Реферат: Програма навчального курсу

Міністерство освіти i науки України

Криворізький державний педагогічний університет
Географічний факультет Кафедра фізичної географії та геології


„ЗАТВЕРДЖУЮ”

проректор з навчальної роботи


________________ ___.___._____ р.


Програма навчального курсу “ЗАГАЛЬНЕ ЗЕМЛЕЗНАВСТВО”


(за вимогами кредитно-модульної системи)


КДПУ, 2007 р.

Програма навчального курсу Загальне землезнавство (ІІІ-ІV семестр навчання).

Криворізький державний педагогічний університет, 2007 ______ с.


Розробники: - ^ Казаков В.Л., кандидат географічних наук, доцент, зав. кафедри фізичної географії та геології;


Рецензенти: - кафедра фізичної географії Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського;

- Сонько С.П., кандидат географічних наук, доцент, завідувач кафедрою розміщення продуктивних сил Криворізького економічного інституту при НЕУ (м.Київ);

- Паранько І.С., доктор геологічних наук, професор кафедри фізичної географії та геології Криворізького державного педагогічного університету.


Затверджено:

Кафедрою _________________________ (протокол № ___ від ___ ___ ______ р.)

Вченою радою КДПУ (протокол № ___ від ___ ___ ______ р.)


КДПУ, 2007 р.
^ СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ з Загального землезнавства

1. ОПИС ПРЕДМЕТА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


Курс:

підготовка бакалаврів

Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчального курсу

Кількість кредитів, відповідних ECTS:

7,0


Змістових модулів:

^ 17


Загальна кількість годин:

378


Навчальний проект:

реферат

Шифр та назва

Напряму:

^ 0101 "Педагогічна ocвima"


Шифр та назва спеціальності:

6.010100 Педагогіка i методика середньої ocвimu. Географія.


Освітньо-кваліфікаційний

Рівень:

бакалавр

Обов’язковий: згідно циклу професійної та практичної підготовки стандарту освіти

Piк підготовки: 2,0 роки

Семестр: ^ 4 (поточні 1-4)

Лекції (теоретична підготовка): 138 годин

Лабораторні: 138 годин

Самостійна робота: 102 години

Консультативна робота: реферат – характеристика однієї з тем модулів курсу кількістъ годин – 8 годин.

Вид контролю: залік, екзамени


Примітка: співвідношення кількості годин аудиторних занять та індивідуальної i самостійної роботи може становити 50%, до 50%, 60%, до 40%, 40% або до 60% залежно від змісту навчального курсу.


2. МЕТА


Метою викладання даного курсу є формування у студентів знань про загальні географічні закономірності будови, динаміки, розвитку та функціонування географічної оболонки Землі та її складових – літосфери, атмосфери, гідросфери, біосфери.


^ 3. ПРОГРАМА (ІІІ-ІV семестр навчання)


ІІІ СЕМЕСТР НАВЧАННЯ

Вступ.

Програма 1 змістового модулю присвячена вивченню знань щодо об’єкта та предмету гідрології, структури науки, гідросферу – її генезис, сутність, запаси води, фізичні та хімічні властивості вод, кругообіг води на Землі.

^ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ I. Вступ у вчення про водні геосистеми - гідрологію

ТЕМА 1. Об’єкт і предмет гідрології.

Об’єкт і предмет вивчення гідрології. Водна геосистема і її класифікації. Гідрологія як наука, її структура. Загальна характеристика водостоків, водоймищ, особливих водних геосистем.

ТЕМА 2. ^ Гідросфера. Кругообіг води. Ресурси води на Землі.

Поняття про гідросферу, різні підходи до її тлумачення. Генезис природних вод. Кругообіг води, зміст, типи кругообігів. Оновлення природних вод в геосистемах. Запаси води на Землі. Фізичні та хімічні властивості природних вод планети.

^ Теоретичні знання. Студенти повинні знати: особливості складу та будови водних геосистем, їх типи і своєрідні риси організації. Генезис природних вод і гідросфери, фізичні та хімічні властивості природних вод. Зміст кругообігу, його типи, запаси води на Землі та світовий баланс води.

^ Практичні уміння i навички. З метою формування в учнів поняття про гідросферу як цілісну оболонку Землі, використовуючи закон кругообігу води в природі, вміти визначати елементи водного балансу: випаровування, опади, стік для всієї Землі та окремих її частин, пояснювати значення кругообігу.

Література: [О: 3, 19, 20, 22, 25, 29, 36; Д: 19, 20, 26].


Вступ.

Програма 2 змістового модулю присвячена вивченню структури Світового океану та властивостей його вод. Практична робота має на меті проведення системного та просторового аналізу явищ і процесів у водах Світового океану.

^ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ IІ. Океанологія

ТЕМА 1. Структура Світового океану.

Геосистемна організація Світового океану. Історія розвитку поглядів на територіальну структуру Світового океану. Моря і їх класифікації. Затоки, протоки. Рівень Світового океану і його коливання.

ТЕМА 2. ^ Фізичні та хімічні властивості вод Світового океану.

Солоність вод Світового океану. Температурний режим вод Світового океану. Льодові процеси та льодовий режим вод Світового океану. Генезис океанського льоду. Льодовитість морів Густина, прозорість, газовий склад океанічної води.

ТЕМА 3. ^ Хвилювання вод Світового океану.

Причини хвилювання вод Світового океану. Будова хвилі, класифікації хвиль. Припливно-відпливні явища у Світовому океані.

ТЕМА 4. ^ Океанічні течі. Водні маси.

Біологічна продуктивність вод Світового океану.

Океанічні течії і їх класифікації. Циркуляція вод Світового океану. Значення течій. Водні маси Світового океану. Біологічна характеристика вод Світового океану.

^ Теоретичні знання. Студенти повинні знати: особливості структури Світового океану (океанів, морів, заток і проток), фізико-хімічні властивості океанічної води, їх зонально-регіональний прояв, водні маси і структурні зони океану, хвилювання (причини виникнення хвиль, типи хвиль, елементи хвиль), океанічні течії (походження течій, їх класифікація, загальна схема поверхневих течій, глибинна циркуляція, зони конвергенції і океанічні фронти), біологічну продуктивність вод Світового океану.

^ Практичні уміння i навички. З метою пояснення учням закономірностей формування властивостей океанічної води, вміти визначати типи стратифікації поля солоності, температури, густини океанічної води, аналізувати особливості утворення льоду в океанах та інших якостей (акустичних, кольору, цвітіння тощо). У зв`язку з поясненням учням особливостей динаміки океанічної води, використовуючи карти океанічних течій і хвилювання, вміти виявляти циркуляційні системи в окремих океанах, встановлювати причинно-наслідкові зв`язки їх виникнення і закономірності поширення, розраховувати висоту і довжину хвиль, їх енергетичних запас.

Література: [О: 19, 20, 22, 25, 28, 29, 36; Д: 12, 13, 17, 23, 24, 26].


Вступ.

Програма 3 змістового модулю присвячена вивченню гідрологічних особливостей організації рік як водних геосистем. Практична робота має на меті здійснення студентами просторового аналізу живлення, водного режиму рік, будови річкового басейну; формування вмінь у студентів математичних обчислень гідрологічних показників водних процесів і явищ на ріках.

^ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ IІІ. Гідрологія рік.

ТЕМА 1. Ріка. Водозбір та річковий басейн.

Ріка як водна геосистема. Водозбір і його типи. Річковий басейн і його типи, морфометрія. Морфологія та морфометрія ріки. Річкова сітка. Поперечний і повздовжній профілі рік. Класифікації рік.

ТЕМА 2. ^ Живлення та водний режим рік.

Живлення рік. Види живлення. Класифікації рік за видами живлення. Водний режим рік і його фази. Гідрограф і його призначення. Класифікація рік за водним режимом.

ТЕМА 3. ^ Річковий стік.

Рух води у річках. Складові річкового стоку. Водний стік річок. Стік річкових наносів і розчинених речовин. Класифікації рік за мінералізацією та хімічним класом. Гідрохімічний режим рік.

ТЕМА 4. ^ Водний баланс ріки, терміка вод річок.

Водний баланс ріки. Рівняння водного балансу рік. Умови формування річкового стоку. Термічний і льодовий режим рік. Антропогенні зміни рік і їх використання людиною.

^ Теоретичні знання. Студенти повинні знати: морфометричні особливості рік, водозборів, річкових басейнів і сіток. Класифікації рік. Закономірності у живленні та водному режимі рік. Структуру річкового стоку й методи розрахунків основних параметрів. Водний баланс рік, термічні та льодові процеси на ріках, використання рік людиною та їх трансформації.

^ Практичні уміння i навички. Під час проведення уроків з загальної фізичної географії і навчальних екскурсій з учням, вміти визначати морфометричні характеристики річок і ручаїв, обчислювати витрати води, будувати графіки коливання рівнів води рік, складати гідрологічні характеристики річкового басейну і річкових процесів, будувати перерізи річок, будувати план ділянки ріки.

Література: [О: 19, 20, 22, 25, 29, 36; Д: 3, 4, 7, 19, 26].


Вступ.

Програма 4 змістового модулю присвячена вивченню гідрологічної структури, генезису та функціонування озерних геосистем. Практична робота має на меті формування вмінь у студентів робити математичні розрахунки характеристик озер, за графіками аналізувати термічні особливості вод озер, будувати батиметричні плани озер, визначати типи озер за хімічними показниками.

^ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ IV. Гідрологія озер.

ТЕМА 1. Озера та їх класифікації.

Об’єкт і предмет вивчення гідрології озер. Історія розвитку науки лімнології. Озерність. Поширення озер на Землі. Загальні відомості про озера. Геосистемна організація озер. Класифікації озер.

ТЕМА 2. ^ Водний баланс і режим озер. Водні маси озер.

Водний баланс стічних і безстічних озер. Водний режим озер (течії, хвилювання, рівень води). Водні маси озер Термічний режим озер Льодовий режим озер.

ТЕМА 3. ^ Хімізм та біологія озер. Розвиток озер.

Гідрохімічна характеристика озер. Гідрохімічна характеристика озер. Гідробіологічна характеристика озер. Розвиток озер. Зв’язки озер з іншими геосистемами. Значення озер у географічній оболонці.

^ Теоретичні знання. Студенти повинні знати: морфометричні особливості озер, їх системну організацію. Класифікації озер і озерних улоговин. Закономірності у живленні та водному режимі озер. Структуру водного балансу озер. Термічні, біологічні та льодові процеси в озерах, використання озер людиною, зв’язки та значення озер в географічній оболонці.

^ Практичні уміння i навички. Під час проведення уроків з загальної фізичної географії і навчальних екскурсій з учням, вміти визначати морфометричні характеристики озер або водосховищ (ставків), обчислювати температуру води в озерах, складати гідрологічні характеристики озерних водних процесів, будувати плани озер, визначати генетичний тип озер, використання їх людиною та екологічні процеси.

Література: [О: 1, 4, 12, 19, 20, 22, 25, 29, 36; Д: 7, 18, 26].


Вступ.

Програма 5 змістового модулю присвячена вивченню гідрологічної структури, генезису та функціонування боліт і льодовиків. Практична робота має на меті формування вмінь у студентів робити системний аналіз торф’яних боліт, за графіками снігових ліній аналізувати умови утворення льодовиків, системно та територіально аналізувати будову льодовиків та їх поширення на Земній кулі.

^ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ V. Гідрологія боліт і льодовиків (гляціологія)

ТЕМА 1. Гідрологія боліт.

Визначення поняття “болото”. Генезис боліт. Класифікації боліт. Гідрологічні особливості боліт (будова торфовища, поверхня болота, гідромережа болота, розвиток, водний баланс і режим, зв’язки боліт).

ТЕМА 2. Гляціологія.

Основні поняття і відомості про льодовики. Умови виникнення і розвитку льодовиків. Типи льодовиків і їх розповсюдження по Землі. Утворення і будова льодовиків. Живлення і абляція льодовиків. Динаміка (режим і рух) льодовиків. Поширення сучасного зледеніння на Землі. Значення та роль льодовиків у географічній оболонці.

^ Теоретичні знання. Студенти повинні знати: генезис та будову різних типів боліт й льодовиків, морфогенетичні типи льодовиків, їх генезис і поширення на суходолі. Класифікації боліт і льодовиків. Закономірності у живленні та водному режимі озер. Структуру водного балансу озер. Термічні, біологічні та льодові процеси в озерах, використання озер людиною, зв’язки та значення озер в географічній оболонці.

^ Практичні уміння i навички. Під час проведення уроків з загальної фізичної географії і навчальних екскурсій з учням, вміти визначати генезис і гідрологічні характеристики боліт; складати комплексну характеристику льодовиків.

Література: [О: 3, 8, 15, 19, 20, 22, 25, 29, 36; Д: 5, 9, 16, 22, 26].


^ ІV СЕМЕСТР НАВЧАННЯ
Вступ
Програма 6 змістового модулю присвячена вивченню гідрологічної організації підземних вод, властивостей грунтів їх утримувати, типів підземних водоносних горизонтів і особливостей їх будови, часовим змінам підземних вод – режиму. Практична робота має на меті формування вмінь у студентів робити математичні розрахунки характеристик руху підземних вод, будувати просторові моделі підземних вод і визначення типів підземних водоносних горизонтів.

^ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ VІ. Гідрологія підземних вод (гідрогеологія)

ТЕМА 1. Генезис, типи і види підземних вод.

Визначення поняття “підземні води”. Походження підземних вод, види підземних вод. Сили, що діють на підземні води. Фізичні та водні властивості грунтів і гірських порід.

ТЕМА 2. ^ Класифікації підземних вод. Режим підземних вод.

Класифікації підземних вод. Характеристика вод зони аерації – вод грунту, верховодки, капілярної кайми. Характеристика вод зони водонасичення – грунтові води, між пластові води, тріщинні та тріщинно-карстові води. Режим підземних вод – рух, термічні процеси, водний і гідрохімічний режим. Водний баланс підземних вод. Джерела підземних вод. Підземні води районів поширення багаторічної мерзлоти.

^ Теоретичні знання. Студенти повинні знати: генезис і особливості різних видів підземних вод, загальні відмінності будови різних типів підземних вод – верховодки, ґрунтових, між пластових тощо. Також знати фізичні та водні властивості грунтів і їх вплив на закономірності режиму підземних вод – рух, періодичні зміни, водне живлення, зв’язок із поверхневими водами. Гідрологічні організацію підземних вод територій поширення багаторічної мерзлоти.

^ Практичні уміння i навички. Під час проведення уроків по темі ”Підземні води”, спираючись на закони руху підземних вод (Шезі і Дарсі), використовуючи формули розрахунків дебіту і об’єму підземних вод, вміти визначати гідрологічні особливості підземних вод, за тематичними картами аналізувати закономірності їх розподілу.

Література: [О: 5, 19, 20, 22, 25, 29, 36; Д: 1, 10, 11, 21, 26].

Вступ Програма 7 змістового модулю присвячена вивченню загальних понять і уявлень про рельєф, процеси та умови утворення рельєфу, основні класифікації форм рельєфу. Практична робота має на меті формування вмінь у студентів визначати загальну будову рельєфу планети, закономірності будови та поширення геотектурного рельєфу на Землі.
^ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ VІІ. Вступ у вчення про рельєф – геоморфологію

ТЕМА 1. Геоморфологія як наука. Процеси рельєфоутворення.

Об’єкт і предмет геоморфології. Основні поняття. Системна та геокомпонентна концепції геоморфології. Структура геоморфології як науки. Нарис історії розвитку геоморфології. Процеси рельєфоутворення – ендогенні та екзогенні.

ТЕМА 2. ^ Умови рельєфоутворення. Класифікації форм рельєфу.

Фактори рельєфоутворення – геолого-геоморфологічні, біогенні, кліматичні, гідрологічні, антропогенні, загально планетарні та космічні. Класифікації форм рельєфу.

^ Теоретичні знання. Студенти повинні знати: головні геоморфологічні поняття, зміст системної та геокомпонентної концепцій геоморфології, структуру геоморфології і предмет вивчення кожної її галузі, історію розвитку геоморфології, процеси та фактори рельєфоутворення, зміст і критерії провідних класифікацій форм рельєфу.

^ Практичні уміння i навички. Під час проведення уроків і навчальних екскурсій з метою формування в учнів знань про рельєф, вміти пояснювати закономірності і виділяти чинники та процеси утворення різного рельєфу, вміти давати опис формам рельєфу грунтуючись на знання про їх геосистемну організацію. З метою формування в учнів вміння аналізувати тематичні карти рельєфу, спираючись на генетичну теорію походження рельєфу, визначати площі поширення різних за масштабом і генезисом морфоструктур, проводити масштабно-генетичну класифікацію форм рельєфу на кожному материку, аналізувати карти морфоструктурного рельєфу Землі.

Література: [О: 3, 10, 11, 16, 19, 22, 25, 29, 30, 31, 32, 35; Д: 7, 8].

Вступ Програма 8 змістового модулю присвячена вивченню геоморфологічних закономірностей організації морфоструктурного рельєфу планети – суходолу та дна Світового океану. Практична робота має на меті формування вмінь у студентів аналізувати та давати геоморфологічну характеристику найбільшим формам рельєфу – дну Світового океану та його складовим, горам і рівнинам суходолу материків і островів.
^ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ VІІІ. Морфоструктурний рельєф

ТЕМА 1. Рельєф дна Світового океану.

Рельєф підводних окраїн материків. Рельєф сучасних геосинклінальних (перехідних) зон. Рельєф ложа океану та серединно-океанічних хребтів. Морфоскульптурний рельєф дна Світового океану.

ТЕМА 2. ^ Рельєф гір.

Материк. Морфоструктури материка. Гори. Складові елементи гір. Розташування хребтів у гірській системі. Класифікації гір за генезисом, висотою, історією розвитку.

ТЕМА 3. ^ Рельєф рівнин.

Рівнини, їх генезис, будова. Класифікації рівнин за генезисом, висотою, морфологією.

Теоретичні знання. Студенти повинні знати: будову, генезис і розвиток найбільших фори рельєфу – геотектур і морфоструктур материка та дна Світового океану.

^ Практичні уміння i навички. З метою створення в учнів комплексного уявлення про тектонічну будову і рельєф окремих територій Землі, вміти складати геолого-геоморфологічні характеристики регіону на основі аналізу тематичних карт. Під час проведення уроків з метою формування в учнів знань про рельєф, вміти пояснювати закономірності утворення та поширення геотектурного та морфоструктурного рельєфу, використовуючи карти і профілі рельєфу земної поверхні. На практичних заняттях під час складання фізико-географічної характеристики океанів, на основі аналізу карт рельєфу окремих океанів, вміти визначати переважаючі типи морфоструктурного рельєфу. На уроках під час вивчення окремих материків, використовуючи гіпсометричні, тектонічні і фізичні карти материків, встановлювати взаємозв`язки між походженням і розмірами морфострукутрного рельєфу материків.

Література: [О: 3, 6, 14, 16, 17, 19, 22, 24, 29, 30, 32, 35; Д: 5, 14, 17, 22].

Вступ Програма 9 змістового модулю присвячена вивченню флювіального рельєфу – умовам і процесам його формування, геоморфологічній організації форм флювіального рельєфу. Практична робота має на меті формування вмінь у студентів визначення форм флювіального рельєфу, закономірностей розвитку флювіального рельєфу на території, головних рис будови форм флювіального рельєфу, будувати карти та обраховувати показники ерозійного розчленування земної поверхні.
^ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІХ. Флювіальний рельєф

ТЕМА 1. Процеси та умови формування флювіального рельєфу. Рельєф створений тимчасовими водотоками.

Процеси та умови утворення флювіального рельєфу. Флювіальний рельєф створений тимчасовими водотоками на рівнинах (борозна, рівчак, яр, балка) і в горах. Генетичний ряд форм флювіального рельєфу.

ТЕМА 2. ^ Рельєф русла, заплави та надзаплавних терас долини ріки.

Будова річкової долини. Рельєф русла ріки. Мандрування русел рік. Геоморфологічна організація заплави, класифікації заплав. Надзаплавні тераси і їх організація, класифікація річкових терас.

ТЕМА 3. ^ Річкова долина і їх класифікації. Морфологія гирл річок.

Класифікації річкових долин за морфологією, генезисом. Асиметрія річкових долин. Геоморфологія гирл річок.

^ Теоретичні знання. Студенти повинні знати: умови та процеси формування флювіального рельєфу, головні риси будови форм флювіального рельєфу, класифікації річкових долин та її складових, принципи розвитку форм флювіального рельєфу.

^ Практичні уміння i навички. Спираючись на закономірності формування морфоскульптурного рельєфу під впливом екзогенних чинників, вміти визначати морфологію і морфометрію окремих форм флювіального рельєфу, складати карти ерозійного розчленування рельєфу з метою створення в учнів узагальнених уявлень про рельєф місцевості. З метою розвитку в учнів просторових уявлень про рельєф під час проведення практичних занять, вміти читати геологічні та геоморфологічні карти, будувати їх.

Література: [О: 16, 19, 22, 25, 29, 30, 31, 32, 35; Д: 3, 4].

Вступ
Програма 10 змістового модулю присвячена вивченню 3 типів морфоскульптурного рельєфу – карстового, гляціального, еолового – закономірностей їх утворення та геоморфологічної будови провідних форм. Практична робота має на меті формування вмінь у студентів визначати та давати комплексну характеристику формам карстового, гляціального та еолового рельєфу.

^ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ Х. Карстовий, гляціальний, еоловий рельєф


ТЕМА 1. Карстовий рельєф.

Умови та процеси розвитку карсту та карстового рельєфу. Типи карсту. Особливості будови поверхневих і підземних форм карстового рельєфу. Тропічний карст. Поширення типів карсту на Землі.

ТЕМА 2. ^ Гляціальний рельєф.

Умови та процеси утворення форм гляціального рельєфу. Поширення сучасного та реліктового гляціального рельєфу на Землі. Характеристика форм гляціального рельєфу у горах та на рівнинах. Епохи покривного зледеніння та їх вплив на розвиток гляціального рельєфу.

ТЕМА 3. ^ Еоловий рельєф.

Умови та процеси формування еолового рельєфу. Поширення еолового рельєфу на планеті, типи пустель. Особливості акумулятивних і денудаційних форм еолового рельєфу.

^ Теоретичні знання. Студенти повинні знати: умови та процеси формування карстового, еолового та гляціального рельєфу, особливості геоморфологічної організації та територіального розподілу провідних форм цих типів морфоскульптурного рельєфу.

^ Практичні уміння i навички. Спираючись на закономірності формування морфоскульптурного рельєфу під впливом екзогенних чинників та певних умов, вміти визначати морфологію і морфометрію окремих форм карстового, гляціального та еолового рельєфу, складати карти поширення типів рельєфу на материках з метою створення в учнів узагальнених уявлень про рельєф континентів.

Література: [О: 8, 16, 19, 22, 25, 29, 30, 31, 32, 35; Д: 2, 6, 22].

Вступ
Програма 11 змістового модулю присвячена вивченню таких типів морфоскульптурного рельєфу – гравітаційного, суфозійного, кріогенного, антропогенного та берегового – закономірностей їх утворення та будови провідних форм. Практична робота має на меті формування вмінь у студентів визначати та давати комплексну характеристику формам схилового, суфозійного, кріогенного, антропогенного та берегового рельєфу.

^ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ХІ. Гравітаційний, суфозійний, кріогенний, антропогенний, береговий рельєф

ТЕМА 1. Гравітаційний, суфозійний, кріогенний рельєф.

Гравітаційний рельєф: умови та процеси утворення, рельєф схилів, класифікації схилів, будова зсувних схилів. Суфозійний рельєф – процеси та умови формування, особливості основних форм рельєфу. Кріогенний рельєф: умови та процеси утворення, поширення кріогенного рельєфу, будова мерзлотних, соліфлюкційних і термокарстових форм рельєфу.

ТЕМА 2. ^ Антропогенний рельєф.

Антропогенний рельєф: умови та процеси утворення, класифікація форм антропогенного рельєфу, техногенний рельєф кар’єрів, відвалів, провальних зон. Посттехногенні форми антропогенного рельєфу.


ТЕМА 3. ^ Рельєф берегової зони.

Процеси та умови утворення форм берегового рельєфу. Геоморфологічна будова берегової зони. Рельєф створений поперечним і повздовжнім рухом наносів, а також припливно-відпливними явищами. Типи берегів – їх генезис, будова, поширення на планеті.

^ Теоретичні знання. Студенти повинні знати: умови та процеси формування гравітаційного, суфозійного, кріогенного, антропогенного, берегового рельєфу; особливості геоморфологічної організації провідних форм цих типів рельєфу, їх поширення на Землі.

^ Практичні уміння i навички. Спираючись на закономірності формування морфоскульптурного рельєфу під впливом екзогенних чинників та певних умов, вміти визначати морфологію і морфометрію окремих форм гравітаційного, суфозійного, кріогенного, антропогенного та берегового рельєфу, складати карти поширення типів рельєфу на материках з метою створення в учнів узагальнених уявлень про рельєф континентів. З метою формування у школярів знань про вплив господарської діяльності людини на рельєф, використовуючи необхідні знання про наслідки антропогенних змін поверхні Землі, складати рекомендації щодо прояву негативних геоморфологічних процесів і охорони окремих форм рельєфу.

Література: [О: 16, 19, 22, 25, 29, 30, 31, 32, 35; Д: 2, 5, 7, 8, 15].


^ 4. СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ ДИСЦИПЛІНИ.


Тема



Кількість годин, відведених на:

лекції

лабораторні заняття

самостій-ну роботу

Консульта-тивну роботу

ІІІ СЕМЕСТР НАВЧАННЯ

Змістовий модуль І. ^ Вступ у вчення про водні геосистеми – гідрологію

Тема 1. Об’єкт і предмет гідрології.

2

-

-


_

Тема 2. ^ Гідросфера. Кругообіг води. Ресурси води на Землі.

2

-

8

Змістовий модуль ІІ. Океанологія

Тема 1. ^ Структура Світового океану.

2

-

2



Навчаль-ний проект:

реферат – 3 год.


Тема 2. ^ Фізичні та хімічні властивості вод Світового океану.

4

6

2

Тема 3. Хвилювання вод Світового океану.

2

2

3

Тема 4. ^ Океанічні течі. Водні маси. Біологічна продуктивність вод Світового океану.

4

4

1

Змістовий модуль ІІІ. ^ Гідрологія рік

Тема 1. Ріка. Водозбір та річковий басейн.

2

8

-



_

Тема 2. ^ Живлення та водний режим рік.

2

4

-

Тема 3. Річковий стік.

2

2

3

Тема 4. ^ Водний баланс ріки, терміка вод річок.

2

-

2

Змістовий модуль ІV. ^ Гідрологія озер (лімнологія)

Тема 1. Озера та їх класифікації.

4

2

1

Навчаль-ний проект:

реферат – 3 год.

Тема 2. ^ Водний баланс і режим озер. Водні маси озер.

2

2

3

Тема 3. ^ Хімізм та біологія озер. Розвиток озер.

-

-

4

Змістовий модуль V. ^ Гідрологія боліт і льодовиків (гляціологія)

Тема 1. Гідрологія боліт

2

-

1

_

Тема 2. Гляціологія

4

4

1

^ ІV СЕМЕСТР НАВЧАННЯ

Змістовий модуль VІ. Гідрологія підземних вод (гідрогеологія)

Тема 1. ^ Генезис, типи і види підземних вод.

2

2

1


_

Тема 2. ^ Класифікації підземних вод. Режим підземних вод.

2

2

4

Змістовий модуль VІІ. ^ Вступ у вчення про рельєф – геоморфологію

Тема 1. Геоморфологія як наука. Процеси рельєфоутворення.

2

-

1

Навчаль-ний проект:

реферат – 2 год.

Тема 2. ^ Умови рельєфоутворення. Класифікації форм рельєфу.

2

2

-

Змістовий модуль VІІІ. ^ Морфоструктурний рельєф

Тема 1. Рельєф дна Світового океану.

2

2

2


_

Тема 2. Рельєф гір.

2

2

2

Тема 3. ^ Рельєф рівнин.

2

2

1,5

Змістовий модуль ІХ. ^ Флювіальний рельєф

Тема 1. Процеси та умови формування флювіального рельєфу. Рельєф створений тимчасовими водотоками.

2

2

-



_

Тема 2. ^ Рельєф русла, заплави та надзаплавних терас долини ріки.

2

2

0,5




Тема 3. ^ Річкова долина і їх класифікації. Морфологія гирл річок.

2

2

1,5




Змістовий модуль Х. ^ Карстовий, гляціальний, еоловий рельєф

Тема 1. Карстовий рельєф.

2

4

1,5




Тема 2. Гляціальний рельєф.

2

4

1




Тема 3. ^ Еоловий рельєф.

2

4

1




Змістовий модуль ХІ. ^ Гравітаційний, суфозійний, кріогенний, антропогенний, береговий рельєф

Тема 1. Гравітаційний, суфозійний, кріогенний рельєф.

4

4

-




Тема 2. ^ Антропогенний рельєф.

-

-

3

Тема 3. ^ Рельєф берегової зони.

2

-

2

Всього годин

68

68

53

189



^ 5. ТЕМИ I 3MICT ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ


ІІІ СЕМЕСТР

1. Аналіз солоності вод Світового океану – 2 год.

Аналіз відмінностей у хімічному складі річкової та океанської води, визначення впливу солоності на температуру замерзання води, просторовий і генетичний аналіз розподілу солоності по поверхні океану та з глибиною.

Література: [О: 23, 33].

2. Розподіл тепла у Світовому океані – 2 год.

Визначення закономірностей розподілу тепла у Світовому океані на різних широтах та з глибиною, пояснити причини виявлених закономірностей на основі побудованих графіків.

Література: [О: 23, 33].

3. Льодовий режим вод Світового океану – 2 год.

Складення контурної карти розподілу льодового покриву на поверхні Світового океану, аналіз поширення та динаміки льодового покриву.

Література: [О: 23, 33].

4. Динаміка вод Світового океану – 2 год.

Побудова моделі просторової організації хвилі, аналіз розподілу вітрових і припливних хвиль у Світовому океані, визначення причини утворення хвиль на поверхні океану.

Література: [О: 23, 33].

5. Циркуляційні системи течій поверхневих вод океану – 2 год.

Складення кадастру поверхневих океанських течій, з відображенням їх назв, гідрологічних особливостей і розповсюдження у Світовому океані.

Література: [О: 21, 23, 33].

6. Загальна схема циркуляції вод океану.

Водні маси Світового океану – 2 год.

Побудова загальної схеми циркуляції поверхневих вод Світового океану, побудова карти поверхневих водних мас та океанічних фронтів.

Література: [О: 23, 33].

7. Виділення басейну ріки.

Визначення морфометричних показників ріки – 2 год.

За топокартою виділення головної ріки та її приток, басейну ріки, обчислення основних морфометричних характеристик головної ріки та її приток різного порядку.

Література: [О: 33].

8. Визначення площі річкового басейну

та густоти річкової сітки басейну – 2 год.

Визначення площі басейну заданої ріки, визначення густоти річкової сітки басейну ріки.

Література: [О: 21, 23, 33].

9. Побудова та аналіз поперечного перерізу ріки – 2 год.

Побудова поперечного перерізу ділянки русла ріки, визначення площі, водного перерізу, ширини і глибини русла, змоченого периметру та гідравлічного радіусу для різних фаз водного режиму ріки.

Література: [О: 21, 23, 33].

10. Побудова позвдовжнього профілю ріки.

Визначення морфометричних характеристик

повздовжнього профілю ріки – 2 год.

Побудова повздовжнього профілю русла ріки, визначення величин падіння та нахилу заданих річок.

Література: [О: 21, 23, 33].

11. Аналіз живлення та водного режиму

рік за гідрографом – 2 год.

Побудова гідрографів заданих рік, аналіз живлення та водного режиму рік за побудованими гідрографами, визначення типу водного режиму заданих рік.

Література: [О: 21, 33].

12. Аналіз карти типів водного режиму

та живлення рік – 2 год.

Складання характеристики найбільших рік світу за структурою їх живлення і водним режимом, в залежності від умов протікання і умов стоку.

Література: [О: 33].

13. Визначення витрат води ріки – 2 год.

Здійснення математичних розрахунків витрат води в заданій річці елементарним і аналітичним методами.

Література: [О: 21, 23, 33].

14. Побудова батиметричного плану озера.

Визначення морфометричних параметрів озера – 2 год.

Побудова системи ізобат за значеннями глибин заданого озера, визначення та обчислення метричних параметрів водоймища.

Література: [О: 21, 23, 33].

15. Аналіз розподілу температури води в озері з глибиною – 2 год.

Побудова графіків розподілу температури води в озерах і їх аналіз, визначення типу температурної стратифікації, проведення термічної ідентифікації озер.

Література: [О: 21, 23, 33].

16. Аналіз розподілу кліматичної снігової лінії.

Моделі будови льодовиків і гляціально-нівальної зони – 2 год.

Побудова графіків висоти розташування снігової лінії на різних широтах і їх аналіз. Побудова територіальної системи живлення та розвантаження льодовика, побудова моделей повздовжнього профіля карового та гірсько-долинного льодовиків.

Література: [О: 23, 33].

17. Система сучасного зледеніння на Землі – 2 год.

Складання картосхеми сучасного зледеніння на Землі, територіальний аналіз поширення основних центрів зледеніння на суходолі.

Література: [О: 33].

18. Структура підземних вод.

Водний режим ґрунтових вод – 2 год.

Визначення закономірностей протікання підземних вод, шляхом математичних розрахунків, в різних гірських породах, за умов різного нахилу водоносного пласта.

Література: [О: 23, 33].


ІV СЕМЕСТР

19. Закономірності руху підземних вод – 2 год.

Визначення типів підземних вод за характером залягання на основі гідрогеологічної моделі будови земної кори, з’ясування їх просторової організації. На основі побудованого графіку річного коливання рівня залягання грунтових вод визначення закономірностей водного режиму грунтових вод.

Література: [О: 23, 33].

20. Аналіз геотектури та морфоструктури суходолу – 2 год.

Складення кадастру основних геотектур і морфоструктур суходолу Землі. Їх геоморфологічний аналіз за планом.

Література: [О: 23, 34].


21. Морфоструктурний рельєф дна Світового океану – 2 год.

На контурній карті світу побудова схеми морфоструктур дна Світового океану. Аналіз поширення головних морфоструктур.

Література: [О: 34].

22. Морфоструктурна організація суходолу – 2 год.

На контурній карті світу побудова меж провідних морфоструктур суходолу – рівнинно-платформенних і гірських областей. Аналіз поширення головних морфоструктур.

Література: [О: 34].

23. Морфоскульптурна організація суходолу – 2 год.

Побудова карти морфоскульптурних зон суходолу. Визначення і пояснення географічного положення морфоскульптурних зон Північної Америки за заданим профілем через материк.

Література: [О: 34].

24. Будова і розвиток флювіального рельєфу на рівнині – 2 год.

Побудова та аналіз моделі розвитку флювіальних форм рівнинних територій. Визначення морфологічних елементів (днище, схили, бровка, підніжжя схилу) побудованих флювіальних форм. Складання моделі організації річкової долини.

Література: [О: 21, 23, 34].

25. Геоморфологічна організація річкових долин – 2 год.

Складання моделі геолого-геоморфологічної організації тектонічних типів річкових долин і опису геологічних умов їх утворення та будови. Побудова геоморфологічної організації моделей морфологічних типів річкових долин і визначення типів річкових долин за морфологією поперечного перерізу.

Література: [О: 21, 23, 34].

26. Визначення густоти ерозійного розчленування рельєфу – 2 год.

Визначення типу флювіального