Реферат: Волинка Г./., Мозгова Н. Г., Федів Ю. О. Філософські науки: Посібник для аспіра­нтів І пошукувачів

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА

ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ ТА ФІЛОСОФІЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ Кафедра філософії

Г.І.Волинка, Н.Г.Мозгова, Ю.О.Федів

ФІЛОСОФСЬКІНАУКИ

Посібник для аспірантів і пошукувачів,

які готуються до кандидатського іспиту





Київ - 2005

з філософських наук

УДК 1(075) ББК 87я79 В 67

^ Волинка Г./., Мозгова Н.Г., Федів Ю.О. Філософські науки: Посібник для аспіра­нтів і пошукувачів. - К.: Видавництво НПУ імені М. П. Драгоманова, 2005. - 104 с.

Посібник включає програми з філософії для підготовки до кандидатських іспитів, модульні схеми самопідготовки, перелік першоджерел та допоміжної літератури, вимоги до реферату, критерії його оцінювання, перелік тем рефератів на 2006-2008 роки, конк­ретні поради щодо опрацювання програмних питань, роботи з джерелами, написання реферату.

^ Посібник підготували:

Волинка Григорій Іванович -

доктор філософських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, завкафе­дрою філософії НПУ - співавтор типової державної "Програми кандидатського іспиту з філософії, автор "Програми кандидатського мінімуму з філософських наук, част. II." (розділ І посібника), розділів 2-5, співавтор інших розділів;

Мозгова Наталія Григорівна -

кандидат філософських наук, професор кафедри філософії НПУ -співавтор розділів 5,6 і 7;

Федів Юрій Олександрович -

кандидат філософських наук, професор кафедри філософії НПУ -

співавтор розділів І і 6.

Рецензенти: В. П. Еех, докт. філос. п., проф., НПУ імені М. П. Драгоманова;

В. А. Рижко, докт. філос. н., проф., Центр гуманіст, освіти НАН Укра­їни;

^ В. І. Ярошовець, докт. філос. наук, проф., КНУ імені Т.Г.Шевчснка

Затверджено Вченою Радою

Національного педагогічного університету імені МИ. Драгоманова

(протокол № 2 від 29 вересня 2005 р.)

© Волинка Г. І., Мозгова Н. Г, Федів Ю.О., 2005
ISBN 966-660-236-9 © НПУ імені М. П. Драгоманова, 2005

ВСТУП

Загальні зауваження і рекомендації

Шановні колеги, ви тримаєте в руках методичну розробку, яка покли­кана допомогти Вам в наближенні до благородної мети - здійснити суспі­льно і особистісно значиме для Вас наукове дослідження і законно отрима­ти його офіційне, державне визнання, яке скрізь пов'язане з досягненням наукового ступеня кандидата (доктора) наук. Але у всіх країнах досягненню цього високого рангу підпорядкована процедура підтвердження пошукува-чем належного рівня своєї філософської підготовленості. Недаремно ж в ба­гатьох країнах, скажімо в США, кандидатів наук з фізики, математики, пе­дагогіки, соціології, біології тощо звуть докторами філософії у певній галу­зі; (абревіатура Ph. D. знайома сьогодні кожному). От ми й вирішили допо­могти Вам стати істинними Пі-ейч-ді, тобто "Філософі докторе", як звуть кандидатів наук не лише в Америці і, треба сказати, добряче за це платять найбільш успішним. А успіх у цій справі, як показує світовий досвід, зале­жить від того, наскільки глибоко усвідомлюється пошукувачем наукового ступеня філософський контекст його дослідження. Бо лише в ньому може бути змістовно визначена і проблема, що є предметом вивчення, і результа­ти її розв'язання.

В Україні, як і в багатьох інших країнах світу, належний філософський рівень пошукувача вчених ступенів засвідчується процедурою складання кандидатського іспиту, якому передує підготовка до нього за офіційними програмами, написання філософського реферату, співбесіда щодо його змі­сту та використаних і опрацьованих джерел. У розділі 1 даної методичної розробки ви ознайомитесь з програмами кандидатського мінімуму. Ви по­мітите, що вони зберігають змістовну наступність з тими філософськими курсами, які вже читались Вам в часи студентства. Принаймні така наступ-

^ ФІЛОСОФСЬКІ НАУКИ


=^

ФІЛОСОФСЬКІ НАУКИ

Вступ. Загальні зауваженим і рекомендації

Волинка Г.І., Макова Н.Г., Федів Ю.О.

ність має місце в НПУ імені М. П. Драгоманова. Якщо ж ви помітили суттє­ві розбіжності, зверніться до своїх викладачів філософії. Вони Вам допомо­жуть, оскільки не можуть не знати про зміст загальноукраїнської програми кандидатського іспиту з філософії, затвердженої Колегією Міністерства освіти України ще в 1993 році і направленої у всі ВНЗ України для коригу­вання нормативних курсів. До речі, і "Типова програма з філософії для сту­дентів", яка створювалась нами як перша сходинка до програм кандидатсь­кого іспиту, також була рекомендована МО України всім ВНЗ і, без сумні­ву, є у бібліотеках Ваших навчальних закладів. Зрештою, Ви можете у будь-який час звернутися за консультацією до офіційних членів екзаменаційної комісії з філософії НПУ імені М. Драгоманова.

Уважно ознайомтесь зі списком допоміжної літератури, де зазначені найбільш доступні підручники і посібники, що розкривають програмні пи­тання. Радимо вести вивчення програмного матеріалу відразу за декількома підручниками;, постійно порівнюючи, як в них висвітлюється те чи інше пи­тання. Помітивши розбіжності, сконцентруйте на них увагу. Зверніться до інших навчальних посібників, щоб їх пояснити. Бо на екзамені буде оціню­ватися не Ваша здатність до переказу прочитаного, - це Ви вже проходили в студентські часи, а Ваше розуміння розбіжностей, проблем, питань, Ваша філософсько-методологічна підготовленість до роботи з ними. Якщо не знайдете готових відповідей на них в наявній літературі, сміливо пробуйте дати їм свої власні пояснення. Радимо також паралельно з засвоєнням того чи іншого розділу програм опрацьовувати відповідні першоджерела.

Але спочатку уважно ознайомтеся зі змістом програмних питань, ви­кладених у розділі 1. Посібника. При цьому маєте чітко усвідомлювати, до складання якої філософської науки Вам потрібно підготуватися. Ось пере­лік цих наук:

^ Філософія. Загальний курсЛ її складають аспіранти і пошукувачі усіх спеціальностей. Для успішної здачі кандидатського іспиту треба засво­їти матеріал загального курсу філософії у обсязі, визначеному нижчевикла-деними програмами.

Історія філософії. Кандидатський іспит з цієї науки складають аспі­ранти і пошукувачі, які не мають базової філософської освіти, але претен-

^ 4 ФІЛОСОФСЬКІ НАУКИ

дують на вчений ступінь у галузі філософських наук. Як фахову дисципліну її складають також ті, хто обрав історію філософії своєю науковою спеціа­льністю. У нижченаведених програмах історико-філософські питання ста­новлять окремий змістовий модуль.

^ Онтологія, гносеологія, феноменологія складається тими аспіран­тами і пошукувачами, які обрали дану галузь наук у якості своєї спеціальнос­ті. В програмах вона представлена історичними і теоретичними модулями.

^ Діалектика і методологія пізнання складається тими, хто обрав цю наукову галузь своєю спеціальністю. В програмах її зміст окреслюється іс­торією діалектики і методології та відповідними теоретичними модулями.

^ Соціальна філософія та філософія історії. Кандидатський іспит з даної науки у якості фахової дисципліни складають усі, хто обрав її своєю спеціальністю. В програмах вона представлена відповідними модулями, зміст яких складає історія і теорія соціально-філософських та історіософсь­ких вчень.

^ Філософія науки. У якості кандидатського іспиту її складають ті пошукувачі, які обрали дану галузь як фахову. В програмах зміст даної дис­ципліни зосереджується в історико-філософському і теоретичному модулях.

7. ^ Філософія освіти складається пошукувачами наукового ступеня у
цій галузі філософських наук.

Нижче, у розділі 1 подаються офіційні програми кандидатських іспитів із загального курсу філософії та окремих філософських наук. Розділ 2 пре­зентує кредитно-модульну систему підготовки до кандидатських тестів з усіх дисциплін, що складають філософію. Тут представлений також орієн­тований розрахунок балів, які можна отримати за освоєння наявних моду­лів. То ж звернемося спочатку до змісту програм.

Ъ

Розділ І. Прогрими кандидатських іспитів

РОЗДІЛ 1

■aw—^>— .. і^—8——и^к—g———■ т ■ —————а ' ■

Програми кандидатських іспитів

На початку 90-х років минулого століття кафедрі філософії НПУ імені М. П. Драгоманова Міністерство освіти України поставило завдання розро­бити проекти типових навчальних програм для студентів і аспірантів з фі­лософських дисциплін . Типова навчальна програма з філософії для студен­тів ВНЗ була схвалена міністерством і рекомендована усім вищим навчаль­ним закладам України. Типова державна програма кандидатського іспиту з філософії була 25 березня 1993 р. затверджена Колегією Міністерства осві­ти України і рекомендована всім установам, які мають право приймати кан­дидатські іспити. Створена під керівництвом проф. Волинки Г.І. за участю професорів Андрущенка В.П., Тарасенка М.Ф., Бичка І.В. та ін. - ця про­грама залишається єдиним офіційним документом, що регламентує зміст вимог щодо філософських знань пошукувачів вчених ступенів кандидата природничих, суспільних і педагогічних наук. То ж наводимо її у повній відповідності до редакції 1993 року.

^ 1.1. Типова державна "Програма кандидатського іспиту з філософії для аспірантів, стажистів і пошукувачів" / Г. І. Волинка, В. П. Андрушенко, І. В. Бичко, ML Ф. Тарасенко та ін.

Затверджена

Колегією Міністерства освіти

України 25.03. 1993 р.

Тематичний план


ж
І. Історія філософії як основа філософсько-методологічної культури

^ ФІЛОСОФСЬКІ НАУКИ

Тема 4. Філософські ідеї в культурі Київської Русі.

Тема 5. Західноєвропейська філософія епохи Відродження.

Гема 6. Філософсько-гуманістична думка українського Ренесансу др. пол. XIII -

перш. пол. ХУІІ ст. Гема 7. Західноєвропейська філософія Нового часу. Тема 8. Києво-Могилянська академія і філософія Просвітництва. Тема 9. Німецька класична філософія, її вплив на вітчизняну філософську думку. Тема 10. Виникнення некласичних філософських вчень у XIX ст. Марксизм,

філософія життя, екзистенціалізм, психоаналіз. Тема 11. Філософія в Україні ХІХ-ХХ ст. у контексті світової філософської

думки. Тема 12. Гуманістичні тенденції розвитку сучасної філософії. Діалог

філософських доктрин.

II. Основні проблеми сучасної філософії і методології наукового пі­знання.

Тема 13. Проблема походження та існування людини. Світ людського буття.

Тема 14. Матеріально-практичні виміри людського буття.

Тема 15. Духовні виміри буття людини. Свідомість і несвідоме.

Тема 16. Людина як вольова істота. Свобода, вибір, цінності.

Тема 17. Пізнання, наука, проблема істини.'

Тема 18. Творчість: філософські аспекти проблеми.

Тема 19. Людина в соціокультурному середовищі. Спілкування і розуміння.

Тема 20. Особа, суспільство, історія. Суб'єкт історичного процесу.

Тема 21. Суспільне виробництво людського життя. Проблема спрямованості

історії. Тема 22. Діалектика розвитку світу, людини, пізнання. Типи діалектики, її зміст

та функції. Тема 23. Методологічна функція філософії в науковому пізнанні. Тема 24. Основні концепції філософської методології науки. Тема 25. Структура наукового дослідження.

І. Історія філософії як основа філософсько-методологічної культури

Тема 1. Філософія, її походження, проблематика та функції

Сучасні уявлення про філософію, її особливості у порівнянні з міфом, релігією, мистецтвом і наукою. Філософія і філософування. Смисложиттєві чинники філософствування. Концепції походження філософії. Природа фі­лософських проблем, їх зв'язок з фундаментальними питаннями людського

^ ФІЛОСОФСЬКІ НАУКИ '

Волинка /'/., Мочгови И.Г., Федів Ю.О.

буття. Своєрідність філософського пізнання, особливості результатів філо­софування. Філософія в сфері культури. Філософія і політика. Філософія і право. Філософія і наука. Світогляд і метод. Поняття світогляду і методоло­гії. Головні функції філософії.

^ Тема 2. Філософія Стародавності.

Зародження основних парадигм філософування

Передумови філософії в Стародавній Індії. Велична література про лю­дину, її походження та існування. Упанішади. Релігійно-філософські вчення (джайнізм та буддизм). Головні філософські школи Стародавньої Індії про людину та світ її життя.

Зародження філософії у Стародавньому Китаї. Конфуцій про людину та її виховання. Даосизм про начала буття та ідеал мудреця.

Антична філософія, її своєрідність у порівнянні з філософією Індії та Китаю. Вчення про буття. Людина як міра усіх речей (Протагор). Самопі­знання та належне існування (Сократ). Людина як мікрокосм (Демокріт). Ан­тропологічні мотиви метафізики Платона. Аристотель про взаємопризначе-ність душі і тіла. Антична наука і проблема методу пізнання. Образи належ­ного існування людини в елліністичній та римській філософії (стоїцизм, епі­куреїзм, скептицизм та неоплатонізм). Особливості античної науки.

^ Тема 3. Філософія Середньовіччя, її особливості

Особливості середньовічного суспільства. Розвиток християнства в За­хідній Європі. Апологетика, патристика, схоластика. Вчення Августина про природу та людину. Душа і тіло, концепція часу. Розум і воля. Феномен сповіді. Проблема самосвідомості. Концепція історичного процесу. Боецій про терапевтичну функцію філософії щодо людини. Особливості західно­європейської та східноєвропейської релігійної філософії, Мусульманська та іудейська культура та філософія.

Іоанн Скот Еріугена про "розділення природи". Ансельм Кентерберій-ський про онтологічне доведення буття Бога. П'єр Абеляр про діапектику.

Ртдії І. Прогрими кандидатських іспитів

Суперечки про природу універсалій: номіналізм та реалізм. Вчення Фоми Аквінського про співвідношення віри і розуму, про єдність душі і тіла, про двоїстість істини, про співвідношення релігії і науки. Дуне Скот про свобо­ду волі. Номіналізм В.Оккама, його значення для сучасної методології нау­ки. Середньовічна есхатологія та теодицея.

^ Тема 4. Філософські ідеї в культурі Київської Русі

Особливості формування світогляду Київської Русі. Міфологічні уяв­лення східних слов'ян в дохристиянський, язичницький період. Елементи дуалізму. Космогонічні і космологічні погляди. "Синопсис".

Розвиток письменства і літератури, його роль у формуванні світогляду. Вплив антично-візантійської, та західноєвропейської культури на станов­лення києворуської культури. Специфіка світогляду давніх русичів, його морально-філософсько-теологічний синкретизм. Розуміння філософії як "любові до мудрості". Проблема відношення людини до Бога. Християнсь­кий антропоцентризм. Творчість Іларіона Київського, Володимира Моно-маха, Кирила Туровського, Даниїла Заточника.

^ Тема 5. Західноєвропейська філософія епохи Відродження

Характерні риси епохи Відродження. Гуманізм і проблема цілісної людської індивідуальності (Данте, Петрарка, Альберті). Розробка проблеми індивідуальності в платонізмі та аристотелізмі Італійського Ренесансу. Піко делла Мірандола та Петро Помпонацці. Реформація, її ідеї. М.Кузанський про людину як центр космічної ієрархії буття. Соціальні теорії. Н.Макіавелі, Т.Мор, Т.Кампанелла та ін. Гуманістичні ідеї Еразма Роттердамського. Природознавчі досягнення Н.Коперніка, И.Кеплера, Парацельса, Тіхо де Браге. Злам середньовічного уявлення про Землю як центр універсуму і про людину як царя природи. Пантеїзм Дж. Бруно. Скептицизм М. Монтеня. Значення національних мов та народних традицій в становленні нового сві­тобачення.


^
ФІЛОСОФСЬКІ НАУКИ

ФІЛОСОФСЬКІ НАУКИ

Волиика Г.І., Мошви II.Г., ФедівЮ.О.

Тема 6. Філософсько-гуманісти чіш думка українського Ренесансу другої половини XIII - першої половини XVII століття

Загальна характеристика епохи. Розповсюдження ідей гуманізму в Україні. Полеміка з догмами католицизму, обгрунтування православної до­гматики: Ю.Дрогобич, П.Русин, С.Оріховський. Паростки реформації в Україні. Творчість І.Вишенського. Ідеї гуманізму та реформації у творах ді­ячів братського руху: С.Зизаній, К.Транквіліон-Ставровецький, К.Сакович, М.Смотрицький та ін.

^ Тема 7. Західноєвропейська філософія Нового часу

Особливості епохи. Формування нової парадигми філософствування. Наукова революція XVII ст. та проблема методу пізнання. Механіцизм, ра­ціоналізм та емпіризм. Натуралістична антропологія Фр. Бекона, розробка нової моделі науки, емпіричного методу і розкриття причин помилок у пі­знанні. Механістичний матеріалізм Т.Гоббса, його вчення про державу. Р.Декарт про самосвідомість як сутнісну властивість людини, про метод пі­знання. Психофізична проблема. Раціоналізм Декарта, його послідовники. Б.Паскаль про можливості та межі розуму. Поняття субстанції в філософії Б. Спінози. Структура світу і структура розуму. Розум і пристрасті. Необ­хідність, творчість, свобода. Монадологія Г.Лейбніца. Проблема несвідомо­го. Особистісний вимір буття. Свобода, вибір, теодіцея. Д. Локк і його кри­тика теорії вроджених ідей Декарта. Суб'єктивно-ідеалістичні теорії XVIII ст.: П.Бейль, Д.Бєрклі, Д.Юм. Проблема людини в філософії Просві­ти. Монтеск'є, Вольтер, Руссо. Французькі матеріалісти XVIII ст. про люди­ну як складну машину. Особливості механістичної методології в гуманітар­них та природничих науках.

^ Тема 8. Кисво-Могиляиська академія і філософія Просвітництва


W
Розвиток ідей українського Просвітництва. Києво-Могилянська акаде­мія, як перший в Україні центр професійної філософської думки

^ ФІЛОСОФСЬКІ НАУКИ

Розділ І. Приграми кандидатських іспитів

(И.Кононович-Горбацький, І.Гізель, Ст.Яворський, Ф.Прокопович, Г.Кониський та ін.). Проблеми відношення людини і Бога, природи і духу, простору і часу, місця людини у Всесвіті. Раціоналістичний напрям філо­софських пошуків у Києво-Могилянській академії, їх морально гуманістич­на проблематика. Поширення філософських здобутків Академії за межами України. Роль народної творчості у формуванні світогляду українського на­роду в період становлення його державності. Характер національної само­свідомості. Г.С.Сковорода. Антропологічна спрямованість його філософії.

^ Тема 9. Німецька класична філософія, її вплив на вітчизняну філософську думку

Місце німецької класичної філософії в істори філософської думки. "Коперніканський переворот" І.Канта. Людина як "громадянин двох світів". Природа і свобода. Теоретичний та практичний розум. Діяльно-творча ос­нова буття у філософії Й. Г.Фіхте. Суб'єктивна діалектика. Філософія тото­жності Ф.В.Й.Шеллінга. В.Ф.Гегель, його філософська система та метод. Людина як суб'єкт духовної діяльності, що створює світ культури. Гегель про закономірності становлення сутності людини. Тотожність буття і сві­домості. Діалектика Гегеля. Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха. Людина як природна, чуттєво-тілесна істота. Чуттєвість і розум. Спілкуван­ня та існування людської сутності. Любов як основа спілкування. Універса­льність людини. Л. Фейербах і криза класичної філософії. Проникнення ідей німецької класичної філософії в Україну (П.Лодій, І.Шад, Д.Велланський (Кавунник) Й.Міхневич, В.Карпов, П.Авсенєв, Ор.Новицький, Г.Гогоцький, П.Ліницький та ін.).

^ Тема 10. Виникнення некласичних філософських вчень в XIX ст. Марксизм, філософія життя, екзистенціалізм, психоаналЬ

Передумови становлення марксизму та його філософії. .Проблема від­чуження людини, її пригноблення і свободи, ідея самозвільнення індивідів. Соціально-практична орієнтація марксистської філософії. Нова концепція


їх
^
ФІЛОСОФСЬКІ НАУКИ

Волинка Г.І., Мішоча II. Г., Федів Ю.О.

соціального буття. Категорія практики. Ідея принципової відмінності буття та свідомості. Два типи суспільних відносин. Поняття ідеології та пе­ретвореної форми свідомості. Суспільний поступ як природньо-історичний процес, його закони та суб'єкт. Походження людини. Матеріалістичне ро­зуміння історії. Революційність практики як засобу досягнення комуністич­ного ідеалу. Концепція матеріалістичної діалектики, її зміст. Роль Г. В. Плеханова і російських марксистів у пропаганді марксистської філософії. Розвиток філософії марксизму В. І. Леніним. Діалектична методологія пі­знання. Вплив марксистської філософії на інші філософські доктрини.

Антираціоналістична установка філософії життя. Проблема нераціона­льного (воля, почуття, інтуїція, несвідоме). Людина як суб'єкт воління, світ як воля і уявлення, (А.Шопенгауер). Людина як "велика обіцянка". Ідея су-перлюдини в філософії Ф.Ніцше. Людське життя як культурно-історичний процес (В.Дільтей).

Зародження екзистенціалізму. Екзистенціалізм СК'єркегора проти зве­дення людини до часткового моменту абсолютної ідеї. Людина як духовна іс­тота, здатна до вибору і самовизначення. Проблема екзистенціальної істини.

Ідея несвідомого і психоаналіз 3. Фрейда. Структура психіки за Фрей­дом. Психоаналітична онтологія людського буття. Феноменологія несвідо­мого. Психоаналіз і проблема антропосоціогенезу.

^ Тема 11. Філософія в Україні ХІХ-ХХ спи у контексті світової філософської думки

Особливості української духовності на межі ХІХ-ХХ ст. Філософія українського романтизму. Проблеми людини та нації в творчості Кирило-Мефодіївського товариства. М. Костомаров про український народний ха­рактер. Т.Шевченко як філософ.

Професійна філософія в Україні XIX - початок XX століття. "Філосо­фія серця" П. Юркевича та її вплив на російську філософію, як втілення установки св.Синоду на "сердечне" богослов'я.

Філософські та суспільно-політичні ідеї у творчості українських пись­менників та вчених другої половини XIX - поч.. XX століття. Соціально -філософські погляди М.Драгоманова.

філософія І.Франка. Філософські погляди Л.Українки. Філософські та соціально-політичні погляди В.Вернадського. Концепція національної еліти в історіософії В.Липинського та в політології Д.Донцова. Д.Чижевський про чинники формування української духовності. Вплив Д.Чижевського на єв­ропейську духовну культуру. Ідейні взаємозв'язки з російськомовними мис­лителями. Філософські погляди українців діаспори на особливості україн­ської ментальності. Філософія в Україні в 20-90-х роках XX століття.

^ Тема 12. Гуманістичні тенденції розвитку сучасної філософії. Діалог філософських доктрин

Плюралізм течій сучасної філософії. Проблема людини як один з голо­вних напрямів їх взаємодії.

Антропологічна філософія. М.Шелер про природу людини та її місце у Всесвіті. Послідовники Шелера в пошуках сутнісних рис людини (Г.Плеснер, А.Гелен). Феномен людини в християнському еволюціонізмі П.Тейяра де Шар дена. Структурна антропологія К.Леві-Стросса.

Сучасна марксистська філософія про людину; її сутність та буття. Д.Альтюссер про антропологічну орієнтацію "молодого" Маркса. Марксизм і Франкфуртська школа. Особливості онтології людського буття за ДЛукачем. Стан та перспективи розвитку діалектичного матеріалізму в су­часних умовах.

Феноменологічна філософія про світ людського життя. Основи фено­менології Е.Гусерля. Життєвий світ як основа суб'єктивності. Вплив фено­менології на сучасну філософію. Філософські погляди Г.Шпета та О.Лосева. Особливості феноменологічної методології.

Екзистенціалізм М.Хайдеггера, Ж.-П.Сартра, А.Камю, К.Ясперса. Го­ловна онтологічна проблема екзистенціалізму. Людина в загальній структу­рі буття. Сенс існування. Трансценденція. Проблема свободи. Екзистенція і комунікація. Російськомовний екзистенціалізм. Екзистенціальні тенденції

Волинка Г./., Мозгова Н.Г., Федів Ю.О.

Київської філософської школи. Проблема синтезу екзистенціалізму з марк­систською філософією.

Еволюція релігійної філософії у XX ст. Неотомізм, його антропоцент-рична переорієнтація. Проблема співвідношення віри, знань і цінностей у житті людини. Персоналізм. Особа як унікальна суб'єктивність, шляхи її самореалізації. Філософські погляди П.Флоренського та С.Булгакова.

Неофрейдизм. Проблема душі сучасної людини, психіка з енергетичної точки зору, структура і архетипи колективного несвідомого у філософії К.Юнга. Поняття "соціального характеру" в філософії Е. Фрома. Любов як найвища цінність.

Антропологічні орієнтації філософської герменевтики, прагматизму та неопозитивізму. Спілкування і розуміння. Проблема істини. Людина як су­б'єкт пізнання. Критерії істини. Істинність філософського знання. Логіко-методологічні школи у Львові та Києві.

^ II. Основні проблеми сучасної філософії і методології наукового пізнання

Тема 13. Проблема походження та існування людини. Світ людського буття

Філософський аспект проблеми походження людини. Два підходи до розв'язання проблеми: натуралістичний та супранатуралістичний. Похо­дження людини: необхідність чи випадковість?

Натуралістична антропософія. Діалектика природи і проблема похо­дження людини. Значення природничих наук. Можливості і межі палеоант­ропології у поясненні витоків людини. Трудова концепція антропогенезу Ф.Енгельса. Моральна гіпотеза виникнення людини 3.Фрейда. Виникнення людини і становлення символічної діяльності (Е.Кассірер).


I*
Релігійна антропософія. Ортодоксальна доктрина походження людини та її сучасні модифікації. Християнський еволюціонізм П.Тейяра де Шарде-на про походження та мету існування людини. Духовно-матеріальна приро-

^ ФІЛОСОФСЬКІ НАУКИ

Ртд'иі І. Програми кандидатських іспитів

да людини за М.Шелером та його послідовниками. Супранатуралістичні по­гляди на природу людини в вітчизняній філософії.

Витоки проблеми буття взагалі. Сутність світу і сутність людини, їх кореляція. Багатоманітність вимірів світу людського буття.

Природний вимір світу. Поняття природи. Проблема життя. Природні передумови існування людини. Обмеженість розуміння людини як суто при­родної істоти (Л.Фейєрбах). Природа і свобода. Концепції антивітального призначення людини (М.Шелер, Л.Клагес). Ідеї панпсихізму та пантеїзму.

Життєвий світ як культура. Поняття культури, її "надприродні" духовні аспекти. Культура як грунт людського існування. Культурні модальності людського буття. Предметність і процесуальність культури. Суспільні дете­рмінанти та можливості включення людини в культуру.

Життєвий світ як соціум. Поняття суспільства та суспільного буття. Дія­льність, свідомість, розуміння, спілкування. Історичність буття суспільства.

Світ як сукупна реальність. Смисл світу. Проблема субстанції. Матеріа­лістичний та ідеалістичний монізм. Головне питання метафізики. Поняття матерії, його історичний генезис. Поняття про дух і душу в історії філософії. Необхідність та можливість в бутті світу. Біфуркаційна модель причинения.

Рух, час та простір. Критерії субординації форм розвитку матерії та ду­ху. Головні концепції розвитку. Діалектика та метафізика про процесуаль­ність буття світу.

Дві концепції людського існування: субстанціалістська та екзистенціа­льна. Буттєвість людини як модус субстанції. Буття як свобода. Буття і само-реалізація. Головні аспекти самореалізації людини. Кінцевість людського іс­нування та його сенс.

^ Тема 14. Матеріально-практичні виміри людського буття. Начала праксеології

Буття як діяльність. Концепція діяльнісної сутності людини, її обмеже­ність. Діяльність і споглядання. Види діяльності духовна та практична. Постановка проблеми практики в марксистській філософії, інших філософ­ських доктринах.


Т5

філософські науки

Комика Г.І., Макова 11.Г., Федіа Ю.О.

Практика як основа життєдіяльності людини. Структура практики. Труд і спілкування. Необхідність і свобода в практичній діяльності. Про­блема вибору. Вибір і цілепокладання. Особливості практичної свідомості.

Практика і культура. Людинотворча функція практики. Індивідуальні та суспільні сторони практики. Практика і онтологія суспільного буття. Ціннісно-духовні орієнтири суспільної практики.

^ Тема 15. Духовні виміри буття людини. Свідомість і несвідоме

Духовна діяльність, її особливості. Категорія "дух", її роль в осмислен­ні внутрішнього світу людини. Ідеальне, його природа. Дух і душа. Фено­менологія духу. Духовно-практичне перетворення дійсності. Проблема по­ходження та сутності духовного.

Дух і свідомість. Природа та сутність свідомості як філософська про­блема. Головні концепції походження свідомості. Свідомість як субстанція. Свідомість як функція мозку і відображення дійсності. Марксистська кон­цепція свідомості. Феноменологічна концепція свідомості. Свідомість як буття у світі. Самосвідомість, її форми та структура, предметність та рефле­ксивність.

Феномен несвідомого, його природа та функції. Місце несвідомого в духовному світі людини. Роль несвідомого в людському бутті. Деякі шляхи впливу на несвідоме (аутотренінг, медитація, молитва, психоаналіз).

Суспільна та індивідуальна свідомість і несвідоме. Архетипи колекти­вного несвідомого. Форми суспільної свідомості. Духовність суспільства. Політична свідомість і діяльність. Правосвідомість. Мораль як регулятор життєдіяльності. Естетична свідомість і освоєння світу. Специфіка релігій­ної свідомості. Феномен революційної свідомості.

^ Тема 16. Людина як вольова істота. Свобода, вибір, цінності

Воля як сутнісна властивість людини. Концепції волі в історії філосо­фії. Воля і разум. Воля як практична духовність. Свобода волі. Воля і сва­вілля. Волюнтаризм проти раціоналізму: воля як найвищий принцип буття і

РочОіі І. Програма кандидатських ісшітіа

свідомості. Добро і зло. Вибір як сутність вольового акту. Вибір, самоздійс-нення і самопроектування людини. Вибір, свобода, відповідальність.

Тягар свободи, феномен конформізму. Проблема абсолютів, здатних правильно зорієнтувати вибір. Знання і цінності, суще і належне. Вибір з огляду на оцінку та цінність. Світ цінностей, спосіб його буття, рівні та структура. Основи аксіології як науки про цінності.

^ Тема 17. Пізнання, наука, проблема істини

Пізнання в контексті людського існування. Пізнання як напрям само-реалізації людини. Головне питання гносеології. Суб'єкт і об'єкт пізнання. Дві концепції пізнавального процесу: пізнання як відображення і пізнання як творчість: проблема їх синтезу. Моделі суб'єкта пізнання, що випливають з цих концепцій. Форми пізнавальної діяльності. Буденне, релігійне, худож­нє пізнання.

Наука як спеціалізована форма пізнавальної діяльності. Особливості наукових знань. Рівні пізнання в науці. Філософія та методологія науки про істину та її критерії. Особливості соціального пізнання, його концепції. Лю­дина та суспільство як об'єкти соціального пізнання. Роль суспільних інте­ресів та потреб в пізнанні соціального буття. Співвідношення пізнання і оцінки.

Істина, її концепції. Прагматична теорія істини (В.Джеймс). Істина як відповідність (Б.Рассел). Істина як узгодженість. Істина як процес. Пробле­ма об'єктивної істини та її критеріїв у ціннісно орієнтованому пізнанні. Іс­тина і метод пізнання. Істина та буття.

^ Тема 18. Творчість: філософські аспекти проблеми

Феномен творчості. Творчість як найбільш адекватна форма людського існування. Головні концепції творчості в історії філософії. Передумови та онтологічний сенс творчості. Етапи і структура творчого процесу. Особли­вості творчої думки. Мислення і матеріально-предметна діяльність. Дотеп­ність. Мислення, свідомість та несвідоме у творчості. Творчий ерос і архі-


ш


^ ФІЛОСОФСЬКІ НАУКИ

фІЛОСОФОЬКІ НАУКИ

Но.ишка ГЛ., Моїгова И.Г., Федів ЮЛ).

тектонічний інстинкт. Натхнення. Творча воля. Талант і хист як соціокуль-турний феномен. Творча інтуїція. Інсайт. Еволюція і творчість, детермінізм і свобода. Проблема детермінантів творчості. Творчість, свобода, об'єктива­ція і комунікація. "Трагедія" творчості. Творчий задум та його здійснення. Евристика. Розвиток творчих здібностей людини. Спеціальні методики тво­рчої діяльності. Творчість - найвища форма активності людини.

^ Тема 19. Людина в соціокультурному середовищі Спілкування і розуміння

Головні напрями в осмисленні соціокультурного виміру світу. Марк­сизм, онтологічна школа (О.Шпенглер та ін.), філософія життя, неокантіан-ці, структурно-функціональний аналіз, Франкфуртська школа, соціологія М. Вебера, екзистенціалізм. Проблемність буття людини у соціокультурному середовищі. Відчуження та шляхи його подолання. Конфлікти, методи їх розв'язання. Колективність.

Організація колективу як примусовість і організація як гармонія інте­ресів. Проблема засвоєння та відтворення культури людиною. Категорії культури. Розпредметнення соціокультурних цінностей і становлення лю­дини особою. Особа як самооцінна і самодостатня істота. Унікальність і ра-мототожність особистості. Проблема інтерсуб'єктивності як основи спілку­вання. Комунікативна філософія. Концепції спілкування. Методики спілку­вання. Розуміння як метод пізнання іншого і суто людське ставлення до дійсності. Розуміння і саморозуміння. Філософська герменевтика., її мож­ливості і межі.

^ Тема 20. Особа, суспільство, історія. Суб'єкт історичного процесу

Основні проблеми і напрями розвитку суспільно-філософської думки на сучасному етапі. Значення проблеми особистості як основи усіх напрямів соціальної філософії. Наука, утопія, суспільна міфологія. Соціальна філо­софія як раціональний спосіб самоусвідомлення суспільного буття особи, смислоутворюючих ціннісних констант її життя.

^ Роідії І. Програма кандидатських іспитів

Історія суспільства та історія природи. Історія та філософія історії. Го­ловні концепції філософії історії, історична необхідність.

Причинність та доцільність. Суб'єкт історії. Суспільна детермінація включення людини в суспільну діяльність. Закони та рушійні сили історії, проблема її смислу. Необхідність і свобода. Потреба у свободі як показник розвинутості особи. Свобода і відповідальність в історії.

^ Тема 21. Суспільне виробництво людського життя. Проблема спрямованості історії

Суспільне виробництво як соціально-філософська категорія. Техноло­гічні, суспільні, людські "виміри" виробництва, його структура, тенденції розвитку. Людина як основа, мета і засіб виробництва. Духовне виробницт­во, його специфіка.

Співвідношення технологічного і суспільно-економічного способів ви­робництва, їх історичні типи. Сутність і структура продуктивних сил. Діа­лектика продуктивних сил і суспільних форм їх розвитку. Технологічні і соціальні революції, проблема їх співвідношення. Сутність і природа НТР.

Теорії науково-технічного прогресу в концепціях індустріального і постіндустріального суспільства. Людина і праця в творах М.Хайдеггера, К.Ясперса, Л.Мемфорда, О.Тофлера та ін. Технологія і культура. Проблема етики науково-технічної творчості.

Проблема спрямованості історії, становлення ідей суспільного прогре­су. Антична філософія: ідеї регресу і циклічності поступу (Гесіод, Платон, Аристотель, Сенека, Полібій). Провіденціалізм християнської історіософії, есхатологія. Ідея прогресу в філософії Просвітництва, німецькій класичній філософії та в марксизмі. Критика історицизму.

Еволюціонізм в XX ст. Глобальні проблеми XX ст. та головні суспіль­но-політичні процеси. Проблема "ціни" прогресу. Суспільні ідеали і про­грес. Добро і зло в історії. Майбутнє людства як предмет дослідження та прогнозування.


^ ФІЛОСОФСЬКІ НАУКИ

Ї8 ФІЛОСОФСЬКІ НАУКИ

Роздіч І. Програми кандидатських іспитів

Волинки Г. I., Мозгива II.Г., Федів Ю.О.

Тема 22. Діалектика розвитку світу, людини, пЬнання. Типи діалектики, її зміст та функції

"Людина - світ" як предметне поле філософії. Принципова суперечли­вість понять "світ в цілому" і "людина як мікрокосм". Суперечливість і про-цесуальність буття світу і людини. Два способи філософського осягнен