формування української інтеліґенції. «Руська трійця». Суспільна діяльність Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича, Якова Головацького. Альманах «Русалка Дністровая».

Революція 1848–1849 рр. та її вплив на розвиток краю. Скасування панщини, його особливості й наслідки. Активізація національного руху на західноукраїнських землях у 1848–1849 рр. Головна Руська Рада, її програмні декларації та діяльність. Перша українська газета «Зоря Галицька». «Руський собор». Національні ґвардії. Західні українці на з’їзді слов’янських народів у Празі. Собор руських учених. «Галицько-руська матиця». Революційні події в Закарпатті та Північній Буковині. Наслідки революції 1848–1849 рр. для населення західноукраїнських земель.

Перетворення Західної України на «П’ємонт» національного відродження (друга половина ХІХ ст.). Причини та початок трудової еміґрації українців у другій половині XIX ст. Політичний компроміс Відня з угорцями та поляками. Українці в австрійському парламенті та галицькому сеймі. Посилення польських впливів у Галичині. Національний гніт. Москвофіли і народовці. Культурно-освітнє товариство «Просвіта». Видавнича діяльність. Наукове товариство ім. Т.Шевченка. Народна рада. Взаємовідносини Галичини з Наддніпрянською Україною. Пантелеймон Куліш. Вплив ідей Михайла Драгоманова на розвиток українського руху. Роль Михайла Грушевського в громадсько-політичному житті краю. «Радикальна політика». Іван Франко. Русько-українська радикальна партія – перша політична партія в Україні. Ідейні протиріччя між «старими» і «молодими» радикалами. «Україна irredenta» Юліана Бачинського. Ідея політичної самостійності України. Здобутки національного руху. Національно-демократична і соціал-демократична партії, їх програми та діяльність на західноукраїнських землях.

Українська культура ХІХ ст. Освіта і наука. Внесок Наукового товариства ім. Т.Шевченка в становлення національної науки. Праці з історії України. Література. Народження і поширення національного гімну «Ще не вмерла Україна». Театр. Музично-пісенна творчість. Образотворче мистецтво. Будівництво й архітектура.


Тема 11.

^ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ І НАЦІОНАЛЬНИЙ РУХ
В УКРАЇНІ НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ

Зростання організованості українського руху в Наддніпрянщині. Економічний розвиток і суспільно-політичний рух в Україні на початку ХХ ст. Політизація національного життя. Переростання культурно-освiтнього громадівського руху в нацiонально-визвольний. Українська загальна органiзацiя. Виникнення, програми і політична діяльність українських політичних партій: РУП, УНП, УДП, УРП, УСДС, УСДРП.

Україна в демократичній революції 1905–1907 рр. Страйковий рух. Позиції політичних партій. Робітничі і селянські рухи. Революційна боротьба в армії і на флоті. Створення рад, професійних та селянських спілок. Перетворення Росії в конституційну монархію. Столипінська аграрна реформа та її вплив на Україну. Переселенський рух українського селянства в Російській імперії. Послаблення національного гніту. Піднесення українського руху. Створення «Просвіт», українських клубів, народних університетів. Діяльність української парламентської громади у І та II Державних думах Росії. Політична реакція в Україні після революції. Посилення національного гніту. Столипінський циркуляр 1910 р. Товариство українських поступовців.

Радикалізація національної боротьби на західноукраїнських землях. Західна Україна на початку ХХ ст. Обмеження політичних прав українців. Виборчий закон. Зловживання під час підготовки та проведення виборів. Національна дискримінація. Наростання українського спротиву. Страйки галицьких робітників. Аграрний рух. Трудова еміґрація. Боротьба за реформу виборчої системи. Справа польського графа А.Потоцького. Змагання за український університет і національну школу. Вбивство Адама Коцка. Боротьба польських та російських сил проти зростання українського нацiонального руху в Галичинi. Поява українських організацій «Сокіл», «Січ», «Пласт», «Січові Стрільці».

Україна в Першій світовій війні. Українські землі в планах воюючих держав. Політичне становище в Галичині, Закарпатті та Буковині. Головна українська рада. Вплив війни на Україну. Галицька битва. Російська окупація Західної України. Репресії проти галицьких українців з боку російської та австрійської адміністрацій. Становище в підросійській Україні. Національно-визвольний рух в умовах війни. Створення леґіону Українських січових стрільців та вiдновлення збройної боротьби за волю України. Громадсько-освітні та мистецькі структури УСС, їх нацiонально-освiдомлююча, просвiтня та культурницька дiяльнiсть. Наслідки війни. Назрівання глибокої економічної та політичної кризи.


Тема 12.

^ УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ

1917–1921 РОКІВ

Центральна Рада: становлення національної державності. Лютнева демократична революція 1917 р. Створення органів влади Тимчасового уряду. Ради робітничих і солдатських депутатів. Політичні партії в Україні. Утворення Української Центральної Ради, її партійний склад і політична програма. Михайло Грушевський. Піднесення національно-визвольного руху в Україні. Всеукраїнський національний конґрес та його рішення. Українізація військових частин. І і ІІ Всеукраїнські військові з’їзди. Місія делеґації Центральної Ради до Петрограда та її невдача. Всеукраїнські селянський і робітничий з’їзди. I Універсал Центральної Ради. Проголошення автономії України. Створення Генерального секретаріату. Володимир Винниченко. Переговори з делеґацією Тимчасового уряду. II Універсал Центральної Ради, розширення її складу. Інструкція Тимчасового уряду. Загострення протиріч між Центральною Радою і Тимчасовим урядом. Жовтневий переворот у Петрограді, ставлення до нього Центральної Ради. III Універсал і проголошення УНР. Політичні партії України у виборах до Всеросійських Установчих Зборів. Маніфест Раднаркому до українського народу з ультимативними вимогами до Центральної Ради. Скликання Всеукраїнського з’їзду Рад у Києві. Проголошення в Харкові радянської влади. Війна більшовицької Росії проти УНР. Похід російських військ на Київ. IV Універсал Центральної Ради та проголошення незалежності України. Прийняття Конституції УНР. Бій під Крутами. Січневе збройне повстання більшовиків у Києві. Січові стрільці на захисті УНР. Захоплення Києва російськими військами, встановлення там радянської влади. Переїзд Центральної Ради на Волинь. Брестський мирний договір, його причини і наслідки. Вступ німецьких та австро-угорських військ в Україну, звільнення її від більшовиків. Взаємовідносини Центральної Ради з німецьким командуванням.

Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського. Державний переворот 29 квітня. Закони про тимчасовий державний устрій України. Внутрішня політика, зовнішньополітичний курс, національно-культурна діяльність гетьманського уряду. Новий адміністративний апарат. Збройні сили. Прорахунки Гетьманату. Політика німецької окупаційної влади в Україні. Український повстанський рух. Революції в Німеччині та Австро-Угорщині. Формування антигетьманської опозиції. Утворення Директорії, її склад, соціальна база. Володимир Винниченко. Послаблення гетьманського уряду, зміна його політичного курсу. Зречення влади гетьмана П.Скоропадського.

Встановлення влади Директорiї: відродження та занепад УНР. Прихід до влади Директорії, її зовнішня та внутрішня політика. Відновлення УНР. Трудовий Конґрес України. Акт злуки УНР і ЗУНР та його значення. Інтервенція Антанти на півдні України. Друга війна більшовицької Росії проти УНР. Симон Петлюра. Відновлення Радянської влади в Україні. Політика «воєнного комунізму». Отаманщина. Нестор Махно. Спільний похід армії УНР і УГА на Київ. Боротьба з денікінцями. Третя війна більшовицької Росії проти України. Перехід армії УНР до тактики партизанської боротьби. Перший Зимовий похід. Варшавська угода. Польсько-український наступ на більшовиків та його невдача. Другий Зимовий похід. Ризький мирний договір. Втрата української державності: причини і наслідки.

Нацiонально-визвольна боротьба на захiдноукраїнських землях. Передумови національно-демократичної революції у Східній Галичині. Діяльність ЦВК. Українська конституанта. Дмитро Вітовський. Листопадовий зрив. Утворення ЗУНР, її органи влади, внутрішня і зовнішня політика. Кость Левицький, Євген Петрушевич. Соціально-економічні перетворення в ЗУНР. Взаємовідносини між УНР і ЗУНР. Збройна боротьба проти польської аґресії. Створення УГА. Місія Антанти. Армія генерала Ю.Галлера. Чортківська офензива. Окупація Східної Галичини польськими військами, її причини і наслідки. Національно-визвольна боротьба у Північній Буковині та Закарпатті, захоплення їх іноземними державами. Основні уроки Української національної революції 1917–1921 рр. Причини поразки.

Культура України початку ХХ ст. Освіта. Наука. Література. Преса та видавництво. Театр. Музично-пісенна творчість. Образотворче мистецтво. Будівництво та архітектура.


Тема 13.

^ МІЖВОЄННА УКРАЇНА
ПІД ВЛАДОЮ ТОТАЛІТАРНОЇ СИСТЕМИ

Українські землі в умовах насадження комунiстичного режиму та втягнення до складу СРСР. Встановлення комуністичної системи в Україні, її сутність. Політика «воєнного комунізму». Продрозкладка. Діяльність комнезамів. Причини та масштаби голоду 1921–1922 рр. Антицерковна політика держави. Придушення антибільшовицького повстанського руху. Перехід до нової економічної політики. Основні положення НЕПу