Реферат: Сценарії виховних заходів з історії та правознавства

Сценарії виховних заходів з історії та правознавства
З М І С Т
Права і обов'язки громадян України. Діти та їхні права (Брейн-ринг)


3

Гетьман Іван Мазепа як поет (Історико-літературний вечір)


7

Утворення Західноукраїнської Народної Республіки (Історико-літературний вечір)


13

Живи і міцній, Українська державо! (Вечір до Дня незалежності України)


17

Нехай панують на землі добро і справедливість (Виховний захід на правову тематику)


25

"Працював він для народу і для свого краю" (Вечір до річниці з дня народження М.С.Грушевського)


29

"Краще запалити одну свічку, ніж пітьму ганьбити" (Історико-літературна композиція)


38

"Мир душі твоїй, Богдане" (Вечір до річниці з дня народження Богдана Хмельницького)


43

"Свято зі слізьми на очах" (Історико-літературний вечір)

48

"Україно, мій духмяний дивоцвіт, через терни йшла до волі стільки літ" (Виховна година)


55

"Від Бога наша пісня" (Вечір пам'яті Володимира Івасюка, Назарія Яремчука, Ігоря Білозіра)


60

Українська національна символіка (Усний журнал)

65

Наші символи  наші святині (Виховний захід)

76

Моя земля  це незалежна Україна (Виховний захід до річниці проголошення незалежності України)


84

Дипломатичні суперечки (Міжнародні відносини і зовнішня політика Української держави в останні роки гетьманування Б.Хмельницького) (Рольова гра)



90

Подорож козацькими стежками (Історико-літературний вечір)


97

Козацька слава не вмре, не загине (Історико-літературний вечір)


102

Правові пам'ятки України (Історико-літературна композиція)


109

Незвичайна подорож через Дніпровські пороги на Січ (Конкурс-подорож)


117

Зародження Гуситського руху (Вистава)

125

Ти будеш жити, Україно! (Історико-літературна композиція)

132

Прийди до серця, Україно! (Історико-літературний вечір)

137

Чорнобиль не має минулого часу (вечір-пам'ять)

142

Прийди до серця, Україно, благослови добром мене (Історико-літературна композиція)


152

"Круточила наша доля, не вода в ній  кров тече… Козаку найперше  воля, козаку найперша  честь" (Вечір козацької слави)


155

"Тої слави козацької повік не забудем! (Вечір козацької слави)

161

"Славна Січ Запорізька" (Урок-композиція)

167

Герої Еллади (Історико-літературний вечір)

173

Зборівська битва  визначна подія в історії українського державотворення (Театралізоване дійство)


178

Дівчина з легенди (Історико-літературна композиція)

186



Юськів Н.Й.

^ ПРАВА І ОБОВ’ЯЗКИ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ. ДІТИ ТА ЇХНІ ПРАВА (Брейн-ринг)

Брейн-ринг – відома телевізійна гра, в основі якої лежить змагання, де стартом є складне цікаве запитання, а фінішем – правильна відповідь. Необхідно зуміти швидко зреагувати, адже час прийняття рішення обмежений.

Успішне проведення брейн-рингу вимагає підготовчої організаційної роботи, а саме:

наявності спеціально обладнаного приміщення (класу), кількості ігрових столів, яка повинна відповідати кількості учасників;

встановлення на кожному столі сигнального пристрою, або дзвінка, щоб ставити до відома ведучого про готовність команди відповідати;

призначення ведучого, який є одночасно організатором і арбітром гри.

Готуючись до брейн-рингу, учням дають завдання:

Створити команди.

Дати їм назви.

Обрати капітанів.

Обрати девіз команди.

Підготувати газету на правознавчу тематику.

Підготувати прислів’я на правознавчу тему.

Розшукати вислови відомих людей про право.

Підготувати антирекламу.


У першому турі команда повинна дати правильну відповідь на три запитання, тоді вона зможе зайняти стіл лідера.

Команда, яка найдовше утримається за столом лідера, вважається переможцем гри.

^ Гру розпочинають ведучі із вступними словами:

1-й ведучий: Добрий день, дорогі друзі!

2-й ведучий: Добрий день!

1-й ведучий: Ми раді вітати всіх, хто зібрався у цьому залі – юних правознавців.

^ 2-й ведучий: Фахівців у галузях громадянського, адміністративного, кримінального та шлюбно-сімейного права.

1-й ведучий: Сьогодні на нашій сцені виступатимуть ті, хто через декілька років стане на стражі закону.

^ 2-й ведучий: Майбутні юристи, судді, прокурори, адвокати.

1-й ведучий: Та просто законопослушні громадяни. Тому зараз на сцену я запрошую команду правознавців "Праволюби".

^ Представляється капітан команди, члени команди, команда виголошує свій девіз: "Як світло денне, нам потрібне право, бо без законів не живе держава!"

2-й ведучий: А я запрошую команду правознавців "Освітяни".

Представляється капітан команди, члени команди, команда виголошує свій девіз: ”На ниві правових знань немає краще освітян!”


^ Звучить музика, команди займають свої місця


1-й ведучий: Як на кожному солідному конкурсі, Ваші знання оцінюватиме компетентне журі...

2–й ведучий: Наш перший конкурс буде проходити за принципом брейн-ринга: короткі чіткі запитання – короткі чіткі відповіді, на обміркування яких ви матимете 30 секунд. За кожну правильну відповідь команда отримує 1 бал. Якщо команда не дає правильну відповідь на поставлене запитання, то цей шанс передається команді суперників.


^ Питання для брейн-рингу:


Це слово є синонімом термінів "посередник", "проведор", "комісар". Воно означає особу, яку наділив парламент обов’язком здійснювати контроль за дотриманням прав та інтересів людини і громадянина. (Омбудсмен).

На цій мові розмовляли Юлій Цезар і Цицерон, Юліан Клавдій і Корнелій. У V столітті вона почала вмирати. На ній записані "Пакти і конституції законів та вольностей Війська Запорізького". Сьогодні цією мовою широко користується медицина. (Латинь).

Те, що лежить у чорному ящику – народилося на американському континенті, визначає основи державного устрою, є інструментом демократії, має вищу юридичну силу. Що лежить у чорному ящику? (Конституція).

Вольтер сказав, що "Свобода полягає в тому, щоб залежати лише від..." Що сказав Вольтер? (…закону).

Завершіть фразу Віктора Гюго "Право – це все те, що є істинне та ..." (…справедливе).

Дочка Урана і Геї, друга дружина Зевса. За однією з версій,  мати Прометея. Богиня передбачення. Передавала людям повеління Зевса. Зображувалась з пов’язкою на очах (символ неупередженості), терезами в одній руці і мечем в другій. Хто вона? (Феміда).

У наш час це слово є крилатим словом і юридичним терміном: так називають, наприклад, право постійного члена Ради Безпеки ООН заборонити прийняття рішення, з яким він не згоден. Цим правом користується і Президент України. Яке це слово? (Вето).

У Шрі-Ланці він називається асамблеєю, в Ісландії – альтингом, Норвегії – стортингом, в Ірані – меджлісом. А як він називається в Україні? (Парламентом).

У кожного народу є прислів’я, котрі говорять про те, що добре, а що погано в житті. Пам’ятайте: "На злодію і шапка горить", а "У брехуна сльози ..." (…дешеві).

Ще одне прислів’я говорить: "І той злодій, хто..." Хто ж це вважається злодієм згідно з цим прислів’ям? (Знав та змовчав).

Ще один латинський афоризм означає "Знання закону не в тому, щоб знати його слова, а в тому..." В чому ж полягає знання закону, на думку давніх латинян? (А в тому, щоб розуміти їх зміст).

Чи є громадянином України дитина, яка народилася на території України від осіб без громадянства, котрі постійно проживають в Україні? (Так).

Певні правила соціальної поведінки людини. (Мораль).

Основний Закон України. (Конституція).

Особа, наділена державою юридичними правами та обов’язками. (Громадянин).

Правило поведінки, що склалося людством протягом тривалого часу. (Звичай).

Людина, що виступає носієм різних суспільних відносин у державі. (Особа).

Перше і важливе право кожного громадянина. (Особиста свобода).

Здатність особи мати права і обов’язки. (Правоздатність).

Винна протиправна дія. (Правопорушення).

Протиправна поведінка. (Проступок).

Повна незалежність держави. (Суверенітет).

Герб України. (Тризуб).

Гімн України. ("Ще не вмерла Україна").

Основний документ, який засвідчує приналежність особи до держави. (Паспорт).

Автор першої в історії українського народу справді демократичної конституції. (Пилип Орлик).

Членами політичних партій можуть бути тільки громадяни України, які досягли... (…18-річного віку).

Засновником молодіжних та дитячих організацій можуть бути громадяни ... (…15-річного віку).

Максимальна тривалість робочого часу в Україні… (…40 годин на тиждень).

Повна дієздатність громадян настає... (…з 18-річного віку).

Суспільно небезпечна дія або бездіяльність, за які передбачено кримінальне покарання. (Злочин).

Кримінальна відповідальність неповнолітніх за особливо тяжкі і небезпечні злочини настає... (…з 14 років).

Кримінальна відповідальність неповнолітніх настає... (…з 16 років).

Найпоширеніший вид адміністративного стягнення. (Штраф).

Письмові договори про повну матеріальну відповідальність можуть бути укладені підприємством лише з працівником, який досягнув... (…18 років).

З якого віку настає правоздатність громадян. (З дня народження).

Президент України обирається... (…всенародним голосуванням).

Президентом України може бути особа віком... (…не молодша 35 років).

Найдавніша класова людська цивілізація. (Рабовласницька).

Джерелом особистого і суспільного багатства є ... (…праця).

Не допускається прийом на роботу осіб, які не досягли... (…16-ти років).

Перше невід’ємне право кожної дитини. (Право на життя).

Коли було прийнято Декларацію про державний суверенітет України? (16 липня 1990 р.).

Коли підписано Акт проголошення незалежності України? (24 серпня 1991 р.).

Чи платне в Україні використання землі? (Так).

Чи передбачена кримінальна відповідальність за екологічні правопорушення? (Так).

У чиї функції входить забезпечення стабільності грошової одиниці України – гривні? (Національного банку України).

Конституційний принцип, за яким особа, яка підозрюється у скоєнні злочину, вважається невинною до того часу, поки її вину не буде доведено. (Презумпція невинності).

Правило поведінки, що склалось людством протягом тривалого часу. (Звичай).

Вид, міра поведінки особи щодо використання та здійснення прав. (Обов’язок).


ІІ-й тур: Конкурс на кращу правознавчу газету.

ІІІ-й тур: Конкурс прислів’їв на правознавчу тему.

IV-й тур: Конкурс висловів на правознавчу тематику.

^ V-й тур: Конкурс ескізів.

VІ-й тур: Конкурс антиреклами.

VІІ-й тур: Конкурс пісні.


Журі підводить підсумок.

Нагородження призами переможців


Вуїв Г.С.
^ “ГЕТЬМАН ІВАН МАЗЕПА ЯК ПОЕТ”
(Історико-літературний вечір)


Мета заходу:

Ознайомити учнів з поетичною діяльністю І. Мазепи.

Виховувати гордість і повагу до своїх предків, вміння і навички самостійного аналізу творів Івана Мазепи.



^ Підготовчий етап



За два тижні до проведення заходу ознайомити учнів 10–11 класів з метою вищезгаданого свята.

Провести вступну бесіду з класом, враховуючи побажання і рекомендації учнів.

Підібрати необхідну літературу для виставки книг.

Залучити до підготовки свята інших вчителів-предметників (музики, української мови і літератури.)


^ Хід проведення заходу


Вступне слово вчителя історії: В історії України Гетьман Іван Мазепа займає визначне місце як державний діяч і меценат української культури. Про нього написано, можливо, більше, ніж про будь-якого іншого українського провідника в минулому. Історична пам’ять про гетьмана користувалась великим успіхом і в світовому письменстві. Відомо, що Байрон створив поему “Мазепа”, Віктор Гюго – довгий вірш “Мазепа”, Юліуш Словацький – п’єсу “Мазепа”.

На жаль, мало хто з наших читачів знає, що гетьман Мазепа був непересічним поетом. До нашого часу дійшли чотири його вірші й кільканадцять листів, адресованих Мотрі Кочубеївні, що була закохана в нього. Ці писання виявляють великий хист саме поета, а не віршаря, яких тоді водилося – хоч греблю гати! Майже кожен високопоставлений духівник чи визначний канцелярист лишав після себе тисячі, якщо не десятки тисяч, заримованих рядків, які тяжко читати.

Гетьман Мазепа, високоосвічена людина, просто не міг не писати віршів. Цієї грамоти систематично навчалися тоді по всіх братських школах, особливо в Києво-Могилянській колегії, де він навчався. До речі, за його гетьманування колегію перейменовано в Академію, а коштами самого гетьмана збудовано гарний будинок для цієї гарної школи, що дорівнювалася західноєвропейським університетам. Отже, Іван Мазепа, за свідченням автора "Історія Русів" – "досконалий знавець військової справи", якого "за вченість і бувалість вельми поважали", проявив свою "глибоку мудрість" і в царині літератури, з чим ми сьогодні і ознайомимося.

^ 1-й читець: Досі відомо чотири твори гетьмана Мазепи. Найраніший вірш – це 13-стопова епіграма, опублікована в журналі "Русская старина" (1871 р.)

До цього причинився Гаврило Добриня, який переписав її з одного молитовника. Дмитро Чижевський відредагував пізніше цей твір:

^ Гди будеш по сій книзі Благого благати,

Не пач і мене, молю, в ов час забувати

І.Мазепа, полковий осавул.

Дмитро Чижевський слушно зазначає, що це один із найраніших віршів Івана Мазепи – ще до часу обрання його гетьманом (1677 р.).

^ Вчитель історії: Інші три віршовані твори гетьмана Мазепи, на відміну від попереднього, слаботонічні або тонізовані, тобто з однаковою кількістю складів та з більшим правильним чергуванням голосів на них.

^ 2-й читець: "Дума" вперше була надрукована Д.Н. Пантиш-Каменським у додатках до його книги "Історія малої Росії". "Дума" написана близько 1698 року і має виразне історичне підґрунтя; йдеться про міжусобну боротьбу за гетьманський уряд, що немилосердно четвертувало Україну, доводячи її майже до загибелі:

Жалься, Боже! України,

Що не в купі має сини.

Єден живет із погани,

Кличат: "Сюда Отамани,

Ідем матки ратувати!

Не дамо єй погибати!"

Другий ляха за грош служит,

По Вкраїні і той тужит:

"Мати моя старенькая!

Чом ти вельми слабенька?

Розно тебе розшарпали,

Когди аж по Дніпр туркам дали.

Весь їх фортель щоб зслабіла,

І аж вконец сил не міла".

Третий Москві юж голдуєт

І єй вірне услугуєт;

Той на матку нарікаєт

І недолю проклинаєт:

"Ліпше було б неродити,

Нежли в таких бідах жити..."



^ 3-й читець: У "Думі" висловлено багато жалю з приводу того, що "не в один гуж всі тягнуть", що "не мали згоди од Жовтої взявши Води." Тому українці "самі себе звоювали", а сусіди залежним "підданством дорікають". Осуджуючи своїх сучасників "без жодної політики", автор закликає "в купі лихо одбивати," припинити отаманство та об'єднатися під одну хоругву:

Озмітися всі заруки,

Не допустіть горкої муки

Матці своєї болі терпіти

Нуте врагов, нуте бити!

Сили нам набувайте,

Острих шабель добувайте,

А за віру хоч умріте

І вольностей бороніте.

Нехай вічна будет слава

Же през шаблю маєм право.


^ Вчитель української мови і літератури: Мазепина "Дума" – це бойовий заклик до боротьби за визволення України, висловлений афористично, з великою дозою емоцій. Згадані “вольності” та права, здобуті шаблею, в той час репрезентували самостійність. Як зазначав уже Є. Пеленський, “висока національна свідомість, гарячий патріотизм і політична далекозорість автора пробивається із цих слів.”

^ 4-й читець: Відносно авторства “Думи”, то першим, хто приписував її гетьманові Мазепі, був Кочубей. Відтоді це приписування набуло такого переконання, що тепер уже ніхто не сумнівається в його правдивості.

^ 5-й читець: Відносно третього твору, щодо авторства пісні про чайку маємо таке твердження в "Історії русів": "і докази полягали в чатках... розмови гетьманські супроводилися підозрілими мінами, і в здогадках, і з пісень зкомпонованих од гетьмана з алегоричними висловами, а паче з пісні, званої "Чайка", що означає страдницьку і гноблену Малоросію".

Отже, вже тоді йшла мова про пісню як твір гетьмана Мазепи. Пізніше традиція одностайно приписує "Чайку" І. Мазепі. Тепер, мабуть, уже ніхто не сумнівається, що як "Дума", так і "Чайка" – належить гетьманові.

^ 6-й читець: Первісний текст гетьмана Мазепи був такий (щоправда, змодернізований у правописі Є. Пеленського):

Ой біда, біда,

Чайці – небозі,

Що вивела діток

При битій дорозі...

Киги! Киги!

Злетівши вгору,

Прийшлось втопитись

В Чорному морю.

Киги!

Жито поспіло,

Діло приспіло,

Прийдуть женці жати,

Діток забирати...

Киги! Киги

Злетівши вгору,

Прийшлось втопитись

В Чорному морю.

Киги!

Ой чайка в’ється,

Крилами б’ється!

Чого ж їй літати?

Чого ж їй кричати?

Як їй не кричати,

Як їй не літати?

Діти маленькі,

Вона ж їм мати!...

Ой діти, діти,

Де вас подіти

Чи мені втопитись,

Чи з горя убитись?

Киги! Киги!

Злетівши вгору,

Прийшлось втопитись

У Чорному морю.

Киги!

^ 7-й читець: Серед багатьох фольклорних записів, із різними змінами, додатками та пропусками, Яр Славутич (учений-славіст, педагог, поет) наводить текст, який записав у 1937 р. від своєї матері, яка майстерно виконувала цю пісню.

^ Учні виконують пісню:


Ой, горе тій чайці,

Чаєчці – небозі,

Що вивела чаєняток

При битій дорозі.

Чумаки їхали,

Чаєчку злякали,

Вони чаєчку злякали,

Чаєнят забрали.

Ой чаєчка в’ється,

Об дорогу б’ється,

К сирій землі припадає

Чумаків благає:

"Ой ви, чумаченьки,

Ви, добрії люди,

Верніть моїх чаєняток,

Бо лихо вам буде..."

"Не вернемо, чайко,

Не вернемо наша;

Поварим чаєняток –

Добра буде каша!"

"Бодай же ви, чумаченьки,

У Крим не сходили,

Як ви моїх чаєняток

У каші зварили."

^ Вчитель історії: Як бачимо, народні виконавці, усно передаючи пісню з покоління в покоління, її змінили. Тепер вона має лише 24 рядки, поділені на 6 строф і без приспіву. Козацько-гетьманська атмосфера відійшла в минуле; з’явились чумаки, що їдуть у Крим по сіль, але страдницька доля України залишається та сама, що й раніше. Під чумаками потрібно добачати різних загарбників – татар, ляхів і москалів, що ішли на Україну по "добру кашу". Тому пісня закінчується прокляттям на їхню адресу.

^ 8-й читець: Четвертий твір гетьмана Мазепи  "Псальма" ("Бідна моя головонька"). Забарвлений релігійністю, зокрема "уповзанням на Ісуса", цей 30-рядковий твір визнає вирішальну роль неправди – тимчасового володаря світу. Головну думку зосереджено в 6 строфі: "Тепер правда лежить вдолі, а неправда в добрій волі". Далі автор стверджує, що нахабно поширюється лихо, "біда всюди, ненавидять лихії люди", між якими гніздиться нещирість, а тріумфує лише злий намір. Скрізь "єдин другого витає, а на славі забиває...", знеславлює, внаслідок чого немає в світі "ні радості, ні впокою, тільки смуток із бідою". Метафорично це стосується передусім України. Вихід із такого стану автор бачить у зверненні до творця світу: "Боже, дай нам любов міти, а ім’я Твоє хвалити". Цілком християнська покора, без будь-якої активізації до здобуття кращого життя і свободи в земному світі. Близька до народної філософії в дусі резиґнації й віддання себе на Божу ласку, "Псальма" довго була на устах мандрівних ліриків, які виконували її на базарах та під церквами.

^ Вчитель історії: До творчості гетьмана Мазепи треба зарахувати його листи до Мотрі Кочубеївни, мабуть, уперше надруковані в книзі "Історія Малоросії" Миколи Маркевича. Листи виявляють дуже розсудливу та щиру людину. Відносяться вони до того часу, коли гетьманові було 60-65 років, а Мотрі всього 17. У деяких листах, особливо у третьому, проривається справжня поезія, в дусі фольклорних пісень: "...коли мене любиш, не забувай же, коли не любиш, не споминай же! Спомни свої слова, же любить обіцяла, на щось мені й рученьку дала... ".

^ 9-й читець: Мазепині листи до Мотрі – це важливі пам’ятки тогочасної мови, вислови найщиріших людських почуттів. Те, що писав закоханий гетьман, чуємо пізніше в Івана Котляревського, коли Петро говорить з Наталкою. Їхні розмови можуть бути свідченням того, що окремі фрази чи словосполучення, вжиті І. Мазепою, були поширені в народній мові, з якої автор "Наталки-Полтавки" черпав повними пригорщами.

^ Заключне слово вчителя історії: Незважаючи на те, що літературна творчість гетьмана Мазепи кількісно незначна  усього чотири вірші та 12 листів, – її значення для українського письменства дуже велике, дарма що правопис окремих слів переписувачі позмінювали, мабуть пристосовуючи до російської мови – для кращого розуміння змісту. Як би там не було, "Дума" стала "документальною ілюстрацією тогочасного стану України і підсумком політичної філософії" Івана Мазепи, державного діяча, який планував зробити "свою країну незалежним князівством".

Оригінальні образи в цьому творі по мистецькому засвідчують його послідовну боротьбу за права і вольності України.

"Пісня про чайку-небогу", змінена і пристосована до нових обставин мандрівних кобзарів, довгий час оплакувала тяжку долю України "при битій дорозі".

"Псальма" віддзеркалює внесок гетьмана в релігійну лірику, створену на основі дійсного життя в Україні.

Листи до Мотрі Кочубеївни – це поетичний вияв палкої любові та ніжності гетьмана, що не була погашена розсудливістю державного діяча.

Майбутні і сучасні історики українського письменства мають присвячувати його віршам і любовним листам більшу увагу, ніж досі, бо це талановито написані твори, часто з поетичною майстерністю, що не тільки дорівнює передовим авторам того часу, а й перевищує їхню вправність.


Сковронська М.В.
^ УТВОРЕННЯ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
(Історико-літературний вечір)


Звучить пісня "Червона калина"


Ой у лузі червона калина похилилася,

Чогось наша славна Україна зажурилася.

А ми тую червону калину підіймемо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо. 2 р.

Не хилися, червона калино, маєш білий цвіт.

Не журися, славно Україно, маєш добрий рід.

А ми тую червону калину підіймемо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо. 2 р.

Як повіє буйнесенький вітер з широких степів,

Та прославить по всій Україні Січових Стрільців.

А ми тую стрілецьку славу збережемо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо. 2 р.

Ой у лузі червона калина похилилася,

Чогось наша славна Україна зажурилася.

А ми тую червону калину підіймемо.

А ми нашу славну Україну, гей, гей розвеселимо. 2 р.


^ Два учні читають вірш "Стрілецькі могили"


Стрілецькі могили понищено вщент:

Лупали, копали, валили, палили.

Лиш де-не-де хрест, де-не-де монумент,

Ось так пропадають стрілецькі могили.

А там українські стрільці січові,

Палкі усусуси, юнацтво безвусе.

Франкові сини,  його лерії живі.

Прости нас за них, милосердний Ісусе!

Білі фігури в зелених полях.

По білих містах цвинтарі зеленіли.

В блакитне із жовтого жайворон-птах

Щороку про наші співав Тернопіль.

Чужинце, скажи Україні, що ми

Наказом її будем вірні до скону,

Могила роздертими стогне грудьми,

І нікому стати в її оборону.

А ти, ґвалтівнику безродних святинь,

Господаре й рабе строменної руїни,

Спинись, лопату іржаву відкинь 

Тут впали за волю сини України.

^ 2-й учень: Тут наша історія, слава і честь,

Тут нашої долі покривдені мощі.

Народе полеглий, числа тобі честь,

Народе живущий, нема тобі праці.

Бо хто ми, бо що ми без рідних могил?

Ставище без води, пташище безкриле,

Руйновище храму у хаосі брил…

Вернім Україні стрілецькі могили!

Без них наша совість, як той боягуз,

Що страхом життя своє в’яже без сили.

Так он Миколайчук і Стус.

Насиплю над ними стрілецькі могили.

Щохвилі комусь уривається шлях.

Тож дай мені, Боже, як з праху і пилу,

Обернувся мов я на пил і на прах,

Щоб діти і внуки в родинних краях

Звели й наді мною стрілецьку могилу.

^ Розповідь вчителя: Упродовж десятиліть замовчувалося й спотворювалося минуле нашого українського народу. Ми чи не єдиний народ, який не знає своєї історії, свого минулого. Досить часто уроки історії України – це було просте дублювання історії СРСР, тільки з українськими назвами міст. Хто ми? Дійсно "пташище безкриле", безбатченками можна назвати нас? Таке замовчування і спотворення історичної минувшини вилилося у національний щем у суспільстві. Знання конкретного ходу історичної дійсності залишилося надбанням маленької частини фахівців чи ентузіастів. Це можна сказати і щодо знань про січових стрільців. Хто вони? Що це за люди? До недавнього часу ми про них зовсім нічого не чули, не знали. Тільки сьогодні ми вже маємо ряд публікацій з приводу цього питання, і то всі вони досить суперечливі, заперечують одна одній. І все ж таки ми спробуємо сьогодні уяснити, хто ж такі січові стрільці.

На початку ХХ століття наші землі, землі Західної України, були під гнітом Австро-Угорської імперії. 1914 рік. Загострюються імперіалістичні суперечності, які в кінцевому підсумку вилилися в війну. Розпочалася Перша світова війна. Виходячи з ленінської характеристики двох держав, слід сказати, що і царська Росія, і цісарська Австро-Угорщина були "тюрмами народів". Але ж за словами Леніна: "Росія в даний час являє собою країну з найбільш відсталим та реакційним ладом...", а в Австрії з 1867 р. зміцнилися основи політичної свободи і конституційного ладу, а тепер запроваджене і загальне виборче право... Тому соціал-демократи Росії повинні в своїй пропаганді наполягати на праві всіх національностей утворити окрему державу або вільно вибрати ту державу, в складі якої вони бажають бути. На превеликий жаль, це були тільки слова і залишилися ними до сьогоднішнього дня.

Напередодні війни серед українського населення Галичини зросла національна свідомість. Тут виникло ряд торговельних кооперативів "Просвіт", різні політичні партії, а також спортивні товариства "Сокіл", "Січ", "Пласт". У 1913 році виникло перше українське військове товариство "Січові Стрільці". Після вибуху Першої світової війни галицькі політичні партії об’єдналися в "Головну Українську Раду", яка звернулася до Австрійського уряду з пропозицією і проханням створити в структурі австро-угорської армії бойову одиницю з числа солдатів української національності. Це відповідало інтересам Австро-Угорщини. Уряд відповів позитивно. Почав створюватися легіон "Українські Січові Стрільці". До нього зголосилися 30 тисяч добровольців. Але уряд дозволив сформувати легіон чисельністю лише в 2,5 тис. солдатів.

Тривалий час Січові Стрільці перебували на Тернопільщині. Влітку 1915 року вони брали участь у бойових операціях на берегах Золотої Липи, між Серетом і Стрипою під Семиківцями. Там поблизу Семиковець Стрільці висипали могилу-курган на вшанування пам’яті всіх загиблих над Стрипою. Пізніше ця могила була зруйнована і відновлена тільки в період відродження української культури.

У серпні-вересні 1916 року Січові Стрільці взяли участь в особливо запеклих боях на Бережанщині, а у вересні-листопаді 1917 року Стрільці займали позиції над Збручем, потім на Чортківщині і біля Борщова.

Січові Стрільці не тільки стали бойовою одиницею Австрійської армії, пізніше основою війська ЗУНР, а й проводили культурно-просвітницьку роботу. Серед них було багато талановитих людей. Зокрема, наші земляки, брати Богдан і Левко Лепкі.


^ Слова учнів:

1 учень: Здається, ще й кам’яне серце здригнеться,

Почувши щемну мелодію, це разом із словами

Зливається в єдиний високомистецький моноліт,

Ім’я якого народна пісня.

Скільки тут невимовного болю,

Бездонного жалю, глибокого відчаю...

2 учень: Ось уже більше, як три чверті століття вона над Україною, над цвітом широким – в Америці й Канаді, Англії й Австралії  всюди, куди доля закинула наших співвітчизників. Хто ж дав "Журавлям" – така назва пісні – могутні крила для польоту? Це два брати – Богдан та Левко Лепкі.

3 учень: Левко Лепкий і Іван Іванець запровадили стрілецьку шапку-мазепинку. 1916 року той-таки Іванець опрацював проект стрілецького прапора, Л.Лепкий виготовив зразок, за яким було впроваджено так звану зубчатку на ковнір та відзнаки на рукавах, а згодом прийнято для усієї УПА.

4 учень: Пісня Л.Лепкого "Журавлі" була піснею-реквіємом над могилами колишніх Січових Стрільців і учасників УПА, видатних і заслужених для рідної культури і мистецтва громадських діячів.

5 учень: До 1939 року пісня "Чуєш брате мій" не входила до репертуару концертів. Вона, як реквієм, є виключно жалобною, похоронною піснею. З 1939 року, як і всі інші стрілецькі пісні, була заборонена, як було заборонено згадувати її авторів.


^ Звучить пісня "Журавлі"


6 учень: 1915-1916 рр. на хуторі Гудинці над Стрипою біля Соснова Левко Лепкий пише слова і музику широкопопулярної пісні "Ой видно село". Пісня полюбилася, згодом її співала вся Українська Галицька Армія. Цю пісню і нині виконують ансамбль Київського військового округу, славнозвісний квартет "Явір"; українці співали її в Америці, Австрії, Канаді, щоправда не оголошуючи автора пісні.


^ Пісня "Ой видно село"


7 учень: За проектом Лепкого збудовано пам’ятник Січових Стрільців на цвинтарі у Винниках, дивом зберігся цей пам’ятник до наших днів.

8 учень: Співець Стрілецької слави Л. Лепкий, як і його друзі поети-піснярі Р. Купчинський, М. Гайворонський, у думах і покликах завжди був зі своїм народом, з Україною. Про незавидну долю митця-емігранта написав 1951р. в одному з віршів Р. Купчинський.


^ Вірш "Розігнала доля нас по світу"


9 учень: Роман Купчинський, Левко Лепкий, Олесь Білий, Юрій Шповляк, Василь Бабинський, Микола Голубець, Михайло Гайворонський – творці невмирущого пісенного міфу Січових Стрільців.


^ Пісня "Зажурились галичанки"


Вчитель: А може ви знаєте, які ще пісні Січових Стрільців?

Учні: Пісня "Повіяв вітер степовий", вірш "Розвивайся ти, високий дубе".


Звучить мелодія "Марш січових стрільців"


Пацай О.Н.
^ ЖИВИ І МІЦНІЙ, УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВО! (Святкування Дня незалежності України)

Диктор: Річниці Дню незалежності присвячується: “Живи і міцній, Українська Державо!”

Сьогодні безкровно на диво вікам

Будується наша Вкраїнська держава.

Її незалежність потрібна всім нам

І ми помилятись не маємо права.

Історія наша нам більш не простить,

Забудьмо зловіснії сварки і чвари.

Як зрадим Вкраїну в цю жадану мить,

Нам знов не минути всім Божої кари.

Згадаймо, як предки боролись колись,

В боях здобували і волю, і славу;

Як річеньки крові за край наш лились,

За рідну Вітчизну, Вкраїнську державу.


^ Звучить фонограма “Запорозького маршу”.

Від^ Іванюк С.П.


“ПРАЦЮВАВ ВІН ДЛЯ НАРОДУ І ДЛЯ СВОГО КРАЮ” (Вечір до річниці з дня народження М.С. Грушевського)

Ведучий: Сьогодні наше слово про Михайла Сергійовича Грушевського.

Людину мужньої великої мети.

Орла, героя України,

Якій він волю прагнув принести.

Яка страшна Вкраїни доля

Король і цар, султан і хан –

Всі рвалися до Золотого поля,

Всі завдавали кровогнойних ран.

Земля стогнала в згарищах вогненних

Пісні, як сльози тугою бриніли,

У скрутових обіймах москалевих

Дикунської було багато сили.

Але й дикунство азіатське можна подолати,

Якби всім миром проти сатанинства встати.


Читець: У кожного народу є свої історичні постаті першої величини, яких не в змозі прикрити пил віків, як і не можуть зламати їх кайдани можновладців чи оббрехати діячі псевдонауки. До таких велетнів української національної культури, політичної думки і дії останніх двох століть належать Тарас Шевченко, Іван Франко та Михайло Грушевський. Саме з їхніми іменами, їхньою творчою спадщиною, насамперед, пов’язані ідеї відродження української культури, науки, громадської думки, відродження історичної свідомості і національної гідності народу.

Саме ці великі постаті українського народу били на сполох з приводу майже цілковитої русифікації на сході, полонізації або онімечення на заході, особливо в міських та інтелігентних прошарках населення. Вийшовши з народних надр, вони кликали інтелектуальні сили нації йти в народ і там шукати джерела наснаги для боротьби за національне відродження, “щоб українство жило власним і повним життям”.

Але якщо постаті Тараса Шевченка та Івана Франка хоч і в заідеологізованій ретуші, в цілому, не підлягали забороні, то Михайла Грушевського якщо і згадували, то неодмінно з негативним ярликом. Протягом десятиліть геніального вченого і відомого політичного діяча неодмінно зображували буржуазним націоналістом (хоч він був соціалістом-революціоністом).

Безцінні наукові праці М. Грушевського було вилучено з усіх бібліотек республіки, а їхні бібліографічні паритети поховано у спецсховищах. Лише в останні роки частина з них побачила світ.

Хто ж він такий – Михайло Сергійович Грушевський? Яким він бачив себе сам, яким маємо приймати його ми?

Читець: Михайло Сергійович Грушевський народився 17(29) вересня 1866 року в невеличкому місті Холмі (тепер Хелм на території Польщі), де його батько вчителював у гімназії.

1869 року, коли сину минув лише третій рік, батька перевели на Кавказ. Новини з України були нечастими “Одначе, ­ писав згодом молодий Грушевський, ­ під впливом оповідань батька, котрий зберіг залюбленість у все українське – мову, пісні, традиції, в мене рано збудилося й усвідомлювалося національне українське почуття, піддержуване книжками та рідкими поїздками на Україну, що малювалися в тому ореолі далекої Вітчизни”.

Внаслідок того, що старший Грушевський обіймав посаду шкільного інспектора і переїздив з одного регіону в інший, родина спочатку мешкала в Кутаїсі, потім у Ставрополі і нарешті у Владикавказі (1878 р.).

Відірваний від сім’ї, в період навчання у Тифліській гімназії (1880-1886), Грушевський, за його власними словами, ріс “серед мрій і фантазій, замкненим у собі відлюдьком, котрий з запалом читав все, що міг дістати”.

Він зачитувався книгами М.Костомарова, Пантелеймона Куліша, М.Максимовича, які йому діставав батько. З нетерпінням чекав він нових випусків історичного журналу, що друкував серію М.І.Петрова про сучасну українську літературу. Батько всіляко заохочував потяг сина до історичних знань і передплатив для нього “Київську старину”, де друкувалися чимало полемічних статей про походження Русі, історію України, Козаччину.

Читець: Найбільший вплив на молодого Грушевського, вірогідно, справив Костомаров.

Сам Грушевський запевняє, що особливо вплинули на нього численні полемічні праці, і гімназист у далекому Тифлісі мріє якнайскоріше повернутися на Україну і, по суті, ще в останньому класі визначає своє майбутнє. У липні 1886 року він звертається з листом до ректора Університету Святого Володимира, що у Києві, з проханням зарахувати його на історичне відділення історико-філологічного факультету.

Дослідницькі нахили студента, його пості