Реферат: Конспект лекцій з військово-спеціальної підготовки «Радіорелейна станція р- 404М»

Дніпропетровський державний університет

Кафедра військової підготовки


Конспект лекцій
з військово-спеціальної підготовки

«Радіорелейна станція Р- 404М»

Частина I


Дніпропетровськ

1999


Дніпропетровський державний університет

Кафедра військової підготовки


В. I. Марченков


Конспект лекцій

з військово-спеціальної підготовки

«Радiорелейна станція Р- 404М»

Частина I


Затверджений

начальником кафедри

військової підготовки


Дніпропетровськ

1999


У конспекті лекцій:

формується предмет і завдання військово-спеціальної підготовки студентів ДДУ по ВОС 121300, 121301, 521100, 521101;

даються технічні характеристики і склад станції Р- 404М;

розглядаються будова і принцип роботи трактів прийому і передачі телефонного каналу станції Р404-М; а також призначення, технічні характеристики, будова і принцип роботи приймально-передаючої апаратури.

Конспект лекцій призначений для підготовки до занять викладачів кафедри військової підготовки, а також для поглибленого вивчення студентами радіорелейної станції Р-404М.


Конспект лекцій підготовлений до видання

В.I. Марченковим


^ Перелік умовних скорочень, застосованих у конспекті лекцій

АРП - автоматичне регулювання підсилення

АУ - апаратура ущільнення

АФП - антено-фідерний пристрій

АЩЛ - антено-щогловій пристрій

ВОС - військово-облікова спеціалізація

ВЧ - висока частота

ГІВ - генератор індукторного виклику

ГТВ - генератор тонального виклику

ГПН - генератор пілообразної напруги

ДАР - датчик аварії-роботи

МШП - малошумний підсилювач

НЧ - низька частота

НВЧ - надвисока частота

ОК А, ОК В - кінцевий режим

ППЧ - підсилювач проміжної частоти

ПТВ - приймач тонального виклику

ПІВ - приймач індукторного виклику

ППС - підсилювач постійного струму

РРС - радіорелейна станція

РРЛ - радіорелейна лінія

РРП - ручне регулювання підсилення

ТЧ - тональна частота

ТР - транзит

УЗЛ І, УЗЛ ІІ – вузловий режим



^ Загальні відомості про радіорелейну станцію Р-404М

Введення у спеціальність


Навчальна дисципліна “військово-спеціальна підготовка” по ВОС 121300, 121301, 521100, 521101 вивчається на другому році навчання студентів на кафедрі військової підготовки ДДУ після успішного вивчення курсу “військово-технічна підготовка” по приведених спеціальностях.

Предметом вивчення дисципліни є конкретні зразки багатоканальних радіорелейних станцій типу Р-404М, Р-414. У даному конспекті розглядаються загальні відомості про радіорелейну станцію Р-404М, устрій і принцип роботи високочастотного пристрою станції.

Основними завданнями навчальної дисципліни “військово-спеціальна підготовка” є:

вивчення в повному обсязі тактико-технічних даних, устрою і принципу роботи апаратури й обладнання радіорелейних станцій;

формування практичних навиків у роботі на апаратурі й обладнанні радіорелейних станцій;

вміння регулювати і настроювати апаратуру станції;

знання техніки безпеки при розгортанні й експлуатації радіорелейних станцій;

знання основних нормативів і порядок виконання нормативів і навчальних завдань.


^ 1.2. Призначення і склад станції Р-404М


Радіорелейним зв'язком називається спосіб забезпечення дальнього зв'язку на ультракоротких хвилях, що використовує багатократну ретрансляцію сигналу, що передається. Принцип радіорелейного зв'язку полягає в послідовній передачі інформації від однієї кінцевої станції до іншої через ряд проміжних станцій.

Радіорелейна станція (РРС) Р-404М є 24-хканальною дециметровою станцією з фазовоiмпульсною модуляцією і призначена для роботи у якостi двох кінцевих станцій на два напрямки або вузлової станції з відгалуженням каналів зв'язку.

РРС-404М випускається у трьох варіантах: чотирьохмашинному (Р-404М-4), трьохмашинному (Р-404М-3) і стаціонарному (Р-404МС).

Станція Р-404М-4 складається з апаратної, силової, антенної і такелажної машин. Апаратура апаратної і обладнання такелажної машин розміщені в кузовах типу КУНГ-1МД на шасі автомобіля ЗIЛ-131. Обладнання силової машини розміщене в кузові типу К4-131 на шасі автомобіля ЗIЛ-131. Антенна машина являє собою мобільну антенну опору «Сосна-М» на шасі ЗIЛ-131 з комплектом антенно-фідерних пристроїв (АФП).

У складі станції Р-404М-3 відсутня такелажна машина. На шасі антенної машини встановлений кузов типу КУНГ-1МД, у якому перевозяться 12-ти секційна щогла з такелажем і антенно-фідерними пристроями. Стаціонарний варіант станції Р-404МС поставляється в тарі без транспортних одиниць.


^ 1.3. Технічні характеристики станції Р-404М


Радіорелейна лінія (РРЛ), що побудована на базі станцій Р-404М, може мати довжину до 1500 км і складатися з 30 ретрансляційних станцій, розташованих одна від одної на відстані до 50 км при розміщенні антен у зоні прямої видимості. У станції використовується часовий розподіл каналів з фазовоiмпульсною модуляцією в апаратурі ущільнення (АУ) і амплітудною модуляцією в передавачі.

Загальна кількість каналів на лінії 24. Перший канал використовується тільки для синхронізації роботи лінії. Два канали, 2-й і 24-й, використовуються для службового зв'язку між станціями РРЛ. Інші 21 канал (з 3-го по 23-й) здаються в експлуатацію абонентам для обміну інформацією. Абонентські канали мають характеристики стандартних каналів тональної частоти (ТЧ) і можуть бути використані для здійснення дуплексного телефонного, телеграфного (шляхом вторинного ущільнення каналів ТЧ) або телекодового зв'язку.

На проміжних станціях РРЛ можливе відгалуження будь-якої кількості будь-яких за номером абонентських каналів з кожного напрямку. На РРЛ припускається не більше трьох переприйомів каналів по низькій частоті (НЧ).

Якість зв'язку залежить від числа ретрансляцій. Різниця рівнів вимірювального сигналу і псофометричного шуму на виході каналу наприкінці лінії (відношення сигнал/шум), що містить 20 ретрансляцій, не менше 39 дБ (4,5 Нп), а наприкінці лінії, що містить 30 ретрансляцій, не менше 36,5 дБ (4,2 Нп).

РРС Р- 404М може працювати в таких режимах роботи: кінцевий (ОК.А, ОК.Б), вузловий (УЗЛ.I, УЗЛ.II) і транзит (ТР).

При роботі на кінцевому пункті станція може використовуватися в якості двох кінцевих станцій на два незалежні напрямки зв'язку або в якості однієї кінцевої станції на один напрямок зв'язку.

Вузловий режим - це основний режим роботи станції на проміжному пункті. У цьому режимі здійснюється ретрансляція сигналів і можливе відгалуження сигналів по каналах. Відмінність між вузловими режимами УЗЛ.I і УЗЛ.II полягає в тому, що при аварії в тракті прийому АУ на вузловiй станції АУ автоматично переходить з режиму УЗЛ.I у кінцевий режим, а з режиму УЗЛ.II - у режим ТР.

Режим ТР є аварійним режимом і призначений для забезпечення ретрансляції сигналів на проміжній станції без використання АУ. Переведення станції в режим ТР може бути здійснено автоматично (з режиму УЗЛ.II) або вручну при несправності АУ. У цьому режимі фазовомодульовані відеоiмпульси усіх каналів та імпульси маркерного каналу з виходу приймача одного напрямку зв'язку (напівкомплекту) надходять безпосередньо на вхід передавача іншого напрямку зв'язку (напівкомплекту), минаючи АУ станції. Тому в наданому режимі немає можливості здійснити відгалуження каналів з РРЛ.

На одноінтервальнiй лінії, а також на лінії будь-якої довжини без переприйомів по низькій частоті канали тональної частоти РРЛ мають такі параметри:

полоса частот, що ефективно передається, 300-3400 Гц;

відхилення залишкового згасання на межах полоси не більш 3дБ (0,35Нп);

стабільність залишкового згасання після 24 годин роботи не гірше ±1,3дБ (0,15Нп);

запас стійкості каналу при залишковому згасанні –7дБ (-0,8Нп) не менше 5,2дБ (0,6Нп) при короткому замиканні і холостому ході двопроводного закінчення;

коефіцієнт нелінійних спотворень при номінальних вхідному та вихідному рівнях не більш 2,5%;

відношення напруги сигналу в каналі до напруги, утворюваної цим сигналом перехідної перешкоди в будь-якому іншому каналі, не менше 1800 разів (65дБ);

частота тонального виклику 2100Гц.

Робочий діапазон частот станції складає 1550-2000 МГц.

Станція має 46 фіксованих робочих частот, віддалених одна від одної на 10МГц.

Середня потужність передавача станції не менше 4Вт.

Коефіцієнт шуму приймального тракту не більш 9,2 одиниці.

Електроживлення станції здійснюється від силової машини (електростанції) трьохфазною напругою змінного струму 220В ± 5% частотою 50 Гц або від зовнішньої трифазної мережі 220/380 В частотою 50 Гц через силову машину Э – 351А.

Споживання електроенергії апаратурою станції не перевищує 5кВт.

Станція може працювати при температурі навколишнього повітря від -10º С до +50º С і витримує вплив граничних температур від -50º С до +65º С.

Апаратура станції витримує вплив підвищеної вологості 95-98% при температурі t = +40С на протязі 10 діб.

Апаратура станції зберігає працездатність після перебування при зниженому атмосферному тиску до 170 мм ртутного стовпа.

Працездатність апаратури станції гарантується після тривалого транспортування по грунтових та брукованих дорогах з середньою швидкістю 20-40 км/год.

Загальна маса цілком скомплектованих машин з повною заправкою паливо-мастильними матеріалами та екіпажем не перевищує:

10 425 кг для машини апаратної;

10 300 кг для машини силової Э-351А;

9 950 кг для машини антенної;

9 050 кг для машини такелажної.

Час розгортання станції не більше 1,5 години.

Службові канали станції забезпечують гучномовний зв'язок роздільно з обох напрямків і розмову в один (будь-який) або обидва напрямки зв'язку. Передбачена можливість підключення до службових каналів (одного або двох) зовнішнього абонента по двох- або чотирьохпровiднiй схемі, а також підключення виносного пульта (на відстані до 500 м), що забезпечує гучномовний зв'язок та передачу в однин (будь-який) або обидва напрямки зв'язку.

Для підвищення стійкості роботи системи синхронізації на РРЛ великої довжини у станції Р-404М передбачений режим ПЕРЕПРИЙОМ МАРКЕРА. В цьому режимі відбувається «гасіння» прийнятих і формування місцевих імпульсів каналу синхронізації. Режим ПЕРЕПРИЙОМ МАРКЕРА рекомендується вмикати приблизно через десять інтервалів, з тим щоб на лінії максимальної довжини число переприйомiв не перевищувало трьох.


^ Склад обладнання апаратної машини


Основне обладнання апаратної машини надане на рис. . Воно складається з двох однакових напівкомплектiв апаратури (напівкомплекти А і Б) і загальної апаратури, що забезпечує роботу станції. Кожен напівкомплект забезпечує зв'язок в один напрямок. Для підвищення надійності радіорелейної лінії все обладнання напівкомплектiв має 100% резерв.

Кожний напівкомплект складається з високочастотного (ВЧ), імпульсного і низькочастотного (НЧ) обладнання.

До складу ВЧ обладнання входять:

стійка приймачів 100-I з основним 170-I та резервним 170-II приймачами, перемикачами НВЧ, параметричним малошумним підсилювачем (МШП) 140 і чотирьохконтурним фільтром 103;

стійка передавачів 100-II з основним 130-I та резервним 130-II передавачами, блоками живлення 133-3 і блоком осцилографічного контролю 160.

До складу імпульсного обладнання, розміщеного в стійці 1200-I, входять:

індивідуальне обладнання з канальними блоками 1240В (5 шт.) і 1240Г (18 основних і два резервних);

групове обладнання тракту передачі (модуляційного), що мiстить у собi блоки синхронізації 1220АМ (2 шт.), блоки розподілу 1230АМ (2 шт), блоки нормалізатора 1210А (2 шт.);

групове обладнання приймального (демодуляційного) тракту, що мiстить у собi блоки синхронізації 1220АД (2 шт.), блоки розподілу 1230АД (2 шт.).

До складу низькочастотного обладнання кожного напівкомплекту входять:

низькочастотна стійка 400 з блоком службового зв'язку 470 і блоком низькочастотних вимірів та переговорно-викличних пристроїв (ПВП) 480;

динамічний гучномовець каналу службового зв'язку 840;

панель «Кросс», що входить до складу пульта комутації низькочастотних закінчень каналів 900-I.

Спільною апаратурою для усієї станції є наступні пристрої: стійка автоматики, сигналізації та керування 1300-I у складі:

блока керування 1310-I,

блоків резервування 1320-I (2 шт.),

блока керування антенами 310 і блоків живлення 1360 - I (основного і резервного);

силовий розподільний щит 810- I;

щит живлення допоміжного обладнання 820- I;

щит вступний 830- I;

виносний пульт 870;

силовий щит 880.

Крім перерахованого основного обладнання в апаратній машині розміщуються радіорелейна станція Р-403МР з блоком підсилення потужності. Ця станція використовується для встановлення чергового зв'язку між станціями радіорелейної лінії (РРЛ).

Для зв'язку між машинами при здійсненні маршу в апаратній машині є радіостанція Р-105М. Передбачена можливість керування станцією з кабіни водія. У кузові апаратної машини встановлені вентилятори, обігрівач, електропіч, освітлювальні плафони, акумуляторні батареї й інше допоміжне обладнання і майно.

Зовні на кузові апаратної машини закріплена телескопічна 12-метрова щогла, яка призначена для підняття допоміжних антен, що перевозятся в апаратній машині.


^ 1.5. Склад і можливості обладнання антенної і силової машин


Антенна машина станції Р-404М-3 призначена для транспортування основного антенно-щоглового пристрою (АЩП) і для розміщення екіпажа станції в кузові після розгортання АЩП.

Як основний антенний пристрій станції використовується параболічна антена з рефлектором діаметром 1,5 метра й випромінювачем, що складається з двох взаємно перпендикулярних напівхвильових диполей з контррефлектором.

Основний антенно-фідерний пристрій (АФП) комплектується двома параболічними антенами, встановленими на 30-метровій секційній щоглі, що складається з 12 секцій та перевозиться в кузові КУНГ-1МД антенної машини ЗИЛ-131. У якості фідера використовується коаксіальний кабель типу РКК-5/18 довжиною 50 м або однопровідна лінія передачі (ОЛП) довжиною до 200 метрів (мідний провід діаметром 2,1мм). Коефіцієнт корисної дії фідера дорівнює 0,35. Коефіцієнт підсилення основних антен не менше 23дБ (200 разів по потужності). Ширина діаграми спрямованості в залежності від робочої хвилі і площини поляризації знаходиться в межах 8-14º. Час розгортання основного АФП із секційною щоглою не більш 100 хв, із секційною опорою «Сосна-М» не більш 45 хв. Для орієнтування антен у заданому напрямку використовується поворотний пристрій, що забезпечує юстирування антен по азимуту на кут ±120 від середнього положення.

В антенній машині транспортуються:

рефлектори основних антен діаметром 1,5м (2шт);

випромінювачі (2 основних і 1 резервний);

високочастотні кабелі РКК-5/18 довжиною по 50м (2шт);

однопровідна лінія передачі (ОЛП) електромагнітної енергії між антеною й приймально-передаючою апаратурою станції (2 компл.);

поворотний пристрій, що забезпечує поворот кожної антени по азимуту на кут ±120 від середнього положення (2 компл.);

силові кабелі РПШЭ 12×1 для живлення приводів поворотнього пристрою довжиною по 50м (2шт);

секції антенної щогли довжиною 2,53м (12шт);

підіймач щогли, плита підіймача, привід підіймача (1 компл.);

розчалочнi лебідки, штопори, відтяжки й інший такелаж (1 компл.).

До складу обладнання антенної машини входять: шафа побутова, стіл складаний, стільці, щити для нар, бак для води, печі, телефонний апарат, радіоприймач, дві акумуляторні батареї, щит силовий 440, вогнегасник.

Силова машина (електростанція Э-351А «Енергія») призначена для електроживлення станцій Р-404М-3 і Р-404М-4.

До складу обладнання силової машини входять: два бензоелектричних агрегати АБ-8-Т/230М, автотрансформатор трьохфазний, пульт силовий 710, пульт виносний 715, випрямляч, телефонний апарат, два вентилятори, освітлення основне й аварійне, котушки із силовими кабелями, бензобак з насосом, шафа ЗИП, побутова шафа, вогнегасник, заземлювач.


^ Устрій і особливості в роботі антенно-фідерного і високочастотного обладнання


Для забезпечення роботи приймача і передавача на одну антену в антенно-фiдерний тракт включається дуплексер, що являє собою систему високочастотних фільтрів, які можна перестроїти. Дуплексер забезпечує настроювання на 46 фіксованих хвиль через одну хвилю в робочому діапазоні.

Підключення антени до основних і резервних приймачів і передавачів здійснюється за допомогою перемикачів НВЧ.

Передавач апаратної машини перекриває весь діапазон хвиль з 1-ї по 46-у хвилю.

Генератор зібраний за однокаскадною схемою на лампі ГИ-15Б і забезпечує потужність в імпульсі порядку 50Вт.

Для зменшення власних шумів у передавачі використовується спеціальний допоміжний генератор, що працює в діапазоні основного генератора.

Імпульси від апаратури ущільнення подаються на маніпулятор. Схема маніпуляції, що застосовується в передавачі, дозволяє одержати дуже низький рівень перехідних перешкод.

Для ослаблення другої гармоніки частоти сигналу на виході передавача між перемикачем НВЧ і дуплексером включається фільтр нижніх частот.

Приймач апаратної машини перекриває весь діапазон частот і має коефіцієнт шуму порядку 13 одиниць.

Гетеродин приймача зібраний на лампі ГС-13. Підсилювач проміжної частоти зібраний на машинах 6Ж9П і має смугу пропускання порядку 6,5МГц. Схема відеотракта виконує нормалізацію імпульсів по тривалості й амплітуді таким чином, щоб забезпечити, при необхідності, підключення виходу приймача безпосередньо на вхід передавача.

Приймач оснащений системою АРП і системою автоматики, що відключає вихід приймача при відсутності сигналів на його виході, й автоматики, що видає на систему автоматики сигнал НЕМАЄ НВЧ.


^ Принцип роботи тракту прийому телефонного каналу


Схема тракту прийому телефонного каналу в двохпровідному режимі надана на рис. 2.

Радіоімпульси НВЧ, які прийняті антеною, надходять через преселектор у приймач (блок 170) супергетеродинного типу. Попередня частотна селекція сигналу здійснюється преселектором (приладом 103).

У змішувачі НВЧ коливання перетворюються в коливання проміжної частоти (30МГц). ППЧ забезпечує основне підсилення сигналу по потужності й основній частотній селекції. Після детектування вiдеоiмпульси посилюються і нормалізуються по амплітуді і тривалості.

З виходу приймача імпульси надходять у блок 1220АД (синхронiзатор). Послідовність модульованих по фазі канальних імпульсів через iнверторний каскад надходить на канальнi блоки 1240.

У блоці 1240 з послідовності фазовомодульованих імпульсів приймача в демодуляторi виділяється імпульс даного каналу. Канальний імпульс формується і надходить на схему перетворення фазової модуляції в амплітудну. Перетворення здійснюється за допомогою допоміжної пилоподібної напруги, сформованої з імпульсів 8кГц. З імпульсів, модульованих по амплітуді, фільтром низької частоти виділяється вихідна напруга низької частоти, що через підсилювач подається на диференціючу систему.

До підсилювача НЧ підключений також приймач тонального виклику (ПТВ). До двохпровідної лінії у бік абонента підключений генератор індукторного виклику (ГІВ) і приймач індукторного виклику (ПІВ). До чотирьохпровiдного тракта передачі у бік модулятора підключається генератор тонального виклику (ГТВ).

З двохпровiдного виходу дифсистеми напруга низької частоти з рівнем мінус 6,9дБ подається через пульт 900-I і щит 800-I до абонента. У блоці 1240В є також можливість забезпечення двохпровiдного виходу з рівнем мінус 3,47 дБ і чотирьохпровiдного з рівнем мінус 3,47 дБ або плюс 4,34 дБ.

Для забезпечення роботи елементів тракту прийому телефонного каналу є тракт синхронізації, пристрої якого формують усі необхідні напруги.

Імпульси з виходу приймача надходять у блок 1240АД на каскад виділителя імпульсів маркерного каналу, що формує імпульси 8 кГц, жорстко пов'язані по фазі з імпульсами маркерного каналу. Отримані імпульси 8 кГц подаються на блок-розподільник як імпульси встановлення.

Одночасно з імпульсів 8 кГц методом множення частоти формується напруга частотою 96 кГц, що використовується для одержання імпульсів 192 кГц. Імпульси 192 кГц подаються на блок- розподільник.

Для захисту від невірних імпульсів на виділитель маркерних імпульсів у блоці 1220АД не пропускаються імпульси, що не збігаються за часом з інтервалом, відведеним для маркерного каналу. Для цієї мети у виділителi є схема, керована імпульсами з виходу блока 1220А(Д), тривалість яких дорівнює канальному інтервалу (5,2мкс), а фаза відповідає фазі імпульсів маркерного каналу.

Захист від зникнення імпульсів заснований на використанні iнерцiйностi помножувача частоти. При зникненні імпульсів на вході помножувача (на протязі декількох періодів частоти проходження імпульсів маркерного каналу) вихідна напруга помножувача продовжує існувати, а отже, не зникають імпульси 192 кГц.

У цьому випадку як імпульси встановлення використовуються вихідні імпульси блока 1230А(Д), що встановлюють лічильник блока 1230А(Д) у нульове положення. Розподільний блок 1230А(Д) служить для одержання двадцяти чотирьох послідовностей імпульсів 8 кГц, зсунутих один щодо одного на величину канального інтервалу (5,2мкс).

Таким чином, кожна послідовність імпульсів відповідає визначеному каналу і використовується для його виділення.



^ Принцип роботи тракту передачі телефонного каналу


Схема тракту передачі телефонного каналу в двохпровiдному режимі надана на рис. 3.

Напруга звукової частоти з рівнем 0 дБ від абонента надходить через щит 830-I і пульт 900-I на двохпровідний вхід дифсистеми блока 1240 В.

У блоці 1240 В забезпечується також можливість роботи від вхідного рівня мінус 3,47 дБ, а при чотирьохпровідній схемі - від рівнів мінус 3,47 дБ і мінус 13,02 дБ.

З чотирьохпровiдного виходу передачі дифсистеми напруга низької частоти з рівнем мінус 13,02 дБ через фільтр НЧ надходить на підсилювач НЧ модуляційної частини канального блока 1240 В.

Під час виклику абонента на вхід підсилювача НЧ від генератора тонального виклику подається напруга частотою 2100 Гц.

З виходу підсилювача напруга НЧ надходить на компаратор. З іншої сторони на компаратор надходить пилоподібна напруга від генератора ГПН, керованого імпульсами 192 кГц, що надходять на ГПН через підсилювач.

Робота компаратора в потрібному каналі забезпечується стробуючим каскадом, керованим імпульсами 8 кГц («підставками» модулятора), що надходять із блока-розподільника 1230А(М).

У ключовій схемі компаратора відбувається порівняння низькочастотної і пилоподібної напруг. В результаті на виході компаратора виникають модульовані по фазі імпульси. Ці імпульси формуються вихідним підсилювачем і подаються на каскад блока, що підсумовує, 1210А (нормалізатора).

Номінальна величина девiацiї модульованих імпульсів складає ±1,0мкс.

Модулятор канального блока не припускає збільшення девіації понад ±1,5мкс при триразовому перевищенні вхідного рівня НЧ.

У блоці 1210А модульовані імпульси об'єднуються з імпульсами інших каналів, у тому числі і з імпульсами маркерного каналу, що формуються за допомогою лінії затримки. Далі отримана послідовність імпульсів формується по амплітуді і тривалості в нормалізаторi і подається на передавач (блок 130).

Передавач складається з однокаскадного генератора НВЧ, що манiпулюється імпульсами, що надходять. Для фіксації моменту початку самозбудження генератора в його контур вводяться коливання допоміжного генератора. Вихідні радiоiмпульси НВЧ передавача випромінюються антеною.

Всі напруги, необхідні для роботи елементів основного тракту передачі, формуються трактом синхронізації. Джерелом напруги, що задає, є кварцовий фільтр 96 кГц (фильтр-помножувач). Синусоїдальна напруга 96 кГц із виходу фільтра-помножувача надходить на блок-розподільник 1230А(М) і генератор пилоподібної напруги.

Розподільний блок тракту передачі працює так само, як і в тракті прийому. При цьому імпульси 8 кГц на розподільний блок подаються в кінцевому режимі в результаті виділення 8 кГц 23-го каналу з наступним формуванням маркера. У вузловому режимі імпульси 8 кГц надходять у результаті виділення імпульсу маркера з імпульсів приймача.


^ Принцип роботи тракту ретрансляції і відгалуження


Схема тракту ретрансляції і відгалуження надана на рис. 4.

У режимі ретрансляції і відгалуження імпульси, наприклад, напівкомплекта «А» надходять на блок 1220А(Д) і на блок 1220АМ стійки 1200-I напівкомплекта «Б». У блоці 1220АД імпульси приймача через iнверторний каскад надходять на демодулятори блоків 1240. Тут же з виділеного маркерного імпульсу формуються керуючi напруги для блока 1230А(Д), що формує керуючі «підставки» 8кГц для демодуляторів блоків 1240.

У блоці 1220АМ імпульси приймача через iнверторний каскад надходять на каскад гасіння блока 1210А (нормалізатора). Тут же з виділеного маркерного імпульсу формуються керуючi напруги для блока 1230А(М) із наступним формуванням у них керованих «підставок» 8кГц для модуляторів блоків 1240. Ці ж «підставки» 8кГц із блоків 1240, у випадку відгалуження, надходять на каскад гасіння блока 1210А.

У каскаді гасіння блока 1210А імпульси каналів, що відгалужуються, виключаються з загальної послідовності гасячими канальними «підставками», а імпульси, що ретранслюються через прохідні каскади, надходять на підсумовуючий каскад, де до них пiдмiшуються імпульси каналів, що вставляються. Нормалізованi по амплітуді і тривалості імпульси надходять на передавач.


Стійка приймачiв 100-I

^ 2.1. Загальні відомості про стійку приймачів 100-I


Стійка приймачів 100-I входить до складу високочастотного обладнання станції.

Стійка приймачів 100-I складається з основного 170-I і резервного 170-II приймачів, перемикача НВЧ, параметричного малошумливого підсилювача (МШП) 140 і чотирьохконтурного фільтра 103.

Фільтр 103 служить для попередньої селекції сигналів на вході МШП.

Параметричний МШП 140 забезпечує зменшення коефіцієнта шуму приймального тракту станції.

Перемикач НВЧ дозволяє підключати вихід МШП до входу основного або резервного приймача.

Приймач 170 служить для перетворення і підсилення радіоімпульсів НВЧ, їхнього детектування і нормалізації по тривалості й амплітуді відеоімпульсів, отриманих на виході детектора.

Приймальний пристрій має такі основні технічні характеристики:

робочий діапазон частот 1550-2000 МГц містить 46 фіксованих частот, що розташовані через 10МГц;

коефіцієнт шуму приймального тракту з входу дуплексера не більше 9,2;

проміжна частота ППЧ 30МГц;

смуга пропускання ППЧ за рівнем мінус 3дБ 5,5-7,5МГц;

вибірність по сусідньому каналу прийому не менше 50дБ;

вибірність по дзеркальному каналу прийому не менше 55дБ;

максимальний відхід частоти гетеродина з урахуванням кліматичних впливів 0,6МГц;

смуга пропускання відеопідсилювача не менше 1,5МГц;

амплітуда вихідних відеоімпульсів дорівнює 9-15В;

тривалість вихідних імпульсів 0,45-0,6мкс;

потужність, споживана від мережі 220В ± 5% блоком, не перевищує 150Вт.


^ 2.2. Устрій і принцип роботи блока 170


Структурна схема приймача (блока 170) надана на рис. 5

Блок 170 містить у собі такі прилади:

прилад 172 - балансний змішувач;

прилад 135 - генератор;

прилад 174 - підсилювач проміжної частоти (ППЧ);

прилад 175 - відеопідсилювач, АРП і система автоматики;

прилад 176 - прилад живлення;

прилад 171 - відгалужувач;

прилад 171 - атенюатор;

прилад ДАР - датчик аварії-роботи.

Вхідний сигнал на частоті прийому надходить на балансний змішувач. Одночасно через атенюатор, відгалужувач спрямований на змішувач приймача від гетеродина надходить напругу коливань НВЧ.

Ефект перетворення частоти сигналу прийому обумовлений нелінійністю характеристики змішувального діода. Через навантаження змішувача протікають токи комбінаційних частот mfc ± nfг, де fc - частота сигналу прийому, fг - частота коливань напруги гетеродина, m і n - номера відповідних гармонік. Сигнал різницевої частоти fc - fг надходить на підсилювач проміжної частоти, контури якого настроєні на частоту 30МГц.

ППЧ здійснює основне підсилення сигналу по потужності й основну частотну селекцію на проміжній частоті. У ППЧ сигнал детектується і на його виході утворюється послідовність фазовомодульованих відеоімпульсів.

Атенюатор призначений для передачі потужності гетеродина в навантаження, індикації працездатності гетеродина і регулювання рівня гетеродинної напруги.

Відгалужувач спрямований забезпечує роботу гетеродина на узгоджене навантаження, має роз’єм для виміру частоти гетеродина за допомогою хвилеміра і відгалужує сигнал потужністю порядку 2мВт, що подається на змішувач.

З виходу ППЧ послідовність імпульсів надходить на вхід відеопідсилювача, у якому відбувається підсилення, двостороннє обмеження і нормалізація сигналу по амплітуді і тривалості. Нормалізований сигнал, що являє собою послідовність фазовомодульованих відеоімпульсів з частотою проходження 192кГц, надходить на вихід блока 170.

У приладі 175 розташований устрій автоматичного регулювання підсилення (АРП). З виходу АРП негативна напруга по ланцюзі зворотнього зв'язку подається на ППЧ.

Для автоматичного контролю працездатності блока 170 служать система автоматики, яка розташована в приладі 175, і прилад ДАР (датчик аварії-роботи), що разом з реле Р6 при відсутності потужності гетеродина і несправності ППЧ або відеопідсилювача видає сигнал аварії.

Блок приймача виконаний на типовому шасі і містить сім окремих, конструктивно закінчених з΄ємних приладів. З'єднання блока 170 із стійкою 100-I здійснюється за допомогою 30-тиконтактної колодки і високочастотної коаксіальної 75-омної муфти. Маса блока - 24,5кг.


^ Устрій і принцип роботи приладу 172


Прилад 172 являє собою балансний змішувач і призначений для перетворення сигналу НВЧ у сигнал проміжної частоти.

Устрій приладу 172 наданий на рис. 7.

Балансний змішувач має два діоди, навантаженнями яких є конденсатори С1 і С3, а також обмотки трансформатора L1, L2. Елементи С1, L1і С3, L3 розв’язальних фільтрів настроєні на проміжну частоту 30МГц (рис. 7). Потужність сигналу прийому подається на роз’єм 2 щілинного фазообертача, а потужність гетеродина — на роз’єм 1. Через різний шлях проходження у фазообертачі напруга гетеродина приходить на діоди в протифазі. Напруга сигналу проходить однаковий шлях у фазообертачі і подається на діоди у фазі. Такий засіб підключення напруг сигналу і гетеродина дозволяє у роз’язальних фільтрах компенсувати власні шуми гетеродина. Знищення шумів гетеродина в балансному змішувачі покращує співвідношення сигнал/шум на виході приймача. У результаті змішування частот сигналу прийому fc і напруги гетеродина fг на анодах діодів утворюються сумарні і різницеві комбінаційні частоти mfc±nfг. Утворення комбінаційних частот mfc і nfг обумовлено нелінійністю характеристики змішувального діода. Виділення різницевої частоти fc-fг рівної fп=30МГц відбувається у розв’язальних фільтрах С1,L1 і С3, L2. Діоди сполучені по високій частоті з корпусом приладу 172 через блокувальні конденсатори Ск, ємність яких складає 23±3пФ. Реактивний опір, внесений при вмиканні діодів, компенсується узгоджуючими короткозамкненими шлейфами.

Сигнал проміжної частоти fп = 30МГц, завдяки індуктивному зв'язку, передається на вхід лампи Л1 підсилювача проміжної частоти.


^ Устрій і принцип роботи приладу 135


Прилад 135 (генератор) використовується в приймачі як гетеродин.

Принципова електрична схема приладу надана на рис. 9. Прилад 135 являє собою автогенератор, виконаний за схемою з загальною сіткою, і має три коливальні ланцюги.

Перший коливальний ланцюг поданий анодно-сітковим контуром (контур АС). Контур АС утворений індуктивним зв'язком анодного ланцюга з контуром високої добротності (контур ВД) і ємністю анод-сітка лампи Л1.

Другий коливальний ланцюг складається з ємності сітка-катод лампи і замкнутої на кінці лінії радіального типу - катодно-сітковий контур (КС).

Третій коливальний ланцюг - контур ВД являє собою коаксіальну лінію з регульованою довжиною. Контур ВД має індуктивний зв'язок з анодно-сітковим контуром і включений у ланцюг зворотнього зв'язку.

Всі три коливальні ланцюги електрично пов'язані між собою і, по суті, являють коливальну систему автогенератора. Зворотний зв'язок здійснюється за допомогою гвинта, що має контакт на катодній частині катодно-сіткового контуру, який проходить через порожнину радіального контуру й отвір зв'язку контуру ВД з катодно-сітковим контуром.

Щоб виключити безпосередній вплив анодно-сіткового контуру на катодно-сітковий контур, у контурі ВД поставлена перегородка, що екранує гвинт зворотного зв'язку, що входить у порожнину контуру ВД.

Таким чином, зворотний зв'язок здійснюється через високо-добротний контур ВД, котрим і визначається стабільність частоти коливань гетеродину.

Напруга джерела анодного живлення прикладена до дільника R1-R3. Плюс напруги джерела живлення подається на анод лампи через резистор R4, R5, R6. З дільника R1-R3 на сітку лампи подається позитивна напруга зсуву, що частково компенсує негативну напругу, подану на сітку з резистора R7. Таким чином, на сітку лампи подається сумарна напруга зсуву.

Анодний струм, протікаючи по анодному ланцюгу, збуджує НВЧ коливання в контурі ВД. Частина енергії НВЧ через індуктивно-ємнісний зв'язок (гвинт) подається в катодно-сітковий контур. Елементом зв'язку навантаження з контуром ВД є штир зв'язку виводу енергії, який являє собою продовження внутрішнього провідника кабелю. Розмір зв'язку регулюється зануренням елемента зв'язку в порожнину контуру ВД на різну глибину. Енергія НВЧ з контуру ВД у навантаження відводиться за допомогою кабелю ВЧ.

Катодно-сітковий контур сполучається з контуром ВД за допомогою плоскопаралельних поверхонь, пружинного контакту, отворів зв'язку і закріплюється чотирма гвинтами. З'єднання лампи з катодним контуром здійснюється за допомогою пружинних контактів (накального і катодного) і жорсткого з'єднання сіткового електрода лампи з корпусом (електрод стискується гайкою).

Анодний конта^ 3.6. Устрій приладу 1505 і приладу ОКГВ-4

Прилад 1505 (відгалужувач спрямований) призначений для розподілу потужності в заданому співвідношенні.

Устрій приладу 1505 наведено на рис. 21.

Прилад 1505 включений у ланцюг між генератором допоміжним (приладів 134) і основним генератором (приладом 132) передавача.

Коефіцієнт стоячої хвилі по напрузі в робочому діапазоні частот не більш 1,3 із боку плеча Ш1 і не більш 1,65 із боку плеча Ш3. Перехідне загасання між плечами Ш1 і Ш3 у діапазоні робочих частот 13±2 дБ.

Прилад 1505 виконаний на пов'язаних плоских лініях 2 із повітряним заповненням. У області зв'язку відгалужувач являє собою чвертьхвильову смугову лінію.

Ширина смужок і відстань між смужками в області зв'язку підібрані таким чином, що при надходженні НВЧ потужності в плече Ш1 сигнал поширюється в плече Ш2 і частина його з перехідним ослабленням біля 13 дБ поступає у плече Ш3. В другому плечі повторної лінії потужність практично не поступає і на нього ставиться узгоджене навантаження 4. Для надання жорсткості смужки зажимаються двома фторопластовими брусками 3.

Прилад ОКГВ-4 (відгалужувач спрямований) призначений для відгалуження НВЧ потужності блока 130 на хвилемір, забезпечення індикації потужності, контролю форми імпульсів і для видачі сигналу на прилад ДАР.

Відгалужувач ОКГВ-4 конструктивно являє собою відрізок коаксіальної лінії з пов'язаними з