Реферат: Програма фахових вступних випробувань з французької мови для навчання на освітньо-кваліфікаційному рівні «Магістр»/ «Спеціаліст» Затверджено

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Львівський національний університет імені Івана Франка


Факультет іноземних мов

Кафедра французької філології


ПРОГРАМА

фахових вступних випробувань

з французької мови

для навчання на освітньо-кваліфікаційному рівні «Магістр»/ «Спеціаліст»


Затверджено

на засіданні приймальної комісії

Львівського національного університету

імені Івана Франка

21.02.2011р. (протокол № 13)


Львів - 2011

Фахові вступні випробування перевіряють рівень фундаментальної та професійної підготовки бакалаврів, які повинні:


• володіти поглибленими знаннями з основної іноземної мови і уміннями інноваційного характеру, вільно, впевнено і правильно користуватися французькою мовою у професійних, наукових та інших цілях; володіти чотирма видами мовленнєвої діяльності на рівні С1 за шкалою Ради Європи: розуміти при читанні і сприйнятті на слух інтегрований зміст і деталі текстів усіх типів будь-якого рівня змістової і мовної складності (крім вузько спеціальних), уміти вилучати із текстів як експліцитну так і імпліцитну інформацію, що міститься в них; вільно і адекватно використовувати французьку мову в ситуаціях усного спілкування: вміти інформувати, описувати, повідомляти, висловлювати свій погляд та аргументувати його, дотримуючись параметрів комунікативної адекватності, мовної правильності, відповідної структурованості та зв’язності; писати добре структуровані тексти, відповідно до ситуації і комунікативного наміру (твір, реферат, доповідь, тези доповіді, коментар, анотацію, наукову статтю); реферувати і анотувати наукові та науково-методичні матеріали на різну тематику;

• володіти знаннями з теорії мови: знати основні положення сучасних лінгвістичних теорій, що складають концептуальну основу теоретичних дисциплін, базові поняття теорії мови; визначати на функціональному рівні граматичний статус омонімічних, синонімічних та полісемантичних конструкцій, трансформувати певні конструкції в семантично еквівалентні; розкривати закономірності відношень між мовними формами та їх змістом, володіти основами порівняльно-історичного методу вивчення мови, мати належні знання історії формування фонетичної, лексичної, морфологічної та синтаксичної систем французької мови; знати особливості формування і структури лексичного значення, парадигматичних угрупувань лексики, можливості збагачення лексичного складу, його соціальний та територіальний поділ, основні типи словників; кваліфіковано аналізувати лексичне значення слова, особливості формування лексичних одиниць, підбирати синоніми, антоніми, будувати синонімічні ряди, формувати тематичні групи, лексико-семантичні поля.

• володіти широкою теоретичною базою, що розкриває загальні та спеціальні закономірності процесу вивчення іноземних мов як засобу спілкування, освіти, виховання і розвитку, що охоплює крім методичних знань, також знання суміжних з методикою наук психолого-педагогічного і філологічного циклів; вільно оперувати основними методичними поняттями та методами дослідження; формувати іншомовну комунікативну компетенцію учнів середніх навчальних закладів: лінгвістичну, прагматичну, соціокультурну;

• знати процес виникнення та формування літератури на теренах сучасних країн, література яких вивчається; історичні умови формування національної літератури, влив світоглядних та філософських засад на її формування; основні стильові ознаки кожної епохи та особливості розвитку літератури в конкретних історичних та суспільних умовах; роди і жанри, характерні для кожного періоду розвитку літератури, жанрові особливості певного твору представників кожної епохи, особливості їхньої творчості, а також роль у розвитку національної літератури; уміти критично аналізувати художні твори з урахуванням соціально-історичних умов їх створення, біографічних даних про автора тощо; застосовувати порівняльний, історично-порівняльний та інші методи для аналізу художніх творів; диференціювати поетологічні особливості окремих напрямів, течій, жанрів, художніх творів.

Програма вступних фахових випробувань укладена згідно зазначених вище вимог на основі навчальних програм наступних фундаментальних і професійно-орієнтованих дисциплін: 1.«Практичний курс французької мови»; 2. «Лексикологія»; 3. «Історія французької мови»; 4. «Теоретичної граматика»; 5. «Методика викладання французької мови» ; 6. «Національна література».

^ 1. Практичний курс французької мови

(лексико-граматичний та перекладознавчий аспекти)

Тестування з французької мови має на меті перевірити рівень мовної та мовленнєвої компетенції вступників на ОКР «Магістр» /»Спеціаліст».

Мовна компетенція передбачає знання системи мовних моделей та вербалізованих лінгвістичних операцій, що регулюють процес породження актуальних речень відповідно до інтенції мовця.

Мовленнєва компетенція передбачає уміння в автоматизованому режимі користуватися в мовленнєвій діяльності можливостями мовної системи, здатність адекватно використовувати мову у різних соціально-детермінованих ситуаціях спілкування, що зумовлює розширення об’єму інформації екстралінгвістичного характеру, що має культурологічну чи країнознавчу цінність.

Розвиток мовної та мовленнєвої компетенції ґрунтується на принципі єдності тематичного та міжкультурного аспектів.

Тематичний аспект спирається на особистий і фаховий досвід студента і охоплює як побутову тематику (типові повсякденні ситуації), так і країнознавчу (суспільно-політичне, економічне та культурне життя країни, мову якої вивчають).

Міжкультурний аспект передбачає знання культури країни в широкому розумінні цього слова, що охоплює всі сфери людського буття. Міжкультурний аспект націлений на пізнання, толерантне сприймання і розуміння іншої культури порівняно з рідною культурою, на вдосконалення умінь будувати свою мовленнєву поведінку відповідно до соціокультурної специфіки країни, мову якої вивчають.

На основі активного та пасивного володіння лексичним матеріалом через мовну здогадку і граматичну компетенцію необхідно показати під час тестування здатність до адекватного вибору лексичних або комунікативних еквівалентів та граматичних структур. Бакалаври повинні уміти перекладати без словника будь-які тексти (крім технічних) з французької на літературну українську мову; досконально розуміти на слух усну французькук мову, вести монолог і дискусію на теми: 1) проблеми педагогіки і виховання, стосунків між батьками, дітьми і школою, 2) проблеми споживання і ринку, економічні збитки і боротьба з підробками; 3) проблеми безпеки і тероризму у сучасному суспільстві; 4) ситуація жінки на ринку праці; 5) питання ефективності освітян та роль учителя в розвитку особистості; 6) проблеми виховання дитини; 7) вірування у сучасному суспільстві; 8) суспільство і медицина: методи лікування, народна медицина.

^ 1.1.Тематика курсу:

Education: Faut-il punir les enfants? La sévérité, c’est reparti. Situation actuelle du problème. Pères et mères ne veulent pas passer pour des brutes.Vous avez dit “punition idéale”?Fini de rire! Punition, punition chérie (Résultat d’un sondage). Sévir, c’est prévenir un peu. Faut-il punir les parents?

Economie : Le raz-de-marée des faux. Les menaces économiques des contrefaçons et les mesures prises par la France.Qu’est-ce qui fait l’objet de contrefaçons? Les dangers présentés par les contrefaçons pour les consommateurs et la lutte contre les contrefacteurs.

Société : Elle avait tout pour réussir. La situation des femmes sur le marché du travail. Les bastions masculins et le machisme. Les causes de la méfiance vis-à-vis de la femme. Trois stratagèmes pour réussir et le point de rupture : la maternité. On demande papas poules. Marginalisation ou travail à temps partiel.

^ Société : Paparazzi, un jeu d’enfer. Qui a tué la princesse Diana? Violeurs d’intimité et le schizophrénie du public. Des visites privèes “impromptues” et le connivence. L’hypocrisie des magazines people et le durcissement des lois.

Société : Les otages de Neuilly. HB : L’incroyable menace. Une rançon record et un marchandage terrifiant. Conseil de guerre à l’Intérieur. Vaines recherches, mais les négociations se prolongent. La décision de l’intervention finale.

Recherche : Médicaments : voies naturelles. Les chasseurs de médicaments naturels. L’éthnopharmacologie. La recherche se tourne vers un criblage plus ciblé. La nouvelle Terre promise des laboratoires. Le milieu marin et la médecine. L’automédication animale.

^ Moeurs, traditions, croyances : Abracadabra.

Nanette, la guérisseuse. Coutumes bretonnes de protection contre les envoûtements. Philippe, médecin et parapsychologue. La technique des sorciers pour débusquer les jeteurs de sort.

Les maisons hantées. L’histoire terrifiante des Le Litré. Le mauvais sort de Madame H.


^ 1.2.Лексична компетенція

Оперувати основними поняттями лексикології; кваліфіковано аналізувати лексичне значення слова чи фразеологізму, особливості процесів формування похідних та фразеологічних одиниць; розрізняти види лексичних значень та системних зв’язків лексики, підбирати синоніми, антоніми, будувати синонімічні ряди; формувати тематичні групи, лексико-семантичні поля; визначати соціальну та територіальну приналежність лексичної одиниці; ідентифікувати фразеологізми та аналізувати їх структуру; користуватися різними типами словників.

Мати активний словниковий запас, який би відповідав реалізації певних мовленнєвих ситуацій та робив би можливою бесіду на належному лексичному рівні стосовно певного кола тем (5000 слів та словосполучень). Вільно володіти продуктивним та рецептивним словниковим запасом, бути в стані самостійно опрацьовувати і розширювати пасивний словниковий запас. Лексичну полісемію, лексичну антонімію, лексико-семантичні поля, тематичні групи, способи словотвору лексичних одиниць, які вивчаються.

Приділити увагу:

- засвоєнню фразеологізмів, пов’язаних:

а) з назвами частин людського тіла: main, tête, oeil, pied, coeur, nez, oreille, langue,

lèvre, doigt, dos, face, épaule, ventre, bouche, dent;

б) з іменниками : jeu, peu, gré, titre, raison, chose, rien, cas, mot, jour,

monde, faute, fait, bout, titre, point, chou, façon, mesure, moment, grâce;

в) з дієсловами: compter, tenir, faire, tourner, tomber, être;

г) з дієприслівниками : peu, moins, autant, guère, bon;

д) з числівниками: un, deux, trois, quatre, cinq, sept, huit, dix, onze, douze,

quatorze, quinze, vingt, trente, quarante, cinquante, quart, cent, mille, million;

е) з прикметником: bon;

є) з займенником: rien.

- перекладу фраз, які містять фразеологізми з цим словом, з французької на українську мову.

- знайти до тлумачень, взятих зі словників, відповідні фразеологізми, утворені з тим же словом;

- вивчити прислів’я, утворені х тим же словом та їх українські еквіваленти або пояснення;

- перекладати з української на французьку фрази, вживаючи фразеологізми з тим словом.


^ 1.3. Граматична компетенція

Знати граматичні норми сучасної французької мови, характерні риси граматичної будови слів і словосполучень, їх сполучуваність в семантико-комунікативному аспекті.

Орієнтуватися в актуальних проблемах сучасної лінгвістики, критично аналізувати ті чи інші теорії, концепції, закріпляти засвоєний матеріал практичними вправами усно та письмово.

Трансформувати різні типи підрядних речень синонімічними синтаксичними конструкціями, а саме вміти робити:

заміну додаткових речень інфінітивами та навпаки;

заміну відносних (означальних) речень інфінітивом та дієприкметниками терішнього часу та навпаки;

заміну підрядних речень часу: простими дієприслівниками, дієприслівниками з tout, à + інфінітив, après + дієприслівник минулого часу, avant de + інфінітив, інверсією особового займенника-підмета, відокремленими іменниками або прикметниками з придикативним значенням, дієприслівниковими зворотами, зворотом le temps de + інфінітив, і навпаки;

заміну підрядних речень причини : зворотами pour + інфінітитв минулого часу, de +

інфінітив, дієприкметниками теперішнього та минулого часів, à force de + інфінітив, faute de + інфінітив, прислівниками tout та tellement на початкук речення;

заміну підрядних речень мети інфінітивними зворотами : pour + інфінітив, afin de +

інфінітив, histoire de + інфінітив, de peur de + інфінітив, de crainte de + інфінітив,

en vue de + інфінітив, à dessein de + інфінітив, dans le dessein de + інфінітив, dans

l’intérêt de + інфінітив, dans le but de + інфінітив, та навпаки;

заміну підрядних речень наслідку : різними сурядними сполучниками (donc, aussi, par conséquent), зворотом c’est pourquoi, інфінітивними конструкціями de manière à + інфінітив, de façon à + інфінітив, en sorte de + інфінітив, au point de + інфінітив, jusqu’à + інфінітив, assez.. (suffisamment…, suffisant) pour + інфінітив, si…que de + інфінітив, à + інфінітив – означення іменника або прикметника;

заміну підрядних речень умови : інфінітивними конструкціями : à condition de + інфінітив, à moins de + інфінітив, à + інфінітив, стійкими виразами: à supposer, à tout prendre, à y regarder de près, à en juger par…, à l’en croire та іншими; словами, які виражають умову;

заміну підрядних речень уступу синтаксичними зворотами: avoir beau + інфінітив , tout + дієприслівник.



Література

Бабінчук І. І. Підручник з французької мови для старших курсів французької філології. – Львів, 2009.

Ганшина К.А. Французско-русский словарь.– М.: Русский язык, 1977. – 912с.

Левит З.Н. Лексикология французского языка. – М.: Выcш. школа, 1979. – 160 с.

Лопатникова Н.Н., Мовшович Н.А. Лексикология современного французского языка. – М.: Выcш. школа, 1982. – 256 с.

Марузо Ж. Словарь лингвистических терминов. – М., 1960. – 180с.

Назарян А.Г. Фразеология современного французского языка.– М.: Выcш. школа, 1976. –307с.

Назарян А.Г., Арутюнова Ж.М. Практическое пособие по фразеологии французского языка.– М.: Ун-тет дружбы народов, 1975. – 194 с.

Попова Н. И., Казакова Ж. А. Грамматика французского язика. Практический курс. Издание 12-е стереотипное. – Москва, 2003 г. – 474 с.

Удовиченко Г.М. Словник укр. ідіом: Понад 2200 ідіом. – К.: Рад. письменник, 1968. – 462 с.

Удовиченко Г.М. Фразеологiчний словник української мови. T.1-2. – К.: Вища Школа, 1984. – Т.1.: 304 с., Т.2.: 304 с.

Французско-русский фразеологический словарь // Под ред. Я.И.Рецкера. – М., Гос.изд-во иностр. и нац. словарей, 1963. – 1112с.

Хованская З.И. Стилистика французского языка. – М.: Высшая школа, 1984. –344 с.

Boer C. De. Essais de syntaxe française moderne. – Groningen: P. Noord-hoff., 1922. – 454р.

Boer C. De. Syntaxe du français moderne. – Leiden: Universitaire Pers Leiden., 1947.– 275р.

Charbonnier E. La monnaie de singe. Ou comment reconnaître les expressions issues du Moyen Age. – Paris: Hatier, 1991. – 262 p.

Dictionnaire alphabétique et analogique de la langue française par Paul Robert. – Tome 1: 1960. – 1077p., Tome 2: 1960. –1947p., Tome 3: 1960. – 760p. – Tome 4: 1960. – 920p.

Dictionnaire de la langue française [en 6 volumes]. – Paris, 1863-1896

Grammaire, 350 Exercices, Niveau Supérieur I: Cours de civilisation française de la Sorbonne. – Paris: Hachette, 175 pages.

Lafleur B. Dictionnaire des locutions idiomatiques françaises. – Ottawa : Editions Duculot, 1991. – 669 p.

Le Guern M. Sémantique de la méthaphore et de la méthonymie, 1972. – 254р.

Louis P. Du bruit dans Landerneau. Les noms propres dans le parler commun. – Arléa, 1995. – 325 p.

Petit Robert. – Paris : Dictionnaires le Robert, 1991. – 2171 p.

Quitard P.-M. Dictionnaire Etymologique, Historique et Anecdotique des proverbes et des locutions proverbiales de la lanque française en rapport avec des proberbes et des locutions proverbiales des autres langues. – Genève: Editions Slatkine Reprints, 1968 (Réimpression de l’édition de Paris, 1942) . – 703 c.

Rey A. Dictionnaire des expressions et locutions figurées. – Paris, 1979. – 374р.

Rey A. La lexicologie. Lectures. – Paris: Editions Klincksieck, 1970. – 323p.

Rey A. Le lexique. Images et modèles. Du dictionnaire à la lexicologie. – Paris: A. Collin, 1977. – 307 p.

Rey A., Chantreau S. Dictionnaire des expressions et locutions. – Paris: Dictionnaires Le Robert, 1993. – 888 p.

Інформаційні ресурси



www.abu.cnam

www.lefigaro

www.lepoint.fr



^ 2. Лексикологія французької мови

Лексикологія. Предмет лексикології. Місце лексикології серед лінгвістичних дисциплін. Методи лексикологічних досліджень. Лінгвістичний знак і референт. Значення слова і поняття. Функції слова.

Лексична система. Одиниці лексичної системи. Слово як одиниця мови. Основні критерії ідентифікації й делімітації слова в мовному потоці. Морфемна структура слова. Поняття морфеми: дефініція, делімітація. Типи морфем. Структурні типи слів. Головні критерії їхньої диференціації.

Словотвір. Предмет і завдання словотвору. Основні шляхи збагачення лексичної системи французької мови. Основні поняття дериватології. Словотвірна модель (СМ), словотвірний тип (СТ) – комплексні одиниці системи словотвору. Продуктивність СМ та СТ.

Морфологічні способи словотвору. Суфіксальна деривація. Функції суфіксів. Класифікація суфіксів. Основні семантичні групи субстантивних суфіксів. Основні семантичні групи прикметникових суфіксів. Суфікси дієслів та прислівників.

Префіксальна деривація. Інші типи деривації. Продуктивні моделі дієслівної префіксальної деривації. Продуктивні моделі префіксальної деривації іменників. Продуктивні моделі префіксальної ад’єктивної деривації. Префіксально-суфіксальна деривація (парасинтез) . Невласне деривація (конверсія).

Складні слова. Скорочення. Скорочення. Способи скорочення. Типи слів. Усічення (апокопа, афереза). Ініціальні скорочення. Слова – валізи.

Запозичення. Основні типи запозичень. Запозичення з класичних та східних мов. Запозичення з романських та германських мов. Англійські запозичення.

Фразеологія. Неологія. Предмет фразеології. Критерії ідентифікації фразеологізмів. Класифікація фразеологізмів. Фразеологічні: зрощення, єдності, сполучення. Паремія. Фразеологічні варіанти та синоніми. Неологізми. Типи неологізмів.

Семантичний аналіз лексики. Типи лексичних значень. Семантична еволюція слів. Основні способи семантичної еволюції слів. Метафора. Метонімія. Синекдоха. Поняття лінгвістичного поля. Типи полів.

Лексичні парадигми. Лексикографія. Лексичні парадигми. Лексикографія. Синонімія. Типи синонімів. Диференційні варіації синонімів. Антоніми. Типи антонімів. Гіпероніми, гіпоніми. Омоніми, пароніми, автоніми.

Література

Левит З.Н. Лексикология французского языка. – М.: Выcш. школа, 1979. – 160 с.

Лопатникова Н.Н., Мовшович Н.А. Лексикология современного французского языка. – М.: Выcш. школа, 1982. – 256 с.

GARDE – TAMINE J. La grammaire: 1. Phonologie, morphologie, lexicologie. Methode et exercices corriges.- - Paris, Armand Collin, 1990, 1998. Бібліотека французького альянсу (Alliance Francaise).

GREVISSE M. Le Bon Usage.- Paris, Louvin, Duculot, 1991, 12-e ed. Refondue par A. Goose, I-re partie Chap.III - Бібліотека французького альянсу (Alliance Francaise).

LEHMAN A., MARTIN – BERTHET Fr., Introduction a la Lexicologie, I-re partie: Semantique lexicale, IIe– partie: Morphologie lexical. - Paris, Nathan/HER,2000. Бібліотека французького альянсу (Alliance Francaise).

MISHCHENKO V. Cours de Lexicologie du francais moderne. Methode, programme, exercices, Glossaire des notions importantes. - Lviv, LNU, 1-re ed. 2004; 2-ed 2008.

MISHCHENKO V. Cours de Lexicologie du francais moderne. – Lviv, 2008. Site: http://dl.lnu.edu.ua/

3. Історія французької мови

Кельтизація Франції та роль кельтського субстрату у формуванні французької мови. Особливості фонетичної системи народної латини. Основні тенденції розвитку морфологічної та синтаксичної структур народної латини. Характеристика особливостей лексики народної латини.

Германізація Франції та роль германського суперстрату у формуванні французької мови. Характеристика вокалізму та консонантизму галло-романської мови.

Соціолінгвістична ситуація у Франції під час старофранцузького періоду. Характеристика розвитку фонетичної системи старофранцузької мови. Наслідки збереження двовідмінкової системи відмінювання у старофранцузькій мові. Причини появи системи чергування форм у старофранцузькій мові та її вплив на формування морфологічної структури французької мови.

Соціолінгвістична ситуація у Франції під час середньофранцузького періоду. Характеристика фонетичної системи середньофранцузької мови. Зникнення двовідмінкової відміни у середньофранцузькій мові та його вплив на формування морфологічної структури французької мови. Тенденція до спрощення та уніфікації форм у середньофранцузькій мові та її вплив на формування морфологічної структури французької мови. Характеристика синтаксису середньофранцузької мови. Особливості лексики середньофранцузької мови.

Соціолінгвістична ситуація у Франції під час ранньофранцузького періоду. Характеристика фонетичної системи ранньофранцузької мови. Особливості розвитку лексики ранньофранцузької мови.

Зародження граматичної теорії у Франції. Стан французької орфографії на початку 16 ст. та питання її вдосконалення. Спроби реформування французької орфографії в 16 ст. та причини їх невдач. Погляди Плеяди про суть та методи вдосконалення французької мови.

Соціолінгвістична ситуація у Франції під час новофранцузького періоду. Погляди Малерба та К.Вожла про суть та методи вдосконалення французької мови. Характеристика фонетичної системи новофранцузької мови. Характеристика морфологічної структури новофранцузької мови. Характеристика синтаксичної структури новофранцузької мови. Відображення лексичної теорії пуризму в діяльності Французької Академії та в преціозному стилі.


Література

1. Алисова Т.Б., Репина Т.А., Таривердиева М.А. Введение в романскую филологию. – М.: Высш. шк., 1982.

2. Аллендорф К.А. Очерки истории французского языка. – М.: Гос. Учеб.- пед. изд-во, 1959.

3. Бородина М.А. Историческая фонетика французского языка. – Л.: Уч-педгиз, 1961.

4. Бородина М.А. Историческая морфология французского языка. – Л.: Уч-педгиз, 1965.

5. Доза А. История французского языка. – М.: Изд-во лит. на иностр. яз., 1956.

6. Домбровський О.А. Історія французької мови. Львів. ЛНУ, 1972.

6. Дынников А.Н., Лопатина М.Г. Народная латынь. – М.: Изд-во МГУ, 1975.

7. Гак В.Г. Введение во французскую филологию. – М.: Просвещение, 1986.

8. Гурычева М.С. Народная латынь. – М.: Изд-во на иностр. яз., 1959.

9. Катагощина Н.А., Гурычева М.С., Аллендорф К.А.. История французского языка. – М.:Высш. шк., 1976 (кафедральна бібліотека, університетська бібліотека)

10. Корлэтяну Р.Г. Исследование народной латыни и ее отношение с романскими языками. – М.: Наука, 1974.

11. М.К.Сабанаева. Хрестоматия по французской литературе XVI века – Ленинград: Просвещение, 1974. (кафедральна бібліотека, університетська бібліотека)

12. Скрелина Л.М. История французького языка. – М.: Высш. шк., 1972. (на франц. мові) (кафедральна бібліотека, університетська бібліотека)

13. Шигаревская Н.А. История французского язика. – М.: Просвещение, 1973 (на франц. мові) (кафедральна бібліотека, університетська бібліотека)

14. Шигаревская Н.А. Хрестоматия по истории французского языка (на французском языке). – Ленинград: Просвещение, 1975.


^ 4. Теоретична граматика французької мови

Предмет курсу “Теоретична граматика французької мови” і її зв”язок з іншими лінгвістичними дисциплінами. Одиниці граматичної будови (фонетика, морфема, слово). Різні типи граматик. Аналітизм французької мови.

Проблема частин мови у французькій граматиці. Розрізнення частин мови і принципи їх виділення. Система частин мови. Транспозиція.

Іменник у семантичному аспекті, його морфологічні категорії і синтаксичні функції. Семантико-граматичні групи іменників. Синтаксична група і синтаксичні функції іменника. Граматичні категорії іменника.

Проблема детермінативів як частин мови. Семантика детермінативів. Артикль. Загальнотеоретичні проблеми артикля (Баллі, Гійом, Дамурет-Пішон). Проблема часткового артикля. Відсутність артикля.

Займенник як особлива частина мови. Семантика, синтаксичні особливості та морфологічні категорії займенників. Особові займенники. Їх інтерпретація (Брюно, Баллі, Вандрієс). Категорія особи: означеність/ неозначеність. Неособовість та неозначеність. Присвійні і вказівні займенники. Дейксис. Нейтралізація. Займенникова референція.

Дієслово. Значення, граматичні форми і синтаксичні функції дієслова. Семантико-граматичні групи дієслова. Валентність. Перехідність/ неперехідність дієслова. Статичні і динамічні дієслова. Граматичні категорії дієслова: спосіб, час, вид, стан. Різні концепції щодо видо-часової системи французького дієслова. Пасив, актив, фактитив. Займенникові дієслова і проблема зворотних дієслів.

Неособові форми дієслова, їх семантичні риси і синтаксичні властивості. Інфінітив, конструктивні особливості. Синтаксичні функції. Герундій. Його функції і значення. Дієприкметник (теперешнього і минулого часу). Функції. Транспозіція неособових форм дієслова, їх морфологічні та синтаксичні ознаки.

Словосполучення як особлива одиниця граматики відмінна від слова і від речення. Характер і типи словосполучень французької мови. Визначення словосполучення. Теорії синтагми і словосполучення (Сосюр, Баллі). Функція інтонаційних засобів в словосполученні. Вільні та пов’язані словосполучення, їх характерні диференційні риси. Функції словосполучення. Основні засоби зв’язку в словосполученні. Типи словосполучень. Сурядні і підрядні словосполучення. Класифікація словосполучень.

Речення. Визначення предикативності і модальності. Формальна, семантична та комунікативна структура речення. Аспекти вивчення речення. Конструктивний(статичний) і комунікативний (динамічний) аспекти. Семантична (смислова) структура. Члени речення. Синтаксичний зв”язок між членами речення. Засоби вираження предикативного зв”язку. Основні критерії визначення функцій членів речення.

Складне речення. Визначення. Класифікація речень. Складносурядне речення. Паратаксис. Приєднування. Складнопідрядне речення. Гіпотаксис. Засоби зв”язку. Підрядні додаткові, відносні та означальні речення. Сполучники обставинної підрядності.

Теорія афективного синтаксису. Редундантність і еліпсис як основні засоби вираження афективності. Відокремлення – як прийом “афективного” синтаксису. Відокремлення членів речення.

Література

1.Андриевская А.А.Синтаксис современного французского языка. Киев 1973.

2.Гак В.Г. Теоретическая грамматика французского языка. Морфология . - М., 1986.

3.Гак В.Г. Теоретическая грамматика французского язика. Синтаксис. - М., 1986.

4.Скепская Г.И.Введение в синтагматику.М.,1979.

5. Basmanova A.G., Tarassova A.N. Syntaxe de la phrase française.- M.,1966.

6. Guiraud P. La syntaxe du français. Paris, 1974.

7. Référovskaïa, Vassiliéva A.K. Essai de grammaire française. Cours théorique., І-II, L. 1973.

8. Steinberg N. Grammaire française. І-II. L., 1972.


^ 5. Методика викладання французької мови


Методика викладання іноземних мов. Базові категорії. Метод і його три значення. Зв’язки методики та інших дисциплін.

Огляд основних напрямків розвитку методики як науки. Традиційна методика. Пряма методика і її внутрішня організація. Активна та аудіо-візуальна методика. Комунікативний підхід. Акціональний підхід до вивчення мов.

Концепція навчання іноземних мов у середній загальній 12річній школі. Сучасний підхід до вивчення іноземних мов. Мета, зміст, засоби і завдання навчання іноземних мов у середній школі. Особливості змісту навчання на кожному етапі. Основні принципи системи навчання і види оцінювання навчальних досягнень. Помилка. Традиційне та інноваційне бачення.

Формування в учнів комунікативних компетенцій. Зміст навчання та його особливості на кожному етапі. Навчання / вивчення основних аспектів мови: фонетика, граматика, лексика. Дидактика та стратегії читання і письма. Види мовленнєвої діяльності (усне і письмове вираження та усне і письмове розуміння) та їх взаємодія. Глобальна симуляція.

Ігрова діяльність та рульові ігри. Поезія та пісня. Використання автентичних документів.

Модель уроку. Типи вправ та комунікативних завдань. Аналіз уроку та його основні складові. Професіограма вчителя / викладача іноземної мови та характеристика його компетенції. Нульовий урок. Викладання іноземної мови з опорою на відео документи. Використання НТЗ в організації навчального процесу.


Література

1. Бухбиндер В.А., Китайгородская Г.А. Методика интенсивного обучения иностранным языкам. – К., 1988.

2. Бухбиндер В.А., Штраус В. Основи методики преподавания иностранных языков. – К., 1986.

3. Вишневський О.І. Діяльність учнів на уроці іноземної мови. Посібник для вчителів. – К., 1989.

4. Гез Н.И., Ляховицкий М.В. Методика обучения иностранным языкам в средней школе. – М., 1982.

5. Демьяненко М.Я., Лазаренко К.А., Мельник С.В. Основы общей методики обучения иностранным языкам. Теоретический курс. – К., 1984.

6. Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання. Відділ сучасних мов. – Страсбург: «Ленвіт». –Київ, 2003.

7. Ніколаєва С.Ю., Гринюк Г.А., Олійник Т.І., Метьолкіна О.Б., Постнікова Н.К., Онищенко К.І., Щербак Л.П. Сучасні технології навчання іншомовного спілкування. – К.: «Ленвіт», 1997. – 96с. (Вип. 1 (3). «Бібліотечка журналу «Іноземні мови»).

8. Ніколаєва С.Ю., Петращук О.П., Бражник Н.О. Ступенева система освіти в Україні та система навчання іноземних мов. – К.: «Ленвіт», 1996. – 90с. (Вип. 1. «Бібліотечка журналу «Іноземні мови»).

9. Організація та забезпечення процесу навчання іноземної мови в середніх навчальних закладах / Керівник авторського колективу Ніколаєва С.Ю. – К.: «Ленвіт», 1997. – 110с. (Вип. 2 (4). «Бібліотечка журналу «Іноземні мови»).

10. Сучасна технологія навчання іншомовного матеріалу в середніх навчальних закладах / Під ред. Ніколаєва С.Ю. – К.: «Ленвіт», 1996. – 96с. (Вип. 2. «Бібліотечка журналу «Іноземні мови»).

11.Galisson R. D 'hier à aujourd'hui, la didactique générale des langues étrangères. – Paris: Cle international, 1980.

12.Germain C. La compréhension orale. – Paris: CLE INTERNATIONAL, 1998.

13.Germain C. Le point sur la lecture. – Paris: CLE INTERNATIONAL, 1999.

14.Germain C. Le point sur la phonétique. – Paris: CLE INTERNATIONAL,1998.

15.Germain C. Le point sur la grammaire. – Paris: CLE INTERNATIONAL,1998.

16.Germain C. La production écrite. – Paris: CLE INTERNATIONAL,1999.

17.Germain C. Evolution de l'enseignement des langues: 5.000 ans d'histoire. – Paris: CLE INTERNATIONAL, Col. DLE, 1993.

18. Papo E, Bourgain D. Littérature et communication en classe de langue. – Paris: Hatier, 1989

^ 6. Національна література


Французька література доби Середньовіччя

Особливості формування і становлення середньовічної літератури Франції: історичний контекст. Періодизація літератури.

«Пісня про Роланда» як зразок епічної поеми. Авторство твору, його джерела. Українські переклади.

Середньовічний лицарський роман. «Роман про Трістана та Ізольду» як зразок роману бретонського циклу. Його переспіви та варіанти 12-16 ст. Українські переклади.

Франсуа Війон як представник ліричної поезії 15 ст. Його поетичні збірки «Малий заповіт», «Великий заповіт»: особливості творчого методу. Українські переклади.


^ Французька література доби Відродження

Відродження як цілісна культурно-історична доба переходу від Середньовіччя до Нового часу. Гуманізм. Загальні тенденції розвитку літературного процесу Франції у добу Відродження, національна своєрідність французької літератури. Періодизація літератури.

Франсуа Рабле як представник Відродження. Аналіз роману «Гаргантюа і Пантагрюель»: ідеї, типові характери. Українські переклади.

Ронсар і поети Плеяди. Поетична реформа. «Захист і прославлення французької мови» як маніфест Плеяди. Головні поетичні збірки Ронсара. Українські переклади.

Памфлети і поеми Агріппи д’Обіньє. Філософські ідеї «Проб» Монтеня.


^ Літературний процес в Франції XVII ст.

Доба класицизму у Франції. Головні принципи написання творів: правило 3х єдностей. Театр класицизму: Корнель, Расін, Мольєр.

Поезія доби класицизму: «Поетичне мистецтво» Буало. Ларошфуко як творець «Максим». Розвиток байки: творчість Лафонтена.

Розвиток психологічного роману: Мадам де Лафаєт і її роман «Принцеса Клевська». Розвиток соціально-побутового роману (Фенелон та ін).


^ Французька література доби Просвітництв