Реферат: Типова програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 13. 00. 02 теорія І методика навчання: іноземні мови / Укладач С. Ю. Ніколаєва. К.: Кнлу, 2009. 34 с

Міністерство освіти і науки України


Київський національний лінгвістичний університет


Т И П О В А П Р О Г Р А М А


вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності

13.00.02 – «Теорія і методика навчання:

іноземні мови»


Київ – 2008

Міністерство освіти і науки України


Київський національний лінгвістичний університет


Т И П О В А П Р О Г Р А М А


вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності

13.00.02 – «Теорія і методика навчання:

іноземні мови»


Затверджена на засіданні

вченої ради університету


Протокол №5 від 2008 р.


Київ 2008

Типова програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 13.00.02 – теорія і методика навчання: іноземні мови / Укладач С.Ю.Ніколаєва. – К.: КНЛУ, 2009. – 34 с.


Програма призначається для осіб з вищою освітою, які спеціалізуються в галузі методики навчання іноземних мов і готуються до складання вступного іспиту до аспірантури.


^ Програма складається з пояснювальної записки, в якій подаються загальні положення про проведення вступного іспиту, і п’ти розділів: «Вимоги до вступників до аспірантури на вступному іспиті», «Порядок проведення іспиту, структура, зміст вступного іспиту і критерії оцінювання знань та вмінь вступників до аспірантури», «Програма підготовки до вступного іспиту», «Вимоги до реферату для складання вступного іспиту», «Основна література до вступного іспиту».


Рецензент О.Б.Тарнопольський – доктор педагогічних наук, професор, Дніпропетровський університет економіки і права

Л.М.Черноватий – доктор педагогічних наук, професор, Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна


^ Пояснювальна записка

Вступний іспит до аспірантури зі спеціальності 13.00.02 – Теорія і методика навчання: іноземні мови – має на меті визначення глибини методичної підготовки вступника до аспірантури (далі: ВА), його наукового і культурного світогляду, рівня підготовки до самостійної науково-дослідницької діяльності. Складання вступного іспиту з методики є обов’язковим для вступу до аспірантури.

Для успішного складання іспиту ВА необхідно продемонструвати розуміння ключових проблем історії та сучасного стану викладання іноземних мов в Україні та за рубежем, а також уміння виділяти проблематику в обраній галузі дослідження. Методичні питання мають обґрунтовуватися даними лінгвістики, психології, психолінгвістики, педагогіки.

Особа, що складає вступний іспит, повинна знати програми з іноземних мов для різних типів середніх/вищих навчальних закладів, чинні підручники чи навчально-методичні комплекси з іноземних мов. Крім того, вимагається добре знання публікацій періодики. ВА має продемонструвати як володіння практикою викладання іноземних мов у певному типі навчального закладу, так і вміння викласти ключову проблему свого дослідження.

Типова програма містить питання з проблем загальної і спеціальної методики навчання іноземних мов.

Вступний іспит зі спеціальності 13.00.02 – «Теорія і методика навчання: іноземні мови» покликаний перевірити у ВА:

рівень сформованості методичної компетенції;

рівень сформованості загальної іншомовної комунікативної компетенції;

рівень сформованості професійно орієнтованої комунікативної компетенції;

рівень сформованості дослідницької компетенції;

рівень сформованості загальної компетенції.

Для проведення вступного іспиту і захисту наукового реферату створюється державна комісія у складі голови і членів комісії (екзаменаторів з методики викладання іноземних мов).

Комісія створюється щорічно наказом ректора і діє протягом календарного року.

До складання вступного іспиту допускаються ВА, які виконали у повному обсязі програму підготовки з методики викладання іноземних мов освітньо-кваліфікаційних рівнів спеціаліст/магістр.

^ Вступний іспит проводиться українською та іноземною мовами.

Допуск до вступного іспиту до аспірантури здійснюється за наказом ректора або проректора університету. У разі неприбуття ВА на іспит з поважних причин він може бути допущений ректором університету протягом поточної сесії.

У разі отримання здобувачем незадовільної оцінки повторне складання іспиту протягом поточної сесії не дозволяється. Рішення комісії може бути оскаржене ВА у терміни, встановлені приймальною комісією.

^ Вступний іспит з методики приймається організовано один раз на рік у вигляді сесії. Строки сесії встановлюються ректором університету. Іноземні громадяни складають вступний іспит на загальних підставах.

^ 1. Вимоги до вступників до аспірантури на вступному іспиті


На вступному іспиті здобувачі повинні продемонструвати глибокі знання теоретичних основ методики викладання іноземних мов, показати володіння методичними вміннями, науковий підхід до розв’язання практичних проблем виховання та освіти учнів і студентів.

Головною вимогою вступного іспиту до рівня теоретичної підготовки ВА є ґрунтовне знання ними провідних концептуальних теорій навчання і виховання, усвідомлення ролі і значення психолого-педагогічних наук в їх майбутній професійній і науковій діяльності. Відповідь ВА на іспиті повинна підтвердити повноту їхніх знань категорійно-понятійного апарату з методики викладання іноземних мов, нових підходів до трактування окремих понять, розуміння їхньої сутності, а також знання фактів, термінології, структур, принципів, законів, закономірностей, методів і засобів навчання.

ВА повинен також продемонструвати здатність аналізувати й будувати реальний навчально-виховний процес з методичної точки зору, показати знання педагогічних і психологічних явищ та процесів, діапазон володіння вміннями й навичками операційного рівня, методичну грамотність, зокрема сформованість гностичних, конструктивно-планувальних, проектувальних, комунікативно-навчальних і дослідницьких умінь.


^ 2. Порядок проведення, структура, зміст вступного іспиту і критерії оцінювання знань та вмінь вступників до аспірантури


2.1. Порядок проведення вступного іспиту


Вступний іспит зі спеціальності 13.00.02 – «Теорія і методика навчання: іноземні мови» для ВА проводиться відповідно до програми, затвердженої вченою радою КНЛУ.

Вступний іспит проводиться за екзаменаційними білетами.

Вступний іспит складається із двох частин: перша – відповідь на обов’язкові й додаткові питання; друга – захист заздалегідь (за місяць до іспиту) поданого і прорецензованого реферату.

ВА бере екзаменаційний білет у присутності голови екзаменаційної комісії та членів (екзаменаторів) з методики викладання іноземних мов. Про взятий ВА номер білета робиться запис у протоколі.

Для підготовки відповіді здобувач використовує екзаменаційні бланки, які зберігаються після екзамену протягом року.

Разом з білетом ВА одержує свій реферат і рецензію на нього. Здобувач знайомиться з рецензією і готується до захисту своїх наукових поглядів, викладених у рефераті.

На екзамені ВА дається 1 година на підготовку відповіді та ознайомлення з рецензією на реферат.

Оцінювання відповідей і реферату здійснюється згідно з критеріями, визначеними у програмі вступного іспиту.

Оцінка за іспит виставляється після його закінчення на основі оцінок, отриманих ВА за відповіді на питання білета і захист реферату відповідно до критеріїв, які визначені програмою іспиту.

Оцінки оголошуються головою екзаменаційної комісії в присутності усіх членів (екзаменаторів) комісії і ВА, які складали іспит.

Рівень знань ВА оцінюється за чотирибальною системою: «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно».


^ 2.2. Структура і зміст вступного іспиту


Вступний іспит складається із двох частин.

2.2.1. Перша частина іспиту: усні відповіді на питання білету і виконання практичного завдання.

Екзаменаційний білет містить три питання у відповідності до програми. Екзаменатори можуть ставити додаткові запитання лише згідно програми.

Об’єкт контролю – рівень засвоєння теоретичних знань та володіння професійно-методичними вміннями, сформованими у ВА в результаті вивчення обов’язкової програми з методики викладання іноземних мов і культур.

Форма контролю: співбесіда з екзаменаторами, яка передбачає відповідь ВА на питання екзаменаційного білета і виконання практичного завдання.

Приклади теоретичних питань

Засоби навчання іноземної мови. Вимоги до навчально-методичного комплексу.

Навчання техніки читання. Методи навчання техніки читання.

Тестовий контроль у формуванні іншомовної комунікативної компетенції. Типи і види тестових завдань.

Критерії оцінювання:

Відповіді на перше і друге питання оцінюються за критеріями:

відповідність змісту;

повнота і ґрунтовність викладу;

доказовість викладу;

термінологічна коректність;

науковість.

Приклади практичних завдань

Наведіть приклад умовно-комунікативної вправи для формування іншомовної компетенції у монологічному мовленні.

Наведіть приклад комунікативної вправи для формування іншомовної компетенції в діалогічному мовленні.

Наведіть приклад тестового завдання альтернативного вибору для контролю рівня сформованості вмінь читання.

Критерії оцінювання:

точність (відповідність інструкції);

правильність;

оригінальність.

^ 2.2.3. Друга частина іспиту: усний захист вступником до аспірантури підготовленого наукового реферату з опорою на одержану ним рецензію


Тему реферату ВА обирає самостійно у відповідності до проблеми його дослідження. Підготовлений реферат подається на рецензування за місяць до проведення вступного іспиту.

Форма контролю: співбесіда з екзаменаторами, яка передбачає короткий виклад ВА його поглядів на обрану проблему дослідження і відповіді на зауваження рецензента реферату.


Детальніше дивись підрозділ 5 «Вимоги до реферату для складання вступного іспиту».


^ 2.3. Критерії оцінювання відповідей вступників до аспірантури


Екзаменаційні питання розроблені на основі чинної програми вступного іспиту з дисципліни «Методика викладання іноземних мов» і мають на меті комплексну перевірку теоретичної і практичної підготовленості ВА до реалізації дослідження з методики викладання іноземних мов.

Кожне теоретичне питання оцінюється за такими критеріями.

Оцінка «відмінно» виставляється:

за умови досконального орієнтування ВА у змісті висвітлюваних ним понять, процесів і закономірностей, безпомилкового знання фактологічного матеріалу, а також аргументованої відповіді на всі додаткові запитання;

за правильне розв’язання практичних завдань, вміння застосувати теоретичні знання, власний педагогічний досвід і навчальні матеріали при вирішенні конкретних питань.

Передбачається, що ВА, який претендує на оцінку «відмінно», здатний вести глибоку і всебічно аргументовану дискусію з будь-якого проблемного питання, винесеного на вступний іспит.

Оцінка «добре» виставляється:

за умови вільного орієнтування ВА у змісті й обсязі висвітлюваних ним понять, процесів і закономірностей, знання основних фактів і документів, здатності відповісти на додаткові запитання;

за в цілому уміле розв’язання практичних завдань з допущенням несуттєвих помилок, вміння застосовувати теоретичні знання, власний педагогічний досвід і навчальні матеріали при вирішенні конкретних завдань.

ВА, який претендує на оцінку «добре», досить підготовлений для того, щоб підтримати дискусію з принципових питань, винесених на вступний іспит.

Оцінка «задовільно» виставляється:

за умови загального орієнтування ВА у змісті й обсязі висвітлюваних ним понять, процесів і закономірностей, неспроможності дати відповідь на всі додаткові питання;

за розв’язання практичних завдань із суттєвими помилками та неповне розкриття суті проблеми; за досить поверхове застосування теоретичних знань, власного педагогічного досвіду і навчальних матеріалів при вирішенні конкретних завдань.

Передбачається, що ВА, який одержує оцінку «задовільно», поверхово класифікує та узагальнює набуті знання з проблематики вступного іспиту.

Оцінка «незадовільно» виставляється:

за умови, що здобувач не орієнтується у змісті й обсязі висвітлюваних ним понять, процесів і закономірностей, не знає основного фактологічного матеріалу або ж у своїй відповіді неправильно тлумачить базисні поняття, наводить перекручені формулювання чи хибний фактологічний матеріал;

за неправильне розв’язання практичних завдань; невміння застосовувати теоретичні знання, власний педагогічний досвід і навчальні матеріали при вирішенні конкретних завдань.


Критерії оцінювання реферату дивись у розділі 5 «Вимоги до реферату для складання вступного іспиту»


^ 2.4. Критерії комплексного оцінювання відповідей вступників до аспірантури

на вступному іспиті


Складниками підсумкового оцінювання є:

оцінка за відповіді на теоретичні питання;

оцінка за виконання практичного завдання;

оцінка за реферат.


Підсумкова оцінка за три складники вступного іспиту


Оцінка «відмінно» ставиться:

за умови одержання ВА двох оцінок «5» за відповіді на теоретичні питання і виконання практичного завдання та оцінки «5» або «4» за реферат.

Оцінка «добре» виставляється:

за умови одержання ВА оцінок «4» і «5», або двох оцінок «4» за відповіді на теоретичні питання і виконання практичного завдання та оцінки «4» за реферат.

Оцінка «задовільно» виставляється:

за умови одержання ВА оцінки «3» хоча б за один із компонентів іспиту.

Оцінка «незадовільно» виставляється:

за умови одержання ВА оцінки «2» хоча б за один із компонентів іспиту.

Рішення екзаменаційної комісії про оцінку знань, виявлених при складанні іспиту, приймається на закритому засіданні комісії відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, які брали участь у її засіданні. При однаковій кількості голос голови комісії є вирішальним.


^ 2.5. Зразки екзаменаційних білетів


Міністерство освіти і науки України

Київський національний лінгвістичний університет


Затверджую

Проректор з наукової роботи

_______________ /підпис/

«__» _______________ 200_ р.


Спеціальність 13.00.02 «Теорія і методика навчання: іноземні мови»

Навчальний предмет: Методика викладання іноземних мов і культур


Екзаменаційний білет № __


Експеримент у методиці навчання іноземних мов. Структура, фази, гіпотеза методичного експерименту.

Методика формування іншомовної лексичної компетенції.

Наведіть приклад умовно-мовленнєвої вправи для формування граматичної компетенції.

Обговорення і захист реферату.


Затверджено на засіданні кафедри методики викладання іноземних мов

Протокол № __ від ______200_р.

Зав. кафедрою _________________ /підпис/


^ Міністерство освіти і науки України

Київський національний лінгвістичний університет


Затверджую

Проректор з наукової роботи

_______________ /підпис/

«__» _______________ 200_ р.


Спеціальність 13.00.02 «Теорія і методика навчання: іноземні мови»

Навчальний предмет: Методика викладання іноземних мов і культур


Екзаменаційний білет № __


Методи дослідження в методиці навчання іноземних мов: вивчення та узагальнення позитивного досвіду роботи вчителів/викладачів, наукове спостереження.

Навчання граматичного матеріалу. Ознайомлення з граматичними структурами пасивного граматичного мінімуму.

Наведіть приклад тестового завдання перехресного вибору з використанням серії малюнків для контролю рівня сформованості лексичних навичок аудіювання.

Обговорення і захист реферату.


Затверджено на засіданні кафедри методики викладання іноземних мов

Протокол № __ від ______200_ р.

Зав. кафедрою _________________ /підпис/


^ 3. Програма підготовки до вступного іспиту


Модуль 1


Теоретичні основи методики навчання іноземних мов


 Методика як наука про навчання іноземних мов /ІМ/:

об’єкт методики навчання ІМ та її місце в системі наук; основні методичні поняття, їх характеристика;

методи дослідження (ретроспективний критичний аналіз теорії і практики навчання ІМ у вітчизняній та зарубіжній школі, сучасного стану навчання ІМ; наукове спостереження, анкетування, тестування, бесіда, дослідне і пробне навчання; експеримент як основний метод дослідження);

роль курсу методики навчання ІМ у системі професійної підготовки майбутнього вчителя/викладача ІМ у вищому навчальному закладі;

зв’язок методики з педагогікою, психологією, лінгвістикою, психолінгвістикою, психофізіологією, характер цих зв’язків.

 ^ Цілі навчання іноземних мов у середніх/вищих навчальних закладах:

формування вторинної мовної особистості, навчання ІМ як оволодіння культурою в чотирьох аспектах: навчальному, пізнавальному, виховному, розвиваючому;

комплексна реалізація цілей навчання ІМ у середніх/вищих навчальних закладах у процесі навчання ІМ;

поняття загальної компетенції;

поняття іншомовної комунікативної компетенції; її структура.

 Зміст навчання іноземних мов у середніх/вищих навчальних закладах:

компоненти змісту навчання ІМ;

проблема відбору мовного і мовленнєвого матеріалу для комунікативно достатнього рівня володіння ІМ учнями/студентами;

проблема відбору комунікативних намірів і типових ситуацій спілкування для навчання усного мовлення;

проблема відбору текстів для навчання читання та аудіювання.

 Базові методичні категорії: принцип, метод, методична система, методичний прийом:

окремі та спеціальні методичні принципи;

загальнометодичні принципи;

система принципів як стратегія навчання;

методи навчання з позиції вчителя та з позиції учня/студента;

методичний прийом.

 Засоби навчання іноземних мов у середніх/вищих навчальних закладах:

поняття про засоби навчання;

типи засобів навчання;

характеристика технічних і нетехнічних засобів навчання.

 Характеристика програм з іноземної мови для середніх/вищих навчальних закладів:

структура програми;

вимоги програми за ступенями навчання;

зміст навчального матеріалу, його розподіл по розділах.

 Проблема підручника і навчально-методичного комплексу з іноземної мови:

підручник – основний засіб навчання ІМ;

проблема створення навчально-методичних комплексів (НМК) з іноземних мов;

необхідність створення альтернативних НМК для навчання ІМ у середньому/вищому навчальному закладі;

врахування рідної мови учнів/студентів і національних традицій народу при створенні підручників з ІМ;

характер творчої діяльності вчителя/викладача при використанні НМК.

 Використання технічних засобів зорової і слухової наочності на різних ступенях навчання іноземних мов:

види технічних засобів зорової і слухової наочності, мета їх використання на різних ступенях навчання іноземних мов;

методика застосування різних технічних засобів.

 Система вправ для навчання іноземної мови:

вправа як засіб оволодіння мовленнєвими навичками і вміннями;

класифікація вправ, різні підходи до класифікації, критерії класифікації;

типи і види вправ, їх організація у комплекси, групи, серії;

поняття про систему вправ та її компоненти;

послідовність виконання вправ згідно з етапами формування мовленнєвих навичок і вмінь;

особливості комунікативних вправ.


Гностичні вміння:


розкривати й аналізувати основні характеристики методики як науки (предмет методики, його специфіку, понятійно-категорійний апарат, основні методи дослідження);

опрацьовувати наукові джерела з теорії методики з метою глибокого осмислення методики як науки та основних напрямів її розвитку;

аналізувати структуру і зміст програми з іноземної мови для середніх/вищих навчальних закладів різних типів;

аналізувати структуру і компоненти навчально-методичних комплексів і методичних концепцій, які покладені в їх основу;

орієнтуватися в кінцевих і проміжних вимогах програми щодо динаміки формування в учнів/студентів іншомовної комунікативної компетенції;

співвідносити кінцеві цілі навчання і вимоги програми з конкретними умовами навчання в різних типах навчальних закладів;

аналізувати вправи, які пропонуються в підручнику/навчально-методичному комплексі, визначати їх цілі та режими виконання.


Модуль 2


^ Формування іншомовної комунікативної компетенції


 Формування іншомовної граматичної компетенції:

складники іншомовної граматичної компетенції;

характеристика граматичної підсистеми іноземної мови;

цілі і завдання навчання граматики в різних типах навчальних закладів;

роль граматичних знань у процесі формування іншомовної граматичної компетенції;

характеристика граматичних навичок у продуктивних і рецептивних видах мовленнєвої діяльності, етапи їх формування;

вправи для формування іншомовної граматичної компетенції, їх цілі і режими виконання;

особливості формування іншомовної граматичної компетенції у початковій, основній і старшій школі та у вищих навчальних закладах.

 Формування іншомовної лексичної компетенції:

складники іншомовної лексичної компетенції;

цілі і завдання навчання лексики в різних типах навчальних закладів;

характеристика лексичної підсистеми іноземної мови;

активний, пасивний лексичний мінімум і потенційний словник;

характеристика лексичних навичок у продуктивних і рецептивних видах мовленнєвої діяльності, етапи їх формування;

прийоми й засоби семантизації нових лексичних одиниць та презентації нового лексичного матеріалу з урахуванням методичної типології лексики;

вправи для формування іншомовної продуктивної лексичної компетенції, їх цілі і режими виконання;

вправи для формування потенційного словника учня/студента;

особливості формування іншомовної лексичної компетенції у початковій, основній і старшій школі та у вищих навчальних закладах.

 Формування іншомовної фонетичної компетенції:

складники іншомовної фонетичної компетенції;

роль і місце інтонаційних і слухо-вимовних навичок у навчанні іноземної мови;

характеристика фонетичної і фонологічної підсистеми іноземної мови;

цілі і завдання навчання фонетики;

роль фонетичних знань у процесі формування іншомовної фонетичної компетенції в учнів і студентів;

характеристика рецептивних і репродуктивних інтонаційних та слухо-вимовних навичок;

вправи для формування іншомовної фонетичної компетенції, їх цілі і режими виконання;

особливості формування іншомовної фонетичної компетенції у початковій, основній і старшій школі та у вищих навчальних закладах.

 Формування іншомовної компетенції в аудіюванні:

складники іншомовної компетенції в аудіюванні;

загальна характеристика аудіювання як виду мовленнєвої діяльності та вміння;

фактори, що впливають на якість аудіювання;

цілі і завдання навчання аудіювання;

класифікація видів аудіювання і типи аудіотекстів;

вправи для формування іншомовної компетенції в аудіюванні;

вимоги до текстів для навчання аудіювання;

особливості формування іншомовної компетенції в аудіюванні у початковій, основній і старшій школі та у вищих навчальних закладах.

 Формування іншомовної компетенції в говорінні:

складники іншомовної компетенції в говорінні;

загальна характеристика говоріння як виду мовленнєвої діяльності та вміння;

монологічна і діалогічна форми мовлення та їх комунікативні, психологічні й лінгвістичні особливості (у порівнянні);

цілі і завдання навчання діалогічного і монологічного мовлення;

функціональні типи монологів і діалогів;

етапи й одиниці навчання діалогічного і монологічного мовлення;

вправи та використання різних видів опор у навчанні діалогічного і монологічного мовлення;

навчально-комунікативна мовленнєва ситуація і способи її створення;

рольова гра і методика її організації та проведення;

особливості формування іншомовної компетенції в говорінні у початковій, основній і старшій школі та у вищих навчальних закладах.

 Формування іншомовної компетенції у читанні:

складники іншомовної компетенції у читанні;

загальна характеристика читання як виду мовленнєвої діяльності та вміння;

фактори, що впливають на якість читання;

цілі і завдання навчання читання;

класифікація видів читання і типи текстів для читання;

вправи для формування іншомовної компетенції в читанні, їх цілі і режими виконання;

вимоги до текстів для навчання читання;

особливості формування іншомовної компетенції у читанні у початковій, основній і старшій школі та у вищих навчальних закладах.

 Формування іншомовної компетенції у письмі:

складники іншомовної компетенції у письмі;

загальна характеристика письма як виду мовленнєвої діяльності та вміння;

цілі і завдання формування іншомовної компетенції у письмі; жанри і типи писемних текстів;

етапи навчання письма і стандарти створення писемних текстів різних жанрів і типів;

вправи для формування компетенції у письмі;

особливості формування іншомовної компетенції у письмі в початковій, основній і старшій школі та у вищих навчальних закладах.

 Формування компетенції у перекладі/медіації:

складники компетенції у перекладі/медіації;

загальна характеристика перекладу як виду мовленнєвої діяльності та вміння;

цілі і завдання формування компетенції у перекладі/медіації;

типи і види перекладу/медіації;

етапи навчання перекладу/медіації;

вправи для формування компетенції у перекладі/медіації;

особливості формування компетенції у перекладі/медіації у початковій, основній і старшій школі та у вищих навчальних закладах.


Гностичні вміння:


аналізувати навчальний матеріал (програми, граматичний мінімум для середніх/вищих навчальних закладів і способи його організації в підручнику залежно від виду мовленнєвої діяльності);

визначати й розподіляти граматичний матеріал за рівнем методичних труднощів його засвоєння;

визначати цілі, завдання і специфіку змісту навчання граматики в середніх/вищих навчальних закладах;

визначати можливості лексичного наповнення нової граматичної структури з урахуванням засвоєного словника;

аналізувати засоби наочності при введенні та активізації нової граматичної структури;

аналізувати граматичні вправи в підручниках; визначати їх цілі і режими виконання;




аналізувати лексичний мінімум для середніх/вищих навчальних закладів і способи його організації в підручниках;

класифікувати лексичні одиниці за рівнем методичних труднощів їх засвоєння;

визначати цілі та специфіку змісту навчання на кожному етапі формування лексичної навички;

виявляти можливості використання нової лексики в типових граматичних структурах з урахуванням засвоєного граматичного матеріалу;

аналізувати прийоми і способи семантизації нових лексичних одиниць з урахуванням методичних труднощів їх засвоєння;

аналізувати лексичні вправи в підручниках, визначати їх цілі і режими виконання; при необхідності спрощувати або ускладнювати способи їх виконання;




аналізувати фонетичний матеріал навчально-методичних комплексів;

визначати об’єкти навчання вимови;

прогнозувати можливі труднощі засвоєння матеріалу з урахуванням рівня мовленнєвої підготовки учнів;

аналізувати фонетичні вправи, що пропонуються в підручнику, визначати їх цілі і режими виконання;




аналізувати графічний матеріал навчально-методичних комплексів;

визначати можливі труднощі засвоєння графічної та орфографічної систем іноземної мови;




розуміти кінцеві і проміжні вимоги програми щодо динаміки розвитку в учнів/студентів мовленнєвого вміння аудіювання;

аналізувати і критично оцінювати навчальний матеріал з урахуванням можливих труднощів його сприймання на слух;

добирати чи адаптувати аудіотексти з урахуванням рівня підготовки учнів/студентів згідно з цілями їх використання;




аналізувати мовний і мовленнєвий матеріал для читання з метою виділення в ньому головних об’єктів навчання; прогнозувати можливі труднощі сприймання матеріалу учнями конкретного класу;

аналізувати зміст навчальних текстів з точки зору їх освітніх і виховних можливостей;

вимірювати й оцінювати рівень сформованості навичок і вмінь читання;

співвідносити кінцеві цілі навчання читання і вимоги програми з системою окремих спеціальних цілей навчання згідно з конкретними умовами формування навичок і вмінь читання на різних ступенях навчання;




аналізувати мовні і психологічні особливості діалогічного й монологічного мовлення;

визначати сутність діалогічного й монологічного мовлення;

виділяти й аналізувати мовні і психологічні труднощі оволодіння діалогічним і монологічним мовленням;

аналізувати вправи для навчання говоріння, які подаються в підручнику;

аналізувати і практично реалізувати фрагменти уроку/заняття з навчання говоріння;

визначати складність вправ для навчання говоріння, їх цілі і функції в загальній системі вправ;




аналізувати мовні і психологічні особливості письма;

визначати сутність письма;

виділяти й аналізувати мовні і психологічні труднощі оволодіння письмом;

аналізувати вправи для навчання письма, які подаються в підручнику;

аналізувати і практично реалізувати фрагменти уроку/заняття з навчання письма;

визначати складність вправ для навчання письма, їх цілі і функції у загальній системі вправ;




аналізувати мовні і психологічні особливості перекладу/медіації;

визначати сутність перекладу/медіації;

виділяти й аналізувати мовні і психологічні труднощі оволодіння перекладом/медіацією;

аналізувати вправи для навчання перекладу/медіації, які подаються у підручнику;

аналізувати і практично реалізувати фрагменти уроку/заняття з навчання перекладу/медіації;

визначати складність вправ для навчання перекладу/медіації, їх цілі і функції у загальній системі вправ.


Конструктивно-планувальні вміння:


добирати й розробляти додаткові граматичні вправи; визначати їх цілі, ефективні способи і режими виконання відповідно до умов навчання і завдань/заняття;

планувати й реалізовувати фрагмент уроку/заняття з навчання граматики;

конкретизувати кінцеву мету програми і формулювати окремі завдання уроку/заняття для розвитку граматичних навичок усного мовлення і читання на різних ступенях навчання з урахуванням результатів попереднього етапу роботи;

здійснювати відбір, дозування і методичну організацію граматичного матеріалу у мовленнєві зразки і навчально-мовленнєві ситуації з урахуванням специфіки способів та прийомів презентації нового граматичного явища на уроці/занятті;

застосовувати найбільш раціональні прийоми і способи введення та активізації нового граматичного матеріалу з урахуванням методичних труднощів його засвоєння;

відбирати й застосовувати необхідні засоби наочності з метою підвищення ефективності способів і прийомів введення та активізації нового граматичного матеріалу;

спрощувати або ускладнювати завдання до граматичних вправ, способи їх виконання, замінювати їх при необхідності іншими граматичними вправами;

визначати умови реальної навчальної ситуації, проектувати і формулювати завдання уроку щодо засвоєння граматичного матеріалу, вибирати оптимальну методичну стратегію їх розв’язання;




добирати й розробляти додаткові лексичні вправи, визначати їх цілі та ефективні способи і режими виконання відповідно до умов навчання і завдань уроку/заняття;

критично оцінювати засоби наочності, вибирати відповідну наочність, що допомагає семантизувати й активізувати нові лексичні одиниці;

усвідомлювати проміжні та кінцеві вимоги програми і планувати окремі завдання уроку/заняття щодо формування лексичних навичок усного мовлення і читання на різних ступенях навчання;

застосовувати найбільш раціональні прийоми і способи семантизації лексики з урахуванням рівня методичних труднощів її засвоєння;

добирати, дозувати й методично доцільно організовувати лексичний матеріал у мовленнєві зразки і навчально-мовленнєві ситуації з урахуванням обраного способу і прийому семантизації;

вибирати з матеріалів навчально-методичного комплексу засоби наочності (вербальної або невербальної), створювати при необхідності додаткові засоби наочності для підвищення ефективності обраних способів і прийомів семантизації нової лексики;

спрощувати або ускладнювати (чи заміняти іншими) завдання до лексичних вправ і способи їх виконання, якщо запропоновані в підручнику вправи не узгоджуються з цілями та умовами навчання;




добирати й розробляти додаткові фонетичні вправи; організовувати послідовне виконання фонетичних вправ відповідно до цілей і завдань уроку/заняття;

визначати і класифікувати помилки у вимові учнів/студентів;

методично правильно організовувати роботу над виправленням помилок та їх попередженням;

проводити фонетичну і мовленнєву зарядку;

планувати й реалізовувати фрагмент уроку/заняття з навчання фонетики;




формулювати конкретні завдання з урахуванням умов навчання аудіювання на різних відрізках навчального процесу;

планувати фрагменти уроку/заняття згідно з метою навчання аудіювання на різних ступенях;

реалізовувати фрагмент навчання аудіювання у практиці навчання;

раціонально використовувати матеріали навчально-методичних комплексів;

складати контрольні завдання для визначення рівня володіння учнями/студентами вміннями аудіювання;




добирати, самостійно розробляти й застосовувати навчальні посібники з метою формування навичок техніки читання і письма;

визначати і класифікувати помилки учнів/студентів з техніки читання і письма;

методично правильно планувати і здійснювати фрагменти уроків/занять з виправлення та попередження помилок учнів/студентів;

складати контрольні вправи для визначення рівня володіння учнями/студентами навичками техніки читання і письма;

прогнозувати можливі труднощі сприймання графічного матеріалу учнями/студентами і накреслювати шляхи подолання цих труднощів;

складати додаткові вправи для формування графічних навичок;

планувати фрагмент уроку згідно з цілями навчання читання і реалізовувати цей фрагмент на уроці/занятті;

підбирати й адаптувати навчальні тексти з урахуванням реального рівня підготовки учнів/студентів і відповідно до методичних цілей і завдань їх використання;

добирати й раціонально застосовувати навчально-наочний матеріал;

складати письмові і контрольні роботи різного призначення;

виявляти й виправляти помилки у писемному мовленні;




розуміти кінцеві і проміжні вимоги програми щодо динамік