Реферат: Егіональної науково-дослідної лабораторії центру історичного краєзнавства Сумського державного університету, почесного громадянина Путивля, лауреата премії ім

Управління культури Сумської обласної державної адміністрації


Обласна універсальна наукова бібліотека



Краєзнавці Сумщини


Віктор Звагельський


Біобібліографічний покажчик


Суми - 2010





Передмова


Біобібліографічний покажчик «Віктор Звагельський: до 55-річчя від дня народження» присвячений творчому і науковому доробку провідного наукового співробітника Сумського державного університету, керівника Регіональної науково-дослідної лабораторії – центру історичного краєзнавства Сумського державного університету, почесного громадянина Путивля, лауреата премії ім. Олександра Лазаревського Віктора Борисовича Звагельського. Покажчик є своєрідним підсумком активної і плідної діяльності вченого на ниві духовності.

Покажчик містить «Основні дати життя і діяльності» В. Б. Звагельського і статтю старшого наукового співробітника СумДУ Н. А. Німенко і старшого викладача СумДУ В. О. Садівничого, присвячену науковому і творчому доробку історика. Покажчик включає публікації В. Б. Звагельського (окремі видання, виступи на наукових конференціях, статті в наукових збірниках, журналах, газетах), рецензії, видання за редакцією В. Б. Звагельського, інтерв’ю, а також літературу про нього та його творчу діяльність.

^ Покажчик містить матеріали, опубліковані В. Б. Звагельським як під своїм прізвищем, так і під псевдонімами В. Булат, В. Харченко, або без підпису.

Матеріал систематизований за типами видань, а в середині – в хронологічному порядку. Хронологічні рамки включеної інформації 1982 – 04.2010 рр.

^ Всі джерела переглянуто de visu, за рідким виключенням (у разі відсутності).

Інформація про публікації подана з максимальною повнотою, але не є вичерпною.

^ Є допоміжні іменний і географічний покажчики.

Розрахований на науковців, краєзнавців, вчителів, бібліотекарів, учнівську та студентську молодь і буде корисний усім, хто цікавиться питаннями археології, історії, культури і мистецтва нашого краю.


^ ОСНОВНІ ДАТИ ЖИТТЯ І ДІЯЛЬНОСТІ


22. 12. 1955 – народився у м. Суми в родині педагогів-філологів

– закінчив Сумську середню школу № 8

12. 1973 – 03. 1974 – учень слюсаря, слюсар-інструментальник на Сумському насосному

заводі

09. 1974 – 09. 1976 – служба у лавах Радянської армії

01. 1977 – 06. 1988 – слюсар, звукорежисер, телеоператор, редактор телебачення Сумського обласного комітету телебачення і радіомовлення

– закінчив Кулябський педагогічний інститут (Таджикістан) за спеціальністю «вчитель російської мови та літератури»

06. 1988 – 04. 1990 – методист, кінорежисер обласного клубу кінолюбителів

04. 1990 – 12. 1991 – референт сектора «Література та мистецтво» Експериментально-творчого об’єднання «Фонд» при обласному відділенні фонду культури

12. 1992 – захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

01. 1992 – 09. 1993 – консультант з питань історії, науки та культури; шеф-редактор видавничо-виробничого відділу; редактор відділу історії, культури, науки та освіти редакції обласної газети «Червоний промінь»

09. 1993 – 09. 1997 – асистент, старший викладач, доцент кафедри українознавства Сумського державного університету

– створив і очолив науково-редакційну групу Сумського державного університету з підготовки енциклопедичного довідника «Сумщина в іменах»

1995 – 2009 – старший, провідний науковий співробітник, завідуючий Регіональною науково-дослідною лабораторією-центром історичного краєзнавства Сумського державного університету

10. 1997 – 10. 2000 – навчання у докторантурі Інституту історії України НАН України

12. 2001 – присвоєно вчене звання доцента

10. 2000 – 12. 2009 – доцент кафедри історії Сумського державного університету

04. 2009 – присвоєно вчене звання старшого наукового співробітника з історії України

01. 2010 – по теперішній час – провідний науковий співробітник, завідуючий Науково-

дослідним центром історичного краєзнавства СумДУ


Основні віхи наукової діяльності :

з 1995 р. головний редактор Всеукраїнського наукового історичного журналу «Сумська старовина»;

ініціатор видання та головний редактор енциклопедич-ного довідника «Сумщина в іменах» (Суми, 2003, 2004);

автор розділу в посібнику «Сумщина в історії України» (2005);

з 2005 р. шеф-редактор історичного журналу «Сумський історико-архівний журнал»;

член редакційних колегій та співавтор видань «Суми. Вулицями старого міста», «Реабілітовані історією», «Сумський краєзнавчий збірник», «Путивльський краєзнавчий збірник»;

автор навчально-методичного посібника «Краєзнавство Сумщини»;

автор понад 200 наукових, науково-популярних та близько 500 публіцистичних робіт;

начальник археологічних експедицій в м. Глухів (1992-1993), м. Конотоп (1997-1999), м. Кролевець (2000), м. Шостка (2002), м. Путивль (2002, 2003);

відкрив 2 давньоруських поселення (Конотоп, Кролевець);

ініціатор і організатор наукових конференцій (в мм. Путивль (1986, 1988, 2000, 2003, 2007), Ромни (1990), Конотоп (1998);

учасник багатьох міжнародних і всеукраїнських наукових конференцій;

рецензент численних видань історико-краєзнавчого спрямування.

Відзнаки :

нагрудний знак «70 років Великого Жовтня» за активну участь в Республіканському громадському огляді пам’ятників і пам’ятних місць (1987);

Диплом та Почесна відзнака «Конотопська берегиня» (1998);

Диплом та Почесна відзнака «Золота Ярославна» (2000);

звання «Почесний громадянин міста Путивль» (2000);

Грамота Української Всесвітньої координаційної Ради (2003);

Грамота Сумського державного університету (2004);

Грамота Сумського краєзнавчого музею (2005);

Грамота Путивльського історико-культурного музею-заповідника (2005);

Почесна грамота Міністерства освіти і науки України (2005);

Почесна грамота Сумської обласної ради (2005);

премія у галузі україністики Фонду Воляників-Швабінських при Фундації Українського Вільного Університету в Нью-Йорку (2006);

Грамота Сумської обласної ради (2008);

Грамота Сумського державного університету (2008);

Подяка Всеукраїнської спілки краєзнавців (2009);

премія імені О. Лазаревського (2009);

Почесна відзнака Всеукраїнського благодійного фонду імені Петра Калнишевського «Хрест Петра Калнишевського» (2009);

Почесні грамоти Путивльської, Конотопської, Кролевецької, Роменської держадміністрацій та рад.



^ НЕВТОМНИЙ РАТАЙ НА НИВІ

ІСТОРІЇ І КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ


Віктор Борисович Звагельський народився 22 грудня 1955 року в Сумах у родині педагогів-філологів. Саме батьки Галина Степанівна та Борис Львович, бабуся Олександра Федотівна і прищепили йому любов до історії та літератури.

Після закінчення у 1973 році Сумської середньої школи № 8 працював на заводі слюсарем-інструментальником, служив в Радянській армії. У 1977 році пов’язав своє життя з Сумським облтелерадіокомітетом, де оволодів багатьма спеціальностями: звукорежисера, теле- та кінооператора, редактора; відточив професійну майстерність; набув досвіду спілкування з аудиторією; сформував коло особистісних пріоритетів і наукових уподобань. До цього періоду належать і перші проби пера, з’являються віршовані рядки молодого автора.



За час роботи на телебаченні В. Звагельським підготовлено низку різножанрових матеріалів. Особливо вдавалися йому телевізійні нариси, репортажі, культурологічно спря-мовані програми. Чимало отримали схвальний резонанс серед глядачів, були присвячені пам’яткам історії та культури, археологічним розкопкам, діяльності музеїв та бібліотек області, зв’язкам Т. Г. Шевченка з Сумщиною, «Слову о полку Ігоревім».

Працюючи у творчому, високопрофесійному колективі, він набуває не лише суто журналістського досвіду, а й пробує власні сили на ниві літературознавства, історичних студій. За цей час він не тільки детально вивчив історію і сучасність Сумщини, а й виробив принцип, якого дотримується до сьогодні – писати лише про те, що бачив на власні очі.

У 1982 році В. Звагельський закінчує Кулябський педінститут, наступного – стає членом Спілки журналістів СРСР. У цей же час він починає займатися дослідницькою діяльністю, друкує перші наукові праці, виступає ініціатором і організатором низки наукових конференцій у Сумах, Путивлі, Ромнах.

У 1988 році переходить на роботу режисером до Сумського обласного кіноклубу. Тут В. Звагельський створює короткометражні фільми, окремі з яких посідали призові місця на республіканських конкурсах. Осібно вирізняється картина «Кобзаревими шляхами Сумщини», присвячена 175-річчю від дня народження Т. Г. Шевченка, яка стала лауреатом Всеукраїнського конкурсу фільмів з охорони культурної спадщини.

З 1991 року В. Звагельський редактор відділу науки та культури газети «Червоний промінь»: веде тематичні сторінки «Давнина», «Історія», «Література», публікує десятки статей історико-культурного спрямування. Значне місце у творчості займає розкриття «білих плям» нашої історії. Його перу належать перші у радянські часи публікації про Харитоненків, П. І. Калнишевського, О. Ф. Булата, М. Л. Ернста.

Захистивши дисертацію, у 1993 році В. Звагельський здобуває науковий ступінь кандидата філологічних наук. Того ж року переходить на роботу до Сумського державного університету, викладає «Історію української культури», «Історію української та зарубіжної культури», «Культурологію», «Історію України» і спеціально розроблений ним курс «Історичне краєзнавство Сумщини».

У 1995 році за ініціативою В. Звагельського у СумДУ була створена «Науково-редакційна група з підготовки «Енциклопедії Сумщини», яка згодом переросла у «Науково-дослідний центр історичного краєзнавста». Протягом 8 років під керівництвом вченого проводилася активна пошукова робота у центральних і обласних архівах, бібліотеках, приватних колекціях з метою виявлення маловідомих фактів щодо історії Сумщини, її мешканців, а також тих, хто своєю плідною працею збагатив цей край, створив його особливе обличчя. Тож, у 2003 році побачило світ перше видання енциклопедичного довідника «Сумщина в іменах», а згодом і друге – доповнене і перероблене, що містили близько 3 тисяч статей-персоналій кожне. Кілька десятків прізвищ, забутих через певні історичні та політичні обставини, вперше були внесені для широкого загалу, сотні біографій доповнені маловідомими фактами. Не випадково журналісти охрестили вченого «першим енциклопедистом Сумщини».

Немовби підтверджуючи це звання, В. Звагельський створив перший і єдиний в області Всеукраїнський науковий фаховий журнал з історії «Сумська старовина». Починаючи з невеличкої за обсягом і форматом збірки наукових праць, поступово видання перетворилося на кольоровий фоліант зі своїм яскравим стилем, певним колом авторів і дописувачів не лише з України, а й сусідніх країн, особливим рубрикатором, який з року в рік змінюється і доповнюється. На сторінках видання побачили світ понад 500 наукових публікацій і 650 фото й ілюстративних матеріалів, близько 300 документів, що були опубліковані вперше. У 1998 році засновано Почесний диплом «Сумської старовини», яким відзначаються науковці і краєзнавці за вагомий особистий внесок у справу дослідження, охорони і популяризації пам’яток історії і культури.

У 1996 році за ініціативою та під керівництвом В. Звагельського започатковано створення краєзнавчого музею СумДУ. До роботи були залучені співробітники вузу, аспіранти і студенти. Наслідком багаторічної плідної співпраці стало відкриття у 2008 році Музею історико-краєзнавчих досліджень співробітників і студентів СумДУ, який викликав схвальні відгуки як фахівців, так і широкого загалу. Нині на його базі проводяться тематичні екскурсії, у тому числі й для закордонних делегацій, а також заняття для студентів усіх спеціальностей.

Серед численних напрямків діяльності В. Звагельського особливе місце займають археологічні дослідження пам’яток різних культур на теренах Сумщини. До цієї роботи він залучає не лише фахівців, а й талановиту молодь, формуючи стійкий інтерес до минувшини, повагу до своєї історії, любов до рідної землі.

З метою наукового інформативного обміну, встановлення взаємозв’язків між фахівцями з різних регіонів країни та з-за кордону, популяризації результатів наукових досліджень серед усіх зацікавлених вчений виступив організатором численних конференцій, презентацій, виставок.

Глибина наукових пошуків, новизна у висвітленні знаних і маловідомих фактів, виняткова чесність і принциповість вченого знайшли відображення у численних публікаціях В. Звагельського. Окреме місце в науковій творчості дослідника посідає період Київської Русі, зокрема епоха «Слова о полку Ігоревім». Ним вперше в історії вітчизняного літературознавства була розроблена типологія перекладів видатного твору протягом 70-80 років ХХ ст. на сучасні українську та російську мови. Особливо вагомим є внесок у дослідження історико-географічних аспектів походу Ольговичів, оспіваного у «Слові». На шляху до з’ясування цих кардинальних питань довелося заглибитись у різні хронологічні шари, поєднати досягнення науковців з філології, історії, археології, краєзнавства з означеної проблематики, розробити власну концепцію досліджень. Результатом копіткої праці виявилася локалізація кількох середньовічних шляхів (Лосицька дорога, Кончаківський шлях, Поле) та переправ на середніх Сеймі (близько 10-ти) і Сіверському Донці (33), вченим запропоновано локалізацію трьох об’єктів, що згадуються у «Слові», – Шеломянь, город Пліснеськ, річка Русь.

Упродовж 30-ти років В. Звагельський збирає різноманітні матеріали, пов’язані зі «Словом о полку Ігоревім» (видання твору, наукові дослідження, переклади). Нині – це одна з найбільших колекцій у світі.

Дослідник є бажаним гостем на радіо і телебаченні. Володіючи яскравою манерою подачі матеріалу, що спирається на професійні знання журналіста, акторську харизму і небайдуже ставлення до висвітлення матеріалу, вчений на науковому підґрунті у популярній формі доносить до аудиторії свої думки, спонукає до роздумів, співучасті у вирішенні порушених питань. Протягом останніх років десятки передач за його участі викликали великий резонанс не лише на Сумщині, а й далеко за її межами.

Особливий внесок В. Звагельського у справу дослідження і популяризації пам’яток історії та культури отримав високу оцінку як серед фахівців, так і державних органів влади, суспільних організацій, громадських об’єднань, наукових товариств. Численні дипломи, премії, грамоти і подяки знайшли своє місце серед схем, карт, фотоматеріалів на стінах робочого кабінету дослідника.

За багаторічні дослідження історичних реалій Лівобережної України у 2009 році В. Звагельському рішенням ВАК України вперше і єдиний раз в області було присвоєно вчене звання старшого наукового співробітника в галузі історії України, тобто за суміжною спеціальністю.

Підсумовуючи численні напрацювання і студії дослідника щодо історії і культурного розвитку Сіверщини, у 2010 році планується видання книги В. Звагельського «Історичне краєзнавство Сумщини». Окрім яскравого фактологічного авторського тексту, монографія буде містити численні замальовки, ілюстрації, схеми, фото, що дозволить активізувати увагу читачів до минувшини регіону, у науково-популярній формі ознайомить їх з етапами заселення і розвитку краю з давнини до епохи ранніх слов’ян.

Сподіваємося, що попереду нас чекають нові зустрічі з доробком вченого, а висунуті ним наукові припущення знайдуть численних прихильників, які доведуть справедливість гіпотез і міркувань.


Німенко Н. А., старший науковий співробітник СумДУ;

Садівничий В. О., старший викладач СумДУ.


Солов’ї

Віктору Звагельському


В сіреньких шатах непримітні наче…

Але коли дзвенять од них гаї,

Душа людська тоді сміється й плаче:

О, Боже! Як співають солов’ї !


Вони на честолюбство трішки хворі,

Бо в кожного із них пісні свої,

Бо, що поробиш, не співають в хорі,

Співають тільки соло – солов’ї !

О. Педяш.


І. Публікації


Список публікацій Віктора Звагельського / Кафедра українознавства Сумського державного університету; Сум. обл. тижневик “Червоний промінь” ; упоряд. В. О. Садів-ничий. – Луганськ : Райдуга, 1995. – 36 с.

Друковані праці співробітників Сумського державного університету за 2007 рік: Бібліографічний покажчик. – Суми : Вид- во СумДУ, 2009. – С. 86.


I.1 Окремі видання


1. М. О. Макаренко. 1877 – 1937 (?)  : [буклет] / Держ. обл. універсальна наук. б–ка ім. Н. К. Крупської ; Сум. художній музей ; упоряд. В. Б. Звагельський. – Суми : Ред.-вид. відділ, 1990. – 1 л., склад. в 3 с.

Подана бібліографія основних творів М. О. Макаренка і літератури про нього.

2. У співавт. Зруйновані храми Сумщини. Церква Святої Трійці. Село Пустовійтівка Роменського району на Сумщині : [буклет]. – Суми, 1991. – 6 с.

3. «Слово о полку Ігореве» в современных русских и украинских переводах (70-80-е годы). Автореферат диссертации кандидата филологических наук. – Харьков, 1992. – 18 с.

4. У співавт. Давньоруський Глухів (За матеріалами археологічних досліджень 1991 – 1992 рр.). – Глухів, 1992. – 16 с.

5. Літописні міста Сумщини. З нашої давнини : нарис. – Суми : Слобожанщина, 1994. – 63 с.

Вперше на основі інформації літописів та матеріалів археологічних досліджень розповідається про древню історію давньоруських міст Сумщини.

6. ^ У співавт. Слово о полку Ігоревім : виставка книжкової графіки із колекції Сумського художнього музею ; «Слово о полку Ігоревім» із зібрання В. Звагельського : [буклет] / Сум. худож. музей ім. Н. Х. Онацького ; Сум. держ. ун-т. – Суми, 1997. – 1 л., склад. в 6 с.

7. Краєзнавство Сумщини : (навчально-методичні матеріали до курсів “Історія України” та “Історія української та зарубіжної культури”). – Суми: СумДУ, 1998. – 36 с.

8. Про шлях Ігоря Сіверського. Історіографія та дослідження 1-го етапу маршруту. – Суми: Вид–во СумДУ, 1999. – 76 с.

Аналізується широковідомий похід сіверських дружин, оспіваний у “Слові о полку Ігоревім”. Проведено огляд історіографії і здійснено дослідження маршруту Ігоревих полків від Новгорода Сіверського до р. Донець.

9. У співавт. Програма і плани семінарських занять з курсу “Історія української та зарубіжної культури”. – Суми, 1999. – 24 с.

10. Слово о полку Ігоревім: Бібліографічний покажчик (1975 – 2000 рр.). Матеріали, опубліковані на Сумщині /укладачі : В. Б. Звагельський та ін. ; за ред. В. Б. Звагельського. – Суми: Вид– во Сумського держ. ун – ту, 2000. – 40 с.

11. 200 років першодруку «Слова о полку Ігоревім» : Виставка з колекції сумського краєзнавчого музею ; «Слово о полку Ігоревім» із зібрання В. Звагельського : [буклет]. – Суми, 2000.

12. У співавт. Теми контрольних робіт з курсу “Історія України” для студентів усіх спеціальностей заочного факультету. – Суми, 2001. – 55 с.

13. У співавт. Методичні вказівки та тестові завдання з курсу “Культурологія” для студентів заочного факультету усіх спеціальностей. – Суми, 2009. – 61 с.

14. Історична географія Лівобережної України доби середньовіччя (у контексті досліджень «Слова о полку Ігоревім»). – К. ; Суми : Вид-во СумДУ, 2010. – 236 с.


^ 1.2 В книгах


15. Карта, складена В. Звагельським // Україна. Наука і культура. Щорічник. Вип. 19-й / Академія наук України ; Т-во “Знання” України. – К., 1985. – С. 274.

16. Невтомний у праці (М. О. Макаренко) // Репресоване краєзнавство (20 – 30 – і роки). – К. : Рідний край ; Хмельницький ред.–вид. відділ, 1991. – С. 161–167.

Про життєвий і творчий шлях вченого–мистецтвознавця, археолога М. О. Макаренка (1877-1938), уродженця с. Москалівка Роменського району.

17. Похід Сіверських полків на половців весною 1185 р. // Додаток до конспекту лекцій з курсу «Історія України». Питання військової історії княжих часів. - Суми, 1994. – С. 11–15.

18. У співавт. Невідомий альбом малюнків Миколи Макаренка // Полтавський археологічний збірник. № 3. – Полтава, 1995. – С. 199 – 214.

Малюнки публікуються вперше.

19. Наукова конференція у Білопіллі // Там само. – С. 231–232.

20. До історії дослідження городища Ведмежого // Полтавський археологічний збірник. № 4. – Полтава, 1995. - С. 126–132.

Вперше подається план і малюнок роботи М. Макаренка; низка фактів про дослідження пам’ятки у 1919–1920 рр.

21. Археологічний аспект історіографії «Слова о полку Ігоревім» // Археологічні старожитності Подесення. Матеріали історико–архівного семінару. – Чернігів, 1995. – С. 57–58.

22.   Журналіст-дослідник // Геннадій Петров : біобібліографічний покажчик. До 60-річчя від дня народження / Сум. держ. обл. універсальна наук. б-ка. – Суми, 1996. – С. 14–16. – (Краєзнавці Сумщини).

Про творчу діяльність краєзнавця Г. Т. Петрова, уродженця м. Суми.

23. Велет українознавства : до 120–річчя від дня народження М. О. Макаренка // Сумський календар – 97 / Сум. держ. ун-т ; Сум. держ. обл. універсальна наук. б-ка ; під заг. ред. В. О. Садівничого. – Суми : Вид-во мистецького центру “Собор”, 1996. – С. 26–29.

24. У співавт. 115 років Гетьманщини: виникнення і ліквідація. Від 1667 року до 1782 // Там само. – С. 31–32.

25. Видатний дипломат : до 250–річчя від дня народження О. А. Безбородька // Там само. – С. 41–42.

Канцлер російської імперії О. А. Безбородько (1747 – 1799), уродженець м. Глухів.

26. Глухів // Там само. – С. 42 – 44.

27. Невтомний дослідник : до 55 роковин смерті В. О. Пар-хоменка // Там само. – С. 45–46.

В. О. Пархоменко (1880–1942) – професор, уродженець с. Сміле Роменського району.

28. Основоположник нового напрямку : до 95 роковин смерті О. М. Лазаревського // Там само. – С. 49–50.

Видатний історик України О. М. Лазаревський (1830–1902), уродженець с. Шевченкове Конотопського району

29. Літописне місто В’яхань : до 850–річчя першої згадки в літописі // Там само. – С. 62–63.

Залишки літописного В’яханя знаходяться в межах с. Городище Недригайлівського району.

30. Літописний Попаш : до 850–річчя першої згадки в літописі // Там само. – С. 64.

Городище Попаш розташовано на правому березі Сули на околиці Недригайлова.

31. З символом багатства : до 365–річчя смт. Недригайлів // Там само. – С. 64–65.

32. Перший географічний опис // Там само. – С. 65.

Інформація про перший географічний опис Російської держави – “Книгу Большому Чертежу” (М., 1627 р.).

33. Про роботу над енциклопедичним довідником “Сумщина” // Там само. – С. 66.

34. Глухівський Троїцький собор : до 35–річчя від часу знищення // Там само. – С. 78–79.

35. Новатор : до 115–річчя від дня народження Д. Д. Бурлюка // Там само. – С. 88–89.

Відомий український і російський художник, поет, батько російського футуризму (1882–1967), уродженець с. Рябушки Лебединського району.

36. Пам’ятка містобудівного мистецтва : до 345-річчя заснування Лебедина // Там само. – С. 90–91.

37. Путивльський Спас : до 290–річчя спорудження Спасо–Преображенського собору // Там само. – С. 91-92.

38. Свята Трійця Пустовійтівська : до 225-річчя початку спорудження церкви // Там само. – С. 101–102.

39. Інженер–винахідник : до 60 роковин розстрілу О. Ф. Бу-лата // Там само. – С. 110–111.

О. Ф. Булат (1896-1937), уродженець с. Лохвиця Полтавської області.

40. Увічнений у назві мінералу : до 60 роковин розстрілу Миколи Світальського // Там само. – С. 112.

Академік–геолог М. Г. Світальський (1884-1937), уродженець с. Рогізне Сумського району.

41. Спалах серед темряви // Там само. – С. 118–119.

Народне повстання в Путивлі під час першої селянсько – визвольної війни під проводом І. Болотникова.

42. У співавт. Археолог Михайло Рудинський : до 110– річчя від дня народження // Там само. – С. 121–122.

Доктор історичних наук М. Я Рудинський (1887-1958), уродженець м. Охтирка.

43. На місці літописнім : до 325–річчя заснування м. Білопілля // Там само. – С. 125–126.

44. Пером і пензлем : до 60 роковин розстрілу Н. Х. Онаць-кого // Там само. – С. 136–137.

Н. Х. Онацький – митець, засновник Сумського художнього музею, уродженець с. Хоменкове Липоводолинського району.

45. У співавт. Страдницький вінець, довершений кулею : до 115-річчя від дня народження П. Й. Капельгородського // Там само. – С. 137–140.

П. Й. Капельгородський (1882-1938) – письменник, уродженець с. Городище Недригайлівського району.

46. Переклад–переспів О. Паліцина : до 190–річчя першого видання в Україні “Слова о полку Ігоревім” // Там само. – С. 141.

У 1807 р. вперше в Україні опубліковано «Слово о полку Ігоревім» у перекладі О.Паліцина, відомого діяча культури, уродженця с. Залізняк Сумського району.

47. Ігор Святославич – князь Сіверський : до 795 роковин смерті // Там само. – С. 148–150.

48. Штрихи до творчого портрету Л. Сапухіної // Лада Сапухіна : біобібліографічний покажчик / Сум. держ. обл. універсальна наук. б - ка; Сум. краєзнавчий музей. – Суми, 1998. – С. 5–6. – (Краєзнавці Сумщини).

Л. П. Сапухіна – науковий співробітник Сумського краєзнавчого музею, заслужений працівник культури України, уродженка с. Велика Писарівка.

49. У співавт. Булат Олександр Федотович // Енциклопедія Сумщини (матеріали). Вип. I. Діячі науки / за ред. В. Б. Звагельського. – Суми : Собор, 1998. – С. 14–15.

50. Булатович Олександр Ксаверійович // Там само. – С. 15–18.

Видатний географ (1870–1919), уродженець с. Луциківка Білопільського району.

51. У співавт. Берлинський (Берлінський) Максим Федорович // Енциклопедія Сумщини (матеріали). Вип. III. Діячі науки / За ред. В. Б. Звагельського. – Суми: ВВП “Мрія - 1” ЛТД, 1999. – С. 10 – 11.

Археолог (1764-1848), уродженець с. Нова Слобода Путивльського району.

52. Дорошенко Петро Якович // Там само. – С. 20 – 22.

Історик (1857-1919), уродженець с. Дорошенкове Ямпіль-ського району.

53. Ернст Микола Львович (Людвигович) // Там само. – С. 22 – 24.

Археолог, історик (1889–1958), уродженець м. Київ.

54. У співавт. Лазаревський Олександр Матвійович // Там само. – С. 32–35.

Видатний український історик (1834-1902), уродженець с. Шевченкове Конотопського району.

55. У співавт. Макаренко Микола Омелянович // Там само. – С. 37–41.

Археолог, художник (1877-1938), уродженець с. Москалівка Роменського району.

56. Пархоменко Володимир Олександрович // Там само. – С. 58–59.

Історик (1880-1942), уродженець с. Сміле Роменського району.

57. Пассек Вадим Васильович // Там само. – С. 61.

Історик, археолог (1808 - 1842), уродженець м. Тобольськ.

58. Сібільов (Сибільов) Микола Вікентійович // Там само. – С. 79–81.

Археолог (1873 - 1943), уродженець м. Глухів.

59. Таранушенко Степан (Стефан) Андрійович // Там само. – С. 85–87.

Мистецтвознавець (1889-1976), уродженець м. Лебедин.

60. Суми: основні віхи історії // Суми – 2000. – Суми, 2000. – С. 2–3.

61. З глибини віків // Ділова Сумщина: Презентаційна книга–довідник. – Суми: Ред.-вид. об-ня “АС Медіа”, 2000. – С. 22–25.

62. У співавт. Рання історія міста Кролевець // Нариси історії Кролевця / упоряд. А. В. Карась. – К. : Вид-во ТОВ “3 Медіа”, 2002. – С. 13–27.

63. Суми. Вулицями старого міста. Історико–архітектурний альбом. – Суми: РВО “АС-Медіа”, 2003. – 264 с. : іл. – (Сер. “Рідний край”).

В. Б. Звагельський є одним з авторів текстів.

64. Борошнев Володимир Олексійович // Краєзнавці України (Сучасні дослідники рідного краю) : довідник. Т. 1 / Всеукр. спілка краєзнавців. – К. – Кам’янець–Подільський, 2003. – С. 25-26.

Художник, історик, уродженець с. Духанівка Конотопського району.

65. У співавт. Петров Геннадій Терентійович // Там само. – С. 168–169.

66. Сапухіна Лада Павлівна // Там само. – С. 196–197.

67. Сапухін Павло Андрійович // Там само. – С. 197–198.

Педагог (1893-1970), уродженець с. Ямне Великописарівського району.

68. У співавт. З історії Сумщини: [вступ. ст.] // Сумщина в іменах : альбом ілюстрацій до енциклопедичного довідника. – Суми : РВО “АС - Медіа” ; ВД “Фолігрант”, 2003. – С. XVI–LVI.

69. У співавт. З історії рідного краю // Сумщина в іменах : енциклопедичний довідник. – Суми : Рекл.-вид. об-ня “АС- Медіа”, Сум. держ. ун-т, 2003. – С. 1–15.

70. Від редакції // Там само. – С. 16.

71. У співавт. З історії Сумщини // Сумщина в іменах : енциклопедичний довідник / Голов. ред. В. Б. Звагельський. – 2–ге вид., перероб. та доп. – Суми: Рекл.–вид. об-ня “АС-Медіа” ; Сум. держ. ун-т ; Видавничий дім “Фолігрант”, 2004. – С. XVI–LVI.

72. Абаза Аркадій Максимович // Там само. – С. 2.

73. Аврущенко Володимир Ізраїлович // Там само. – С. 3.

74. Автор “Слова о полку Ігоревім” // Там само. – С. 3–4.

75. Адамцевич Євген Олександрович // Там само. – С. 4.

76. Александрочкін Юрій Михайлович // Там само. – С. 6.

77. У співавт. Алексєєв (Андреєв) Петро // Там само. – С. 7.

78. Алешко Василь Іванович // Там само. – С. 7.

79. Алимов Андрій Якович // Там само. – С. 7.

80. Алимов Сергій Якович // Там само. – С. 8.

81. У співавт. Анатолій (в миру Гладкий Олексій Олексійович) // Там само. – С. 9.

82. У співавт. Андрієвський Іван Іванович // Там само. – С. 10.

83. У співавт. Андросенко (Котницька) Тетяна Пилипівна // Там само. – С. 10–11.

84. Андрущенко Анатолій Миколайович // Там само. – С. 11.

85. У співавт. Антоненко–Давидович Борис // Там само. – С. 12.

86. У співавт. Антонович (Войшин) Платон Олександрович // Там само. – С. 13.

87. Антонович–Будько (Будько) Данило Сидорович // Там само. – С. 13.

88. У співавт. Апухтін Олексій Миколайович // Там само. – С. 14.

89. У співавт. Арбо Олександр (Остроухов Олександр Степанович) // Там само. – С. 14–15.

90. Ареф’єва Галина Володимирівна // Там само. – С. 15.

91. Арсеньєв Кирило Юрійович // Там само. – С. 15.

92. У співавт. Артамонова Віра Климівна // Там само. – С. 16.

93. У співавт. Артюшкіна Людмила Михайлівна // Там само. – С. 16.

94. У співавт. Архімович Олександр Зіновійович // Там само. – С. 16.

95. Асмолов Іван Олександрович // Там само. – С. 16.

96. У співавт. Атаман Олександр Васильович // Там само. – С. 16–17.

97. Атович Антон Іванович // Там само. – С. 17.

98. Бабенко Надія Несторівна // Там само. – С. 20.

99. Бабич Михайло (Бабичев Михайло Федорович) // Там само. – С. 20.

100. Бага Олексій Митрофанович // Там само. – С. 21.

102. Багата (Марущенко) Ніна Павлівна // Там само. – С. 21.

102. У співавт. Багряний Іван (Лозов’ягін Іван Павлович) // Там само. – С. 21–22.

103. Бажанов Микола Данилович // Там само. – С. 22.

104. У співавт. Балацький Олег Федорович // Там само. – С. 24.

105. Балашевичі // Там само. – С. 24.

106. Баранников Олександр Іванович // Там само. – С. 25.

107. У співавт. Баранович Максим Павлович // Там само. – С. 25.

108. Барвінська Феодосія Андріївна // Там само. – С. 25.

109. Барвінський Анатолій Олександрович // Там само. – С. 25–26.

110. Басок Василь Якович // Там само. – С. 28.

111. У співавт. Безпальчев Федір Васильович // Там само. – С. 30.

112. Безпальчева Віра Федорівна // Там само. – С. 30.

113. Бей Юхим Федорович // Там само. – С. 31.

114. У співавт. Бердніков Геннадій Васильович // Там само. – С. 31.

115. У співавт. Березанська Софія Станіславівна // Там само. – С. 31.

116. У співавт. Березовець Дмитро Тарасович // Там само. – С. 32.

117. У співавт. Березовський Максим Созонтович // Там само. – С. 32.

118. Берелет Володимир Ілліч // Там само. – С. 32.

119. У співавт. Берест Юрій Костянтинович // Там само. – С. 32.

120. Берестнєв Сергій Іларіонович // Там само. – С. 33.

121. У співавт. Берестовський Микола Олександрович // Там само. – С. 33.

122. У співавт. Берлинський (Берлінський) Максим Федорович // Там само. – С. 33.

123. Бершова Валентина Михайлівна // Там само. – С. 34.

124. Бєліков Володимир Павлович // Там само. – С. 34.

125. У співавт. Бєлова Надія Олександрівна // Там само. – С. 35.

126. Биков Володимир Борисович // Там само. – С. 35.

127. Бинда Тетяна Парфеніївна // Там само. – С. 35.

128. Біленко Зіновій Якович // Там само. – С. 36.

129. Білецька Віра Юхимівна // Там само. – С. 36.

130. У співавт. Білецька Ірина Вікторівна // Там само. – С. 36.

131. Білецький Дмитро Матвійович // Там само. – С. 36–37.

132. Білецький Федір Григорович // Там само. – С. 37.

133. Білинник Петро Сергійович // Там само. – С. 37.

134. Білогруд Ігор Михайлович // Там само. – С. 37.

135. Білоног Юрій Григорович // Там само. – С. 37.

136. Білоножко Віталій Васильович // Там само. – С. 38.

137. Білоус Дмитро Григорович // Там само. – С. 38.

138. Білоцерківець Наталія Геннадіївна // Там само. – С. 39.

139. Блайвас Семен Моїсейович // Там само. – С. 40.

140. У співавт. Бобровський Полікарп Петрович // Там само. – С. 41.

141. Бова Олександр Васильович // Там само. – С. 41.

142. Богдан Василь Семенович // Там само. – С. 41.

143. Богданович Іполіт Федорович // Там само. – С. 41.

144. Богданович Михайло Васильович // Там само. – С. 41– 42.

145. Богданович Модест Іванович // Там само. – С. 42.

146. Богданович Роман // Там само. – С. 42.

147. У співавт. Богомазов Олександр Костянтинович // Там само. – С. 42.

148. У співавт. Богусевич Володимир Андрійович // Там само. – С. 43.

149. Богушевич Францішек Казімірович // Там само. – С. 43.

150. Бойко Владислав Федорович // Там само. – С. 43.

151. Бойко Лариса Терентіївна // Там само. – С. 44.

152. Бойко Петро Прокопович // Там само. – С. 44.

153. Бокун Ірина Анатоліївна // Там само. – С. 44–45.

154. Болотников Іван Ісайович // Там само. – С. 45.

155. Бондарович Анатолій Мартинович // Там само. – С. 46.

156. У співавт. Бондарчук Галина Петрівна // Там само. – С. 46.

157. Борисенко Олексій Андрійович // Там само. – С. 47.

158. У співавт. Борисяк Олексій Олексійович // Там само. – С. 47–48.

159. У співавт. Боронос Володимир Миколайович // Там само. – С. 49.

160. Бортнянський Дмитро Степанович // Там само. – С. 49–50.

161. Борщенко Петро Григорович // Там само. – С. 50.

162. Бочаров Василь Андрійович // Там само. – С. 50.

163. Бочарова Віра Іванівна // Там само. – С. 50.

164. У співавт. Братусь Ніна Василівна // Там само. – С. 52.

165. Бровкін Олексій Миколайович // Там само. – С. 53.

166. Бугаєвський Мусій // Там само. – С. 54.

167. Бугаєнко Валерій Васильович // Там само. – С. 54.

168. Будянський Василь Іванович // Там само. – С. 55.

169. У співавт. Будьоний Олександр Петрович // Там само. – С. 55.

170. У співавт. Буйвол Василь Миколайович // Там само. – С. 55.

171. У співавт. Булат Олександр Федотович // Там само. – С. 56.

172. У співавт. Булатович Олександр Ксаверійович // Там само. – С. 56–57.

173. Булгаков Петро Федорович // Там само. – С. 57.

174. Бунякін Микола Антонович // Там само. – С. 58.

175. Бур Олена Василівна // Там само. – С. 58.

176. Бурий Валентин Дмитрович // Там само. – С. 58.

177. Бурла Олександр Михайлович // Там само. – С. 58.

178. Бут Микола Якович // Там само. – С. 59.

179. Буцевицький Володимир Сергійович // Там само. – С. 60.

180. Ванєєв Сергій Михайлович // Там само. – С. 62.

181. Василевський Сергій Петрович // Там само. – С. 63.

182. Василега Петро Олександрович // Там само. – С. 63.

183. Василенко Валентина Анатоліївна // Там само. – С. 63.

184. Василенко Василь (Капраков Василь Панасович) // Там само. – С. 63.

185. Васильєв Анатолій Васильович // Там само. – С. 64.

186. Васильєв Вадим Леонідович // Там само. – С. 64.

187. Васильєв Костянтин Костянтинович // Там само. – С. 64–65.

188. Васильєв Михайло Калинович // Там само. – С. 65.

189. Васильєв Федір Олександрович // Там само. – С. 65.

190. Васильченко Євген Дмитрович // Там само. – С. 65–66.

191. Васькін Герман Васильович // Там само. – С. 66.

192. Васько Геннадій Іванович // Там само. – С. 66.

193. У співавт. Вашкевич Григорій Станіславович // Там само. – С. 67.

194. Вашуленко Микола Самойлович // Там само. – С. 67.

195. Ведмедєв Михайло Михайлович // Там само. – С. 67– 68.

196. Велігоцька Ніна Іванівна // Там само. – С. 68.

197. Венжега Леонід Прокопович // Там само. – С. 68–69.

198. Вербицький Іван Васильович // Там само. – С. 69.

199. Вергун Наталія Іванівна // Там само. – С. 69.

200. Верещагін Роман Іванович // Там само. – С. 70.

201. Вертіль Олександр Васильович // Там само. – С. 71.

202