Реферат: Місюров А. В.:Інформаційні системи І технології в обліку (для студентів 4-5 курсів денної І заочної форм навчання спеціальності 050106 -"Облік І аудит"): Навч


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО

ГОСПОДАРСТВА


ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ В ОБЛІКУ


НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК


(для студентів 4-5 курсів денної і заочної форм навчання

спеціальності 8.050106 - "Облік і аудит")


ХАРКІВ - ХНАМГ - 2007




Місюров А.В.:Інформаційні системи і технології в обліку (для студентів 4-5 курсів денної і заочної форм навчання спеціальності 8.050106 -"Облік і аудит"): Навч. посібник– Харків: ХНАМГ, 2007.- 80с.


Друкується як навчальний посібник

за рішенням Вченої Ради ХНАМГ,

рішення №11 від 30 серпня 2007 р.


Автор: А.В. Місюров




Рецензент: М.Ю. Карпенко


Рекомендовано кафедрою обліку і аудиту,

протокол від "27" квітня 2007р. № 12





ВСТУП

Сучасний етап функціонування економіки характеризується зростанням інформаційного навантаження на управлінський персонал. Це визначає актуальність проблеми комплексної автоматизації управлінської діяльності на основі сучасних інформаційних технологій та засобів телекомунікацій.

Автоматизація управлінської діяльності - об’єктивний процес, який має охопити галузь у цілому, основою якого є створення високоорганізованого середовища, що має охоплювати і об’єднувати інформаційне, телекомунікаційне, програмне забезпечення, інформаційні технології, мережі, бази даних знань, інші засоби інформації. Це дасть змогу на якісно новому рівні проводити як повсякденну оперативну роботу, так і аналіз стану та перспектив діяльності в цілому, приймати науково обґрунтовані управлінські рішення.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен одержати потрібні знання з теорії та практики використання інформаційних технологій в обліку, знати теорію економічної інформації, розподіл економічної інформації, види діючих інформаційних систем, комп’ютерні технології обробки економічної інформації, створення і впровадження інформаційних систем нового покоління – систем підтримки прийняття рішень.

Засвоєння курсу дозволить студенту опанувати методи й прийоми організації інформаційних систем за їх видами, рівні та функціональне призначення, удосконалювати, поглиблювати й розробляти форми та конфігурації інформаційних систем у напрямі максимального охоплення та розв’язання завдань обліку на базі автоматизованих робочих місць.


^ 1. МЕТА, ПРЕДМЕТ І ЗМІСТОВІ МОДУЛІ ДИСЦИПЛІНИ


1.1. Мета: формування системи теоретичних і практичних знань в області побудови і функціонування інформаційних систем та комп'ютерних технологій і можливостей їх використання в обліку.

1.2. Предмет: інформаційна система підприємства, облікова інформація підприємства

1.3. Змістові модулі: Інформаційні системи і їхня роль у керуванні економікою. Економічна інформація і засоби її формалізованого опису. Інформаційні технології обробки економічної інформації. Організація інформаційної бази систем обробки економічної інформації. Організаційно-методичні основи створення і функціонування інформаційних систем в обліку. Автоматизація обліку основних засобів. Автоматизація обліку матеріальних цінностей. Автоматизація обліку роботи і заробітної плати. Автоматизація обліку готової продукції і її реалізацій. Автоматизація обліку фінансово-розрахункових операцій. Автоматизація обліку витрат на виробництво. Автоматизація зведеного обліку і складання звітності.

1.4. В наслідок вивчення дисципліни студент повинен:

знати:

інформаційні системи і технології на підприємстві;

апаратне і програмне забезпечення інформаційних технологій;

створення комп'ютерних систем бухгалтерського обліку на підприємстві;

бухгалтерський облік із застосуванням комп'ютерних програм;

уміти:

- здійснювати аналіз і контроль господарської діяльності за рахунок більш ефективного і точного виконання облікових процедур;

- користуватися прикладними програмами для вирішення завдань комп’ютеризації облікового процесу на підприємстві.

1.5. Забезпечуючі дисципліни: макро- та мікроекономіка, економіка підприємства, бухгалтерський облік, комп'ютерна техніка і програмування

1.6. Забезпечувані дисципліни: бухгалтерський облік в областях народного господарства, бухгалтерський облік у бюджетних організаціях, економічний аналіз.

^ 2. ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ЇХ РОЛЬ В УПРАВЛІННІ ЕКОНОМІКОЮ


2.1.Загальні особливості автоматизованих інформаційних систем.

Автоматизована інформаційна система — система, що реалізує ІТ сфері управління за спільної роботи управлінського персона­лу і комплексу технічних засобів.

Вона призначена для автоматизованого збирання, реєстрації, збереження, пошуку, оброблення та видачі інформації за запитами користувачів (управлінського персоналу). Це відбувається на основі використання економіко-математичних методів, моделей, ЕОМ і засобів комунікації, АІС реалізує, принципово нову платформу управління, що ґрунтується на інтеграції управлінської інформації за допомогою механізму загального інформа­ційного зв'язку даних, які включають в оброблення з ме­тою здобуття інформації для управління.

Автоматизована ІС має забезпечувати:

— постійне спостереження за поточним станом об'єкта управління та його характеристик;

— адаптації, тобто пристосування до принятої прак­тики бізнесу та модифікації, якщо така практика зміню­ється;

— підтримку професійної діяльності управлінських працівників;

— взаємодію з управлінським персоналом;

— здійснення збирання та аналізу даних для управлін­ня й автоматичного виконання програмних засобів при на­станні заданого часу з формуванням необхідної звітності;

— реалізацію системи підказок і рекомендацій для користувачів;

— ефективне збереження даних у БД і можливість дос­тупу до них будь-якого кінцевого користувача зі свого ро­бочого місця;

Автоматизована ІС є людино-машинною системою, вона дає змогу підвищити якість управління завдяки оптимальному розподілу праці між людиною та ЕОМ на всіх стадіях управління.


^ 2.2. Структура економічної інформації. Класифікація економічної інформації

В Україні складається нова економічна система, основою якої є ринкові відносини. Якісних змін зазнають і важелі управ­ління.

Зміни умов виробничої діяльності, потреба адекватного при­стосування до неї системи управління сприяють не тільки вдос­коналенню його організації, а й потребують перерозподілу функ­цій управління за рівнем відповідальності, формами їх взаємодії. Мова йде про систему управління, зумовлену об'єктивною по­требою та закономірностями ринкової системи господарювання, пов'язаними із задоволенням насамперед індивідуальних потреб, забезпеченням зацікавленості працівників у найвищих кінцевих результатах, широкому використанні новітніх інформаційних технологій.

Важлива особливість сучасного етапу розвитку суспільства — спрямування економічних засобів управління підприємством на забезпечення раціонального ведення господарства в умовах дефі­цитності ресурсів, досягнення високих кінцевих результатів мінімальними витратами, ефективне регулювання виробництва адміністративними засобами, перехід до інтенсивного характеру розвитку виробництва на основі вдосконалення виробничого по­тенціалу підприємств.

Сьогодні Закон «Про бухгалтерський облік та фінансову звіт­ність в Україні» й національні стандарти бухгалтерського обліку багато питань залишають бухгалтерам, які повинні керуватися своєю професійною думкою, вміти використовувати облікові да­ні для планування та контролю за діяльністю підприємства, ін­терпретувати інформацію залежно від характеру й сутності управлінських рішень, що приймаються на її основі.

Сучасний бухгалтер посідає одне з провідних місць в управ­лінні підприємством, оскільки займається не тільки веденням бух­галтерських рахунків, а й здійснює планування, аудит, оцінювання, огляд діяльності, розроблення управлінських рішень у господарській діяльності підприємства. Бухгалтеру потрібні знання об'єктивного оцінювання фінансового стану підприємства, воло­діння методами фінансового аналізу, вміння працювати з цінни­ми паперами, обґрунтування інвестицій грошових коштів в умо­вах ринку тощо.

У новій ролі бухгалтера можна назвати «фінансовим менед­жером», «бухгалтером-аналітиком».

У практиці прийняття управлінських рішень бухгалтерський облік називають мовою бізнесу. Як будь-яка мова, бухгалтер­ський облік розвивається і змінюється відповідно до потреб підприємств.

Бухгалтерський облік — це система, що дає змогу вимірюва­ти, обробляти й передавати інформацію, а також приймати рі­шення для управління господарською діяльністю підприємством, є зв'язуючою ланкою між господарською діяльністю і при­йняттям управлінських рішень.

Оволодіти новими методами не можна без удосконалення ін­формаційної системи та використання сучасних інформаційних технологій у роботі бухгалтера.

Основу діяльності з управління будь-якого економічного об'єкта становлять інформаційні системи, що мають складну по­будову, зміст яких залежить від роду діяльності й розміру під­приємства, організації, фірми.

^ Автоматизовані інформаційні системи обліку поділяються:

за сферою функціонування об'єкту обліку ;

за рівнем управління;

> за ступенем охоплення завдань обліку, контролю та аудиту;

за типом інтерфейсу користувача;

за способом передавання інформації;

за типом організації автоматизованих інформаційних систем обліку.

За сферою функціонування ІСО поділяються на:

ІСО промислових підприємств;

ІСО підприємств транспорту;

ІСО бюджетних організацій;

ІСО підприємств зв'язку;

ІСО підприємств сільського господарства.

За рівнем управління ІСО поділяються на:

галузеві ІСО ;

територіальні ІСО;

корпоративні ІСО.

За ступенем охоплення завдань обліку, контролю та аудиту ІСО поділяють на:

комплексну автоматизацію обліку, контролю та аудиту, пов'я­зану з іншими автоматизованими інформаційними системами;

автоматизацію окремих комплексів задач (окремих ділянок
обліку);

автоматизацію окремих задач обліку, контролю та аудиту.

За типом інтерфейсу користувача ІСО поділяють на:

пакетні АІСО;

діалогові АІСО;

мережеві АІСО.

За способом передавання інформації ІСО поділяють на:

локальні ІСО;

багаторівневі ІСО;

інтегровані ІСО;

розподільчі ІСО.

Сьогодні підприємства потребують автоматизованої інформацій­ної системи обліку на базі сучасних засобів обчислювальної тех­ніки, яка дає змогу забезпечити:

> повне й своєчасне задоволення інформаційних потреб корис­тувачів;

> виконання контрольних і аудиторських завдань з метою одержання потрібної інформації про наявні відхилення;

> аналіз і прогнозування господарсько-фінансової діяльності підпри-ємства;

> одержання на основі автоматизації ефективних управлінських рішень.

^ 2.3. Методологічні основи і організація бухгалтерського обліку в умовах автоматизованого оброблення даних

Комплексний підхід до перегляду теоретичних і методологіч­них основ бухгалтерського обліку передбачає:

уведення в практику методологічних основ бухгалтерського обліку, що відповідають ринковим відносинам із переходом на міжнародні стандарти обліку та аудиту;

перегляд методологічних принципів обліку, що забезпечи­ли б комплексне оброблення облікової інформації;

удосконалення теоретичних основ бухгалтерського обліку з
використанням інформаційних технологій;

застосування новітніх інформаційних технологій та засобів спілкування;

> інтеграцію облікової Інформації в єдиний Інформаційний потік;

> розроблення єдиної Інформаційної мови показників обліку, контролю та аудиту;

упровадження в практику обліку питань оцінювання, пла­нування та прогнозування господарсько-фінансової діяльності підприємства;

формування на основі автоматизації управлінських рішень.

Посилення контрольних функцій обліку в умовах автоматизо­ваного оброблення інформації потрібне для здійснення безперерв­ного контролю кожної окремої операції, а також виявлення при­хованих порушень і відхилень у господарській діяльності підпри­ємства.

Однією з основних особливостей обліку також є його тісний зв'язок із внутрішньогосподарським контролем, аналізом і аудитом.

Основними завданнями внутрішньогосподарського контролю та аналізу в умовах застосування автоматизованої системи обліку є:

аналіз правомірності застосування на підприємствах форм і засобів обліку;

аналіз правомірності фіксації первинних господарських операцій і підтвердження відповідними даними документів;

дослідження облікових даних щодо повноти їх відображення;

контроль за несанкціонованим доступом до облікової інформації;

контроль за правильністю та своєчасністю здійснених розрахунків;

аудит за повнотою та своєчасністю формування звітної інформації;

аудит за правильністю складання бухгалтерських проводок
і формуванням облікових регістрів;

> дослідження та прогнозування фінансово-господарського стану підприємства;

> формування управлінських рішень за фактичною інформа­цією.

Важливе завдання бухгалтерського обліку як інструмен­та аналізу, аудиту та управління господарським процесом — по­будова моделей облікового процесу з подальшою імітацією його із застосуванням сучасних засобів обчислювальної техніки.

Реалізація імітаційних моделей дасть змогу посилити управ­лінські функції обліку, передбачити на визначену дату фінансово-господарський стан підприємства і найбільший ефект від його ді­яльності.

Отже модельний експеримент є ефективним засобом для по­шуку та знаходження оптимальних рішень з управління підпри­ємством. Проте пріоритет в остаточному варіанті залишається за людиною.

Існують такі основні типи організації автоматизованих інфор­маційних систем обліку:

> міні-бухгалтерія;

> інтегровані системи бухгалтерського обліку;

> програмні інструментальні системи;

> комплекси бухгалтерських автоматизованих робочих місць;

створені на замовлення системи;

> для ведення окремих ділянок обліку;

> корпоративні.

Міні-бухгалтерія призначена головним чином для здійснення бухгалтерського обліку на малих підприємствах. Цей програмний засіб дає можливість здійснити синтетичний, а також нескладний аналітичний облік. У міні-бухгалтеріях формують бухгалтерські проводки, головну книгу, оборотну та деякі інші відомості, пер­винні документи. До цього класу програмних засобів належать такі, що запроваджуються на малих підприємствах України — «1С-Бухгалтерия», «Інфо-Бухгалтер», «Финанси без проблем», «Головний бухгалтер» та деякі інші.

Інтегровані системи бухгалтерського обліку побудовано на основі записів, які тією чи іншою мірою відображають інформа­цію різних розділів, котрі інтегрують в усі розділи обліку. Зви­чайно, такі програмні засоби функціонують у вигляді одного ви­конуючого модуля, що є ядром інформаційної системи бухгал­терського обліку. У діючих інтегрованих системах розробники на­магаються досягти повноти реалізації облікових функцій не за рахунок розподілу бухгалтерського обліку на окремі ділянки об­ліку, а за рахунок ускладнення та спеціалізації процедур оброб­лення бухгалтерських проводок, в які може входити різноманітна додаткова інформація, потрібна для відображення специфіки кіль­кісно-сумового, інвентарного обліку тощо. Цей клас програмних засобів призначений в основному для невеликих підприємств, од­нак, на відміну від програмних засобів «міні-бухгалтерія», вони характеризуються більшою глибиною аналітичного обліку та розвиненою реалізацією функцій натурально-вартісного і інвен­тарного обліку. До таких програмних засобів відносять інформа­ційні системи «Парус», «Інтегратор», «Інфін».

^ Програмні інструментальні системи дають змогу користува­чеві самостійно конструювати систему оброблення облікових да­них, описувати потрібні розрахункові алгоритми, макетувати введення і висновок первинної та вихідної інформації спеціалі­зованою формальною мовою. Так само як і інтегровані інформа­ційні системи, інструментальні системи ґрунтуються на загальній моделі бухгалтерського обліку, в якій специфіку окремих його ділянок у явному вигляді не виділено. Під час використання цих програмних засобів треба мати навички програмування й уміти розробляти формули, а також невеликі програми вбудованою в таку систему мовою опису розрахунків, що ускладнює викорис­тання цієї інформаційної системи.

До комплексів бухгалтерських автоматизованих робочих місць входять окремі АРМБ та в деяких випадках інформаційні підсистеми. Однак більшість комплексів не пов'язані між собою і вирішуються локально. До таких інформаційних систем відно­сять «Бэст», «Бухоблік-Фінанси-Бізнес», «ФинЭко» та ін.

^ Виготовлені на замовлення системи — це комплекс програм­них засобів, які охоплюють комплекси АРМБ та інструментальні засоби, створені відповідно до вимог та умов конкретного замов­ника.

^ Локальні АРМБ використовують для розв'язання окремих завдань обліку, вони не пов'язані між собою й виконують окремі функції, потрібні підприємству.

Корпоративні інформаційні системи забезпечують комплекс­ну автоматизацію завдань обліку, контролю, аналізу та аудиту з ви­користанням інших систем управління, що діють на підприєм­ствах. Корпоративні інформаційні системи дають можливість своєчасно отримувати інформацію для прийняття управлінських рішень за рівнями управління. Програмні модулі побудовані гнуч­ко, що забезпечує взаємодію різних бізнес-процесів. Корпоратив­ні інформаційні системи побудовані на комплексі взаємо­зв'язаних АРМБ з використанням розподіленої системи оброб­лення даних (РСОД).

^ 2.4. Особливості облікової інформації

Технологія оброблення облікової інформації визначається фор­мою бухгалтерського обліку.

Питання про форму бухгалтерського обліку — одне з основ­них у бухгалтерському обліку. Правильне розуміння та визначення форми обліку має не тільки теоретичне, а й велике практич­не значення. Це, у свою чергу, дає можливість установити основ­ні принципи й характерні риси тієї чи іншої форми обліку і з'ясувати, наскільки позитивно вони впливають на успішне про­ведення автоматизації бухгалтерського обліку.

Форма обліку в умовах автоматизованої обробки інфор­мації найтісніше пов'язана із системою оброблення облікових да­них, процесом збирання та зберігання їх. Ефективне використан­ня технічних засобів і програмного забезпечення дає змогу найбільшою мірою оптимізувати технологічний процес автома­тизованого обліку, структура й логічна послідовність якого і ста­новлять форму обліку.

^ Форма бухгалтерського обліку — це сукупність облікових ре­гістрів, що використовуються в певній послідовності та взаємодії для ведення обліку із застосуванням принципу подвійного запису.

^ Облікові регістри. Для реєстрації та групування облікових даних первинних документів служать регістри бухгалтерського обліку.

У неавтоматизованому варіанті бухгалтерського обліку облі­кові регістри — це паперові бланки певної форми й струк­тури даних. Регістри діляться на такі види:

хронологічні регістри обліку — реєстрація облікових да­них у хронологічному порядку;

систематичні регістри обліку — облікові дані групуються за певними ознаками.

Для малих підприємств, зайнятих у матеріальній сфері вироб­ництва, рекомендується застосовувати регістри журнально-ордерної форми обліку, а зайнятих торгівлею та іншою посеред­ницькою діяльністю — регістри зі спрощеною формою бухгал­терського обліку. Це такі як:

відомість обліку основних засобів, нарахованих амортизаційних відрахувань (форма В-1);

відомість обліку виробничих запасів і товарів, а також ПДВ, сплачені за цінностями (форма В-2);

> відомість обліку витрат на виробництво (форма В-3);

> грошові кошти та фонди (форма В-4);

> відомість обліку розрахунків та інші операції (форма В-5);

відомість обліку реалізації (форма В-6, оплата);

розрахунки та інші операції (форма В-6, відвантаження);

відомість обліку розрахунків із постачальниками (форма В-7);


Розглянемо комп'ютерний варіант облікових регістрів.

Комп'ютерний облік повинен відповідати єдиній методологіч­ній основі бухгалтерського обліку й забезпечити:

> ведення бухгалтерського обліку на основі принципів по­двійного запису;

взаємозв'язок даних аналітичного та синтетичного обліку;

суцільне відображення автоматизованим способом господарських операцій на основі первинних документів;

> скорочення трудовитрат на ведення обліку;

> контроль достовірності даних, що вводяться, цілісності облікової інформації;

> формування довільних зведень, бухгалтерських звітів авто­матизованим способом.

У комп'ютерному варіанті бухгалтерського обліку можна створювати кілька взаємопов'язаних облікових регістрів:

> бухгалтерських проводок;

> господарських операцій;

> первинних облікових документів.

Кожний такий регістр є базою даних (таблицею реляційної бази даних) певної логічної структури, але з цим ми знайоми­тимемося пізніше. Оброблення інформації облікових регістрів виконується у процесі розв'язання задач бухгалтерського облі­ку, формування звітів. Результати оброблення подаються на машинному носії у вигляді вибірки даних, а також у вигляді машинограм і відеограм. Так, на основі первинних облікових регістрів можуть бути сформовані всі раніше розглянуті форми облікових регістрів у вигляді вихідних звітів. Регістр бухгал­терських проводок — це хронологічний обліковий регістр, що легко трансформується в систематичний регістр. Регістри опе­рацій і документів є одночасно хронологічними й системати­чними.


2.5. Поняття комп'ютерної інформаційної системи підприємств

Система — це сукупність пов'язаних між собою та із зовніш­нім середовищем елементів або частин, функціонування яких спрямовано на отримання конкретного результату.

Інформаційна система обліку (ІСО) — це сукупність інформа­ції, апаратно-програмних і технологічних засобів, засобів теле­комунікації, баз і банків даних, методів і процедур, персоналу управління, які реалізують функції збору, оброблення, нагромад­ження та оброблення інформації для підготовки та прийняття ефективних управлінських рішень.

ІСО — це множина різних елементів та зв'язків між ними, що складають систему в цілому.

У сучасній концепції організації інформаційних систем у різ­них предметних сферах виокремлюють дві частини: забезпечуваль­ну й функціональну. Кожна з них у свою чергу складається з підсистем.

Забезпечувальна частина ІС охоплює підсистеми, що реалі­зують технологію автоматизованого оброблення інформації.

Склад цих підсистем однорідний у різних інформаційних сис­темах і відповідно до Державного стандарту охоплює: інформа­ційне, технічне, програмне, математичне, організаційне, правове забезпечення.

Таблиця. 2.2. Загальна структура АІС

Автоматизована інформаційна система

Забезпечувальна частина

Функціональна частина

Підсистема

Комплекс задач

• Інформаційне забезпечення

• Технічне забезпечення

• Програмне забезпечення

• Математичне забезпечення

• Організаційне забезпечення

• Правове забезпечення







Інформаційне забезпечення (ІЗ). Інформація формується в ре­зультаті оброблення даних і є важливим елементом комп'ютер­них інформаційних систем.

Організація інформаційного забезпечення в інформаційних системах має особливе значення.

Система інформаційного забезпечення передбачає створення єдиного інформаційного фонду, систематизацію та уніфікацію показників і документів, розроблення засобів формалізованого опису даних тощо.

Інформаційне забезпечення охоплює:

методичні та інструктивні документи;

єдину систему класифікації та кодування;

інформаційну базу, яка, у свою чергу, поділяється на нормативно-довідкові документи, інформаційні повідомлення, інформаційні масиви.

^ Технічне забезпечення. Технічні засоби служать основою по­будови ІС. Потужність засобів значною мірою визначає склад за­дач, що розв'язуються в даній предметній сфері. До технічного забезпечення ІС належать комп'ютерна техніка, засоби комуні­кації і оргтехніка. Іншими словами, технічне забезпечення — це комплекс взаємозв'язаних технічних засобів, призначених для збирання, нагромадження, оброблення, передавання, обміну та відображення інформації, потрібної для управління системою.

Технічне забезпечення сучасних інформаційних систем — це комплекс різних видів техніки: обчислювальна техніка, перифе­рійні пристрої, засоби автоматичного зчитування даних, офісне обладнання, комунікаційне обладнання, засоби передачі й обмі­ну даними, комунікаційне обладнання, мережеве обладнання, за­соби мультимедіа тощо.

^ Програмне забезпечення (ПЗ) — це сукупність програм, що реалізують мету й завдання інформаційної системи та забезпечу­ють функціонування технічних засобів системи.

Програмне забезпечення охоплює сукупність програм, що реалізують функції та задачі автоматизованих інформаційних технологій і забезпечують стабільну роботу комплексів техніч­них засобів.

До складу ПЗ входять загальносистемні та спеціальні про­грами.

До загальносистемного програмного забезпечення належать програми, розраховані на широке коло користувачів і призначені для організації облікового процесу та для розв'язання завдань об­робки інформації, які часто зустрічаються.

Спеціальне програмне забезпечення — це сукупність програм, які розробляються для створення інформаційних технологій кон­кретного функціонального призначення. Охоплює: пакети прикладних програм (ППП), які здійснюють організацію даних і їх оброблення у процесі розв'язання функціо­нальних задач.

^ Математичне забезпечення — це сукупність економіко-математичних методів, моделей та алгоритмів оброблення інформації, які є в інформаційній системі.

Організаційне забезпечення передбачає власний апарат управ­ління, що забезпечує функціонування всіх його підсистем як єди­ного цілого. Як правило, персонал ІС складають працівники від­ділу розроблення, відділу впровадження та супроводу нових програм, відділу експлуатації.

У теорії комп'ютерних систем оброблення інформації в інфор­маційному забезпеченні виокремлюють:

зовнішнє інформаційне забезпечення, яке охоплює систему показників даної предметної сфери, систему класифікацій, первинні документи;

внутрішнє забезпечення, що охоплює інформаційну базу даних на машинних носіях.

^ Правове забезпечення — це сукупність норм, виражених у нормативних актах, які встановлюють і закріплюють організа­цію цих систем, їх цілі, завдання, структуру, функції та право­вий статус ІС.

Правове забезпечення на етапі розроблення автоматизованих інформаційних систем та інформаційних технологій охоплює нор­мативні акти, пов'язані з договірними взаєминами розробника й замовника у процесі створення ІС та ІТ, із правовим регулюван­ням різних відхилень у ході цього процесу, а також зумовлені по­требою забезпечення процесу розроблення ІС і ІТ різними вида­ми ресурсів.

^ Економічне забезпечення — сукупність методів і засобів, призначених для створення оптимальних умов ефективної та безпомилкової діяльності людини в інформаційній системі та її освоєння.

^ Функціональна частина інформаційної системи реалізує розв'язання задач предметної сфери.

Підсистема — це сукупність компонентів системи, відокремлених за певною ознакою. Кожна функціональна підсистема має свій склад комплексів задач, призначений для реалізації функцій управління.

Основні принципи виокремлення самостійних функціональних підсистем (комплексів задач):

відносна самостійність кожної з них;

наявність відповідного набору функцій і функціональних задач із чітко виявленою локальною ціллю функціонування;

мінімізація складу елементів, що входять у підсистему.

В основі інформаційної системи бухгалтерського обліку лежать розв'язання облікових задач, об'єднаних у комплекси, які викону­ють окремі ділянки обліку. Комплекс задач характеризується ви­значеним економічним змістом, веденням затверджених синтетич­них рахунків, первинними й зведеними документами, взаємопов'язаними алгоритмами розрахунків, а також методичними матеріалами й нормативними документами конкретної ділянки обліку.

Інформаційна система бухгалтерського обліку традиційно охоплює такі підсистеми:

облік основних засобів та нематеріальних активів;

облік матеріальних цінностей;

облік праці та заробітної плати;

облік готової продукції та її реалізації;

облік фінансово-розрахункових операцій;

облік витрат на виробництво;

зведений облік та складання звітності.

Взаємозв'язок комплексів облікових задач закладено в самій методології бухгалтерського обліку, системі ведення рахунків і виконання проводок, де кожна господарська операція відобража­ється двічі: у кредиті одного рахунку й дебеті іншого.

Інформаційні зв'язки комплексу облікових задач дають мож­ливість виділити три основні фази оброблення, закладені в ос­нову програмних продуктів. На першій фазі виконуються: пер­винний облік, складання первинних документів, їх оброблення та складання відомостей аналітичного обліку за кожною ділянкою обліку (наприклад, з обліку заробітної плати складається розра­хунково-платіжна документація, звіти нарахувань та утримань заробітної плати тощо).

Наступна фаза оброблення — складання проводок та їх роз­міщення в регістри аналітичного та синтетичного обліку, журнали-ордери за номерами рахунків. Комп'ютерне оброблення дає можливість повністю автоматизувати цей процес, формувати проводки, закінчивши розв'язання кожної ділянки обліку.

Третя фаза оброблення — складання зведеного синтетич­ного обліку звітно-сальдових відомостей за рахунками головної книги, балансу та форм фінансової звітності.

^ 3. ЕКОНОМІЧНА ІНФОРМАЦІЯ ТА ЗАСОБИ ЇЇ ФОРМАЛІЗОВАНОГО ОПИСАННЯ

3.1. Економічна інформація, її види і властивості

Поняття інформація походить від латинського слова «informatio», що означає викладення, повідомлення, пояснення факту, явища, події. У процесі вивчення інформації враховуються закономірності її створення, перероблення і використання в різних сферах діяльності.

Інформацію як продукт виробництва та використання відріз­няє передусім предметна сфера. Вона дуже різноманітна та поді­ляється за видами діяльності: наукова, технічна, виробнича, управлінська, економічна, соціальна, правова тощо.

Кожний вид інформації має свої технології оброблення, зміс­тову цінність, форми подання й відображення, вимоги до достовірності, оперативності відображення фактів, явищ, процесів.

Предметом подальшого розгляду буде бухгалтерська інфор­мація, особливостями якої є:

достовірність;

повнота;

цінність і актуальність;

ясність;

зрозумілість.

Економічна інформація (ЕІ) — це сукупність відомостей про соціально-економічні процеси, що слугують для управління цими процесами та колективом людей у виробничій і невиробничій сферах.

Вона кількісно характеризує стан виробничо-господарської та фінансової діяльності об'єкта через систему натуральних і вартіс­них показників, циркулюючи у виробничій та невиробничій сфе­рах, органах управління. За допомогою економічної інформації можна простежити взаємозв'язки між ланками, напрями його розвитку та прийняття управлінських рішень. Іншими словами, економічна інформація — це дані, що використовуються в управлінні об'єктом.

Економічна інформація налічує багато різновидів. Відповідно до виконуваних функцій управління виокремлюють такі види ін­формації:

> прогнозна — пов'язана з функцією прогнозування, відо­бражає ймовірне твердження про майбутній стан господарських процесів. Наприклад, прогнозований розмір прибутку;

планово-договірна — пов'язана з функцією планування та описує господарські процеси, що мають відбутися в заданому часовому періоді. Наприклад, обсяг випуску конкретного найменування продукції, кількість матеріалів конкретного найменування за договором;

облікова — пов'язана з функціями оперативного, бухгалтерського, статистичного обліку, відбиває господарські процеси, що здійснилися, а також фактичний стан;

нормативна — пов'язана з функцією підготовки виробництва. Вона регламентує витрати матеріальних і трудових ресур­сів, рівень запасів і заділів. Наприклад, норми витрати матеріалу на виріб;

цінова — охоплює ціни, тарифи, розцінки (ціни можуть бути планові, фактичні, договірні, прейскурантні, відпускні, оптові, роздрібні);

довідкова — призначена для деталізації процесів, розшиф­рування та доповнення різними відомостями. Наприклад, на­йменування та адреса підприємства;

таблична — містить коефіцієнтні величини. Наприклад, розмір податку з оподаткованої суми заробітку.

Економічна інформація є предметом автоматизованого оброб­лення.

За технологією обробки економічну інформацію поділяють на види:

первинна — інформація, що надходить до об'єкта. Первин­на інформація — інформація, що виникає на початковій стадії процесу управління. Це сукупність початкових даних, потрібних для розв'язання задач;

внутрішня — інформація, що виникає у процесі господар­ської діяльності об'єкта;

зовнішня — інформація, що виникає за межами об'єкта;

> змінна — інформація, що характеризується зміною своїх значень під час кожної її реєстрації. Використовується в одному циклі оброблення;

> умовно-стала — інформація, що зберігає свої значення протягом тривалого часу;

> необроблена — інформація, що в незмінному вигляді пере­
ходить із вхідної у вихідну;

> вхідна — інформація, що вводиться до обробки;

> похідна — інформація заново створена;

> проміжна — інформація, що надходить для чергової об­робки. Проміжна інформація характеризується тим, що міс­тить результати розрахунків, які використовуються для наступ­них розрахунків;

> вихідна — видається наприкінці оброблення як кінцевий результат.

Вихідна інформація утворюється як результат розв'я­зання задач і використовується для управління об'єктом і прийняття ефективних управлінських рішень.

^ 3.2. Структура, форми подання та відображення економічної інформації

Структура економічної інформації досить складна і може охоплювати різні комбінації інформаційних сукупностей, що во­лодіють певним змістом. Інформаційна сукупність — це група даних, що характеризує об'єкт, процес, операцію.

Розглянемо структуру, форми подання та відображення еконо­мічної інформації. Економічна інформація може бути подана так:

СИМВОЛ => РЕКВІЗИТ => ПОКАЗНИК => МАСИВ =>інформаційний ПОТІК =>^ ІНФОРМАЦІЙНА БАЗА

Символ — елементарний нетрадиційний сигнал інформації, який немає самостійного значення. Наприклад, цифра, літера, знак.

Реквізит — найпростіша структурна одиниця інформації, не­подільна на смисловому рівні. Вони бувають двох видів:

> реквізит-основа— кількісна характе
еще рефераты
Еще работы по разное