Реферат: Робоча навчальна програма дисципліни "Вища освіта І Болонський процес" для студентів спеціальності "Облік І аудит" денної форми навчання

Міністерство освіти і науки України

Луцький державний технічний університет

Кафедра автомобілів


"ЗАТВЕРДЖУЮ"

Проректор з навчальної та

методичної роботи

Герасимчук З.В.

(підпис)

"____"___________2004 р.


Робоча навчальна програма

дисципліни


"Вища освіта і Болонський процес"


для студентів спеціальності “Облік і аудит”

денної форми навчання.


Укладач:

к.т.н., доцент Куць Н.Г.


Робоча навчальна програма складена

на основі навчальної програми дисципліни "Вища освіта України і Болонський процес” для вищих навчальних закладів по підготовці студентів спеціальності“Облік і аудит” денної форми навчання.

Затверджено Міністерством освіти і науки України №14/18. 2-715 від 09.04.2004р..


Рецензенти: __________________________________________________________

(науковий ступінь, вчене звання, П.І.Б. рецензентів)

__________________________________________________________


Робоча навчальна програма розглянута і затверджена на засіданні
кафедри автомобілів

Протокол № __ від “___” ______________200_ р.


Завідувач кафедри _______________ ^ Приймак О.В.


Схвалено науково-методичною комісією факультету

Протокол №___ від “___” __________________200_ р.


Голова науково-методичної комісії факультету ______________ ^ Пустюльга С.І.



Пояснювальна записка робочої навчальної програми




Вступ


Робоча навчальна програма дисципліни „Вища освіта України і Болонський процес” розрахована на осіб, які навчаються за освітньо- кваліфікаційними програмами підготовки бакалаврів.

Визначальними критеріями освіти в рамках Болонського процесу є: якість підготовки фахівців; зміцнення довіри між суб’єктами освіти; відповідність європейському ринку праці; мобільність; сумісність кваліфікацій на вузівському та після вузівському етапах підготовки; посилення конкурентоспроможності Європейської системи освіти.

Зміст програми передбачає лекції, семінарські заняття і самостійну роботу.

Форма семестрового контролю – поточне тестування; оцінка за проект; підсумковий письмовий тест.


1.2 Мета та завдання курсу


1.2.1 Викладання дисципліни має на меті ознайомити майбутніх фахів з основними завданнями, принципами та документами, прийнятими в рамках Болонського процесу. Оволодіння методами та засобами їх запровадження у вищу освіту України.


1.2.2 Задачею вивчення дисципліни є визначення умов запровадження, передбаченої Болонською декларацією, системи академічних кредитів, аналогічній Європейській кредитно-трансферній системі (ECTS); визначення умов складання змістових модулів з дисципліни; вивчення створення умов для вільного переміщення студентів, викладачів, дослідників на теренах Європи.

^ 1.3 Зв‘язки між дисциплінами


Програма побудована за вимогами кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах та узгоджена з примірною „структурою програми навчального курсу” (за вимогами ECTS), затвердженою МОН України лист №14/18, 2-715 від 09. 04.2004 р. І є самостійною дисципліною, що дає можливість визначити змістові модулі навчання з кожної дисципліни, узгоджувати кредитні системи оцінювання досягнень студента і забезпечена зовнішніми та внутрішніми державними та громадськими системами контролю якості освіти.


^ 1.4 Структура курсу.

Таблиця 1.4.1 Структура курсу дисципліни „Вища освіта України і Болонський прцес” для бакалаврів



Форма навчання

Напрям; освітньо-кваліфікаційний рівень

Курс

Семестр
Нормативні дані (х-ка навчального курсу) Форма контролю
Лекцій (год.)

Семінари (год.)

Самос-тійна робота (год.)

Всього (год.)

Залік.






магістри

5

10

10

10

34

54

-






^ 1.5 Вимоги до знань і вмінь фахівців


1.5.1 В результаті вивчення дисципліни потрібно знати:

-- шляхи модернізації вищої освіти України в Європу;

-- умови Лісабонської конвенції;

-- наявність та цінність різноманітних освітніх систем за Лісабонською угодою;

-- завдання Сорбонської декларації про створення відкритого Європейського простору;

-- принципи Болонської декларації;

-- наявність внутрішніх і зовнішніх державних систем контролю якості освіти;

-- умови Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS).


1.5.2 В результаті вивчення дисципліни потрібно вміти :

-- бути мобільним на європейському ринку праці.

-- запроваджувати в освіті принципи Болонської декларації – систему кредитів;

-- запроваджувати засоби передачі кредитів ВНЗ інших країн;

-- визначати змістові модулі;

-- запроваджувати кредитно-модульну систему організації навчального процесу в вищих навчальних закладах України.


^ 1.6 Форми контролю


При вивченні дисципліни передбачаються методи оцінювання:

-- поточне тестування;

-- оцінка за проект;

-- підсумковий письмовий тест.


1.6.1 Поточне тестування здійснюється по кожній темі двох залікових модулів першого змістового модуля (максимум 25 балів).

Оцінка за проект—це є другий змістовий модуль (максимум 40 балів).

Підсумковий письмовий тест оцінюється максимумом в 35 балів.


1.6.2 Підсумковий контроль у вигляді заліку проводиться при умові проходження слухачем всіх етапів контролю.


Таблиця 1.6.3.

Розподіл балів, присвоюваних слухачам:


Модуль 1

(поточне тестування)

Модуль 2

(проект)

Підсумковий

тест

Сума


Заліковий модуль

1

Заліковий модуль

2



40



35



100

10

15

Т1

Т2

Т3

Т4

Т5

Т6

Т7

-

2

2

2

4

5

5

5

-



^ Шкала оцінювання:


90 -- 100 балів – відмінно(А)

75 -- 89 балів – добре (ВС)

60 –74 бали – задовільно (DE)

35 – 59 балів – незадовільно з можливістю повторного складання (FX)

1 – 34 бали – незадовільно з обов’язковим повторним курсом (F).


^ 2. Тематичне планування курсу


Таблиця 2.1

Тематичне планування навчальної дисципліни для бакалаврів:


№

п/п

Назва теми

(змістового модуля)

Лекції (год.)

Прак-тич­ні (год.)

Семінарські

(год.)

Самостійна робота (год.)

Всього (год.)




Заліковий модуль 1.Європейська освітня інтеграція


1

Т1. Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави. Роль освіти в розвитку партнерства України з іншими державами.


1



-



1


4


6

2

Т2. Система вищої освіти у країнах Європи і Америки

1

-

1

6

8

3

Т3. Болонський процес, як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи. Документи Болонського процесу

1

-

1

4

6

4

Т4.Основні завдання, принципи та етапи формування зони Європейської вищої освіти

1

-

1

4

6




Заліковий модуль 2. Адаптація вищої освіти України до вимог Болонського процесу

5

Т5. Європейська система накопичення кредитів (ECTS)

2

-

2

6

10

6

Т6. Принципи, шляхи і засоби адаптації Європейської системи пере зарахування кредитів у вищу освіту України

2

-

2

4

8

7

Т7. Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у ВНЗ України

2

-

2

6

10

Всього

10

-

10

34

54



^ 3. Теоретичне планування курсу

Таблиця 3.1

Теоретичне планування курсу для бакалаврів.

№

п/п

Модулі, назва тем курсу (змістових модулів), лекційних занять та їх зміст

Час, відведе-

ний на опра-

цювання, (год.)

Бібліо-графія

1

Заліковий модуль 1. (Блок змістових модулів 1)

Європейська освітня інтеграція.

1

Лекція 1.

2




1.1


Тема 1. (Змістовий модуль1)

Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави. Роль освіти в розвитку партнерства України з іншими державами.

Європейський вибір України – невід’ємна складова її подальшого розвитку. Хронологія та коротка характеристика подій з налагодження співробітництва України і ЄС. Входження освіти і науки України у європейське інформаційне та освітнє поле.



1

Література до т. 1 з кн..[10]


[10]

ст..5-46

1.2


Тема 2. (Змістовий модуль 2)

Система вищої освіти у країнах Європи і Америки.

Формування системи вищої освіти Європейських країн. Сучасні принципи побудови та завдання вищої освіти у розвинених країнах. Організація навчання. Методи і засоби навчання.



1

Література до т. 2 з кн..[10]


[10]

ст..40-82

2.

Лекція 2

2




2.1

Тема 3. (Змістовий модуль 3).Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи. Документи Болонського процесу.

Євро інтеграція як соціально-єкономічний процес. Хронологія подій Болонського процеу.. Створення загальноєвропейського простору вищої освіти.



1


Література до т. 3 з кн..[10]


[10]

ст..129-152



2.2

Тема 4. (Змістовий модуль 4). Основні завдання, принципи та етапи формування зони Європейської вищої освіти.

Гармонізація архітектури системи європейської вищої освіти, як основне завдання Болонського процесу. Шість цілей Болонського процесу. Подальші дії для досягнення шести цілей. Європейська кредитно-трансферна система (ECTS) або інші, сумісні з нею системи. Навчання протягом усього життя. Забезпечення високоякісних стандартів вищої освіти.



1



Література до т. 4 з кн..[10]


[10]

ст..153-186




Залікой модуль 2 Адаптація вищої освіти до вимог Болонського процесу.



3

Лекція 3.

2




3.1


Тема 5. (Змістовий модуль 5) Європейська кредитно-трансферна система та система накопичення – ECTS.

Характерні особливості ECTS. Базові елементи системи. Основні документи. Загальні умови користування ЕСТS. Європейська система полегшеної шкали оцінювання навчальних досягнень студента. Сумісність різних систем оцінювання.



2

Література до т. 5 з кн..

[10]


[10]

ст..186-228




Лекція 4.

2




4.1


Тема 6. (змістовий модуль 6) Принципи, шляхи та засоби адаптації Європейської системи пере зарахування кредитів у вищу освіту України.

Узгодження і поєднання національних компонентів вищої освіти різних країн із вимогами Болонського процесу щодо створення Зони європейської вищої освіти. Передумови входження вищої освіти України до Болонського процесу. Проведення педагогічного експерименту3 щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у ВНЗ 3-4 рівнів акредитації. Основні завдання для створення умов щодо запровадження кредитно-модульної системи.





2

Література до т. 6 з кн..[10]


[10]

ст..230-265




Лекція 5

2




5.1


Тема 7. (Змістовий модуль 7) Запровадження кредитно-модульної ситеми організації навчального процесу (КМСОНП) у ВНЗ України.

Основні заходи з підготовки до впровадження КМСОНП. Поняття та визначення кредитно-модульної системи (заліковий кредит, модуль, змістовий модуль).Структура і вимоги до складання основних компонентів КМСОНП. Форми організації та методичного забезпечення навчання в КМСОНП.




2

Література до т.7 з кн..

[10]


[10]

ст..265-276

ст..279-286



^ 4. Планування семінарських занять

Планування семінарських занять для бакалаврів. Таблиця 4.1

№

п/п

Назва тем (змістових модулів) семінарських занять та їх зміст

Час, від-ведений на опра-цюван-ня, год.

Бібліогра- фія


Форма контролю (індивіду-альні навчально-дослідні завдання)


1

2

3

4

5

1.

Системи вищої освіти у країнах Європи та принципи і шляхи їх інтеграції.

Вивчення діючих в Європі систем страхування якості освіти.

Аналіз діючих в Європі механізмів визнання еквівалентності документів про освіту

.

2

[4]


[1]



Проект



2.

Формування інформаційного пакету ECTS

для ВНЗ, факультету, спеціальності (за вибором).

Складання структурно-логічних схем, навчальних планів спеціальностей, індивідуального навчального плану студента за вимогами кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

2

[2]

[6]



Проект

3

Розробка структурно-логічної схеми підготовки фахівців зі спеціальності (за вибором).

Складання навчального плану підготовки фахівців зі спеціальності (за вибором).

Формування індивідуального навчального плану студента.

Методика формування змістового модуля

дисципліни та залікового кредиту.

Розробка структури залікового кредиту курсу (за вибором).


2

[2]


[10]



Проект

4

Розробка шкал оцінювання навчальної діяльності студента та моделі моніторингу якості освіти в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

Створення шкали оцінювання навчальної діяльності студента з курсу (за вибором).


2

[2]


[10]



Проект

5

Створення порівняльних схем навчальних планів, структур залікових кредитів, змістових модулів, шкал оцінювання тощо загалом або спеціальностями і напрямами у ВНЗ різних країн Європи.


2

[6]


[10]



Проект

Всього

10









^ 5. Планування самостійної роботи


Таблиця 5.1
^ Планування самостійної роботи бакалаврів
№

п/п

Назва тем курсу (змістових модулів)
^ Час, відведе-ний на опра-цювання теми, год.
Бібліо-графія

Форми контролю

1

2
3
4

5

1

Тема 1. Євроінтеграція України, як чинник соціально-економічного розвитку держави. Роль освіти в розвитку партнерства України з іншими державами.

Ознайомлення з основними документами щодо співробітництва України та Євросоюзу



4

до теми 1

[10]

ст..19-31

поточний

1.1

Адаптація законодавства України до законодавства ЄС, як один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадського суспільства. Декларація ЄС щодо України, 1991р.; Угода про партнерство та співробітництво, 1994р.; Спільна резолюція Ради Міністрів ЄС щодо України, 1994р.; Указ Президента України №615, 1998р.; Постанова Кабінету Міністрів України №852, 1998р.та №1496, 1999р.; Матеріали Саміту ЄС – Україна 2001р., 2002р..

Науково-технічне співробітництво України та ЄС.







2

Тема 2. Система вищої освіти у країнах Європи і Америки.

Ознайомлення із принципами побудови системи вищої освіти Англії, Італії, Іспанії, Німеччини, Франції та інших країн Європейського Союзу.



6

До теми 2

[10] ст..48-82

поточний

2.1

Доступ громадян до освіти. Заклади освіти. Ступневість освіти. Кваліфікації. Академічний рік і екзамени. Навчання студентів-іноземців.







3.

Тема 3. Болонський прцес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи. Документи Болонського процесу.


4

До теми 3

[10] ст..133-153

поточний




3.1

Спільна декларація Сорбона, 25.05.1998р.); Зона європейської вищої освіти: Спільна заява європейських міністрів вищої освіти (Болонья. 18.06.1999р.); Формування майбутнього : Конвенція (Сала манка, 29.03.2001р.); Комюніке зустрічі європейських міністрів (Прага, 18.05.2001р.); Комюніке конференції міністрів (Берлін, 19.09.2003р.).










4.

Тема 4. Основні завдання, принципи та етапи формування зони європейської вищої освіти.


4

До теми 4

[10]с

т.186-230







4.1

Визначальні властивості оєвропейсь-кої вищої освіти: якість, конкурентоспроможність, довіра, сумісність структури освіти, мобільність, привабливість, сприяння європейського підходу до вищої освіти. Заснування та формування Зони європейської вищої освіти. Загальні умови користування ECTS













5

Європейська кредитно-трансферна та накопичувальна система.



6

До теми 5 [10]

ст.186-208







5.1

Кредити ЕСТS. Призначення кредитів. Присвоєння кредитів студентам. Перезарахування кредитів. Координатор ЕСТS Інформаційний пакет. Структура курсу з присвоєння ступенів. Основні завдання кредитно-модульної системи організації навчання.













6

Принципи, шляхи і засоби адаптації ECTS у вищу освіту України.


4

До теми 6[10]ст 230-263







6.1

Завдання щодо вдосконалення вищої освіти України у контексті вимог Болонського процесу. Освітньо-кваліфікаційні рівні в Україні. Сприяння Європейській співпраці в галузі гарантій якості освіти. Підвищення мобільності через подолання перешкод.
















7

Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП) у ВНЗ України.Вивчення нормативних та інструктивних матеріалів МОН України щодо запровадження КМСОНП.
4
До теми 7

[10]

ст..265-335

Поточний

7.1

Поняття про кредитно-модульну систему організації навчального процесу: заліковий кредит як одиницю виміру навчального навантаження; модуль як задокументовану завершену частину освітно-професійної програми; змістовий модуль як систему поєднання навчальних елементів, відповідних певному начальному навантаженню.










Всього:
12








6. Перелік питань для поточного тестування для кожної теми.

Тема 1.

1. Чи правильний вибір нашої держави – на європейську інтеграцію?

2. Які рекомендації парламентських слухань про взаємовідносини та співробітництво України та ЄС?

3. Умови спільної стратегії Європейської Ради щодо України і Європейського Союзу, схвалені у м. Гельсінкі в 1999р.

4. Мета стратегії зближення ЄС і України.

5. Хронологія подій із налагодження співробітництва України та ЄС.

6. Основні практичні кроки України в європейській інтеграції.

7. Головні завдання Закону України „ Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства ЄС”.

8. Програма науково-технічного співробітництва України ти ЄС.

9. Інструменти реалізації Проекту прогрвми Європейських спільних дослідницьких центрів.

10. Основні елементи нової стратегії євроінтеграції.

11. Шляхи підвищення рівня загальної освіти та професійної кваліфікації в Україні.

12. Проекти, які отримали гранти за програмою ТЕМПУС.


Тема 2.

1. Дві основні тенденції структури світової вищої освіти.

2. Принципи формування системи вищої освіти Великобританії:

а) доступ громадян до освіти;

б) академічний рік ти екзамени;

в) кваліфікації4

г) навчання студентів-іноземців.

3. Принципи формування вищої освіти Іспанії:

а) ступневість освіти;

б) кваліфікації;

в) організація навчання, академічний рік та екзамени;

г) навчання студентів-іноземців.

4. . Принципи формування вищої освіти Італії:

а) доступ громадян до освіти;

б) організація навчання, академічний рік та екзамени;

в) кваліфікації, визнання закордонної кваліфікації;

г) навчання студентів-іноземців.

5. Принципи формування вищої освіти Німеччини:

а)заклади світи;

б) академічний рік та іспити;

в) ступневість освіти, кваліфікації.

6. Принципи формування вищої освіти Польщі:

а) заклади освіти;

б) доступ громадян до освіти;

в) академічний рік та екзамени;

г) визнання закордонних кваліфікацій;

д) мовні вимоги.

7. Вища освіта Росії:

а) доступ громадян до освіти;

б) організація навчання, академічний рік та екзамени;

в) кваліфікації, визнання закордонних кваліфікацій;

г) навчання студентів-іноземців.

8. Вища освіта Франції:

а) доступ громадян до освіти;

б) кваліфікації;

в) організація навчання, академічний рік та екзамени;

г) кваліфікації, визнання закордонних кваліфікацій;

9. Вища освіта США:

а) сучасні принципи її побудови;

б) академічний рік та екзамени;

в) кваліфікації;

г) навання студентів-іноземців.

10. Вища освіта Японії:

а) сучасні принципи її побудови;

б) академічний рік та екзамени;

в) кваліфікації;

г) навання студентів-іноземців.

11. Вища освіта України:

а) історія освіти;

б) структура;

в) управління освітою;

г) академічний рік та екзамени;

д) кваліфікації;

є) навання студентів-іноземців.

12. На чому ґрунтується порівняльний аналіз систем вищої освіти у країнах Європи?


Тема 3.

Шість ключових позицій щодо створення Європейського освітньо

го та наукового простору.

2. Хронологія подій Болонського процесу.

3. Мета Сорбонської декларації 25.05.1998р..

4. Булонська конвенція 19.06.1999р. про зону європейської вищої освіти.

5. Форум майбутнього. Сала манка 30.03.2002р..

6. Комюніке зустрічі міністрів 19.05.2001р. в м. Прага.

8. Створеннят загальноєвропейського простору вищої освіти 20.09.2003р. в м. Берліні.

Тема 4.

1.Умови створення порівняльної системи ступенів.

2. Загальні компетенції.

3. Спеціальні компетенції.

4. Моделі розподілу навчального навантаження за типами курсів, рівнями ти модульми.

5. Розподіл кредитів.

6.Основні завдання освітніх і педагогічних іновацій.

7. Завдання освітнього простору.

8. Загальні принципи управління якістю підготовки фахівців у ВНЗ.

9. Особливості системи оцінки освіти у країнах Європи та Америки.

10. Особливості системи оцінки освіти у країнах Східної Європи та СНД.

11. Академічне та професійне визнання.

12. Вказівки щодо створення додатку до диплома.


Тема 5.

1. Для чого розроблено Європейську кредитно-трансферну систему?

2. Загальна характеристика ЕСТS.

3. Загальні умови користування ЕСТS.

4. Кредити ЕСТS.

5. Призначення кредитів ЕСТS.

6. Присвоєння кредитів ЕСТS.

7. Пере зарахування кредитів ЕСТS.

8. Координатор ЕСТS.

9. Інформаційний пакет, перелік його елементів.

10. Як складається інформаційний пакет?

11. Що входить до анкети-заяви та угоди про навчання?

12. Шкала оцінювання.

13. Переваги та проблеми ЕСТS.


Тема 6.

1. Стратегічні завдання розвитку освіти України.

2. Завдання для досягнення стратегічної мети.

3. Завдання щодо удосконалення вищої освіти України у контексті вимог Болконського процесу.

4. Першочергові кроки щодо запровадження кредитно-модульної ситеми в Україні.

5. Умови формування інноваційного освітнього середовища.

6. Підходи до формування підготовки фахівців.

7. Науково-методичне забезпечення навчального процесу.

8. Індивідуальне навчальнео-дослідне завдання.

9. Інформатизація навчального процесу.

10. Ступенева освіта в Україні.

11. Вимоги до сприяння європейської співпраці в галузі гарантій якості освіти.

12.Мобільність.


Тема 7.

1. Програма дій щодо реалізації положень Болонської декларації.

2. Заходи щодо реалізації положень Болонської декларації.

3. Програма проведення педагогічного експерименту щодо впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

4. Тимчасове положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі.

5. Рекомендації щодо впровадження КМСОНП.


^ 7. Перелік питань для підсумкового письмового тесту.

1. Яка з орієнтацій стратегічного курсу України до Європейського союзу не відповідає цілям Болонського процесу?

1 входження до єдиної сім’ї європейських народів

2 перехід до закритого демократичного суспільства

3 повернення до європейських політичних традицій

4 повернення до європейських культурних традицій

5 вагомий стимул успіху економічної та політичної трансформації


2. До основних фундаментальних цінностей Європи не відносяться:

1 свобода одержання освіти будь-якого рівня

2 парламентаризм та права людини

3 права національних меншин

4 свобода одержання освіти

5 лібералізм


3. Який з названих документів найбільш потребує корегування у зв’язку з приєднанням України до Болонського процесу

1 Закон України «Про вищу освіту» (2002)

2 Закон України «Про освіту» (2002)

3 Національна доктрина розвитку освіти (2002)

4 Державна програма розвитку вищої освіти на 2005-2007 роки

5 рішення колегії Міністерства освіти і науки України «Про прведення педагогічного експерименту…» (2003)


Приєднання України до Болонського процесу буде сприяти, в першу чергу, розвитку:

1 України та її системи вищої освіти

2 ЄС у противагу американській системі вищої освіти

3 кожного громадянина Європи

4 кожного громадянина України

5 європейської вищої освіти


Чи буде сприяти приєднання до Болонського процесу підвищенню якості вищої освіти в Україні?

1 так

2 ні

3 частково

4 якість освіти погіршиться

5 освіта набере нового рівня розвитку


6. Особливість навчання студентів у ВНЗ США:

1 чітка регламентація навчального процесу

2 обов’язковість вступного випробовування

3 відсутність фіксованого терміну навчання

4 всі вузи приватні

5 висока якість підготовки у всіх вузах


7. Тривалість бакалаврської підготовки у ВНЗ Канади:

1 3 роки

2 3,5 роки

3 4 роки

4 4,5 роки

5 5 років


8. У Великобританії ВНЗ переважно:

1 приватні

2 муніціпальні

3 державні

4 недержавні

5 громадські


9. До французького ВНЗ «довгого циклу» можна вступити за наявності:

1 атестата про середню освіту

2 диплома бакалавра

3 стажу практичної діяльності

4 без попереднього добору на ступінь бакалавра

5 диплома бакалавра і стажу практичної діяльності


10. Для вступу в університети Німеччини найкраще:

1 закінчити коледж довузівської підготовки

2 скласти вступні випробування

3 атестат про закінчення середньої школи

4 не складати вступні випробування

5 пройти співбесіду


11. Болонський процес було започатковано у :

1 1996р.

2 1997р.

3 1998р.

4 1999р.

5 2001р.


12. Поштовхом для народження Болонського процесу стало:

1 створення Європейського союзу

2 занепад вищої освіти Європи

3 відставання європейської освіти і науки від США

4 політичні мотиви

5 бажання Європи випередити США в освіті


13. Передісторією Болонському процесу є:

1 Велика Хартія Університетів

2 Лісабонська конвенція

3 Сорбонська декларація

4 Веймарська зустріч

5 Болонська конвенція


14. Реалізація освітньої концепції Болонського процесу полягає в:

1 запровадженні загальноєвропейського диплому про вищу освіту

2 створення єдиного європейського ринку праці

3 запровадження єдиних європейських стандартів вищої освіти

4 створення єдиної Європейської зони вищої освіти

5 створення єдиного Європейського союзу вищої освіти


15. Головне із завдань Європейської зони вищої освіти:

1 забезпечити якісний рівень вищої освіти

2 забезпечити працевлаштування випускників ВНЗ на європейському ринку праці

3 забезпечення вільної міграції студентів

4 створити умови для вільного проживання студентів у країнах Європи

5 створити умови для навчання протягом усього життя


16. Єдиний Європейський простір вищої освіти не передбачає:

1 введення двоциклового навчання і кредитної системи

2 розширення мобільності та забезпечення працевлаштування випускників

3 формування контролю якості освіти

4 забезпечення конкурентоспроможності випускників на загальноєвропейському просторі вищої освіти

5 створення єдиного Європейського ринку праці


17. Двоциклова система навчання передбачає підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями:

1 бакалавр та спеціаліст

2 спеціаліст та магістр

3 бакалавр та магістр

4 магістр та доктор

5 бакалавр та доктор


18. Тривалість першого циклу навчання в ЕСТS:

1 3 роки

2 3,5 роки

3 3-4 роки

4 4 роки

5 5років


19. Після закінчення навчання по Болонським вимогам випускникам ВНЗ видають:

1 національний диплом

2 диплом європейського зразка

3 спеціальний додаток до національного диплому

4 національний диплом і диплом європейського зразка

5 спеціальний диплом нового зразка


20. Гарантом якості вищої освіти у Болонському процесі є:

1 Міністерство освіти

2 держава

3 Європейський союз

4 вищий навчальний заклад

5 ринок праці


Основні принципи Болонської декларації

1 демонстрування досягнень університетів

2 університет – автономія з відповідальністю

3 освіта – як відповідальність перед суспільством

4 вища освіта ґрунтована на наукових дослідженнях

5 організація диверсифікації


Для інтеграції в Європейський простір вищої освіти Україна повинна:

1 використовувати існуючі стандарти освіти

2 розробити нові стандарти освіти

3 узгодити існуючі стандарти з діючими в ЕСТS:

4 прийняти стандарти ЕСТS

5 розробити нові стандарти з урахуванням європейських вимог


ЕСТS не є складовою частиною:

1 програми ТЕМПUS

2 програми ІРАЗМЕС

3 програми СОКРАТЕС

4 програмою Європейської економічної зони

5 програмою NORIC


До ключових елементів ЕСТS не відноситься:

1 інформація стосовно навчальних програм

2 взаємна угода між закладом-партнером і студентом

3 використання кредитів, що визначають навчальне навантаження

4 заява навчального контракту та перелік оцінок дисциплін

5 структура навчальних програм


25. Основні зобов’язання начального закладу за умови користування ЕСТS:

1 призначення координаторів від закладу і факультетів

2 призначення кураторів індивідуальних навчальних планів студентів

3 випуск інформаційного пакета щодо навчального закладу

4 забезпечення викладачів навчально-методичною літературою

5 призначення кредитів ЕСТS для блоків курсу


26. ЕСТS не забезпечує прозорість через такий засіб:

1 інформаційний пакет

2 навчальний контракт (угода)

3 перелік оцінок дисциплін

4 кредити

5 індивідуальний план


27. Кредити ЕСТS -- це:

1 числовий еквівалент оцінки

2 відображення кількості роботи, потрібної для завершення академічного року

3 навчальне навантаження студента

4 числовий показник успішності навчання

5 відповідність програми на період навчання за кордоном


28. Навчальне навантаження студента на один навчальний рік в ЕСТS складає:

1 30 кредитів

2 60 кредитів

3 120 кредитів

4 180 кредитів

5 240 кредитів


29. Кредит ЕСТS має відображати години, які відведено на:

1 аудиторні заняття

2 аудиторні заняття та самостійну роботу

3 самостійну роботу та індивідуальне науково-дослідне завдання

4 аудиторні та факультативні заняття

5 усі види навчальної діяльності студента


30. Кредит ЕСТS складає:

1 18-25 годин

2 30 годин

3 36 годин

4 54 години

5 60 годин


31.Кому не призначаються кредити?

1 студентам

2 розділам курсу

3 факультативним розділам курсів

4 для офіційної тривалості навчання за програмою

5 повному курсу


32. Призначення інформаційних пакетів для:

1 забезпечення студентів практичною інформацією

2 сприяння прозорості навчальних програм

3 планування навчання студентів з інших ВНЗ

4 орієнтації студентів на вибір потрібних дисциплін

5 використання як довідника для потенційних партнерів


33. Переваги ЕСТS:

1 фрагментація знань і сегментації процесу навчання

2 автономність і диверсифікація

3 розширення вибору для навчання за кордоном

4 гарантує академічне визнання

5 покращує якість навчального процесу


34. Мета забезпечення мобільності студентів:

1 доступ до якісної вищої освіти

2 доступ до освітніх послуг

3 доступ до навчальних можливостей

4 конкурентоспроможність

5 можливість працевлаштування в Європі


35. За рахунок яких коштів не можна забезпечити мобільність студентів?

1 підтримуючих програм

2 особистих

3 вищого навчального закладу

4 державних

5 всіх разом


36. Стратегічні завдання розвитку освіти України:

1 суттєво скоригувати спрямованість освітнього процесу

2 модернізація освіти

3 переведення матеріально- технічної бази на сучасний рівень

4 мовний прорив в освіті

5 відсутність системи підвищення кваліфікацій


37. Для вищої школи України в контексті Болонського процесу необхідно:

1 активізувати роботу щодо критеріїв оцінки якості освіти

2 запровадити додаток до диплому

3 покращити ефективність наукових досліджень

4 зменшити попит на наукоємну вітчизняну продукцію

5 розробити дієвий захист інтелектуальної власності в освіті


38. Формування інноваційного освітнього середовища в ВНЗ у контексті вимог Болонського процесу полягає в:

1 підготовці висококваліфікованих фахівців

2 комп’ютеризації

3 самостійності навчання

4 творчій активності

5 інтеграції освітньої діяльності в світовий інформаційний простір


39. Роль куратора академічної групи в умовах Болонського процесу:

1 ознайомлення студентів з нормативно-методичними матеріалами організації навчального процесу

2 допомога в формуванні індивідуального навчального плану студента

3 проведення індивідуальної та групової виховної роботи

4 контроль за реалізацією індивідуального плану студента

5 подання пропозицій декану (директору) щодо переведення студента на наступний курс та на заохочення студента


Подальшому розвитку ідей Болонського процесу в Україні будуть сприяти:

1 поліпшення фінансового стану освітянської галузі

2 підвищення рівня якості підготовки абітурієнтів у середній школі

3 впровадження європейських норм і стандартів у вищу освіту

4 створення нових робочих місць

5 виділення коштів на фінансування наукових досліджень


Головна підстава для запровадження КМСОНП в українських ВНЗ:

1 перспективи вступу до ЄС

2 умови вступу до Світової організації торгівлі

3 політичні мотиви

4 рішення європейської комісії

5 приєднання до Європейського простору вищої освіти


Впровадження КМСОНП має за м