Реферат: Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030301 „Журналістика Затверджено

Київський національний університет імені Тараса Шевченка


Інститут журналістики


Кафедра соціальних комунікацій


Укладач(і): к.ф.н., доцент Гоян В.В.


Телевізійна практика


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА


для студентів спеціальності 6. 030301 „Журналістика”


Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол № ___

від „___”___________200__р.

Зав. кафедри

____________ Різун В.В..

Підпис Прізвище, ініціали

Директор інституту

__________ Різун В.В.

Прізвище, ініціали


КИЇВ – 2008


Робоча навчальна програма з дисципліни «Телевізійна практика»


Укладач к.ф.н., доцент Гоян В.В.


^ Лектор: к.ф.н., доцент Гоян В.В.


Викладач(і): к.ф.н., доц. Гоян В.В., проф. Гоян О.Я., проф. Різун В.В.,

Клименко О.П., Малий М.В.


Погоджено

з науково-методичною комісією

«____» ______________ 2008р.


___________________________

^ Підпис голови НМК факультету/ інституту


Вступ


Дисципліна «Телевізійна практика» є нормативним курсом для спеціальності 6. 030301 «Журналістика», що читається в 4 семестрі обсягом 106 годин, з яких на практичні заняття відведено – 34 години, у тому числі, самостійних робіт – 72 години. Підсумком вивчення курсу є залік.

Викладання професійно-практичної дисципліни «Телевізійна практика» базується на основі модулю «Телерадіорепортер»

^ Модуль «Телерадіорепортер» (34 години) ознайомить студентів зі специфікою журналістської творчості в межах інформаційного, інформаційно-аналітичного та аналітичного телерадіомовлення на прикладі ефірного досвіду вітчизняних та світових телерадіокомпаній, закладе основи та стандарти новинного формату телерадіомовлення, а також його жанрової палітри, зокрема, телевізійного й радіорепортажу. Професія телерадіорепортера розглядатиметься в контексті традицій журналістської майстерності, про що детально йтиметься під час практичних занять у телевізійній та радіостудії.

Професія репортера справедливо вважається однією з найскладніших і, водночас, найпривабливіших у телерадіожурналістиці. Творчість репортера, своєрідного «телерадіорозвідника» (за аналогією з «кінорозвідником» – кінохронікером Дзиги Вертова) протягом багатьох років залишається провідною темою для фахових дискусій, що торкаються проблем журналістської майстерності в телерадіоефірі. Фактично в кожному типі мовлення, особливо, в інформаційному, без цієї професії не обійтись – репортер готує репортаж із події, розповідаючи глядачеві найсвіжішу інформацію. Така журналістська творчість є мобільною, як і сама професія. Телерадіорепортер має швидку реакцію, блискавичне мислення, уміє правильно оцінювати значимість події, швидко приймати рішення, вільно оперувати фактами, трансформовувати інформацію. Власне, ці навики та вміння знадобляться в будь-якій телерадіожурналістській професії. Цілком закономірно, що професіональний репортер, який віртуозно оволодів своїм фахом, може стати авторитетним коментатором, оглядачем, ведучим телевізійної й радіопрограми.

Творчо-виробничим завданням репортера інформаційного типу телерадіомовлення є оперативне й неупереджене інформування про подію, що відбувається чи вже відбулася. Майстерність телерадіорепортера полягає не лише в обов’язковій оперативності, а й умінні оригінально подати матеріал, зважаючи на те, що про цю подію розповідатимуть й інші ЗМК. Тому власний стиль репортера є предметом його творчості.

Поширеним жанром, у межах якого журналіст-репортер якісно реалізує свою творчу ініціативу й майстерність, є репортаж. Скажімо, якщо порівняти роботу репортера в аналітичному типі мовлення та в інформаційно-аналітичному типі мовлення, то можна зробити висновок про принципово відмінний підхід. Отже, творчість репортера слід розглядати крізь призму жанрово-типологічної характеристики сучасного телебачення й радіомовлення. Саме тому ці та інші питання винесено для розгляду й аналізу на практичних заняттях у групах.

Мета модуля – ознайомити студентів з основами журналістської майстерності в інформаційному, інформаційно-аналітичному та аналітичному типах мовлення, жанровою, типологічною, творчо-виробничою специфікою професіональної діяльності в сучасному телерадіомовленні.

Завдання курсу – дати основи підготовки телевізійних і радіоматеріалів жанру «репортаж»: навчити працювати з фактами, інформацією, писати та озвучувати журналістський текст для різних типів програм (з огляду на візуальну та вербальну, а також акустичну специфіку), готувати, записувати та редагувати інтерв’ю, працювати в режимі «живого ефіру» та «прямого включення» (stend-up). Студент повинен знати ряд професійних термінів, зокрема: телебачення, радіомовлення, репортаж, телерадіорепортаж, симультанність, стиль, синкретизм телебачення, а також: як провести зйомку, запис, як використати зібраний фактаж для написання тексту, монтажу матеріалу; уміти працювати зі словом і зображенням; ознайомитися з основами операторської майстерності, телерадіорежисури, тенденціями та напрямками діяльності сучасних виробників інформаційної продукції на телебаченні й у радіомовленні.


^ Практичні заняття передбачають аудиторну роботу, під час якої студентам буде запропонована теоретико-практична частина нормативного курсу.

Самостійна робота зорієнтована на експериментально-ігрові тренінги, метою яких є засвоєння основного матеріалу, а також організація творчих зустрічей із провідними телевізійними та радіорепортерами різних телерадіокомпаній України.


^ Система контролю та оцінювання


Навчальна дисципліна «Телевізійна практика» оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Оцінка формується за принципом накопичення балів.

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100 – бальною шкалою.


^ Форми поточного контролю: оцінювання домашніх самостійних завдань та контрольних робіт виконаних студентами під час практичних занять:


реферативне повідомлення – 5 балів;

доповнення – 2 бали;

тест – 5 балів;

комплексна самостійна робота – 10 балів;

модульна контрольна робота – 7 балів.


Приклад оцінювання за формами поточного контролю


^ Вид роботи

Мінімальна оцінка

Максимальна оцінка

 

бал

кількість

Достатня оцінка

бал

кількість

сума

Тестове завдання

3

6

12

3

6

18

Доповнення

2

4

4

2

4

8

Реферативне повідомлення

5







5

2

10

Комплексна самостійна робота

10

1

6

10

1

10

Модульна контрольна робота

7

2

8

7

2

14

^ Загальна сума балів







30







60


Модульний контроль: 1 модульна контрольна робота (на завершення модуля).


^ Підсумковий контроль здійснюється у формі заліку. Студент, що набрав менше ніж 30 балів за всіма формами поточного контролю до заліку не допускається.


При цьому, кількість балів відповідає оцінці:


1-34 – «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням дисципліни;

35-59 – «незадовільно» з можливістю повторного складання;

60-64 – «задовільно» («достатньо») ;

65-74 – «задовільно»;

75 - 84 – «добре»;

85 - 89 – «добре» («дуже добре»);

90 - 100 – «відмінно».


Шкала відповідності



За 100-бальною шкалою

Оцінка за національною шкалою

90 – 100

5

Відмінно

зараховано

85 – 89

4

Добре

75 – 84

65 – 74

3

задовільно

60 – 64

35 – 59

2

незадовільно

не зараховано

1 – 34



^ НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ



№ теми

Назва теми

^ Кількість годин

практич-ні

лабора-торні

самостійна робота

Змістовий модуль

«Телерадіорепортер»


1

Предмет і завдання курсу. Телерадіомовлення як сфера журналістської творчо-професійної діяльності. Технічні особливості телебачення і радіомовлення.

2

–

8

2

Типологічні та жанрові особливості сучасного телерадіомовлення

8

–

14

3

«Телерепортаж» і «радіорепортаж» в контексті інформаційного, інформаціно-аналітичного та аналітичного типів мовлення

8

–

16

4

Журналістський текст у телерадіорепортажі: структурно-композиційні особливості; візуально-вербальні, аудіально-акустичні складові твору

8

–

18

5

Професія «репортер»: основні аспекти творчості на телебаченні та радіомовленні. Методика, технологія, майстерність.

8

–

16

ВСЬОГО

34

–

72


Загальний обсяг 106 год., в тому числі:

практичних – 34 год.;

самостійної роботи – 72 год.


^ ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ


ТЕМИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ( 34 години)


Мета, завдання, предмет курсу. Телебачення і радіомовлення як сфера професіональної діяльності журналіста. – 2 год.


Мета, завдання, предмет, стректура, наповнення курсу. Визначення термінів та понять. Характеристика основних та додаткових теоретичних джерел, ознайомлення з ілюстративною базою курсу, окреслення напрямків роботи студентів під час теоретико-практичних занять та самостійної роботи.

Телерадіомовлення: історія та сучасність. Огляд телерадіокомпаній, стисла характеристика вітчизняного телерадіоефіру. Телерадіожурналістика як сфера професіональної діяльності. Телевізійний журналіст. Радіожурналіст. Журналістські професії на телебаченні та радіо. Журналіст як організатор і творець телевізійного та радіоефіру. Телерадіокомпанія: творчо-виробничий феномен.


^ Завдання для самостійної роботи:


1.Дайте визначення понять: «телебачення», «радіомовлення», «телерадіокомпанія», «тележурналіст», «радіожурналіст».

2. Назвіть та охарактеризуйте журналістські професії на телебаченні та радіо.

3. Обґрунтуйте поліпрофесійність телерадіожурналістики.

4. Суспільні, економічні, політичні, культурологічні, національні аспекти сучасного телерадіомовлення. Як розвивається вітчизняне телебачення й радіо. Які можете назвати основні тенденції?

5.Технічні, виробничі та творчі стандарти сучасного телерадіомовлення: проаналізуйте на прикладах сучасних ТРК.


Література: 5,7,10,11,15,20,23,26,31,33,42,49


Типологічні та жанрові особливості сучасного телерадіомовлення). – 8 год.


Типи та формати сучасного телерадіомовлення. Огляд та характеристика основних

типів програм: український та світовий досвід. Поняття жанру на телебаченні й радіо: історія, теорія, практика. Інформаційні, інформаційно-розважальні, інформаційно-аналітичні програми та інформаційні жанри. Аналітичні жанри телебачення й радіомовлення: професійні аспекти застосування в ефірі. Аналітичні програми на телебаченні й радіо: методика журналістської творчості. Розважальне мовлення: журналістська майстерність. Від інформації – до образу: тенденції сучасного телерадіоефіру.


^ Завдання для самостійної роботи:


1.Сформулюйте основні позиції журналістської творчості в різних типах програм сучасного телерадіомовлення.

2.Назвіть найбільш поширені типи та формати телерадіомовлення. Дайте визначення «типу» та «формату» і наведіть приклади.

3.Жанр. Як на ваш погляд змінюється жанрова структура сучасного телерадіомовлення. Проаналізуйте вітчизняні ефірні проекти з точки зору жанрової різноманітності. Обґрунтуйте власні висновки.

4.Підготуйте ефірні приклади застосування в телерадіомовленні інформаційних жанрів. Як працює в інформації журналіст?

5. Наведіть приклади використання аналітичних жанрів у вітчизняному телерадіоефірі й назвіть українських журналістів, які займаються телерадіоаналітикою. Проаналізуйте їхню творчість.


Література: 3,4,10,11,18,20,24,26,35,40,42,44,49


3. «Телерепортаж» і «радіорепортаж» в контексті інформаційного, інформаціно-аналітичного та аналітичного типів мовлення – 8 год.


Репортаж як один із найбільш популярних жанрів сучасної телерадіожурналістики. Види репортажу. Специфіка використання репортажу в різних типах програм сучасного телерадіомовлення. Елементи репортажу. Підготовка репортажу. Робота з фактами. Основні етапи проведення репортажу. Репортаж у прямому ефірі: методика та технологія проведення. Радіорепортаж і телерепортаж: специфіка, спільне та відмінне. Як працювати на події: поради майбутнім телерадіорепортерам.


^ Завдання для самостійної роботи:


1.Дайте визначення телерепортажу і радіорепортажу. Проведіть моніторинг інформаційних програм вітчизняного телебачення і радіо (по три на вибір) з метою визначення частотності використання репортажу в ефірі.

2. Назвіть поширені види репортажу. Обґрунтуйте свою позицію. Запропонуйте по 3 теми й поясніть, як їх можна втілити в ефірі.

3.Чим відрізняється репортаж в газеті від репортажу на радіо і репортажу на телебаченні? Які відмінності є принциповими? Що є спільного?

4.Визначте етапи підготовки та проведення репортажу. Які з них є обов’язковими?

5.Прямий репортаж (пряме включення): ефективність та ефектність матеріалу. Як має працювати журналіст?


Література: 4,5,8,10,15,18,20,23,24,26,31,33,34,35,42,49,53,56


Журналістський текст у телерадіорепортажі: структурно-композиційні особливості; візуально-вербальні, аудіально-акустичні складові твору. – 8 год.


Журналістський твір як особливий вид тексту. Журналістський текст як обов’язковий сегмент ефірного матеріалу. Структура тексту. Методика написання тексту. Тема: поняття теми. Умотивованість та обґрунтування теми матеріалу. Ідея: поняття робочої й основної ідеї. Спільне та особливе в тематичному виборі й ефірному рішенні на телебаченні та радіо. Факт, проблема, ситуація. Робота з фактами до і після зйомки (запису). Монтаж звуку. Монтаж зображення. Деталь. Пошук деталі в телерепортажі й радіорепортажі. Образ: природа журналістського образу , його функціональні та естетичні особливості на телебаченні і радіо. Типологія образів у телерадіорепортажі. Домінуюча роль зображення на телебаченні. Чи може бути візуальним радіорепортаж? Акустична природа радіо. Використання аудіовізуальних компонентів у телерадіорепортажі: основні методичні поради.


^ Завдання для самостійної роботи:


1.Назвіть етапи написання журналістського тексту для телевізійної та радіопрограми.

2.Проаналізуйте спільне та відмінне у створенні тексту для радіо і телебачення.

3.Які типи образів використовуються на практиці в телевізійному та радійному репортажах?

4.Що необхідно знати журналістові про монтаж?

5.Аудіовізуальність репортажу: дайте вичерпну характеристику поняття і наведіть приклади.


Література: 2,4,5,7,17,20,23,25,26,27,35,50,54,60


Професія «репортер»: основні аспекти творчості на телебаченні та радіомовленні. Методика, технологія, майстерність. – 8 год.


Репортер на телебаченні та радіо: основні посадові обов’язки. Методика планування та організації творчо-виробничої діяльності репортера. Етапи виконання редакційного завдання. Майстерність репортера: зйомка, запис, монтаж, ефір. Специфіка роботи репортера в кадрі. Володіння голосом та особливості роботи перед мікрофоном. Поняття іміджу в журналістиці. Екранний імідж репортера. Акторська та журналістська школа на телебаченні й радіомовленні: національні традиції.

Творчість, журналістська творчість: основні поняття. Сутність, механізми та критерії творчості. Репродуктивна та продуктивна специфіка творчості телерадіожурналіста. Ефірна журналістика як спеціалізована галузь творчої діяльності. Творчість репортера на телебаченні й радіо: спільне та відмінне. Професіоналізм телерадіорепортера: навчання, уміння, майстерність.


^ Завдання для самостійної роботи:


1.Назвіть та проаналізуйте етапи виконання репортером редакційного завдання.

2.Чому журналістська праця на телебаченні та радіомовленні вважається колективною? Поняття авторства в ефірі.

3.Індивідуальна майстерність репортера: особливості професії.

4.Назвіть основні складові репортерського іміджу: спільне та відмінне для радіо і телебачення.

5.Якими рисами повинен володіти телерадіорепортер (особистісні та професійні). Наведіть приклади із практики.


Література: 5,7,10,11,17,18,20,23,25,26,29,37,47,53,54,56,57,58,59,60


^ САМОСТІЙНА РОБОТА (72 години)


Самостійна робота планується як практичні заняття, що включають знайомства з роботою державних та недержавних телерадіокомпаній України. Протягом цих занять студенти ознайомляться з розташуванням офісів та студій державного радіомовлення, з технічним і програмним забезпеченням апаратних, зустрінуться із провідними журналістами – репортерами телебачення і радіомовлення, отримають необхідну інформацію про специфіку творчо-виробничої діяльності журналіста в різних типах та форматах програм сучасного телерадіомовлення. До практичних занять також входять експериментальні заняття, метою яких є прагнення звернути увагу студентів на особливості творчої майстерні репортера телебачення й радіо: відпрацювання постановки голосу, манери поведінки в кадрі, технології проведення інтерв’ю, організації та участі в прямих включеннях тощо.


^ ЗАВДАННЯ ДО ЗАЛІКУ:


Залік складається з теоретичного, практичного та творчого сегментів. Передбачена поетапність виконання залікових завдань (творча частина виконується протягом семестру і подається до розгляду та аналізу на заняттях; теоретична та практична частини виконуються під час проведення залікової співбесіди).

^ ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА:


Відповісти на запитання:


1.Ефірне обладнання радіостанції й телекомпанії: що потрібно знати і вміти використовувати репортерові?

2.Типологічна та жанрова характеристика програм телебачення і радіо.

3.Журналістські професії на радіо й телебаченні. Репортер. Основні

характеристики професії.

4.Пошук та вибір теми для телевізійного репортажу. Як і де шукати матеріал для репортажу? Редакційне завдання і власна тема: спільне та відмінне.

5.Візуальна та вербальна деталь: особливості використання в телерепортажі. Наведіть приклади.

6.Акустичний акцент у радіорепортажі. Наведіть приклади та проаналізуйте матеріали.

7.Запитання репортера і відповіді інтерв”юйованого: що залишиться в ефірі?

8.Інтерв”ю як один із сегментів телерадіорепортажу. Організація, підготовка, прийоми та методи проведення.

9.Як “розговорити” людину, яка “боїться” камери (мікрофона), але є необхідною для репортажу як носій важливої інформації?

10.Інтерв”ю, записане в ході підготовки репортажу, та інтерв”ю, що надається у прямому ефірі: особливості, спільне та відмінне.

11.Як правильно побудувати і сформулювати запитання, щоб уникнути односкладових відповідей? Чи тактовно повторювати запитання у прямому ефірі?

12.Які стандарти тривалості інтерв”ю в різних типах програм? Поняття дисципліни хронометражу. Як дотриматися норми?

13.Джерела первинної та вторинної інформації в репортажі.

14.Чим відрізняється підготовка телевізійного і радійного репортажу від аналогічного газетного матеріалу з позицій журналістської майстерності, творчої методики, технічних засобів та виробничої специфіки?

15.Опишіть етапи виконання редакційного завдання журналістом-репортером на телебаченні й радіомовленні.

16.Журналістський текст. Мова. Значення слова, звуку та зображення. Образ у репортажі. Наведіть приклади та проаналізуйте образну складову телевізійного та радіорепортажу. Засоби створення телевізійного образу та радіообразу в ефірній практиці українських мовців.

17. Типологія образів. Прокоментуйте запропонований матеріал. Які образи найчастіше вживаються у сучасній практиці?

18.Поясність, що спільного між акторською та телерадіожурналістською майстерністю? Поняття репетиції (тракту) в роботі журналіста. Підготовка до ефіру та майстерність роботи в ефірі.

19.Чим відрізняється телевізійний та радіорепортаж від інших жанрів сучасної телерадіожурналістики?

20.Основні вимоги до телерадіорепортажу та телерадіожурналіста, який працює в ефірі у цьому жанрі. Телерепортер та радіорепортер: перспективи професії.


^ ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА:


Підготувати авторський телевізійний та радіосюжет; запропонувати до перегляду та прослуховування один радіо- та один телевізійний репортажі, обгрунтувати візуально-вербальні компоненти матеріалів.


^ РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА


Основна:


Андроников И. А теперь об этом. – М. 1985.

Андроников И. Слово экраннное и сказанное. – М. 1975.

Багиров Э.Г., Ружников В.Н. Основы радиожурналистики. – М., 1984.

Бараневич Ю. Жанры радиовещания. – К., Одесса,1978.

Борецкий Р., Кузнецов Г. Журналист ТВ: за кадром и в кадре. – М., 1990.

Вильчек В. Под знаком ТВ. – М., 1987.

Гальперин Ю.М. В эфире слово. – М., 1980.

Голдовская М. Человек крупным планом. – М., 1981.

Голядкин Н.А. Зарубежное иновещание. / Учебная программа. – М., 1990.

Гоян В. Типові та жанрові особливості інформаційної телепрограми: Посібн. Для студентів. – К.,2001.

Гоян О.Я. Радіостанція як ділове підприємство: методика журналістської творчості./ Посіб. Для студ. Ін-ту журналістики. – К., 2001.


Додаткова


Гуревич П.С., Ружников В.Н. Советское радиовещание. Страницы истории. – М.: Искусство, 1976.

Диверсия в эфире. /Документально-публицист.сб./Сост.Рухадзе А.; Ред.кол. И.Вирский и др. – Берлин, 1980.

Дмитриев М. Громкоговоритель, радиошум, работоспособность. // Телевидение и радиовещание. – 1989. – №6.

Дмитровський З. Термінологія зображальних засобів масової комунікації. – Львів, 2004.

За кулисами “Радио “Свобода”. – М.: Междунар. отношения,1974.

Здоровега В. Теорія і методика журналістської творчості. – Львів, 2004.

Зубков Г. Миллион репортерских километров. – М., 1970.

Іванов В.Ф., Мелещенко О.К. Комп'ютерні технології в засобах масової комунікації: сучасне та майбутнє. / Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. - К. : РВЦ "Київський ун-т", 1997.

Карпенко В. Журналістика: основи професіональної комунікації. – К., 2002.

Квинси Маккой. Вещание без помех. - М., 2000.

Кийт М. Радиостанция. - М., 2001.

Кузнецов Г. ТВ журналистика: критерии профессионализма. – М.,2002.

Кузнецов Г. Журналист на экране. – М. 1985.

Лазутина Г.В. Основы творческой деятельностыи журналиста: Учебник для студентов вузов. – М.,2006.

Лизанчук В.В. Радіожурналістика: засади функціонування. Підручник. – Львів:ПАІС, 2000.

Любосветов Д.И. Аккустическая природа радиовещания. // Вести. МГУ. Сер. 10. Журналистика, 1997. - №3.

Ляшенко Б.П. Радио без тайн / Рассказ неизвестного диктора. - М., 1985.

Льюис Б. Диктор телевидения. – М. 1973.

Малкова Т.Н. Восприятие экспрессии человеческого лица. – М., 1981.

Мащенко І.Г. Термінологічний словник основних понять і виразів. – Запоріжжя, 2007.

Мащенко І.Г. Міфи і реалії телерадіоефіру. – Київ: Агентство ТРК, 2001.

Миронченко В.Я. Інформаційне радіомовлення України: Сторінки історії/ Дослідницький центр історії української преси. - К., 1996.

Миронченко В.Я. Основи інформаційного радіомовлення: Підручник. – К., 1996.

Муратов С.А. Диалог: телевизионное общение в кадре и за кадром. - М., 1983.

Омельяненко Ю.І. Телерадіомовлення України : шляхи становлення і розвитку. - К. : Раритет, 1997.

Основы творческой деятельности журналиста: Учебник для вузов.– М.,2000.

Отт У. Телевизионное знакомство. - М.,1992.

Почепцов Г. Имиджелогия. – М., К., 2000.

Радио - вчера, сегодня, завтра./ Тезисы научно-практической конференции. - М., 1995.

Радио: музыкальное, новостное, общественное. – М.: ФНР, 2001.

Радиожурналистика: Учеб. / Под ред.А.А.Шереля.– М.,2000.

Роберте Джо. Ток-радио завоевывает аудиторию. В кн.: Телевидение и радиовещание за рубежом. М., 1984.

Ружников В.Н. О современном радиовещании. // В диапазоне современности. - М., 1985.

Саппак В. Телевидение и мы. – М. 1988.

Скачко М. Розвиток радіо і телебачення на Україні. // Українська радянська культура: Зб.статей. - К.,1980. - С.241-264.

Станиславский К.С. Работа актера над собой: Дневник ученика. - М., 1951.

Телебачення і радіо України.Довідник. – К.: ЦМІ, 1997.

Телевизионная журналистика: Учебн. – М., 1998.

Технология телерадиожурналистики : Теорет. курс авториз. излож. / Моск. экстер. гуманит. ун-т; [Бойков Г. С.]. - М. : Акад. изд-во МЭГУ, 1994.

Тиждень мовлення. Р/с “Молода гвардія” - К.: Держтелерадіо УРСР, 1988.

Тхагушев И.Н. Современное радиовещание в системе средств массовой информации. // Система средств массовой информации России. - М., 1996.

Фихтелиус Э. Десять заповедей журналистики. – Стокгольм,1999.

Фэнг И. Теленовости: секреты журналистского мастерства. М. 1993.

Хлебородов В.А.,Олефиренко П.П. Телевидение и радиовещание. Словарь терминов. /Под ред.М.И.Кривошеева. –Эра.г.Жуковский, 1999.

Чекмишев О. Основи професіональної комунікації. Теорія і практика новинної журналістики: Підручник-практикум. – К., 2004.

Чехов М.А. Литературное наследие. - Соч. в 2 т. -Т.2.- Об искусстве актера. - М., 1995.

Шаповал Ю.Г. Поетика телевізійної журналістики: Монографія. – Львів, 2003.

Шкляр В.І. Журналістська майстерність: Поетика журналістського твору / Конспект лекцій. – К., 1995.

Шкляр В.І. Теорія і методика журналістської творчості: Конспект лекцій. – К.,1999.