Реферат: Загальна характеристика роботи актуальність теми

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Процес становлення в Україні якісно нових економічних відносин, що ґрунтуються на ринкових засадах, зумовив необхідність змін у фінансовому механізмі інвестиційної діяльності комерційних банків. Сучасний фінансовий механізм комерційних банків повинен забезпечувати оптимальне співвідношення прибутковості та ризику, сприяючи гармонізації власних інтересів і потреб суб’єктів господарювання, що характеризуються активним попитом на інвестиції. Як у світовій, так і у вітчизняній практиці потужним джерелом інвестицій є фінансові ресурси банківської системи, від ефективного використання яких значною мірою залежить успіх соціально-економічного розвитку держави загалом.

З огляду на гостру потребу учасників ринку в інвестиційних коштах перспективним джерелом прибутків банку є надходження від довгострокових вкладів, ефективність реалізації яких повинна забезпечуватись відповідним фінансовим механізмом. Саме фінансовий механізм інвестиційної діяльності комерційних банків є такою системою економічних відносин, яка повинна забезпечити національну економіку інвестиційними ресурсами шляхом фінансування довгострокових вкладень, контролю за їх реалізацією та аналізу отриманих результатів, він виступає ключовою детермінантою інтенсифікації банківського інвестування. Своєю чергою, стабільність функціонування національної економіки створює оптимальне середовище для банківської системи України. Тому побудова ефективного фінансового механізму інвестиційної діяльності комерційних банків є надзвичайно актуальним науковим і практичним завданням сьогодення.

Теоретичні засади дослідження і практика реалізації інвестиційної діяльності комерційних банків досить масштабно досліджуються у працях українських вчених: З.М. Васильченко, В.І. Версаль, О.Д. Вовчак, І.В. Волошина, В.І. Грушка, М.І. Крупки, Б.Л. Луціва, І.О. Лютого, О.В. Мертенса, В.І. Міщенка, О.М. Мороза, С.В. Науменкової, А.А. Пересади, Л.О. Примостки, М.І. Савлука. Значну увагу вивченню питання інвестиційної діяльності комерційних банків приділено також у роботах російських економістів: М. Блауга, Е. Брегеля, Л. Курманової, Ю. Масленченкова, А. Шеремета. Вагоме місце у дослідженні методів здійснення довгострокових вкладень банками займають праці західних вчених: К. Вікселя, М. Гордона, Ф. Ліста, Г. Марковіца, Р. Міллера, Д. Ратнера, Р. Редкліфа, П. Самюельсона, В. Шарпа, Й. Шумпетера та інших.

Віддаючи належне науковим напрацюванням вітчизняних і зарубіжних вчених з даного питання, слід зауважити, що в умовах розвитку ринкової економіки України існує потреба в подальшому дослідженні теоретичних та методичних аспектів впливу фінансового механізму інвестиційної діяльності комерційного банку на його фінансові результати. Зазначений напрям досліджень потребує розгляду у контексті системи економічних відносин, що виникають у процесі господарювання банків. Вище викладене обумовило вибір теми дисертаційної роботи, її мету і завдання.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою науково-дослідної теми кафедри фінансів, грошового обігу та кредиту економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Теорія і практика соціально-економічного розвитку України в умовах ринкових перетворень” (номер державної реєстрації 0101U006977), підрозділ „Розвиток фінансової системи України як фактор економічного зростання” (шифр 01 БФ 040-01), в межах якої автором обґрунтовано сутність та роль фінансового механізму інвестиційної діяльності комерційних банків, а також розроблено методичні підходи до його оптимізації.

^ Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретичних засад визначення економічної категорії «фінансовий механізм інвестиційної діяльності комерційних банків» та розробка практичних рекомендацій щодо його функціонування у вітчизняних комерційних банках для підвищення ефективності їх інвестиційних операцій та інтенсифікації інвестиційних процесів в Україні.

Відповідно до поставленої мети визначено основні завдання дослідження, спрямовані на її досягнення:

проаналізувати генезис економічних категорій «кредит» та «інвестиції», обгрунтувати теоретичну сутність фінансового механізму інвестиційної діяльності комерційних банків;

виявити вплив фінансового механізму інвестиційної діяльності комерційних банків на ефективність банківської системи;

розкрити чинники, що впливають на самодостатність фінансового механізму інвестиційної діяльності комерційних банків;

охарактеризувати сучасне нормативно-правове поле інвестиційної діяльності банків, його вплив на фінансовий механізм інвестиційної діяльності комерційних банків;

розкрити особливості функціонування фінансового механізму інвестиційної діяльності вітчизняних банків;

визначити роль системи ризик-менеджменту як важливої складової фінансового механізму інвестиційної діяльності комерційних банків;

запропонувати шляхи удосконалення та методи оптимізації фінансового механізму банківської інвестиційної діяльності;

розробити економіко-математичну модель інвестиційної діяльності комерційного банку, що враховуватиме вплив на загальні результати діяльності банку окремих активних операцій з позиції «дохідність-ризик».

Об’єктом дослідження є інвестиційна діяльність комерційних банків України.

Предметом дослідження є теоретичні засади формування і практичні аспекти функціонування фінансового механізму інвестиційної діяльності комерційних банків України.

^ Методи дослідження. У процесі дослідження використовувалися загальнотеоретичні та спеціальні методи. Зокрема, при вирішенні поставлених завдань застосовувалися наступні методи: системний та абстрактний - при дослідженні економічної природи фінансового механізму інвестиційної діяльності комерційних банків, побудови його узагальненої структури. При вивченні впливу чинників на формування фінансового механізму інвестиційної діяльності комерційного банку використовувалися діалектичний та логічний методи пізнання, методи порівнянь, аналізу і синтезу, конкретного й абстрактного. За допомогою спеціальних економічних методів дослідження (економіко-статистичних та економіко-математичних) було проведено комплексний аналіз структури і динаміки вкладень банків; запропоновано економіко-математичну модель оптимізації портфелю активів. Також використовувалися прийоми групування, класифікації та графічного представлення результатів дослідження.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти, що визначають умови інвестиційної діяльності комерційних банків в Україні, офіційні статистичні матеріали Державного комітету статистики України, аналітичні дані Національного банку України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України, Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України, Асоціації українських банків. У роботі широко використовувалися інформаційні джерела міжнародних фінансових організацій, наукові праці вітчизняних і зарубіжних економістів, присвячені проблемам інвестиційної діяльності комерційних банків.

^ Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі отримано нові наукові результати, які в сукупності вирішують важливе наукове завдання – виявлення впливу фінансового механізму інвестиційної діяльності комерційного банку на процес і результати його діяльності та обґрунтування пропозицій щодо підвищення ефективності функціонування фінансового механізму інвестиційної діяльності банку. Найбільш суттєвими теоретичними та практичними результатами, які характеризують новизну дослідження й особистий внесок автора, є наступні:

вперше:

доведено здатність фінансового механізму інвестиційної діяльності комерційного банку забезпечувати ефективність довгострокових вкладень і якісних параметрів їх здійснення (розмір трансакційних витрат, вартість ресурсів, ліквідність активів) та можливість його застосування в узгодженні таких операцій у межах наявних ресурсів, прогнозованих активів і надходжень по кожному виду вкладень, що дозволяє комерційному банку оптимізувати співвідношення між дохідністю та ризиками довгострокових вкладень, спростити контроль і моніторинг результатів діяльності, активізувати інвестиційний процес через збільшення обсягів інвестиційних коштів для потреб суб’єктів господарювання, що виступають ключовою детермінантою розвитку національної економіки;

удосконалено:

визначення поняття «фінансовий механізм інвестиційної діяльності комерційного банку», який запропоновано розглядати як систему економічних відносин, що формується під впливом фінансової політики банківської установи, а також економічних, правових, нормативних та інформаційних чинників, і забезпечує здійснення довгострокових вкладень банку шляхом застосування певних форм, методів, інструментів і важелів; таке визначення дає можливість адекватно розкрити роль фінансового механізму інвестиційної діяльності комерційного банку в його господарських процесах;

класифікацію чинників, що впливають на способи реалізації фінансового механізму інвестиційної діяльності банку; їх розділено за напрямами впливу на: внутрішні (фінансова політика банку, економічна суть та специфіка банківської діяльності) та зовнішні (фактори державного впливу, ринкові, соціальні, інформаційні, фактори часу та ризику); а також класифікацію джерел впливу на фінансовий механізм інвестиційної діяльності комерційних банків, які під дією чинників визначають появу та вектор тенденцій, що дає можливість прискорити реагування на ринкові зміни та прийняття інвестиційних рішень менеджменту банку;

напрями вдосконалення фінансового механізму інвестиційної діяльності комерційного банку шляхом обгрунтування пропозиції створення ланки централізованого управління інвестуванням у великих системних банках із складними організаційними структурами, функціональним зобов’язанням якої має стати аналіз активів і ресурних потреб структурних підрозділів банку, ринкових умов їх діяльності та подальшого внесення рекомендацій банківському апарату управління для прийняття рішень, що уможливить узгодження довгострокових вкладень за видами з огляду на наявні ресурси та прогнозовані активи і полегшить контроль виконання планових показників діяльності банку;

дістали подальшого розвитку:

метод здійснення довгострокових вкладень банку, який забезпечує: створення ресурсної бази; здійснення активних операцій; їх моніторинг, облік і контроль, функціонування системи ризик-менеджменту банку, використання кредитних і фондових інструментів вкладень з метою оптимізації здійснення банком інвестицій у цінні папери, інвестиційного кредитування та такого високоризикової форми інвестиційної діяльності як проектне фінансування в умовах сучасного економічного розвитку України;

напрями оптимізації фінансового механізму інвестиційної діяльності комерційного банку на основі використання інструментарію довгострокових вкладень промислово-фінансових груп; створення спільних інститутів інвестування з використанням венчурних механізмів; компаній з управління активами, що надасть можливість банку значно розширити свою частку ринку та методи здійснення довгострокових вкладень;

методи оцінки вартості довгострокових вкладень банку шляхом розробки та обгрунтування економіко-математичної моделі для портфеля з трьох активів з метою його оптимізації за критерієм «дохідність-ризик», способами здійснення вкладень та використовуваними інструментами; модель передбачена як базова для реалізації функцій централізованого управління інвестуванням банку.

^ Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці науково обґрунтованих положень та висновків, спрямованих на вдосконалення побудови фінансового механізму інвестиційної діяльності комерційних банків.

Окремі положення та практичні рекомендації щодо вдосконалення фінансового механізму інвестиційної діяльності комерційних банків, що містяться в дисертаційному дослідженні, знайшли практичне впровадження у роботі АКБ «Інтербанк» (довідка № 438 від 28.12.2005 р.).

Рекомендації автора щодо механізму забезпечення фінансовими ресурсами інвестиційних операцій банку були використані АБ «Експрес-банк» (Довідка № 01-26/493 від 02.06.2006 р.).

Науково-практичні рекомендації щодо побудови моделі оптимізації прибутковості та ризику активів при формуванні кредитно-інвестиційного портфеля використовуються АКБ «Укрсоцбанк» (довідка № б/н від 12.06.2006).

Одержані теоретичні результати дисертації впроваджені у навчальний процес Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу на кафедрі управління регіональним економічним розвитком при викладанні дисциплін «Інвестування» та «Стратегічне управління» (довідка № б/н від 16.06.2006 р.)

Одержані теоретичні результати роботи використовуються в навчальному процесі на економічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка при викладанні нормативних дисциплін: “Теорія фінансів”, “Теорія кредиту”, “Банківські операції” та “Актуальні проблеми теорії та практики фінансів” при підготовці бакалаврів і магістрів відповідного фахового спрямування (довідка № 013/671 від 21.06.2006 р.).

^ Особистий внесок здобувача. Усі наукові положення та результати виконаної дисертації отримані автором самостійно. Всі публікації, за винятком однієї статі, написані одноосібно. Особистий внесок у працю, опубліковану у співавторстві, наведено окремо у списку публікацій.

^ Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались та обговорювалися на міжнародних і вітчизняних науково-практичних конференціях, а саме: міжнародній науково-практичній конференції «Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації» (Тернопільський національний економічний університет, 21-23 лютого 2008 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Напрями і моделі трансформації інноваційної діяльності у контексті міжнародної інтеграції» (Інститут економіки промисловості НАН України, 18-19 жовтня 2007 р., м. Донецьк); міжнародній науково-практичній конференції «Суперечності та перспективи розвитку фінансової системи України» (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 23-24 листопада 2006 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми та перспективи розвитку» (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2-3 березня 2006 р.); всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми розвитку економіки і підприємництва в Україні в контексті міжнародних інтеграційних процесів» (Інститут економіки і підприємництва, 26-27 травня 2005 р., м. Тернопіль); міжнародній науково-практичній конференції Волинського державного університету ім. Лесі Українки «Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання» (м. Луцьк, 3-5 червня 2005 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Тенденції та перспективи розвитку фінансової системи України» (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 27-28 вересня 2005 р.), міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України» (м. Суми, листопад 2004 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано у 9 наукових працях. Їх загальний обсяг становить 3,18 друк. арк., із них: 7 статей у наукових фахових виданнях обсягом 2,88 друк. арк., 2 публікації за матеріалами науково-практичних конференцій (0,3 друк. арк.).

^ Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації складає 222 сторінки. Список використаних джерел містить 199 найменувань і наведений на 15 сторінках. Дисертація налічує 4 таблиці та 24 рисунка, а також 11 додатків, розміщених на 19 сторінках.
^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі розкрито актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету, завдання, предмет і об’єкт дослідження, сформульовано наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі „Теоретико-методологічні засади дослідження фінансового механізму інвестиційної діяльності комерційного банку” розглянуто комплекс питань, пов’язаних із дослідженням економічної природи інвестицій, інвестиційної діяльності банків та фінансового механізму інвестиційної діяльності комерційних банків. Обґрунтовано залежність результатів інвестиційної діяльності банку від ефективності функціонування відповідного фінансового механізму. Проведено дослідження впливу чинників на формування фінансового механізму інвестиційної діяльності комерційних банків у контексті завдань соціально-економічного розвитку держави.

У результаті здійсненого дослідження розвитку ринку банківського інвестування з’ясовано, що ефективність інвестиційної діяльності банків вимагає зосередження уваги на проблемах формування та функціонування фінансового механізму інвестиційної діяльності комерційних банків. Визначено, що питання впливу фінансового механізму інвестиційної діяльності банку на її результати на даному етапі розвитку фінансової науки ще не знайшли достатнього відображення у наукових публікаціях.

Узагальнюючи результати досліджень у галузі господарського та фінансового механізмів таких науковців як: О. Волков, О. Ковалюк, С. Льовочкін, В. Опарін, А. Поддєрьогін, В. Федосов, з’ясовано, що фінансовий механізм є провідною складовою господарського механізму, оскільки він є основою індикативного планування, базою ціноутворення та змін у фінансовому законодавстві. У результаті узагальнення визначень фінансового та господарського механізмів у дисертації запропоновано розглядати фінансовий механізм інвестиційної діяльності комерційного банку як систему економічних відносин, що формується під впливом фінансової політики банківської установи, економічних, правових, нормативних та інформаційних чинників і забезпечує здійснення довгострокових вкладень банку шляхом застосування відповідних форм, методів, інструментів та важелів.

У роботі представлено узагальнену схему фінансового механізму інвестиційної діяльності банку (рис. 1).




Правління банку
















Аналізу;

Моделювання;

Прогнозування;

Планування;

Оперативного управління;

Обліку та контролю;

Фінансового забезпечення;

Хеджування.

Законодавчі;

Нормативні;

Бюджетні;

Податкові;

Ринкові.

Фондові;

Кредитні;

Боргові;

Власності;

Деривативи;

Системи лімітів;

Резервування.



Рис. 1. Схема фінансового механізму інвестиційної діяльності банку


Виокремлено дві групи чинників, що впливають на фінансовий механізм інвестиційної діяльності комерційного банку: зовнішні та внутрішні. Внутрішні чинники пов’язані із формуванням фінансової політики банку та економічної специфіки його діяльності. Зовнішні чинники поділяються на: державні (політичний, законодавчий, інвестиційно-стратегічний), ринкові (конкуренція, попит і пропозиція капіталу, ціновий фактор), соціальні (мотивації індивіда як інвестора чи позичальника; мотивації прийняття рішень про інвестування), а також інформаційний, часовий фактори та фактор ризику. Наведено схематичну класифікацію чинників та досліджено напрямки їх впливу на функціонування фінансового механізму інвестиційної діяльності комерційних банків. Запропоновано класифікацію джерел впливу, які можна виокремити під дією чинників та на основі перманентного моніторингу яких з’являється можливість прогнозувати появу та вектор тендецій, що може прискорити реагування на ринкові зміни та полегшити прийняття інвестиційних рішень у банку.

Проаналізовано систему законодавчо-нормативних важелів впливу на інвестиційну діяльність банків та виділено дві групи регулюючих актів, які певною мірою впливають на дану сферу діяльності. Перша група представлена загальними законами, що регулюють діяльність банківської системи, нормативними актами Національного банку України, які визначають фінансові та організаційні можливості банків щодо їх участі в певному сегменті інвестиційного ринку. Друга група сформована Указами Президента та Постановами Уряду, концепціями, програмами тощо, які визначають загальні засади інвестиційної політики держави на різні періоди її реалізації з акцентуванням завдань окремих учасників інвестиційного ринку, у т. ч. і банків. Сформульовані у таких документах напрями та завдання розвитку інвестиційного ринку можуть слугувати орієнтирами для банків у частині розробки власних стратегій поведінки у певному сегменті ринку.

Встановлено, що ефективний фінансовий механізм сприяє збалансуванню інвестиційної політики банку, що дозволяє йому реалізувати власні інтереси та максимально враховувати потреби суб’єктів господарювання в інвестиційних ресурсах.

У другому розділі «Основні напрямки формування фінансового механізму інвестиційної діяльності комерційних банків» проаналізовано організаційні аспекти формування фінансового механізму інвестиційної діяльності комерційного банку, які забезпечують акумуляцію його інвестиційних ресурсів, методи розміщення активів та системи ризик-менеджменту.

У результаті проведеного дослідження обґрунтувано значення банківського сектору як найвагомішої ланки фінансового ринку, що розміщає на ньому найбільшу кількість коштів з-поміж інших його учасників. Станом на 01.07.07. частка вкладень вітчизняної банківської системи із загальної кількості активів банків, кредитних спілок, інвестиційних фондів та страхових компаній становила 65%.

Кошти, що знаходяться у розпорядженні банку, класифікуються за прогнозованістю динаміки їх формування і поділяються на постійні, стабільні і некеровані. Встановлено, що їх співвідношення впливають на ефективність здійснення банком інвестиційної діяльності, яка значною мірою визначається двома головними чинниками: стабільністю ресурсів та ціною їх залучення і запозичення. З’ясовано, що поточні пасиви можуть давати якісно нові можливості для розміщення цих коштів у строкові активи при застосуванні методу трансформування, який полягає у наступному: при нормальній роботі банку поточні пасиви в сукупності створюють постійну незнижувану частину коштів, яка використовується ними як стабільна складова ресурсів.

Поточні кошти становлять вагому частину банківських ресурсів загалом. За даними Національного банку України, з 2003 по 2007 рр. поточні кошти суб’єктів господарювання складали в середньому 56% сумарних коштів банку - це становить 1/6 усіх зобов’язань банків, що більше у понад 5 разів від зобов’язань по міжбанківському ринку. Водночас, поточні кошти фізичних осіб становлять лише 1/12 усіх банківських зобов’язань, що у 2,6 раза більше зобов’язань по міжбанківському ринку.

Методом аналізу процесів формування стабільної, постійної частини поточних пасивів і розрахунку їх значень обґрунтовано можливість їх використання як керованих ресурсів за умови збереження стабільної клієнтської бази банку та стійких оборотів на поточних рахунках клієнтів.

Окремою ланкою у механізмі залучення інвестиційних коштів виділено цільові джерела ресурсів, що використовуються для виконання певних інвестиційних проектів. Такими джерелами можуть бути: кошти інших банків; кошти міжнародних фінансових організацій; державне фінансування; цінні папери власного боргу. Розглянуто практику зарубіжних і можливості вітчизняних банків щодо формування інвестиційних ресурсів через емісію цінних паперів та сек’юритизацію. Даний метод визначається як спосіб перетворення боргових зобов’язань у ліквідні інструменти фондового ринку, що є надійним способом одержання відносно недорогих коштів, диверсифікації джерел фінансування, перерозподілу ризиків і збільшення ліквідності банку. До переваг сек’юритизації можна віднести також і те, що вона є одним із способів поліпшення нормативів адекватності капіталу і зменшення обсягів коштів, що підлягають резервуванню.

У зобов’язаннях банків перелічені джерела коштів відображаються як кошти, залучені на міжбанківському ринку. Виявлено, що ці ресурси не знайшли достатнього застосування порівняно з іншими джерелами пасивів, а їх частка з 2003 по 2007 рр. становила лише 3% від усіх зобов’язань банків.

З урахуванням проведеного аналізу стану та динаміки джерел формування банківських пасивів на фінансовому ринку України встановлено, що механізм залучення коштів характеризується недостатньою диверсифікацією їх джерел, низькою оцінкою потенціалу поточної складової банківських зобов’язань та недостатнім використанням можливостей міжбанківського ринку. Покращення даної ситуації можливе за рахунок створення сприятливих умов залучення та розміщення коштів на фондовому ринку України шляхом комплексної взаємодії внутрішніх і зовнішніх (державні, ринкові) чинників на функціонування фінансового механізму інвестиційної діяльності комерційних банків.

Частка довгострокових міжбанківських залучень, які можуть бути розцінені як цільові інвестиційні кошти (кошти інших банків, кошти міжнародних фінансових організацій, цінні папери власного боргу), станом на 01.07.2007 р. складала у середньому 0,8% усіх міжбанківських запозичень, і не спостерігалось жодної динаміки щодо зміни цього співвідношення. Це свідчить про низький інвестиційний розвиток національної економіки та потребу в інвестиціях, що також вимагає від банків збільшення питомої ваги у зобов’язаннях міжбанківських запозичень та інвестування їх у розвиток економіки України, що дасть можливість збільшити частку коштів суб’єктів господарювання у своїх пасивах.

Основними інструментами, за допомогою яких банки можуть здійснювати довгострокові вкладення, у роботі визначено фондові (операції на ринку цінних паперів) та кредитні (довгострокове інвестиційне кредитування, проектне фінансування).

З’ясовано, що переважно банки утримують портфелі торговий та на продаж, використовуючи, передусім, боргові фондові інструменти (ОВДП, облігації підприємств, муніципальні та корпоративні). Через відсутність розвиненого фондового ринку та надійних інструментів застосування фондового методу інвестування є незначним. Вартість портфеля цінних паперів банків України станом на перше півріччя 2007 р. складала 11806 млн. грн., а темп зростання становив у середньому 112%. При цьому інвестиційні вкладення дорівнювали 480 млн. грн. (темп зростання 126%), що становило лише 2,8% усього портфеля цінних паперів банківської системи. Динаміку портфеля цінних паперів банків України представлено у таблиці 1.

Таблиця 1

^ Портфель цінних паперів банків України у 2004-2007 рр.*




І. Цінні папери, крім акцій

ІІ. Акції та інші форми участі в капіталі

Спів-відношення між

І і ІІ, рази





















Акції та інші

ЦП,

млн.грн

у тому числі

Інвес-тиції, млн. грн

Рік

Усього, млн.грн

Торг. порт

фель, млн.грн

На продаж,млн.грн

До пога

шення, млн.грн

Усього, млн.грн

торг. порт

фель,

млн.грн

на продаж,

млн.грн

2004

5972

73

3702

2197

2247

2070

33

2036

177

2,7

2005

10874

242

5817

4815

3453

3304

477

2827

149

3,1

2006

10523

1848

5946

2730

3952

3571

2199

1372

381

2,7

2007**

11806

2433

6931

2442

5212

4732

2928

1804

480

2,3

^ У відсотках до попереднього періоду

2005

182

333

157

219

154

160

1427

139

84

119

2006

97

763

102

57

114

108

461

49

256

85

^ У відсотках до початку року

2007**

112

132

117

89

132

133

133

132

126

85

*Складено і розраховано автором за офіційними даними Національного банку України;

**станом на 01.07.2007 року.


Обґрунтовано, що на сучасному етапі розвитку фондовий ринок України не забезпечує умов для активізації інвестиційної діяльності комерційних банків, необхідним є застосування спільних зусиль суб’єктів фінансового ринку та держави для активізації його розвитку.

У дослідженні з’ясовано, що вітчизняна банківська система недостатньо використовує кредитні методи довгострокових вкладень. Незважаючи на швидке зростання кредитного портфелю банків та стійку тенденцію зростання довгострокових позик, що склала близько 95 млн. грн. за період 2003-2007 рр., питома вага інвестиційних кредитів у кредитному портфелі зменшилась на 21%. Враховуючи одночасне збільшення кредитного портфелю фізичних осіб на 21% та стійку тенденцію до його зростання, обґрунтовано орієнтованість кредитних вкладень банків на отримання відсоткового, а не інвестиційного доходу. Загальні результати дослідження кредитних методів довгострокових вкладень банківської системи України представлено у таблиці 2.

Таблиця 2

^ Вибіркова динаміка кредитного портфеля банків України (2003-2007рр.)*





Усього

У тому числі суб’єктам господарювання

Співвідношення між довгостроковими та короткостроковими кредитами, рази

Рік

надані

Усього

У тому числі за видами




кредити,

млн. грн

%

короткострокові

довгострокові




млн.грн







млн. грн

%

млн. грн

%

2003

67835

58849

87

34382

51

24466

36

0,71

2004

88579

73785

83

37063

42

36722

41

1

2005

143418

109895

77

48807

34

61088

43

1,25

2006

245226

166683

68

74451

30

92231

38

1,24

2007**

315692

208057

66

88540

28

119518

38

1,35

^ У відсотках до попереднього періоду

2004

131

125

96

108

83

150

115

139

2005

162

149

92

132

81

166

103

126

2006

171

152

89

153

89

151

88

99

^ У відсотках до початку року

2007**

129

125

97

119

92

130

101

109

*Складено і розраховано автором за офіційними даними Національного банку України;

**показники станом на 01.07.2007 року.


На протязі проаналізованого періоду відбулося значне зростання кредитного портфеля банків: з 67 835 до 315 692 млн. грн. Динаміка зростання становила у середньому 148%. Проте така тенденція не знайшла позитивного відображення у довгострокових вкладеннях банків. Незважаючи на зменшення питомої ваги короткострокових кредитів у кредитному портфелі на 23% та зміни їх співвідношення із довгостроковими на 65% на користь останніх, частка довгострокових кредитів у портфелях банків зросла лише на 2%.

Усе більшої популярності на фінансових ринках набуває не лише метод інвестиційного кредитування як засіб фінансування довгострокових вкладень, а й такий високоризиковий вид діяльності банку як проектне фінансування. З’ясовано, що проектне фінансування відрізняють від кредитування, зокрема інвестиційного, за притаманними йому особливими ознаками: при проектному фінансуванні досліджується конкретний задум, бізнес-ідея або проект (інвестиційний, інноваційний, лізинговий, концесійний); джерелом погашення боргу в межах структури його фінансування є виключно доходи, які генеруються за результатами проекту. Однак, існуючий механізм проектного фінансування недостатньо орієнтований на клієнта. Жорсткі вимоги надання позики свідчать про неефективну реалізацію функцій ризик-менеджменту та втрачені вигоди для банку.

Під час проведеного дослідження обґрунтовано, що ефективність банківського ризик-менеджменту значною мірою залежить від організації його фінансового механізму як складової фінансового механізму інвестиційної діяльності банку. У дисертаційній роботі охарактеризовано та проаналізовано сучасні методи ризик-менеджменту банку, які представлено у такому вигляді: основні засади якісного аналізу ризику; кількісний аналіз ризику; система показників кількісної оцінки ступеня ризику; моделювання ризику.

Досліджено, що основна увага ризик-менеджменту концентрується на таких компонентах банківського менеджменту як: банківська політика, стратегічне планування; управління активами, пасивами, ліквідністю; управління валютними ресурсами; інформаційний менеджмент, які, взаємодоповнюючи один одного, забезпечують можливість загального ризик-менеджменту банку та управління інвестиційними ризиками.

З'ясовано, що диференціація чинників за силою впливу та характером взаємозв'язку ускладнює аналіз, контроль та управління ризиками. Це вимагає від відповідних структурних підрозділів банку постійного вдосконалення методів управління. Інвестиційний ризик-менеджмент банку повинен базуватись і здійснюватись у кожній ланці фінансового механізму інвестиційної діяльності, відповідно до етапів інвестування, починаючи від залучення інвестиційних ресурсів до здійснення активної стадії інвестиційного процесу та постконтролінгу після його завершення, що дозволить банку максимізувати прибутки при оптимізації ризику, враховуючи досвід здійснених операцій.

У третьому розділі „Шляхи оптимізації фінансового механізму інвестиційної діяльності комерційних банків” розглянуто шляхи вдосконалення організації фінансового механізму інвестиційної діяльності банків та запропоновано модель оптимізації банківських інвестиційних активів на підставі використання методів економіко-математичного моделювання.

Обґрунтовано доцільність використання у фінансовому механізмі інвестиційної діяльності комерційних банків методів венчурного інвестування. Виявлено, що такий спосіб інвестиційної діяльності банку тісно переплітається із проектним фінансуванням, здійснюючи яке банківський управлінський апарат може залучати до реалізації венчурні компанії (інвестиційні фонди, компанії з управління активами) з метою реалізації інвестицій в інновації. З’ясовано, що банки можуть інвестувати кошти у компанії такого типу, співпрацюючи з ними на постійній основі: реалізовувати окремі проекти, створювати власні інститути спільного інвестування та компанії з управління активами.

Сьогодні на вітчизняному ринку функціонують 680 інвестиційних фондів, 264 компанії з управління активами та 95 недержавних пенсійних фондів. Переважна більшість інвестиційних фондів (566) є пайовими, тобто створеними на основі банків, підприємств. Зазвичай, ці компанії створюють також власні компанії з управління активами для управління фондами.

У роботі наведено узагальнену блок-схему механізму управління інвестиційними коштами комерційних банків із використанням інститутів спільного інвестування та компаній з управління активами, що призначена оптимізувати процес венчурного інвестування і забезпечити зростання ефективності інвестиційної діяльності банків.

З’ясовано, що сьогодні близько сорока найбільших промислово-фінансо