Реферат: Матеріали обласного семінару- практикуму

ПОЛТАВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

ІМ. М.В.ОСТРОГРАДСЬКОГО


ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР ПРАКТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

І СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ


НАУКОВО – ПРАКТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМКІВ РОБОТИ

ФАХІВЦІВ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ.


ПОШИРЕННЯ КРАЩОГО ДОСВІДУ РОБОТИ




МАТЕРІАЛИ ОБЛАСНОГО СЕМІНАРУ- ПРАКТИКУМУ

(м.Полтава, 29-30 травня 2008 р.)

Науково-практичне забезпечення пріоритетних напрямків роботи фахівців психологічної служби. Поширення кращого досвіду роботи. Матеріали обласного семінару-практикуму, - Полтава: ПОІППО, 2008. – 20 с.


Укладач:
^ Н.О.Лук’яненко, методист обласного центру практичної психології і соціальної роботи

Відповідальний за випуск:
Н.О.Лук’яненко, методист обласного центру практичної психології і соціальної роботи

Макет та друк:
^ Н.О.Лук’яненко, методист обласного центру практичної психології і соціальної роботи
До збірки матеріалів обласного семінару-практикуму “Науково-практичне забезпечення пріоритетних напрямків роботи фахівців психологічної служби. Поширення кращого досвіду роботи” входить програма семінару. Також збірник включає статті практичних психологів, що поширюють власний досвід роботи за такими напрямками: «Нові освітні технології: ейдетика» (Деменська Т.Г.), «Професійне самовизначення старшокласників» (Листопад М.П.) та статтю координатора обласної координаційної ради програми «Сприяння просвітницькій роботі «рівний-рівному» серед молоді України щодо здорового способу життя» Новака О.О. «Психологічні передумови формування здорового способу життя у підлітковому віці за методом «рівний – рівному»».


©Обласний центр практичної психології

і соціальної роботи

Науково-практичне забезпечення пріоритетних напрямків роботи фахівців психологічної служби. Поширення кращого досвіду роботи. Матеріали обласного семінару-практикуму, - Полтава: ПОІППО, 2008. – 20 с.


Укладач:
^ Н.О.Лук’яненко, методист обласного центру практичної психології і соціальної роботи

Відповідальний за випуск:
Н.О.Лук’яненко, методист обласного центру практичної психології і соціальної роботи

Макет та друк:
^ Н.О.Лук’яненко, методист обласного центру практичної психології і соціальної роботи


Підписано до друку : Формат 60*84/16

Папір офсетний. Ум друк.арк. 2,0 Тираж 40 прим.


^ 36029, м.Полтава, вул. Жовтнева, 64. Тел. 2-76-75

e-mail: redpm@pei.poltava.ua


©Обласний центр практичної психології

і соціальної роботи


ЗМІСТ


Програма…………………………………………………………...…



2

Професійне самовизначення старшокласників

Листопад Марина Петрівна, практичний психолог Артемівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст………………………………………………..


^ Нові освітні технології: ейдетика

Деменська Тетяна Гімраївна, практичний психолог Диканської гімназії

ім. М. В. Гоголя………………………………………………………………….



7


10

Психологічні передумови формування здорового способу життя у підлітковому віці за методом «рівний – рівному»

Новак Олег Олександрович, в.о. доцента кафедри педмайстерності ПОІППО,

обласний координатор програми «Сприяння просвітницькій роботі

«рівний – рівному» серед молоді України щодо здорового способу життя»……………...



14






















Погоджено:

Проректор

з науково-методичної роботи


___________________В.М.Золотухіна




^ Затверджую: Ректор ПОІППО


__________________ В.В.Зелюк

Програма проведення обласного семінару-практикуму

Тема: Науково-практичне забезпечення пріоритетних напрямків роботи фахівців психологічної служби. Поширення кращого досвіду роботи.


Дата проведення: 29-30 травня 2008 р.(четвер, п’ятниця)


Місце проведення: Полтавський обласний центр естетичного виховання учнівської молоді, Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені М.В.Остроградського


Учасники: керівники районних (міських) психологічних служб, практичні психологи та соціальні педагоги загальноосвітніх навчальних закладів, закладів інтернатного типу, ПТНЗ, ВНЗ І-ІІ р.а., практичні психологи державних та громадських установ


29 травня

08.00 – 08.45 Заїзд та реєстрація учасників семінару. Ознайомлення з виставкою буклетів, листівок, інформаційних матеріалів, які презентують діяльність організацій, що беруть участь у семінарі.

Лук’яненко Наталія Олексіївна, методист обласного центру практичної психології

09.00 – 09.20 Відкриття семінару.

Налагодження співпраці працівників психологічної служби системи освіти та практичних психологів державних і громадських установ, які здійснюють соціально-психологічний супровід проблем навчання та виховання підростаючого покоління.

Нагородження працівників психологічної служби Полтавської області.

Зелюк Віталій Володимирович, ректор Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В.Остроградського

09.20 – 09.30 Організація співпраці практичних психологів з метою поширення кращого досвіду роботи фахівців психологічної служби Полтавської області.

Муліка Катерина Миколаївна, завідувачка обласним центром практичної психології і соціальної роботи

09.30 – 09.40 Діяльність практичного психолога обласного центру соціальних служб для молоді.

Жученко Євгенія Володимирівна, провідний спеціаліст обласного центру соціальних служб для молоді Полтавської обласної державної адміністрації

09.40 – 09.50 Досвід роботи практичних психологів Полтавського осередку Української спілки психотерапевтів.

Сєдих Кіра Валеріївна, Полтавський осередок, Українська спілка психотерапевтів

09.50 – 10.00 Специфіка діяльності центру практичної психології Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області. Грані співпраці з практичними психологами системи освіти.

Григорович Владислав Владиславович, капітан міліції, начальник центру практичної психології управління роботи з персоналом ГУМВС України в Полтавській області

10.00 – 10.10 Сприяння продуктивній зайнятості молоді - важливе завдання державної служби зайнятості.

Почіп Віталій Миколайович, заступник начальника відділу організації профорієнтації Полтавського обласного центру зайнятості

10.10 – 10.20 Особливості діяльності психолого-педагогічного товариства м. Полтави «СпАнна»

Кловацький Володимир Вікторович, голова психолого-педагогічного товариства м. Полтави «СпАнна»

10.20 – 10.30 Корекційно-розвивальна робота практичного психолога з дітьми в Полтавському обласному притулку.

Гусак Юлія Сергіївна, практичний психолог обласного притулку для дітей служби у справах дітей Полтавської облдержадміністрації

10.30 – 10.40 Інформаційно-психологічне забезпечення психологічного супроводу навчального процесу

Шаповал Олена Анатоліївна,

головний редактор, відмінник освіти, практичний психолог

10.40 – 10.50 Проблеми соціальної педагогіки і сьогодення

Снігульська Валентина

керівник проекту «Соціальний педагог»

10.50 – 11.00 Діяльність практичного психолога Полтавського обласного наркологічного диспансеру.

Храмов Дмитро Володимирович, практичний психолог Полтавського обласного наркологічного диспансеру

11.00 - 11.10 Полтавський обласний центр профілактики та боротьби зі СНІДом – грані співпраці з практичними психологами системи освіти

Кузьменко Ганна Дмитрівна, практичний психолог Полтавського обласного центру профілактики та боротьби зі СНІДом

11.10 - 11.20 Особливості діяльності практичного психолога Полтавського обласного психоневрологічного диспансеру у рамках співпраці із практичними психологами освітніх установ.

Піскунова Ольга Іванівна, практичний психолог Полтавського обласного психоневрологічного диспансеру

11.20 - 11.30 Психотерапевтична робота громадської організації «Кременчуцький сімейно-психологічний центр» із потерпілими від насилля

Осадча Валентина Іванівна, керівник громадської організації «Кременчуцький сімейно-психологічний центр»

11.30 - 11.40 Відділення «Клініка дружня до молоді» на базі Полтавської дитячої міської клінічної лікарні. Специфіка діяльності

Вінніченко Наталія Володимирівна, завідуюча відділенням «Клініка дружня до молоді»

11.40 - 11.50 Психологічна підтримка дітей та сімей, яких торкнулась проблема ВІЛ-СНІД.

Мостова Віра Іванівна, практичний психолог благодійної асоціації «Світло надії»

11.50 - 12.00 Реабілітація наркозалежної молоді. Громадська організація Клуб «Квітень».

Аничин Євген Миколайович, голова правління громадської організації Клуб «Квітень»


12.00 - 13.00 Обід


13.00 - 15.30 Майстер-класи


1. Фокус-група «Життєві вміння дитини»

Снігульська Валентина,

керівник проекту «Соціальний педагог»

2. Від ресурсів фахівця до ресурсів клієнта

Лукова Світлана Володимирівна, магістр практичної психології

Івлєва Ірина Олександрівна, практичний психолог, члени української спілки психотерапевтів

3. Психологічна підтримка дітей та сімей, яких торкнулась проблема ВІЛ-СНІД

Мостова Віра Іванівна, практичний психолог благодійної асоціації «Світло надії»

4. Просвітницька робота працівників громадської організації «Клуб «Квітень»»

Аничин Євген Миколайович, голова правління громадської організації Клуб «Квітень»

Сєдих Сергій Миколайович, представник міжнародної благодійної організації «Федерація «Клубний дім»»

5. Теорія та практика психологічного консультування: екофасилітативний підхід

Сухенко Я.В., методист обласного центру практичної психології і соціальної роботи


30 травня


08.00 – 08.30 Реєстрація учасників семінару. Індивідуальна робота в центрі практичної психології і соціальної роботи.

Лук’яненко Наталія Олексіївна, методист обласного центру практичної психології

08.30 – 09.00 Пріоритетні напрямки роботи психологічної служби системи освіти у 2008-2009 н.р.

Муліка Катерина Миколаївна, завідувачка обласним центром практичної психології і соціальної роботи

09.00 – 12.00 Майстер-класи.


Здоров’язберігаючі технології в освіті: презентація програми «Сприяння просвітницькій роботі «рівний-рівному» серед молоді України щодо здорового способу життя».

Новак Олег Олександрович, обласний координатор Програми

Лукова Світлана Володимирівна, тренер-консультант Програми


Нові освітні технології: ейдетика.

Деменська Тетяна Гімраївна, практичний психолог Диканської гімназії імені М.В.Гоголя


Презентація тренінгової програми професійної орієнтації учнівської молоді.

Листопад Марина Петрівна, практичний психолог Артемівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст.


Використання психокорекційних програм у діяльності практичного психолога системи освіти.

Муліка Катерина Миколаївна, завідувачка обласним центром практичної психології і соціальної роботи


12.00 – 15.00 Екскурсія «Козацькими стежинами», смт.Диканька


15.00 Від’їзд учасників семінару


Методист Н.О.Лук’яненко


Професійне самовизначення старшокласників.


Листопад Марина Петрівна, практичний психолог Артемівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст.

Організація самостійного і відповідального вибору професії учнівською молоддю потребує психологічних технологій, що розробляється на основі тематично укомплектованого діагностичного інструментарію. Для вирішення проблеми професійного самовизначення необхідно створити цілісну технологію профорієнтації. Діагностика є лише частиною цієї технології, окрім якої потреба у проведенні спеціальних тренінгів.

Для розуміння концептуальної основи такої побудови тренінгової програми професійного самовизначення, необхідно розкрити теоретичні аспекти професійного і життєвого самовизначення.

Професійне самовизначення – це частина більш загального процесу життєвого самовизначення . І щоб зрозуміти, як молодь визначається у професійній сфері, потрібно розібратися у механізмах життєвого самовизначення. Професійне самовизначення – це не одномоментний акт всередині життєвого самовизначення, не озаріння типу “Я знаю ким мені бути!”, а відносно довготривалий процес.

Отже, проводячи тренінги, потрібно пам¢ятати, що будь-який крок учасників у напрямку професійного самовизначення – це одночасно і дія щодо життєвого самовизначення, а також соціального і особистісного.

Виходячи з того, що базовим конструктом, навколо якого будується світогляд людини, є мета життя, то можна припустити, що у підлітковому віці мета часто приймає форму образу майбутньої професії. Тому поетапне навчання підлітка умінню самовизначатися у професійній сфері, формування у нього образу свого професійного майбутнього, рівносильні навчанню підлітка конструюванню своєї мети життя.

Одним із ефективних принципів організації вибору професії є “навчання через власний досвід”. Це означає, що спочатку людині надається можливість діяти і отримувати якийсь практичний досвід, а потім пропонують самому цей досвід осмислити і самому зробити висновки. Цей шлях є складнішим за навчання через теорію, коли спочатку розповідають теоретичні положення, а потім дають практичні завдання для закріплення теоретичних знань, але навчати навичкам професійного і життєвого самовизначення потрібно саме через досвід. У житті насправді так і виходить. Тільки цей стихійний процес майже неможливо контролювати. Але ефективно проведений тренінг, що використовує принцип “навчання через досвід”, може замінити стихійний процес придбання і осмислення досвіду, який може тривати роками.

Навчання навичкам професійного самовизначення – це швидше модель для формування більш універсальних навичок, які необхідні в житті в цілому.

Навчити підлітка вибирати – ось головна концептуальна мета тренінгу. Тенденції розвитку сучасної освіти в Україні та закони ринку зумовлюють необхідність розробки нових психологічних тренінгових програм з профорієнтації. Для старшокласників актуальна організаційна основа профорієнтації: формування навичок усвідомленого професійного самовизначення. Тренінгова програма створюватиме сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, для формування у школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності. Згідно Концепції профільного навчання у старшій школі, закладаються нові підходи до організації освіти: вона має функціонувати як профільна. Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України 24/2003.

Отже, метою даної тренінгової програми є формування навичок самостійного і відповідального вибору професії та життєвого самовизначення.

^ Головним завданням тренінгу є створення зовнішніх і внутрішніх інструментів для професійного самовизначення учнів.

З головного завдання випливають три взаємопов’язаних задачі:

1)структурування у свідомості учасників тренінгу зовнішнього світу (свого досвіду);

2)структурування внутрішнього світу ( свідомості);

3)інтегрування структур зовнішнього і внутрішнього світу.

Формою відстеження ефективності тренінгу є проведення анкетування по закінченні курсу занять. Однак вихідна анкета не виміряє ефективності, оскільки в учасників ще не було можливості застосувати на практиці свої уміння, які вони щойно отримали. Одразу після тренінгу ви вимірюється лише реакція учасників на процес, а не ефективність самого тренінгу. Потрібно трохи почекати (місяць чи більше) і тільки тоді задавати питання учасникам.

Література

1.Вітковська О. І. професійне самовизначення особистості і практичні аспекти професійної консультації. - К.: Науковий світ, 2001.

2.Головаха Е. М. Жизненная перспектива и профессиональное самоопределение молодёжи. – К., 1988.

3. Голомшток А. Е. Выбор профессии и воспитание личности школьника. – М.: Педагогика, 1979.

4. Журавлёв В. И. Вопроси жизненного самоопределения личности. М.: Знание, 1983.

5. Захаров Н. Н., Симоненко В. Д. профессиональная ориентация школьников. – М.: Просвещение, 1989. – 512 с.

6. Исследовательский проект «Томская инициатива»

(http: // www/ executive. ru/ publications/ analysis/ article_1423/).

7. Климов Е. А. Как выбирать профессию. Книга для уч-ся 2е издание. М., 1990.

8. Климов Е. А. психология профессионального самоопределения. Учебное пособие. Ростов-на-Дону., 1996

9. Кон И. С. В поисках себя: Личность и её самосознании. М. Политиздат, 1984.

10. Лук’яненко Н.О. Кроки до самопізнання: програма курсу занять з психології. Полтава, 2006.

11. Прощицкая Е. Н. Выбирайте профессию. М.: Просвещение, 1991. – 144 с.

12. Пряжникова Е. Ю., Пряжников Н. С.Профориентация: Учебное пособие для студ. висш. учеб. заведений. М.: Издательский центр «Академия», 2005.

13. Сафин В. Ф. Психология самоопределения личности: Учебное пособие. Свердловск.. 1986.

14. Снегирева Т. В. Личносное самоопределение в стершем школьном возрасте //Вопроси психологи. 1989 №2 с. 27-35.

15. Тюшев Ю. Вибор профессии: Тренінг для подростков. Питер., 2006.

16. Тутубалина Н. В. Твоя будущая профессия: сборник тестов по проф.. ориентации. Ростов-на-Дону. «Феникс», 2006.

17.Фопель К. Психологические группы: рабочие материалы для ведущего. М.: Генезис, 2005

18. Франкл. В. Человек в поисках смысла. М. : Прогресс, 1990.

19. Чистякова С. Н., Захаров Н. Н. Профессиональная ориентация школьников: Организация и управление. М., 1987.

20. Шавир П. А. Психология профессионального самоопределения в ранней юности. М.: Педагогіка, 1984.

21. Шеховцова Л., Шеховцов О. Психологическое сопровождение выбора профессии в школе. Санкт-Петербург «Северо-Запад», 2006.


Нові освітні технології: ейдетика

Деменська Тетяна Гімраївна,

практичний психолог

Диканської гімназії

ім. М. В. Гоголя


^ Ключ к ошибкам лежит

в психологии восприятия,

а не в психологии памяти.

А. Лурия

В період розвитку науки, коли з’являється багато нових освітніх і виховних технологій, вчителю потрібно вибрати серед них такі, які б дали змогу кожній дитині комфортно, легко та із задоволенням здобувати нові знання, відчуваючи задоволення від реалізації своїх здібностей, конкуруючи тільки із собою самим вчорашнім і завжди виграючи в цьому змаганні.

Чому учень, який ледь не напам’ять знає програму телепередач, цитує всі реклами, чудово володіє комп’ютером, знає текст і мотив безлічі пісень, не може вивчити просте правило чи вірш, розв’язати задачу? Мабуть проблема не в самій дитині, а в тому способі навчання, який ми їй пропонуємо. Адже до початку навчання в школі дитина оволоділа мовою, навчилася орієнтуватися в просторі і часі, зуміла пізнати основи суспільних відносин - і все це без напруження, в процесі щоденного життя, ніби граючись. Процес же навчання в школі перетворюється для більшості учнів у повинність, примусову працю.

У кожної дитини від народження є цілісне, яскраве, образне сприйняття світу, яке, нажаль, руйнується при традиційних сучасних формах навчання. Його заміняють сірими, ,,розжованими’’ до втрати інтересу, кусками чужого досвіду, голосно називаючи ,,педагогічною програмою підготовки до життя’’.

Чому так відбувається ? Звернемось до теорії. Мозок людини складається з двох півкуль. Права – образна півкуля, ліва – словесна. Права – це емоції, ліва – розум. Мозок звик запам’ятовувати все таким , як є – в багатстві кольорів, звуків, запахів. Сприймаючи щось, він в правій півкулі утворює образ – модель, в лівій - відповідні слова. Сприйняття таким чином не стирається. Воно породжує геніальні вірші, книги, картини, відкриття. Це для нього є органічним і природним.

Але з розвитком цивілізації ці зв’язки порушились. Дев’яносто процентів інформації ми отримуємо не в повному обсязі – голос диктора, текст книги, картинки телевізора, ін. В одній півкулі інформація закарбовується, в іншій - безформенна пляма. Так з’являється неконтрольоване забування, дефекти уваги, пробіли пам’яті.

Образна пам’ять штучно доповнює інформацію до повноцінного образу. Включення всіх каналів сприйняття відміняє принцим ,,повторение – мать учения’’. Моментальне запам’ятовування – адекватна реакція, ніяких стресів, впевненість в собі, розумова робота стає творчою. Зумів уявити – значить пам’ятаєш. Навчання зводиться до розуміння. Уявив – вже знаєш. З’являється здібність відтворювати інформацію через любий проміжок часу, забувати довільно, займатися кількома справами відразу без втрати якості і т. д.

Виростає швидкість роботи, об’єм оперативної пам’яті, Якщо словесна – це 72 біт/с на один образ, то образна – 605 біт/с. Біт інформації – це однозначне запитання з відповіддю ,,так’’ або ,,ні’’. Якщо мозок словесною пам’яттю задає 5-9 таких запитань в секунду, то образною – 55-65.

Виходячи з цих міркувань і врахувавши те, що за дослідженнями вчених, все, що ми колись бачили, чули, відчували, тобто сприймали, неминуче ,,записується’’ в нашій пам’яті, ейдетика пропонує використати вміння кожної людини сприймати інформацію так, як ми це робили в дитинстві – не напружуючись.

Отже, ейдетика – напрямок психології, освітня технологія, яка розвиває, вдосконалює пам’ять на основі образного мислення. ,, Eidos” в перекладі з грецької мови – яскравий образ. Звідси і назва одного з психічних процесів – ейдетизма. Ейдетизм – це різновид образної пам’яті, пов’язаний з умінням бачити предмет, який вже зник з поля зору. Ейдетик не згадує, а ніби продовжує бачити, відчувати те, чого вже немає. Його свідомість зберігає не тільки контури, образи предметів, а й кольори, запахи, смакові відчуття .Особливо цей феномен властивий дітям.

В 30-ті роки минулого століття німецький вчений Е. Йенш першим ввів в сучасну психологію термін “ейдетизм” і довів, що образне мислення - закономірна стадія дитячого розвитку. Кожна дитина – ейдетик, казав він, але розрізняв явний ейдетизм і прихований. Явний ейдетик бачить неіснуючий в даний момент предмет з відкритими очима, своїм внутрішнім зором, формує внутрішній образ, а прихований – продовжує бачити зниклий предмет, тільки закривши очі і зосередившись на ньому. В Радянському Союзі в 20-30-ті роки минулого століття питаннями ейдетики займалися А. Лурія, Л. Виготський, С. Рубінштейн, Б. Тєплов. Але в кінці 30-х років, враховуючи ряд обставин (співпраця Еріха Йенша з нацистами, заборона в 1936 році в СРСР педології ), ейдетика в нашій країні була заборонена.

З середини 80 –х років минулого століття в Москві відроджувати цей напрямок психології почав Ігор Матюгін. Ним створена і багато років плідно працює “Школа Ейдетики”. Результати її роботи доводять, що при заучуванні, зубрінні людина напружує в основному зорову і слухову пам’ять, а інші канали сприйняття не задіяні. Але однобока інформація не спрощує, а утруднює роботу мозку. Результати дослідів і експерементів, проведених працівниками “Школи Ейдетики” довели, що проблема не в запам’ятовуванні, а в пригадуванні інформації. Цей висновок підтведжується дослідами Г. Еббінгауза, проведеними ще на початку ХХ ст. Цей психолог визначив, з якою швидкістю відбувається забування вивченого матеріалу. Найбільший обсяг матеріалу забувається протягом перших дванадцяти годин, приблизно 50%. Далі забування йде повільніше. Через тиждень воно поглинає ще 25 % матеріалу. З плином часу набуті знання поволі вивітрюються. І зберігаються тільки ті, які супроводжувалися яскравими образами, асоціаціями.

То чому б тоді все запам’ятовування не проводити за допомогою уяви, фантазії, образів? Чому не використати природну властивість дитини фантазувати, уявляти?

Саме на такому запам’ятовуванні, супроводженому і підтриманому уявою, базується ейдетика. Тренуючи уяву і образи мислення, сприяти вдосконаленню пам’яті – ось головне завдання ейдетика. І тоді не потрібно ставити перед собою мету – запам’ятати!, при яскравому, чіткому уявному образі запам’ятовування відбувається автоматично. Єдина вимога – асоціації і образи повинні бути позитивними, незвичними.

Безумовними перевагами ейдетики є :

простота і доступність ;

можливість використання вчителем під час уроків чи в позаурочний час ;

методика не вимагає спеціального обладнання ;

використання цікавих, нових методів, які сприймаються дітьми як гра ;

можливість застосування в різних галузях.

Внаслідок впровадження уроків ейдетики в 4-му класі Диканської гімназії ім. М. В. Гоголя в учнів спостерігається підвищення темпу та об’єму запам’ятовування інформації, розширення горизонтів творчого мислення, формується впевненість в своїх силах та самоповага, вдосконалюються навички спілкування.

Звичайно, не можна в одній невеликій статті розкрити всі методи та можливості ейдетики. Крім того, деякі з них потребують певної підготовки. Але той, хто зацікавиться,завжди зможе знайти шляхи до вдосконалення і розвитку.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Антощук Е. Знакомтесь,ваша память:Скорая педагогическая помощь от Украинской школы эйдетики ,,Мнемозина’’.-К.:Вирій,2005.-110с.

2. Грединарова Е. Психологические средства формирования творческого мышления // Практична психологія та соціальна робота.-2006.-№11-С.35-41

3. Грединарова Е. Учебно-игровая деятельность как средство формирования готовности к овладению учебной деятельностью.-К.:Знание.-1998.-20 с.

4. Деменська Т. Нові освітні технології:ейдетика// Імідж сучасного педагога.-2005.-№8-С.50-52

5. Кашуба Л., Кендюхова А. Ейдетика: кроки до інтеграції освітніх технологій // Конструирование учебного процесса на основе ТРИЗ-педагогики/ Сборник докладов научно-практической конференции 14-15 июня 2005.-Запорожье.-С.168-179.

6. Матюгин И.,Жемаева Е.,Чакаберия Е.,РыбниковаИ. Как развить хорошую память.- М.: РИПОЛ КЛАССИК, 2004.-416 с.:ил.

7. Міфи Давньої Греції. Для серед. шкіл. в. (Переказ К. І. Гловацької. Наук. керівник вид. та автор передм. А. О. Білецький. Худож. оформл. Р. З. Масаутова ). – К.: Веселка, 1980. – 215 с.,іл.

8. Слободенюк Л. Особливості пам’яті дітей з підвищеними розумовими здібностями// Практична психологія та соціальна робота.-2000.-№8.-С.43-46.

Психологічні передумови формування здорового способу життя

у підлітковому віці за методом «рівний – рівному»

Новак О.О.,

в.о. доцента кафедри педмайстерності ПОІППО,

обласний координатор програми «Сприяння просвітницькій роботі

«рівний – рівному» серед молоді України щодо здорового способу життя»


протягом останнього часу в системі освіти намітилася тенденція до перегляду змісту показників ефективності діяльності загальноосвітніх начальних закладів, серед яких і донині левову частку становлять виключно показники навчальних досягнень учнів. Все більшої уваги з боку суспільства набуває здатність вчитися протягом усього життя, вміти застосовувати знання на практиці, в нестандартних умовах, зберігати і укріплювати власне здоров’я, необхідне для досягнення життєвого успіху тощо.

Сам факт підвищення уваги до стану здоров’я учнів свідчить про визнання його вагомості і значущості у процесі формуванні особистості. в сучасному розумінні термін «здоров’я», як відомо, не зводиться лише до показників стану фізичного здоров’я (відсутність фізичних вад або хвороб), а включає ще й компоненти «соціальне», «духовне» та «психічне» благополуччя людини. Всі складові здоров’я відповідно потребують адекватної комплексної системи виховної роботи, здатної забезпечити виконання поставлених завдань.

Як відомого, чим складніше об’єкт впливу, тим складніше має бути і система заходів, покликаних забезпечувати психолого-педагогічний супровід його формування. Це вимагає досягнення необхідного рівня різноманітності програм, підходів, вправ, заходів, активного пошуку «того, що працює» у сфері формування здорового способу життя учнів.

У 2001 році на Україні започаткована Програма «Сприяння просвітницькій роботі «рівний – рівному» серед молоді України щодо здорового способу життя», яка має на меті формування відповідальної безпечної поведінки учнів. Зміст та форми роботи з підлітками технологічно дозволяють, при дотриманні «чистоти» реалізації Програми, протягом тренінг-курсу сформувати в учасників позицію щодо здорового способу життя, що складається з 2-х компонентів:

наявність необхідних знань, сформованість переконань та цінностей, направленості, мотивації щодо здоров’я і здорового способу життя;

володіння уміннями і навичками, необхідними для реалізації цих знань, переконань та цінностей. Здатність діяти навіть всупереч тиску оточуючого середовища для захисту власних цінностей і переконань.

Традиційний навчально-виховний процес в основному забезпечує формування 1-го компоненту і направлений на понятійну сферу учня – передачу знань. Програма здатна скоригувати недостатній формуючий вплив школи щодо другого компоненту. У ній передбачена не тільки, власне, передача знань, навчання, а й створення умов для тренування в лабораторних умовах, закріплення в рамках поведінкового підходу (рольові ігри, програвання ситуацій, взаємонавчання тощо) умінь і навичок відповідальної безпечної поведінки.

Одним із стрижневих методичних підходів Програми, що забезпечують її ефективність і результативність, є використання методу «рівний – рівному», що передбачає передачу інформації між ровесниками. Поширення достовірної інформації щодо ЗСЖ забезпечується в рамках організованих (тренінги, що проводять самі підлітки-інструктори, масові заходи, акції, конкурси тощо) та неорганізованих (під час спільного проведення вільного часу, у процесі чого підліток власним прикладом утверджує вибір здорового способу життя) форм роботи.

Переваги та цінність цього методу полягають не тільки у більшій довірі до одержуваної інформації, постійності її передачі (вербально і власним прикладом, діями), розумінні потреб, найоптимальніших шляхів донесення інформації ровесникам.

Метод забезпечує розвивальний ефект у процесі особистісного становлення, оскільки супроводжує розгортання вікових психологічних новоутворень в зоні найближчого розвитку дитини. Набуваючи на кожному віковому етапі різного контексту, метод забезпечує педагогічний супровід дитини в рамках ведучої діяльності, створюючи умови для формування психічних, духовних та соціальних потреб, особистісний розвиток протягом усього періоду від 11-12 до 18 років.

Зупинимось на вікових психологічних новоутвореннях молодшого і середнього підліткового віку.

Ведучою діяльністю є особистісне спілкування з ровесниками, суспільно-корисна діяльність. До основних потреб належать:

розширення меж власного «Я», всебічне вивчення, випробовування себе, практика різних соціальних ролей. Підліток шукає відповіді на запитання: «що я можу і чого не можу», «чого я хочу насправді», «де я сам і що в мені моє»;

«примірювання» до себе моделей дорослої поведінки, що виражається в реакціях емансипації;

бажання брати участь у суспільно-корисній діяльності, уміння будувати спілкування в різних колективах з урахуванням прийнятих норм взаємовідносин;

потреба у самоствердженні.

Важливими психологічними новоутвореннями є розвиток рефлексії на власну поведінку; уміння оцінювати можливості власного «Я», тобто розвиток самосвідомості; розвиток самооцінки; перехід від конкретного до абстрактного, теоретичного мислення (в учнів класів розвивального навчання це відбувається раніше). У підлітків з’являється установка на загальні просторові і часові масштаби, що стають важливіші за поточні, буденні уявлення, проекти стають більш реальними ніж те, що відбувається в дійсності. Прагнучи здійснити нечіткі і некритичні проекти, дитина зустрічається з невідповідністю своїх уявлень про світ і реальному стану речей. І в цьому конфлікті підліток поступово починає усвідомлювати межі своєї дорослості, що визначаються ступенем самостійності і відповідальності.

За певних умов переломний період не обов’язково може протікати як кризовий. Якщо кризу розглядати як конфлікт між прагненням більшого (задоволення нових потреб) але нездатністю бути успішним, ефективним у тих сферах діяльності, що підлягають опануванню (задовольняти потреби), то психологами в рамках діяльнісного підходу закономірно ставились запитання: «які педагогічні засоби впливу на дитину та можливості спеціальної організації процесу навчання можна використати, щоб створити найбільш оптимальні умови для розвитку учнів?»

З вищезазначених особливостей віку можна зробити деякі педагогічні висновки:

необхідна спеціальна організація переломного періоду життя учнів, що попереджує початок підліткової кризи. Дорослі повинні забезпечити умови, у яких учні можуть відчути себе реально «дорослими», вчитися визначати межі компетентності, розширювати рольовий діапазон. Створення за допомогою дорослого ситуацій успіху, можливості самоствердження у суспільно-корисній діяльності дозволить формувати позитивну самооцінку, прагнення розвиватися далі (у суспільно-корисній сфері). Розвиток механізму рефлексії причин власних успіхів і невдач дозволить сформувати адекватну самооцінку, позитивний «Я-образ», віру в свої сили, навчить ставитися до проблеми як до можливості її вирішення. (Якщо цього не трапиться, підліток після невдачі, будучи нездатним самостійно зрозуміти її причини та шляхи подолання, ризикує втекти від неї у ті сфери діяльності, де немає потреби особливо напружуватися, і де можна через різні сурогати-замінники (тютюн, алкоголь, психоактивні речовини) одержати суб’єктивне задоволення базових потреб).

Забезпечити перехід у бік розширення сфери самостійності учнів, проявлення