Реферат: Місюров А. В.:Інформаційні системи І технології в обліку (для студентів 4-5 курсів денної І заочної форм навчання спеціальності 050106 -"Облік І аудит"): Навч
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО
ГОСПОДАРСТВА
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ В ОБЛІКУ
НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК
(для студентів 4-5 курсів денної і заочної форм навчання
спеціальності 8.050106 - "Облік і аудит")
ХАРКІВ - ХНАМГ - 2007
Місюров А.В.:Інформаційні системи і технології в обліку (для студентів 4-5 курсів денної і заочної форм навчання спеціальності 8.050106 -"Облік і аудит"): Навч. посібник– Харків: ХНАМГ, 2007.- 80с.
Друкується як навчальний посібник
за рішенням Вченої Ради ХНАМГ,
рішення №11 від 30 серпня 2007 р.
Автор: А.В. Місюров
Рецензент: М.Ю. Карпенко
Рекомендовано кафедрою обліку і аудиту,
протокол від "27" квітня 2007р. № 12
ВСТУП
Сучасний етап функціонування економіки характеризується зростанням інформаційного навантаження на управлінський персонал. Це визначає актуальність проблеми комплексної автоматизації управлінської діяльності на основі сучасних інформаційних технологій та засобів телекомунікацій.
Автоматизація управлінської діяльності - об’єктивний процес, який має охопити галузь у цілому, основою якого є створення високоорганізованого середовища, що має охоплювати і об’єднувати інформаційне, телекомунікаційне, програмне забезпечення, інформаційні технології, мережі, бази даних знань, інші засоби інформації. Це дасть змогу на якісно новому рівні проводити як повсякденну оперативну роботу, так і аналіз стану та перспектив діяльності в цілому, приймати науково обґрунтовані управлінські рішення.
У результаті вивчення дисципліни студент повинен одержати потрібні знання з теорії та практики використання інформаційних технологій в обліку, знати теорію економічної інформації, розподіл економічної інформації, види діючих інформаційних систем, комп’ютерні технології обробки економічної інформації, створення і впровадження інформаційних систем нового покоління – систем підтримки прийняття рішень.
Засвоєння курсу дозволить студенту опанувати методи й прийоми організації інформаційних систем за їх видами, рівні та функціональне призначення, удосконалювати, поглиблювати й розробляти форми та конфігурації інформаційних систем у напрямі максимального охоплення та розв’язання завдань обліку на базі автоматизованих робочих місць.
^ 1. МЕТА, ПРЕДМЕТ І ЗМІСТОВІ МОДУЛІ ДИСЦИПЛІНИ
1.1. Мета: формування системи теоретичних і практичних знань в області побудови і функціонування інформаційних систем та комп'ютерних технологій і можливостей їх використання в обліку.
1.2. Предмет: інформаційна система підприємства, облікова інформація підприємства
1.3. Змістові модулі: Інформаційні системи і їхня роль у керуванні економікою. Економічна інформація і засоби її формалізованого опису. Інформаційні технології обробки економічної інформації. Організація інформаційної бази систем обробки економічної інформації. Організаційно-методичні основи створення і функціонування інформаційних систем в обліку. Автоматизація обліку основних засобів. Автоматизація обліку матеріальних цінностей. Автоматизація обліку роботи і заробітної плати. Автоматизація обліку готової продукції і її реалізацій. Автоматизація обліку фінансово-розрахункових операцій. Автоматизація обліку витрат на виробництво. Автоматизація зведеного обліку і складання звітності.
1.4. В наслідок вивчення дисципліни студент повинен:
знати:
інформаційні системи і технології на підприємстві;
апаратне і програмне забезпечення інформаційних технологій;
створення комп'ютерних систем бухгалтерського обліку на підприємстві;
бухгалтерський облік із застосуванням комп'ютерних програм;
уміти:
- здійснювати аналіз і контроль господарської діяльності за рахунок більш ефективного і точного виконання облікових процедур;
- користуватися прикладними програмами для вирішення завдань комп’ютеризації облікового процесу на підприємстві.
1.5. Забезпечуючі дисципліни: макро- та мікроекономіка, економіка підприємства, бухгалтерський облік, комп'ютерна техніка і програмування
1.6. Забезпечувані дисципліни: бухгалтерський облік в областях народного господарства, бухгалтерський облік у бюджетних організаціях, економічний аналіз.
^ 2. ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ЇХ РОЛЬ В УПРАВЛІННІ ЕКОНОМІКОЮ
2.1.Загальні особливості автоматизованих інформаційних систем.
Автоматизована інформаційна система — система, що реалізує ІТ сфері управління за спільної роботи управлінського персоналу і комплексу технічних засобів.
Вона призначена для автоматизованого збирання, реєстрації, збереження, пошуку, оброблення та видачі інформації за запитами користувачів (управлінського персоналу). Це відбувається на основі використання економіко-математичних методів, моделей, ЕОМ і засобів комунікації, АІС реалізує, принципово нову платформу управління, що ґрунтується на інтеграції управлінської інформації за допомогою механізму загального інформаційного зв'язку даних, які включають в оброблення з метою здобуття інформації для управління.
Автоматизована ІС має забезпечувати:
— постійне спостереження за поточним станом об'єкта управління та його характеристик;
— адаптації, тобто пристосування до принятої практики бізнесу та модифікації, якщо така практика змінюється;
— підтримку професійної діяльності управлінських працівників;
— взаємодію з управлінським персоналом;
— здійснення збирання та аналізу даних для управління й автоматичного виконання програмних засобів при настанні заданого часу з формуванням необхідної звітності;
— реалізацію системи підказок і рекомендацій для користувачів;
— ефективне збереження даних у БД і можливість доступу до них будь-якого кінцевого користувача зі свого робочого місця;
Автоматизована ІС є людино-машинною системою, вона дає змогу підвищити якість управління завдяки оптимальному розподілу праці між людиною та ЕОМ на всіх стадіях управління.
^ 2.2. Структура економічної інформації. Класифікація економічної інформації
В Україні складається нова економічна система, основою якої є ринкові відносини. Якісних змін зазнають і важелі управління.
Зміни умов виробничої діяльності, потреба адекватного пристосування до неї системи управління сприяють не тільки вдосконаленню його організації, а й потребують перерозподілу функцій управління за рівнем відповідальності, формами їх взаємодії. Мова йде про систему управління, зумовлену об'єктивною потребою та закономірностями ринкової системи господарювання, пов'язаними із задоволенням насамперед індивідуальних потреб, забезпеченням зацікавленості працівників у найвищих кінцевих результатах, широкому використанні новітніх інформаційних технологій.
Важлива особливість сучасного етапу розвитку суспільства — спрямування економічних засобів управління підприємством на забезпечення раціонального ведення господарства в умовах дефіцитності ресурсів, досягнення високих кінцевих результатів мінімальними витратами, ефективне регулювання виробництва адміністративними засобами, перехід до інтенсивного характеру розвитку виробництва на основі вдосконалення виробничого потенціалу підприємств.
Сьогодні Закон «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» й національні стандарти бухгалтерського обліку багато питань залишають бухгалтерам, які повинні керуватися своєю професійною думкою, вміти використовувати облікові дані для планування та контролю за діяльністю підприємства, інтерпретувати інформацію залежно від характеру й сутності управлінських рішень, що приймаються на її основі.
Сучасний бухгалтер посідає одне з провідних місць в управлінні підприємством, оскільки займається не тільки веденням бухгалтерських рахунків, а й здійснює планування, аудит, оцінювання, огляд діяльності, розроблення управлінських рішень у господарській діяльності підприємства. Бухгалтеру потрібні знання об'єктивного оцінювання фінансового стану підприємства, володіння методами фінансового аналізу, вміння працювати з цінними паперами, обґрунтування інвестицій грошових коштів в умовах ринку тощо.
У новій ролі бухгалтера можна назвати «фінансовим менеджером», «бухгалтером-аналітиком».
У практиці прийняття управлінських рішень бухгалтерський облік називають мовою бізнесу. Як будь-яка мова, бухгалтерський облік розвивається і змінюється відповідно до потреб підприємств.
Бухгалтерський облік — це система, що дає змогу вимірювати, обробляти й передавати інформацію, а також приймати рішення для управління господарською діяльністю підприємством, є зв'язуючою ланкою між господарською діяльністю і прийняттям управлінських рішень.
Оволодіти новими методами не можна без удосконалення інформаційної системи та використання сучасних інформаційних технологій у роботі бухгалтера.
Основу діяльності з управління будь-якого економічного об'єкта становлять інформаційні системи, що мають складну побудову, зміст яких залежить від роду діяльності й розміру підприємства, організації, фірми.
^ Автоматизовані інформаційні системи обліку поділяються:
за сферою функціонування об'єкту обліку ;
за рівнем управління;
> за ступенем охоплення завдань обліку, контролю та аудиту;
за типом інтерфейсу користувача;
за способом передавання інформації;
за типом організації автоматизованих інформаційних систем обліку.
За сферою функціонування ІСО поділяються на:
ІСО промислових підприємств;
ІСО підприємств транспорту;
ІСО бюджетних організацій;
ІСО підприємств зв'язку;
ІСО підприємств сільського господарства.
За рівнем управління ІСО поділяються на:
галузеві ІСО ;
територіальні ІСО;
корпоративні ІСО.
За ступенем охоплення завдань обліку, контролю та аудиту ІСО поділяють на:
комплексну автоматизацію обліку, контролю та аудиту, пов'язану з іншими автоматизованими інформаційними системами;
автоматизацію окремих комплексів задач (окремих ділянок
обліку);
автоматизацію окремих задач обліку, контролю та аудиту.
За типом інтерфейсу користувача ІСО поділяють на:
пакетні АІСО;
діалогові АІСО;
мережеві АІСО.
За способом передавання інформації ІСО поділяють на:
локальні ІСО;
багаторівневі ІСО;
інтегровані ІСО;
розподільчі ІСО.
Сьогодні підприємства потребують автоматизованої інформаційної системи обліку на базі сучасних засобів обчислювальної техніки, яка дає змогу забезпечити:
> повне й своєчасне задоволення інформаційних потреб користувачів;
> виконання контрольних і аудиторських завдань з метою одержання потрібної інформації про наявні відхилення;
> аналіз і прогнозування господарсько-фінансової діяльності підпри-ємства;
> одержання на основі автоматизації ефективних управлінських рішень.
^ 2.3. Методологічні основи і організація бухгалтерського обліку в умовах автоматизованого оброблення даних
Комплексний підхід до перегляду теоретичних і методологічних основ бухгалтерського обліку передбачає:
уведення в практику методологічних основ бухгалтерського обліку, що відповідають ринковим відносинам із переходом на міжнародні стандарти обліку та аудиту;
перегляд методологічних принципів обліку, що забезпечили б комплексне оброблення облікової інформації;
удосконалення теоретичних основ бухгалтерського обліку з
використанням інформаційних технологій;
застосування новітніх інформаційних технологій та засобів спілкування;
> інтеграцію облікової Інформації в єдиний Інформаційний потік;
> розроблення єдиної Інформаційної мови показників обліку, контролю та аудиту;
упровадження в практику обліку питань оцінювання, планування та прогнозування господарсько-фінансової діяльності підприємства;
формування на основі автоматизації управлінських рішень.
Посилення контрольних функцій обліку в умовах автоматизованого оброблення інформації потрібне для здійснення безперервного контролю кожної окремої операції, а також виявлення прихованих порушень і відхилень у господарській діяльності підприємства.
Однією з основних особливостей обліку також є його тісний зв'язок із внутрішньогосподарським контролем, аналізом і аудитом.
Основними завданнями внутрішньогосподарського контролю та аналізу в умовах застосування автоматизованої системи обліку є:
аналіз правомірності застосування на підприємствах форм і засобів обліку;
аналіз правомірності фіксації первинних господарських операцій і підтвердження відповідними даними документів;
дослідження облікових даних щодо повноти їх відображення;
контроль за несанкціонованим доступом до облікової інформації;
контроль за правильністю та своєчасністю здійснених розрахунків;
аудит за повнотою та своєчасністю формування звітної інформації;
аудит за правильністю складання бухгалтерських проводок
і формуванням облікових регістрів;
> дослідження та прогнозування фінансово-господарського стану підприємства;
> формування управлінських рішень за фактичною інформацією.
Важливе завдання бухгалтерського обліку як інструмента аналізу, аудиту та управління господарським процесом — побудова моделей облікового процесу з подальшою імітацією його із застосуванням сучасних засобів обчислювальної техніки.
Реалізація імітаційних моделей дасть змогу посилити управлінські функції обліку, передбачити на визначену дату фінансово-господарський стан підприємства і найбільший ефект від його діяльності.
Отже модельний експеримент є ефективним засобом для пошуку та знаходження оптимальних рішень з управління підприємством. Проте пріоритет в остаточному варіанті залишається за людиною.
Існують такі основні типи організації автоматизованих інформаційних систем обліку:
> міні-бухгалтерія;
> інтегровані системи бухгалтерського обліку;
> програмні інструментальні системи;
> комплекси бухгалтерських автоматизованих робочих місць;
створені на замовлення системи;
> для ведення окремих ділянок обліку;
> корпоративні.
Міні-бухгалтерія призначена головним чином для здійснення бухгалтерського обліку на малих підприємствах. Цей програмний засіб дає можливість здійснити синтетичний, а також нескладний аналітичний облік. У міні-бухгалтеріях формують бухгалтерські проводки, головну книгу, оборотну та деякі інші відомості, первинні документи. До цього класу програмних засобів належать такі, що запроваджуються на малих підприємствах України — «1С-Бухгалтерия», «Інфо-Бухгалтер», «Финанси без проблем», «Головний бухгалтер» та деякі інші.
Інтегровані системи бухгалтерського обліку побудовано на основі записів, які тією чи іншою мірою відображають інформацію різних розділів, котрі інтегрують в усі розділи обліку. Звичайно, такі програмні засоби функціонують у вигляді одного виконуючого модуля, що є ядром інформаційної системи бухгалтерського обліку. У діючих інтегрованих системах розробники намагаються досягти повноти реалізації облікових функцій не за рахунок розподілу бухгалтерського обліку на окремі ділянки обліку, а за рахунок ускладнення та спеціалізації процедур оброблення бухгалтерських проводок, в які може входити різноманітна додаткова інформація, потрібна для відображення специфіки кількісно-сумового, інвентарного обліку тощо. Цей клас програмних засобів призначений в основному для невеликих підприємств, однак, на відміну від програмних засобів «міні-бухгалтерія», вони характеризуються більшою глибиною аналітичного обліку та розвиненою реалізацією функцій натурально-вартісного і інвентарного обліку. До таких програмних засобів відносять інформаційні системи «Парус», «Інтегратор», «Інфін».
^ Програмні інструментальні системи дають змогу користувачеві самостійно конструювати систему оброблення облікових даних, описувати потрібні розрахункові алгоритми, макетувати введення і висновок первинної та вихідної інформації спеціалізованою формальною мовою. Так само як і інтегровані інформаційні системи, інструментальні системи ґрунтуються на загальній моделі бухгалтерського обліку, в якій специфіку окремих його ділянок у явному вигляді не виділено. Під час використання цих програмних засобів треба мати навички програмування й уміти розробляти формули, а також невеликі програми вбудованою в таку систему мовою опису розрахунків, що ускладнює використання цієї інформаційної системи.
До комплексів бухгалтерських автоматизованих робочих місць входять окремі АРМБ та в деяких випадках інформаційні підсистеми. Однак більшість комплексів не пов'язані між собою і вирішуються локально. До таких інформаційних систем відносять «Бэст», «Бухоблік-Фінанси-Бізнес», «ФинЭко» та ін.
^ Виготовлені на замовлення системи — це комплекс програмних засобів, які охоплюють комплекси АРМБ та інструментальні засоби, створені відповідно до вимог та умов конкретного замовника.
^ Локальні АРМБ використовують для розв'язання окремих завдань обліку, вони не пов'язані між собою й виконують окремі функції, потрібні підприємству.
Корпоративні інформаційні системи забезпечують комплексну автоматизацію завдань обліку, контролю, аналізу та аудиту з використанням інших систем управління, що діють на підприємствах. Корпоративні інформаційні системи дають можливість своєчасно отримувати інформацію для прийняття управлінських рішень за рівнями управління. Програмні модулі побудовані гнучко, що забезпечує взаємодію різних бізнес-процесів. Корпоративні інформаційні системи побудовані на комплексі взаємозв'язаних АРМБ з використанням розподіленої системи оброблення даних (РСОД).
^ 2.4. Особливості облікової інформації
Технологія оброблення облікової інформації визначається формою бухгалтерського обліку.
Питання про форму бухгалтерського обліку — одне з основних у бухгалтерському обліку. Правильне розуміння та визначення форми обліку має не тільки теоретичне, а й велике практичне значення. Це, у свою чергу, дає можливість установити основні принципи й характерні риси тієї чи іншої форми обліку і з'ясувати, наскільки позитивно вони впливають на успішне проведення автоматизації бухгалтерського обліку.
Форма обліку в умовах автоматизованої обробки інформації найтісніше пов'язана із системою оброблення облікових даних, процесом збирання та зберігання їх. Ефективне використання технічних засобів і програмного забезпечення дає змогу найбільшою мірою оптимізувати технологічний процес автоматизованого обліку, структура й логічна послідовність якого і становлять форму обліку.
^ Форма бухгалтерського обліку — це сукупність облікових регістрів, що використовуються в певній послідовності та взаємодії для ведення обліку із застосуванням принципу подвійного запису.
^ Облікові регістри. Для реєстрації та групування облікових даних первинних документів служать регістри бухгалтерського обліку.
У неавтоматизованому варіанті бухгалтерського обліку облікові регістри — це паперові бланки певної форми й структури даних. Регістри діляться на такі види:
хронологічні регістри обліку — реєстрація облікових даних у хронологічному порядку;
систематичні регістри обліку — облікові дані групуються за певними ознаками.
Для малих підприємств, зайнятих у матеріальній сфері виробництва, рекомендується застосовувати регістри журнально-ордерної форми обліку, а зайнятих торгівлею та іншою посередницькою діяльністю — регістри зі спрощеною формою бухгалтерського обліку. Це такі як:
відомість обліку основних засобів, нарахованих амортизаційних відрахувань (форма В-1);
відомість обліку виробничих запасів і товарів, а також ПДВ, сплачені за цінностями (форма В-2);
> відомість обліку витрат на виробництво (форма В-3);
> грошові кошти та фонди (форма В-4);
> відомість обліку розрахунків та інші операції (форма В-5);
відомість обліку реалізації (форма В-6, оплата);
розрахунки та інші операції (форма В-6, відвантаження);
відомість обліку розрахунків із постачальниками (форма В-7);
Розглянемо комп'ютерний варіант облікових регістрів.
Комп'ютерний облік повинен відповідати єдиній методологічній основі бухгалтерського обліку й забезпечити:
> ведення бухгалтерського обліку на основі принципів подвійного запису;
взаємозв'язок даних аналітичного та синтетичного обліку;
суцільне відображення автоматизованим способом господарських операцій на основі первинних документів;
> скорочення трудовитрат на ведення обліку;
> контроль достовірності даних, що вводяться, цілісності облікової інформації;
> формування довільних зведень, бухгалтерських звітів автоматизованим способом.
У комп'ютерному варіанті бухгалтерського обліку можна створювати кілька взаємопов'язаних облікових регістрів:
> бухгалтерських проводок;
> господарських операцій;
> первинних облікових документів.
Кожний такий регістр є базою даних (таблицею реляційної бази даних) певної логічної структури, але з цим ми знайомитимемося пізніше. Оброблення інформації облікових регістрів виконується у процесі розв'язання задач бухгалтерського обліку, формування звітів. Результати оброблення подаються на машинному носії у вигляді вибірки даних, а також у вигляді машинограм і відеограм. Так, на основі первинних облікових регістрів можуть бути сформовані всі раніше розглянуті форми облікових регістрів у вигляді вихідних звітів. Регістр бухгалтерських проводок — це хронологічний обліковий регістр, що легко трансформується в систематичний регістр. Регістри операцій і документів є одночасно хронологічними й систематичними.
2.5. Поняття комп'ютерної інформаційної системи підприємств
Система — це сукупність пов'язаних між собою та із зовнішнім середовищем елементів або частин, функціонування яких спрямовано на отримання конкретного результату.
Інформаційна система обліку (ІСО) — це сукупність інформації, апаратно-програмних і технологічних засобів, засобів телекомунікації, баз і банків даних, методів і процедур, персоналу управління, які реалізують функції збору, оброблення, нагромадження та оброблення інформації для підготовки та прийняття ефективних управлінських рішень.
ІСО — це множина різних елементів та зв'язків між ними, що складають систему в цілому.
У сучасній концепції організації інформаційних систем у різних предметних сферах виокремлюють дві частини: забезпечувальну й функціональну. Кожна з них у свою чергу складається з підсистем.
Забезпечувальна частина ІС охоплює підсистеми, що реалізують технологію автоматизованого оброблення інформації.
Склад цих підсистем однорідний у різних інформаційних системах і відповідно до Державного стандарту охоплює: інформаційне, технічне, програмне, математичне, організаційне, правове забезпечення.
Таблиця. 2.2. Загальна структура АІС
Автоматизована інформаційна система
Забезпечувальна частина
Функціональна частина
Підсистема
Комплекс задач
• Інформаційне забезпечення
• Технічне забезпечення
• Програмне забезпечення
• Математичне забезпечення
• Організаційне забезпечення
• Правове забезпечення
Інформаційне забезпечення (ІЗ). Інформація формується в результаті оброблення даних і є важливим елементом комп'ютерних інформаційних систем.
Організація інформаційного забезпечення в інформаційних системах має особливе значення.
Система інформаційного забезпечення передбачає створення єдиного інформаційного фонду, систематизацію та уніфікацію показників і документів, розроблення засобів формалізованого опису даних тощо.
Інформаційне забезпечення охоплює:
методичні та інструктивні документи;
єдину систему класифікації та кодування;
інформаційну базу, яка, у свою чергу, поділяється на нормативно-довідкові документи, інформаційні повідомлення, інформаційні масиви.
^ Технічне забезпечення. Технічні засоби служать основою побудови ІС. Потужність засобів значною мірою визначає склад задач, що розв'язуються в даній предметній сфері. До технічного забезпечення ІС належать комп'ютерна техніка, засоби комунікації і оргтехніка. Іншими словами, технічне забезпечення — це комплекс взаємозв'язаних технічних засобів, призначених для збирання, нагромадження, оброблення, передавання, обміну та відображення інформації, потрібної для управління системою.
Технічне забезпечення сучасних інформаційних систем — це комплекс різних видів техніки: обчислювальна техніка, периферійні пристрої, засоби автоматичного зчитування даних, офісне обладнання, комунікаційне обладнання, засоби передачі й обміну даними, комунікаційне обладнання, мережеве обладнання, засоби мультимедіа тощо.
^ Програмне забезпечення (ПЗ) — це сукупність програм, що реалізують мету й завдання інформаційної системи та забезпечують функціонування технічних засобів системи.
Програмне забезпечення охоплює сукупність програм, що реалізують функції та задачі автоматизованих інформаційних технологій і забезпечують стабільну роботу комплексів технічних засобів.
До складу ПЗ входять загальносистемні та спеціальні програми.
До загальносистемного програмного забезпечення належать програми, розраховані на широке коло користувачів і призначені для організації облікового процесу та для розв'язання завдань обробки інформації, які часто зустрічаються.
Спеціальне програмне забезпечення — це сукупність програм, які розробляються для створення інформаційних технологій конкретного функціонального призначення. Охоплює: пакети прикладних програм (ППП), які здійснюють організацію даних і їх оброблення у процесі розв'язання функціональних задач.
^ Математичне забезпечення — це сукупність економіко-математичних методів, моделей та алгоритмів оброблення інформації, які є в інформаційній системі.
Організаційне забезпечення передбачає власний апарат управління, що забезпечує функціонування всіх його підсистем як єдиного цілого. Як правило, персонал ІС складають працівники відділу розроблення, відділу впровадження та супроводу нових програм, відділу експлуатації.
У теорії комп'ютерних систем оброблення інформації в інформаційному забезпеченні виокремлюють:
зовнішнє інформаційне забезпечення, яке охоплює систему показників даної предметної сфери, систему класифікацій, первинні документи;
внутрішнє забезпечення, що охоплює інформаційну базу даних на машинних носіях.
^ Правове забезпечення — це сукупність норм, виражених у нормативних актах, які встановлюють і закріплюють організацію цих систем, їх цілі, завдання, структуру, функції та правовий статус ІС.
Правове забезпечення на етапі розроблення автоматизованих інформаційних систем та інформаційних технологій охоплює нормативні акти, пов'язані з договірними взаєминами розробника й замовника у процесі створення ІС та ІТ, із правовим регулюванням різних відхилень у ході цього процесу, а також зумовлені потребою забезпечення процесу розроблення ІС і ІТ різними видами ресурсів.
^ Економічне забезпечення — сукупність методів і засобів, призначених для створення оптимальних умов ефективної та безпомилкової діяльності людини в інформаційній системі та її освоєння.
^ Функціональна частина інформаційної системи реалізує розв'язання задач предметної сфери.
Підсистема — це сукупність компонентів системи, відокремлених за певною ознакою. Кожна функціональна підсистема має свій склад комплексів задач, призначений для реалізації функцій управління.
Основні принципи виокремлення самостійних функціональних підсистем (комплексів задач):
відносна самостійність кожної з них;
наявність відповідного набору функцій і функціональних задач із чітко виявленою локальною ціллю функціонування;
мінімізація складу елементів, що входять у підсистему.
В основі інформаційної системи бухгалтерського обліку лежать розв'язання облікових задач, об'єднаних у комплекси, які виконують окремі ділянки обліку. Комплекс задач характеризується визначеним економічним змістом, веденням затверджених синтетичних рахунків, первинними й зведеними документами, взаємопов'язаними алгоритмами розрахунків, а також методичними матеріалами й нормативними документами конкретної ділянки обліку.
Інформаційна система бухгалтерського обліку традиційно охоплює такі підсистеми:
облік основних засобів та нематеріальних активів;
облік матеріальних цінностей;
облік праці та заробітної плати;
облік готової продукції та її реалізації;
облік фінансово-розрахункових операцій;
облік витрат на виробництво;
зведений облік та складання звітності.
Взаємозв'язок комплексів облікових задач закладено в самій методології бухгалтерського обліку, системі ведення рахунків і виконання проводок, де кожна господарська операція відображається двічі: у кредиті одного рахунку й дебеті іншого.
Інформаційні зв'язки комплексу облікових задач дають можливість виділити три основні фази оброблення, закладені в основу програмних продуктів. На першій фазі виконуються: первинний облік, складання первинних документів, їх оброблення та складання відомостей аналітичного обліку за кожною ділянкою обліку (наприклад, з обліку заробітної плати складається розрахунково-платіжна документація, звіти нарахувань та утримань заробітної плати тощо).
Наступна фаза оброблення — складання проводок та їх розміщення в регістри аналітичного та синтетичного обліку, журнали-ордери за номерами рахунків. Комп'ютерне оброблення дає можливість повністю автоматизувати цей процес, формувати проводки, закінчивши розв'язання кожної ділянки обліку.
Третя фаза оброблення — складання зведеного синтетичного обліку звітно-сальдових відомостей за рахунками головної книги, балансу та форм фінансової звітності.
^ 3. ЕКОНОМІЧНА ІНФОРМАЦІЯ ТА ЗАСОБИ ЇЇ ФОРМАЛІЗОВАНОГО ОПИСАННЯ
3.1. Економічна інформація, її види і властивості
Поняття інформація походить від латинського слова «informatio», що означає викладення, повідомлення, пояснення факту, явища, події. У процесі вивчення інформації враховуються закономірності її створення, перероблення і використання в різних сферах діяльності.
Інформацію як продукт виробництва та використання відрізняє передусім предметна сфера. Вона дуже різноманітна та поділяється за видами діяльності: наукова, технічна, виробнича, управлінська, економічна, соціальна, правова тощо.
Кожний вид інформації має свої технології оброблення, змістову цінність, форми подання й відображення, вимоги до достовірності, оперативності відображення фактів, явищ, процесів.
Предметом подальшого розгляду буде бухгалтерська інформація, особливостями якої є:
достовірність;
повнота;
цінність і актуальність;
ясність;
зрозумілість.
Економічна інформація (ЕІ) — це сукупність відомостей про соціально-економічні процеси, що слугують для управління цими процесами та колективом людей у виробничій і невиробничій сферах.
Вона кількісно характеризує стан виробничо-господарської та фінансової діяльності об'єкта через систему натуральних і вартісних показників, циркулюючи у виробничій та невиробничій сферах, органах управління. За допомогою економічної інформації можна простежити взаємозв'язки між ланками, напрями його розвитку та прийняття управлінських рішень. Іншими словами, економічна інформація — це дані, що використовуються в управлінні об'єктом.
Економічна інформація налічує багато різновидів. Відповідно до виконуваних функцій управління виокремлюють такі види інформації:
> прогнозна — пов'язана з функцією прогнозування, відображає ймовірне твердження про майбутній стан господарських процесів. Наприклад, прогнозований розмір прибутку;
планово-договірна — пов'язана з функцією планування та описує господарські процеси, що мають відбутися в заданому часовому періоді. Наприклад, обсяг випуску конкретного найменування продукції, кількість матеріалів конкретного найменування за договором;
облікова — пов'язана з функціями оперативного, бухгалтерського, статистичного обліку, відбиває господарські процеси, що здійснилися, а також фактичний стан;
нормативна — пов'язана з функцією підготовки виробництва. Вона регламентує витрати матеріальних і трудових ресурсів, рівень запасів і заділів. Наприклад, норми витрати матеріалу на виріб;
цінова — охоплює ціни, тарифи, розцінки (ціни можуть бути планові, фактичні, договірні, прейскурантні, відпускні, оптові, роздрібні);
довідкова — призначена для деталізації процесів, розшифрування та доповнення різними відомостями. Наприклад, найменування та адреса підприємства;
таблична — містить коефіцієнтні величини. Наприклад, розмір податку з оподаткованої суми заробітку.
Економічна інформація є предметом автоматизованого оброблення.
За технологією обробки економічну інформацію поділяють на види:
первинна — інформація, що надходить до об'єкта. Первинна інформація — інформація, що виникає на початковій стадії процесу управління. Це сукупність початкових даних, потрібних для розв'язання задач;
внутрішня — інформація, що виникає у процесі господарської діяльності об'єкта;
зовнішня — інформація, що виникає за межами об'єкта;
> змінна — інформація, що характеризується зміною своїх значень під час кожної її реєстрації. Використовується в одному циклі оброблення;
> умовно-стала — інформація, що зберігає свої значення протягом тривалого часу;
> необроблена — інформація, що в незмінному вигляді пере
ходить із вхідної у вихідну;
> вхідна — інформація, що вводиться до обробки;
> похідна — інформація заново створена;
> проміжна — інформація, що надходить для чергової обробки. Проміжна інформація характеризується тим, що містить результати розрахунків, які використовуються для наступних розрахунків;
> вихідна — видається наприкінці оброблення як кінцевий результат.
Вихідна інформація утворюється як результат розв'язання задач і використовується для управління об'єктом і прийняття ефективних управлінських рішень.
^ 3.2. Структура, форми подання та відображення економічної інформації
Структура економічної інформації досить складна і може охоплювати різні комбінації інформаційних сукупностей, що володіють певним змістом. Інформаційна сукупність — це група даних, що характеризує об'єкт, процес, операцію.
Розглянемо структуру, форми подання та відображення економічної інформації. Економічна інформація може бути подана так:
СИМВОЛ => РЕКВІЗИТ => ПОКАЗНИК => МАСИВ =>інформаційний ПОТІК =>^ ІНФОРМАЦІЙНА БАЗА
Символ — елементарний нетрадиційний сигнал інформації, який немає самостійного значення. Наприклад, цифра, літера, знак.
Реквізит — найпростіша структурна одиниця інформації, неподільна на смисловому рівні. Вони бувають двох видів:
> реквізит-основа— кількісна характе
еще рефераты
Еще работы по разное
Реферат по разное
Особливості організації облікового процесу в умовах функціонування автоматизованої системи обробки інформації
17 Сентября 2013
Реферат по разное
Л. В. Заика Институт повышения квалификации и профессиональной
17 Сентября 2013
Реферат по разное
Програма вивчення дисципліни філософія* київ 2002 Підготовлено доктором політичних наук В. О. Храмовим Затверджено на засіданні кафедри "Державне управління та права" (протокол №4 від 25 листопада 2002 p.). Схвалено
17 Сентября 2013
Реферат по разное
Робоча навчальна програма вивчення дисципліни для студентів юридичного факультету Загальний обсяг годин
17 Сентября 2013