Реферат: Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки 0305 економіка та підприємництво

Форма № Н - 3.03

Затверджено наказом МОН України

від “___” ___________ 20 __ р. №___


Львівський національний університет імені Івана Франка

(повна назва вищого навчального закладу)


Кафедра філософії


“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор з навчальної роботи


___________________________

“______”_______________2010 р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Філософія

(шифр і назва навчальної дисципліни)


напряму підготовки 0305 – економіка та підприємництво

(шифр і назва напряму підготовки)


для спеціальності міжнародна економічна теорія 6.030.503

(шифр і назва спеціальностей)


Економічний факультет

(назва інституту, факультету, відділення)


^ Кредитно-модульна система

організації навчального процесу


Філософія

(назва дисципліни)

Робоча програма навчальної дисципліни для студентів

за напрямом підготовки 0305 – економіка та підприємництво.

2010 р. 23 с.


Розробник: Рижак Людмила Віталіївна, доцент, кандидат філософських наук


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри філософії


Протокол № ___ від. “____”________________2010 р.


Завідувач кафедрою філософії


___________________ ( Карась А.Ф. )

(підпис) (прізвище та ініціали)

“_____”___________________ 2010 р.


Схвалено методичною комісією напряму 0301 – філософія

(шифр, назва)

Протокол № ___ від. “____”________________2010 р.


“_____”________________2010 р. Голова _______________ ( Мельник В.П. )

(підпис) (прізвище та ініціали)


Ó Людмила Рижак, 2010

Ó Львівський національний

університет ім. І. Франка, 2010

^ 1.Опис навчальної дисципліни
“Філософія”



Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання




Кількість кредитів – 3

Галузь знань

0305 – економіка та підприємництво

(шифр, назва)

Нормативна


Модулів – 2

Напрям

0305 – економіка та підприємництво

(шифр, назва)

^ Рік підготовки:

Змістових модулів – 2

Спеціальність:

Міжнародна економічна теорія 6.030.503

2-й







Семестр

Загальна кількість годин –108

III-й




Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 3

самостійної роботи студента – 3

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр


36 год.




Cемінарські

18 год.




^ Самостійна робота

54 год.




ІНДЗ:

Вид контролю: іспит


Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання 3 :3


^ 2.Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета: Сформувати в нової генерації української інтелігенції світорозуміння, адекватне мисленню та завданням, що стоять перед людством у ХХІ ст. Сприяти гуманітаризації вищої освіти.

Завдання: Розвинути здатність до теоретичного мислення, сприяти формуванню загальної культури особистості, ознайомити майбутнього спеціаліста з широким колом філософських напрямів, принципів і понять, збагатити його суспільно-політичну ерудицію. Формувати методологічну основу для інтегрального підходу до вивчення як загальнонаукових, так і спеціальних дисциплін.


В результаті вивчення даного курсу студент повинен

ЗНАТИ:

специфіку філософоського знання та його структуру;

спільні та відмінні риси філософії, релігії та міфології як типів світогляду;

спільні та відмінні риси філософії та науки;

функції філософії;

філософські традиції: раціоналізм та ірраціоналізм;

основні онтологічні парадигми;

основні гносеологічні парадигми, моделі пізнання та знання;

класичну, некласичну, постнекласичну моделі науки;

філософські підходи до аналізу мови: аналітичний, феноменологічний, структуралістський;

парадигми соціальної філософії;

проблематику філософської антропології, субстанційні та функціональні концепції людини;

парадигми культуро-цивілізаційного поступу людства.


УМІТИ:

працювати з філософською літературою (книгами, словниками та іншими джерелами інформації);

логічно мислити, послідовно та аргументовано розвивати свою думку, відрізняти істотне від другорядного;

застосовувати філософський категоріальний апарат в процесі прийняття рішень та визначенні оптимальних шляхів їх ефективної реалізації;

формулювати на теоретичному рівні світогядні проблеми та здійснювати пошук шляхів їх розв’язання;

аргументувати свою світоглядну позицію;

чітко висловлювати думки в процесі спілкування і вести коректно полеміку;

аналізувати буттєві проблеми на теоретичному рівні;

застосовувати філософську методологію до розв’язання екзистенційних проблем;

свідомо використовувати гносеологічні моделі у фаховому пізнанні;

свідомо застосовувати філософську методологію інтепретації у фаховій діяльності;

критично мислити, переосмислювати особистісні вартості;

аналізувати та розуміти значення своєї фахової діяльності для національного відродження України;

бачити перспективи культуро-цивілізаційного поступу України.



^ Міжпредметні зв’язки: (економічний)


Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. Нормативна навчальна дисципліна “Філософія” є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” спеціальності “міжнародна економічна теорія”. Знання з курсу “Філософії” виконує загально світоглядну й методологічну функцію при вивчення гуманітарних та спеціальних економічних дисциплін на 2–4 курсах, зокрема “Політології”, “Правознавства”, “Економічної психології”, “Господарського законодавства”, “Економіки України”, “Теорії економічного аналізу”, “Менеджменту”, “Маркетингу” та інших. Викладання курсу “Філософії” використовує знання з таких дисциплін як “Історія України”, “Культурології”, “Соціології і психології”, “Макроекономіки”, “Історії економічних учень”, “Інформатики”.


^ Тема 1. Філософія, її предмет та науковий статус пов’язана з курсами “Культурології”, “Соціології і психології” та “Інформатики”; їх виникнення у контексті філософського знання та становлення як самостійних дисциплін. Знання цієї теми є базовими для з’ясування об’єкта і предмета курсів: “Економічна психологія”, “Політологія”, “Правознавство”; розуміння відмінності між предметом філософії та спеціальними економічними дисциплінами: “Економіка України”, “Економіка підприємства”, “Менеджмент”, “Маркетинг” та інших.


^ Тема 2. Філософія. Світогляд. Культура. У цій темі використовуються знання, отримані студентами в курсі “Історія України” та “Культурології”, зокрема особливостей національних вірувань, традицій, звичаїв, міфологічних уявлень і світоглядних принципів, рис українського характеру, синкретизму міфологічного та християнського світогляду тощо. Знання з цієї теми є засадничими для вивчення курсів “Економічної психології”, “Економіки України”.

^ Тема 3. Стародавня філософія: становлення філософських традицій. У висвітленні цієї теми використовуються знання з курсів: “Історії економічних учень” та “Культурології”. Знання філософсько-світоглядних традицій у культурі Сходу і Заходу слугує методологічною засадою у вивчення таких спеціальних дисциплін “Історія економіки та економічної думки”, “Економіка України”, “Мікроекономіка”.


^ Тема 4. Буття світу та людини в античній філософії охоплює майже тисячолітній відтинок існування грецької а потім римської філософії. Освоєння цієї теми важливе для вивчення курсів “Політології”, “Правознавства”, “Господарського законодавства”, окремих розділів спеціальних економічних дисциплін: “Облік фінансів”, “Облік торгових операцій”, “Державний і фінансовий контроль” та інші.


^ Тема 5. Буття Бога , світу та людини у філософії доби Середньовіччя та Відродження охоплює майже тисячолітній відтинок існування західноєвропейської філософії у контексті зародження та утвердження християнського віровчення. У цій темі використовуються знання з курсів “Культурології”, “Політекономії”, “Макроекономіки”. Освоєння цієї теми важливе для вивчення курсів “Правознавства”, “Господарського законодавства”, “Політології”, окремих розділів спеціальних економічних дисциплін “Фінанси”, “Аналіз господарської діяльності”.


^ Тема 6. Проблема субстанції та Абсолюту в новочасній філософії. Ця тема розкриває процеси секуляризації наукового знання в XVI–XVII ст. У зв’язку з цим філософія пропонує ідею Абсолюту, виходячи з якої досягається цілісність розуміння буття. Знання філософсько-субстанційних традицій у культурі Заходу слугує методологічною засадою у розумінні процесів становлення спеціальних дисциплін: “Статистика”, “Фінанси”, “Облік фінансів”, “Облік торгових операцій”, “Державний і фінансовий контроль” та інші.


^ Тема 7. Проблеми онтології у філософії ХХ ст. репрезентує сучасні підходи до розуміння буття світу й людини: субстанційний, структурний, функціонально-процесуальний, смисловий. Знання з цієї теми, її категоріального апарату – час, простір, процес, подія, структура, цінність тощо – слугує формуванню у студентів структурно-функціонального підходу стосовно вивчення економічних дисциплін “Організація і методи аудиту”, “Облік фінансів”, “Облік торгових операцій”, “Державний і фінансовий контроль” тощо.


^ Тема 8. Філософські традиції в Україні пов’язана з курсом “Історія України”, передовсім Княжої доби та доби Козаччини. Отримані філософські знання слугують світоглядно-ціннісною засадою у вивченні таких спеціальних дисциплін: “Економіка України”, “Фінанси”, “Статистика”, “Облік фінансів”, “Облік торгових операцій”, “Державний і фінансовий контроль”, враховуючи досвід економічних відносин в історії України .


^ Тема 9. Проблеми гносеології в історії філософії. Тема 10. Моделі пізнання та наукового знання в сучасній філософії. Ці теми розкривають розуміння феномену мислення, його категоріального апарату; специфіку загальнологічних методів пізнання: індукції, дедукції, аналогії, узагальнення, абстрагування; принципи пізнання та перевірки істинності отриманого знання. Вивчення цих тем слугує пізнавально-методологічною основою для вивчення курсів: “Економіка України”, “Фінанси”, “Статистика”, “Облік фінансів”, “Облік торгових операцій”, “Державний і фінансовий контроль”.


^ Тема 11. Моделі розвитку науки: класична, некласична, постнекласична парадигми реконструює процес розвитку наукового знання від класичного до некласичного і постнекласичного; знайомить із емпіричними та теоретичними методами наукового пізнання; розкриває специфіку емпіричного та теоретичного рівня функціонування науки. Знання з цієї теми слугує розумінню двох рівнів функціонування як гуманітарних, так і спеціальних економічних дисциплін та їхньої специфіки щодо об’єктів і методів дослідження, зокрема дисциплін – “Правознавство”, “Економічна психологія”, “Політологія”, “Теорія бухгалтерського обліку”, “Теорія економічного аналізу”, “Менеджмент”, “Маркетинг”, “Облік і аудит”.


^ Тема 12. Методологія гуманітарного пізнання та знання розкриває історію та теорію розуміння гуманітарних текстів і гуманітарного досвіду в контексті європейської та української культури. Знання з цієї теми слугує розумінню принципів класичного та некласичного підходу до інтерпретації гуманітарних текстів; необхідності набуття економістами як мовного таланту так і психологічного; розрізненню методів інтерпретації, реінтерпретації, дивергенції та конвергенції. Освоєння цієї теми важливе для вивчення курсів: “Правознавство”, “Господарське законодавство”, “Політологія”; спеціальних економічних дисциплін: “Управління обліком”, “Державний і фінансовий контроль” тощо.


^ Тема 13. Субстанційні концепції людина в сучасній філософії. Тема 14. Функціональні концепції людини: духовний вимір. Ці теми презентують сучасні концепції людини, соціальну детермінацію її поведінки та вчинків, роль суб’єктивних чинників у життєдіяльності особи. Знання із цих тем дає змогу зрозуміти свідомі та підсвідомі мотиви вчинків та поведінки людини. Ці теми слугують пізнавально-методологічною основою для вивчення “Економічної психології”, “Правознавства”, “Управління обліком” тощо.


^ Тема 15. Соціальна філософія: історія та сучасність пов’язана з курсами “Соціологія і психологія” та “Історія України”. Спираючись на ці знання, у темі аргументується відмінність між науками про державу і суспільство та соціальною філософією, специфікою її цілісного розуміння суспільства; розкривається виникненням і конституюванням соціології як самостійної науки; розглядаються субстанційний та структурно-функціональний підходи до розуміння природи суспільства та його функціонування. . Знання цієї теми є базовими для вивчення курсів: “Правознавство”, “Економічна психологія”, “Політологія”, “Фінанси”, “Статистика”, “Управління обліком”, “Державний і фінансовий контроль”.


^ Тема 16. Філософія національної ідеї в Україні (ХІХ–ХХІ ст. ) пов’язана з курсами “Історія України” та “Культурологія”, передовсім доби Романтизму та новітньої доби (ХХ ст.). У темі викладено підходи до формування української національної ідеї – самостійної і незалежної України як державницької нації. Отримані знання з цієї теми слугують світоглядно-ціннісною засадою у вивчення таких спеціальних дисциплін “Економіка України”, “Економіка підприємства”, “Господарське законодавство”, “Фінанси”, “Статистика”, “Управління обліком”, “Державний і фінансовий контроль” та розуміння економічних відносин в Україні.


^ Тема 17. Культура і цивілізація У висвітленні цієї теми використовуються знання з курсів “Культурологія” та “Історія України”. У темі викладено підходи до розуміння культури в ХХ ст.: натуралістичний, соціологічний та аксіологічний. З’ясовано роль традицій і духовної спадщини у функціонування та розвої національної культури. Розкрито вплив цивілізаційних тенденцій на розвиток національних культур; обґрунтовано шлях діалогу культур як їхнього успішного функціонування в сучасному динамічному та взаємопов’язаному світі. Освоєння цієї теми важливе для вивчення курсів “Правознавства”, “Політології”; спеціальних економічних дисциплін: “Міжнародна економіка”, “Менеджмент”, “Маркетинг” тощо.


^ Тема 18. Глобалізація та перспективи сталого розвитку людства репрезентує сучасні глобалізаційні тенденції, конституювання на розширення Євросоюзу на принципах федералізму. Розкрито глобальні загрози цілісного виживання людства в ХХІ ст.: нерівномірність соціально-економічного розвитку країн і регіонів, нераціональне використання ресурсів, надмірне демографічне навантаження на довкілля та катастрофічне забруднення довкілля. Проаналізовано концепцію сталого розвитку та його імперативи: екологічної безпеки та соціально-економічної гармонії. Опанування цієї теми необхідне для вивчення та розуміння необхідності запровадження не лише дисципліни “Екологічне право”, а розробки “Екологічної Конституції Землі”. Знання з цієї теми важливі для вивчення курсів “Правознавство”, “Міжнародна економіка”, “Економіка України”.


^ 3. Програма навчальної дисципліни

^ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ I Філософська думка в контексті культурно-історичного поступу

Тема 1. ФІЛОСОФІЯ, ЇЇ ПРЕДМЕТ І НАУКОВИЙ СТАТУС


Філософія в системі теоретичного знання. Передумови виникнення філософського знання. Визначення філософії. Філософія і мудрість. Характерні риси філософського мислення. Специфіка предмету філософії та його історична еволюція. Структура філософського знання. Онтологія, гносеологія, аксіологія. Основні філософські проблеми.

Філософія і наука: спільні та відмінні риси. Філософські та наукові методи. Науковий статус філософського знання.

Функції філософії: світоглядна, методологічна, критична, комунікативна, прогностична. Гуманістичний дух філософії. Значення філософії для людини.


^ Тема 2. ФІЛОСОФІЯ. СВІТОГЛЯД. КУЛЬТУРА


Поняття світогляду, його зміст та структурні рівні. Світогляд як осмислення світу людиною. Взаємозв'язок світогляду, філософії та культури. Філософія та світогляд. Західна та Східна традиції філософування.

Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія та їх функції. Філософія як теоретично обґрунтована система світоглядних знань. Співвідношення філософії, науки, мистецтва та релігії. Прикладні теми філософії.

Поняття культури. Вартості культури. Культура як джерело світоглядного знання. Культура та особливості національного світобачення. Культурні традиції та їх зародження. Філософія як рефлексія духовності в культурі. Філософія і національність. Риси національної філософії.

^ Тема 3. СТАРОДАВНЯ ФІЛОСОФІЯ: СТАНОВЛЕННЯ ТРАДИЦІЙ


Культурні джерела філософських ідей у Давній Індії. Світоглядна модель давньоіндійської культури та космо-психічне сприймання світу. Філософія як пошук гармонії Універсуму і суб’єктивного духу. Ірраціонально-духовна традиція давньоіндійської філософії. Філософські школи. Буддизм.

Своєрідність давньокитайської культури та космо-соціальне сприймання світу. Роль влади в осягненні таємниць буття та Універсуму. Ірраціонально-прагматична традиція давньокитайської філософії. Конфуціанство. Легізм. Даосизм.

Особливості давньогрецького міфологічного світогляду. Раціонально-теоретична традиція давньогрецької філософії. Зміст моральної філософії Сократа. Метод філософування.

^ Тема 4. БУТТЯ СВІТУ ТА ЛЮДИНИ В АНТИЧНІЙ ФІЛОСОФІЇ


Особливості античної “софійності” як передумови європейського світогляду. Космоцентризм давньогрецької філософії. Різновиди моністичних учень у досократівській філософії. Тлумачення універсальної основи світу в Мілетській школі. Геракліт як виразник переходу від міфологічного світосприймання світу до філософського. Вихідні принципи філософії Геракліта: панта рей; Бог-вогонь; принцип Логосу як вогню, бога, знання, закону. Проблеми сталості та розумного порядку Всесвіту (Парменід). Натуралістична концепція дійсності (Демокріт та школа атомістів). Апорії Зенона: до парадоксів концепції руху. Символіка чисел у піфагорійців як шлях до теоретичного філософського світогляду. Вчення про буття в Елейській школі.

Класична антична філософія: основні філософські орієнтири. Парадигма “людини як міри всіх речей”.

Онтологічний дуалізм Платона та Аристотеля. Вчення про ідеї та людину в Платона. Дуалізм душі і тіла. Теорія анамнези. Теорія чотирьох цнот та концепція любові. Доктрина неоплатонізму в історії філософії. Філософія Аристотеля: предмет, вчення про причини, телеологізм. Гіломорфізм – дуалізм матерії та форми. Космологічне пояснення першопричини. Три види душі. Евдеймонія як найвище добро людини. Естетичні аспекти філософії Аристотеля: мімезис та катарсис.

Соціально-політичні ідеї Платона та Аристотеля. Суспільно-політична модель ідеального державного устрою в Платона. “Людина як політична тварина” та поняття “доброго громадянина” у Аристотеля.

Еллінська філософія. Обґрунтування внутрішньої свободи людини та її щастя у стоїків (Сенека), епікурейців (Епікур), скептиків (Пірон), кініків (Діоген). Морально-етична проблематика долі людини в Стародавньому Римі (Цицерон, Марк Аврелій).


Тема 5. БУТТЯ БОГА, СВІТУ ТА ЛЮДИНИ У ФІЛОСОФІЇ

^ CЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ТА ВІДРОДЖЕННЯ


Теоцентризм як духовна парадигма середньовічного світогляду. Монотеїстична суть Біблії та християнська аксіологія. Природа і людина як витвір Бога. Християнство як релігія любові, добра і правди. Витоки середньовічної філософії. Християнізація платонізму та християнський аристотелізм. Ірраціоналізм християнського містицизму.

Особливості гностичних та маніхейських поглядів про божественну, філософську й людську правди (Оріген, Псевдо-Діонісій Ареопагіт, Боецій).

Патристика та її проблематика. Філософія неоплатонізму про субстанцію: Єдине, Розум, Світову душу. Вчення про душу та шлях пізнання істини в А. Августина. Філософське вчення св. Августина про душу та шлях пізнання істини. Співвідношення вічності і часу. Історія суспільства як моральна еволюція. Проблема свободи й призначення людського життя.

Риси та основна проблематика схоластичної філософії. Загальна характеристика філософської проблематики у вченнях Ансельма Кентерберійського, Росцеліна, Абеляра, Еріугени, Авероеса, Дунса Скота, В. Окама. Полеміка навколо універсалій. Реалізм і номіналізм. Теоцентризм схоластики Т. Аквінського. Істини розуму та істини об’яву. Філософія як “служниця теології”. Логічний доказ існування Бога. Мораль і моральність у Томістичній етиці.

Антропоцентризм філософії Відродження. Гуманізм і проблема інди­відуальності. Людина як творець самої себе. Вчення про гідність людини у ренесансних гуманістів-філософів (Данте, Л. да Вінчі, М. Фічіно, Е. Ротердамський, М. де Монтень, Н. Макіавелі). Ідея гармонії духу та тіла. Ідеї природного права та права на сумнів. Науково-філософські змісти пантеїзму Н. Кузанського та Дж. Бруно. Поступ науки від геоцентризму до геліоцентризму. Філософський зміст відкриттів Г. Галілея та Н. Коперника.


Тема 6. ПРОБЛЕМА СУБСТАНЦІЇ ТА АБСОЛЮТУ

^ У НОВОЧАСНІЙ ФІЛОСОФІЇ


Онтологічні парадигми в новочасній філософії: монізм, дуалізм, плюралізм. Вчення про субстанцію Р. Декарта, Б.Спінози. Дуалізм Р. Декарта у вченні про дві субстанції. Проблема гармонізації світу. Післякартезіанські інтерпретації проблеми субстанції. Оказіоналізм Мальбранша. Монадологія Г. Ляйбніца. Французький матеріалізм ХVІІІ ст. та його риси. Д. Дідро, К. Гельвецій, П. Гольбах. Матеріалізм Т. Гоббса. Космогонічна гіпотеза І. Канта.

Інтерпретація Абсолюту в німецькій філософії ХІХ ст. Панлогізм філософської системи Ґ. Геґеля. “Філософія духу” у розумінні Ґ. Геґеля. Абсолютна ідея як рушій розвитку. Категорії як найважливіші характеристики Абсолюту. Діалектичний метод та його принципи. Філософія ірраціоналізму як опозиція раціоналізму. Ф. Шелінґ. Основні натурфілософські ідеї Ф. Шелінґа. Ірраціональне тлумачення Абсолюту в філософії А. Шопенгавера.

^ Тема 7. НЕКЛАСИЧНА ОНТОЛОГІЯ ТА ЇЇ ПРОБЛЕМАТИКА


Витоки діалектико-матеріалістичної філософії. Антропологізм Л. Фойєрбаха як заперечення ідеалізму класичної німецької філософії. Синтез діалектики Ґ. Геґеля та матеріалізму Л. Фойєрбаха в діалектичному матеріалізмі. Онтологічні проблеми діалектико-матеріалістичної філософії. Поняття матерії та її атрибутів. Неореалізм: критична онтологія Н. Гартмана.

Буття як гранично широке поняття про існування. Структура реальної та ідеальної сфер буття. Християнсько-еволюційна онтологія П. Тейяра де Шардена. Етапи еволюції Універсаму: переджиття, життя, думка, наджиття. Онтологічні ідеї В. Вернадського. Вчення про ноосферу. Філософія процесу А. Вайтхеда. Фундаментальна онтологія екзистенціалізму. М. Гайдеґер. Буття як сенс існування.


^ Тема 8. ФІЛОСОФСЬКІ ТРАДИЦІЇ В УКРАЇНІ


Філософська думка в добу Київської Русі: витоки та особливості філософування. Роль християнства у становленні філософської думки. Поняття філософії у києво-руській культурі. Натурфілософська, гносеологічна та морально-етична проблематика у пам'ятках Київської Русі.

Діяльність письменників-гуманістів. Ю. Котермак, С. Оріхов­­ський. Вплив ідей італійського гуманізму, Реформації та контрреформації на духовні процеси в Україні. Філософська та культурна діяльність братських шкіл. Брати Зизанії, Ю. Рогатинець, Й. Борецький. Філософський і соціальний зміст полемічної літератури. М. Смотрицький, З. Копистенський, I. Вишенський, П. Скарга. Історіософські та морально-етичні погляди П. Скарги та І. Вишенського.

Професійна філософія в Україні: аристотелізм і неоплатонізм. Філософські курси професорів Києво-Могилянської Академії: зміст та проблематика. Освіта в Києво-Могилянській академії як розвиток традиції культурницької діяльності братських шкіл. Філософські курси професорів Києво-Могилянської академії. Питання натурфілософії, логіки, метафізики та етики. Т.Прокопович, С.Яворський, Г.Кониський.

Філософія “серця” Г. Сковороди. Вчення про “три світи” і “дві натури”. Поняття “серця”. Етична концепція “зрідненої праці” та “нерівної рівності”. Кордоцентрична філософія П. Юркевича.

^ Тема 9. ГНОСЕОЛОГІЧНІ ПАРАДИГМИ НОВОЧАСНОЇ ФІЛОСОФІЇ


Вплив науки на формування світоглядної парадигми ХУІІ ст. Гносеологія та її проблематика. Конституювання гносеології в добу Нового часу. Пізнання як віддзеркалення. Емпіризм Ф. Бекона. Гносеологічний оптимізм і гносеологічний скептицизм. Раціоналізм Р. Декарта. Наука та філософська проблематика. Пошуки ефективного методу пізнання. Індуктивний метод Ф. Бекона. Дедуктивний метод Р. Декарта.

Теоретико-пізнавальні позиції Ф.Бекона: практичне ставлення до науки, теорія “привидів”. Генетичний емпіризм Дж. Лока: емпіричне походження знання, два види досвіду, властивості речей. Радикальний сенсуалізм Дж. Берклі. Скептицизм Д. Г'юма: критика причинності та субстанції.

Гносеологія І. Канта як спроба синтезу емпіризму і раціоналізму. Пізнання як творча конструююча діяльність свідомості. І. Кант про здатності людського пізнання. Принцип апріоризму у пізнанні. Вчення про “феномен” і “ноумен”. Антиномічна сутність людського розуму. І. Кант про межі наукового пізнання. Свобода та “категоричний імператив”.


^ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ


Основні проблеми новітньої філософії

Тема 10. МОДЕЛІ ПІЗНАННЯ ТА НАУКОВОГО ЗНАННЯ В

НОВІТНІЙ ФІЛОСОФІЇ


Гносеологічний оптимізм діалектико-матеріалістичної філософії. Принцип відображення. Модель пізнання. Кореспондентна істина. Теорія істини: поняття об’єктивної, абсолютної та відносної істини. Практика як критерій істини.

Гносеологічний релятивізм прагматизму. Ч. Пірс. Принцип сумніву-віри. Модель пізнання у прагматизмі. В. Джемс. Теорія інструменталістської істини. Прагматичний метод. Дж. Д’юї. Реконструкція соціального досвіду.

Аналітична інтерпретація наукового знання. Логічний позитивізм. Поняття наукового факту та теоретичних наукових конструкцій. Р. Карнап. Принцип верифікації та його еволюція. М. Шлік, Г. Рейхенбах. Актуальна і логічна верифікація. Практична і логічна істини. Конвенціоналізм наукових істин. К. Попер, Р. Карнап. Принципи фальсифікації і демаркації.

Феноменологічна інтерпретація наукового знання. Феноменологія Е. Гусерля як теорія пізнання нового типу. Критика психологізму. Криза об’єктивізму. “Життєвий світ” як безумовна основа пізнання. Феноменологічний метод. Очевидність як критерій істинності знання.


Тема 11. ПАРАДИГМИ РОЗВИТКУ НАУКИ: КЛАСИЧНА,

^ НЕКЛАСИЧНА, ПОСТНЕКЛАСИЧНА


Епістемологія та її проблематика. Конституювання класичної науки. Перший позитивізм. О. Конт. Методологія феноменального узагальнення. Філософія як система однорідної науки. Матеріалістична діалектика як методологія класичної науки. Кумулятивна модель класичної науки.

Конституювання некласичної науки. Емпіричний та теоретичний рівні наукового знання. Риси некласичної науки. Критичний раціоналізм. Ґ. Башляр. Методологія некласичниї науки. Лінійна, некумулятивна модель некласичної науки. Плюралізм моделей наукових досліджень. К. Попер. Розвиток науки як зміна науково-дослідницьких програм. І. Лакатос.

Постнекласична наука. Розвиток науки як зміна парадигм. Т. Кун. Нелінійна, некумулятивна модель науки. Методологія самоорганізуючих і саморегулюючих систем (синергетика). І. Пригожин. Методологія анархізму постнекласичної науки. П. Фойєрабенд. Віртуалізація та перспективи розвитку науки в ХХІ ст.


^ Тема 12. МЕТОДОЛОГІЯ ГУМАНІТАРНОГО ПІЗНАННЯ ТА ЗНАННЯ


Класична герменевтика та її проблематика. Пізнання і розумін­ня. Ф. Шляйєрмахер. Принципи класичної герменевтики. Герменевтичне коло. Історична герменевтика. В. Дільтай. Філософська герменевтика та її специфіка. М. Гайдеґер. Онтологізація розуміння. Мова як особлива реальність. Г.-Ґ. Ґадамер. Принципи філософської герменевтики. Принципова відкритість інтерпретацій. Філософія мови О. Потебні.

Лінгвістична філософія та її проблематика. Л. Вітгенштайн. Формально-логічний аналіз повсякденної мови. Структуралізм як метод соціогуманітарного пізнання. Етапи еволюції структуралізму. Лінгвістичний структуралізм Ф. де Сосюра. Етно-культурний структуралізм. К. Леві-Строс. Постструктуралізм. Ж. Дерида, Ж. Ліотар.

^ Тема 13. СУБСТАНЦІЙНЕ РОЗУМІННЯ ЛЮДИНИ В НОВІТНІЙ ФІЛОСОФІЇ


Специфіка філософського підходу до людини. Субстанційно-соціальна концепція людини в марксизмі та екзистенціалізмі. Людина як сукупність суспільних взаємин у марксизмі. Відчужене існування людини фізичної праці та його екстраполяція на суспільство в цілому. Свобода, вибір і відповідальність людини у філософії екзистенціалізму. Ж.-П. Сартр. Істотність людини як власний проект спрямований у майбутнє. Гуманізм як єдине подолання абсурдності життя. А. Камю.

Натуралістична інтерпретація людини в бігевіоризмі та соціобіології. Підхід психоаналізу до проблеми людини. З. Фройд. Поняття індивідуального несвідомого. Структура особи за З. Фройдом. Людина як конфлікт між “Воно” і “Над-Я”, індивіда і культури. Інтерпретація людини в неопсихоаналізі. Психосоціальна сутність людини в аналітичній психології К. Юнґа та трансакційному аналізі Е. Берна. 

Християнсько-філософська інтерпретація людини та її духовний вимір. Концепція людини як особи (Ж. Марітен). Концепція “двох відчужень” (Е. Муньє). Персоналістичний напрям в українській філософії: від Г. Сковороди до О. Кульчицького.


Тема 14. ФУНКЦІОНАЛЬНІ КОНЦЕПЦІІ СУТНОСТІ ЛЮДИНИ:

^ ДУХОВНИЙ ВИМІР


Функціонально-ціннісна інтерпретація людини у філософії життя Ф. Ніцше. Розуміння “надлюдини” як досконаломудрого. Принцип: перебори самого себе. Філософська антропологія та її проблематика. Духовна сутність людини у концепції М. Шелера. Ексцентрична сутність людини у філософії Г. Плеснера. Цінності як визначальні характеристики людського буття. Сутність людини як іманентна суперечність буття в гуманістичному неопсихоаналізі Е. Фрома.


Тема 15. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ: КЛАСИЧНИЙ ПІДХІД І

^ НЕКЛАСИЧНІ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА


Конституювання соціальної філософії в добу Просвітництва. Англійське просвітництво. Обґрунтування суверенітету людини, як громадянина. Т. Гобс, Дж. Лок. Природа та сутність соціальних законів і людських взаємин у французькому просвітництві. Теорія “суспільного договору”, правової держави та громадянського суспільства. Роль природної обдарованості та виховання у розвитку людини. Ш.Монтеск’є, Ж.-Ж. Руссо, Ф. Вольтер.

Специфіка соціальної філософії. Позитивістський підхід до осмислення суспільства. Діалектико-матеріалістична концепція суспільства. Історичний матеріалізм про матеріалістичне розуміння історії та рушійні сили розвитку суспільства. Ідеологічний волюнтаризм в практичній реалізації концепції. Суспільство як відкрита система. К. Попер. Структурно-функціональний підхід до розуміння суспільства Е. Дюркгайм. Інтерпретація суспільного поступу в філософії Х. Ортеґи-і-Ґасета.


^ Тема 16. ФІЛОСОФІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕЇ В УКРАЇНІ (ХІХХХ ст.)


Романтичний світогляд і його джерела. Світогляд та історіософські концепції кирило-методіївців. Ідея месійності України. М. Костомаров. “Книга буття українського народу”. Ідея України в світогляді М. Гоголя, Т. Шевченка, П. Куліша. Соціально-філософські погляди Б. Кістяківського. Історіософія національної ідеї М. Грушевського.

Філософсько-етичне осмислення світу в українській художній культурі початку ХХ ст (Леся Українка, В. Винниченко). Історико-філософські та культурознавчі дослідження І. Мірчука, О. Кульчицького та Є. Маланюка.

Драгоманівська ідея поступу. Громадівський соціалізм. Ліберально-націоналістична концепція. Т. Зіньківського. Ідея поступу та національний ідеал І. Франка. Національний радикалізм М. Міхновського. Інтегральний націоналізм Д. Донцова. Національна ідея: державотворчі процеси в незалежній Україні.

Академічна філософія в Україні кінця XIX – початку ХХ ст.: загальні тенденції розвитку. “Радянський” період в історії українського філософування. Філософія в сучасній Україні: школи, напрямки, персоналії.


^ Тема 17. КУЛЬТУРА ТА ЦИВІЛІЗАЦІЯ: ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ


Філософське розуміння культури: натуралізм, соціологізм, аксіологізм.

Натуралістичний підхід до культури. Інструментальне тлумачення культури. Вартості як вияв життя культури. Ціннісне бачення культури. О. Шпенґлер про циклічність у розвитку культур. Символіка культури. Традиції та новації в культурі. Культура як символічний вираз людського буття. Е. Касірер.

Глобально-технократичний та локально-культурологічний підходи до інтерпретації цивілізації. Поняття цивілізації. Е. Тофлер. Етапи цивілізаційного поступу: аграрний, індустріальний, інформаційний. Культура і цивілізація. Перспективи людської історії. Інформаційна цивілізація та її риси. С. Гантінґтон. Риси західної цивілізації. Перспективи культурно-цивілізаційного поступу. Смисли цивілізаційного поступу.


^ Тема 18. ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

ЛЮДСТВА


Глобалізація як цивілізаційний феномен. Етапи глобалізаційної інтеграції: колонізація  європеїзація  американізація. Феномен Європи та європейської людини. Стратегія глобалізації Європи. Принципи федералізації Європи. Ознаки нового “світоладу” та чинники його конституювання. Поняття “глобалізації”. Основні риси глобалізації. Науково-технічний прогрес: тенденції і ризики глобалізації. Глобалізаційна криза індустріальної цивілізації: еко-ризики, еко-загрози та еко-майбутнє людства. Діяльність Римського клубу: глобальне прогнозування розвитку людства. Доповіді Римському клубові. А. Печеї. Гуманістичний маніфест: перспективи розвитку людства.

Cталий розвиток як ідея гідного життя людини. Саміт Землі “Ріо-92”. Імперативи сталого розвитку. Еко-ефективні суспільства. Глобальні сценарії поступу людства.


^ 4.Структура навчальної дисципліни


Назви змістових модулів і тем

Кількість годин (економічний ф-т)

Денна форма

Заочна форма

Усього

у тому числі

Усього

у тому числі

л

п

лаб

інд

ср

л

п

лаб

інд

ср

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Модуль 1

Змістовий модуль 1. Філософська думка в контексті культурно-історичного поступу

Тема 1. Філософія, її пред-мет та науковий статус

6

2

1







3



















Тема 2. Філософія. Світогляд. Культура

6

2

1







3



















Тема 3. Стародавня філософія: становлення філософських традицій

6

2

1







3



















Тема 4. Буття світу та людини в античній філософії

6

2

1