Реферат: Програма вступних випробувань з біології для вступників на навчання за освітньо-професійною програмою підготовки спеціаліста зі спеціальності

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ і НАУКИ УКРАЇНИ


Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя


Природничо-географічний факультет


Затверджую

Ректор університету


________________проф. Бойко О.Д.

“____”____________________2010 р.


ПРОГРАМА

вступних випробувань

з біології

для вступників на навчання за освітньо-професійною програмою

підготовки спеціаліста зі спеціальності

Педагогіка і методика середньої освіти. Біологія і хімія.

на базі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр та


для вступників на навчання за освітньо-професійною програмою

підготовки магістра зі спеціальності

^ Педагогіка і методика середньої освіти. Біологія.

на базі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр (спеціаліст)


Ніжин-2010


Програма вступного екзамену з біології на навчання для одержання освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст зі спеціальності “Біологія і хімія” та освітньо-кваліфікаційного рівня магістр зі спеціальності “Біологія” – НДУ імені Миколи Гоголя, 2010 р.


Напрям підготовки: 0101 Педагогічна освіта

Спеціальність: Педагогіка і методика середньої освіти. Біологія і хімія

Освітньо-кваліфікаційний рівень: 7.010103 – спеціаліст

Кваліфікація: вчитель біології, хімії, валеології та основ екології

Форма навчання: денна.


Напрям підготовки: 0101 Педагогічна освіта

Спеціальність: Педагогіка і методика середньої освіти. Біологія і хімія

Освітньо-кваліфікаційний рівень: 8.010103 – магістр

Кваліфікація: викладач біології

Форма навчання: денна

Термін навчання – 1 рік (на базі освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст" та "бакалавр")


Укладачі: к.б.н., зав. кафедрою біології, проф. Марисова І.В.,

к.х.н., доцент кафедри біології Сенченко Г.Г.,

к.б.н., доцент кафедри біології Кузьменко Л.П.,

к.б.н., доцент кафедри біології Семеніхіна К.А.,

к.б.н., доцент кафедри біології Пасічник С.В.,

к.б.н., доцент кафедри біології Марченкова А.І.,

старший викладач кафедри біології Курсон В.В.


^ Схвалено науково-методичною комісією природничо-географічного факультету

від 18 травня 2010 року, протокол № 13.


ЗМІСТ


Стор.

Пояснювальна записка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4

І. Основні вимоги до знань і умінь . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4

ІІ. Критерії оцінювання знань і вмінь . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5

ІІІ. Форма проведення вступного екзамену, структура завдань. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5

IV. Зміст навчального матеріалу. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .6

1. Загально-біологічні питання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .6

2. Ботаніка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .6

3.Фізіологія рослин. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7

4. Екологія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7

5. Зоологія. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .8

6. Генетика. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10

7. Еволюційне вчення та біогеографія. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11

8. Анатомія людини. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13

9. Фізіологія людини і тварин . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15

10. Цитологія. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .17

V. Список рекомендованої літератури. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18


^ Пояснювальна записка

Програма вступного екзамену з біології включає найважливіші розділи таких біологічних дисциплін як ботаніка (анатомія і морфологія, систематика), фізіологія рослин, екологія, зоологія (безхребетних і хребетних), генетика, еволюційне вчення і біогеографія, анатомія людини, фізіологія людини і тварин, цитологія.

Об’єм і зміст навчального матеріалу з курсів ботаніки (анатомії і морфології та систематики рослин), фізіології рослин, зоології (безхребетних та хребетних), екології, генетики, еволюційного вчення та біогеографії, анатомії людини, фізіології людини і тварин, а також цитології узгоджено з відповідними діючими програмами. Це в свою чергу дозволяє скорегувати міжпредметні зв’язки дисциплін біологічного циклу.

Програму складено з урахуванням сучасного стану теоретичних основ біологічної науки.

Абітурієнти повинні мати уявлення і вміти пояснити принципи класифікації рослин та грибів, а також знати характеристики основних систематичних одиниць. Ось чому програма включає ряд питань з ботаніки: анатомії та морфології, а також систематики рослин.

Програми по зоології, генетиці та еволюційному вченню складені з розрахунком, щоб абітурієнти не зосереджувалися на конкретних дрібницях, а могли б узагальнювати явища, бачили б єдність і еволюційний розвиток органічного світу, взаємозв’язки та взаємозалежність окремих частин.

У програму включені також питання фізіології рослин та фізіології людини і тварин, оскільки вони поєднують в собі знання усіх біологічних та хімічних дисциплін.

У програму включені також ряд питань екологічної тематики.

^ І. Основні вимоги до знань та умінь 1.1.Абітурієнти повинні знати:
основний фактичний матеріал по всіх розділах і темах курсів;

основні поняття біології;

основні історичні етапи розвитку біологічних наук;

українські та латинські назви основних таксонів та видів;

види, занесені до Червоної книги України;

видатних вчених-біологів і природодослідників ХІХ-ХХ ст.;

сучасну систематику тваринного та рослинного світу;

основні види тварин та рослин, їх поширення, біологію, роль у біоценозах та практичне значення;

основні принципи охорони природи на сучасному етапі. МСОП і його роль в охороні довкілля;

сучасний рівень розв’язання генетико-еволюційних і генетико-медичних проблем;

характеристики будови, екології, розмноження основних груп грибів і рослин;

географічне положення рослин на Землі;

філогенетичні зв’язки між окремими таксонами рослинного світу;

основну номенклатуру, принципи класифікації, зв’язки з іншими науками;

загальні ознаки, що характеризують тип, підтип, клас тощо;

філогенетичні зв’язки в системі тваринного та рослинного світу;

загальні закономірності процесів регуляції і функції живого організму;

основні фізіологічні процеси рослинного організму;

енергетику та хімізм фотосинтезу;

шляхи дихального обміну та їх видозміни;

способи рухів у рослин;

фізіологічні основи стійкості рослин;

різноманітність видів тварин як відображення різного способу життя і різного ступеня еволюційного розвитку;

особливості індивідуального та еволюційного розвитку окремих груп тварин;

корелятивність як один з напрямків еволюційної методології;

еволюцію систем органів у безхребетних і хребетних тварин;

особливості індивідуального розвитку (філогенезу) тварин;

молекулярні ти цитологічні основи спадковості і мінливості організмів;

основні антропометричні та лабораторні показники щодо людини;

вплив різноманітних факторів на функції фізіологічних систем органів;

фізіологічні особливості організму людини і тварин;

основні процеси життєдіяльності клітин;

особливості функцій органоїдів клітин;

загальні закономірності процесів транспорту речовин, енергетичного обміну, регуляції;

сучасні положення клітинної диференціації та детермінації;

вплив екологічних факторів на живі організми.


1.2. Абітурієнтт повинні мати такі навички та вміння:

знаходити риси спорідненості та відмінності між окремими таксонами;

орієнтуватися в заходах по збереженню різноманітності;

робити узагальнення та висновки з вивченого теоретичного матеріалу та за результатами експериментальних досліджень;

застосовувати принципи системного підходу до вивчення біологічних дисциплін в цілому;

робити узагальнення та висновки з вивченого;

виконувати вправи та завдання для самоконтролю;

пояснювати принципи єдності структури і функції;

давати порівняльно-анатомічну характеристику тварин, виділяти основні ознаки типів, класів, рядів;

застосовувати основні закони діалектичного матеріалізму в поясненні феномену антропогенезу;

правильно називати, знаходити і показувати анатомічні утворення на тілі людини та на анатомічних препаратах.


ІІ. Критерії оцінювання знань і вмінь.

“Відмінно”.

Абітурієнт вільно володіє понятійним апаратом, розуміє і демонструє на прикладах закономірності, природу і механізм формування та причинно-наслідкові зв’язки процесів і явищ, на поставлене питання дає аргументовану, логічно побудовану, вичерпну відповідь.

“Добре”.

Абітурієнт володіє понятійним апаратом, розуміє причинно-наслідкові зв’язки процесів і явищ, може самостійно або з незначними підказками викладача пояснити чинники, фактори та закономірності формування процесів і явищ; на поставлене питання дає повну відповідь з несуттєвими неточностями.

“Задовільно”.

Абітурієнт володіє основним понятійним апаратом, розуміє і відтворює закономірності формування процесів і явищ, з допомогою додаткових питань викладача розкриває суть процесів і явищ; відповіді є неповними, з досить значними, проте не суттєвими неточностями.

“Незадовільно”.

Абітурієнт не розуміє і не відтворює чинники та закономірності формування процесів і явищ, не має чіткого розуміння понять і термінів, відповіді на питання дає нелогічні, неточні і неаргументовані.


ІІІ. Форма проведення вступного екзамену.

Екзамен з біології проводиться в усній формі.

На екзамені студентам дозволяється користуватися таблицями, які використовувалися при викладанні відповідних дисциплін.


ІV. Зміст навчального матеріалу

^ 1. Загально-біологічні питання

Видатні біологи і природодослідники ХІХ–ХХ століть (Ж.-Б.Ламарк, Ч.Дарвін, Г.Мендель, К.Бер, М.Вавілов, І.Павлов, Сече­нов, Скрябін, Догель, К.Рульє, О.Северцов, М.Северцов, П.Сушкін, В.Ковалевеький, О.Ковалевський, І.Шмальгаузен, Гржимек, Д.Даррел та ін.).

Сучасні принципи охорони природи. МСОП та її роль в охороні природи. Червоні книги, їх структура і значення. Заповідні території, їх статус. Заповідна справа в Україні.

2. Ботаніка

Систематика рослин

Царство Гриби – Mycota. Специфічні риси грибів: будова вегетативного тіла, клітини, особливості метаболізму, хімічний склад. Еволюція вегетативного тіла грибів. Живлення, екологічні групи. Особливості розмноження грибів. Еволюційні тенденції статевого роз­множення. Принципи класифікації грибів. Класи грибів. Нижчі і ви­щі гриби.

Поняття про нижчі рослини, особливості будови вегетативного тіла (талому). Рівні морфологічної організації тіла (одноклітин­ний, колоніальний, багатоклітинний, неклітинний) та типи морфоло­гічної структури тіла (амебоїдна, кокоїдна, монадна, пальмелоїдна, нитчаста, різнонитчаста, пластинчаста, паренхімна, сифональна, харофітна). Будова клітини. Пігменти, типи живлення. Хроматична адаптація.

Еволюція типів розмноження водоростей, варіанти циклів відт­ворення. Екологія водоростей, екологічні групи.

Загальна характеристика вищих рослин (Embriobionta). Уявлення про походження вищих рослин, еволюція життєвого циклу ви­щих рослин. Гаметофітна та спорофітна лінії еволюції: особливості життєвого циклу мохоподібних та папоротеподібних. Різноспоровість як етап еволюції наземних рослин. Особливості циклу відтворення різноспорових плаунів та папоротей.

Загальна характеристика відділу Голонасінні (Pinophyta). Життєві форми голонасінних, географічне поширення. Особливості мор­фологічної та анатомічної будови, цикли відтворення. Особливості будови гаметофітів, запилення та особливості запліднення. Мікро­та мегаспорофіли. Будова насінного зачатку. Утворення насіння та його біологічне значення. Поділ на класи (Насінні папороті, Саговниковидні, Бенетитовидні, Гінкгові, Хвойні, Гнетовидні).

Квіткові рослини (Magnoliphyta) як вищий етап еволюції наземних рослин. Загальна характеристика. Своєрідність морфології, анатомії, біохімії вегетативних органів. Цикл відтворення. Квітка. Різноспоровість. Особливості будови гаметофітів. Подвійне запліднення. Насіння, плід, біологічне значення плоду. Проблеми поход­ження квітки. Місце і час виникнення покритонасінних, їх можливі предки. Принципи класифікації покритонасінних.

Явище симбіозу в рослинному світі, його суть, значення, види Симбіотичні зв’язки водоростей та грибів (лишайник), грибів та кореневих систем вищих рослин (мікориза, типи мікориз), азотфіксуючих ціаней та папоротей, азотфіксуючих бактерій та коренів бобових рослин (бульбочкові бактерії), водоростей та безхребетних тварин.

^ Анатомія і морфологія рослин.

Типи провідних тканин, їх формування. Уявлення про еволюцію трахеальних елементів. Розвиток ситовидних трубок та їх будова. Роль прокамбію та камбію в утворенні провідних тканин. Прото- і метафлоема, прото- і метаксилема. Вторинна ксилема та вторинна флоема.

Найголовніші напрямки морфологічної еволюції рослин. Збіль­шення поверхні стикання із зовнішнім середовищем. Співвідношення величини і форми. Виникнення багатоклітинності і диференціація тіла. Полярність, гілкування, симетрія. Рівні морфологічної організації тіла рослин.

Способи розмноження нижчих і вищих рослин. Клітини та органи розмноження. Цикли відтворення, чергування поколінь та ядерних фаз. Подвійне запліднення квіткових рослин та його біологічна роль.

Генеративні органи рослин. Виникнення різноспоровості як передумова розвитку квіткових рослин. Визначення квітки. Функції і походження оцвітини (чашечки та віночка), тичинок і маточки.

Мікроспорогенез та мегаспорогенез. Зародковий мішок та його розвиток. Плоди за походженням оплодня.

^ 3. Фізіологія рослин

Живлення рослин Карбоном (фотосинтез)

Зна­чення фотосинтезу у природі, його космічна роль. Типи живлення Карбоном.

Листок – основний орган фотосинтезу. Дифузія вуглекислого газу в листку. Поняття про дифузійні опори, їх фізич­на суть та біологічне значення.

Пластиди рослинного організму. Хлоропласти - мікроструктури, що здатні до самостійного фото­синтезу. Субмікроскопічна будова хлоропластів, хімічний склад, по­ходження в онтогенезі та філогенезі, їх напівавтономність.

Пластидні пігменти: хлорофіли, каротиноїди та фікобіліни. Їх фізичні, хімічні та оптичні властивості. Біосинтез хлорофілів, каротиноїдів, фікобілінів.

Енергетика та хімізм фотосинтезу. Фотосинтез як процес поєд­нання світлових і темнових реакції. Значення окремих ділянок сонячного спектру для фотосинтезу.

Світлова фаза фотосинтезу. Фотофізичний та фотохімічний етапи. Рівні збудження молекули хлорофілу. Поняття про фотосистеми, реакційні центри і фотосинтетич­ні одиниці. Локалізація, будова та функціонування першої фотосистеми. Циклічний транспорт електронів. Фотосинтетичне фосфорилювання, механізм утворення АТФ (гіпотеза П.Мітчела). Локалізація, будова і функціонування дру­гої фотосистеми. Нециклічний транспорт електронів. Фотоліз води, утворення НАДФН2 та виділення кисню. Продукти світлової стадії фотосинтезу та шляхи їх використання.

Темнова стадія фотосинтезу, історія її вивчення. “С-3”–шлях фотосинтезу (цикл М.Кальвіна). Фази карбоксилювання, відновлен­ня, регенерації. Повний баланс “С-3”–шляху засвоєння вуглекислого газу. “С-4”–шлях фотосинтезу. Праці М.Д.Хетча, С.Г.Слека Г.І.Корчака, І.А.Тарчевського та Ю.С.Карпілова. Особливості первинного карбоксилювання в клітинах мезофілу та вторин­ного - в клітинах обкладки. Перевага і недоліки “С-4” фотосинтезу порівняно з “С-3”–шляхом засвоєння. Темнова фаза фотосинтезу сукулентів. Фотодихання, його особливості та фізіологічне значення.

Залежність фотосинтезу від різних факторів: зовнішніх – інтенсивності та спектрального складу світла, концентра­ції вуглекислого газу, температури, концентрації кисню, мінерального живлення; водопостачання; внутрішніх – онтогенезу листка, вмісту асимілятів та хлоро­філу (асиміляційне число), вмісту води в листку, стану відкри­тості продихів.

Продукти фотосинтезу: первинні, проміжні, кінцеві. Фотосинтетичний коефіцієнт. Фотосинтетичне утворення вуглеводів, біл­ків, жирів та органічних кислот. Транспорт асимілятів в рослині. Коефіцієнт корисної дії зелених рослин.

^ Дихання рослин.

Поняття про шляхи виділення енергій з органічних речовин, де вона накопичилася в процесі фотосинтезу. Дихання та бродіння, ефект Пастера. Дихання як окисно-відновні процеси. Роботи О.М.Баха, О.І.Паладіна та Г.Віланда. Субстрати дихання. Дихальний коефіцієнт. Шляхи дихального обміну.

Дихотомічний шлях дихання. Локалізація, особливості, значення. Анаеробна фаза дихання (гліколіз), його етапи. Субстратне фосфорилювання. Зв’язок дихання з бродінням за С.П.Костичевим. Аеробна фаза дихання, її стадії (окиснювальне декарбоксилювання піровиноградної кислоти, цикл трикарбонових кислот, електроно-транспортний ланцюг). Окиснювальне фосфорилювання та нефосфорилююче окиснення.

Гліоксилатний цикл – один з етапів глюконеогенезу.

Апотомічний (пентозофосфатний) шлях дихального обміну: Хімізм, особливості, значення.

Дихання – центральна ланка метаболічних процесів рослинного організму.

Залежність інтенсивності дихання від умов навколишнього середовища (світла, температури, концентрації кисню та вуглекислого газу в повітрі, мінерального живлення, водопостачання) та внутрішніх факторів.

^ Рухи рослинних організмів

Класифікація способів руху. Внутрішньоклітинні рухи, таксиси, верхівковий ріст, ростові рухи (тропізми і настії), тур­горні рухи, пасивні механічні рухи. Геотропізм, фототропізм, гідротропізм, хемотропізм, термотропізм, тигмотропізм. Ростові настії: фотонастії, термонастії. Тургорні настії: ніктінасті, тигмонастії, хемонастії та сейсмонастії. Фізіологічна природа ростових рухів. Фізіологічна природа рухів.

^ Фізіологічні основи стійкості рослин

Стійкість рослин – адаптивне пристосування до умов існування. Поняття про стреси, їх різноманітність. Стресори.

Види стійкості: посухостійкість, жаростійкість, холодостійкість, морозостійкість, зимостійкість, солестійкість, газостійкість, радіостійкість, стійкість до нестачі кисню та інфекційних захворювань. Загартування рослин.

4. Екологія.

Фактори середовища.

Поняття про екологічні фактори. Сила дії факторів. Біотичні, біотичні та антропогенні фактори. Взаємодія факторів. Обмежуючий фактор. Найважливіші екологічні фактори: світло, температура, вологість.

Основні шляхи адаптації живих організмів до змін умов навколишнього середовища.

Принципи екологічної класифікації організмів.

^ Основні середовища життя на Землі.

Чотири основні середовища життя: наземно-повітряне; вода; ґрунт; живі організми як середовище життя.

Специфіка водного середовища. Основні адаптації до цього фактору. Кислотний та світловий режими.

Особливості наземно-повітряного середовища життя. Адаптації до життя на суші у зв’язку з низькою густиною повітря. Едафічний фактор в житті рослин і тварин.

Ґрунт як середовище існування. Специфіка ґрунту як трьохфазної системи. Екологічні групи ґрунтових тварин за ступенем зв’язку з ґрунтом.

Ґрунт як приклад середовища, яке створюється життєдіяльністю організмів. Живі організми як середовище існування. Специфіка умов життя внутрішніх паразитів. Їх основні екологічні адаптації.

^ Біотичні взаємовідносини.

Основні типи біотичних зв’язків, специфіка їх виявлення в міжвидових та внутрішньовидових відносинах.

Відносини типу хижак-жертва, паразит-хазяїн. Конкуренція. Мутуалістичні відносини. Симбіоз. Коменсалізм. Нейтралізм.

Популяції.

Поняття популяції в екології. Основні характеристики популяцій. Структура, динаміка та біотичний потенціал популяцій.

Гомеостаз популяцій. Регуляція чисельності популяцій.

Біоценози.

Поняття про біоценози. Фітоценоз. Біотоп. Трофічні, топічні та інші зв’язки організмів в біоценозі. Поняття про екологічну нішу.

Структура біоценозів. Принципові риси структури біоценозу як надорганізменної системи.

Екосистеми.

Поняття про екосистеми. Вчення про біогеоценоз.

Енергетичні взаємовідносини в екосистемах.

Біологічна продуктивність. Первинна та вторинна продукція. Екологічні піраміди.

Біологічний колообіг речовин. Ланцюги живлення.

Біосфера.

Поняття про біосферу. В.І.Вернадський. Межі біосфери.

Стабільність біосфери. Динамічний характер стабільності та її регуляторні механізми.

Основні біологічні цикли біосфери.

5. Зоологія

Підцарство одноклітинні тварини.

Спосіб життя і поширення одноклітинних. Характерні риси будови і життєдіяльності одноклітинних. Поліфункціональність клітин найпрості­ших. Симетрія в одноклітинних. Оболонки, їх будова. Органели руху од­ноклітинних. Цитоплазма і ядро як основні частини тваринної клітини, їх будова і функції. Типи ділення ядер. Фібрилярні структури. Органели, що забезпечують пронеси живлення, травлення, виділення, осморегуляції. Різні типи живлення. Розмноження одноклітинних. Життєві та ядерні цикли. Інцистування одноклітинних в природі. Система одноклі­тинних. Основні види.

^ Тип Кільчасті черви.

Більш високий рівень організації та активності кільчастих червів в порівнянні з плоскими і круглими червами. Сегментація тіла (метаме­рія), як основна риса організації. Гомономна і гетерономна сегментація Відділи тіла. Будова окремого сегмента. Поява органів руху – параподій. Виникнення, розвиток, будова і функції целома. Диференціація від­ділів травної системи. Виникнення органів дихання. Кровоносна система. Ускладнення органів виділення і нервової системи. Органи чуття. Особ­ливості розмноження та розвитку. Поділ типу на підтипи і класи. Ос­новні види.

^ Тип Членистоногі.

Особливості організації, що характеризують тип членистоногих. Ускладнення сегментації внаслідок формування відділів тіла і членис­тих кінцівок. Походження кінцівок. Об’єднання сегментів в тагми. Бу­дова та розвиток кутикулярного хітинізованого зовнішнього скелету у водних і наземних членистоногих. Мускулатура, руховий апарат і рухи членистоногих. Кінцівки та їх походження. Порожнина тіла. Травна сис­тема, її диференціація у різних груп. Органи дихання водних і наземних членистоногих, їх походження. Різні способи дихання. Кровоносна сис­тема, різний рівень розвитку у різних груп членистоногих; її зв’язок з дихальною системою. Різні типи і функції органів виділення чле­нистоногих. Нервова система: ускладнення та диференціація відділів головного мозку; ендокринний апарат; прогресивний розвиток органів чуття і специфічні риси їх будови. Поширення членистоногих в природі, Кількість видів та їх значення в природі та для людини. Принципи поділу типу на підтипи. Основні види.

^ Надклас Риби.

Характеристика риб, як первинноводних щелепоротих. Розвиток ше­леп і парних кінцівок. Прогресивні морфо-фізіологічні особливості риб. Порівняльно-анатомічний огляд організації хрящових і кісткових риб. Сучасна класифікація. Основні таксони, представники. Вищи, занесені до Червоної книги України. Місцеві види.

^ Клас Земноводні.

Загальна характеристика класу. Морфологічні перетворення у зв’язку з виходом на сушу і пристосуванням до водно-наземного способу жит­тя. Особливості будови Функціонування найважливіших систем органів. Сучасна класифікація. Основні таксони, представники. Види, занесені до Червоної книги України. Місцеві види.

^ Клас Плазуни.

Характеристика плазунів як нижчих амніот; відмінність амніот від анамній. Особливості будови і функціонування найважливіших систем ор­ганів. Специфіка морфологічної організації у різних груп рептилій. Сучасна класифікація, основні таксони, представники. Види, занесені до Червоної книги України. Місцеві види.

^ Клас Птахи.

Загальна характеристика птахів як прогресивної гілки видих хре­бетних пристосованих до польоту. Анатомо-морфологічні і функціональні особливості основних систем органів. Сучасні уявлення про механізм дихання птахів. Поліфункціональність дихальної системи. Сучасна кла­сифікація, основні таксони, представники. Види, занесені до Червоної книги України. Місцеві види.

^ Клас Ссавці.

Загальна характеристика ссавців як найбільш високоорганізованих хребетних тварин. Основні прогресивні риси організації. Анатомо-морфо-фізіоілогічний огляд головних систем органів. Специфіка і адаптивні риси в будові всіх систем органів у рівних ссавців в залежності від способу шиття, кормової спеціалізації тощо.

Сучасна класифікація, основні таксони, представники. Види, за­несені до Червоної книги України. Місцеві види.

^ Еволюція травної системи.

Різні способи живлення: парантеральне; самостійне (фільтрація, фагоцитоз, піноцитоз тощо). Виникнення спеціалізованої системи ор­ганів травлення у плоских червів та її поступове ускладнення в ін­ших типах тваринного світу. Основні тенденції в еволюції травної системи. Різноманітність в деталях будови як наслідки адаптивної радіації.

^ Еволюція дихальної системи.

Пряме (дифузне) дихання одноклітинних, губок, кишковопорожнин­них. Непряме дихання та спеціальні органи, призначені для нього. Органи дихання водних тварин (зябра). Органи дихання наземних тварин (легені, трахеї). Основні тенденції в еволюції дихальної систе­ми.

^ Еволюція кровоносної системи.

Транспорт речовин та газів у нижчих (одноклітинні, примітивні багатоклітинні) тварин. Типа кровоносної системи безхребетних. Кро­воносна система хребетних, її загальні особливості та поступове уск­ладнення в процесі філогенезу різних класів. Хімічна спеціалізація крові.

^ Еволюція видільної системи.

Екскреція (виділення кінцевих продуктів обміну речовин) у одно­клітинних та нижчих багатоклітинних. Виникнення спеціалізованих орга­нів видільної системи у плоских червів. Різни типи вибільних органів безхребетних. Специфіка органів виділення хребетних; особливості будови і функції різних типів нирок.

^ Еволюція нервової системи та органів чуття.

Нейрон – структурна і функціональна одиниця нервової системи. Різні типи нервових апаратів. Основні тенденції в еволюції нервової системи безхребетних. Особливості будови та функції нервової систе­ми хордових. Різноманітність та поступове ускладненню органів чутті в процесі еволюції тваринного світу.

^ Еволюція опорно-рухового апарату у тварин.

Особливості та різноманітність скелетів безхребетних. Специфі­ка скелету членистоногих та пов’язаних з ним фізіологічних адаптацій. Організація внутрішнього скелету хребетних. Особливості будови кінцівок у водних і наземних тварин. Варіанти спеціалізації кін­цівок та їх біологічна роль.

^ Філогенетичні зв’язки між різними типами та класами безхребетних.

Основні напрямки та етапи еволюції безхребетних тварин. Особли­вості будови, які вказують за ту чи іншу філогенетичну спорідненість між окремими таксонами. Прогресивні і тупикові лінії в еволюції без­хребетних. Причини сучасного існування як високоорганізованих, так і примітивних груп тварин.

^ Філогенія хордових тварин.

Основні напрямки еволюції хордових: тварин: прогресивні і тупикові лінії в еволюції. Гіпотези походження хордових. Розвиток ланцет­ника – основа для розуміння різних етапів філогенії хордових тварин. Дві гілки в розвитку черепних: безщелепні та щелепороті. Вихід хре­бетних на сушу і зв’язані з цим морфо-фізіологічні перетворення. Різноспрямованість еволюції земноводних. Різноманітність давніх плазуні і причини їх вимирання. Основні лінії еволюції птахів і ссавців; рис організації, які забезпечили прогресивну еволюцію ссавців.

^ Походження багатоклітинних..

Гіпотези Е.Геккеля, І.Мечнікова, погляди О.Захваткіна, А.І.Іва­нова на походження багатоклітинних.

6. Генетика

Менделівське успадкування

Особливості гібридологічного методу Г. Менделя. Генетична символіка. Моногібридне схрещування. Поняття про гени і алелі. Гомозигот­ність і гетерозиготність. Типи алельної взаємодії генів (домінантність і рецесивність, неповне домінування, кодомінування, наддомінування). Закон одноманітності гібридів першого покоління і закон розщеплення. Дигібридне та полігібридне схрещування.

Закон незалежного комбінування ознак та його обмеження. Цитологічні основи менделівського розщеплення. Умови, які забезпечують прояв менделівських закономірностей. Статистичний характер розщеплення.

Принципи спадковості, які випливають із законів успадкування, від­критих Г.Менделем.

^ Взаємодія неалельних генів.

Типи взаємодії неалельних генів (комлементарність, епістаз, полі­мерія, модифікаційний вплив). Особливості успадкування кількісних ознак. Вплив зовнішніх умов на реалізацію генотипу. Плейотропна дія гену. Дискретність і цілісність генотипу.

^ Генетика статі. Зчеплене із статтю успадкування.

Біологія статі. Аутосоми і статеві хромосоми. Гомогаметна та гетерогаметна (або гемігаметна) стать. Прогамний, епігамний та сингамний способи визначення статі. Фактори, що забезпечують статеве розм­ноження в органічному світі.

Хромосомний механізм визначення статі. Розподіл статевих хромо­сом під час мейозу. Статевий хроматин. Інактивація статевих хромосом у жіночої статі. Нерозходження статевих хромосом у людини. Інтерсексуальність. Диференціація статі і роль гормонів у цьому процесі. Балансова теорія визначення статі.

Співвідношення статей і проблема його регуляції. Практичне зна­чення регуляції співвідношення статей. Природне і штучне перевизначення статі. Успадкування ознак, зчеплених із статтю.

^ Зчеплення генів. Кросінговер.

Характерні особливості зчепленого успадкування. Повне і неповне зчеплення. Явище хіазматипії та кросінговер. Методика визначення час­тоти кросінговеру. Типи кросінговеру.

Генетичні та цитологічні докази кросінговеру. Група зчеплення. Закон Т.Г. Моргана. Визначенні локалізації генів у хромосомах. Гене­тичні карти. Порівняння генетичних і цитологічних карт хромосом.

Значення кросінговеру в еволюції та селекції. Основні положен­ня хромосомної теорії спадковості Т.Г.Моргана.

^ Молекулярні основи спадковості. Природа гена.

Мікроорганізми як об’єкти генетичних досліджень. Прототрофність та ауксотрофність. Резистентність. Виявлення і аналіз біохімічних мутацій у прокаріот. Метод відбитків, метод селективних середовищ. Концепція “один ген – один фермент”, її сучасна оцінка.

Рекомбінація генетичного матеріалу у мікроорганізмів. Трансформація та докази генетичної ролі ДНК. Кон’югація у бактерій. Плазміди. Звичайна та змішана реконструкція фагів та вірусів.

Еволюція уявлень про ген. Класичне та сучасне уявлення про ген. Функціональний критерій алелізму (цис–транс–тест). Внутрішньогенна рекомбінація.

Сучасні уявлення про структурно-функціональну природу гена. Ти­пи генів. Інтронно-екзонна структура генів у еукаріот. Надлишковість ДНК. Повторення. Нестабільні генетичні елементи.

Реалізація генетичної інформації. Специфічна послідовність нуклеотидів ДНК як основа кодування спадкової інформації. Будова ДНК та механізм її реплікації. Транскрипція. Типи РНК в клітині (рибосомна, інформативна, транспортна), Процесінг і сплайсинг. Трансляція. Гене­тичний код та його властивості. Біосинтез білка в рибосомах та значення в цьому процесі нуклеїнових кислот.

Регуляція активності генів. Регуляція транскрипції та модель оперону у прокаріот. Регуляція сплайсингу і трансляції.

^ Мінливість, її причини і методи вивчення.

Класифікація форм мінливості (комбінативна, мутаційна, онтоге­нетична, модифікаційна). Спадкова мінливість організмів як основа еволюції.

Мутаційна мінливість. Класифікація мутацій. Автономність клітин у ході мутаційного пронесу.

Молекулярні механізми мутагенезу. Генні мутації. Множинний але­лізм. Репарація ДНК та інші механізми захисту генетичного матеріалу від мутацій.

Хромосомні мутації.

^ 6. Еволюційне вчення та біогеографія.

Одиниця, матеріал і фактори еволюційного процесу.

Внутрішньовидова мінливість та її форми. Індивідуальна і групо­ва мінливість. Вікова мінливість. Статевий диморфізм. Сезонна, екологічна і географічна мінливість.

Спадкова і неспадкова мінливість. Роль зовнішніх факторів у ви­никненні змін. Формування фенотип в процесі онтогенезу. Причини мо­дифікаційної мінливості. Адаптивні модифікації. Джерела спадкової мінливості. Причина і частота актування у природі.

Спадковість, мінливість і природній добір. Роль мутацій і модифікацій в еволюційному процесі. Ізоляція та її роль в еволюції. Елімінація і добір. Форми природного добору: рушійна форма, стабілізую­ча форма (І.І.Шмальгаузен).

^ Вид і видоутворення.

Різноманітність органічної природи. Види – форми існування жи­вої природи. Сучасне уявлення про вид.

Критерії виду (морфологічний, фізіолого-біохімічний, генетич­ний, еколого-географічний). Специфіка застосування цих критеріїв у зоології, ботаніці та мікробіології.

Структура виду. Політипічна концепція виду. Підвиди, екологічні і біологічні раси та інші внутрішньовидові групування. Структура по­пуляцій.

Видоутворення як історичний процес. Значення розселення виду, географічної, екологічної та фізіологічної ізоляції в цьому процесі. Острівна ізоляція. Правило динамічної рівноваги. Алопатричне у ви­доутворенні. Роль апоміксису в утворенні видів.

^ Морфологічні закономірності філогенезу.

Теорія філембріогенезу О.М.Северцова. Способи (модуси) здійснен­ня філембріогенезу (анаболія, девіація, архалаксиси).

Сучасний стан проблеми взаємозв’язку індивідуального та історич­ного розвитку.

Гомологічні і аналогічні органи. Адаптивна радіація. Принципи філогенетичної зміни. Мультифункціональність органу. Головна і дру­горядна функції органу. Кількісна зміна головної функції органу: принцип інтенсифікації (зміни) органів (Н.Клейненберг), принцип зменшення числа функцій (О.М.Северцов). Якісна зміна головної функції органу: принцип розширення функцій (Л.Плате), принцип зміни функцій (Ч.Дарвін, А.Дорн). Явище олігомеризації гомологічних ор­ганів і його еволюційне значення (В.О.Догель). Рудиментація і ре­дукція органів, кореляція і координація органів; їх еволюція.

Прогрес і регрес в еволюції. Шляхи біологічного прогресу за О.М.Северцовим: ароморфоз (морфо-фізіологічний прогрес), ідіоадап­тація, загальна дегенерація (морфо-фізіологічний регрес), ценоге­нез. Зв’язок між різними напрямами біологічного прогресу.

^ Життя і його походження на Землі.

Формування уявлень про суть життя. Сучасний етан питання про суть життя,

Ф.Енгельс про походження життя на Землі. Розвиток сучасних по­глядів на виникнення життя (О.І.Опарін, Дж. Холдейн, Дж. Бернал). Виникнення Сонячної системи, формування земної кори. Утворення вуглеводів та їх найближчих похідних. Дальша еволюція органічних речовин. Виникнення амінокислот. Еволюція білковоподібних речовин. Гіпотеза коацерватів. Виникнення генетичного коду. Еволюція пр