Реферат: Управління культури І туризму Сумської обласної держадміністрації Обласна універсальна наукова бібліотека ім. Н. К. Крупської
Управління культури і туризму Сумської обласної держадміністрації
Обласна універсальна наукова бібліотека ім. Н. К. Крупської
Відділ обслуговування працівників сільського господарства
Бджільництво
в Україні і в світі
Матеріали
до бесід
Суми – 2011
Бджільництво в Україні і в світі : матеріали до бесід / Сумська обл. універс. наук. б-ка ; уклад. О. Стрельченко – Суми, 2011. – 34 с.
У даному виданні подані актуальні матеріали з проблем розвитку світового і українського бджільництва, впровадження в цій галузі кращого закордонного і вітчизняного досвіду і новітніх технологій, виробництва меду і інших бджолопродуктів у світі. Зібрані і вміщені матеріали з історії розвитку бджільництва в Україні з часів Київської Русі і до сьогодення представлятимуть немалий інтерес для фахівців і працівників агропромислової галузі, викладачів учбових закладів, молоді і інших користувачів Цікаві факти із життя надзвичайно корисної і досконалої комахи – бджоли – не залишаться також поза їхньою увагою.
Значне місце займає інформація про розробку і впровадження сучасного устаткування провідними фахівцями бджільничої галузі на Сумщині. Віддана належна шана видатним українським пасічникам, знаним своїми передовими поглядами і відкриттями у всьому світі.
Матеріали можуть бути використані викладачами, вчителями, вихователями, бібліотечними працівниками під час проведення інформаційно-масових і виховних заходів серед молоді і працівників АПК. Фахівцям бджільничої галузі і пасічникам-любителям видання допоможе зорієнтуватись в пошуку більш детальної інформації про новітні досягнення в бджільництві.
І всім нагадає, що мудрість треба черпати в віковічній історії пасічникування; що нове в бджільництві – це добре забуте старе. А також допоможе пошанувати видатних пасічників минулого і сучасного.
^ Бджоли в природі і на пасіці
Життя бджіл дуже цікаве і повчальне. Не одне тисячоліття люди знаються з цими комахами. І де б не жила людина – у тихому селі чи гомінливому місті, - якщо вона любить природу і розуміє її красу, її не можуть не зачарувати ці дивовижні комахи. Збираючи нектар і пере-літаючи з однієї квітки на іншу, бджоли запилюють рослини, чим сприяють найбільшій зав’язі плодів і поліпшенню їх якості, надають неоціненну допомогу в удосконаленні сортів плодових, ягідних, олійних і круп’яних сільськогосподарських культур та в одержанні високоврожайних гібридів. Тому їх по праву називають крилатими «селекціонерами».
Роль бджіл і значення бджільництва піднялися на новий ступінь. Але не тільки своїми винятково корисними якостями бджоли зацікавили людину. Уклад їхнього життя і досконалість інстинктів – усе це давно вабило її. Роботою бджіл можна захоплюватися, годинами не відходити від вулика.
Спілкування з бджолами викликає багато різних емоцій.
З пасік людина одержує цінні продукти, рівнозначних замінників яким немає. Це, насамперед, мед – рідке золото природи, дар богів, цінний харчовий і лікувальний продукт; віск – сировину, що використовують у багатьох галузях промисловості, його ще називають «золотими зливками»; специфічні речовини для медицини – прополіс, квітковий пилок (обніжжя), маточне молочко, бджолину отруту.
Бджола, за словами В. А. Нестерводського, це чудове творіння природи. Ця маленька комашка скорилася людині та почала працювати на її користь. У дикому стані в нас її вже немає, люди взяли бджіл під свій захист, і тому чисельність та продуктивність сімей на пасіках залежить від нашої діяльності. Їхнє існування можливе лише там, де є нектар. Бджолярі усвідомили цю істину і проявляють турботу про охорону навколишнього середовища, зокрема, шляхом збереження та збагачення медодайних ресурсів.
Дбаючи про майбутнє бджільництва, підтримання слави України як медової держави та забезпечення людей цілющими продуктами бджолиного гнізда, маємо всіляко сприяти квітуванню наших ландшафтів і поширенню на них запаху нектарів.
^ Резерви виробництва меду
Протягом декількох останніх років виробництво меду в світі динамічно зростає. Найбільший приріст виробництва меду спостерігається в Азії, і на сьогодні вона залишається світовим лідером виробництва меду – 39%. Виробництво меду тут і надалі зростатиме завдяки сприятливим природним умовам та дешевій робочій силі.
Основні чинники, якими визначається кількість меду – це сучасне ведення пасік та механізація виробництва. Важливо також, щоб за швидкими темпами розвитку виробництва встигали знання пасічників та відповідна обізнаність у виробництві продуктів бджільництва. Через це у Євросоюзі широко пропагують «Добру виробничу практику» та «Добру екологічну практику». Європа займає друге місце в світі за виробництвом меду – 24%.
Наступне місце займає Північна та Центральна Америка, де виробляють 14% світової продукції меду. За ними йдуть Африка (11%) і Південна Америка (10%). Найменше меду продукує Океанія – 2%.
Світове лідерство у виробництві меду утримує Китай – понад 20% світового виробництва – близько 300 тис. тонн. Понад 80 тис. тонн меду щорічно виробляють у США та Аргентині. Четверте місце займає Туреччина з виробництвом понад 70 тис. тонн. Близько 60 тис. тонн продукує Україна, трохи менше Мексика. Приблизно на рівні 50 тис. тонн утримується виробництво меду в Росії та Індії. Збільшується також виробництво меду в Ефіопії та Ірані – близько 40 тис. тонн на рік.
Серед країн Євросоюзу найбільше меду продукує Іспанія, Німеччина та Угорщина. Потужними виробниками меду в європейській спільноті є також Італія, Франція, Греція і Португалія.
Україна належить до п’ятірки країн-лідерів з виробництва меду (Китай, США, Аргентина, Туреччина, Україна). Майже по 5 тис. тонн українського меду експортується до країн Європейського Союзу, до Росії та країн СНД. На внутрішньому ринку України залишається близько 40 тис. тонн меду, який реалізується всередині країни, що відповідає споживанню 0,8 кг на одного жителя (для порівняння: в США цей показник становить 0,9 кг, в Німеччині – понад 1 кг, в Росії – 0,5 кг, в Китаї – 0,02 кг.)
Бджільництво України розвивається з великим потенціалом на перспективу. Його розвитку сприяють прийнятий у 2000 році Закон України «Про бджільництво» та запроваджений у 1998 році День пасічника (19 серпня).
Про розвиток бджільництва, його значення для народного господарства України і перспективи, зарубіжний досвід розвитку біологічного бджільництва, перспективи його запровадження у виробництво екологічно чистих продуктів галузі бджільництва в Україні, малу механізацію та вдосконалення устаткування на присадибних пасіках йшлося на Дні фахівця-пасічника за
темою «Світовий досвід організації бджільництва та його перспективи в Україні».
Програма Дня фахівця - пасічника:
1. Перспективи розвитку сучасних технологій в бджільництві України.
Консультація
Денисенко Анатолій Єгорович –
ст. викладач кафедри спеціальної зоотехнії СНАУ
2. Бджільництво Канади сьогодні.
Обмін досвідом
і демонстрація фото- і відеоматеріалів
Пономаренко Микола Васильович –
пасічник – любитель
3. Вдосконалення устаткування та інвентаря на присадибних пасіках.
Обмін досвідом
Петров Дмитро Вікторович –
пасічник - любитель,
винахідник – раціоналізатор із с. Піски Буринського району
4. Виробництво меду в зарубіжних країнах.
Бібліографічний огляд
Токарєва Валентина Анатоліївна –
пров. бібліограф відділу обслуговування працівників
сільського господарства СОУНБ ім. Н.К.Крупської
5. Пасіка: сучасні технології.
Відкритий перегляд.
Запрошені фахівці – пасічники, пасічники – любителі, викладачі СНАУ і коледжу СНАУ, читачі бібліотеки.
Мета заходу:
залучення нових користувачів шляхом пропаганди видань з актуальних
проблем бджільництва;
привернення уваги громадськості до проблем виробництва екологічно
чистої продукції бджільництва;
координація зусиль фахівців і пасічників – любителів в запровадженні в
Україні передових технологій організації бджільництва.
^ Перспективи розвитку сучасних технологій в бджільництві України
Україна – одна з провідних держав, яка має розвинене бджільництво. У світі нас визнають як батьківщину раціонального пасічникування, заснованого П. І. Прокоповичем. Бджільництво України має запилювально-медовий напрям. За даними органів держ-статистики, в усіх категоріях господарств налічується близько 3 млн. бджолосімей, які запилюють 4,4 млн. га ентомофільних культур. Україна входить до п'ятірки країн – найбільших виробників меду. Щорічне виробництво товарного меду на пасіках усіх категорій господарств у нас складає близько 60 тис. т (в Китаї – 258, США – 78, Аргентині – 75, Мексиці – 61 тис. т). Валове виробництво воску в Україні становить 1,2–1,4 тис. т. Важливим напрямком розвитку галузі є виробництво додаткових продуктів бджільництва – прополісу, квіткового пилку, маточного молочка, бджолиної отрути, які є основою для виготовлення цілого ряду лікувальних препаратів та цінною добавкою до певних продуктів харчування.
Виробництво меду в Україні могло би бути значно вищим, якби пасіки у нас були мобільні, здатні кочувати на 300–500 км, але таких у нас одиниці. Втім, збільшення виробництва меду одночасно потребує і вирішення питання його експорту. На жаль, в Україні на сьогодні не здійснюється організований збут продукції бджільництва за кордон. Натомість попит на мед на світовому ринку поки що не задоволений і зростає (табл. 1). Забезпечити його власним виробництвом більшість країн не може через обмеження потенціалу медозбору.
^ 1. Ринок меду за показниками основних споживачів
(за даними Інституту бджільництва ім. П. І. Прокоповича УААН, 2006)
Країна
Населення,
тис.
Власне виробництво меду, тис. т
Імпорт, тис. т
Експорт, тис. т
Споживання меду в рік,
тис. т.
Споживання
на 1 людину, кг
Задоволення нормативної
потреби, %
в т. ч.
через
власне виробництво, %
імпорт, %
Китай
1 292 382
255
4
107
151
0,1
5
100
–
США
285 926
84
66
3
147
0,5
25
57
43
Україна
49 112
60
–
1
59
1,2
60
100
–
Росія
144 664
53
–
–
53
0,4
20
100
–
Канада
31 115
35
5
13
27
0,9
45
100
–
Іспанія
39 921
32
15
8
39
1,0
50
54
22
Німеччина
82 007
20
95
22
93
1,1
55
22
83
Угорщина
9 917
16
1
13
4
0,4
20
10
–
Франція
59 453
15
16
3
28
0,5
25
54
46
Греція
10 623
14
2
1
15
1,4
70
93
7
Італія
57 503
10
12
4
18
0,3
15
56
44
Польща
38 577
10
3
11
2
0,3
15
100
–
Австрія
8 075
9
5
1
13
1,6
80
69
31
Японія
127 335
3
40
–
43
0,3
15
7
93
Об'єднане королівство
59 762
3
26
–
29
0,5
25
10
90
Дані таблиці 1 показують, що споживання меду в Україні на одну людину складає 1,2 кг. Більше меду споживають Греція (1,4 кг), Австрія (1,6 кг), приблизно так само – Німеччина (1,1 кг). Не можна не відмітити, що Україна споживає лише свій мед, тоді як Австрія імпортує 31%, Німеччина – 83%. Японія, в якій споживання меду на 1 людину складає 0,3 кг, імпортує його 93% (в основному з Китаю).
Фактичні показники бджільництва України та співвідношення приватного та суспільного сегментів представлені в таблиці 2
^ 2. Фактичні показники розвитку галузі бджільництва в Україні
(Державний комітет статистики України, Департамент статистики сільського господарства та навколишнього середовища, 2009)
1991
1996
2000
2001
2002
2003
2004
2005
2006
2007
2008
Чисельність бджолосімей в усіх категоріях господарств на 1 січня, тис.
3515,1
3432,5
2856,5
2849,3
2907,8
2810,5
2757,7
2980,4
3369,0
3456,1
3421,9
в т. ч. в с.-г. підприємствах
987,8
552,1
388,9
334,0
318,3
278,2
206,4
191,3
184,3
166,9
145,6
в господарствах населення
2527,3
2880,4
2467,6
2515,3
2589,5
2532,3
2551,3
2789,1
3184,7
3289,2
3276,3
Виробництво меду в усіх категоріях господарств, тонн
50858
62728
52439
60043
51144
53550
57878
71462
75596
67681
дані відсутні
в т. ч. в с.-г. підприємствах
10837
7253
3564
3923
2219
2164
2056
2461
2120
1702
дані відсутні
в господарствах населення
40021
55475
48875
56120
48925
51386
55822
69001
73476
65979
дані відсутні
Проблема необхідності збільшення кількості бджолосімей існує в усьому світі, і майже в усіх країнах бджільництво має державну підтримку. В нашій країні державна підтримка здійснюється лише на розвиток та селекцію. Так, у 2003 р. уряд виділив на відновлення чисельності бджолосімей 3 млн. грн., у 2004 р. – 7 млн., у 2005 р. – 8 млн., що дало можливість виправити становище після невдалої зимівлі 2002–2003 рр., але ці суми дотацій замалі. З 2008 р. відмінені виплати на бджолосім’ї пасічникам, які мають 20 і більше сімей.
На селекцію в 2003 р. в Україні було виділено 577 тис. грн., в 2004 р. – 646,4 тис., в 2005 р. – 905 тис. Для високої результативності селекційної роботи в бджільництві бажано упродовж 5 років виділяти щорічно по 3 млн. грн.
^ Організація і виробництво продуктів бджільництва на Сумщині
Бджільництво Сумщини є невід’ємною складовою агропромислового комплексу області. Його значення полягає не лише в тому, що воно дає мед, віск та ін. продукцію. Бджоли на Сумщині відіграють важливу роль в підвищенні продуктивності ентомофільних культур. До 1991 р. вони забезпечували запилення 80 тис. га посівів та насаджень, в т. ч. 35 тис. га гречки, 12 тис. га соняшнику, 9 тис. га садів. Зараз ці площі скоротились, що пов’язане із системною кризою.
На межі 80-х–90-х рр. на Сумщині спостерігалось стійке зростання загальної кількості бджолосімей зі 126,4 тис. (1987 р.) до 315,3 тис. (1992 р.) (табл. 10). Кількість бджолосімей в приватному секторі за цей час збільшилась в 3,3 рази, в суспільному – в 1,1 рази. Після розпаду СРСР бджільництво Сумщини пішло на спад. Зараз суспільні пасіки налічують лише 3,9% (5,1 тис.) від кількості бджолосімей в 1991 р. (46,8 тис.). Так само, але нижчими темпами, знижувалась кількість бджолосімей і в приватному секторі. В 2008 р. приватні пасічники утримували лише 49,2 % від тієї кількості бджолосімей, яка нараховувалась у них в 1991 р.
Слід відзначити, що подібні тенденції спостерігались і в інших областях України. Якщо в 1990 р. частка Сумщини за кількістю бджолосімей становила 3,2%, то в 2008 р. вона навіть зросла до 4,1%.
Аналіз медозборів (табл. 3) показує, що протягом останніх років кількість отримуваного щороку товарного меду зменшилась. Це пов’язане в основному із зменшенням кількості бджолосімей. Середня медопродуктивність бджолосімей теж впала (10,5 кг в 2008 р. проти 14,3 кг в 2005 р.). Цей показник нижчий, ніж по Україні в цілому.
^ 3. Виробництво меду в Сумській обл. в 1990–2008 р.
(Денисенко А.Є., 2009)
Рік
Отримано товарного
меду загалом, тонн
В суспільному секторі
В приватному секторі
тонн
%
тонн
%
1990
1589
564
35,5
1025
64,5
1995
3368
394
11,7
2974
88,3
1999
3577
251
7,0
3326
93,0
2000
3290
208
6,3
3082
93,7
2001
3907
231
5,9
3676
94,1
2002
1946
132
6,8
1814
93,2
2003
1413
123
8,7
1290
91,3
2004
1560
110
7,1
1450
92,9
2005
1812
72
4,0
1740
96,0
2006
2091
96
4,6
1995
95,4
2007
1218
62
5,1
1156
94,9
2008
1465
65
4,4
1400
95,6
Причинами низької медопродуктивності бджолосімей є несприятливі погодні умови останніх років, недостатня кочівля пасік, захворюваність бджіл.
З усіх 18 районів найбільшу питому вагу в бджільництві області мають Роменський (дає 18,1% товарного меду), Сумський (12,3%), Краснопільський (11,5%) та Лебединський (8,0%). Вони нараховують 46,9% бджолосімей і дають 49,9% товарного меду. Великий потенціал мають також Охтирський, Липоводолинський, Недригайлівський, Тростянецький райони, які в сумі дають 22,3% товарного меду (табл. 12–14).
На жаль, в області недостатня увага приділяється виробництву додаткових продуктів бджільництва. Якщо кількість отримуваного квіткового пилку раніше поступово зростала (з 1605 кг в 1987 р. до 4992 кг в 1991 р.), то в 90-х роках вона знизилась в десять разів, а зараз становить близько 3000 кг. Прополісу в 1987 р. було отримано 566 кг, в 1993 р. – 184 кг, після чого його збір упав до кількох кілограмів, а зараз становить 300–400 кг.
На особливу увагу заслуговує стан племінної справи. Без серйозної селекційної роботи в бджільництві практично неможливо досягти вагомих результатів. На сьогодні в області існує лише одна племінна установа: це племінний бджолорозплідник "Українські бджоли" Єгошина Р. А. в с. Куземині Охтирського р-ну. В ньому розводять українських степових бджіл. Щорічна мінімальна потреба в матках при збереженні існуючої в області чисельності бджолосімей (129,3 тис.) становить 75 тис. (60% від кількості бджолосімей), а задовольняється вона лише на 10–15%.
Бджільництво Сумщини потребує комплексного підходу до свого розвитку в тісному взаємозв'язку зі спорідненими й обслуговуючими галузями на ґрунті взаємовигідних економічних відносин та паритету цін. Перехід до ринкової економіки відкриває широкі можливості для розвитку бджільництва в господарствах з різними формами власності та видами господарювання – державних, колективних сільгосппідприємствах, агропромислових об'єднаннях, фермерських і селянських господарствах, хоча за своїми особливостями бджільництво знаходиться найближче до фермерства.
Однією з важливих умов розвитку бджільництва є наявність відповідної кормової бази й ефективне її використання. Природна й культивована медоносна флора Сумщини багата на різноманітні медоносні рослини. Правильне їх поєднання забезпечує бджіл безперервним кормовим конвейєром. Однак загальносвітова тенденція до зменшення кількості бджолосімей та недооцінка ролі бджіл у формуванні врожаю призвели в останні роки до значного зниження (до 40%) врожайності ентомофільних сільгоспкультур в США, Канаді та ряді країн Західної Європи. Це характерно і для нашої держави. Запилення культур бджолами є важливим резервом підвищення рівня рентабельності рослинництва. Воно не потребує суттєвих додаткових витрат, що особливо важливо за умов існуючої в Україні економічної ситуації.
Враховуючи досвід багатьох країн світу, де прибуток бджільництва від запилення складає до 90% від усіх його прибутків, необхідно розробити і впровадити механізм відрахувань із галузі рослинництва на розвиток галузі бджільництва за рахунок прибутку, отримуваного від підвищення врожайності ентомофільних сільгоспкультур завдяки їх запиленню бджолами. Такі відрахування до галузі бджільництва стимулюватимуть її розвиток, що в свою чергу буде запорукою подальшого підвищення врожайності ентомофільних сільгоспкультур та рівня рентабельності галузі рослинництва.
Денисенко А.Є – ст. викладач Сумського національного
аграрного університету, голова Сумського міжрайонного
об’єднання бджолярів – любителів
^ Бджільництво Канади сьогодні
(Із досвіду роботи приватної промислової пасіки)
Бджільнича індустрія Канади не стоїть на місці. Відбувається її технічне переозброєння, впроваджуються нові методи і прийоми бджільництва, коригуються пріоритети. Особливий інтерес становить промисловий сектор канадського бджільництва, організація виробництва у великих пасічницьких господарствах.
Любительським бджільництвом я займаюся 15 років. В цьому році з середини травня по жовтень місяць у мене була змога працювати в Канаді на промисловій пасіці. Умови мене повністю влаштовували: 8-годинний робочий день з вихідними в суботу і неділю, роботодавець забезпечив медичним страховим полісом; заробітна плата почасова – згідно з контрактом, завіреним Міністерством праці провінції Саскачеван, виплачувалась два рази в місяць.
Ферма налічує 1700 колоній, має 37 пасік, які розташовані в радіусі 60 км від міста Ніпавін. Найхарактернішою ознакою бджільництва Канади є застосування багатокорпусних вуликів, в яких 2 нижніх корпуси являються гніздом.
З перших днів мого перебування там проводились роботи по вирівнюванню бджолосімей, заміні маток з місцевої породи на італійську для швидкого нарощування бджолосімей та підгодівля бджіл. Всі ці операції на канадській пасіці ми вдвох з напарником – провідним пасічником Грентом, здійснювали до кінця травня одночасно і паралельно. Було замінено 80% маток. На початку червня з’явився ще один помічник Морган і весь місяць ми працювали втрьох (в липні на цій же пасіці працюватимуть ще 4 чоловіки: сімейна пара з Чехії, 1 – з Сербії, 1 – з України, земляк із Сум; а на період медозбору ще три).
В перших числах червня були відібрані 20 найкращих вуликів місцевої породи бджіл і привезені на ферму для селекційної роботи. До кінця місяця було виведено біля трьох тисяч маток і сформовано 200 нуклеусів. Цією роботою займався сам господар. Система виведення маток була така: за допомогою спеціального пристрою брали яєчка і розташовували в спеціальні «мисочки». Потім закріпляли на спеціальні рамки – по 36 «мисочок» на рамці. Коли бджоли запечатували маточники, ці рамки виймали з вуликів і ставили в інкубатор, а на їх місце становили нові рамки.
В середині червня була проведена робота по знищенню кліща вароа, в кінці червня – проведена заміна маток на місцеву породу. Паралельно виставлялись магазинні надставки по 2-3 корпуси в залежності від кількості бджіл в бджолиній сім’ї. Кожного дня потрібно було обробити по 6 пасік.
На початку липня почав розквітати рапс (по-канадськи «канола») – він є основним продуктом медозбору канадських бджолярів. До середини липня було виставлено на кожний вулик по 6 – 7 магазинів для медозбору. З 20 липня почався збір меду.
Кожного дня ми повинні були обробити 4 пасіки і привезти на ферму біля 450 магазинів з медом. Цей процес відбувався так: щоб дістати медові магазини, 1-2 магазини знімали, потім накривали спеціальними кришками, які були оброблені кислотою. Під дією кислоти бджоли опускалися в нижні корпуси, в цей час ми відбирали магазини з медом , а на їхнє місце ставили нові, порожні.
На фермі магазини з медом ставили в спеціальне приміщення, де підтримується постійно температура +38 градусів. Наступного дня починали викачку меду. В спеціальному приміщенні знаходяться 5 медогонок на 80 рамок кожна, машина для розкриття стільників, конвейєр, помпа для перекачки меду до воскового сепаратору і помпа для подачі меду від сепаратора до великих ємностей для тимчасового зберігання меду. Коли одна ємність наповнювалась, спеціальна автоматика переключала потік меду в іншу. Після цього проводили фасовку меду в 200-літрові бочки для оптової торгівлі. В цей же час з 10 вересня провели роботу по профілактиці проти кліща вароа. Медозбір продовжували до 15 вересня.
Потім розпочалася підготовка вуликів і бджіл до зими. Підкормка бджіл на зиму сиропом з фруктози тривала до 9 жовтня. Під час першої годівлі дали бджолам медичні препарати від нозематозу та інших хвороб. З кожної пасіки були відібрані бджоли для виявлення кліща за допомогою спеціальної рідини – тесту. Для захисту бджіл від холоду взимку на вулики були одягнуті спеціальні утеплювачі.
Пономаренко А.В. – пасічник-любитель
^ Вдосконалення устаткування та інвентаря в бджільництві
Вулик є житлом бджолиної сім’ї і основним об’єктом роботи пасічника. Тому успіх бджільництва залежить від того, наскільки вулик сприяє розвитку бджоло -сім’ї і прояву її продуктивних якостей, а також зручності у роботі.
Вулики повинні надійно захищати бджолине гніздо від холоду, різких змін температури й вологості повітря; мати достатній об’єм для розвитку бджолиної сім’ї й розміщення запасів корму; бути зручними для роботи пасічника і пристосованими для забезпечення вентиляції гнізда; за розмірами деталей відповідати біологічним особливостям сім’ї та технології виготовлення; бути пристосованими до перевезень бджолиних сімей і мати просту конструкцію та невисоку собівартість.
Догляд за бджолиними сім’ями непростий, оскільки вони живуть у вуликах, де створюють необхідні умови для розмноження, переробки і складання корму та захищають від дії негативних факторів. Впроваджуючи прогресивні технології у бджільництві, пасічники використовують необхідний пасічницький інвентар і засоби механізації різних виробничих процесів, постійно вдосконалюючи їх.
Одним з таких пасічників є винахідник – раціоналізатор Петров Віктор Дмитрович, голова фермерського господарства в одному із сіл Буринського району. На основі сучасних технологій він розробив проект штучного бджолиного житла – так звану мікропасіку – для чотирьох бджолиних сімей з використанням корпусів стандартних багатокорпусних вуликів.
Далі подаємо авторський матеріал Петрова В. Д.
Преимущества проекта «Микропасека»
1. Повышение продуктивности в 2-3 раза за счёт многоматочных технологий.
Многоматочные технологии возникли достаточно давно – около века назад. Примером реализации этой прогрессивной технологии (в виде двухматочного содержания в ульях Лангстрота – Рута) является канадская пчелоферма господина Тегарт, в провинции Альберта, насчитывающая более 3 тысяч двухматочных пчелосемей.
Приспособление многокорпусных ульев к многоматочному содержанию ограничено по количеству объединяемых пчелосемей – не более двух. К медосбору пчелосемьи занимают три и более корпусов; следовательно, двухматочная семья может быть организована в улье из шести и более корпусов. Высокая и неустойчивая конструкция шестикорпусного улья создает существенные трудности в его эксплуатации.
Однако эти трудности не останавливают канадских пчеловодов: эффект
роста продуктивности (в 2-3 раза) оправдывает дополнительные трудозатраты на приспособление и использование многокорпусного улья Л. Л. Лангстрота-Рута в двухматочной технологии пчеловодства. Существуют несколько эксклюзивных проектов многоматочных ульев, - например, улей А. П. Озерова.
Общая проблема многоматочных технологий, не позволяющая им широко внедриться в практику современного пчеловодства – отсутствие искусственного пчелиного жилища, которое осуществляло бы многоматочные технологии простыми приёмами, при этом сохранило стандарты на рамку и корпус ульев, применяемые на пчеловодной ферме.
Эту проблему решает проект Микропасека, которая использует в своём составе все корпуса, рамки, крыши корпусов ульев стандарта, применяемого на данной пчеловодной ферме.
2.. Многоматочные технологии предполагают создание общего магазина. Его объём должен соответствовать:
- конкретным условиям медосбора;
- производственным возможностям многоматочных технологий.
Увеличение его объёма пропорционально количеству семей, привлекаемых к созданию многоматочной семьи.
В Микропасеке один супермагазин может вмещать до 50 рамок Лангстрота -Рута (Дадана-Блатта) и его вес может достигать до 200 кг. Супермагазины можно наращивать в высоту аналогично обычным многокорпусным ульям. Оперировать одним (габариты около одного метра) или несколькими супермагазинами можно с помощью автопогрузчика, что избавляет пчеловода от перемещения корпусов вручную.
На всех без исключения пчеловодческих фермах применяются работы с корпусами вручную. При этом общий вес грузов, перемещаемых пчеловодом, может достигать до 6000 кг в день. Учитывая необходимость работы в спецодежде, комфортными такие условия труда не назовешь, особенно в жару.
^ 3. Внутренняя полость корпуса основания микропасеки в зимний период может быть использована для зимовки запасной матки в составе нуклеуса, что составляет 25% репродуктивного резерва пасеки.
В Канаде проблемы создания репродуктивного резерва решаются созданием нуклеусов в роевую пору, осеннее подсиливание которых обеспечивает зимовку в помещении с искусственным климатом.
^ 4. Корпус основания имеет стенку толщиной до 110 мм, что позволяет применить теплозащиту, которая дает возможность зимовать в суровых климатических условиях без дополнительного утепления.
Супермагазин используется в качестве подкрышника, что в совокупности с крышей Микропасеки, создаёт термосный эффект теплозащиты корпусов, установленных на корпус основания.
^ 5. В корпусе основания Микропасеки гнёзда для каждой из четырёх семей имеют внутренние общие перегородки. Это снижает общую площадь наружных стенок (следовательно, и теплопотери в атмосферу) на 50 %. Общность внутренних перегородок так же позволяет повысить выживаемость ослабевших семей за счет теплообмена с двумя соседними.
^ 6. Применение подвесного пола, под которым образуется пространство, предназначенное для:
- увеличения подрамочного пространства при высоком расположении летка, что исключает его засорение подмором при зимовке;
- расположения в нём на зиму одноразового сборника для ульевого сора, что облегчает весенний уход за семьями (одновременно возможен осмотр нижних планок гнезда без его разборки);
- расположения различных приспособлений к улью (например, сборников пыльцы, кормушек и т.п.).
^ 7. Проект Микропасека реализуется с любым стандартом корпусов и рамок, существующим в мировой практике пчеловодства.
Эти преимущества Микропасеки, главные из которых – повышение продуктивности на сотни процентов и существенное улучшение условий труда пчеловодов, предполагают возможность прорыва пчеловодства на более высокий технологический уровень.
Украина активно развивается путём рыночной экономики, и аграрная политика требует разработки и внедрения национальной программы создания крупнотоварных пчелохозяйств. Куда обращаться за опытом? В США и Канаду?
Безусловно, эти страны в настоящее время достигли высокого уровня развития во многих отраслях экономики, в том числе и в пчеловодстве. Однако, я считаю, они вышли на предел технологических возможностей в развитии пчеловодства, потому что пользуются стандартом оборудования, созданного более 150-ти лет тому назад. Гениальное изобретение улья Л. Л. Лангстротом, прошедшее полуторавековое испытание временем, – это основное средство производства продукции пчеловодства в настоящее время во многих странах мира. Улей имеет универсальные возможности, несложной конструкции, простой и недорогой в изготовлении.
Но Л. Л. Лангстрот разрабатывал свой улей для климатических условий, северная граница которых проходит по широте южной границы европейского континента. Во-вторых, недостатком его улья является большой вес его полномёдного корпуса, который несовместим с нормами охраны труда и техники безопасности цивилизованных государств.
Основными проблемами модернизации современного пчеловодства являются:
- повышение продуктивности пчелосемей;
- повышение производительности труда в отрасли;
- снижение уровня ручного труда.
Для развития пчеловодства любой страны важными факторами являются ее географическое положение и природно-климатические условия, что необходимо учитывать при создании национальной программы развития фермерского пчеловодства. Страны, создающие фермерское пчеловодство практически заново, имеют возможность разработать стандарты, основанные на современных многоматочных технологиях, более подходящих к природно-климатическим условиям и соответствующих законодательству об охране труда.
Уровень ручного труда на современных пчеловодческих фермах Америки снижается путём создания в производственных помещениях условий для применения средств малой механизации, оптимальной организации и оборудования грузопотоков и т.д. Эти нововведения заимствованы из арсенала оборудования и средств механизации складских предприятий. Однако снижения уровня ручного труда непосредственно на пасеке практически не произошло, кроме установки четырёх ульев Лангстрота – Рута на общий поддон, приспособленный к использованию вилочного погрузчика для их перемещения.
Микропасека решает эту же проблему, конструктивно объединяя в один неделимый блок поддон, днища и нижние корпуса 4 –х многокорпусных ульев.
Целостная конструкция корпуса основания Микропасеки является её фундаментальным элементом, на основе которого можно реализовать различные технологии пчеловодства; осуществлять внутрискладские и прочие перемещения, не изменяя технологию и оборудование грузопотоков.
Архитектура Микропасеки толерантна к любым стандартам корпусов и рамок, существующим в мировой практике пчеловодства.
Нижче розміщені фото Мікропасіки моделі «Спасовский бульвар 2008»:
Петров В.Д. – винахідник-раціоналізатор
^ Цікаві факти із життя бджіл і не тільки
Чи відомо вам, що:
♦ Бджоли мають троє простих очей і двоє складних. Перші дуже чутливі до світла слабкої інтенсивності. Завдяки їм бджоли орієнтуються, коли настає світанок та заходить сонце. Складні очі дають змогу під час польоту визначати форму і колір предметів, відшукувати медоноси та вулик.
♦ Бджоли – відмінні навігатори. Вони можуть рухатися в повітрі вперед, назад, вбік, здатні висіти на одному місці. Із зібраним нектаром або пилком бджола летить із швидкістю 18-30, а без вантажу – 65 км/год.
♦ Стільниковий мед – надзвичайно корисний засіб від безсоння. Під час вечірнього чаю потрібно з’їсти 3-4 чайні ложки стільникового меду без будь – якого очищення. Зрозуміло, що ковтати вощину не треба. Той, хто страждає безсонням, після цього буде спати цілу ніч міцним і приємним сном.
♦ Бджоли неперевершені аналітики, які дуже добре відрізняють натуральний віск від воскоподібних продуктів – церезину, парафіну, озокериту. Спроби замінити бджолиний віск іншими продуктами були невдалими.
♦ Бджоли сигналізують, коли у вулику підвищена температура чи нестача води. Гудіння їх у такому випадку схоже на сильний шум. Жалібні звуки свідчать про те, що сім’я хвора. Слабкий шум, подібний до шелесту сухого листя, свідчить, що сім’я голодує. А коли бджоли – розвідниці повертаються з поля, то круговим танком вони інформують інших про виявлене нове джерело медозбору, яке знаходиться недалеко від пасіки; а виляючим, - що медо- чи пилконоси є в більш віддаленому місці.
♦ У гнізді бджолиної сім’ї трутнів вважають за дармоїдів. Це цілком хибна думка. Чоловічі особини викон
еще рефераты
Еще работы по разное