Реферат: Вступ



Міністерство освіти і науки України

Чернівецький торговельно-економічний інститут

Київський національний торговельно-економічний університет


Кафедра інформаційних систем і мереж


Інформаційна система підприємства на базі Microsoft SQL Server

(курсова робота)


Науковий керівник:


Виконавець:


Чернівці, 2005

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ


ERD – Entity-relationship diagram.

RDBMS – Relational database management system.

АІС – автоматизована інформаційна система.

АС – автоматизована система.

БД (ІБД) – база даних (інформаційна база даних).

ВНП – валовий національний продукт.

ЕОМ – електронно-обчислювальна машина.

ЗЗП – зовнішній запам’ятовуючий пристрій.

ІБ – інформаційна безпека.

ІЗ – інформаційне забезпечення.

ІП – інформаційний простір.

ІПС – інформаційна пошукова система.

ІС – інформаційна система.

ІТ – інформаційна технологія.

КІС – корпоративна інформаційна система.

КСК – комплексна система керування.

ЛОМ – локальна обчислювальна мережа.

НТП – науково-технічний прогрес.

ОТ – обчислювальна техніка.

ОЗП – оперативний запам’ятовуючий пристрій.

ПЗ – програмне забезпечення.

ПК – персональний комп’ютер.

СА (САП) – система автоматизації (система автоматизації підприємства).

САОД – системи обробки даних.

СУБД – система управління базами даних.


ЗМІСТ
^ ВСТУП РОЗДІЛ 1. Підприємство як центр обробки інформації 1.1. Особливості ведення обліку й автоматизації бізнесів-процесів на малому підприємстві 1.2. Операції товарного обліку на малому підприємстві. Зміст задачі автоматизації РОЗДІЛ 2. Середовище реалізації програмного продукту ^ 2.1. Загальні питання проектування баз даних 2.1.1. Розробка бізнес-правил 2.1.2. Основи теорії проектування баз даних. 2.1.3. Проектування бази даних 2.2. Клієнт-серверна модель доступу до даних 2.3. Microsoft SQL ServerСервер у системі клієнт-сервер РОЗДІЛ 3. Реалізація програмного продукту ^ 3.1. Постановка задачі 3.2. Фізична модель інформаційної системи 3.3. Створення прототипу інтерфейсу користувача ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП


Нині переробляти великий об'єм інформації в задані строки тепер практично неможливо без спеціальних засобів обробки цих даних. Тож життя сучасного суспільства стало просто нереальне без повсюдного застосування інформаційних технологій.

Різке зростання обсягів інформації, що переробляється, і накопичений досвід використання комп’ютерної техніки в різних областях призводять до необхідності переглядати таку традиційну сферу управління інформацією, як управління даними, тобто створення інформаційних систем обробки цих даних [9]. Тому актуальність вибраної для курсової роботи теми є очевидною в наш час.

Завдання полягає у створенні гнучкої інформаційної системи підприємства. Потрібно спроектувати і розробити базу даних на його основі і здійснити програмну обробку його атрибутів з використанням однієї з найбільш перспективних систем керування базами даних Microsoft SQL Server 8.

Об’єктом дослідження даної роботи є магазин мобільного зв’язку “Life”.

Метою дослідження є – часткова автоматизація управління магазину, тобто створення бази даних, що дозволяє зберігати і переробляти інформацію. В результаті отримана програма, при введенні якої зекономить час, дістане додатковий прибуток, полегшить роботу співробітників та процес замовлення клієнтом товару.

Робота складається із вступу, трьох розділів, які в свою чергу поділяються на менші підрозділи для зрозумілішого викладення матеріалу, висновків, списку використаних джерел.

У першому розділі курсової роботи описано загальні бізнес-процеси на підприємстві та основні вимоги до інформаційних систем автоматизації діяльності на підприємстві.

Другий розділ присвячено розгляду понять та принципів проектування баз даних

У третьому розділі проводиться розробка та реалізація проекту.

Список літератури нараховує 11 джерел.


^ РОЗДІЛ 1. Підприємство як центр обробки інформації

Будь-яка організація обробляє інформацію для отримання двох видів «продукції»: інформації (даних, документів, мовної інформації) і рішень (оперативних і стратегічних). Організація одержує вхідну інформацію в різному вигляді: документи, що містять інформацію у вигляді певних символів; усна інформація; дані з ЕОМ, часто в електронній формі. Вихідна інформація виробляється в таких же видах. Виробничий цикл організації може включати перекомпонування інформації, об'єднання даної інформації з іншою, нагромадження інформації [12].


^ 1.1. Особливості ведення обліку й автоматизації бізнесів-процесів на малому підприємстві

Значення малого бізнесу в ринковій економіці, дуже велике. Його становлення і розвиток є однією з основних проблем економічної політики в умовах переходу від адміністративно-командної до ринкової економіки. В усіх розвинутих країнах на долю малого бізнесу припадає 60-70 відсотків валового національного продукту. Тому абсолютна більшість розвинутих країн різними способами заохочує діяльність малого бізнесу.

На сьогоднішній день однією з найважливіших сторін розвитку підприємства, що приводить до збільшення прибутку, є автоматизація діяльності підприємства. Існує декілька підходів до автоматизації підприємств. Можна поступово закривати вузькі ділянки, придбавши готові програмні продукти для рішення окремих задач (бухгалтерського чи складського обліку, планування і т.д.). Можна розробляти ІС силами власних фахівців. Нарешті, можна замовити розробку комплексної ІС у фірми-інтегратора, що володіє сучасною технологією і солідним досвідом (системний підхід).

Діяльність підприємства буде ефективною тільки при наявності універсальної ІС, що поєднує керування фінансами, персоналом, постачанням, збутом і виробництвом. Таким чином, задача компанії, що спеціалізується в області інформаційного забезпечення бізнесів-процесів, полягає в створенні і впровадженні комплексних систем керування, що дозволять замовнику перейти від часткової автоматизації до інтегрованих систем, забезпечать роботу в єдиному інформаційному просторі і нададуть необхідну інформацію для планування і прогнозування, аналізу і прийняття управлінських рішень [6].

У випадку системного підходу до автоматизації підприємств на перший план виходять такі параметри системи, як надійність, масштабованість, безпека. Найкращою платформою для забезпечення високого рівня реалізації зазначених параметрів являється архітектура клієнт/сервер, що дозволяє раціонально розподілити роботу між клієнтською і серверною частинами системи, передбачити розвиток і удосконалювання системи відповідно до особливостей розв'язуваних задач. Перехід до систем типу клієнт/сервер в Україні обумовлений обмеженою функціональністю широко розповсюджених систем типу файл/сервер, неможливістю створення на їхній основі розподілених ІС.

Починати потрібно не з розробки системи, а з оцінки потреб підприємства і можливостей. Потім з урахуванням цих факторів створювати найбільш оптимальну з позицій соціально-економічної ефективності інформаційну систему [9].

Виходячи зі сказаного вище, можна легко сформулювати ряд загальних критеріїв, якими треба керуватися при виборі, пам’ятаючи про існування локальних критеріїв, специфічних для кожного типу підприємств:

^ Система повинна бути зрозумілою працівникам фірми. Функціональні можливості системи і реалізація повинні відповідати основним бізнес-процесам, що відбуваються на підприємстві.

^ Система повинна бути зручною, що досягається лише тоді, коли вона зручна для конкретної людини, оцінка якої буде вирішальною. Звичайно, люди різні й оцінки комфортності роботи з тією чи іншою системою не можуть бути однаковими. Одні (у першу чергу, літні і недосвідчені користувачі) швидше за все оберуть просту і зрозумілу систему, а складну роботу виконуватимуть вручну. Інші (більш молоді і вже знайомі з комп'ютером) зупинять свій вибір на складній в експлуатації, зате з великими функціональними можливостями систему. Не виключений і шлях поступового удосконалення системи в міру росту комп'ютерної кваліфікації фахівця. Зате протипоказаний зворотний підхід: "розробимо складну систему, а людей потім навчимо". Таке рішення може привести до дійсної катастрофи, і винуватий буде не виконавець, а той начальник, що йому цю систему нав'язав. Невірним є і підхід підбору персоналу під систему. Часто можна зустріти рекламу типу: "потрібен фахівець, що вміє працювати з програмним забезпеченням...". А як до прийому на роботу перевірити реальні знання кандидата? Як довідатися, чи буде дана система зручна для його роботи? При прийомі на посаду кандидат скаже що завгодно, а далі почнуться проблеми. Отже, система підбирається під людину і повинна бути зручна для неї [9].

^ Система повинна бути надійною. Насамперед потрібно правильно розуміти проблему надійності СА. В принципі будь-яка система ненадійна – комп'ютер сприймає абсолютно однаково і мільйони доларів, і копійки: будь-яка інформація для комп'ютера не більш ніж послідовність електричних сигналів, якщо перевести на мову інформатики, нулів і одиниць. Програма, якщо вона хоч якось тестована (відомі випадки, коли на ринок викидалися системи, узагалі нездатні відрізнити символьну інформацію від числової), буде захищати від грубих помилок. Однак це зовсім не означає, що в системі передбачені також інтелектуальні засоби аналізу і захисту інформації. Тому як оцінювати з позицій надійності розроблювальну систему? Ця задача розпадається на три самостійні частини. По-перше, система повинна відслідковувати усі види випадкових помилок, що порушують ведення обліку. По-друге, у ній повинні бути передбачені засоби захисту від випадкового чи навмисного псування інформації. Іншими словами, система зобов'язана або проінформувати про можливість втрати інформації, або відмовитися виконувати заборонену операцію. Крім того, бажані засоби захисту від несанкціонованого доступу. Нарешті, система повинна бути стійка до збоїв і поломок устаткування. Можливі різні рішення: автоматичне збереження бази даних у процесі роботи, обов'язкове вивантаження копії на дискети чи стример, спеціальні засоби відновлення даних. Важливо, щоб ці засоби існували і працювали.

^ Система повинна бути адекватною. Як уже відзначалося, перехідна економіка характеризується багатьма змінами у правилах бухгалтерського обліку і звітності. У цих умовах розроблювальна АС досить швидко може виявитися неадекватною поточному стану справ. У системі повинна існувати можливість настроювання відповідно до поточних вимог: система має бути легко адаптовуваною, мобільною і гнучкою [9].

Структурна перебудова керування підприємством (реінженіринг) первинна стосовно комплексної автоматизації. Теза про те, що впровадження на підприємстві ІС автоматично забезпечить позитивні зрушення в керуванні, просто немає змісту, тому що без цього впровадити систему в повному обсязі неможливо.


^ 1.2. Операції товарного обліку на малому підприємстві.

Зміст задачі автоматизації

Ефективність роботи малого підприємства визначається обсягом, швидкістю і якістю виконуваних робіт як на підприємстві в цілому, так і на рівні кожного з його підрозділів. Робота фінансово-облікового відділу підприємства являє собою коло локальних, повторюваних у часі, бізнесів-процесів. Важлививою складовою даних бізнесів-процесів є облік товару. Процес характеризуються великим числом типових операцій, які піддаються опису й автоматизації в рамках САП.

Відсутність автоматизації процесів купівлі-продажу товару та обліку його складських запасів приводить до нераціонального використання трудових і фінансових ресурсів малого підприємства, зниженню конкурентноздатності і зменшенні прибутку.

Таким чином, проблема полягає в реалізації системи обробки інформації, що дозволяє кількісно враховувати процеси обліку товару, що відбуваються на підприємстві, а також дозволить накопичувати, зберігати й обробляти (аналізувати) дані для прийняття управлінських рішень. Для реалізації необхідно, використовуючи механізм реляційной алгебри, відтворити реляційну базу даних, а потім, використовуючи клієнт-серверну модель керування даними розподілити обробку між клієнтами і сервером розроблювальної системи автоматизації. Отже, ціль розробки може бути визначена як реалізація бізнесів-процесів керування обліком товару на малому підприємстві відповідно до вимог замовника і клієнт-серверною моделлю обчислень [8].

РОЗДІЛ 2. Середовище реалізації програмного продукту

^ 2.1. Загальні питання проектування баз даних
2.1.1. Розробка бізнес-правил
При аналізі бізнес-процесу фірми необхідно відповісти на 6 питань: що, як, де, хто, коли і чому?

При відповіді на перше питання: «Що лежить в основі бізнесу даної фірми?», як правило, виявляються найбільш важливі для даного бізнесу чи виробничого процесу компоненти.

Відповіді на друге питання: «Як це робиться?» дозволяють одержати список основних бізнес-процесів, що відбуваються у фірмі.

Питання: «Де проходять дані процеси?» більше відноситься до проблем телекомунікацій і организації спільної роботи персоналу. Наприклад, у випадку великого обсягу операцій, що виконуються поза територією фірми торговими агентами, прийдеться враховувати проблеми синхронізації даних. При наявності філій дуже непростою проблемою є оптимальний вибір системи розподілу даних. Можна централізувати всю обробку даних і філії будуть виконувати свої операції, використовуючи можливості телекомунікацій. Робота з даними в цьому випадку спрощується, однак необхідно подбати про стійкий зв'язок філій з головним підприємством.

Відповідь на питання: «Хто виконує ці процеси?» дасть організаційна структура фірми.

Важливо одержати і відповідь на питання: «Коли виконується та чи інша дія?». Це прояснить періодичність здійснюваних бізнес-процесів і дозволить правильно розставити акценти в майбутній прикладній програмі.

Останнє питання: «Чому ці дії виконуються?» дозволяє визначити мотивацію виробничої діяльності фірми.

Відповіді на шість перерахованих питань дозволяють підійти до головного в постановці задачі – побудови інформаційної моделі підприємства. Така модель відображається у виді взаємозв'язків між бізнес-компонентами. У практиці проектування ІС такі схеми одержали назву ER-діаграм (Entity-relationship diagram (ERD)) – диаграма «Сутність-зв'язок»). ER-діаграми добре вписуються в методологію структурного аналізу і проектування інформаційних систем. Такі методології забезпечують строгий і наочний опис проектованої системи, що починається з її загального огляду і потім уточнюється, даючи можливість одержати різний ступінь деталізації об'єкта з різним числом рівнів.

Максимально формалізований опис задачі складається з наступних компонентів:

Найменування задачі.

Ціль роботи.

Функції задачі.

Бізнес-правил.

Вимоги до програми (найважливіша компонента).

Перелік інформації, що вводиться.

Перелік друкованих звітів.

Вимоги до оснащення офісу фірми комп'ютерною технікою [11].

^ 2.1.2. Основи теорії проектування баз даних.

При проектуванні САОД саме дані й цікавлять нас у першу чергу. Причому більше всього нас цікавить організація даних. Для розуміння організації даних вводиться поняття інформаційної моделі.

САОД ґрунтується на використанні визначеної моделі чи даних інформаційної моделі. Модель даних відображає взаємозв'язки між об'єктами.

Процес створення інформаційної моделі починається з визначення концептуальних вимог ряду користувачів. Концептуальні вимоги можуть визначатися і для деяких задач (додатків), що найближчим часом реалізовувати не планується (перспектива). Це може трохи підвищити трудомісткість роботи, однак не завадить найбільш повно врахувати всі нюанси функціональності, необхідної для розроблювальної системи, що знизить ймовірність її переробки надалі. Вимоги окремих користувачів інтегруються в єдиному «узагальненому представленні». Останнє називають концептуальною моделлю.

^ Концептуальна модель представляє об'єкти і їхні взаємозв'язки без опису способів їхнього фізичного збереження. Таким чином, концептуальна модель є, власне кажучи, моделлю предметної області. При проектуванні концептуальної моделі всі зусилля розробника повинні бути спрямовані в основному на структуризацію даних і виявлення взаємозв'язків між ними без розгляду особливостей реалізації і питань ефективності обробки. Проектування концептуальної моделі базується на аналізі розв'язуваних на цьому підприємстві задач по обробці даних. Концептуальна модель включає описи об'єктів і їхніх взаємозв'язків, що представляють інтерес у розглянутій предметній області і даних, що виявляються в результаті аналізу. Концептуальна модель трансформується потім у модель даних, сумісну з обраною СУБД. Можливо, що відображні в концептуальній моделі взаємозв'язки між об'єктами виявляться згодом нереалізованими засобами обраної СУБД. Це вимагатиме зміни концептуальної моделі, версія якої, забезпечена конкретною СУБД, називається логічною моделлю.

^ Логічна (зовнішня) модель відображає логічні зв'язки між елементами даних не залежно від їх змісту і середовища збереження. Користувачам виділяються підмножини цієї логічної моделі, названі зовнішніми моделями, що відображають їх представлення про предметну область. Зовнішня модель відповідає представленням, які користувачі одержують на основі логічної моделі, тоді як концептуальні вимоги відображають початкові представлення користувачів, які лягли в основу розробки концептуальної моделі. Логічна модель відображається у фізичну модель.

Фізична модель, що визначає розміщення даних, методи доступу і техніку індексування, називається внутрішньою моделлю системи [6].


^ 2.1.3. Проектування бази даних

Усі тонкості побудови інформаційної моделі переслідують одну-єдину мету – одержати хорошу базу даних, в основу проектування якої повинні бути покладені представлення кінцевих користувачів конкретної організації – концептуальні вимоги до системи на основі яких будуватиметься модель:

БД повинна задовольняти актуальним інформаційним потребам організації. Одержувана інформація повинна за структурою і змістом відповідати розв'язуваним задачам.

БД повинна забезпечувати одержання необхідних даних за прийнятний час, тобто відповідати заданим вимогам продуктивності.

БД повинна задовольняти вимогам кінцевих користувачів.

БД повинна легко розширюватися при реорганізації і розширенні предметної області.

БД повинна легко змінюватися при зміні програмного й апаратного середовища.

Завантажені в БД коректні дані повинні залишатися коректними.

Дані до включення в БД повинні перевірятися на коректність.

Доступ до даних, розташовуваних у БД, повинні мати тільки особи з відповідними повноваженнями.

При розробці логічної моделі бази найкраще використовувати реляційну модель даних, що підтримується більшістю СУБД для ПК [].

Перетворення концептуальної моделі в реляційну відбувається відносно просто. Кожен об'єкт концептуальної моделі відображається в одне відношення, що відображає представлення користувача в зручному для нього табличному форматі. Простота відображення досягається використанням реляційного підходу ще на стадії створення концептуальної моделі [2].


^ 2.2. Клієнт-серверна модель доступу до даних

Що таке модель клієнт-сервер, і як використовувати її переваги? Модель клієнт-сервер – це відносно нова багатокористувацька модель обчислень, що дає ряд переваг у порівнянні з моделлю файл-сервер. Так, при коректній реалізації системи клієнт-сервер можна отримати систему керування інформацією з кращим відношенням «ціна/продуктивність», яку можна нарощувати і легко пристосовувати до мінливих вимог.

Системи клієнт-сервер мають три різних компоненти, кожна з яких виконує конкретну роботу: сервер бази даних, клієнтський додаток і мережа.

Сервер («внутрішній компонент») ефективно керує ресурсом (таким як інформаційна БД) для багатьох клієнтів, що одночасно звертаються до ресурсу. Сервери БД виконують такі задачі, як:

Керування однією ІБД, з якою спільно працюють безліч користувачів.

Керування доступом до бази даних і іншими вимогами захисту.

Захист інформації в БД за допомогою засобів архівації-відновлення і створення резервних копій.

Централізоване задання для всіх клієнтських додатків правил глобальної цілісності даних.

Клієнтський додаток – це частина системи, яку користувач використовує для взаємодії з даними. Клієнтські додатки в клієнт-серверних БД виконують наступні задачі:

Надання інтерфейсу, за допомогою якого користувач може виконувати свою роботу.

Керування логікою додатка.

Виконання логіки додатка, наприклад, обчислення полів у формі.

Перевірка допустимості даних.

Та ін.

Нарешті засобами передачі даних між клієнтом і сервером у системі є мережа і комунікаційне ПЗ, що є в клієнта і на сервері, яке дозволяє взаємодіяти через мережу [1].

Оскільки клієнтський додаток і сервер БД працюють спільно і розподіляють завантаження додатка (звідси термін «розподілена обробка даних»), система клієнт-сервер може забезпечити кращу продуктивність, ніж система з файловим сервером.


^ 2.3. Microsoft SQL Server

Сервер у системі клієнт-сервер

Microsoft SQL Server являє собою систему керування реляційми БД, побудовану для більш ефективного керування інформацією організації, за допомогою якої можна створювати могутні додатки обробки даних в багатокористувацькому мережному середовищі.

Microsoft SQL Server побудований на основі архітектури клієнт-сервер, що дозволяє розбивати процес обробки інформації на два компоненти – попередню обробку даних чи клієнтський компонент, і остаточну обробку – серверний компонент. SQL Server являє собою сервер БД, який забезпечує остаточну обробку даних, що може взаємодіяти з декількома різними клієнтськими компонентами, розташованими, як правило в одній мережі. Має ефективну вбудовану підтримку реплікації даних. SQL Server являє собою інтегровану систему керування БД, що задовольняє всім сучасним вимогам побудови масштабованих розподілених ІС [3].

Найважливішими особливостями Microsoft SQL Server є:

^ Широкі можливості адміністрування. SQL Server надає широкі можливості адміністрування, здійснюваного системою інтегрованих об'єктів, сервисов і компонентів. Для того, щоб керувати системою, SQL Server використовує SQL Enterprise Manager – графічний інструмент, що здійснює керування системою і включає:

Планування задач.

Адміністративні зміни.

Вбудований інтерфейс керування реплікаціями.

SQL Enterprise Manager також забезпечує для адміністратора БД більш просте керування:

Входом у систему

Привілеями доступу

Групами користувачів

Пристроями даних і БД

Створенням сценаріїв

Резервуванням БД і журналом транзакцій

Компонентами БД (таблицями, представленнями, збереженими процедурами, індексами, тригерами, правилами, значеннями за замовчуванням і створюваними користувачами типами даних) [10].

^ Цілісність даних. У середовищі БД клієнт-сервер, сервер автоматично забезпечує цілісність даних. SQL Server використовує кілька механізмів підтримки цілісності. SQL Server забезпечує декларативну цілісність, що дозволяє користувачам встановлювати обмеження на дані і співвідношення між таблицями для узгодження ключових полів таблиць. Це необхідно також і для узгодження цілісності правил збереження даних і перехресних посилань таблиць, для того, щоб зміни інформації БД були узгоджені. Щоб забезпечити сутнісну цілісність записів у таблиці SQL Server підтримує унікальні індекси, які гарантують, що значення ключа в стовпці унікальне для всіх записів таблиці, використовує параметри за замовчуванням і правила, яким повинні задовольняти дані, що зберігаються в таблиці для забезпечення доменної цілісності даних у таблиці.

^ Координатор розподілених транзакций. Використовуючи дану функцію, розробники ПЗ можуть будувати нові потужні додатки, що створюють транзакційні об'єкти і використовують менеджери ресурсів, для того щоб завершити роботу транзакцій.

Реплікація. Microsoft SQL Server 8 включає можливість реплікації даних як стандарту RDBMS. При реплікації даних користувач може поширювати копії даних від одного сервера підприємства на один чи кілька серверів.

^ Функціональні особливості. SQL Server підтримує стандарти, прийняті Американським Національним Інститутів Стандартів, що припускають можливість роботи з курсорами, що володіють можливостями прокручування й абсолютного і відносного позиціонування, а також включає:

Розширений контроль цілісності БД.

Рівнобіжне сканування даних послідовних сторінок операцій.

Можливість додавання ключів і резервних полів.

Оптимізатор запитів.

Системні збережені процедури.

Функції [7].


РОЗДІЛ 3. Реалізація програмного продукту

^ 3.1. Постановка задачі

Загальні вимоги до розроблювальної системи автоматизації:

Ведення обліку в реальному масштабі часу.

Ведення обліку одночасно з декількох робочих місць.

Наявність графічного користувальницького інтерфейсу.

Наявність системи захисту і поділу прав користувачів.

Можливість легкої модифікації та переносу.

Наявність зведень про постачальників і продавців.

Відбиття специфіки діяльності [4].

Автоматизація товарного обліку.

Товарний облік на малому підприємстві полягає в обліку приходу-продажу товару протягом звітного періоду.

Вимоги до розробки системи автоматизації товарного обліку:

Одержання товару на склад підприємства.

Продаж товару покупцям (клієнтам).

Формування інформації про поточний стан.

Формування інформації за звітний період.

Особливості ведення товарного обліку на підприємстві замовнику:

На складі замовника зберігаються телефони з індивідуальними реєстраційними номерами.

Існує велика кількість марок телефонів.

Існує кілька телефонних брендів.

Існує можливість повернення телефону по гарантії через обмежений проміжок часу.

Кожен телефон продається конкретному клієнту. При цьому фіксується дата продажу, повна характеристика.

У будь-який момент часу необхідно мати можливість одержати перелік продаж по марці, за проміжок часу, продавцем і т.д..

Постановка задачі: Розробити систему автоматизації товарного обліку для фірми-замовника, що працює в області мобільного зв’язку. Система повинна задовольняти загальним і специфічним вимогам, пропонованих замовником.

Для рішення задачі була обрана клієнт-серверна реалізація системи автоматизації, як сервер БД використовувався Microsoft SQL Server, як клієнтську платформу було обрано Microsoft Access.


^ 3.2. Фізична модель інформаційної системи

Як було зазначено вище, інформаційна система обліку телефонів створюється в вигляді проекту MS Access, який підключається до бази даних MSDE Server. Починається створення бази даних зі створення таблиць. Почнемо з таблиці, в якій буде вестися облік операцій з телефонами. В розробленому нами проекті ці таблиця називається ОбігТелефонів. Таблиця створюється в режимі конструктора (в проектах MS Access немає інших методів створення таблиць). Вікно конструктора для цієї таблиці наведено на рис. 3.1.



Рис. 3.1. Вікно конструктора таблиці ОбігТелефонів.

Проаналізуємо поля цієї таблиці. Для полів ІндивідуальнийКодТелефона, КодПостачальника та КодПродавця в проекті передбачено обмеження зовнішнього ключа. Тому типи цих полів відповідають типам полів у відповідних ключових полях інших таблиць. З цієї причини для них вибрано тип даних int, який повинен відповідати типу даних ключового поля відповідної таблиці. В полях НомерНакладної та ГарантіяМісяців будуть зберігатися цілі числа, тому для них також вибрано тип поля int. Для полів ЦінаЗакупівельна та ЦінаПродажу вибрано тип даних money, який використовують для грошових одиниці. Це є один із різновидів типу даних для зберігання раціональних чисел, в якому передбачено використання міжнародних норм виконання фінансових розрахунків.

Замість двох полів з інформацією про дату покупки і дату продажу, як це було передбачено в попередньому розділі, в цій таблиці після обговорення проекту із замовником було залишено тільки поле Дата. Крім того до таблиці додано поле Операція, в якому буде відображатися інформація про тип операції з телефоном. Таких типів операції може бути декілька: покупка телефону у замовника, продаж телефону, повернення телефону на гарантійне обслуговування та повернення телефону клієнту після гарантійного обслуговування. Згідно правил нормалізації для такого поля потрібно створювати окрему довідникову таблицю. Але враховуючи те, що ці записи будуть незмінними, і бажання продемонструвати інший підхід, для цього поля було створено підстановку значень з фіксованого набору. В звичайних файлах MS Access з цією метою використовують Майстер підстановки. В проектах MS Access такого майстра немає, але підстановку легко організувати, змінюючи відповідні властивості поля.

Проаналізуємо детальніше організацію такої підстановки. Така підстановка організовується на вкладці ^ Поиск області редагування властивостей поля, рис. 3.2. Для цього властивості Управление экраном замість значення Надпись вибрати значення Поле со списком. Властивості Тип источника строки присвоюється значення Список значений, яке дозволить задати фіксований набір значень для даного поля. Сам список значень зберігається у властивості Источник строки у вигляді текстових констант, розділених символом ";". І наостанок, властивості Ограничить списком присвоюється значення "Да", що не дозволить вводити в це поле дані, які відсутні у списку.



Рис. 3.2. Організація підстановки в поле з фіксованого набору значень.

В результаті виконання цих операцій при заповненні поля операція можна буде використовувати поле зі списком так, як це наведено на рис. 3.3.



Рис. 3.3. Заповнення даних таблиці з використанням поля зі списком.

Як було передбачено в проекті, таблиця ОбігТелефонів зв’язана з таблицею ІндивідуальніПараметриТелефонів. В цій таблиці зберігається тільки інформація, специфічна для кожного окремого телефону, рис. 3.4.



Рис. 3.4. Поля таблиці ІндивідуальніПараметриТелефону.

Як видно з рисунку, на відміну від проекту до таблиці додано два поля – ЗаводськийНомер та ДатаВипуску. В полі Заводський номер буде зберігатися номер, "зашитий" в пам’ять кожного телефону. Це поле буде використовуватися для однозначної ідентифікації кожного телефону, зокрема у випадках повернення телефону на гарантійний ремонт. Це поле, на перший погляд, було б доцільно використати в якості первинного ключа, однак великі числа, які будуть зберігатися в цьому полі не будуть сприяти швидкому пошуку інформації. Тому в якості ключового поля вибрано інше поле – ІндивідуальнийКодТелефону, в якому зберігається інформація про код згідно правил внутрішньої системи кодування, розробленої на торгівельному підприємстві. Враховуючи іще той факт, що заводський номер, як правило, вміщує багато цифр, для цього поля вибрано тип даних bigint, в якому виділяється 8 байт для зберігання цілого числа, в порівнянні з 4 байтами для випадку типу int. Для поля ДатаВипуску немає ніяких особливостей – для нього вибирається звичайний тип datetime.

Після створення таблиць потрібно організувати зв’язок між ними. Ці таблиці, як описано в попередньому розділі, мають бути зв’язані між собою по полю ІндивідуальнийКодТелефону типом зв’язку один-до-багатьох. Для організації такого зв’язку було створено новий об’єкт Схема данных в який додано ці таблиці. Зв’язування таблиць можна здійснити простим перетягуванням одного поля однієї таблиці на відповідне поле іншої таблиці. Після цього автоматично відкривається вікно, в якому можна задати додаткові параметри зв’язку. Після завершення цієї операції між таблицями візуально відобразиться лінія зв’язку, рис. 3.5.



Рис. 3.5. Зв’язок між таблицями у вікні схеми даних.

На цьому прикладі ми розглянули методику створення та зв’язування таблиць, розміщених на SQL Server (MSDE Server) засобами проектів MS Access. Зрозуміло, що у випадку використання інших оболонок чи програмних пакетів для доступу до SQL Server, напевне, будуть використовуватися інші методи створення таких таблиць. Однак кінцевий результат завжди повинен бути один. Останнє зумовлено тим фактом, що будь яка програмна оболонка перетворює усі операції в зрозумілі серверу SQL-команди []. Після створення таблиці в режимі конструктора проекту MS Access в момент збереження цієї таблиці система генерує команду типу CREATE TABLE з відповідними параметрами. Аналогічно, при зв’язуванні таблиць система автоматично виконує команду ALTER, яка встановлює для потрібних полів зовнішній ключ чи/та інші обмеження цілісності.

Як правило, після зв’язування двох таблиць типом зв’язку один-до-багатьох, доцільно організувати підстановку значень у поле таблиці, що виступає на стороні багато із поля таблиці на стороні один. Організація такої підстановки до
еще рефераты
Еще работы по разное