Реферат: Робоча навчальна програма для студентів Ікурсу юридичного факультету Затверджено

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

юридичний факультет


Кафедра теорії та історії держави і права


Укладачі: проф., канд. юрид. наук Котюк В.О.

доц., канд. юрид. наук Ковальчук О.М.

доц., канд. юрид. наук Дзейко Ж.О.


теорія держави і права робоча навчальна програма для студентів І курсу юридичного факультету
Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол № 7

від „25” грудня 2008 р.

Декан факультету

________ Гриценко І.С.



Київ – 2009


^ Робоча навчальна програма з дисципліни “Загальна теорія держави і права” для студентів 1-го курсу юридичного факультету


Укладачі: проф., канд. юрид. наук Котюк В.О.

доц., канд. юрид. наук Ковальчук О.М.

доц., канд. юрид. наук Дзейко Ж.О.


Лектори: проф., канд. юрид. наук Котюк В.О.

доц., канд. юрид. наук Ковальчук О.М.

доц., канд. юрид. наук Дзейко Ж.О.


Викладачі:

д.ю.н. Безклубий І.А., к.ю.н. Дзейко Ж.О., к.ю.н. Ковальчук О.М., к.ю.н. Машков А.Д., к.ю.н. Малишев Б.В., ас. Вангородська Н.А., ас. Дудар С.К., ас. Ліщук К.В., ас. Левчук М.В.. ас. Мовкалюк О.В.


Погоджено з науково-

методичною комісією
^ юридичного факультету
“____” _____________2008 р.


______________________


Зміст


Вступ..................................................................................................................4


Система контролю знань...................................................................6


Тематичний план дисципліни.......................................................9


змістовні модулі I, ІІ.


зміст лекцій, плани семінарських занять,

завдання для самостійної роботи студентів....................11

.

Контрольні запитання до змістовного модуля I, ІІ ......27


ЗмістовнІ модулІ IіI-іv.


зміст лекцій, плани семінарських занять,

завдання для самостійної роботи студентів....................30


^ Контрольні запитання до змістовнИХ

модулІВ III-іv………………………………………………………………47

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ НА залік та ІСПИТ…………………………........50


вступ

Навчальна дисципліна „Загальна теорія держави і права” є складовою освітньо-професійної підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем „бакалавр права”, „спеціаліст права” і „магістр права”. Студенти складають залік та іспит.

Мета і завдання нормативного курсу.

Програма нормативного курсу „Загальна теорія держави і права” підготовлена для студентів І-го курсу юридичного факультету і Фінансово-правового коледжу при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, а також може бути використана іншими юридичними вузами України.

Вивчення курсу „Загальна теорія держави і права” студентами юридичного факультету і ФПК має на меті оволодіти системою сучасних знань про основні закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави і права.

Основні завдання при вивченні вказаної навчальної дисципліни:

Ознайомитися, зрозуміти, засвоїти і вивчити систему основних понять і категорій, які мають фундаментальне значення для всієї юриспруденції, у тому числі: поняття „держава”, „ознаки держави”, „функції держави”, „форма держави”, "форма правління", "державний режим", „правова держава”, „громадянське суспільство” тощо.

Ознайомитися, зрозуміти, засвоїти і вивчити систему основних понять і категорій, які мають фундаментальне значення для всієї юриспруденції, у тому числі: поняття „право”, „правова система”, „джерела” і „форми права”, „правовий звичай”, „правовий прецедент”, „нормативний договір”, „нормативно-правовий акт”, „закон”, „підзаконний нормативно-правовий акт”, „правовідносини”, „правосвідомість”, „норма права”, „законність”, „правопорядок”, „правопорушення” тощо.

Ознайомитися із практикою застосування цих понять і категорій у процесі правотворчої, законотворчої і правореалізаційної діяльності органів державної влади і юридичній практиці.

Підготуватися студентам першого курсу до вивчення галузевих фундаментальних юридичних наук, до аналізу і узагальнення державно-правових явищ.

Усунути надмірну ідеологізацію і політизацію курсу (які існували в радянську епоху), із врахуванням методологічних і структурних змін, які відбулися в останні десятиліття у теорії і практиці юриспруденції і зробити курс більш досконалим, послідовним і поглибленим.

Навчити студентів першого курсу теоретичному і правовому мисленню у процесі навчального процесу, умінню творчо аналізувати і узагальнювати практику, творчо вирішувати юридичні казуси, правильно застосовувати норми права і приймати рішення по конкретним справам, правильно користуватися першоджерелами і спеціальною літературою, орієнтуватися у системі права і законодавства України тощо.

Привести курс „Загальна теорія держави і права” у відповідність із кредитно-модульною (рейтинговою) системою оцінювання знань студентів відповідно до Болонської конвенції про освіту, вимогами юридичної практики (єдність теорії і практики) і практичним формуванням демократичної соціально-правової держави в Україні.

На основі досвіду викладання аналогічних курсів в університетах України і зарубіжних країн доповнити програму курсу новими темами або окремими питаннями з метою поглиблення і розширення правового світогляду студентів і підвищення їх професійної підготовки.



^ Місце дисципліни у системі підготовки фахівців і зв’язок з іншими дисциплінами

Навчальним планом юридичного факультету і ФПК при КНУ на вивчення курсу „Загальна теорія держави і права” відводиться 259 навч. годин, у тому числі 78 год. лекцій (40 год. – у першому семестрі, 38 год. – у другому семестрі), 62 год. семінарських занять (32 год. – у першому семестрі, 30 год. – у другому семестрі) і 69 год. - індивідуальна самостійна робота. Навчальна дисципліна вивчається студентами І-го курсу протягом одного навчального року із застосуванням кредитно-модульної (рейтингової) системи (КМС) і складається із чотирьох змістовних модулей.

Навчальна дисципліна за своїм характером відноситься до фундаментальних юридичних наук і методологічно опирається на філософію і соціологію та інші гуманітарні науки. За своїм об’єктом і предметом загальна теорія держави і права як фундаментальна юридична наука і дисципліна вивчає, аналізує і узагальнює основні поняття і категорії державознавства і правознавства, їх звязок з галузевими юридичними науками, основні закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави і права, основні поняття і категорії правової системи і системи права, суміжні поняття і категорії із галузевими юридичними науками, основні закономірності виникнення, розвитку і функціонування різноманітних форм і видів права тощо. Вона спирається на філософію права, соціологію права, психологію і політологію та інші науки.

Загальна теорія держави і права є фундаментальною методологічною наукою по відношенню до галузевих і міжгалузевих юридичних наук.

Інформаційні джерела:

Конституція України, закони України, міжнародно-правові акти, ратифіковані Верховною Радою України, історичні пам’ятки права України та інших країн світу – Дігести Юстиніана, Руська Правда тощо, підручники та навчальні посібники, першоджерела з даного курсу, твори Сократа, Платона, Аристотеля, Цицерона, Гобса, Спінози, Русо, Маркса, Енгельса, Леніна, Тіхомірова Л.А., Кістяківського Б.О., Недбайла П.О. тощо, монографії, юридичні енциклопедії і навчально-методична література.


^ Контроль знань студентів

Контроль професійних знань студентів здійснюється за кредитно-модульною системою організації навчального процесу. КМС запроваджується з метою удосконалення контролю якості знань студентів, сприяння формуванню систематизованих знань із загальної теорії держави і права, заохочення і стимулювання індивідуально-самостійної роботи студентів протягом семестру, підвищення об’єктивної оцінки знань студентів, формування пізнавальної активності, самостійності, творчості, індивідуальної автономії – свободи і відповідальності за процес навчання і самовиховання, формування дисципліни і самодисципліни, формування системи професійних знань, умінь і навиків застосовувати теоретичні знання на практиці, а також розвиток загальних і професійних здібностей, задатків і талантів, формування високого рівня морально-правової культури і правосвідомості особистості.

У цілому КМС направлена на поєднання процесу навчання і громадянсько-професійного виховання, на підвищення суб’єктивного фактору у навчальному, виховному процесі, забезпечення прямого і зворотного зв’язку у системі: „педагог – учень (професорсько-викладацький склад – студенти)” і на цій основі підвищення ефективності та якості навчального процесу в КНУ.

Оцінювання знань студентів планується здійснювати на підставі „Методичних рекомендацій щодо змісту та оформлення робочої програми з навчальної дисципліни”, розробленої КНУ у 2006 р. і умов застосування КМС у період вивчення предмету протягом двох семестрів. Оцінювання знань студентів з даної дисципліни здійснюється шляхом проведення кредитно-модульних завдань, які включають поточний, підсумковий та семестровий контроль знань. Результати контрольних завдань оцінюються за 100-бальною системою. У першому семестрі студенти складають залік. Після завершення даного курсу студенти складають іспит.

За результатами поточного і підсумкового контролю і оцінювання змістовного модуля студентам виставляються відповідні бали. За один змістовний модуль студент може набрати максимальну кількість балів – 20, а за два змістовних модулів (ЗМ) – студент може отримати до 40 балів (по 20 балів за кожний ЗМ), які додаються до наступних можливих 60 балів, які може отримати студент за комплексний підсумковий модуль. У підсумку, оцінені за 100 бальною системою, знання студента відображаються у відомостях і заліковій книжці, за шкалою оцінювання, яка приводиться.

^ Шкала оцінювання


За шкалою університету 100-бальн. Система

Оцінка за національною шкалою та шкалою університету

^ Оцінка за шкалою ECTS

90 – 100

відмінно

5

А відмінно

85 – 89

добре

4

В дуже добре

75 – 84

С добре

65 – 74

задовільно

3

D задовільно

60 – 64

E Задовільно (достатньо)

0 – 59

незадовільно

2

FX незадовільно з можливістю повторного складання



Таким чином, оцінки на екзамені за національною шкалою та шкалою університету (та ФПК) виставляються такі:

якщо результати поточного та комплексного підсумкового контролю (іспит) більше 90 балів – студент отримує оцінку 5 (відмінно);

якщо результати поточного та комплексного підсумкового контролю (іспит) 75 - 89 балів – 4 (добре);

якщо результати поточного та комплексного підсумкового контролю (іспит) 60 - 74 балів – оцінка 3 (три);

якщо результати поточного та комплексного підсумкового контролю (іспит) 0 - 59 балів – оцінка 2 (два), яку студент має можливість перескласти відповідно до порядку, затвердженого у КНУ (та ФПК).


^ Форми контролю знань на семінарських заняттях та індивідуально-самостійної роботи та їх оцінка:

а) доповідь (виступ на задану тему) – до 5 балів;

б) доповнення доповіді – до 3 балів;

в) участь у дискусії – до 3 балів;

г) експрес-опитування – до 3 балів;

д) колоквіум – до 4 балів;

е) самостійна контрольна робота – до 4 балів;

ж) есе (короткі відповіді на питання) – до 3 балів;

з) реферат (обсягом 7 – 8 стор.) – до 3 балів;

і) тестування – до 3 балів;

й) анотація наукової статті, монографії, підручника – до 3 балів;

к) рецензія наукової статті, монографії, підручника – до 5 балів;

л) наукова стаття – до 10 балів;

м) підсумкова контрольна робота – до 5 балів;

н) інші види навчально-наукової роботи (участь у гуртках, наукових конференціях тощо) – до 5 балів.


Студенти, які пропустили 50 % і більше годин занять (лекції і семінари) і не відпрацювали їх, не можуть бути допущені до заліку та іспиту відповідно до нормативних актів МОН України і Закону України „Про вищу освіту”.

Пропущені лекції і семінарські заняття студент зобов’язаний відпрацювати шляхом написання есе, рефератів, контрольних робіт або усної відповіді у поза аудиторний час. Невідпрацьовані і нездані пропущені теми вважаються недовиконанням навчального плану і екзаменатор має право додатково опитати таких студентів під час заліку чи іспиту (підсумкового комплексного контролю). Крім того за пропущені лекції та семінарські заняття не нараховуються ніякі позитивні бали.

Таким чином, за цю дисципліну студентом може бути отримано максимально 100 балів. У підсумку, оцінені за 100-бальною системою знання студента відображаються у заліковій книжці за шкалою оцінювання, що наведена нижче. Підсумкова оцінка з дисципліни в балах (шкала Київського національного університету імені Тараса Шевченка) переводиться у чотирибальну (національну) шкалу.


Приклад розрахунку оцінки знань студента:

20 балів ЗМ1 + 20 балів ЗМ2 + 50 балів КПМ = 90 бал – оцінка знань студента за семестр.

За шкалою оцінювання зазначена кількість балів відповідає оцінці 5 – „відмінно”.


^ НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ


№

теми

Назва теми

Кількість годин

лекції


семінари

самостійна

робота

студента

Змістовний модуль І.

1.

Загальна характеристика теорії держави

і права

4

4




2.

Методологія загальної теорії держави і права

4

2




3.

Походження держави

4

2




4.

Поняття, суть, соціальне призначення і

цінність держави

2

2




5.

Форма держави

4

4




6.

Функції держави

4

2




7.

Механізм держави і місцеве самоврядування

4

4







Модульна контрольна робота










^ Змістовний модуль ІІ.

8.

Держава і громадянське суспільство

4

4




9.

Правова держава

4

2




10.

Політична система держави і суспільства

2

2




11.

Сучасні концепції держави

2

2




12.

Поняття, суть, основні форми демократії та демократичних типів держави.

2

2







Модульна контрольна робота













^ Всього за 1-2 КМС

40

32







Окремі теми, які виносяться для

індивідуально-самостійної роботи










^ Змістовний модуль ІІІ.

13.


Форми і види соціального регулювання у додержавному суспільстві

2

2




14.

Основні теорії виникнення права

4

4




15.

Соціальна цінність, основні завдання, принципи і функції права

4

2




16.

Форми (джерела) права

2

2




17.

Поняття, види і структура норм права

2

2




18.

Правові системи країн світу

4

4




19.

Система права і законодавства

2

2







Проміжний заліковий модуль

16

16




^ Змістовний модуль ІV.

20.

Поняття, види і структура правовідносин

4







21.

Правосвідомість і правова культура

2

2




22.

Поняття і суть режиму законності і правопорядку і їх гарантії

4

2




23.

Поняття і види правомірної поведінки, правопорушень і юридичної відповідальності

2

2




24.

Форми реалізації права

4

2




25.

Поняття, види і способи тлумачення правових норм

4

2







Проміжний заліковий модуль 4

20

14







^ Всього за 3-4 КМС

38

30







Всього

78

62





Загальний обсяг 259 год., в тому числі:

Лекції – 78 год.

Семінари, консультації, заліки, іспити – 112 год.


Теми лекцій та семінарських занять, завдання для самостійної роботи студентів

Змістовний модуль І (теми 1 – 7)


^ Лекція. Тема 1. Загальна характеристика теорії держави і права


Поняття, структура і соціальне призначення юридичної науки. Держава і право як об’єкт і предмет вивчення юридичною наукою. Історія виникнення і основні етапи розвитку загальної теорії держави і права.

Предмет, зміст і структура загальної теорії держави і права. Співвідношення і взаємозв’язки загальної теорії держави і права з філософією, соціологією, історією та основними галузевими юридичними науками. Основні завдання і функції загальної теорії держави і права.


Семінар. Тема 1. Загальна характеристика теорії держави і права

(4 год.)


Поняття, структура і соціальне призначення юридичної науки.

Держава і право як об’єкт і предмет вивчення юридичною наукою.

Історія виникнення і основні етапи розвитку загальної теорії держави і права.

Предмет, зміст і структура загальної теорії держави і права.

Співвідношення і взаємозв’язки загальної теорії держави і права з філософією, соціологією, історією та основними галузевими юридичними науками.

Основні завдання і функції загальної теорії держави і права.


Рекомендована література до теми:


Васильев А.М. Правовые категории. – М., 1976.

Венгеров А.Б. Теория государства и права. - М. Юрист, 1995.

Глебов А.П. Новое поколение учебников по теории гос. и права. // Гос. и право. – 1997, № 4. - С. 63-67.

Жуков В.Н. Место теории государства и права, философии права и истории политических и правовых учений в системе высшего юридического образования…/ Государство и право. 2000, № 12.

Каленский В.Г. Государство как объект социологического анализа. – М., 1977.

Керимов Д.А. Общая теория государства и права. Предмет. Структура. Функции. - М., 1977.

Козлов В.А. Проблемы предмета и общей методологии права - Л. 1989.

Козюбра М.І. Наукознавчі проблеми загальної теорії держави і права.

Лазарев В.В. Теория права и государства. - М. 1996.

Недбайло П.Е. Введение в общую теорию государства и права. К. 1971.

Общая теория государства и права. Академический курс. Т.1., Отв. ред. проф. М.Н. Марченко. Зерцало. – М, 2001.

Сурилов А.В. О месте и значении общей теории государства и права в системе юридической науки. // Проблемы правоведения. Вып. 41. 1980.

Черноголовкин Н.В. Возникновение и основные этапы развития науки о государстве и праве (лекции). – М., 1966.

Методологические проблемы юридической науки. - К. 1990.

Полешко А. Методологія правової науки і правозастосовчої практики – належну увагу. - Право України. 1996. № 12.

Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. К.,1994.

Степанов И.М. Диалектика общечеловеческих и классовых ценностей в конституционном процессе. - Сов. госуд. и право. 1990. № 1.

Спиридонов Л.И. Теория государства и права. - М. 1996.

Халфина П.О. Диалектическое противоречие и право // Совет. госуд. и право. 1988. № 1.

Хропанюк В.Н. Теория государства и права. - М. 1996.

Чиркин В.Е. Сравнительное государствоведение: метод исследования, отрасль науки, учебная дисциплина. Сов. госуд. и право. 1990. № 3.



Лекція. Тема 2. Методологія загальної теорії держави і права


Поняття, основні ознаки, структура і призначення методології пізнання державно-правових явищ. Світоглядні методи пізнання державно-правових явищ (метафізичний, діалектичний, ідеалістичний, матеріалістичний тощо).

Загальнонаукові методи пізнання державно-правових явищ.

Конкретно-наукові методи пізнання державно-правових явищ.


Семінар. Тема 2. Методологія загальної теорії держави і права (2 год.)


Поняття, основні ознаки, структура і призначення методології пізнання державно-правових явищ.

Світоглядні методи пізнання державно-правових явищ (метафізичний, діалектичний, ідеалістичний, матеріалістичний тощо).

Загальнонаукові методи пізнання державно-правових явищ.

Конкретно-наукові методи пізнання державно-правових явищ.


Рекомендована література до теми:


Васильев А.М. Правовые категории. – М. 1976.

Гаврилов О.А. Математические методы и модели в социально-правовом исследовании. – М.: Наука. 1980.

Ганьба Б. Системний підхід та його застосування в дослідженні державно-правових явищ // Право України.– 2000.– № 3. С. 41-44.

Зайчук О.В. Оніщенко Н.М. Середовище права та формування правових систем сучасності // Право України.– 2003 № 12.

Клименко О. Формування українського права та його взаємодія з іншими правовими системами //Право України. – 2001.– № 9.

Ковальова О. Зближення законодавства Європейського Союзу з правовими системами держав-кандидатів на вступ до ЄС //Право України. 2003. № 9.

Луць Л.А. Структура правової системи суспільства: загальнотеоретичні аспекти //Право України 2002. № 3.

Мірошніченко М. Методологічні передумови класифікації правової системи України //Право України.– 2003.– № 11.

Гусарев С.Д., Карпов О.М. Юридична деонтологія. – К. 1998

Декарт Рене. Міркування про метод. – К. Тандем. 2004

Жоль К.К. Методы научного познания и логика (для юристов). Учебн. Пособие. – К. Аттика. 2001

Клизовский А. Основы миропонимания новой эпохи. – Минск. 1995

Керимов Д.А. Методология права (предмет, функции, проблемы философии права) – 2-е изд. – М. Аванта. 2004.

Казимирчук В.П. Право и методы его изучения. – М. 1965.

Каленский В.Г. Государство как объект социологического анализа. – М. 1977.

Козловський А.А. Право як пізнання. Вступ до гносеології права. – Чернівці. Рута. 1999.

Козлов В.А. Проблемы предмета и методологи общей теории права. – К. 1989.

Лапаев В.В. Конкретно-социологические исследования в праве М. 1997.

Методологические проблемы юридической науки. – К. 1990.

Макаров В.П. Философия права. Учебн. пособие. – М.: Академпроект. Екатеринбург: Деловая книга. 2002.

Нерсесянц В.С. Философия права. Учебн. для вузов. Я.: Норма, 2004.

Оборотов Ю.Н. Традиции и обновления в правовой сфере: вопросы теории ( от познания к постижению права). Одесса: Юрид. литература, 2002.

Петров Ю.А. Теория познания. Научно-практическое значение. – М.: Мисль. 1988.

Радбрух Густав. Философия права. Перевод с нем. – М.: Междунар. отношения, 2004

Циппеліус Райнгольд. Філософія права. Пер. з нім. – К.: Тандем, 2000.

Циппеліус Райнгольд. Юридична методологія. – К.: Реферат. 2004.

Сырых В.М. Метод правовой науки: основные элементы, структура. – М. 1980.



Лекція. Тема 3. Походження держави


Загальна характеристика соціальної влади і соціальних регуляторів у родовому суспільстві. Основні причини і закономірності розпаду родового суспільства: загальні закономірності і особливості у різних народів.

Основні теорії або концепції про походження держави, їх переваги і недоліки: теологічна теорія, договірна, патріархальна, патримоніальна, теорія завоювання (насильства), марксистська, органічна, космічна та інші.

Основні закономірності і особливості виникнення держав у сучасну епоху: України, Росії, Білорусь, Словакії, Чехії тощо.


Семінар. Тема 3. Походження держави (2 год.)


1. Загальна характеристика соціальної влади і соціальних регуляторів у родовому суспільстві.

^ 2. Основні причини і закономірності розпаду родового суспільства: загальні закономірності і особливості у різних народів.

3. Основні теорії або концепції про походження держави, їх переваги і недоліки: теологічна теорія, договірна, патріархальна, патримоніальна, теорія завоювання (насильства), марксистська, органічна, космічна та інші.

^ 4. Основні закономірності і особливості виникнення держав у сучасну епоху: України, Росії, Білорусь, Словакії, Чехії тощо.


Рекомендована література до теми:


Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1996р.

Акт проголошення незалежності України від 24.08.96р.

Венгеров А.В. Теория государства и права, М. 1995, 1998.

Гумплович Л. Общее учение о государстве. Спб. 1910.

Енгельс Ф. Походження сім’ї, приватної власності і держави. Твори. Т.21.

Кашанина Т.В. Происхождение государства и права. Современные трактовки и новые подходы. М., 1999.

Косарев А.И. Происхождение и сущность государства. М., 1969.

Котюк В.О. Загальна теорія держави і права. К. Атіка, 2005.

Ленін В.І. Держава і революція // Повн. зібр. твор. Т. 33.

Ленін В.І. Про державу // Повн. зібр. твор. Т. 39.

Ранние формы политической организации: от первобытности к государственности. - М., 1995.

Руссо Ш.Ж. Об общественном договоре или принципы политического права. М., 1969.

Общая теория государства и права. Академ. курс. Т.1, отв. ред. Т.М. Марченко. М. Зерцалов. М. 2001.

Рабовладельческое и феодальное государство и право стран Азии и Африки. -Х: ХТУ. Вища школа, 1981.

Шилов Ю.А. Истоки славянской цивилизации К: МАУП, 2004.



Лекція. Тема 4. Поняття, суть, соціальне призначення і цінність держави


Основні підходи до визначення поняття держави. Основні ознаки держави як соціально-політичного явища: наявність особливої державної публічної влади; державний суверенітет; територіальна ознака держави; система права і законодавства держави; фінансово-грошова система держави, бюджетна, податкова, банківська, інвестиційна тощо; державна ідеологія, державна мова, державні символи та інші факультативні ознаки держави.

Поняття сутності держави як соціально-політичного явища.

Типологія держав. Формаційний і цивілізаційний підходи до типології держави.


Семінар. Тема 4. Поняття, суть, соціальне призначення і цінність держави

(2 год.)

1. Основні підходи до визначення поняття держави.

^ 2. Основні ознаки держави як соціально-політичного явища:

а) наявність особливої державної публічної влади;

б) державний суверенітет;

в) територіальна ознака держави;

г) система права і законодавства держави;

д) фінансово-грошова система держави, бюджетна, податкова, банківська, інвестиційна тощо;

є) державна ідеологія, державна мова, державні символи та інші факультативні ознаки держави.

^ 3. Поняття сутності держави як соціально-політичного явища.

4. Типологія держав. Формаційний і цивілізаційний підходи до типології держави.


Рекомендована література до теми.


Атаманчук Г.В. Новое государство: поиски, иллюзии, возможности.- М., 1996.

Байтин М.И. Государство и политическая власть.- Саратов, 1972.

Байтин М.И. К дискуссии о понятии государства // Вопросы теории государства и права. Саратов, 1971.

Бачило И.Л. Факторы, влияющие на государственность // Государство и право. 1993. № 7.

Бутенко А.П. Государство: его вчерашние и сегодняшние трактовки // Государство и право, 1993. № 7

Витченко A.M. Теоретические проблемы исследования государственной власти.- Саратов, 1982.

Денисов А.И. Сущность и формы государства. М., 1960.

Карапетян Л.М. Грани суверенитета и самоопределение народов. //Государство и право. 1993 № 1.

Котюк В.О. Загальна теорія держави і права. К. Атіка, 2005.

Косарев А.И. Происхождение и сущность государства.- М., 1969

Кресіна І.О. Політична влада //Юридична енциклопедія. Т.4. С.629-630.

Рабінович П.М. Державна влада //Юридична енциклопедія. Т. 2. С.85-86.

Рабінович П.М. Соціальна сутність держави; теоретико-методологічні засади //Право України. – № 8. - С.41-44.

Левин И.Д. Суверенитет. М., 1948.

Лившиц Р.З. Государство и право в современном обществе: необходимость новых подходов// Советское государство и право. 1990, № 10.

Лобода Ю.П. Цінність держави як її соціальна сутність (теоретико-методологічні аспекти дослідження): Автореф. дис. канд. юрид. наук: О., 2001

Мамут Л.С. Государство в ценностном измерении. М, 1998.

Мамут Л.С. Проблемы теории государства в современной идеологической борьбе. М., 1976.

Манов Г.И. Признаки государства. Новые прочтения. М. 1993.

Петров B.C. Тип и формы государства.- Ленинград, 1967.

Петров B.C. Сущность, содержание и форма государства.- М., 1971.

Рожкова Л.П. Принципы и методы типологии государства и права.- Саратов, 1984.

Тихомиров Ю.А. Государство на рубеже столетий // Государство и право - 1997 - № 2

Чиркин В.Е. Государствоведение. М, 1999.

Чиркин В.Е. Политическая и государственная власть //Сов. гос. и право. –1989. – №1.

Чиркин В.Е. Об определении государства //Государство и право . 1993. № 8.

Чиркин В.Е. Легализация и легитимизация государственной власти // Государство и право.1995. № 8.

Ушаков А.А. О понятии исторического типа государства и права // Правоведение 1983, № 5.

Суверенітет (державний, народний, національний) // Юридична енциклопедія.



Лекція. Тема 5. Форма держави

Поняття форми держави та її основні структурні елементи. Форма державного правління. Поняття монархії і її види. Поняття республіки та її види. Сучасний стан і перспективи розвитку форми державного правління в Україні.

Форма державного устрою. Унітарні держави та їх види. Поняття і види автономії. Федерації та їх види. Конфедерація, імперія, співдружність. Сучасний стан і перспективи розвитку державного устрою в Україні.

Поняття та суть державного режиму. Демократичний і антидемократичний державні режими, їх види та особливості. Сучасний стан і перспективи розвитку державного режиму в Україні.


Семінар. Тема 5. Форма держави (4 год.)


^ 1. Поняття форми держави та її основні структурні елементи.

2. Форма державного правління. Поняття монархії і її види. Поняття республіки та її види.

^ 3. Сучасний стан і перспективи розвитку форми державного правління в Україні.

4. Форма державного устрою. Унітарні держави та їх види. Поняття і види автономії. Федерації та їх види. Конфедерація, імперія, співдружність.

^ 5. Сучасний стан і перспективи розвитку державного устрою в Україні.

6. Поняття та суть державного режиму. Демократичний і антидемократичний державний режим, їх види та особливості.

^ 7. Сучасний стан і перспективи розвитку державного режиму в Україні.


Рекомендована література до теми.


(Плутократія, диктатура, олігархія, охлократія, союз, авторитаризм, диктатура пролетаріату, співдружність, автократія, союзна держава, деспотія, суспільний лад, державний лад, поліцейська держава, парламентська республіка, дуалістична монархія, монархія конституційна, монархія парламентська, республіка) //Юридична енциклопедія.

Ермаков А.П. Теория формы государства в советской юридической науке. М. 1985.

Якушик В.М. Різновиди політичних режимів. Віче. 1995.– № 9.

Ковлер А.И. Демократия: основы политико-правовой теории.- М., 1990.

Крашенинников Н.А. Цивилизационные подходы к изучению истории государства и права // Методологические проблемы правоведения. М, 1994.

Кузьмин Э.Л. Демократия: некоторые вопросы теории, методологии и практики.- М., 1986.

Автономія, національно-культурна автономія // Юридична енциклопедія.

Лінецький С.В. Метаморфози державного режиму України (політико-правовий аналіз).- К., 2003.

Лінецький С.В. Теоретичні підходи до визначення та еволюції української моделі державного режиму // Право України. – 1999.– № 7. - С.17-20

Лобер В.Л. Демократия от зарождения идеи до современности. - М., 1991.

Муромцев Г.И. К вопросу о понятии «политический режим»// Актуальные проблемы государства и права. М., 1974.

Матузов Н.И. Малько А.В. Политико-правовые режимы: актуальные аспекты общественной науки и современность // Правоведение.– 1977. № 1.

Петров B.C. Тип и формы государства.- Ленинград, 1967.

Петров B.C. Сущность, содержание и форма государства.- М., 1971

Сухонос В.В. Сутність та функції авторитарного державного режиму в умовах переходу до демократії (теоретико-методологічний аналіз): Автореф. дис. канд. юрид. наук. - К., 2000.

Тадевосян Э.В. О моделировании в теории федерализма и проблеме асимметричных федераций // Государство и право. 1997. № 8.

Тихомиров Л.А. Монархическая государственность.- М, 1998.

Чиркин В.Е. Государствоведение. М, 1999.

Чиркин В.Е. Нетипичные формы правления в современном государстве // Государство и право. 1995. № 8.

Чиркин В.Е. Модели современного федерализма: сравнительный анализ // Государство и право. 1994. № 8-9.

Энтин Л.М. Разделение властей. Опыт современных государств. М., 1995.



Лекція. Тема 6. Функції держави

Поняття, ознаки, зміст і значення функції держави. Співвідношення функції держави із сутністю, соціальним призначенням і завданнями держави.

Класифікація основних функцій держави. Внутрішні функції держави. Зовнішні функції держави.

Методи і форми здійснення функцій держави. Проблема ефективності функцій держави.

Семінар. Тема 6. Функції держави (2 год.)


^ 1. Поняття, ознаки, зміст і значення функції держави. Співвідношення функції держави із сутністю, соціальним призначенням і завданнями держави.

2. Класифікація основних функції держави.

Внутрішні функції держави.

Зовнішні функції держави.

Методи і форми здійснення функцій держави. Проблема ефективності функцій держави.



Рекомендована література до теми:


Байтин М.И. Сущность и основные функции социалистического государства.- Саратов, 1979

Бермічева О. В. Соціальна функція держави в Україні: Автореф. дис. канд. юрид. наук, X., 2002

Денисов А.И. Сущность и формы государства. М., 1960.

Глебов А.П. Понятие и структура функций социалистического государства.- Воронеж, 1974.

Каск Л.И. Функции и структура государства.- М., 1969.

Кравченко В. Економічні функції держави. Право України. 1993. № 1.

Малько А.В. Государство: проблемы правового ограничения // Теория политики (общие вопросы). - Саратов. 1994.

Межі державної влади (монографічне дослідження).- К., 2001.

Могил С. К. Сучасна держава в екстремальних ситуаціях: нормативи, органи, функції: Автореф. дис. канд. юрид. наук. - О., 2003.

Романенко О. В. Пенітенціарна функція демократичної правової держави та роль громадянського суспільства в механізми її реалізації: Автореф. дис. канд. юрид. наук. - К., 2004.

Черноголовкин Н.В. Теория функций социалистического государства.- М., 1970



Лекція. Тема 7. Механізм держави і місцеве самоврядування


Поняття механізму держави. Поняття органу держави, принципи його організації і діяльності. Система державних органів України, їх статус і повноваження.

Верховна Рада України – єдиний орган законодавчої влади в Україні. Президент України – глава держави. Органи виконавчої влади України: Кабінет Міністрів України, міністерства, центральні і місцеві органи виконавчої влади. Суди загальної юрисдикції в Україні. Конституційний Суд України – єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. Прокуратура України. Місцеве самоврядування в Україні. Співвідношення органів держави і місцевого самоврядування.

Проблема удосконалення механізму української держави.


Семінар. Тема: 7. Механізм держави і місцеве самоврядування (4 год).


^ 1. Поняття механізму держави.

Поняття органу держави, принципи його організації і діяльності.

3. Система державних органів України, їх статус і повноваження.

4. Верховна Рада України – єдиний орган законодавчої влади в Україні.

^ 5. Президент України – глава держави.

Органи виконавчої влади України: Кабінет Міністрів України, міністерства, центральні і місцеві органи виконавчої влади.

Суди загальної юрисдикції в Україні. Конституційний Су