Реферат: Структура програми навчальної дисципліни „ інноваційні криміналістичні технології (за вимогами ects) Предмет: «Інноваційні криміналістичні технології»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Міністерство внутрішніх справ україни

Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка


Затверджую

Начальник факультету підготовки слідчих

полковник міліції

_________ Р.В. Корякін


інноваційні

криміналістичні

технології


Р о б о ч а н а в ч а л ь н а п р о г р а м а


Луганськ

2008


Розробники:


В.В. Коваленко – заступник начальника кафедри криміналістики, кандидат юридичних наук, доцент;

^ В.В. Бірюков – начальник кафедри криміналістики, кандидат юридичних наук, доцент;

І.М. Горбаньов – доцент кафедри криміналістики, кандидат юридичних наук.


Рецензенти :


А.С. Беницький - начальник кафедри кримінального права Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка, кандидат юридичних наук, доцент.

^ О.В. Калтишев – заступник начальника НДЕКЦ при УМВС України в Луганській області


Ухвалено на засіданні кафедри криміналістики Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка (протокол № 1 від 28 серпня 2008 р.)


^ СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

„інноваційні криміналістичні технології”

(за вимогами ECTS)


Предмет: «Інноваційні криміналістичні технології»



^ Курс:

підвищення кваліфікації

Напрям, спеціальність,

освітньо-кваліфікацій-ний рівень

Характеристика

навчального курсу

Кількість кредитів ECTS: 1


Модулів: ^ 1 + (навчальний  проект)


Змістових модулів: 1


Загальна кількість годин: 54


Тижневих годин:

4

Право 0304 (0601)

Правознавство

8.060101

Право 0304 (0602)

Правоохоронна діяльність

8.060102


магістр



За вибором

^ 1 семестр

Лекції

(теоретична підготовка):

6 год.

Семінари:

10 год.

Практичні:

14 год.

Самостійна робота:

12 год.

Індивідуальна робота:

проект

12 год.

Вид контролю: залік



Мета:

Знати: основні концептуальні положення застосування інноваційних криміналістичних технологій і тенденції їх розвитку; положення та рекомендації науки щодо застосування науково-технічних засобів, прийомів і методів під час роботи зі слідами злочину та іншими носіями криміналістично значимої інформації; положення та рекомендації криміналістики щодо використання інноваційних криміналістичних технологій при побудові й перевірці версій, плануванні розслідування злочинів, тактичних прийомів, провадження слідчих дій, проведенні тактичних операцій; алгоритми ефективного застосування інноваційних криміналістичних технологій у практичній діяльності з розкриття, розслідування і попередження злочинів; порядок прийняття рішень в складних слідчих ситуаціях та елементи логіки доказування.

^ Володіти уміннями і практичними навичками: застосування новітніх науково-технічних засобів, прийомів і методів задля виявлення, фіксації та вилучення слідів злочину і злочинця, а також їх попереднього дослідження; використання одержаної під час дослідження джерел матеріальних та ідеальних відображень криміналістично-значимої інформації в розкритті, розслідуванні та попередженні злочинів; аналізу первісної інформації про злочин, правильної оцінки слідчих ситуацій та визначення напрямів (планування) розслідування конкретного злочину шляхом висування і перевірки версій.

Виховна: підвищення юридичної культури та ерудиції фахівців, оволодіння досвідом інших держав щодо застосування криміналістичних знань; формування відданості ідеям істини, добра, справедливості і законності, почуття відповідальності перед суспільством, державою і людиною.

Передмова


Курс “Інноваційні криміналістичні технології” входить до циклу професійно-орієнтованих спеціальних дисциплін підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» Право 0304 (0601) Правознавство 8.060101 Право 0304 (0602) Правоохоронна діяльність 8.060102.

У повсякденній діяльності працівників правоохоронних органів знання теоретичних основ та володіння практичними навичками й уміннями в застосовувані інноваційних криміналістичних технологій у боротьбі зі злочинністю мають важливе значення.

В умовах сучасного науково-технічного прогресу жодна наука не може розвиватися ізольовано, без зв’язку з іншими. Базуючись на теоретичних уявленнях про суспільство в цілому, про соціальні зв’язки, взаємодії, використовуючи як спеціальні, так і загальнонаукові знання Криміналістика тісно пов’язана з юридичними, суспільними, технічними й природничими науками. Серед юридичних наук, вона є найбільш активним провідником досягнень природничих та технічних наук у практику боротьби зі злочинністю.

Протягом останніх років зроблені значні кроки у напрямку розробки та впровадження в практику інноваційних технологій, перш за все, пов’язаних із застосуванням принципово-нових науково-технічних засобів.

Робоча навчальна програма укладена на основі навчальної програми з дисципліни, встановлює обсяг і рівень засвоєння знань за видами навчальних занять та самостійної роботи, враховує досягнення теоретичної думки в галузі інноваційних криміналістичних технологій та пов’язує її з практичними рекомендаціями.

На основі робочої навчальної програми кафедра розробляє тематичний план, плани семінарських і практичних занять в яких визначаються зміст, форми і послідовність навчальних занять та час, який відводиться на вивчення тем курсу, рекомендований перелік нормативних актів, спеціальної літератури та інших методичних матеріалів.

Контроль і оцінка знань матеріалу курсу здійснюється за рейтингово-модульною системою з перезарахуванням оцінок за шкалою оцінювання ECTS.

Робоча навчальна програма побудована за вимогами кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах та узгоджена з примірною структурою змісту навчального курсу, рекомендованого Європейською Кредитно-Трансферною Системою (ECTS).


ЗМІСТОВИЙ Модуль I


Тема 1. Поняття інноваційних технологій та їх вплив на розвиток криміналістики


^ Основні поняття: інноваційні криміналістичні технології; криміналістично значима інформація; інформація, що має орієнтуюче значення; інформація, що має доказове значення; візуальне сприйняття; фіксація інформації; обов’язкова форма фіксації; форми фіксації інформації; комбінована фіксація. Криміналістична ідентифікація, діагноста, ситуалогія.


^ Тема 2. Інноваційні технології в криміналістичній техніці


Основні поняття: криміналістична техніка; науково-технічні засоби та методи; форми застосування науково-технічних засобів і методів: засоби для виявлення; засоби для спостереження; засоби для дослідження; комп’ютерна техніка та технології.

Криміналістична фотографія; цифрова фотографія; сканування; електронні копія; тверда копія; фіксувальна фотозйомка; дослідницька фотозйомка; види та методи фотозйомки.

^ Поняття та система інформаційно-довідкового забезпечення розслідування; автоматизовані дактилоскопічні ідентифікаційні пошукові системи.
Ознаки зовнішності людини; анатомічні; функціональні; супутні; словесний портрет; суб’єктивний портрет; науково-технічні засобі і технології для складання суб’єктивних портретів.


^ Тема 3. Сучасний стан, проблеми і перспективи розвитку криміналістичної одорології

Основні поняття: криміналістична одорологія; запах та його сліди; властивості слідів запаху людини; первинні, похідні, імовірні та умовно-імовірні носії запаху; комплекти науково-технічних засобів для збирання одорологічної інформації; дезодорація науково-технічних засобів; лабораторні та нелабораторні одорологічні дослідження; біологічний детектор; одорологічна експертиза.


^ Тема 4. Криміналістична мікрооб’єктологія


Основні поняття: мікрооб’єкти; кількісні і змішані характеристики мікрооб’єктів; класифікація мікрооб’єктів; властивості мікрооб’єктів і механізм їх утворення; мікрооб’єктологія; предмет, система та завдання криміналістичної мікрооб’єктології; Виявлення, фіксація, вилучення, упаковування, зберігання та транспортування мікрооб’єктів; науково-технічні засоби і технології збирання та зберігання мікрооб’єктів; криміналістичні експертизи матеріалів, речовин, виробів.


^ Тема 5. Новітні технології у техніко-криміналістичному дослідженні документів


Основні поняття: документ у криміналістиці; засоби поліграфічного друку; повне підроблення документа; часткове підроблення документа; електронний документ; контрафактна продукція; відеокасета; аудіо касета; фонограма; компакт-диск (CD-ROM, CD-R, CD-RW).


^ Тема 6. Інноваційні криміналістичні технології у розслідуванні порушень авторського права щодо незаконного відтворення і розповсюдження комп'ютерних програм


Основні поняття: методика розслідування злочинів; криміналістична характеристика злочину; етапи розслідування злочину; типові слідчі ситуації; типові програми, алгоритми розслідування; автоматизація розслідування; авторське право; суміжні права; контрафактна продукція; ліцензійний компакт диск; ідентифікаційні коди; ідентифікаційні знаки; формати запису.


^ Тези лекцій


Лекція № 1.

Тема: Загальні положення та передумови застосування інноваційних технологій у боротьбі зі злочинністю


Зміст

1. Проблеми застосування інноваційних технологій в криміналістиці і судовій експертизі.

2. Кріміналістічно значуща інформація. Загальні положення і передумови використання комп'ютерних технологій для фіксації криміналістично значущої інформації.

3. Комп'ютерні технології в судовій експертизі.

Основна література

Кримінально-процесуальний кодекс України: Затв. Законом України від 28 грудня 1960 р.: Текст відп. офіц. За станом на 1 березня 2003 р. / Укр. інформ.- прав. ц. – К.: НВП “Форум”, 2003. – 284 с. – (Кодекси України: 2003, № 3).

Бирюков В.В. Научные и практические основы использования компьютерных технологий для фиксации криминалистически значимой информации: Монография. – Луганск: РИО ЛАВД, 2002. – 264 с.

Бирюков В.В. Цифровая фотография: перспективы использования в криминалистике: Монография – Луганск: РИО ЛИВД, 2000. – 138 с.

Махов В.Н. Использование знаний сведущих лиц при расследовании преступлений: Монография. - М.: Изд-во РУДН, 2000. – 296 с.

Іщенко А.В. Методологічні проблеми криміналістичних наукових досліджень: Монографія. К.: Нац. акад. внутр. справ України, 2003. – 360 с.

Салтевский М.В., Гаенко В.И., Литвинов А.Н. Электронные документы в информационном обществе: проблеми формирования юридической концепции: Научно-практическое пособие. – Харьков: Эспада, 2006. – 96 с.


Додаткова література

1. Ткачев А.В. Правовой статус компьютерных документов: основные характеристики. – М.: ООО «Городец-издат», 2000. – 95 с

2. Семилетов С.И. Электронный документ как продукт технологического процесса документирования информации и объект правового регулирования // Государство и право. – 2003. № 1. – С. 92-102.

3. Зайцев П. Электронный документ как источник доказательств // Законность. - 2002. - № 4. – С. 40-44.

4. Ієрусалимов І.О. Забезпечення використання науково-технічних досягнень у слідчій діяльності: Навч. посіб. – К.: Наук. світ, 2000. – 67 с.

1. Проблеми застосування інноваційних технологій в криміналістиці і судовій експертизі.

Відповідно до етимологічного значення, «технологія» визначається, з одного боку, як сукупність прийомів, способів отримання, обробки, зберігання матеріалів, з| іншого - як наукова дисципліна, що розробляє і удосконалює такі прийоми і способи.

^ Завданням технології, як науки є| виявлення закономірностей з метою розробки і використання на практиці найбільш ефективних і економічних виробничих процесів.

Технологія - ємне поняття, що роз'яснюється як ремесло, майстерність, мистецтво, наука, процес перетворення і перебудови якостей і зовнішніх ознак досліджуваного джерела.

Поява нових технологій свідчить про два факти: 1) рівень науково-технічних досягнень і практичних напрацюваннях у суміжних галузях знань; 2) корисності нових джерел інформації і своєчасності їх впровадження в правоохоронну діяльність.

У середині XX століття кібернетики, механічних і електричних рахунково-вирішальних машин, були закладені теоретичні основи і практичні можливості створення сучасних засобів інтелектуальної праці і технологій, що моделюють не лише фізичну, але і розумову діяльність людини. Саме тоді стали з'являтися нові технології в юридичних науках. Кібернетичний напрям став модним, з'явилися спеціалізовані видання і монографії, наприклад, «Проблеми правової кібернетики» (1968г.); «Правова кібернетика» (1970г.); «Основи правової кібернетики» (1977г.); А.Б. Венгеров «Право і інформація» (1978 р.); Н.С. Польовой «Криміналістична кібернетика» (1982 р.). Філософи інформацію інтерпретували як властивість матерії, споріднену відбиттю (Тодор Павлов, Н.І. Кондаков, Д.А. Керімов, А.Д. Урсул і ін.).

Не залишилася осторонь і судова експертиза, де кібернетичні ідеї стали основою створення безлічі дійсно нових технологій в спектроскопії і мікроскопії, хроматографії і рентгенотехніці, балістиці і вибухотехніці, фоноскопії і відеозапису. Створені методики проведення нових експертиз, наприклад автотехнічних, біологічних; впроваджені контрольно-вимірювальні багатофункціональні технічні засоби, такі як Регула-4003|, телевізійна спектральна лупа ТСЛ| мод. 4007 і ін.

Терміни «традиційний» і «нетрадиційний» дійсно невдалі, особливо в поєднанні для пояснення схожості і відмінності об'єктивно існуючих потреб сьогодення.

Традиційне - це щось що історично склалося внаслідок традиції, звичаю науково-технічної революції у минулому, економічній формації минулих потреб, історичному досвіду і світогляду, науково і школи і т.п.

Нетрадиційне, протилежне традиційному - антипод сучасному, тобто щось нове, нехай добре забуте старе, але корисне з якихось причин сучасному споживачу. Отже оцінювати новизну і історичність поняттями-антиподами «традиційний» і «нетрадиційний» некоректно, оскільки це створює надумані проблеми, такі як «використання нетрадиційних засобів і прийомів в криміналістиці і судовій експертизі».

Україна вступила і живе в інформаційному суспільстві, змінилися економічні відносини, потреби практики. Прийняті Закони: «Про інформацію» (02.10.92), «Про науково-технічну інформацію» (26.06.93); «Про захист інформації в автоматизованих системах» (04.02.92); «Про концепцію Національної програми інформатизації» (04.02.98). Фактично створено нове інформаційне поле для законодавчої, наукової і практичної діяльності.

Аналіз сучасної науково-технічної революції, криміналістичної, філософської і інформаційної літератури дозволяє назвати приватні, найбільш дискусійні проблеми, які вимагають обговорення. Виділимо наступні:

Реалізація інформаційного підходу в теорії і практиці основних понять доказового права збирання інформації на досудовому і судовому слідстві.

Розробка нових і процесуалізація існуючих інформаційних технологій збирання і представлення доказу технічними засобами.

Проблема встановлення тотожності шляхом криміналістичної ідентифікації і процесуальним доказуванням у кримінальному процесі.

Використання науково-технічного потенціалу фундаментальних галузей знань інформаційного суспільства для створення якісно-кількісних технологій забезпечення використання результатів досліджень спеціаліста і експерта на досудовому і судовому слідстві.

Проблема «освіти і моральності» членів правового інформаційного суспільства представляється дидактичною міждисциплінарною. Суть її вбачається в створенні технологій розпізнавання тактико-психологічних моделей формальної і неформальної діяльності особи в ситуаціях підготовки і скоєння злочину.

^ 2. Кріміналістічно значуща інформація. Загальні положення і передумови використання комп'ютерних технологій для фіксації криміналістично значущої інформації.


Розслідування злочину - пізнавальний процес, що включає сприйняття, накопичення, обробку і використання криміналістично значущої інформації.

Під криміналістично| значущою інформацією слід розуміти відомості про матеріальні об'єкти, а також їх взаємодію, що мала місце у зв'язку з подією, що потребує розслідування, необхідні для встановлення об'єктивної істини при розслідуванні злочину.

Класифікація криміналістично значущої інформації

^ 1. За процесуальним становищемстановищу: на доказову і орієнтуючу.

2. Залежно від цілей і покладених в її основу класифікаційних ознак криміналістично значуща інформація ділиться по фізичній природі; по джерелу отримання; по структурних елементах події злочину; за формою представлення; по носію і джерелу отримання; за призначенням; по сприйняттю і т.п.

^ Фіксація криміналістично значущої інформації.

Фіксація криміналістично| значущої інформації є| наступним після сприйняття етапом пізнання, що має важливе значення в розслідуванні злочинів.

Виділяються три форми фіксації доказів: складання протоколів, залучення до справи речових доказів, залучення до справи інших документів.

Криміналісти найчастіше розглядають технічну сторону фіксації стосовно об'єктів і визначають її як комплекс дій, спрямованих на закріплення і збереження обстановки, слідів, предметів. Криміналісти більше акцентують увагу на тактичному і технічному аспектах фіксації.

^ У практичній же діяльності процесуальний і криміналістичний аспекти фіксації неподільні.

Складання протоколу є основним, через його універсальність, а інші способи - додатковими.

Форми фіксації криміналістично значущої інформації: 1) вербальна; 2) графічна; 3) предметна; 4) наочно-образна.


^ 3. Комп'ютерні технології в судовій експертизі.


Сьогодні комп'ютерні технології успішно застосовуються для вирішення завдань у галузі судових експертиз по наступних напрямах:

забезпечення створення і функціонування банків і автоматизованих пошукових систем по роботі з ними;

розробка програмних комплексів автоматизованого рішення експертних задач;

за наявності підключення до комп'ютерних мереж вони забезпечують можливість використання інформації із баз даних інших систем.

У сучасній експертній практиці проведення більшості експертиз немислимо без застосування комп'ютерних технологій. При цьому ступінь автоматизації кожного виду дослідження різний. У одних автоматизовані всі процеси, і комп'ютер, оперуючи інформацією про досліджуваний об'єкт, формує висновок і представляє його в кінцевій формі на екран монітора, та принтер. У інших автоматизована лише незначна частина операцій, і комп'ютер використовується як допоміжний засіб по відношенню до традиційних методик.

Аналіз практики застосування комп'ютерних технологій в експертній діяльності показує, що по характеру завдань вирішуваних із їх використанням можна виділити слідуючі напрямки:

- для оптимізації і підвищення ефективності експертної діяльності в цілому не зв'язаної з використанням конкретних експертних систем (створення автоматизованих баз даних, організація підготовки експертних висновків і графічних зображень для їх ілюстрації і т.д.);

для підвищення ефективності виконання окремих завдань або їх
комплексу при виробництві групи однорідних досліджень (зокрема
розглянутий нами приклад використання АДІС| «Сонда»);

для автоматизації всього процесу роботи з об'єктом - від його реєстрації в базі даних до формування експертного висновку;

для організації пошуку інформації як усередині самої системи, так і в інших системах при використанні комп'ютерних засобів зв'язку.

При цьому відзначимо, що виділені напрямки не є взаємовиключними і використання комп'ютерних технологій для створення автоматизованих баз даних не виключає, а навпаки передбачає і навіть створює певні зручності в їх використанні при проведенні експертизи.


Лекція № 2

Тема: Можливості використання інноваційних

технологій у розслідуванні


Зміст

1. Проблеми сучасної класифікації науково-технічних засобів.

2. Проблеми застосування системного (комплексного) підходу до вилучення слідів при огляді місця події.

3. Сучасний підхід до комплексного використання різнопрофільних спеціалістів і науково-технічних засобів при розслідуванні злочинів.


Основна література

Кримінально-процесуальний кодекс України: Затв. Законом України від 28 грудня 1960 р.: Текст відп. офіц. За станом на 1 березня 2003 р. / Укр. інформ.- прав. ц. – К.: НВП “Форум”, 2003. – 284 с. – (Кодекси України: 2003, № 3).

Про електронний цифровий підпис: Закон України від 22 травня 2003 року // Відом. Верховної Ради України. - 2003. - № 36. - Ст. 276.

Бирюков В.В. Научные и практические основы использования компьютерных технологий для фиксации криминалистически значимой информации: Монография. – Луганск: РИО ЛАВД, 2002. – 264 с.

Бирюков В.В. Цифровая фотография: перспективы использования в криминалистике: Монография – Луганск: РИО ЛИВД, 2000. – 138 с.

Карлов В.Я. Использование криминалистической техники в расследовании преступлений: Научно-практическое пособие. – М.: «Экзамен», 2006. – 192 с.

Додаткова література

Махов В.Н. Использование знаний сведущих лиц при расследовании преступлений: Монография. - М.: Изд-во РУДН, 2000. – 296 с.

Салтевский М.В., Гаенко В.И., Литвинов А.Н. Электронные документы в информационном обществе: проблеми формирования юридической концепции: Научно-практическое пособие. – Харьков: Эспада, 2006. – 96 с.

Вехов В.Б., Попова В.В., Илюшин Д.А. Тактические особенности расследования преступлений в сфере компьютерной информации: Научно-практ. пособ. Изд. 2-е, до. и испр. – М.: «Лекс-Эст», 2004. – 160 с.

Ієрусалимов І.О. Забезпечення використання науково-технічних досягнень у слідчій діяльності: Навч. посіб. – К.: Наук. світ, 2000. – 67 с.

Перебитюк М.В. Пошукові науково-технічні засоби та їх застосування при розслідуванні злочинів: Монографія. – К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2002.




Проблеми сучасної класифікації науково-технічних засобів

Класифікація (від лат. classis – розряд і ... фіксація) – поділ будь-яких об’єктів за спільними ознаками з утворенням певної системи класів даної сукупності.

На сучасному етапі розвитку науково-технічного прогресу і впровадження його досягнень у сферу боротьби зі злочинністю науково-технічні засоби можна класифікувати: за походженням - на загально-технічні та техніко-криміналістичні; за функціональним призначенням - на фотографічні; аудіовізуальні; акустичні; комп’ютерні; механічного виявлення і моделювання слідів; пошукові аналітичні; пошукові прості; допоміжні; за видом - на прилади; апаратуру й устаткування; інструменти і пристрої; приладдя та матеріали; комплекти науково-технічних засобів; комплекси науково-технічних засобів (пересувні криміналістичні лабораторії; пересувні вибухотехнічні лабораторії; мобільні комплекси науково-технічних засобів для слідчо-оперативної групи); за суб’єктом застосування доцільно класифікувати лише комплекти та комплекси науково-технічних засобів – для слідчого; спеціаліста-криміналіста; спеціаліста-вибухотехніка; дільничного інспектора; інспектора ДАІ; судового медика; експерта та ін.

^ 2. Проблеми застосування системного (комплексного)

підходу до вилучення слідів при огляді місця події


При скоєнні злочину відбуваються певні зміни зовнішнього середовища, в результаті чого утворюються матеріальні й ідеальні сліди. У механізмі слідоутворення, як відомо, беруть участь мінімум два об'єкти – слідоутворюючий і слідосприймаючий.

У процесі розслідування завжди треба припускати “унесення” з місця події часток речової обстановки. З урахуванням цього висуваються версії щодо об'єктів, на яких вони можуть знаходитися. Тому ці частки спершу повинні вилучатися з місця події “у запас”, а згодом, при виявленні їх на об'єкті, що перевіряється, - включатися в процес пізнання.

У найбільш загальному вигляді алгоритм роботи з матеріальними слідами може бути представлений блоками: а) на місці події залишаються сліди (перелічується, які саме); б) ці сліди треба шукати (указуються місця їх найбільш імовірного розташування); в) на одязі, взутті та тілі особи, що скоїла злочин, можуть залишитися сліди (перелічується, які саме); г) у ході проведення огляду місця, одягу і т. ін. ці сліди треба шукати (перелічуються місця ймовірного перебування зазначених слідів). Такі алгоритми допоможуть слідчому і спеціалісту-криміналісту в ході огляду місця події, як уже зазначалося раніше, вилучати сліди “у запас” і орієнтувати учасників розслідування на доцільність і особливість виявлення таких слідів у ході проведення інших слідчих дій.

Важливе криміналістичне значення може мати вилучення при огляді місця події зразків шерсті домашніх тварин, зокрема кішок і собак. З обліком того, що їхня шерсть, як правило, розповсюджується по приміщенню, де вони знаходяться, її фрагменти можуть бути унесені злочинцем з місця учинення злочину. Тому в ході огляду одягу і взуття осіб, що перевіряються, необхідно вжити заходів щодо виявлення слідів шерсті домашніх тварин. З цією ж метою треба оглядати сумки, рюкзаки, пакети й інше приладдя, призначене для перенесення речей. У разі успіху знайдені об'єкти разом зі зразками треба направляти на біологічну експертизу.

Певна розшукова і доказова інформація може міститися й в інших виявлених об'єктах (текстильних волокнах з одягу злочинця, частках від мотузки, якою він зв'язував жертву, або в слідах забруднення одягу потерпілого різними речовинами, перенесеними з тіла чи одягу злочинця при здійсненні насильницьких дій (сліди крейди, тирси, пально-мастильних матеріалів та інших речовин) можуть указувати, наприклад, на професійну належність підозрюваної особи, або на інші обставини, пов'язані з її особистістю і подією, що сталася.

У піднігтьовому вмісті пальців рук потерпілого можуть бути виявлені мікросліди крові, епідермісу, волокон одягу передбачуваного злочинця. У зв'язку з цим видається хибною практика дактилоскопування трупа до вилучення і належної фіксації піднігтьового вмісту. У свою чергу, у піднігтьовому вмісті підозрюваного можуть бути виявлені мікрочастинки тіла й одягу потерпілого. Для вилучення таких слідів зрізання нігтьових пластин треба здійснювати чистими, сухими, попередньо протертими спиртом ножицями.

Використання слідів і частин нігтьових пластин поки-що не знайшло широкого поширення. Тим часом рогова речовина, що покриває пластину нігтя, має своєрідний рельєф у вигляді валиків і борозенок, який утворюється в результаті її ковзання по гребінцях ложа у міру росту. У результаті цього на всій довжині нігтя зберігається однаковий рельєф. Він індивідуальний, не повторюється в різних людей, стійкий протягом усього життя. З урахуванням сказаного доцільно при одержанні заяв про зникнення без вісти громадян уживати заходів щодо відшукання за місцем проживання чи роботи зниклих, поряд зі слідами папілярних візерунків, волосся і т. ін., також обрізаних частин нігтьових пластин для поміщення їх у картотеку осіб, які зникли без вісти, з метою можливої ідентифікації виявленого трупа в майбутньому. При виявленні невпізнаного трупа в картотеку невпізнаних трупів разом із іншими даними треба поміщати й обрізані нігтьові пластини шириною близько 1 мм. Дана рекомендація може бути особливо корисною у випадках виявлення скелетованих чи муміфікованих трупів, коли ідентифікація, наприклад, за папілярними візерунками, стає неможливою.

Фрагменти нігтьових пластин можуть бути виявлені й у ході оглядів місць подій по справах про зґвалтування, розбійні напади і т. ін., що свідчитиме про надання нападникові інтенсивного опору. У такому випадку передусім слід перевірити стан нігтів потерпілого.

Для одержання зразків нігтьових пластин від кожного з нігтів пальців рук особи, що перевіряється, по черзі обрізаються смужки шириною не менш 1 мм, які індивідуально упаковуються із зазначенням найменування пальця, з нігтів якого робилися зрізи.

Одним із поширених об'єктів, що виявляються в ході огляду місця події, є сліди ніг (взуття, босих ніг, ніг у панчохах або шкарпетках), що зазвичай відіграють важливу роль при розслідуванні. Тому виявлення і належна фіксація таких слідів має першорядне значення. Однак їх криміналістичне значення часто недооцінюється. Аналіз слідчої практики свідчить, що із загального обсягу об'єктів, що вилучаються з місць події, обсяг слідів ніг не перевищує 6%. При цьому в більшості випадків фіксуються і вилучаються поодинокі сліди, незважаючи на те, що часто існує реальна можливість фіксації та дослідження доріжки слідів, інформативність якої, як відомо, значно вища. Деякі автори такі сліди називають слідами локомоційних навичок людини. Локомоція (від лат. locus – місце, motio - рух) це різноманітні рухи людини, пов'язані з переміщенням її тіла в просторі. Часто слідчі й спеціалісти-криміналісти, які надають їм допомогу, необґрунтовано звужують коло своїх завдань при її виявленні, обмежуючись фіксацією і вилученням окремих, найчіткіше виражених слідів. Весь же комплекс ознак доріжки слідів ніг ними, як правило, не виявляється і не фіксується, тоді як на його основі можна, з одного боку, значно звузити коло підозрюваних осіб, а з іншого – скласти можливий “портрет” розшукуваного”. Вивчення кримінальних справ показує, що для фіксації слідів взуття зазвичай використовується фотозйомка, проведення відповідних вимірів, схематична замальовка окремих слідів і доріжки слідів у цілому, виготовлення гіпсових зліпків з об'ємних слідів, копіювання поверхневих слідів на слідокопіювальні матеріали.

Слід мати на увазі, що дані, отримані в результаті вивчення доріжки слідів ніг, можуть бути з успіхом використані при створенні “функціонального портрета” розшукуваної особи. Функціональний портрет (як цілісне утворення) включає дві підструктури: рухову та психічну. Рухова підструктура поєднує три групи ознак: локомоційні (хода, спортивні функціональні ознаки); комунікативні (голос, усне мовлення, пантоміміка, письмові функціональні ознаки);


3. ^ Сучасний підхід до комплексного використання різнопрофільних спеціалістів і науково-технічних засобів при розслідуванні злочинів


У ході проведення слідчих дій нерідко виникає необхідність участі не тільки спеціалістів-криміналістів, але й представників інших галузей спеціальних знань.

На практиці найчастіше застосовується почергове залучення спеціалістів різних галузей знань для вирішення питань, які входять до їхньої компетенції. Комплексна ж участь кількох різнопрофільних спеціалістів зустрічається значно рідше. Причиною такого стану справ, на нашу думку, є недостатня розробленість питань взаємодії зазначених суб'єктів.

Залучення кількох різнопрофільних спеціалістів завжди поєднано з певними складнощами. По-перше, таких спеціалістів, як, наприклад, автотехніки, біологи, пожежотехніки, мало, і вони фізично не в змозі брати участь в усіх необхідних випадках у проведенні слідчих дій. По-друге, спеціалісти далеко не всіх галузей знань є в державних судово-експертних установах. По-третє, у разі участі групи спеціалістів у слідчій дії актуалізуються питання організації та тактики їх взаємодії.

Стосовно слідчого огляду, особливості тактики за участю групи різнопрофільних спеціалістів, повинні визначатися на підставі зростання ефективності науково-технічного забезпечення всієї слідчої дії. Для досягнення цієї мети ними сформульовані наступні тактичні правила і відповідні їм тактичні прийоми і рекомендації.

1. Своєчасність формування групи спеціалістів і вживання організаційних заходів щодо забезпечення їх участі в огляді. Це тактичне правило означає доцільність залучення і створення групи спеціалістів до початку провадження слідчої дії.

2. Планомірність використання групи спеціалістів у слідчому огляді здійснюється на основі плану, який має складатися слідчим при особистій участі всіх залучених до огляду спеціалістів після початкового ознайомлення з місцем події. У плані мають бути передбачені окремі й спільні дії різнопрофільних спеціалістів щодо виявлення, фіксації та вилучення доказів, а також їхні консультативні функції щодо висування слідчих версій на підставі попередніх досліджень слідів і об'єктів, які перевіряються, визначення кола об'єктів і питань, які підлягають експертному дослідженню. На нашу думку, в такому плані треба передбачити і питання, пов'язані з особливостями застосування відповідних науково-технічних засобів.

3. Повнота використання усіх форм і способів взаємодії слідчого зі спеціалістами і спеціалістів один з одним на кожній стадії проведення огляду.

4. Активне використання групи спеціалістів у документуванні результатів огляду. Це тактичне правило означає залучення усіх спеціалістів, котрі беруть участь в огляді, до складання протоколу огляду і виготовлення доповнень і додатків до нього, що вимагає використання спеціальних знань (спеціальної термінології в описі об'єктів і слідів, технічних характеристик використаних при виявленні, закріпленні та вилученні предметів і слідів, науково-технічних засобів та ін.).

Дані тактичні правила здебільшого можуть бути використані не тільки стосовно огляду, але й при проведенні більшості інших слідчих дій.


Лекція № 3


Тема: Особливості скоєння незаконного відтворення та розповсюдження комп’ютерних програм, що обумовлюють використання інноваційних криміналістичних технологій при їх розслідуванні


Зміст

1. Криміналістична характеристика незаконного відтворення та розповсюдження комп’ютерних програм

2. Загальний оптимальний перелік слідчих дій для розслідування вказаних злочинів

3. Особливості проведення огляду місця події

4. Використання спеціальних знань при розслідуванні незаконного відтворення та розповсюдження комп’ютерних програм

Основна література

Вехов В.Б, Попова В.В., Илюшин Д.А. Тактические особенности расследования преступлений в сфере компьютерной информации: Научно-практическое пособие. – Самара.; ООО “Офорт”, 2003.

Вещественные доказательства: Информационные технологии процессуального доказывания / Под общ. ред. д.ю.н., проф. В.Я. Колдина. – М.: Издательство НОРМА, 2002.

Виявлення та розслідування злочинів, що вчиняються у сфері інформаційних технологій: Наук.-практ. посіб. / Б.В. Романчук, В.Д. Гавловський, М.В. Гуцалюк, В.М. Бутузов / За заг. ред. проф. Я.Ю. Кондратьєва. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2004.


^ Додаткова література

Галанов В.О., Грищенко Л.Л. Взаимодействие органов следствия и дознания при проведении тактической операции “Следственный осмотр” по делам об уголовно-наказуемых нарушениях авторских прав в области распространения аудио-, видеопродукции // Следователь. – 2003. - №2.

Горбаньов І.М. Особливості огляду місця події при розслідуванні незаконного використання комп’ютерних програм // Вісник ЛАВС МВС імені 10-річчя незалежності України: Спеціальний випуск. Луганськ.: РВВ ЛАВС. - 2005. - Ч 2.

Експертизи у судовій практиці / За заг. ред. В.Г. Гончаренка. – К.: Юрінком Інтер, 2004.

Лісовий В.В. Огляд місця події при розслідуванні “комп’ютерних” злочинів // Право України. – 2001. - №1.

Салтевский М.В., Щербаковский М.Г., Губанов В.А. Осмотр компьютерных средств на месте происшествия: Методические рекомендации. – Харьков: Нац. юрид. акад. України, 1999.



^ 1. Криміналістична характеристика незаконного відтворення