Реферат: Робоча програма навчальної дисципліни естетика для спеціальності "політологія" філософського факультету

Затверджено наказом МОН України

від “___” ___________ 20 __ р.

№___


Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра теорії та історії культури


“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор (заступник директора)

з навчальної роботи


___________________________

“______”_______________20___ р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


Естетика


для спеціальності “політологія”

філософського факультету


Кредитно-модульна система

організації навчального процесу


Львів – 2010


Естетика. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів

за спеціальністю політологія. - _______: ________, 20___.- __ с.


Розробники: кандидат філософських наук, асистент кафедри теорії та історії культури ^ Муха Ольга Ярославівна


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри теорії та історії культури


Протокол № ___ від. “____”________________20__ р.


Завідувач кафедрою теорії та історії культури – доктор філософських наук, професор


_______________________ (__________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

“_____”___________________ 20___ р


Схвалено методичною комісією за напрямом підготовки (спеціальністю)_______________________________________________________________

(шифр, назва)

Протокол № ___ від. “____”________________20___ р.


“_____”________________20__ р. Голова _______________( _____________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)


__________, 20__

 __________, 20__

^ Опис навчальної дисципліни


(Витяг з робочої програми навчальної дисципліни “Естетика”)



Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів –

Галузь знань


(шифр, назва)

Нормативна


Модулів – 2

Напрям


(шифр, назва)

^ Рік підготовки:

Змістових модулів – 2

Спеціальність (професійне спрямування)


ІIІ-й

-й

Курсова робота – немає

Семестр

Загальна кількість годин – 36

VI-й

-й

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2 год

самостійної роботи студента – 2 год

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

баклавр

18 год.

Год.

^ Практичні, семінарські

18 год.

Год.

Лабораторні

год.

Год.

^ Самостійна робота

36 год.

Год.

ІНДЗ:

Вид контролю:


Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 1:1

для заочної форми навчання – 1:4



^ Мета та завдання навчальної дисципліни


Мета ознайомити студентів з існуючими підходами до естетичної теорії, особливостями розвитку естетичної думки, специфікою естетичної практики та прикладної естетики; навчити студентів вільно оперувати естетичними категоріями, надавати їм актуального звучання, використовувати у професійній діяльності (в контексті творення іміджу та реклами, естетичної комунікації тощо).

В результаті вивчення даного курсу студент повинен

знати:

Головні категорії естетики;

Проблематику естетики та дослідників головних проблем;

Тенденції розвитку естетичної думки різних культур;

Специфіку та проблеми функціонування сучасної естетичної науки;

Площину і можливості застосування прикладної естетики у професійній діяльності.

вміти:

Ідентифікувати естетичні поняття із представниками філософських напрямів та їх вченнями, співвідносити їх з етапами розвитку світової естетичної думки;

Аналізувати взаємовпливи різних естетичних парадигм та їх вплив на розвиток європейської культури та філософії;

Відтворити розвиток естетичних ідей відповідно до чільних віх розвитку філософії;

Виокремлювати головні проблеми естетики із загальнокультурного чи філософського тла;

Опанувати структуру естетичної свідомості;

Аналізувати оригінальні праці, виявляючи в них естетичну проблематику.


^ Міжпредметні зв’язки:


Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. Нормативна навчальна дисципліна “Естетика” є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” спеціальності “політологія”, пов’язується з такими дисциплінами як “Культурологія”, “Історія культури”, “Філософія”, “Риторика” тощо.


Програма навчальної дисципліни


Змістовий модуль 1. Історія та теорія естетики.


Тема 1. Естетика як філософська наука.

Естетика як філософське дослідження чуттєво-духовного. Етимологія терміну “естетика”. Багатоманітність підходів до розуміння естетики. Концепції розуміння естетичного. Естетика та філософія мистецтва. Естетика та мистецтвознавство.

Специфіка естетичних досліджень. Особливості естетичної рефлексії та методології. Прикладне поле реалізації естетики в сучасному світі. Естетика та філософія, етика, психологія, гносеологія, культурологія.

Зміни в естетичному сприйнятті сучасної людини. Завдання естетики та специфіка їх реалізації.


Література:


Борев Ю.Б. Эстетика.: В 2-х т. 5-е изд., доп. – Смоленск, 1997.

Гуревич П.С. Эстетика. – М., 2006.

Естетика /За ред. Л.К.Левчук. – К.,2001.

Естетика. Навч. посіб. За ред. Лозового В.О. – К.,2003.

Естетика: Підручник / Л.Т. Левчук, В.І. Панченко, О.І. Оніщенко, Д.Ю. Кучерюк; За заг. ред. Л.Т. Левчук. – 2-е вид., допов. і переробл. – К.: Вища школа, 2005. – 399 с.

ЗеленовЛ.А., Куликов Г.И. Методологические проблемы эстетики. М., 1982.

Золкин А.Л. Эстетика: учебник для студентов вузов, обучающихся по гуманитарно-социальным специальностям. / А.Л. Золкин. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2008. – 447 с.

Каган М.С. Эстетика как философская наука. – СПб., 1997.

Камінський А.Г. Естетика: властивості, явища і процеси. Тернопіль: Економічна думка, 2003. – 198 с.

Яковлев Е.Г. Эстетика. – М, 2004.


Тема 2. Структура естетичної свідомості.

Естетична, етична та релігійна свідомість. Естетичне почуття та естетична потреба. Рівні і особливості естетичного сприйняття. Естетичні установки.

Естетична оцінка та естетичний смак. Класифікації естетичного смаку. Критерії естетичного оцінювання. Суспільний інститут естетичного оцінювання: художня критика. Естетичний ідеал. Естетичні погляди та теорії.

Криза значимостей і контекстуальність естетичних рефлексій. Об’єктивне і суб’єктивне у естетичній свідомості. Механізм естетичної інтуїції. Співвідношення форми і змісту.


Література:


Адорно Т. Теорія естетики. – К.: Видавництво Соломії Павличко «ОСНОВИ», 2002.

Вінкельман Й. Про художній ідеал прекрасного. – К., 1990.

Калинкин А.Т. Эстетический идеал, искусство, познание. – М., 1983.

Левчук Л.Т., Оніщенко Р.І. Основи естетики. Навч. посіб. – К.,2000.

Ортега-и-Гассет Х. Эстетика в трамвае // Ортега-и-Гассет X. Эстетика. Философия культуры. – М.,1998.

Сморж Л.О. Естетика: Навч. посіб. – К., Кондор, 2005.

Эстетическое сознание и процесс его формирования. – М., 1991.

Яковлев Е.Г. Эстетика. Искусствоведение. Религиоведение. – 2-е изд., стер. – М.: КДУ, 2005.


Тема 3. Історичні зміни естетичних поглядів людства.

Естетична специфіка міфологічних культур. Естетичні форми давніх цивілізацій. Естетичні елементи в магії.

Естетика Античності – естетика гармонії. Вчення про числову гармонію (піфагорійці). Прекрасне та калокагатія в античній естетиці. Мімезіс як основа мистецтва. Катарсис як мета художнього процесу.

Естетика Середньовіччя як естетика системи. Божественна краса раннього християнства. Аскетична краса візантійської традиції. Ікона як вияв релігійно-естетичного. Романський та готичний зразок краси. Лицарський ідеал краси – Прекрасна Дама.

Естетика Відродження як естетика Творця. Специфіка естетики гуманізму. Естетика стилю і жанру.

Естетика бароко як естетика розкоші. Естетка класицизму як естетика впорядкованого. Естетика Просвітництва як естетика раціонального. Естетика ренесансу як поворот до стихійності почуттів. Сентименталізм.

Німецька класична естетика: філософія мистецтва Канта, свобода Шиллера, «нескінчене в кінечному» Шеллінга, естетичні погляди Гегеля.

Три чільні естетичні традиції ХІХ ст.: французька (романтизм, класичний реалізм, «мистецтво для мистецтва»; німецька (естетичні погляди Шопенгауера та Ніцше); англійська (позитивізм, натуралізм, марксизм). Традиція естетизації зламу ХІХ-ХХ ст.

Естетичні теорії ХХ ст..: інтуїтивізм, прагматизм, екзистенціалізм, структуралізм, постструктуралізм, модернізм, постмодернізм.


Література:


Гайденко П.П. Трагедия эстетизма. М., 1970. – С. 142.

Гилберт К.Э., Кун Г. История естетики / Под. общ.ред. В.П. Сальникова. – Спб.: Алетейя, 2000.

История эстетической мысли. В 6-ти т. – Ин-т философии АН СССР, Сектор эстетики. – М.: Искусство, 1985.

Лосев А. История античной эстетики. В 3-х т. – М., 1963.

Лосев А. Эстетика возрождения. – М., 1978.

Лосев А.Ф. История античной эстетики. – М.: Государственное издательство «Высшая школа», 1963.

Маньковская Н.Б. Эстетика постмодернизма. – Спб., 2000.

Овсянников М.Ф. История эстетической мысли. – М., 1985.

Татаркевич А. Античная эстетика. / Пер. с польск. и предисл. А. Сикоры. – М.: Искусство, 1977.

Фуко М. Использование удовольствий: История сексуальности. Т. 2. – Спб.: Алетейя, 2004. С.16-17.

Хюбнер Б. Произвольный этос и принудительность эстетики. – Минск , 2000.

Эко Умберто. История средневековой эстетики. – СПб.: Азбука-Классика, 2004.

Featherstone M. Postmodernism and the Aestheticization of everyday life // Modernity & Identity/ S.Lash and J. Friedman, eds. Oxford & Cambridge, 1996. Р. 269; Shusterman R. Postmodernist Aestheticism: A New Moral Philosophy? // Theory, Culture & Society. 1988. Vol. 5. № 2-3. Р. 347.

Shusterman R. Postmodernist Aestheticism: A New Moral Philosophy? // Theory, Culture & Society. 1988. Vol. 5. № 2-3. Р. 346-347 (далее в тексте - PA ).

Shusterman R. Pragmatist Aesthetics: Living Beauty, Rethinking Art (Ch. I Х «Postmodern Ethics and the Art of Living»). Oxford , 1992. P. 239-240.

Szczepianska A. Estetyka Romana Ingardena. – Warszawa: PWN, 1989.


Тема 4. Джерела естетичного. Діалектика естетичного.

Трансцендентне та фізіологічне походження уявлень про прекрасне. Природна краса і значимість поняття «культурного ландшафту» для естетики. Краса штучного і краса доглянутого: парки англійського та французького типу.

Діонісійське та апполонічне начала в мистецтві. Хибність протиставлення чуттєвого та раціонального. Ніцшеанський погляд на європейську кризу мистецтва.

Маскулінне і ремінне у мистецтві. «Чоловічі» і «жіночі» рими в поезії. Гендерні концепти краси та потворного. «Унісекс» як естетичний феномен сучасності.

Естетика Сходу та естетика Заходу. Симетрія й асиметрія. Закони гармонії. Математична основа законів краси.


Література:


Батракова СП. Искусство и утопия. Из истории западной живописи и архитектуры XX в. – М., 1990.

Мигунов А.С., Ерохин С.В. Алгоритмическая эстетика / А.С. Мигунов, С.В. Ерохин. – СПб.: Алетейя, 2010.

Ніцше Ф.  Народження трагедії з духу музики. / Ніцше Ф. / Повне зібрання творів. – Львів: Астролябія, 2004.

Рансьер Ж. Эстетическое бессознательное. – Спб.; М: Machina, 2004.

Столович Л. Красота. Добро. Истина. – М., 1994.

Тэн И. Философия искусства. – М., 1996.

Харт Д. Красота бесконечного: Эстетика христианской истины. – М.: «Библейско-богословский институт св. апостола Андрея, 2010.



Змістовий модуль 2. Прикладна естетика.


Тема 1. Категорії естетики: ознаки та предметне наповнення.

Прекрасне як центр естетичної рефлексії. Контекстуальність прекрасного. Філософські ознаки прекрасного. Краса як гармонія. Красиве і корисне. Поняття арете та ергономії. Закони краси.

Потворне як новий центр некласичної естетики. Філософські риси потворного. Соціальний аспект та історія філософії потворного. Гламур як злам прекрасного і потворного.

Трагічне в історії естетики. Філософські риси трагічного. Поняття трагічного героя і його трансформація. Трагічний конфлікт.

Комічне: форми і види. Гумор, іронія, сатира, сарказм. Контекстуальність комічного. Прийом гротеску. Пародійність. Особливості комічного.

Категорія жаху як «ідеологічно» чисте естетичне переживання.

Піднесене в класичні та некласичній естетиці. Піднесене у природі, суспільстві, мистецтві. Філософські риси піднесеного.

Нице як категорія естетики. Значення протиставлення низького та високого в мистецтві. Предметне наповнення категорії ницого.

Кітч і кемп як провідні категорії некласичної естетики. Специфіка сучасного озвучення категорій класичної естетики.


Література:


Борев Ю.Б. Основные эстетические категории. – М., 1960.

Гадамер Г. Актуальность прекрасного. – М., 1991.

История красоты / под редакцией Умберто Эко; перевод с итал. А.А. Сабашниковой, И.В. Макарова, Е.Л. Кассировой, М.М. Сокольской. – М.: СЛОВО/SLOVO, 2004. – 442 с.

История уродства / под редакцией Умберто Эко; перевод с итал. А.А. Сабашниковой, И.В. Макарова, Е.Л. Кассировой, М.М. Сокольской. – М.: СЛОВО/SLOVO, 2007. – 456 с.

Катарсис: метаморфозы трагического сознания / сост. И общ.ред. В.П. Шестакова. – СПб.: Алетейя, 2007.

Кьеркегор С. Страх и трепет. – М., 1993.

Любимова Т. Комическое, его виды и жанры. – М., 1989.

Любимова Т.Г. Трагическое как эстетическая категория. – М., 1985.

Мартынов В. Философия красоты. – Минск, 1991.

Новиков A.B. От позитивизма к интуитивизму. М., 1976. (р.«Теория комического и проблема «чистого искусства». С. 165-182). Любимова Т.Г. Трагическое как эстетическая категория. – М., 1985.

Хогарт У. Про красу. – К.: Мистецтво, 1978. – 224 с.

Шопенгауер А. О теории смешного // Мир как воля и представление. – Т. 2. – С. 181-190.



Тема 2. Мистецтво: сутність, походження, природа.

Насолода від мистецтва. Деестетизація мистецтва. Мімезіс і раціональне в мистецтві. Екстатичне та катарсичне в мистецтві.

Концепції походження мистецтва. Міфологічна, теологічна, ренесансна теорії мистецтва. Кант, Ніцше, Шопенгауер, Фройд, Бєрдяєв про сутність і призначення мистецтва. Мистецтво як мімезіс. Мистецтво як гра. Суспільні та особистісні функції мистецтва.

Типологізація мистецтва: види, роди, жанри. Принципи класифікації мистецтв. Поняття актуального виду мистецтва.

Естетичне усвідомлення сучасного мистецтва. Поп-арт, мінімалізм, концептуалізм. Принцип акціонізму в сучасному мистецтві: перфоменс і хеппенінг. Можливість мистецтва сьогодні.


Література:


Ауэрбах А. Мимесис. – М., 1986.

Ігнатенко М. Генезис сучасного художнього мислення. – К., 1986.

Каган М.С. Морфология искусства. – Л.-М., 1972.

Лосский Н.О. Мир как осуществление красоты. Основы естетики. – М., 1998.

Михалев В.Г. Видовая специфика и синтез искусств. – К., 1998.

Феноменология искусства. – М., 1996.

Dziemidok B. Aestheticization of everyday life and de-aestheticization of art: The problem of fulfil­ment of aesthetic needs in postmodern culture// Spectrum. Vilnius. 1998. № 2. Р. 222.

Mariten J. Sztuka i madrosc. – Warszawa, 2001. – 167 s.



Тема 3. Творчість як об’єкт естетичного інтересу: творець, твір, реципієнт.

Творча особистість: психологічні та соціальні риси. Ієрархія художньої обдарованості. Структура та специфіка творчого процесу. Фантазія, асоціація, натхнення. Художньо-творчий метод та стиль. Три аспекти художнього методу: гносеологічний, аксіологічний, семіологічний.

Художній стиль як цілісність методу, епохи, культурних стереотипів та індивідуальності творця.

Психологічний механізм художнього сприйняття. Етапи художнього сприйняття: емоційна реакція, розуміння, інтерпретація, оцінка. Символічна мова мистецтва: образ, символ, архетип.

Поняття твору мистецтва та криза відносин Автору і Твору. Смерть Автора і самодостатність Тексту в некласичній естетиці.


Література:


Далі Сальвадор. Щоденник одного генія. – К., 1991.

Дідро Д. Парадокс про актора. - Київ: Мистецтво, 1966. - 146 с.

Довженко О. Щоденник // Довженко О. Україна в огні. – К.: Веселка, 1990.

Ингарден Р. Исследования по эстетике. – М., 1962.

Лессинг Г.-Э. Лаоокоон, иои О границах живописи и поэзии. – М., 1957.

Ломброзо Ч. Гениальность и помешательство. – М., 1996.

Ніцше Ф.  Народження трагедії з духу музики. / Ніцше Ф. / Повне зібрання творів. – Львів: Астролябія, 2004.

Уорхол Э. Философия Энди Уорхола (от А к Б и наоборот) = The philosophy of Andy Warhol (from A to B and back again) / [Пер. с англ. Г. Северской]. — М.: Аронов, 2001.

Феллини Ф. Делать фильм / Пер. с ит. и коммент. Ф. М. Двин. М.: Искусство, 1984 — 287 с.: илл.

Margolis J. What, After All, Is a Work of Art? Lectures in the Philosophy of Art. – Pennsylvania State University, 1999.

Seel M. Astethik des Erscheinens. – Frankfurt, 2000.



Тема 4. Прикладний аспект сучасної естетики.

Естетична культура особистості: проблема визначення критеріїв. Функції, засоби і структура естетичного виховання. Застарілість традиційної естетики.

Критика та експертне оцінювання як результат естетичного розвитку. Значення, місце й оцінка естетичної критики в суспільстві. Типи критиків. Мета художньої критики.

Дизайн. Естетичні засоби виразності дизайну. Естетика побуту. Естетика промислової речі (У. Морріс, Е. Уорхолл).

Естетика реклами. Естетична складова політичної кампанії. Естетичні засоби впливу на суспільну думку. Іміджелогія як прикладний вияв психологічно-естетичного підходу.


Література:


Бодрийар Жан. Эстетика утраты иллюзий / Перевод с фр. А. Дугин, журнал Krisis //  http://artpages.org.ua/jurnal/jan-bodriyar-estetika-utrati-ill-ziy.html

Бодріяр Ж. Симулякри і симуляція. – К., 2004.

Бычков В.В., Маньковская Н.Б., Иванов В.В. Триалог или Разговор Второй о философии искусства в разных измерениях. – М.: ИФРАН, 2009.
Лелеко В.Д. Эстетизация повседневной жизни постмодерна и эстетика повседневности // Эстетика в интерпарадигмальном пространстве: перспективы нового века. Материалы научной конференции 10 октября 2001 г. Серия “Symposium”, выпуск 16. СПб.: Санкт-Петербургское философское общество, 2001. – С.34-36.
Ортега-и-Гассет Х. Запах культуры. – М.: Алгоритм, Эксмо, 2006

Пахтер М., Лэндри Ч. Культура на перепутье. Культура и культурные институты в XXI веке. – М.: Классика- XXI, 2003. – С. 40.

Шёнбург Александр. Искусство стильной бедности. Как стать богатым без денег. М., 2007.

Berleant A. Re-thinking Aesthetics. – Long Island University, 2004.




Структура навчальної дисципліни




Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

Денна форма

Заочна форма

Усього

у тому числі

Усього

у тому числі

л

п

лаб

інд

ср

л

п

лаб

Інд

ср

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Змістовий модуль 1. Історія та теорія естетики.

Тема 1. Естетика як філософська наука.




2

2







4



















Тема 2. Структура естетичної свідомості.




2

2







4



















Тема 3. Історичні зміни естетичних поглядів людства.




2

2







4



















Тема 4. Джерела естетичного. Діалектика естетичного.




2

2







4



















Разом – зм. модуль1




8

8







18



















Змістовий модуль 2. Прикладна естетика.

Тема 1. Категорії естетики: ознаки та предметне наповнення.




4

4







8



















Тема 2. Мистецтво: сутність, походження, природа.




2

2







4



















Тема 3. Творчість як об’єкт естетичного інтересу: творець, твір, реципієнт.




2

2







4



















Тема 4. Прикладний аспект естетики: критика, експертне оцінювання, реклама, іміджелогія.




2

2







4



















Разом – зм. модуль 2




10

10







20


















^ Усього годин



16

18







36






















^ Теми семінарських занять




№

з/п

Назва теми

Кількість

Годин

1

^ ЕСТЕТИКА ЯК ФІЛОСОФСЬКА НАУКА. СТРУКТУРА ЕСТЕТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ.

2

2

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПРЕДМЕТУ ТА ЗАСАД ЕСТЕТИКИ В РІЗНІ ІСТОРИЧНІ / КУЛЬТУРНІ ЕПОХИ.

4

3

^ ДІАЛЕКТИЧНІ НАЧАЛА В ЕСТЕТИЦІ.

2

4

КАТЕГОРІЇ ЕСТЕТИКИ: ПРЕКРАСНЕ І ПОТВОРНЕ. ГЛАМУР. КОМІЧНЕ І ТРАГІЧНЕ. ЖАХ. ПІДНЕСЕНЕ І НИЦЕ. КІТЧ, КЕМП. КАТАРСИС.

4

5

^ МИСТЕЦТВО ЯК ПРЕДМЕТ ЕСТЕТИЧНОГО АНАЛІЗУ.

2

6

ПОНЯТТЯ ТА ІЄРАРХІЯ ХУДОЖНЬОЇ ОБДАРОВАНОСТІ.

2

7

^ ПРИКЛАДНИЙ АСПЕКТ ЕСТЕТИКИ (ПРОФЕСІЙНИЙ КОНТЕКСТ).

2




Разом

18




^ Самостійна робота




№

з/п

Назва теми

Кількість

Годин

1

^ ЕСТЕТИКА ЯК ФІЛОСОФСЬКА НАУКА. СТРУКТУРА ЕСТЕТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ.

2

2

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПРЕДМЕТУ ТА ЗАСАД ЕСТЕТИКИ В РІЗНІ ІСТОРИЧНІ / КУЛЬТУРНІ ЕПОХИ.

4

3

^ ДІАЛЕКТИЧНІ НАЧАЛА В ЕСТЕТИЦІ.

2

4

КАТЕГОРІЇ ЕСТЕТИКИ: ПРЕКРАСНЕ І ПОТВОРНЕ. ГЛАМУР. КОМІЧНЕ І ТРАГІЧНЕ. ЖАХ. ПІДНЕСЕНЕ І НИЦЕ. КІТЧ, КЕМП. КАТАРСИС.

4

5

^ МИСТЕЦТВО ЯК ПРЕДМЕТ ЕСТЕТИЧНОГО АНАЛІЗУ.

2

6

ПОНЯТТЯ ТА ІЄРАРХІЯ ХУДОЖНЬОЇ ОБДАРОВАНОСТІ.

2

7

^ ПРИКЛАДНИЙ АСПЕКТ ЕСТЕТИКИ (ПРОФЕСІЙНИЙ КОНТЕКСТ).

2




Разом

18



Питання для самостійної роботи, що виносяться на семінарські заняття

Філософська природа естетичного.

Витоки естетики у філософії, психології, культурології.

Природа естетичного почуття і естетичної потреби.

Класифікація естетичних ідеалів.

Етапи розвитку естетичної теорії: канонічний, нормативний, концептуальний.

Естетичні погляди мислителів Античної доби.

Погляди Сократа на мистецтво.

Платонове розуміння музики.

Арістотель: катарсис і риторика.

Від Плотіна до трансцендентної краси християнської істини.

Захист краси Августином Аврелієм.

Потворність як відсутність естетичної реакції у Томи Аквінського.

Нове і старе у естетиці Відродження.

Розум у філософії, правила в мистецтві XVII ст.

Динаміка задоволення Ляйбніца.

Краса і чеснота у англійській естетиці XVIIІ ст. (Локк, Берклі, Юм).

Краса як співвідношення і порядок: німецька традиція естетики (Баумгартен).

Класична німецька естетика (Кант, Гете, Шіллер).

Романтизм в естетиці.

Мистецтво як гра свідомості (Шопенгауер).

Краса як триєдина гармонія (Гегель).

Естетичні концепції ХІХ-ХХ ст.

Естетика доби постмодерну.

Діонісійське та апполонічне в європейській та українській культурі.

Гламур і жах як провідні естетичні категорії сучасності.

Класифікаційні системи в мистецтві.

Соціальні функції мистецтва.

Соціально-психологічні характеристики геніальності.

Естетичний аналіз політичної реклами (на прикладі актуальних роликів та кампаній).

Естетична складова політичного іміджу.



Теми реферативних доповідей

Специфічні підходи до розуміння естетики.

Естетика і культурологія: шляхи перетину.

Естетика та психологія: спільне та відмінне.

Естетичні інтенції культури.

Соціальна природа естетичного.

Трансцендентна природа естетичного.

Естетика природного.

Естетика техногенного.

Естетика віртуального середовища.

Естетичні цінності vs комерційні: проблема розумного співвідношення.

Онтологічний статус естетичної цінності.

Проблема вибору точки відліку в естетичному оцінюванні.

Естетичні виміри буття сучасної людини.

Трансформації естетичної свідомості людства.

Естетичний ідеал як вищий прояв естетичної інтуїції.

Ілюстративний ряд до категорії прекрасного/потворного, комічного/трагічного, піднесеного/ницого, кітчу/кемпу, катарсису, гламуру, жахливого тощо.

Естетична культура особистості.

Естетика гри: “Homo ludens” Й. Гейзінги та роман-гра М. Павіча.

Мистецтво як естетичний феномен.

Концепції походження мистецтва.

Жанри, роди, види мистецтва.

Мистецтво як гра vs мистецтво як катарсис.

Мистецтво як єдність естетичного суб’єкта і об’єкта.

Художня творчість як предмет естетичного аналізу.

Естетичне, етичне, релігійне – проблема співвідношення.

Співвідношення естетичного і фізіологічного в людській тілесності.

Естетичне та утилітарне як якості речей.

Проблема статусу «твору мистецтва».

Людина як творець.

Природа геніальності.

Фізіологічні особливості геніальності.

Художній образ в мистецтві: ідейні, етичні, естетичні складові.

Символічна природа естетичного.

Мистецька та естетична цінність: спільне та відмінне.

Художна цінність мистецького твору.

Перфоменс та хеппенінг як феномени сучасного мистецтва.

Критерії естетичної оцінки творів мистецтва (зокрема, фотомистецтва, кінематографу, танцю тощо).

Естетика споживання та естетика провокації.

Естетика масової культури.

Естетика субкультур (обраної на вибір студента).

Релігійна естетика (християнський/ісламський/іудейський/буддійський контекст тощо).

Естетика Сходу та Естетика Заходу.

Сучасне мистецтво як виклик традиційній естетиці.

Постмодерна естетика.

“Шизоаналіз” як метод естетичного дослідження.

Естетика повсякденного.

Естетика кінематографу.

Дизайн як вияв компромісу естетичного й утилітарного.

Значення естетичної складової іміджу.

Естетика реклами.


Опрацювання першоджерел

Виконується студентом у вигляді тематичного конспекту (від 5 сторінок) вибраного твору / уривку твору (див. список рекомендованих до опрацювання першоджерел). Виконується у форматі самостійної роботи студента. Вимагає захисту.


^ 10. Методи контролю


Навчальна дисципліна “Естетика” оцінюється за модульно-рейтинговою системою, яка складається з 2 модулів в семестрі.

1 модуль проводиться на 8 тижні семестру

2 модуль – 16 тиждні семестру


Оцінювання відбувається за такими формами контролю:

Поточний контроль, модульний контроль, залік.


^ Розподіл балів, що присвоюється студентам


Поточний контроль:

Усна відповідь – до 6 балів

Реферативна доповідь – до 6 балів

Доповнення – до 3 балів

Домашня письмова робота (реферат, есе тощо) – до 8 балів /дві в семестр/


Модульний контроль:

Контрольна робота, колоквіум або тестові завдання – 2 змістових модулі протягом семестру.


За кожен змістовий модуль – 10 балів.

За результатами кожного семестру студент отримує підсумкову оцінку – до 50 балів, яка розраховується як накопичувальна оцінка за кожен із змістових модулів та сумарний бал поточного контролю. Загальна оцінка за курс визначається за формулою: 50 балів за поточний контроль (визначається простим додаванням) + 50 балів за залік (письмовий, у вигляді тестів; можливий усний захист).


Якщо за результатами модульно-рейтингового контролю студент отримав за підсумковий контроль менше, ніж 24 балів, то студент не допускається до складення заліку і вважається таким, що не виконав усі види робіт, які передбачаються навчальним планом з дисципліни “Естетика”.


Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою (для екзаменів і заліків).

максимальна кількість балів при оцінюванні знань студентів з дисципліни, яка завершується заліком, становить за поточну успішність 50 балів, на заліку – 50 балів;

при оформленні документів за залікову сесію використовується таблиця відповідності оцінювання знань студентів за різними системами.


^ Шкала оцінювання: вузу, національна та ECTS


Оцінка ECTS

Оцінка в балах

За національною шкалою

Екзаменаційна оцінка, оцінка з диференційованого заліку


Залік

А

90 – 100

5
Відмінно


Зараховано
В

81-89

4

Дуже добре

С

71-80

Добре

D

61-70

3

Задовільно

Е

51-60

Достатньо



^ 13. Рекомендована література


Базова література:

Борев Ю.Б. Эстетика.: В 2-х т. 5-е изд., доп. – Смоленск, 1997.

Гилберт К.Э., Кун Г. История естетики / Под. общ.ред. В.П. Сальникова. – Спб.: Алетейя, 2000.

Гуревич П.С. Эстетика. – М., 2006.

Естетика /За ред. Л.К.Левчук. – К.,2001.

Естетика. Навч. посіб. За ред. Лозового В.О. – К.,2003.

Естетика: Підручник / Л.Т. Левчук, В.І. Панченко, О.І. Оніщенко, Д.Ю. Кучерюк; За заг. ред. Л.Т. Левчук. – 2-е вид., допов. і переробл. – К.: Вища школа, 2005. – 399 с.

Золкин А.Л. Эстетика: учебник для студентов вузов, обучающихся по гуманитарно-социальным специальностям. / А.Л. Золкин. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2008. – 447 с.

История эстетической мысли. В 6-ти т. – Ин-т философии АН СССР, Сектор эстетики. – М.: Искусство, 1985.

Каган М.С. Эстетика как философская наука. СПб., 1997.

Кривцун О.А. Эстетика. М., 2000.

Левчук Л.Т., Оніщенко Р.І. Основи естетики. Навч. посіб. – К.,2000.

Сморж Л.О. Естетика: Навч. посіб. – К., Кондор, 2005.

Эстетика: Словарь / Под общ. Ред. А.А. Беляева и др. – М.,1989.

Яковлев Е.Г. Эстетика. М, 2004.



Допоміжна література:

Адорно Т. Теорія естетики. – К.: Видавництво Соломії Павличко «ОСНОВИ», 2002.

Бодріяр Ж. Симулякри і симуляція. – К., 2004.

Бычков В.В., Маньковская Н.Б., Иванов В.В. Триалог или Разговор Второй о философии искусства в разных измерениях. – М.: ИФРАН, 2009.

Каган М.С. Морфология искусства. – Л.-М., 1972.

Катарсис: метаморфозы трагического сознания / сост. И общ.ред. В.П. Шестакова. – СПб.: Алетейя, 2007.

Клоссовски П. Культура постмодерна. – М., 1997.

Кьеркегор С. Страх и трепет. М., 1993.

Лосев А.Ф. История античной эстетики. – М.: Государственное издательство «Высшая школа», 1963.

Любимова Т. Комическое, его виды и жанры. М., 1989.

Маньковская Н.Б. Эстетика постмодернизма. – Спб., 2000.

Мигунов А.С., Ерохин С.В. Алгоритмическая эстетика / А.С. Мигунов, С.В. Ерохин. – СПб.: Алетейя, 2010.

Новиков A.B. От позитивизма к интуитивизму. М., 1976. (р.«Теория комического и проблема «чистого искусства». С. 165-182). Любимова Т.Г. Трагическое как эстетическая категория. М., 1985.

Рансьер Ж. Эстетическое бессознательное. – Спб.; М: Machina, 2004.

Столович Л. Красота. Добро. Истина. – М., 1994.

Татаркевич А. Античная эстетика. / Пер. с польск. и предисл. А. Сикоры. – М.: Искусство, 1977.

Харт Д. Красота бесконечного: Эстетика христианской истины. – М.: «Библейско-богословский институт св. апостола Андрея, 2010.

Шопенгауер А. О теории смешного //Мир как воля и представление. Т.2. С.181-190.

Эко Умберто. История средневековой эстетики. – СПб.: Азбука-Классика, 2004.

Яковлев Е.Г. Эстетика. Искусствоведение. Религиоведение. – 2-е изд., стер. – М.: КДУ, 2005.

Berleant A. Re-thinking Aesthetics. – Long Island University, 2004.

Margolis J. What, After All, Is a Work of Art? Lectures in the Philosophy of Art. – Pennsylvania State University, 1999.

Seel M. Astethik des Erscheinens. – Frankfurt, 2000.

Szczepianska A. Estetyka Romana Ingardena. – Warszawa: PWN, 1989.



Першоджерела:

Вольтер. Эстетика. – М., 1980.

Далі Сальвадор. Щоденник одного генія. – К., 1991.

Дідро Д. Парадокс про актора. - Київ: Мистецтво, 1966. - 146 с.

Довженко О. Щоденник // Довженко О. Україна в огні. – К.: Веселка, 1990.

Ингарден Р. Исследования по эстетике. – М., 1962.

История красоты / под редакцией Умберто Эко; перевод с итал. А.А. Сабашниковой, И.В. Макарова, Е.Л. Кассировой, М.М. Сокольской. – М.: СЛОВО/SLOVO, 2004. – 442 с.

История уродства / под редакцией Умберто Эко; перевод с итал. А.А. Сабашниковой, И.В. Макарова, Е.Л. Кассировой, М.М. Сокольской. – М.: СЛОВО/SLOVO, 2007. – 456 с.

Лессинг Г.-Э. Лаоокоон, иои О границах живописи и поэзии. – М., 1957.

Ломброзо Ч. Гениальность и помешательство. – М., 1996.

Лосский Н.О. Мир как осуществление красоты. Основы естетики. – М., 1998.

Ніцше Ф.  Народження трагедії з духу музики. / Ніцше Ф. / Повне зібрання творів. – Львів: Астролябія, 2004.

Уорхол Э. Философия Энди Уорхола (от А к Б и наоборот) = The philosophy of Andy Warhol (from A to B and back again) / [Пер. с англ. Г. Северской]. — М.: Аронов, 2001.

Феллини Ф. Делать фильм / Пер. с ит. и коммент. Ф. М. Двин. М.: Искусство, 1984 — 287 с.: илл.

Хогарт У. Про красу. – К.: Мистецтво, 1978. – 224 с.

Mariten J. Sztuka i madrosc. – Warszawa, 2001. – 167 s.



14. Інформаційні ресурси


^ 14.1. Он-лайн бібліотеки

(містять тексти першоджерел та допоміжні критичні матеріали).


1. Етико-філософський журнал «Грани эпохи». http://ethics.narod.ru/


2. Каталог електронних текстів англійською мовою на тему: «Етика та естетика». http://onlinebooks.library.upenn.edu/webbin/book/subjectstart?BH-BJ


3. Філософсько-культурологічна бібліотека Слави Янко. http://yanko.lib.ru/


4. Електронна повнотекстова бібліотека Іхтіка. http://ihtik.lib.ru/


^ 14.2. Електронні ресурси кафедр та відділень з естетики

(містять методичні матеріали, окремі тексти, корисні посилання)


1. Кафедра етики, естетики та культурології Київський національний університет імені Тараса Шевченка http://www.phildep.univ.kiev.ua/uk/kafedry/duk/145-hiseesk


2. Кафедра мировой философии и естетики Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля

http://ru.snu.edu.ua/index.php?mode=113


3. Кафедра етики, естетики та iсторiї культури Нацiональний технiчний унiверситет «Харкiвський полiтехнiчний iнститут» http://www.kpi.kharkov.ua/?main=*show_kaf&id=16


4. Кафедра естетики, етики та культурології Магнітогорський державний університет

http://www.masu.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=1372&Itemid=164


5. Кафедра етики, естетики, історії та теорії культури Уральський державний університет ім. А.М. Горького http://www.usu.ru/usu/opencms/today/structure/01_educational/high/philosophy/ethics


6. Кафедра естетики та філософії культури Санкт-Петербурзький державний університет http://philosophy.pu.ru/index.php?id=181


7. Кафедра філософії мистецтва Католицький університет Любліна імені Іоанна Павла II http://www.kul.pl/1621.html


8. Кафедра історії мистецтв Пізанський університет http://www.arte.unipi.it/


9. Філософія культури та естетики Університет Фрайбурга http://www.unifr.ch/philo/fr/news/jobs_display.php?id=3


10. Кафедра естетики Університет Севільї http://www.us.es/centrosdptos/departamentos/departamento_I0A8


Питання для модульної контрольної роботи:


Модуль № 1.

Питання № 1,3 оцінюються по 2 бали, № 2,4 – по 3 бали.

Загальна кількість – до 10 балів.


Варіант 1.

Основні поняття естетики.

Основні риси естетики доби Античності.

Засади формування естетичної свідомості.

Діалектичні начала в естетиці: чоловіче.


Варіант 2.

Завдання естетики.

Основні риси естетики доби Середньовіччя.

Естетична потреба та естетичне почуття.

Діалектичні начала в естетиці: аполлонічне.


Варіант 3.

Походження естетики.

Основні риси естетики доби Відродження.

Естетичні цінності.

Діалектичні н