Реферат: Питання до екзамену з курсу „Загальна психологія”

2010/2011 н.р.

Факультет: психолого-природничий

Спеціальність: психологія

Семестр: перший

Екзаменатор: проф. Воробйов А.М.


Питання

до екзамену з курсу „Загальна психологія”


Проблеми предмету психології: психічні процеси, властивості, стани, явища, факти. Становлення психології як науки про сутність і закономірності розвитку психіки. Етапи розвитку психології: міфологічний, філософський, науковий [8, 38-59].

Сфера психології. Теоретичні підходи психології: біологічний, еволюційний, генетика поведінки, біхевіористичний, когнітивний, соціокультурний (В.Вундт, Г.Еббінгауз, А.Біне, Г.Сіман, Е.Торндайк, З.Фрейд, Дж.Уотсон, І.Павлов).

Методи психологічного дослідження. Науковий метод. Опитування, опис, кореляція, експеримент. [8, 69-83].

Пояснювальні принципи психології: принцип взаємодії і розвитку (еволюція, онтогенез, філогенез), детермінізму, відображення, цілісності (анатомія, редукціонізм, холізм), активності, суб´єктності, реконструкції, єдності психіки і діяльності, системно-структурний принцип [4, 17-27].

Методологічні принципи психології: детермінізму, відображення, єдності психіки і діяльності, розвитку, системно-структурний, системно-діяльнісний.

Основні методи психологічних досліджень та їхні варіанти: а) експериментальні, б) не експериментальні: спостереження, опитування, тести, експеримент, моделювання [7, 26-37].

Періоди формування психологічних знань у рамках інших наук (ІУ-У ст. до н.е. – 60-ті рр.. ХІХ ст.). Вчення про «душу» та її взаємовідношення з «тілом»: Демокріт, Арістотель, Платон, Сократ, Декарт (ХІХ ст.). Вчення про поведінку і свідомість [7, 38-62; 8, 41-46]. Психологія як самостійна наукова дисципліна (60-ті роки ХІХ ст. - сучасність) [4, 36-44].

Напрями психології у ХХ ст.: гештальтпсихологія, когнітивна психологія (дослідження пізнавальних процесів); біхевіоризм (дослідження поведінки) Дж.Уотсон, психоаналіз (З.Фрейд): несвідоме (Ig – „Воно”) –Его („Я”), супер-Его („Над-Я”); генетична психологія (Ж.Піаже); гуманістична психологія (А.Маслоу, К.Роджерс); діяльнісний підхід (Л.С.Виготський, С.Л.Рубінштейн, О.М.Леонтьєв) [8, 51-61].

Напрями психології: гештальтпсихологія, біхевіоризм, психоаналіз, генетична психологія, когнітивна психологія, гуманістична психологія, діяльнісний підхід (С.Л. Виготський, О.М. Леонтьєва, С.Л. Рубін штейн, Г.С. Костюк).

Система і рівні основних форм відображення. Основні функції психіки і їх взаємодія [1, 17-19]. Види і структура відображення. Історичний розвиток психіки і свідомості. Суспільно-історична природа психіки та її формування в онтогенезі [5, 39-44].

Основні функції психіки. Взаємозв´язок різних форм руху матерії: рух елементарних частин, фізичний та хімічний рух, органічне життя. Свідомість, психіка, суспільне життя [1, 35-38].

Функції психіки: когнітивна, регулятивна, комунікативна. Психічні процеси, стани та властивості.

Умови виникнення і загальні закономірності розвитку психіки і форм поведінки у процесі еволюції тварин [7, 70-85]. Основні етапи розвитку психіки у тварин. Елементарні та вищі психічні функції людини [9, 93-107].

Розвиток психіки у філогенезі. Виникнення психіки: рослинні тропізми, подразливість, чутливість. Психіка і поведінка. Типи нервової системи. Формування органів відчуття [4, 57-62]. Розвиток психіки у філогенезі. Стадії та рівні розвитку психічного у тварин за О.М.Леонтьєвим і К.Е.Фабрі: 1) елементарної сенсорної психіки (чутливість, тропізми); 2) перцептивна психіка (операційна діяльність, інстинкти, научіння, інтелектуальна поведінка); 3) первісна свідомість [1, 48-55; 8, 121-125; 9, 96-103].

Що таке поведінка? Еволюційна теорія Ч.Дарвіна. Еволюційна поведінка: тропізми, таксиси, рефлекси, інстинктивна поведінка, імпринтінг (К.Лоренц), научіння, умовисновки [3, 24-37].

Типи і форми поведінки організмів: біологічно довільні реакції (таксиси), інстинктивна поведінка, научіння (інсайт), інтелектуальна поведінка (екстраполяційний рефлекс), поведінка в угрупуваннях (домінування, територіальність, агресивність, статева поведінка, комунікація) [8, 115-121; 9, 112-120-] .

Еволюційна теорія походження видів організмів Ч.Дарвіна. Еволюція поведінки: тропізми, таксиси, рефлекси, інстинкти, вроджені пускові механізми. Імпринтінг – ефект К.Лоренца, научіння. Здібність до умовисновків [3, 26 -37].

Види научіння. Складні форми научіння:латентне научіння. Когнітивні карти. Інсайт. Перенос. Імітація і научіння через спостереження.

Научіння. Оперантне обумовлення. Експерименти Скіннера. Формування поведінки. Принципи підкріплення та принципи примусу. Ідеї Скіннера у світлі сучасних теорій [6, 345-359]. Складні форми научіння: латентне научіння, когнітивні карти, інсайт, перенос, імітація, спостереження [4, 109-115].

Основні види научіння: звикання, класичне обумовлення (І.П.Павлов, умовні рефлекси), оперантне обумовлення (підкріплення). Е.Торндайк – теорія проб і помилок. Б.Скіннер – класичний біхевіоризм [4, 103-109].

Научіння. Класичний умовний рефлекс. І.Павлов і концепція умовного рефлексу. Експерименти І.П. Павлова [10, 141-151; 6, 331-345].

Научіння. Інструментальний умовний рефлекс (оперантне обумовлення). Е.Торндайк і закон ефекту. Скіннер і оперантна поведінка. Експерименти А. Бандури (научіння через спостереження) [6, 345-363; 10, 151-169].

Когнітивне научіння (Е.Толмен). Асоціативне та адаптивне научіння. Нейрофізіологічні основи научіння (когнітивні карти), інсайтна поведінка (В.Келер) [10, 169-195].

Научіння: концепція біхевіоризму. Класичне обумовлення. Експерименти І.П.Павлова – набування умовного рефлексу. Сучасні погляди на вчення І.П.Павлова: когнітивні процеси (роль свідомості), біологічні передумови [6, 334-345]. Научіння через спостереження. Експерименти Бандури . Набуття знань шляхом спостереження [6, 360-363].

Концептуальний історизм розвитку психіки: антропопсихізм, панпсихізм, біопсихізм, нейропсихізм, мозкопсихізм, рівень чутливості (за О.М.Леонтьєвим) [2, 169-176].

Культурно-історична концепція розвитку психіки людини. Л.С.Виготський: людина і природа, людина та її особиста психіка, генетичні аспекти. Інтеріоризація [2, 198-223, 7, 94-98].

Функції психіки. Відображення об´єктивної і суб´єктивної реальності. У.Джемс про екзопсихіку, ендопсихіку і інтропсихіку. Когнітивна, регулятивна і комунікативна функції (Б.Ф.Ломов). Концепція психічної функціональної системи діяльності (П.К.Анохін, В.Д.Шадріков) [4; 86-88].

Стадії і рівні розвитку психіки у філогенезі: елементарна сенсорна, перцептивна, свідомість (еволюція нервової системи, будова діяльності, функції психіки). Виникнення первісної свідомості [8, 121-133]

Матеріалістичне та ідеалістичне розуміння сутності та походження психіки. Система і рівні основних форм відображення. Основні форми прояву психіки та їх взаємозв’язок. Процеси (пізнавальні, емоційно-вольові), стани, властивості [9, 94-96; 1, 17-20].

Психіка у філогенезі та історіогенезі. Типи і форми поведінки організмів: біологічно доцільні реакції, інстинктивна поведінка, научіння, звикання, спроби і помилки, когнітивна карта (Толмен), інсайт, інтелектуальна поведінка (екстраполяційний рефлекс), поведінка в угрупуваннях (домінування, територіальність) [8, 112-120].

Стан свідомості. Сон і сновидіння. Розлади сну. Гіпноз. Гіпноз як соціальне явище. Наркотичні засоби і свідомість. Психоактивні наркотики, депресанти, алкоголь, паління, барбітурати, стимулятори (амфетаміни), галюциногени, марихуана. Причини використання наркотиків [6, 112-120]

Природа людської свідомості. Психологічна характеристика свідомості людини. Основні напрями філогенезу та онтогенезу розвитку свідомості [9, 114-121].

Основні характеристики свідомості. Активність та інтенціональність (спрямованість), рефлексія (самоспостереження), мотиваційно-ціннісність. “Я-концепція” [7, 88-94]. Основні напрямки філо- та онтогенетичного розвитку свідомості. Свідомість та несвідоме [3, 103-109, 26-38]. „Я-концепція” та її роль у регуляції поведінки людини [4, 345-359].

Гіпотеза про походження свідомості. Буття і свідомість. Роль праці і мови. Будова вищих психічних функцій. Засвоєння суспільно-історичного досвіду. Шлях онтогенезу індивіда [2, 169-198; 7, 135-147; 8, 95-101].

Онтогенез психіки. Психічний розвиток на рівні організму, індивіду, особистості [8, 136-157].

Психофізіологічна проблема наукової психології. Мозок і психіка (рівень організму та поведінки як пристосування). Динамічна і системна локалізація психічних процесів[8, 85-94].

Нейрофізіологічні механізми вищої нервової діяльності. Зв’язок нейрофізіології і психології. Еволюція сенсорних систем (на прикладі зору). Електричний і хімічний синапс.

Інформаційна система соматики. Взаємодія нейронів. Нейротрансміттери (медіатори) [6, 70-76].

Основні підходи до проблеми біологічного і соціального у психології: типологічний (Е.Кречмер), індивідуальний (Б.Г.Ананьєв, В.С.Мерлін), психогенетичний (генотип). Взаємодія генотипу і середовища.

Біологічні основи поведінки. Концепція рефлексів, простий рефлекс (Р.Декарт). Структура нервової системи та її еволюція: головний мозок, кора головного мозку. Моделі функціонування мозку. Сенсорний гомункул.

Функції мозку. Основні елементи нервової системи. Первинні проекційні зони: зір, слух, смак. Нейронні потенціали: взаємодія нейронів: синапс, синоптичний механізм (Шеррінгтон), реципрокна інгібіція, нейромедіатори, передача нервового імпульсу.

Нервова і гормональна системи: периферійна і центральна, ендокринна, лімбічна нервова система і психіка. Нейронні сітки [6, 77-81]. Мозок. Рівні, структури мозку. Лімбічна система [7, 83-91]. Кора головного мозку: структура. Функції кори: моторні, сенсорні, асоціативні. Мова. [6, 92-104].

Мозок, активність мозку. Нижчий рівень структури мозку (стовбур, мозочок, гіпоталамус, кора, структура кори; функції – моторні, сенсорні, асоціативні). Мова.

Анатомо-фізіологічний механізм рефлекторної діяльності. Функціональна організація людського мозку (А.Р.Лурія) [1, 19-21; 4, 57-68; 7, 105-119]. Фізіологія рухів і фізіологія активності. Поняття про психомоторику. Концепція рефлекторного кільця М.О.Бернштейна [7, 135-147].

Мозок і психіка. Основні структури мозку людини. Блоки мозку. Фізіологічне і психічне. Нейрофізіологічні коди: психічна асиметрія (рухові центри). Аферентний синтез, акцептор результатів дій [8, 88-95].

Психофізіологічні моделі, які пояснюють взаємодію фізіологічних факторів із психічними процесами, станами та властивостями людини в управлінні її життєдіяльністю (І.М.Сєченов, І.П.Павлов, Є.Н.Соколов, П.Н.Анохін, О.Р.Лурія) [8, 94-95; 9, 38-45; 7, 105-120; 2, 162-188].

Нервова система, її виникнення, удосконалення та роль у розвитку психіки [9, 38-62]. Будова, функціонування та властивості центральної нервової системи людини. Психіка й мозок людини, механізм зв´язку психічних процесів із роботою людського мозку[9, 38-62].

Представництво основних психічних процесів та властивостей в корі головного мозку. Проекційні зони кори головного мозку (У.Пенфілд) [7, 105-120]. Психічні процеси як форми діяльності. Утворення умінь та навичок [9, 133-138].

Основні властивості сенсорних процесів та їхній анатомо-фізіологічний субстрат [9, 46 - 62].

Роль кори головного мозку і підкіркових структур в управлінні психічними процесами і станами. Функціональні блоки мозку: блок тонусу кори, блок прийому, переробки і збереження інформації, блок програмування, регуляції і контролю діяльності (А.Р.Лурія, Міллер) [8, 89-92; 9, 32-33].

Функціональна асиметрія мозку, її вияви і роль в регуляції психічних процесів і станів [7, 112; 8, 92-93; 9, 45-62]. Аналіз рефлекторного пояснення поведінки людини та її психічних процесів. Рецептори. Поняття аналізатора. Рефлекси (І.М.Сєченов, І.П.Павлов) [7, 76-84].

Модель концептуальної рефлекторної дуги за Є.Н.Соколовим: три системи нейронів: 1) аферентна (сенсорний аналізатор), 2) ефекторна (виконавча – органи руху), моделююча (зв’язки) [9, 39-41]. Модель функціональної системи за П.К.Анохіним (взаємодія психічних та фізіологічних процесів). Акцептор результатів дії [8, 93; 9, 42-44].

Механізми організації рухів по М.О.Бернштейну. принцип сенсорних корекцій. Схема рефлекторного кільця. Теорія рівнів [2, 135-152; 9, 441-45]. Роль і функції ретикулярної формації в управлінні психікою та поведінкою [8, 26-38].

Суспільно-історична обумовленість виникнення і розвиток свідомості людини. Виникнення первісної свідомості. Концепція О.М.Леонтьєва про роль праці і діяльності у розвитку свідомості людини (монографія „Деятельность. Сознание. Личность”) [7, 88-94; 8, 95-101; 9, 112-120].

Загальнопсихологічна теорія діяльності. Основні принципи й поняття (С.Л.Рубінштейн). Макроструктура діяльності [1, 48-55; 2, 99-135; 8, 190-196; 9, 124-128; 13, 65-70].

Категорія діяльності в психології. Структура діяльності: дії, операції і засоби. Мотивація та компоненти діяльності [8, 188-197; 9, 124-129]. Діяльність як зв´язок суб´єкта з об´єктом. Будова діяльності людини (за О.М.Леонтьєвим). Будова, форми та види діяльності [8, 188-202].

Психологічна структура діяльності. Мікроструктура: мотив, ціль, засіб, результат. Макроструктура: спонукально-ціннісний (мотиви, цілі), прогностично-проективний (прогнозування, вибір, планування), виконавчо-реалізуючий (способи, засоби, результат), оцінно-порівняльний (аналіз, неузгодженість, досягнення) рівні.

Рухи і дії. Види дій (предметні, розумові). Інтеріоризація.

Психологічна теорія діяльності. Основні поняття і принципи. Операціонально-технічні аспекти діяльності: мета, операція. Психофізіологічні функції [1, 18-20;2, 95-108; 9, 124-128; 12, 73-230; 13, 72-76].

.Механізми формування навички [12, 73-230;] Механізми організації рухів і дій (М.О.Берштейн) [13, 72-76].

Форми та види людської діяльності. Особливості спілкування, ігрової, учбової та трудової діяльності [8, 197-202; 9, 129-138].

Усвідомлені і атоматизовані компоненти діяльності. Уміння, навички, звички та їх особливості [9, 134-137]. Перенесення та інтерференція навичок. Різновиди навичок і вмінь: конструктивні, організаційно-технологічні, операційні.

Методологічні основи вивчення людини. Концепція Б.Г.Ананьєва. Поняття „індивід”, „суб´єкт діяльності”, „особистість”. Структура поняття „індивід”, „особистість”, „індивідуальність” (за Б.Г.Ананьєвим). Людина як багато системне явище [7, 12-23].

Мотиваційно-особистісні аспекти діяльності: потреби, мотиви і мотивація. Внутрішня діяльність (інтеріоризація). Діяльність і психічні процеси [2, 109-119; 4, 118-119; 7. 130-134; 13, 78-85].

Властивості генезис і функції смислових утворень. Поняття і рівні смислової сфери особистості [13, 78-85].

Еволюція людини. Еволюція людиноподібних мавп і гомінід. Походження Homo sapiens. Розвиток мови. Соціально-культурна еволюція [3, 37-53].

Розвиток вищих психічних функцій у людини. Знакові системи мовлення, спілкування та орудійна діяльність [9, 103-109]. Мова та її вплив на формування пізнавальних процесів [8, 38-59].


Література :

Гамезо М.В., Домашенко И.А. Атлас по психологии. – М.: Просвещение, 1986. – 272 с.

Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию. Курс лекций. – М.: МГУ, 1988.- 320 с.

Годфруа Ж. Что такое психология: В 2 т. – М., 1998. Т.1 – 496 с., Т.2. – 376 с.

Психология / Под ред. В.Н.Дружинина. – СПб: Питер, 2002. – 656 с.

Крысько В.Г. Психология и педагогика в схемах и таблица. – Минск, 1999. – 384 с.

Майерс Д. Психология. – Минск: Харвест, 2002. – 736 с.

Маклаков Общая психология. – СПб: Питер, 2002. – 689 с.

М'ясоїд П.А. Загальна психологія. – К.. 1998. – 479 с.

Немов Р.С. Психологія. –Рівне, 2002.

Глейтман и др. Основы психологии / Под ред. Большакова В.Ю., Дружинина В.Н. – СПб: Речь, 2001. – 793 с.

Дрозденко К.С. Загальна психологія у практичному вимірі: Підручник. – К.: ВД „Професіонал”, 2007. – 608 с.

Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. – М.: Просвещение, 1975. – С.73-230.

Пальм Г.А. Пальм. Загальна психологія. – Львів, 2009.