Реферат: Навчальна програма з секційного курсу на 2007-2008 навчальний рік

Міністерство охорони здоров’я україни

БуковинськИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


“Затверджую”

Перший проректор,

професор М.Ю.КОЛОМОЄЦЬ


____________________________


«___»______________ 2007 р.


Робоча

навчальна програма

з секційного курсу

на 2007-2008 навчальний рік


Факультет – медичний №1 та стоматологічний, медичний №2

Спеціальність – лікувальна справа
Кафедра - патологічної анатомії та судової медицини


курс – 6

семестр – 10

практичні заняття – 14 годин

самостійна робота – 13 годин

залік – 11 семестр

Всього годин – 27.
Робоча навчальна програма складена на основі програми: “Патологічна анатомія та біопсійно-секційний курс” для студентів вищих медичних закладів освіти III-IV рівнів акредитації . (МОЗ України.- Київ, 2000.- 76 с.)



“Схвалено”

на методичній нараді кафедри патологічної анатомії та судової медицини «___»__________ 2007 р., прот. №_____ .

^ Завідувач кафедри патологічної анатомії та судової медицини, професор

І.С.Давиденко

“Схвалено”

предметною методичною комісією з

медико-біологічних дисциплін морфологічного профілю

“____”__________2007 р., прот.№___

Голова предметної методичної комісії з медико-біологічних дисциплін морфологічного профілю, професор

Б.Г.Макар
^ I. Основна мета викладання секційного курсу


Протягом курсу студенти вивчають завдання патологоанатомічної служби, методи та форми їх виконання. Знайомляться з основною патологоанатомічною документацією, принципами побудови та основами формування патологоанатомічного діагнозу відповідно до сучасної номенклатури та Міжнародної статистичної класифікації хвороб та проблем, пов’язаних із здоров’ям (Х перегляд, Женева, 1992).

Особлива увага приділяється оволодінню методом клініко-анатомічного аналізу, виявленню діагностичних помилок. Студенти беруть участь у клініко-анатомічному аналізі секційних спостережень разом з викладачем, який виконує розтин, та лікарем-клініцистом, присутнім у секційній залі. Основне призначення біопсійно-секційного курсу – оволодіння студентами методами клініко-анатомічного аналізу біопсійного, операційного та секційного матеріалу, а також принципів формулювання діагнозу.

При вивченні методу біопсійного дослідження звертається увага на його значення та широкі можливості, а також на важливість клінічних даних при дослідженні біопсійного матеріалу морфологом.

Біопсійно-секційний курс передбачає участь студентів у роботі клініко-анатомічних конференцій.

Викладання курсу здійснюється на основі узагальнення наукового матеріалу з позицій досягнень медицини, біології, генетики, хімії та фізики, з використанням даних сучасних методів морфологічного дослідження (електронна мікроскопія, ауторадіографія, гісто- та цитохімія).

Необхідно порівнювати морфологічні та клінічні прояви хвороб на усіх етапах їх розвитку, що дозволяє прищепити студентам навички клініко-анатомічного та фізіологічного мислення, синтетичного узагальнення діагностичних ознак хвороби та правильного їх тлумачення у причинно-наслідкових відношеннях.

Курс клінічної анатомії (біопсійно-секційний курс), призначений для клінічного усвідомлення результатів патологоанатомічних розтинів та висвітлення діяльності лікаря-патологоанатома у лікувальних закладах.

Підготовка майбутніх лікарів повинна проводитись із врахуванням особливостей протікання патологічних процесів та хвороб у дитячому віці. Велика увага повинна бути приділена особливостям пренатальної та перинатальної патології, її впливу на подальші періоди життя, дитячим інфекціям та своєрідності пухлин у дітей.

^ II. Перелік дисциплін, які є необхідними для вивчення
секційного курсу

Викладання біопсійно-секційного курсу грунтується на знаннях та уміннях, отриманих студентами на теоретичних кафедрах (анатомії людини, медичної біології та генетики, гістології з основами цитології і ембріології, медичної фізики, медичної хімії, фізіології, мікробіології та вірусології, імунології, патологічної фізіології, патологічної анатомії та ін.)

Кафедра Базовий рівень ^ Анатомії людини
Вивчення макроскопічних змін в органах базується на знанні їх типової будови.

Медичної біології та генетики

Вивчення сутності процесів регенерації, пухлинного росту базується на знанні законів репродукції тканин.

Гістології з основами цитології і ембріології

Вивчення патології на клітинному рівні базується на знанні студентами гістології.

Медичної хімії

Вивчення морфогенезу дистрофічного процесу, запалення проводиться з врахуванням знань студентів відповідних розділів хімії.

Патологічної анатомії

Загальна патологічна анатомія (розділ загальної патології), в якій викладаються стереотипні загальні патологічні процеси, характерні тією чи іншою мірою для усіх захворювань.

Спеціальна (нозологічна) патологічна анатомія, в якій вивчаються морфологія та патогенез окремих хвороб (нозологічна патологічна анатомія).

Всі клінічні кафедри

Клінічна діагностика хвороб та синдромів


З цими кафедрами, як і з рядом клінічних кафедр, передбачається постійна інтеграція.


^ III. Зміст навчальної програми з секційного курсу.


Основне призначення курсу — оволодіння студентами методом клініко-анатомічного аналізу біопсійного, операційного та секційного мате­ріалу, а також принципів формулювання діагнозу. Протягом курсу студен­ти знайомляться із завданнями патологоанатомічної служби, основною патологоанатомічною документацією, принципами побудови патологоанатомічного діагнозу та з методом клініко-анатомічного аналізу біопсійного, операційного і секційного матеріалу.

Розвиток патологоанатомічної служби в Україні. Д.Самойлович, Е.Х.Егіді, Д.Ф. Лямбль, В.П Крилов, Г.Л. Дерман, Ю.І. Мацон, Г.М. Мінх, В.К. Високович, П.О. Кучеренко, А. Обжут, З. Дмоховський, В. Новицький, М.О. Войно-Ясенецький.

Завдання патологоанатомічної служби в системі охорони здоров'я України.

Методи патологоанатомічної служби. Порядок розтину трупів в лі­кувальних закладам (наказ МОЗ України за № 81 від 12.05.1992 р. "Про розвиток та удосконалення патологоанатомічної служби в Україні"). Організація роботи і документація патологоанатомічного бюро та патологоанатомічних відділень. Лікарське свідоцтво про смерть (наказ МОЗ України за № 297 від. 08.10.1998 р. "Про запровадження в практику правил оформлення лікарських свідоцтв про смерть з використанням МКХ 10-го перегляду").


Клініко-анатомічний аналіз секційного матеріалу

Діагноз. Структура та побудова клінічного та патологоанатомічного діагнозу. Відомості про основне захворювання, ускладнення, причини смерті та про супутні захворювання. Комбіноване основне захворювання: конкуруюче, поєднане та фонове. Міжнародна статистична класифікація хвороб та проблем, пов'язаних із здоров'ям (МКХ Х-го перегляду, Женева, 1992). Особливості формулювання діагнозу за наявності оперативного втручання. Зіставлення клінічного та патологоанатомічного діагнозів. Виявлення діагностичних помилок та їхній аналіз. Причини діагностичних помилок. Значення лікувально-контрольної комісії та клініко-анатомічної конференції в лікувально-діагностичному процесі та клініко-анатомічному аналізі.


Клініко-анатомічний аналіз біопсійного та операційного матеріалу

Значення методу зажиттєвого гістологічного та цитологічного дослідження. Відомості про біопсійний та операційний матеріал. Сучасні ендоскопічні методи дослідження і методи взяття біопсійного матеріалу.

Види біопсій: інцизівна, пункційна, планова, термінова та інші. Порядок направлення матеріалу до біопсійної лабораторії. Види відповідей при дослідженні біопсійного матеріалу (заключний діагноз, орієнтовний, описувальний, «псевдонегативний» та «псевдопозитивний»). Методи вивчення біоптату. Значення сучасних морфологічних методів (гістохімія, імуноморфологія, електронна мікроскопія) у зажиттєвій діагностиці захворювань.


^ IV. Тематичний план практичних занять з секційного курсу та обсяг у годинах.


Мета та завдання патологоанатомічної служби та її місце в системі охорони здоров’я України. Основна патологоанатомічна документація.

- 2 години

Побудова діагнозу. Порівняння клінічного та патологоанатомічного діагнозу. Клініко-анатомічний епікриз.

- 3 години

Розтин трупу із застосуванням клініко-анатомічних порівнянь, формулюванням діагнозу та оформленням протоколу розтину.

- 2 години

Лікарське свідоцтво про смерть.

- 2 години

Клініко-анатомічні конференції та їх роль в лікувально-діагностичній роботі.

- 2 години

Залік.

- 3 години


Всього: 14 годин


“Схвалено”
на методичній нараді кафедри патологічної анатомії та судової медицини «___»__________ 2007 р., прот. №_____ .

Завідувач кафедри патологічної анатомії та судової медицини, професор

І.С.Давиденко



^ V. Перелік тем з секційного курсу, які винесені на самостійне вивчення та обсяг у годинах


1. Основна патологоанатомічна документація. – 4 години

Вивчення основної документації по патологоанатомічній службі .

(Наказ МОЗ України № 81 від 12.05.92 «Про розвиток та удоско-

налення патологоанатомічної служби в Україні».

Наказ МОЗ України № 31 від 19.02.96. « Про затвердження інструкції

про визначення критеріїв живонародженості, мертвонародженості

та перинатального періоду».

Наказ МОЗ України за № 297 від. 08.10.1998 р. "Про запровадження

в практику правил оформлення лікарських свідоцтв про смерть з

використанням МКХ 10-го перегляду" та ін.).


3. Структура і логіка побудови діагнозу при окремих нозологічнх формах – 2 години

4. Закон України про поховання тп похоронну справу. – 4 години

5. ЛКК. – 3 години


Всього: 13 годин

“Схвалено”
на методичній нараді кафедри патологічної анатомії та судової медицини «___»__________ 2007 р., прот. №_____ .

Завідувач кафедри патологічної анатомії та судової медицини, професор

І.С.Давиденко



^ VI. Засоби для проведення початкового, поточного, проміжного та підсумкового контролю знань студентів


Початковий контроль знань студентів здійснюється під час проведення практичних занять і включає в себе перевірку знань теоретичного та практичного матеріалу, який вивчався на попередніх курсах (анатомія людини, медична біологія, медична хімія, гістологія з основами цитології та ембріології, фізіологія, патологічна анатомія тощо), що проводиться методом фронтального усного опитування, або написання контрольних робіт, для чого використовуються питання для контрольних робіт та білети із тестовими завданнями.


^ Поточний контроль знань студентів здійснюється під час проведення практичних занять і включає перевірку знань теоретичного матеріалу теми та контроль оволодіння практичними навичками (за макро- та мікропрепаратами), які передбачені методичними розробками занять з відповідних тем. Перевірка знань студентів здійснюється за допомогою : усного фронтального опитування; вирішення тестових завдань різного ступеня важкості; використання мікро- та макропрепаратів із обгрунтуванням патологоанатомічного діагнозу.


^ Проміжний контроль знань студентів проводиться в кінці першого блоку практичних занять по групі з 3-х вивчених тем. Він передбачає перевірку теоретичної підготовки (усне опитування, написання тестових завдань), а також практичної підготовки по вмінню сформулювати патологоанатомічний діагноз із використанням кафедрального музею мікро- та макропрепаратів.


^ Підсумковий контроль знань студентів здійснюється під час проведення заліку, який проводиться в усно-письмовій формі за білетною програмою. У студентів з’ясовують знання теоретичного матеріалу згідно білетної програми, а також методику засвоєння практичних навичок. Поряд з цим студенти розв’язують тестові завдання, клінічні задачі, заповнюють навчальний бланк лікарського свідоцтва про смерть, що також враховується при виставленні оцінки за диференційований залік.


VII. Перелік практичних навичок з секційного курсу

^ Засвоїти завдання та принцип роботи патологоанатомічних відділень лікарень (прозектур) і правила розтину трупів в лікувальних закладах.
Знати Положення наказів МОЗ України, які регламентують правила гістологічного дослідження біопсійно-операційного і акушерського матеріалу, а також правила патологоанатомічного розтину померлих.

Вміти самостійно оформити документацію для направлення тіла померлого на розтин.

Знати будову та логіку діагнозу.

Вміти провести клініко-анатомічний аналіз результатів розтину тіла.

Засвоїти під контролем викладача принципи порівняльного аналізу клінічних і анатомічних діагнозів.

Вміти знайти причини діагностичних помилок.

Засвоїти сутність і особливості організації та проведення клініко-патолого­анатомічних та клініко-біопсійних конференцій.

Вміти самостійно заповнити і видати за даними історії хвороби і матеріалів розтину лікарське свідоцтво про смерть (перинатальну смерть) у відповідності до сучасної номенклатури та Міжнародної статистичної класифікації хвороб та проблем, пов’язаних із здоров’ям (Х перегляд, Женева, 1992)

Вміти самостійно направити біопсійний та операційний матеріал у патогістологічну лабораторію та оцінити результати його дослідження лікарем-патологом.

Усвідомити, що знання з біопсійно-секційного курсу необхідні для лікаря кожної спеціальності (педіатр, хірург, терапевт, акушер-гінеколог та ін.), що клініко-патологоанатомічний аналіз результатів біопсійного дослідження і даних розтинів - дійовий важіль удосконалення лікувально-діагностичної роботи клінік.



“Схвалено”
на методичній нараді кафедри патологічної анатомії та судової медицини «___»__________ 2007 р., прот. №_____ .

^ Завідувач кафедри патологічної анатомії та судової медицини, професор

І.С.Давиденко




“Схвалено”

на методичній нараді кафедри патологічної анатомії та судової медицини «___»__________ 2007 р., прот. №_____ .

^ Завідувач кафедри патологічної анатомії та судової медицини, професор

І.С.Давиденко

“Схвалено”

предметною методичною комісією з

медико-біологічних дисциплін морфологічного профілю

“____”__________2007 р., прот.№___

Голова предметної методичної комісії з медико-біологічних дисциплін морфологічного профілю, професор

Б.Г.Макар



^ БІЛЕТНА ПРОГРАМА ЗАЛІКУ

З СЕКЦІЙНОГО КУРСУ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ VІ КУРСУ

медичного факультету за спеціальністю “Лікувальна справа”


Завдання секційного курсу.

Поняття про танатогенез

Значення і роль патологоанатомічної служби у системі охорони здоров’я.

Стан прозекторської справи в Україні.

Визначення основного захворювання.

Ускладнення основного захворювання. Приклади.

Супутнє захворювання. Приклади.

Поняття про комбіноване захворювання. Приклади.

Фонове захворювання. Приклади.

Поєднане захворювання. Приклади.

Конкуруючі захворювання. Приклади.

Критерії розходження клінічного та патологоанатомічного діагнозів з основного захворювання.

Джерела та причини розходження діагнозів.

Безпосередня причина смерті хворого.

Основні ознаки смерті на тілі.

Особливості розтину померлих новонароджених.

Правила безпеки під час розтину померлих від особливо небезпечних інфекцій.

Правила взяття матеріалу для гістопатологічного дослідження.

Шлях руху матеріалу від трупа для бактеріологічного, бактеріоскопічного, серологічного та вірусологічного досліджень.

Помилки діагностики. Їх оцінка на клініко-анатомічних конференціях.

Мета та завдання клініко-діагностичних конференцій.

Чим займаються лікувально-контрольні комісії.

Поняття про біопсію. Її мета.

Вимоги до взяття операційного матеріалу для проведення біопсійного дослідження.

Правила заповнення свідоцтва про смерть.

Перинатальний діагноз. Особливості. Приклади.

Правила заповнення свідоцтва про перинатальну смерть.

Види біопсій.

Роль і значення біопсії у клініці.

Правила та терміни зберігання біопсійного матеріалу.

Перерахуйте випадки, коли відміна розтину не допускається.

Випадки, які обов’язково виносять на обговорення клініко-анатомічних конференцій.

Клініко-анатомічний епікриз. Принцип побудови.

Основні компоненти діагнозу. Приклади.

Особливості клініко-анатомічного епікризу при перинатальній смерті.

Пневмонія у дітей. Принципи складання діагнозу. Приклади.

Асфіксія. Класифікація. В яких випадках асфіксія може бути основним захворюванням. Приклади.

Сепсис. Особливості морфології сепсису у дітей першого року життя. Принципи складання діагнозу. Приклади.

Особливості формулювання діагнозу при ятрогенній патології.

Категорії розходження клінічного та патологоанатомічного діагнозу.

Родова травма, родові ушкодження. Принципи формулювання діагнозу. Приклади.

Найважливіші вроджені вади серця. Особливості розтину при вроджених вадах серця. Приклади.

Поняття про прогенез та кіматогенез.

Найбільш часті хвороби прогенезу і кіматогенезу. Поняття про критичні періоди онтогенезу.

Муковісцидоз. Клініко-морфологічні форми.

Фіброеластоз міокарда.

Гемолітична хвороба новонароджених. Клініко-анатомічні форми.

Цитомегалія.

Хромосомні захворювання. Принципи складання діагнозу при хромосомних захворюваннях та імунодифіцитних станах. Приклади.

Принципи формулювання діагнозу при інфекційних захворюваннях в пренатальному, перинатальному та наступних вікових періодах дитинства. Приклади.




“Схвалено”

на методичній нараді кафедри патологічної анатомії та судової медицини «___»__________ 2007 р., прот. №_____ .

^ Завідувач кафедри патологічної анатомії та судової медицини, професор

І.С.Давиденко

“Схвалено”

предметною методичною комісією з

медико-біологічних дисциплін морфологічного профілю

“____”__________2007 р., прот.№___

Голова предметної методичної комісії з медико-біологічних дисциплін морфологічного профілю, професор

Б.Г.Макар



^ Методика проведення заліку з секційного курсу
VІ курс

медичного факультету за спеціальністю “Лікувальна справа”


Підсумковий контроль рівня знань студентів з секційного курсу здійснюється шляхом здачі заліку, який виставляється на останньому занятті згідно тематичного плану практичних занять.


Залік може бути виставлений при відсутності студента за умови отримання оцінки “зараховано” за підсумками виконання запрограмованих завдань: оформлення “Лікарського свідоцтва про смерть”, вирішення клініко-патологоанатомічної задачі, тестовий контроль по питаням секційного курсу, постановка діагнозу по мікропрепарату (біопсія або некропсія).

Для отримання позитивної оцінки за тестовий контроль необхідно правильно вирішити не менше 66 % тестових завдань. Кожний студент вирішує по 30 тестових завдань.


Для проведення заліку підготовлено 28 клініко-анатомічних

задач, 90 тестів, 40 макроскопічних препаратів, 40 гістопатологічних з біопсійного матеріалу.



“Схвалено”

на методичній нараді кафедри патологічної анатомії та судової медицини «___»__________ 2007 р., прот. №_____ .

^ Завідувач кафедри патологічної анатомії та судової медицини, професор

І.С.Давиденко

“Схвалено”

предметною методичною комісією з

медико-біологічних дисциплін морфологічного профілю

“____”__________2007 р., прот.№___

^ Голова предметної методичної комісії з медико-біологічних дисциплін морфологічного профілю, професор

Б.Г.Макар



Критерії оцінки знань і вмінь студентів

під час проведення заліку

з секційного курсу

VІ курс

медичного факультету за спеціальністю “Лікувальна справа”


Оцінка “зараховано” виставляється студенту, який не має невід­пра­цьованих практичних занять, виконав на позитивну оцінку наступні зав­дання: оформлення “Лікарського свідоцтва про смерть”, вирішення клініко-патологоанатомічної задачі, вирішення тестових завдань по питаням секцій­ного курсу (тестовий контроль), постановка діагнозу по мікро­пре­парату (біопсія або некропсія).

Оцінка “не зараховано” виставляється студенту, який має невід­пра­цьовані практичні заняття та (або), не виконав на позитивну оцінку одне або декілька наступних завдань: оформлення “Лікарського свідоцтва про смерть”, вирішення клініко-патологоанатомічної задачі, вирішення тестових завдань по питаням секційного курсу (тестовий контроль), постановка діагнозу по мікропрепарату (біопсія або некропсія).


^ VIII. Перелік навчально-методичних посібників, технічних та інших навчально-наочних засобів, які використовуються у навчальному процесі


VIIІ.1. Таблиці та мікропрепарати
«Общий курс патологической анатомии» (1 серия, 25 таблиц), 1975

«Общий курс патологической анатомии» (2 серия, 25 таблиц), 1972

«Опухоли» (органоспецифические) (серия 25 таблиц), 1975, Г.А.Чекарева

«Ультраструктурная патология общепатологических процессов и болезней», В.С.Пауков,

В.В.Королев, 1976

«Опухоли» (органонеспецифические) - підлягає розробці

«Частный курс патологической анатомии»

«Патологическая анатомия инфекций»

«Клинико-анатомическая характеристика болезней. Классификация».



^ VIIІ.2. Кольорові слайди та діафільми (з макро- та мікропрепаратів)



«Общий курс патологической анатомии» (96 слайдов), 1974, Г.А.Чекарева с соавт.

«Гистопатология кожи» (48 слайдов), 1974, Ю.К.Скрипкип с соавт.

«Патанатомия опухолей» (издательство ВОЗ)

«Патанатомия инфекций»

«Частный курс патологической анатомии»

«Электронограммы по патоогической анатомии»

«Черно-белые диафильмы по 22 темам, выпущенные объединением «Медучпособие» в 1970-1972 гг.»

«Макроскопические изменения органов» (72 слайда), 1975. Г.А.Чекарева и О.Д.Мишина.



^ VIIІ.3. Кінофільми та кінофрагменти
Вскрытие трупа по методу Шора (3 части, звуковой), 1973, научный консультант М.А.Захарьевская и Т.Б.Журавлева).



^ VIII.4. Атласи та фотоальбоми



«Ультраструктурная патология» В.В.Серов, В.С.Пауков, 1975

«Атлас патологической анатомии» В.В.Серов, Н.К.Ярыгин, 1976



^ VIIІ.5. Макропрепарати
Мускатна печінка

Ціанотична індурація нирок та селезінки

Розвиток колатерального кровообігу через судини діафрагми

Варикозне розширення вен стравоходу

Геморой

Варикозні вузли нижньої кінцівки

Бура індурація легень з геморагічним інфарктом

Травматичний розрив селезінки

Трубна вагітність з розривом труби

Гостра аневризма серця з розривом

Гіперемія та крововиливи на місці укусу п’явки

Крововилив в шкіру після банок

Пологова травма, крововилив в наднирник

Крововиливи в плевру та епікард при асфіксії новонародженого

Крововилив в слизову оболонку шлунка при лейкозі

Шкіра при скорбуті

Крововилив в підшкірну клітковину в області перелому гомілки

Підокістна гематома при скорбуті

Крововилив в ниркову миску

Крововилив в головний мозок з проривом в шлуночки

Пурпура мозку

Субдуральна гематома при надриві намету

Апоплексія матки стареча

Виразковий туберкульоз легень з роз’їданням стравоходу та бронхів

Слоновість нижньої кінцівки

Ребристий тромб

Тромбоз кінцевих вен при червоному вовчаку

Пристінковий тромбоз черевної аорти

Тромбоз ниркової артерії

Обтуруючий червоний тромб у варикозно розширеній вені

Поліпозно-виразковий ендокарадит клапану серця

Гострий ревматичний бородавчастий ендокардит клапану (мітрального, аортального)

Ревматичний ендокардит мітрального клапану, тромбоз вушка

Кулястий тромб в лівому предсерді при мітральній ваді серця

Пристінкові тромби в лівому шлуночку серця при інфаркті міокарду

Хронічна аневризма з пристінковим тромбом

Тромбоемболія легеневої артерії

Хвороба роже

Незарощення овального вікна

Емболічні абсцеси в легенях, нирках, головному мозку при пупковому сепсисі



^ VIII.6. Гістопатологічні препарати
Бура індурація легень (забарвлення гематоксилін-еозином та за перлсом)

Мускатна печінка

Венозне повнокрів’я нирки

Колатеральна гіперемія вен стравоходу

Запальна гіперемія

Стаз в судинах мозку

Крововилив в мозок у вигляді гематоми

Геморагічна інфільтрація слизової оболонки матки

Крововилив у мозок у вигляді геморагічної інфільтрації

Набряк легень

Набряк підшкірної клітковини

Діапедезний крововилив в мозок

Червоний тромб

Змішаний тромб з початком організації

Організований тромб з васкуляризацією (заб. гем.-еоз.)

Організований тромб з васкуляризацією (заб. фукселін-пікрофуксином)

Жирова емболія легені (за. суданом III)

Мікробна емболія (емболітичні абсцеси нирки)

Карциноматоз лімфатичних судин легені

Емболія навколоплідними водами

Некроз фолікулів селезінки

Некроз слизової оболонки шлунку

Казеозний некроз лімфовузла

Ценкерівський некроз смугастого м’язу

Ішемічний інфаркт селезінки

Ішемічний інфаркт нирки з геморагічним вінцем

Геморагічний інфаркт легені

Організований інфаркт нирки (селезінки)

Гнійне розплавлення інфаркту міокарду, никри

Зерниста дистрофія нирки

Гідропічний нефроз

Гіаліново-крапельна дистрофія нирки

Мукоїдне набухання сполучної тканини міокарду (клапану серця, заб. толуїдиновим-синім)

Фібриноїдний некроз судин шкіри при нодозному периартериїті наднирника (заб. азаном на фібрин)

Гіаліноз клапану серця при ревматизмі

Гіаліноз судин селезінки (заб. гем.-еозином, азаном)

Гіаліноз сполучної тканини в ділянці рубця

Амілоїдоз фолікулів селезінки (сагова селезінка, заб. конго рот)

Амілоїдоз пульпи селезінки (сальна селезінка, заб. конго рот)

Старий крововилив в мозок (заб. гем.-еозином та за Перлсом)



^ IX. Рекомендована література



Абрикосов А.И. Техника патологоанатомического вскрытия трупов. М., 1948.

Автандилов Г.Г. Проблемы патогенеза и патологоанатомической диагностики болезней в аспектах морфометрии.- М.Ю Медицина, 1984.

Баженов А.П. и др. Рак молочной железы. – М.:Медицина. – 1985. – 269 с.

Головин Д.И. Атлас опухолей человека.- Л., 1975.

Давыдовский И.В. Патологическая анатомия и патогенез болезней человека.- М., Медицина, 1958.

Давыдовский И.В. Общая патология человека.- М., Медицина, 1969.-611с.

Даль М.К. Клинико-анатомический анализ врачебной диагностики.- Киев, Госмедиздат, 1949.- 61с.

Калитиевский П.Ф. Макроскопическая дифференциальная диагностика патологических процесов.- М., Медицина, 1987.

Краевский Н.А., Смольянников А.В. Руководство по патологической диагностике опухолей человека. В 2 томах.- М., 1993.

Многотомное руководство по патологической анатомии (под ред. А.И.Струкова).- М., 1963.

Общая патология человека: Руководство для врачей (под ред. А.И.Струкова, В.В.Серова, Д.С.Саркисова) в 2 томах.- М., 1990.

Патологічна анатомія: (Загальнопатологічні процеси) / В.М.Благодаров, П.І.Червяк, К.О.Галахін, Л.О.Стеченко, В.А.Діброва, М.Б,Хомінська, М.А.Конончук; (За ред. В.М.Благодарова та П.І.Червяка).- К.: Генеза, 1997.- 512 с.

Патологическая анатомия. Курс лекций. Учебное пособие ) Под ред. В.В.Серова, М.А.Пальцевав.- М.: Медицина, 1998.- 640 с.

Пермяков Н.К. Основы реанимационной патологии. – М., Медицина, 1979.

Прокопчук В.С., Кравченко О.В. Клінічна патологія жіночих статевих органів.- Чернівці,1995.-96с.

Прокопчук В.С. Клінічна патологія лімфатичних вузлів.-Чернівці, 1996.-61с.

Прокопчук В.С. Ортогенез атеросклерозу.-Чернівці, 1997.- 20 с.

Смольянников А.В., Уранова Е.В. Принципы составления патологоанатомического диагноза.- М., 1977.

Серов В.В., Ярыгин Н.Е., Пауков В.С. Патологическая анатомия –Атлас.-М., Медицина, 1986.

Струков А.І., Сєров В.В. Патологічна анатомія: Підручник / Пер. з російської мови 4-го вид. – Харків: Факт, 1999.- 864 с.

Хазанов А.Т., Чалисов И.А. Руководство по секционному курсу.- М., 1983.

Basic pathology/ Vinay Kumar, Ramsi S. Cotran, Starley L. Robbins, 5th ed., 1992.

Ackerman’s surgical pathology. Vol. 1 and 2.| Ed. By J.Rosai, 8th ed., 1996.



Завідувач кафедри патологічної анатомії

та судової медицини, професор І.С.Давиденко