Реферат: Програма вступного іспиту до аспірантури за спеціальністю 11. 00. 02 "Економічна та соціальна географія"

Львівський національний університет імені Івана Франка

Географічний факультет

Кафедра економічної і соціальної географії


ПРОГРАМА


вступного іспиту до аспірантури за спеціальністю


11.00.02 “Економічна та соціальна географія”


Розробив:

проф. О. Шаблій


Затверджено на кафедрі

економічної і соціальної географії

1 вересня 2010 р. Протокол № 1.


Затверджено Вченою Радою

географічного факультету

22 вересня 2010 р. Протокол № 1


Львів – 2010
^ І. ОБ’ЄКТ, ПРЕДМЕТ І ЗМІСТ ЕКОНОМІЧНОЇ І СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ (ЕСГ)

Поняття об’єкта, предмета і змісту ЕСГ. Визначення об’єкта і предмета ЕСГ різними вченими. Сучасне уявлення про предмет ЕСГ – територіальну організацію суспільства і його частин. Конкретні об’єкти дослідження – форми ТОС (економіко- і соціально-географічні комплекси і системи). Структура ЕСГ. Підходи до класифікацій суспільно-географічних дисциплін. Зв’язки ЕСГ з іншими суспільними науками: філософією, економічною теорією, соціологією, демографією, історією національного і світового господарства, національно-господарською статистикою. Соціологізація, економізація ЕСГ і реґіональна економіка, її зв’язок з фізичною географією і біологією. Екологізація ЕСГ. Класи наукових проблем у ЕСГ.

Функції і завдання ЕСГ як науки на сучасному етапі розвитку. Теоретична, конструктивно-прикладна, загальноосвітня і виховна функції ЕСГ. Завдання ЕСГ України.


^ II. ІСТОРИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЕСГ ЯК НАУКИ

Три історичні корені і три напрямки розвитку соціально-економічної географії – антропогеографічний, геоекономічний, формально-теоретичний.

Зародження економічної географії, перші економіко-географічні роботи. Камеральна статистика, галузево-статистичний, економіко-географічний підходи. Комерційна географія. Розвиток економіко-географічних ідей та концепцій у німецькій географії в XIX – на початку XX століття: Й. Тюнен, К. Ріттер, Ф. Ратцель, А. Геттнер.

Становлення і розвиток української школи соціально-економічної географії. Роль С. Рудницького, К. Воблого, В. Кубійовича, В. Садовського, А. Синявського, О. Діброви, М. Паламарчука. Сучасна українська економічна і соціальна географія. Головні сучасні колективи дослідників і наукові центри.

Основні теорії і концепції зарубіжної економічної і соціальної географії: географічний детермінізм, геополітика, теорії штандорту . Теорія центральних місць, концепція “полюсів зростання”, бігейвіористична (географія поведінки), радикальна географія, “реґіональний аналіз” – за працями В. Бунґе, Д. Гарвея, В. Кристаллера, А. Льоша, П. Гаґґета, У. Айзарда та iн.

Завдання економічної і соціальної географії на сучасному етапі розвитку.


^ ІІІ. КАТЕГОРІЇ ЕСГ
Поняття наукових термінів, понять і категорій. Роль кожної з них у структурі і функціонуванні наукового знання.

Категорії “територія”. Взаємозв’язок понять території, геоторії, геомісця, геопростору, економіко- і соціально-географічного простору. Природні та суспільні властивості та відношення території. Територія як операційна основа діяльності суспільства і база природних ресурсів. Топологічні властивості та відношення території: конфігурація, компактність, зв’язність, сусідство, центральність та ін. Географічне положення – важлива властивість та відношення території.

^ Потенціал території. Поняття природних і суспільних продуктивних сил. Види потенціалів: природно-ресурсний, соціально-демографічний, господарський.

Природно-ресурсний потенціал. Природні умови і ресурси. Класифікація природних ресурсів: природна, екологічна, економічна, економіко-географічна, комбінована (за О. Шаблієм). Потенціал генофонду території. Місткість території, її освоєність. Територіальні поєднання природних ресурсів. Природно-ресурсні цикли. Основи комплексної соціально-економіко-географічної оцінки природно-ресурсного потенціалу території.

^ Соціально-демографічний потенціал. Людський фактор – основа територіальної організації суспільства. Економічний закон народонаселення. Демографічна ситуація території. Міґраційний рух населення Урбанізація і руралізація території. Формування територіальних систем розселення.

^ Господарський потенціал. Поняття господарства, господарського потенціалу. Його динаміка і структура. Різноманітність структури господарства території як її ресурсів. Інтенсивний шлях розвитку господарства і територіальна організація суспільства. Техніко-економічні фактори та їх роль у територіальній організації суспільства (особливо виробництва) в умовах інформаційного суспільства.

^ Територіальна (географічна) диференціація суспільства (ТДС) та інтеґрація праці – важливі категорії економічної і соціальної географії. Співвідношення суспільного та територіального поділу праці (ТПП) на різних рівнях організації господарства. Форми суспільної організації виробництва – концентрація, кооперування і комбінування та їх географічне значення. Види ТПП. Основні фактори ТПП, його масштаби і економічна ефективність. Принципові особливості міжнародного поділу праці. ТПП як районотворчий фактор. Географічний поділ праці та глобалізація.

^ Територіальна інтеґрація суспільства (TIС) та її об’єктивна необхідність в умовах її поділу. Форми інтеґрації: координація взаємного розвитку, кооперування, економічне і організаційне злиття інтеґраційних об’єктів. Типи інтеґрації: компонентна, територіальна. Роль TІС і ТДС у формуванні територіальних спільностей. Особливості сучасної міждержавної інтеґрації. Глобалізація і географічна інтеґрація.

^ Геопросторові форми соціально-економічної інтеґрації: поселення, економічний, соціально-економічний і суспільно-географічний район та вузол, національне господарство, світове господарство. Територіальні суспільні спільноти.

Національне господарство як інтеґрована міжгалузева і територіальна система. Національний комплекс. Типи національногосподарських структур. Інтеґраційні прогреси у глобальному масштабі як основа суперечливого розвитку світового господарства.


^ IV. КОНЦЕПЦІЇ І ТЕОРІЇ ЕСГ

Концепція територіальної організації суспільства. Сучасні наукові основи територіальної організації суспільства (ТОС). Співвідношення понять ТОС, розміщення продуктивних сил, територіальної структури виробництва. ТОС як процес розвитку і функціонування суспільства в часі та просторі. ТОС як поєднання територіальних структур виробництва, розселення населення, природокористування, об’єднаних структурами управління. Функція управління в ТОС. Наукове передбачення, програмування, планування і проектування. Територіальна організація виробництва (ТОВ) – центральна ланка в теорії ТОС.

^ Концепція факторів ТОВ. Поняття факторів ТОВ. Класифікація факторів: природно-географічні та суспільно-географічні; локальні, реґіональні, загальнодержавні та міжнародні; інтенсивні та екстенсивні, внутрішні та зовнішні (для району, країни), стимулюючі та обмежуючі. Роль науково-технічного прогресу та його пріоритетних напрямків в ТОВ. Природоресурсний, соціально-демографічний і господарський потенціал території як фактори її розвитку і ТОВ. Фактор часу. Фактор інформатизації. Суперечлива взаємодія факторів.

^ Концепція законів і закономірностей ТОВ. Поняття закону і закономірностей ТОВ. Роль законів економічної і соціальної науки в ТОВ. Типи законів і закономірностей. Категорії територіального поділу та інтеграції праці у функціонуванні законів ТОВ. Закони структури і функціонування ТОС.

^ Теорія економічного районування. Поняття економічного районування (ЕР) і економічного районоформування. Роль праць В. Садовського, М. Баранського, і М. Колосовського у розвитку теорії економічного районоформування. Механізм районоутворення. Роль територіального поділу та інтеґрації праці у формуванні, розвитку та функціонуванні ЕР. Фактори районоформування. Спеціалізація ЕР. Інтеґральне та галузеве районування. Макро-, мезо- і мікрорайоноформування. Ядра районоформування. Комплексні реґіональні програми і генеральні схеми розвитку і розміщення продуктивних сил. Схеми і проекти районного планування. Генеральні плани розвитку міст.

^ Теорія територіального комплексоформування. ЕР як територіальний соціально-економічний, господарський та виробничий комплекс (ТСЕК, ТГК, ТВК). ТВК – провідна ланка формування і функціонування економічного району. М. Колосовський – фундатор вчення про ТВК. Компонентна структура ТВК. Концепція енерговиробничих циклів (ЕВЦ) та міжгалузевих територіальних комплексів (МТК) як структурних компонентів ТВК великого економічного району. Функціонально-компонентна структура ТВК. Типи зв’язків в ТВК. Типізація ТВК.

Нові теорії і концепції: сталого розвитку, соціально-економічного розмаїття, гнучкої територіальної організації виробництва.


^ V. МЕТОДИ ЕКОНОМІКО- І СОЦІАЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНИХ
ДОСЛІДЖЕНЬ


Суть наукового методу. Система методів, що застосовуються в економіко- і соціально-географічних дослідженнях. Проблеми застосування загальнонаукових методів: системного аналізу і синтезу, моделювання (в тому числі математичного), формалізації, ідеалізації. Конструктивні напрямки в СЕГ і можливості застосування прийомів географічного прогнозування.

^ Спеціальні методи: картографічний, балансовий, метод аналізу аналогових ареалів, польовий. Роль дистанційних методів. ГІС у суспільній географії.

Власне економіко-географічні методи: соціально-економічного районування, територіально-виробничих комплексів, енерговиробничих циклів, міжгалузевих комплексів.


^ VI. ПРОБЛЕМИ ЕСГ УКРАЇНИ

Сучасні соціально-економіко-географічні проблеми Української держави. Геополітичне положення України. Природно- і працересурсний потенціал України. Проблеми структури національного комплексу. Агропромисловий, машинобудівний, лісовий, хімічний, транспортний, рекреаційний комплекси. Проблеми економічного і соціально-економічного районування і зонування України. Зовнішні зв’язки України. Українські геополітичні доктрини.


^ РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА



Блій Г. де, Муллер П., Шаблій О. І. Географія: світи, реґіони, концепти / Пер. з англ.; передмова та розділ “Україна” О. І. Шаблія. – К.: Либідь, 2004.

Гаврилишин В. Дороговкази в майбутнє. – К., 2009.

Джонстон Г. Дж. Географія і географи. – П.: Прогрес, 1987 (рос.).

Заставний Ф. Д. Економічні райони України. – Львів, 2010.

Захарченко В. І. Трансформаційні процеси у промислових територіальних системах України. – Вінниця: Гіпаніс. – 2004.

Іщук С. І. Розміщення продуктивних сил (теоретико-методологічні основи). – К., 1997.

Кубійович В. Географія українських та сумежних земель. – Львів–Краків, 1938 (перевидання: К.: Обереги, 200).

Кубійович В. Т.1. Наукові праці. / За ред. О. Шаблія. – Львів, 1996.

Пістун М. Д. Основи теорії суспільної географії. – К., 2003.

Професор Опанас Ващенко / За ред. О. Шаблія. – Львів, 2001.

Рудницький С. Нинішня географія. – Львів, 1905 (перевидання: Шаблій О. І. Академік Степан Рудницький – фундатор української географії. – Львів, 1993).

Симоненко В. Х. Реґіони України: проблеми розвитку. – К., 1997.

Синявський А. Вибрані праці. – К., 1993.

Соціально-економічна географія світу / За ред. С. Кузика. – Львів: Світ, 2005.

Соціально-економічна географія України / За ред. Шаблія О. І. – Львів: Світ, 2000.

Стеченко Д. М. Управління реґіональним розвитком. – К.: Вища школа, 2000.

Топчієв О. Г. Основи суспільної географії. – Одеса, 2009.

Шаблій О. І. Основи загальної суспільної географії. – Львів, 2003.

Шаблій О. І. (упорядн.) Новітня українська суспільна географія: хрестоматія / – Львів, 2007.