Реферат: Всеукраїнський центр професійної реабілітації інвалідів Організація роботи з глобальною мережею Інтернет Інформаційно-інструктивні матеріали для фахівців центрів професійної реабілітації інвалідів

МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Всеукраїнський центр професійної реабілітації інвалідів


Організація роботи з глобальною мережею Інтернет


Інформаційно-інструктивні матеріали

для фахівців центрів професійної реабілітації інвалідів


с. Лютіж

2008

Рекомендовано науково-методичною радою Всеукраїнського центру професійної реабілітації інвалідів Міністерства праці та соціальної політики України (протокол № 4 від 10 липня 2008 р.)


^ Організація роботи з глобальною мережею Інтернет/ За загальною редакцією кандидата медичних наук Авраменка М.Л. К.:- Всеукраїнський центр професійної реабілітації інвалідів - 2008.-96 с.

В даному інформаційно-методичному виданні дається загальне уявлення про глобальну мережу Інтернет, можливості та варіанти її використання в центрах професійної реабілітації інвалідів, наводяться примірні регламенти та інструкції щодо роботи слухачів та співробітників з глобальною мережею тощо. Видання призначене, в першу чергу, для адміністрації, фахівців та педагогічних працівників центрів професійної реабілітації інвалідів.


Розробники:

Мазур Ю.О. – начальник організаційного відділу Всеукраїнського центру професійної реабілітації інвалідів

Матвійчук О.В. – провідний інженер комп’ютерних систем Всеукраїнського центру професійної реабілітації інвалідів


Рецензент:

К.О.Кольченко, проректор з наукової роботи Відкритого міжнародного університету розвитку людини „Україна”, кандидат технічних наук, старший науковий співробітник


Укладач:

Маліновська Н.М. – начальник відділу з розробки та впровадження навчально-методичних та науково-дослідницьких програм Всеукраїнського центру професійної реабілітації інвалідів


Редагування:


Зміст


Вступ………………………………………………………………………………4

І. Особливості побудови та використання мережі Інтернет. Основні сервіси глобальної мережі……………………………………………...6

Використання сервісу електронної пошти ……..………………………..……10

ІІ. Доступ до мережі Інтернет…………………………………………………..16

ІІІ. Категорії користувачів та їх доступ до мережі Інтернет в центрі професійної реабілітації інвалідів………………………………………………22

ІV. Забезпечення контролю доступу користувачів до небажаного і забороненого контенту…………………………………………………………..28

V. Використання можливостей електронних інформаційних ресурсів мережі Іnternet в центрі професійної реабілітації інвалідів…………………..36

Пошук інформації в мережі Іnternet……………………………………………36

VІ. Особливості підготовки та подачі інформації при організації власної присутності в Інтернет…………………………………………………50

VІІ. Інтернет-ресурси з питань соціальної реабілітації інвалідів (корисні посилання)……………………………………………………………..56

^ Перелік використаних джерел ………………………………………………61

Глосарій…………………………………………………………………………63

Додатки………………………………………………………………………….68


ВСТУП


З кінця ХХ століття наше суспільство знаходиться на тій стадії розвитку, коли інформація є головною продуктивною силою. Актуальною стала теза: «Хто володіє інформацією — той управляє світом». Широке застосування інформаційних технологій у різних сферах життя дозволяє значно підвищити ефективність роботи і відкриває нові обрії пізнання. У зв'язку з цим необхідними якостями сучасної людини стають високий рівень інформаційної культури, розвинутий інтелект, вміння грамотно працювати з інформацією, професіоналізм.

Робота професіонала немислима без персонального комп’ютера та спеціальних програм, що допомагають фахівцям практично у всіх сферах життя. А сучасний комп’ютер з підключенням до всесвітньої мережі Інтернет забезпечує доступ практично до всіх інформаційних надбань людства.

Ще 2000 року Указом Президента України від 31.07.2000 "Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні" визначено пріоритети національної політики щодо забезпечення широкого доступу громадян до цієї мережі, ефективного використання її можливостей

для розвитку вітчизняної науки, освіти, культури, підприємницької діяльності, зміцнення міжнародних зв'язків, належного інформаційного забезпечення тощо.

В умовах динамічного розвитку суспільства глобальної взаємозалежності та конкуренції на ринку праці, необхідності широкого використання інформаційних ресурсів докорінно змінюється ситуація в системі освіти, гостро постає необхідність її динамічного розвитку та вдосконалення. Особливого значення набуває інформатизація освітньої сфери.

Стратегія і напрями радикальних змін в освіті чітко визначені у Державній національній програмі "Освіта. Україна ХХІ сторіччя", Законі України "Про освіту", Національній доктрині розвитку освіти та Національній програмі інформатизації України, в яких наголошується на необхідності входження України у трансконтинентальну систему комп'ютерної інформації, розвитку освіти на основі сучасних педагогічних концепцій, запровадження у навчально-виховний процес особистісно розвивальних і діяльнісних педагогічних технологій та науково-методичних досягнень, зокрема інформаційно-телекомунікаційних технологій.

З метою інтеграції не лише в національну систему освіти, а й європейську і світову спільноту загалом кожний навчальний заклад має на меті запровадження у навчально-виховний процес систем інформаційного забезпечення на основі телекомунікаційних мереж із доступом до глобальної мережі Інтернет.

Центри професійної реабілітації інвалідів є в першу чергу навчальними закладами, хоча й мають певні особливості функціонування. Тому завдання, що стоять перед системою освіти України, зокрема професійно-технічної освіти, мають реалізуватися й навчальними закладами системи Міністерства праці та соціальної політики України.

Оскільки інформатизація освітньої сфери стає невід'ємною умовою діяльності учасників навчального процесу, для центрів професійної реабілітації інвалідів вивчення та використання сучасних телекомунікаційних технологій є не лише вимогою часу, але й нагальною проблемою, без вирішення якої неможливе дотримання державних стандартів професійно-технічної освіти, використання інноваційних методик та технологій професійної реабілітації інвалідів тощо. Iнтернет вiдкриває новий, справдi невичерпний, свiт великих можливостей. Пiсля першого невеликого знайомства з Iнтернет стає зрозумiлим, що сьогоднi працювати без пiдключення до мережi - те ж саме, що зовсiм недавно - працювати без комп'ютера.

Кількість закладів освіти, яким стає доступним використання телекомункаційних технологій, невпинно зростає. Але, вирішивши технічні проблеми, перед викладачами постають проблеми педагогічного характеру. Як можна ефективно використовувати Інтернет в освітній діяльності за умови, що час його використання обмежений. З чого можна розпочати таку роботу. Вибір напрямків, в яких будуть робитися перші кроки, залежить від основних цілей та стартових можливостей.

Стартові можливості визначають наступні фактори:

рівень технічного забезпечення центру комп'ютерною та оргтехнікою;

рівень володіння інформаційними технологіями;

знання іноземної мови для виходу на міжнародну арену;

вміння працювати в команді;

знання нетикету ("мережевого етикету") тощо.

Якими ресурсами володіє Всеукраїнський центр професійної реабілітації інвалідів?

в центрі є кадри, підготовлені до роботи в мережі;

є необхідні персональні комп'ютери та сервери, підключені до мережі, з встановленим антивірусним програмним забезпеченням;

швидкісний канал інтернет (виділена лінія);

є необхідні фахівці (адміністратор системи, викладачі комп'ютерних технологій).

В даному інформаційно-методичному виданні дається загальне уявлення про глобальну мережу Інтернет, можливості та варіанти її використання в центрах професійної реабілітації інвалідів, наводяться примірні регламенти та інструкції щодо роботи слухачів та співробітників з глобальною мережею тощо. Видання призначене, в першу чергу, адміністрації та педагогічним працівникам центрів професійної реабілітації інвалідів.


^ РОЗДІЛ І.

ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ ТА ВИКОРИСТАННЯ МЕРЕЖІ ІNTERNET. ОСНОВНІ СЕРВІСИ ГЛОБАЛЬНОЇ МЕРЕЖІ

Комп'ютерна мережа — це два або більше комп'ютерів, що обмінюються інформацією через лінії зв'язку. Комп'ютерна мережа дозволяє передавати інформацію з одного комп'ютера на інший, а значить, дозволяє спільно використовувати ресурси, наприклад, принтери, модеми і пристрої збереження інформації.

Мережі бувають:

локальні – з’єднують комп'ютери, що знаходяться недалеко один від одного, наприклад, що знаходяться у сусідніх кімнатах, в одній будівлі;

глобальні – комп'ютери можуть знаходитися в різних містах і країнах (глобальні мережі, як правило, поєднують кілька локальних мереж).






Рис. 1. Локальна мережа, глобальна мережа




Рис. 2. Internet – мережа мереж


Інтернет (Іnternet) - найбільша глобальна комп'ютерна мережа, що поєднує безліч різних мереж, мільйони комп'ютерів, біля півмільярда користувачів у більш як 150 країнах світу і, за різними оцінками, кількість таких користувачів щорічно збільшується на 60-120%.

Глобальний інформаційний простір Інтернет забезпечує взаємодію інформаційних мереж, що належать різним установам у всьому світі. Сьогодні це не лише середовище для передачі файлів і повідомлень електронної пошти, а й спосіб вирішення більш складних завдань, які підтримують функції мережного пошуку та доступу до розподілених інформаційних ресурсів й електронних архівів.

Дешевий глобальний зв'язок мережі Інтернет і його швидкість, зручність для проведення спільних робіт, доступні програми, унікальна база даних цієї мережі привабливі для організацій всіх форм власності. В архівах вільного доступу мережі Internet можна знайти інформацію практично з усіх сфер людської діяльності, починаючи з нових наукових відкриттів до прогнозу погоди на завтра. В Internet можна знайти рекламу багатьох тисяч фірм і розмістити (часто безкоштовно) свою рекламу. Крім того, Internet надає унікальні можливості дешевого, надійного та конфіденційного глобального зв'язку.

Як правило, використання інфраструктури Інтернет для міжнародного зв'язку коштує набагато дешевше від прямого комп'ютерного зв'язку через супутниковий канал або телефон. Сьогодні свою адресу в системі електронної пошти мають сотні мільйонів чоловік.

Стандарти Інтернет забезпечують можливість групової роботи над спільним проектом за допомогою електронної пошти, гіпертекстових документів, а також за допомогою теле-, аудіо- і навіть відеоконференцій у масштабі реального часу. Для забезпечення інформаційної безпеки в мережі застосовуються різні протоколи шифрування конфіденційної інформації, електронні підписи, сертифікація інформації. Заборона на несанкціоноване переміщення даних між локальною мережею установи і глобальною мережею може забезпечуватися спеціальними комп'ютерами або програмами (брандмауерами).

Практично всі послуги мережі Інтернет побудовані на принципі "клієнт-сервер".

Клієнт - прикладна програма, завантажена в комп'ютер користувача, яка забезпечує передачу запитів до сервера й одержання відповідей від нього.

Сервер (у мережі Internet) - це комп'ютер або програма, здатні надавати клієнтам (у міру надходження від них запиту) деякі мережні послуги.

Різні сервіси мають різні прикладні протоколи. У міру розвитку мережі з'являються нові протоколи (сервіси), змінюючи її вигляд і стрімко розширюючи коло користувачів. Таким чином, щоб скористатися якоюсь із служб мережі Інтернет, необхідно встановити на комп'ютері клієнтську програму, здатну працювати за протоколом цієї служби. Деякі клієнтські програми входять до складу ОС Windows 98, ХР, NT, а також до складу програм-браузерів (від слова "to browse" - переглядати). Найпопулярнішими Web-браузерами в Україні є Microsoft Internet Explorer та Netscape Communicator.

Розглянемо деякі сервіси, які забезпечує Інтернет.

Сервіс FTP (File Transfer Protocol). Це протокол передачі файлів, один із перших сервісів Internet. Цей сервіс дає можливість абоненту обмінюватися двійковими і текстовими файлами з будь-яким комп'ютером мережі. Встановивши зв'язок із віддаленим комп'ютером, користувач може скопіювати файл із нього на свій комп'ютер або скопіювати файл із свого на віддалений комп'ютер. Для вузлів FTP характерною є наявність процедури входу (login). Як "гостьові" ім'я й пароль часто використовуються імена anonymous, ftp, а також адреса електронної пошти. При цьому користувачеві надається доступ до безкоштовно поширюваної інформації. Для зручності роботи з цим сервісом розроблено цілий ряд прикладних програм, що забезпечують зручний Windows-подібний інтерфейс для FTP-сервісу. Даний сервіс може бути використаний для комерційного поширення програмних продуктів, баз даних, моделей, рекламних презентацій, великих за обсягом документів (книг) тощо.

Електронна пошта (E-mail). Вона є одним із перших і, мабуть, найпоширенішим сервісом Internet. Цей сервіс забезпечує обмін поштовими повідомленнями з будь-яким абонентом мережі Інтернет. Існує можливість відправлення як текстових, так і двійкових файлів.

Поштові сервери одержують повідомлення від клієнтів і пересилають їх по ланцюжку до поштових серверів адресатів, де ці повідомлення накопичуються. При встановленні сполучення між адресатом і його поштовим сервером, за командою відбувається передача повідомлень, що надійшли на комп'ютер адресата. Серед клієнтських поштових програм можна виділити The Bat, Microsoft Outlook та інші.

Електронна пошта є найдешевшим і доступним Інтернет-сервісом в Україні. Порівняно зі звичайною поштою вона має рад переваг в організації ділової та науково-дослідницької діяльності:

швидкість передачі електронних повідомлень;

відсутність додаткових механічних, організаційних і соціальних засобів доставки;

найбільш дешевий спосіб спілкування, особливо на великій відстані;

можливість розсилки повідомлення відразу за кількома адресами;

безпаперова технологія з усіма перевагами її використання;

можливість вказання терміновості і важливості повідомлення;

дуже просто використати цитати, відповідаючи на повідомлення;

архів листування зберігається в комп'ютері у зручному вигляді;

можливість задавати списки розсипки, псевдоніми (alias), вести адресні записники;

можливість передавати графічну, звукову та відеоінформацію, що робить такий спосіб більш повноцінним та наближує його за інформативністю до безпосередніх контактів;

електронний лист зручніше перекладати з однієї мови на іншу за допомогою програм-перекладачів, таких як PROMT, Сократ, ProlingOffice, Stylus, Magic Gooddy тощо, що дозволяє вивчати передовий міжнародний досвід.

Сервіс Мail Lists (списки розсилки). Його створено на підставі протоколу електронної пошти. Підписавшись (безкоштовно) на списки розсилки, можна регулярно одержувати електронною поштою повідомлення про певні теми (науково-технічні й економічні огляди, презентація нових програмних та апаратних засобів, переліки вакансій тощо).

Сервіс Usenet (групи новин або телеконференції). Він забезпечує обмін інформацією (повідомлення, статті) між усіма, хто ним користується. Це щось на зразок електронної дошки оголошень, на яку будь-хто може розмістити своє повідомлення, і воно стає доступним для всіх інших. Цей сервіс дає змогу поширювати й одержувати комерційну інформацію, дізнаватися про новини ділового світу. Новини поділяються за темами на групи, на певні групи можна оформити підписку і періодично, як і електронною поштою, одержувати всі повідомлення, що проходять за темою групи. Для реалізації цього сервісу існують клієнтські програми, наприклад, Microsoft Internet News.

Сервіс WWW (World Wide Web - всесвітня павутина). WWW - це єдиний інформаційний простір, який складається із сотень мільйонів взаємозв'язаних гіпертекстових електронних документів, що зберігаються на Web-серверах. Окремі документи всесвітньої павутини називаються Web-сторінками. Групи тематично об'єднаних Web-сторінок утворюють Web-вузол (жаргонний термін - Web-сайт, або просто сайт). Web-сторінка - це текстовий файл, що містить опис зображення мультимедійного документа на мові гіпертекстової розмітки - HTML (Hyper-Text Markup Language). Сторінка може містити не тільки форматований текст, а й графічні, звукові та відеооб'єкти.

Найважливішою рисою Web-сторінок є гіпертекстові посилання. З будь-яким фрагментом тексту або, наприклад, із малюнком, можна пов'язати інший Web-документ, тобто встановити гіперпосилання. У цьому разі під час клацання лівою клавішею миші на тексті або рисунку, що є гіперпосиланням, відправляється запит на доставку нового документа. Цей документ, у свою чергу, також може мати гіперпосилання на інші документи. Таким чином сукупність величезного числа гіпертекстових електронних документів, які зберігаються в серверах WWW, утворює своєрідний гіперпростір документів, між якими можливе переміщення.

Для передачі інформації у WWW використовується протокол HTTP (HyperText Transfer Protocol - протокол передачі гіпертексту). Перегляд Web-сторінок і переміщення через посилання користувачі здійснюють за допомогою програм-браузерів.

Сервіс IRC (Internet Relay Chat). Він забезпечує проведення телеконференцій у режимі реального часу. Переваги: можна анонімно поговорити на цікаву тему або швидко одержати консультацію. На відміну від системи телеконференцій, в якій спілкування між учасниками обговорення теми відкрито для всього світу, в системі IRC беруть участь, як правило, лише кілька чоловік. Іноді службу IRC називають чат-конференціями, або просто чатом. Існує кілька популярних клієнтських програм для роботи з серверами і мережами, що підтримують сервіс IRC, наприклад, програми mIRC і mIRC32 для Windows. Ці, а також подібні до них програми застосовуються для ділового й особистого спілкування персоналу оргаізацій у реальному часі, для проведення групових консультацій і нарад.

Служба ICQ. Вона призначена для пошуку мережної IP-адреси людини, комп'ютер якої приєднано в даний момент до мережі Internet. Назва служби є акронімом виразу І seek you - я тебе шукаю. Необхідність у подібній послузі пов'язана з тим, що більшість користувачів не мають постійної IP-адреси. Їм видається динамічна ІР-адреса, що діє тільки протягом цього сеансу. Цю адресу видає той сервер, через який відбувається приєднання. У різних сеансах динамічна IP-адреса може бути різною, причому заздалегідь невідомо якою. При кожному приєднанні до мережі Інтернет програма ICQ, встановлена на комп'ютері користувача, визначає поточну IP-адресу і повідомляє його центральній службі, яка, в свою чергу, оповіщає партнерів користувача. Далі партнери (якщо вони також є клієнтами цієї служби) можуть встановити з користувачем прямий зв'язок. Після встановлення контакту зв'язок відбувається в режимі, аналогічному сервісу IRC.

Сервіс Telnet (віддалений доступ). Він дає можливість абоненту працювати на будь-якому комп'ютері мережі Інтернет, як на своєму власному. Часто використовується режим роботи - доступ до віддаленого сервера бази даних. У минулому цей сервіс також широко використовувався для проведення складних математичних розрахунків на віддалених суперкомп'ютерах. У наші дні у зв'язку зі швидким збільшенням обчислювальної потужності ПК необхідність у подібній послузі скоротилася, але служби Telnet у мережі Інтернет продовжують існувати. Часто протоколи Telnet застосовують для дистанційного керування технічними об'єктами, наприклад, телескопами, відеокамерами, промисловими роботами.

Серед перерахованих сервісів, слід детально зупинитися саме на сервісі електронної пошти, оскільки обмін електронною кореспонденцією - один з найпростіших сервісів, що найбільш інтенсивно використовується.


^ Використання сервісу електронної пошти


Поштова програма

Для відправлення листа необхідно, щоб, по-перше, він був оформлений відповідно до існуючих правил, по-друге, потрапив на комп'ютер, що має постійний зв'язок з Інтернет, і здатний організувати подальшу передачу листа по спеціальних протоколах.

Для того, щоб можна було почати користуватися поштовою програмою, потрібно мати на одному з комп'ютерів провайдера Вашу особисту поштову скриньку. Назви поштового сервера, особистої поштової скриньки й пароль доступу до неї повинні бути зазначені в настроюваннях програми.

Електронні листи можна підготувати завчасно, а потім, після встановлення зв'язку з Інтернет, здійснити обмін поштою, виконавши відповідну команду. При цьому в одному сеансі як будуть відправлені підготовлені листи, так і отримана вся вхідна кореспонденція.


Як іде лист

Електронний лист здатний досягти абонента в будь-якому місці земної кулі за кілька секунд. Але такі терміни доставки листів можливі тільки між поштовими скриньками, постійно (on-line) підключеними до Інтернет. Розглянемо докладніше шлях електронної кореспонденції для найбільш частого випадку IP-з'єднання по звичайній телефонній лінії.

Після того, як лист написаний, він буде переданий на наступний комп'ютер по Вашій команді в черговому сеансі зв'язку із провайдером. Це можна зробити відразу ж, або ж чекати певної години. Як тільки лист потрапить на комп'ютер, що має постійне з'єднання з комп'ютерною мережею, він обробиться в порядку загальної черги листів (на поштовому сервері їх може накопичитися значна кількість від всіх абонентів, так що може знадобитися час для їхньої обробки й відправлення). Шлях, по якому піде лист, буде визначений з адреси листа з обліком існуючих IP-Каналів. Між комп'ютерами, що мають постійне підключення до Інтернет, лист «подорожує» звичайно досить короткий проміжок (кілька секунд для листа невеликого розміру). Якщо адресат не має постійного зв'язку з Інтернет, то лист буде чекати на віддаленому комп'ютері найближчого сеансу зв'язку адресата з його провайдером. Тому, хоча лист дуже швидко пройде по комп'ютерній мережі, він може довго затриматися, поки потрапить на комп'ютер адресата.

Програми, які забезпечують пересилання листів, можуть мати різні настроювання. Так, у програмі можуть бути визначені різні критерії недосяжності абонента й способи поведінки. Не вдаючись у подробиці, відзначимо, що якщо виникають проблеми при передачі листа, то робиться кілька спроб передачі через певні проміжки часу, після чого - якщо проблеми збереглися - лист буде повернуто відправникові з відміткою про недосяжність адресата.

Шлях листа, всі терміни його пересилання документуються. Їх можна подивитися в разі необхідності, вивівши на екран заголовок листа.


Структура електронного листа

Електронний лист має чітку структуру, що дозволяє йому досягти адресата в будь-якій точці планети. Тому для написання листа використовуються спеціальні програми, що підтримують формат електронної пошти. Звичайно можна підготувати лист у будь-якому текстовому редакторі, але щоб відправити його, текст треба буде імпортувати в поштову програму.

Електронний лист має кілька полів, які потрібно заповнити до відправлення.

«Від кого» За замовчуванням у це поле автоматично підставляється Ваша особиста поштова адреса. Деякі поштові програми дозволяють відправити лист від імені іншого користувача в організації. Часто це поле «по умовчанню» навіть і не відображається на екрані.

«Кому» Обов'язкове для заповнення поле. У нього вноситься адреса людини, якій призначений лист, а в полі тема - зазначається тема листа, що прийшов, з додаванням у початок символів Re (від reply).

«Копія» У це необов'язкове для заповнення поле можна занести електронні адреси тих людей, кому Ви хочете направити копії листа.

«Невидима копія» Необов'язкове для заповнення поле. У нього заносяться адреси людей, яким треба відправити копії листа, але так щоб адресат не знав, що копії листа відправлені ще кому-небудь (адреси в полі «Невидима копія» розсилаються всім одержувачам листа).

«Тема» Необов'язкове, але бажане для заповнення поле. Поле зручне особливо для орієнтації в тих випадках, коли лист збережений в архіві.

^ Текст листа. У цьому полі Ви, власне кажучи, і пишете сам лист.


Електронні адреси в Internet (адреси електронних поштових скриньок)

Електронна адреса в Інтернет завжди має вигляд post-box@hos+.domen?.domen2...

Postbox - це ім'я поштової скриньки адресата. Після знаку логічного «і», що часто називається «собачкою», треба вводити адресу комп'ютера, на якому ця скринька перебуває. Адресу потрібно вводити без помилок, тому що будь-яка одинична помилка приведе до неможливості доставки електронного листа.

Працювати з такими адресами не дуже зручно. Тому поштові програми дозволяють указувати в поле адреси звичайні імена, наприклад, «Isakov V.». Але при цьому в адресній книжці програми повинна бути зазначена відповідність даного імені електронній адресі. Лист буде відправлено тільки тоді, коли для даного імені буде знайдено відповідну йому електронну адресу.

Досить часто виникають ситуації, коли пошту доводиться розсилати одночасно за одними й тими ж адресами. У цьому випадку поштові програми дозволяють сформувати список розсилки. Створивши за правилами програми цей список і включивши в нього всі необхідні адреси (можна, наприклад, поміщати в папки безпосередньо документи, надалі досить буде вказати в поле адреси ім'я цього списку, щоб лист був відправлений всім його членам).


Вимоги до тексту листа

Текст звичайного електронного листа може містити тільки ASCII-символи. Це значить, що лист не може містити в собі символи форматування тексту (виділення напівжирним, курсивом, розміром кегля тощо). Тому, якщо текст підготовлений в іншому редакторі, то він може бути вставлений у лист тільки як збережений без форматування (text only). На практиці прийнято використовувати для виділення тексту в листі наступні прийоми: щоб виділити одне або кілька слів у реченні, їх починають і закінчують із символу підкреслення.

Варто також ураховувати, що на розмір листа існують обмеження, що накладаються програмами, що роблять сортування й пересилання листів. Так, іноземні поштові сервери не пересилають листів, більших 1 Мбайта. Деякі старі поштові системи в нашій країні мають обмеження на обсяг листа близько 60 Кбайт. Такий обсяг рідко досягається за рахунок тільки одного тексту. Звичайно це пов'язане з пересиланням усередині листа файлів.

При цьому треба враховувати, що через кодування файлу його обсяг зростає приблизно на 20%; тому максимальний вихідний розмір файлу, що можна переслати в листі, повинен бути відповідно зменшений.

При інтенсивній переписці заощадити час допоможе можливість програми автоматично вставляти в текст листа заздалегідь підготовлені фрази. Наприклад, можна вказати, щоб у кінець листа автоматично вставлялися слова прощання й прізвище.

Поштові програми мають режим відповіді авторові листа. У цьому випадку автоматично створюється лист, у поле адреси якого вказується адреса автора листа, а в текст Вашого листа включається текст листа, на який пишеться відповідь (цитування листа). Щоб відрізнити цитований текст, кожний рядок його починається із символу «>» і часто, на початку рядка вказуються ініціали автора цього тексту. Гарним тоном вважається цитування листа тільки в необхідному обсязі.


Пересилання файлів у листі

У листі можна пересилати файли. Оскільки для цього файли піддаються спеціальному кодуванню, вкладати їх у лист треба відповідними командами програми. Якщо передбачається, що розмір листа після цього перевищить існуючий ліміт, то файл можна розрізати на кілька шматків і переслати у відповідному числі листів. Найпростіший спосіб для цього - це архівувати файл із розрізанням його на частини потрібного розміру.


Властивості листа

Кожний лист має кілька ознак, які визначають правила роботи програми з ним і можуть бути змінені користувачем. Відзначимо лише основні.

^ Пріоритет листа. На поштових серверах може бути встановлено, що обробка пошти й відправлення її здійснюється, наприклад, кожні 15 хвилин в порядку загальної черги. Якщо треба, щоб лист був негайно відправлено поза всякою чергою, то варто встановити для нього «високий пріоритет».

^ Повідомлення про доставку. Можна встановити у властивостях листа, щоб автоматично була направлена відповідь, як тільки лист буде доставлений до поштової скриньки адресата або, як тільки він прочитає його.

^ Заголовок листа. Дуже корисну інформацію можна витягти із заголовка листа, у ньому вказуються як всі поштові системи, через які лист було доставлено, так і час їхнього проходження.


Списки розсилання

Поштові програми дозволяють відправляти листа не тільки одному адресатові, але й організовувати розсилання за списком адрес. Причому програму можна настроїти таким чином, щоб листи, адресовані на якісь конкретні адреси, автоматично розсилалися відповідно до наявного списку.

Такий сервіс в Інтернет називається список розсилання. Оголошується тема, за якою буде відбуватися обмін думками, вказується адреса, на яку потрібно направляти свої листи. Визначаються правила включення Вашої адреси у цей список розсилання (підписка). Звичайно - так само як і для конференцій - для передплати на даний список розсилання потрібно відправити лист із рядком.

Переваги використання списків розсилання - це оперативність одержання нової інформації всіма зацікавленими сторонами.


Конференції

Загалом кажучи, конференції - це фактично той же автоматично підтримуваний список розсилання електронних листів за певними тематиками.

У рамках теми конференції Ви пишете лист, відправляєте його на певну адресу, - і лист буде автоматично розіслано всім, хто підписався на дану конференцію. Конференції відрізняються від списків розсилання тим, що повідомлення в них розсилаються не конкретному користувачеві, а зберігаються по багатьом серверам, спеціально організованим для підтримки конференцій. На цих серверах повідомлення перебувають певний час, потім видаляються. Одночасно відбувається обмін між серверами новими повідомленнями.

Беручи участь у конференціях, можна завжди перебувати в курсі останніх подій, одержувати необхідну консультацію й допомогу.

З розвитком конференцій удосконалювався й механізм читання новин. Найбільш зручним є читання конференцій безпосередньо з «новинних» комп'ютерів. Для цього, наприклад, може бути використана програма Microsoft Internet Explorer. Ви вказуєте в ній сервер, на якому зберігаються повідомлення конференцій, вибираєте (підписуєтеся) бажані теми й незабаром після цього бачите на екрані заголовки повідомлень.

Відзначені повідомлення копіюються на комп'ютер, і можна прочитати їхній текст. При необхідності тексти конференції можна скопіювати на комп'ютер і прочитати їх уже після завершення сеансу зв'язку із провайдером. Програма автоматично відслідковує нові повідомлення, можна, наприклад, вивести на екран тільки непрочитані листи або ж зберегти на своєму комп'ютері відзначені новини.

Для роботи цієї програми необхідне підключення по протоколу IP. Якщо ж на комп'ютері є тільки електронна пошта, то можна організувати роботу по принципу підписки. На автоматичний поштовий сервер (його адресу потрібно уточнити у провайдерів) пишеться лист, у тексті якого вказується наступний рядок: Subscribe- назва конференції. Це лист автоматично обробляється, і всі повідомлення конференції будуть пересилатися на Вашу поштову скриньку. Для відмови від підписки треба відправити наступний лист: Unsubscribe- назва конференції.

Загалом кажучи, повний список команд поштового сервера можна одержати, якщо відіслати лист із одним словом «help».

Для кожної конференції існують правила, яких необхідно дотримуватися. Ці правила періодично розсилаються всім передплатникам. Звичайно не накладається ніяких обмежень, крім вимог дотримуватися тематики конференції, заборони особистої переписки й образ учасників.

Конференції бувають такі, що не моделюються й моделюються. У першому випадку будь-який лист у конференцію буде автоматично розіслано всім учасникам. В іншому - він спочатку потрапляє до модератора, який приймає рішення, чи варто цей лист направляти всім передплатникам. У кожному варіанті є свої плюси й мінуси, але якщо Ви із чимось принципово не згодні, то завжди можете організувати свою конференцію.


^ РОЗДІЛ ІІ.

ДОСТУП ДО МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ


Для роботи в мережі необхідно:

фізично приєднати комп'ютер до одного з вузлів мережі Інтернет;

одержати IP-адресу на постійній або тимчасовій основі;

встановити і настроїти програмне забезпечення - програми-клієнти тих сервісів, послугами яких є намір скористатися.

Організаційно доступ до мережі користувачі дістають через провайдера (Internet service provider, ISP) - постачальника послуг Інтернету. Як правило, провайдер має постійно ввімкнений досить продуктивний сервер, сполучений з іншими вузлами каналами з відповідною пропускною здатністю, і засоби для одночасного підключення кількох користувачів (багатоканальний телефон, багатопортова плата тощо).

Провайдери надають подібну послугу на договірній основі, найчастіше орієнтуючись на час роботи користувача або обсяг даних, які пересилаються по мережі. При укладанні договору провайдер повідомляє клієнту всі атрибути, необхідні для підключення та настройки з'єднання (ідентифікатори, номери телефонів, паролі тощо). Як правило, користувачі навчальних закладів, великих установ, організацій, підприємств приєднуються до мережі Інтернет через свою локальну мережу.

Всі технічні й організаційні питання взаємодії з провайдером вирішує адміністратор мережі. Для користувачів розробляється інструкція, в якій наводиться перелік дій, які треба виконати для приєднання до мережі Інтернет. Технічно для приєднання до комп'ютера провайдера потрібні ПК, відповідне програмне забезпечення й модем - пристрій, що перетворює цифрові сигнали від комп'ютера на сигнали для передачі по телефонних лініях і навпаки. Комп'ютер провайдера може виконувати функції хост-машини або звертатися до більш потужних хост-машин для доступу до глобальних ресурсів мережі Інтернет через високопродуктивний канал передачі даних - магістраль.

Хост-машина (від англ. host - господар) - це комп'ютер, що виконує мережні функції, реалізуючи повний набір прото^ Розміри збитків від шкідливого контенту
Використання Інтернету співробітниками або учнями, не пов’язане зі службовою або навчальною діяльністю, отримало назву «кіберслекінг» (від англ. cyberslacking — дослівно «кібербайдикування»).

За даними компанії IDC, більше 40% звернень до Інтернету з робочого місця ніяк не пов’язано з профілем діяльності установи, а згідно досліджень компанії WEBSENSE, через нецільове використання Інтернету співробітниками під час роботи американські організації втрачають більше 85 млрд. долл. — у вигляді втраченої вигоди від зниження продуктивності праці. Крім того, віруси, трояни, шпіонські програми та інші небезпечні коди можуть легко передаватися через Web.


Безпека контенту

Системи контролю безпеки контенту в першу чергу покликані здійснювати контроль за змістом потоків інформації, що передаються з установи в Інтернет і отримуються з глобальної мережі в локальну мережу установи. До завдань систем контент-сек’юриті відносяться також перевірка інформації, що зберігається в локальній мережі установи, контроль за змістом електронної пошти центру, а також контроль за інформацією, що переглядається співробітниками з метою запобігання використання Інтернету в особистих цілях в робочий час. Необхідніс