Реферат: Робочий документ європейської комісії додаток до повідомлення європейської комісії для ради єс та європейського парламенту про посилення європейської політики сусідства звіт про виконання Європейської політики сусідства Україна

КОМІСІЯ ЄВРОПЕЙСЬКИХ СПІВТОВАРИСТВ



Брюссель, 4 грудня 2006

SEC(2006) 1505/2


РОБОЧИЙ ДОКУМЕНТ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОМІСІЇ


Додаток до


ПОВІДОМЛЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОМІСІЇ

ДЛЯ РАДИ ЄС ТА ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ


ПРО


ПОСИЛЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЛІТИКИ СУСІДСТВА


Звіт про виконання Європейської політики сусідства


^ Україна


{COM(2006) 726 final}


Історія питання і загальна оцінка

План дій ЄС-Україна був схвалений 21 лютого 2005 року строком на три роки. Відтоді спрямування та моніторинг його виконання здійснювалися на основі щорічних інструментів, у яких було викладено комплекси пріоритетів і строків їхньої реалізації у 2005 і 2006 роках, які спиралися на політичні пріоритети, узгоджені між Україною та ЄС. Загальна оцінка проводилася у листопаді 2005 року та березні 2006 року. Обом сторонам також вдалося досягнути прогресу у виконані Плану дій завдяки тісній інституційній співпраці у рамках Ради з питань співробітництва ЄС-Україна, Комітету з питань співробітництва ЄС-Україна та семи підкомітетів.

В цьому документі міститься доповідь про загальну оцінку прогресу, досягнутого у виконанні Плану дій ЄС-Україна. Головна увага у ній приділяється розвитку двосторонніх відносин між ЄС та Україною і на питанням, пов’язаним з виконанням Плану дій. Доповіді щодо успіхам у реалізації пріоритетів Плану дій у 2005 та 2006 роках були підготовлені та надані Українській стороні відповідно у листопаді 2005 року та березні 2006 року. Ця доповідь не є загальним оглядом політичної та економічної ситуації в Україні, що останнього разу була представлена Європейською Комісією у Доповіді щодо України, оприлюдненій у травні 2004 року.

Завдяки підготовці та проведенню в цілому чесних і вільних парламентських виборів у березні 2006 року, Україна покращила свої значні досягнення у реалізації демократичного виборчого процесу, який було започатковано Помаранчевою революцією і який є також ключовою складовою Плану дій.

Україна та ЄС продемонстрували високий рівень співпраці у галузі зовнішньої політики. Так Україна приєднувалася до позиції ЄС з питань регіональної та міжнародної політики, що дозволило посилити співпрацю з регіональних питань (щодо Молдови та Білорусі). Цьому, зокрема, сприяли розширена співпраця з урегулювання придністровської проблеми, а також заснування і успішна робота Місії ЄС з надання допомоги на українсько-молдовському кордоні (EUBAM).

Суттєвих заходів було вжито для посилення дотримання прав людини та зміцнення верховенства права (наприклад, усунуто тиск на засоби масової інформації та громадянське суспільство, здійснюється реформа митної служби), а також було впроваджено широкий спектр законодавчих реформ. Однак прогрес уповільнюється через наявність властивої Україні корупції, яка є головною перешкодою її розвитку та економічного росту, а також через брак дійсно незалежного судочинства.

Прогрес відбувся у різних галузях торгівлі та сферах, що мають до неї відношення, наприклад, значно просунувся вперед процес вступу України до СОТ, при цьому останні законодавчі акти, які мають до цього відношення, мають бути ухвалені до кінця 2006 року. Також було усунуто дискримінацію в автомобільній галузі та розпочато переговори щодо Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів. Однак на цьому етапі досі бракує чіткої економічної політики, і особливе занепокоєння викликають невизначена монетарна та фіскальна політика. Потрібно вжити подальших заходів для покращення ділового клімату, у тому числі через проведення адміністративної реформи та внесення відповідних змін до законодавства, удосконалення податкового регулювання та адміністрування податків, а також боротьбу з корупцією. Слід також звернути увагу на деяку неузгодженість між різними законодавчими актами, наприклад, між Цивільним і Господарським Кодексами України.

Суттєвого прогресу було досягнуто у співпраці в галузі енергетики завдяки підписанню та виконанню Меморандуму про взаєморозуміння у галузі енергетики, який дав помітні результати вже після року його реалізації. Певних успіхів було досягнуто у галузі ядерної безпеки, проте існує потреба у подальшому прогресі, зокрема, щодо здійснення програми модернізації другого енергоблоку Хмельницької АЕС та четвертого енергоблоку Рівненської АЕС (K2R4), а також впровадження „пакету модернізації” інших енергоблоків. Хоча є досягнення щодо стабілізації Чорнобильського укриття, Україна повинна вжити необхідних заходів для швидкої реалізації проекту зі створення нового укриття як справи надвисокої важливості. Що стосується транспорту, було підписано горизонтальну угоду в галузі авіації та угоду щодо участі України у програмах ГАЛІЛЕО та ЕГНОС. У сфері юстиції, свободи та безпеки було успішно завершено переговори та парафовано угоди про спрощення візового режиму і реадмісії. Належного прогресу було досягнуто у галузях охорони довкілля, наукових досліджень та інновацій. Обидві сторони розпочали структурний діалог у галузі сільського господарства.

Загалом з початку 2005 року було загалом досягнуто належного прогресу, однак з початку 2006 року виконання стратегії реформування стало затримуватися, здебільшого через тривалі періоди політичної нестабільності до та після виборів. Зміцнення політичної стабільності має надзвичайно високу важливість для реформ в Україні.


^ Політичний діалог та реформування

Політичний діалог

Відтоді, як було ухвалено План дій ЄС-Україна, широкий діалог між Україною та ЄС дедалі посилювався, відбуваючись як на високому рівні - щорічні самміти ЄС-Україна (грудень 2005 р., жовтень 2006 р.) і зустрічі у форматі трійки на рівні міністрів закордонних справ двічі на рік (березень і вересень 2005 р., березень 2006 р.), так і у вигляді регулярних консультацій на рівні політичних директорів і робочих груп (Комітет ЄС з питань політики та безпеки, робочі групи Ради ЄС). Також відбувався регулярний обмін думками щодо внутрішньої ситуації в Україні та ЄС, процесу реформ в Україні, питань зовнішньої політики та безпеки, а також щодо стану відносин між Україною та ЄС.

Демократія і верховенство права

За парламентськими виборами, що відбулися в Україні у березні 2006 року, спостерігала Міжнародна місія зі спостереження за виборами під керівництвом ОБСЄ/БДІПЛ, до якої входили спостерігачі від Європейського Парламенту. Міжнародна місія дійшла висновку, що вибори було проведено „загалом” у відповідності до зобов’язань України у рамках ОБСЄ та Ради Європи, а також інших міжнародних стандартів з проведення демократичних виборів. В цілому спостерігається повага до основних громадянських і політичних прав, таких як свобода слова та зібрань. Вільна реєстрація кандидатів та пожвавлена робота ЗМІ забезпечили справжню конкуренцію, яка дала змогу виборцям зробити поінформований вибір і вільно та чесно висловити свою волю. Перед виборами було внесено зміни до законодавчої бази України з ухваленням у липні 2005 року Закону України „Про вибори народних депутатів України”, в якому було враховано рекомендації Місії ОБСЄ зі спостереження за виборами, висловлені після президентських виборів 2004 року, зокрема щодо проблем із формуванням списків виборців. Міжнародна місія зі спостереження за виборами також звернула увагу на деякі недоліки, у тому числі затримки з утворенням певних виборчих дільниць, перевищення на деяких дільниці максимальної кількості зареєстрованих виборців, встановленої законом, а також недоліки законодавства щодо фінансування виборчої кампанії. Крім цього, має бути створений централізований електронний реєстр виборців.

Що стосується конституційної реформи, то у січні 2006 року набули чинності ухвалені у грудні 2004 року зміни до Конституції України 1996 року, які стосуються ролі Президента та Кабінету Міністрів, а також посилюють повноваження Верховної Ради. У своєму Висновку щодо змін до Конституції України, оприлюдненому у червні 2005 року, Венеціанська Комісія Ради Європи наполегливо рекомендувала виключити з Конституції України положення про імперативний депутатський мандат і зауважила, що принципи взаємин між Президентом, Верховною Радою та Кабінетом Міністрів повинні бути узгодженими. У своїх Висновках у червні 2006 року Венеціанська Комісія звернула увагу на відсутність діючого Конституційного Суду та висловила рекомендації щодо вдосконалення законодавчих і конституційних норм, які стосуються порядку призначення суддів. Верховна Рада відновила повну чисельність суддів Конституційного Суду у серпні 2006 року після 9 місяців, протягом яких Конституційний Суд не міг працювати, проте рекомендації Венеціанської Комісії ще мають бути враховані.

Крім того, у Висновках Венеціанської Комісії щодо змін до Конституції України, внесених у 2004 році, міститься рекомендація здійснити реформу та обмежити повноваження органів прокуратури. Це питання ще не вирішено, тому що Верховна Рада ще не схвалила законопроект з реформування прокуратури, також необхідно внести додаткові зміни до Конституції України. Заснована у липні 2005 року Національна комісія зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права ухвалила у травні 2006 року Концепцію удосконалення судочинства для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів. Ця Комісія також розробила План заходів на виконання обов’язків і зобов’язань України, що випливають з її членства у Раді Європи. Одним з перших результатів роботи за цим Планом стало ухвалення Закону України „Про виконання рішень Європейського суду з прав людини”, що є прецедентом у рамках Ради Європи. Втім невирішені проблеми з виконанням цих рішень залишаються. Кодекс адміністративного судочинства та новий Цивільний Процесуальний кодекс України набрали чинності у вересні 2005 року. За допомогою спільних програм Європейської Комісії та Ради Європи було проведено навчання суддів та експертів у галузі прав людини.

Приєднання України до Групи країн проти корупції Ради Європи (GRECO) завдяки тому, що набрала чинності Цивільна конвенція про боротьбу з корупцією у січні 2006 року, стало кроком на шляху протидії корупції. Переглянуті державна стратегія боротьби з корупцією та проект Закону України „Про державну службу в органах виконавчої влади”, спрямований на збільшення прозорості та підзвітності виконавчої влади, були схвалені у вересні 2006 року.


Права людини та основні свободи

На законодавчому рівні у липні 2006 року було ратифіковано Протоколи №12 і №14 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод. Законодавчі акти, які б дозволили ратифікувати Європейську конвенцію про відшкодування збитків жертвам насильницьких злочинів, підписану в квітні 2005 року, ще не було ухвалено. Було зроблено крок до створення суспільного телебачення, коли у січні Верховна Рада схвалила Закон „Про телебачення та радіомовлення”, хоча значного та видимого прогресу досягнуто не було. Також у червні 2006 року розпочала свою роботу Національна комісія з посилення свободи слова та розвитку інформаційної сфери. Важливими кроками у забезпеченні ефективного дотримання свободи ЗМІ стали заборона практики випуску „темників”, тобто інструкцій, що направлялися органами влади до засобів масової інформації щодо тем та способу висвітлення подій, а також вільні дебати, що відбулися у ЗМІ під час виборчої кампанії, що передувала парламентським виборам у березні 2006 року, та формування нового Уряду. Також було досягнуто прогресу у відношенні поваги до прав осіб, які належать до національних меншин з набуттям чинності у січні 2006 року Європейської хартії регіональних мов або мов меншин. Питання неналежного поводження з людьми та тортур було вирішено через внесення змін до законодавства, а саме ратифікацію Протоколу до Конвенції ООН з протидії тортурам та іншому жорстокому, негуманному та принизливому поводженню чи покаранням, а також внесення змін до Кримінального Кодексу, якими передбачено криміналізацію катувань, вчинених працівниками правоохоронних органів. Однак Уповноважений Верховної Ради України з прав людини зазначає, що жорстоке поводження з людьми у правоохоронних органах все ще є широко розповсюдженим явищем. Депортація 10 узбецьких біженців з України у лютому 2006 року викликала серйозні питання про дотримання органами влади взятого ними міжнародного зобов’язання про „невидворення” відповідно до Женевської конвенції про статус біженців 1951 року. В інших сферах прогрес включає схвалення Верховною Радою у вересні 2005 року Закону України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”. Хоча України і підписала Римський статут Міжнародного кримінального суду 20 січня 2000 року, він все ще не був ратифікований через необхідність внесення змін до Конституції України.

Що стосується виконання основних зобов’язань, взятих у рамках МОП, органи влади в Україні посилили роботу у сфері забезпечення прав профспілок і головних трудових норм, зокрема через заснування Ради з економічних і соціальних питань, сприяння реєстрації нових профспілок і розширення програми політичного діалогу та технічної допомоги з МОП через Програму достойної роботи 2006-2007 року (Decent work country programme).

Спільна зовнішня політика та політика безпеки і питання безпеки

Співпраця та діалог з питань Спільної зовнішньої політики та політики безпеки значно посилилася. Станом на липень 2006 року Україна приєдналася до 549 з 589 заяв у сфері Спільної зовнішньої політики та політики безпеки. У відношенні санкцій Україна не приєдналася до заходів, запроваджених ЄС проти Білорусі після того, як у цій країні відбулися президентські вибори. Було запроваджено консультації з планування зовнішньої політики (травень 2005 р., листопад 2006 р.). Україна продовжує брати участь у Поліцейській Місії ЄС у Боснії та Герцеговині (EUPM), після участі у Поліцейській Місії у Колишній Югославській Республіці Македонія (PROXIMA), яка закінчилася у 2005 році. Співпраця була підкріплена шляхом підписання у червні 2005 року Угоди про встановлення рамок участі України в операціях ЄС з управління кризовими ситуаціями та Угоди про процедури безпеки обміну таємною інформацією, хоча Україна ще не ратифікувала жодну з них.

Що стосується нерозповсюдження, Україна приєдналася до Австралійської групи в квітні 2005 року. У грудні 2005 року вона ратифікувала Оттавську конвенцію про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення. Це стало основою для надання Європейською Комісією Україні допомоги для знищення протипіхотних мін і старих боєприпасів.

За підтримки Місії ЄС з надання допомоги на українсько-молдовському кордоні (EUBAM) Україна досягла суттєвого прогресу у розвитку співпраці з Молдовою щодо прикордонних питань уздовж всього українсько-молдовського кордону, включаючи ефективний обмін інформацією щодо потоку товарів і перетину громадянами їхнього спільного кордону.

Місія ЄС з надання допомоги на українсько-молдовському кордоні (EUBAM)

На прохання Президента України Віктора Ющенка та Президента Молдови Владіміра Вороніна, Європейський Союз заснував Місію ЄС з надання допомоги на українсько-молдовському кордоні, включаючи його придністровську ділянку. Мета цієї Місії полягає у тому, щоб посилити спроможність українських і молдовських служб на цьому кордоні та таким чином зробити цінний внесок у вирішення придністровського конфлікту. Україна тісно співпрацює з цією Місією. Під час 2-го засідання Консультативно-моніторингової ради Місії у травні 2006 року, Місія представила перелік конкретних рекомендацій для митних і прикордонних служб України та Молдови, спрямованих на підвищення співпраці між ними та вдосконалення митного контролю і управління кордоном між двома країнами.

Станом на липень 2006 року, за повної згоди Молдови та України, ЄС посилив Місію через збільшення загальної кількості експертів ЄС до кількості 101 співробітника, зміцнення спроможності Місії у сфері аналізу ризиків та відкриття двох додаткових пунктів присутності Місії в Одесі та Кишиневі.

Прем’єр-міністри України та Молдови зробили Спільну заяву щодо прикордонних і митних аспектів у кінці грудня 2005 року. Відповідно до цієї Заяви, Україна взяла на себе зобов’язання дозволити транзит молдовських товарів через митний кордон України лише за умови наявності відбитків офіційних штампів митних органів Молдови на супровідних документах, тоді як Молдова, зі свого боку, зобов’язалася сприяти реєстрації та доступу придністровських підприємств до можливості отримання відбитку офіційних штампів митних органів Молдови. Україна розпочала виконання цієї домовленості у березні 2006 року. Молдова запровадила зміни до свого законодавства ще до початку березня. Місія ЄС з надання допомоги на українсько-молдовському кордоні активно здійснює моніторинг цієї ситуації.

^ Економічно-соціальні реформи та розвиток

Макроекономічні перспективи та розвиток

Економіка України залишається високочутливою до зовнішніх потрясінь. Значний профіцит поточного рахунку (10,5% ВВП у 2004 р.), викликаний пожвавленням експорту сталеливарної продукції, перетворився на дефіцит у 2006 році через підвищення цін на енергоносії та спад світового ринку на сталеливарну продукцію. В умовах цього негативного впливу умов торгівлі (term-of-trade) у поєднанні з в’ялим інвестиційним попитом через непевне політичне середовище, Україна пережила спад у 2005 році. Реальне зростання ВВП різко впало до 2,6% проти 12,1% у 2004 році. Однак у 2006 році економічна ситуація покращується з прогнозами росту у межах 6%.

Принципи монетарної політики спрямовані на збереження de facto фіксованого номінального курсу обміну гривні до долару США. У середині 2006 року інфляція цін на споживчі товари знову повернулася до одноцифрових показників (після середнього показника у розмірі 13,5% у 2005 році), однак перспективи залишаються невизначеними. Національний банк України не має чіткого визначеного операційного мандату на збереження цінової стабільності, а положення, що забезпечують його незалежність все ще потребують посилення. З’являється широке усвідомлення необхідності переходу до політики таргетування інфляції у середньостроковій перспективі, а також обговорюється укладення Меморандуму про взаєморозуміння між НБУ та Урядом України, що встановлюватиме відповідні ролі та завдання.

Після передвиборчого фіскального пом’якшення у 2004 році, повернувся фіскальний консерватизм зі збереженням загального дефіциту державного сектору на рівні не вище 3% ВВП. Цього було досягнуто за допомогою швидкого зростання надходжень від податків, які збільшилися на 29% ВВП у 2004 році до прогнозованих 36% у 2006 році. Високі соціальні витрати під час передвиборчої кампанії значно послабили державні інвестиції. Новому Уряду ще слід запровадити середньострокові фіскальні рамки, які б відповідали макроекономічній стабільності та створювали фіскальний простір для політики, яка б стимулювала зростання, включаючи інвестиції у розвиток інфраструктури. Деякі кроки було зроблено, наприклад, у проекті бюджету на 2007 рік, яким передбачено більш помірне збільшення соціальних витрат (у розмірі приблизно 8%) і зосередження на інвестиціях. Розглядається новий Податковий кодекс.

Пенсійна система України включає кілька проблем, що загрожують фіскальній стійкості через старіння населення. Було підраховано, що до 2055 року на кожного працівника припадатиме 1,42 пенсіонера. Завдяки передвиборчим обіцянками пенсії злетіли до 15,3% ВВП у 2005 році (проти в середньому 8,4% у ЄС-25). Уряд звернувся до цих проблем у своєму стратегічному документі від грудня 2005 року.

Соціальні перспективи та розвиток

Кількість населення України продовжує знижуватися (у середньому на -0,8% протягом останніх років) і на кінець 2005 року склало 47 млн. чоловік, з яких 68% проживають у міській місцевості та 32% - у сільській. Починаючи з 2001 року відбулося показове зниження долі бідності з 30% до 19% від загальної кількості населення (2003). Бідність все більше перетворюється на явище, характерне для сільської місцевості, оскільки сільськогосподарська реструктуризація не супроводжувався збільшенням інших можливостей працевлаштування у сільській місцевості, де населення також швидко старіє. Сільське господарство складає приблизно 25% усіх робочих місць (14% ВВП). Ринок землі не функціонує після запровадження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення до 2007 року, до того ж в країні спостерігається потужне лобіювання проти зняття цієї заборони після настання вказаної дати.

У 2005 році мінімальні пенсії були приведені у відповідність до прожиткового мінімуму. Допомога людям з особливим потребами та допомога при народженні дитини збільшилася у 12 разів, допомога одиноким матерям збільшилася у 4,1 рази, для дітей з особливими потребами – у 4,5 рази та для дітей-сиріт – у 5,2 рази. Середня місячна заробітна плата є в 1,8 рази вища за прожитковий мінімум і підвищилася на 36,7% у 2005 році у порівнянні з 2004 роком. Беручи до уваги нестійкий характер економіки України та відповідно також і фіскальних надходжень, нині незрозуміло, наскільки стабільними є соціальні витрати. Це залежатиме від того, чи зможе Уряд поставити Україну на стратегічний шлях економічного розвитку у розмірі 5% і вище.

Структурні реформи та прогрес функціональної та конкурентоспроможної ринкової економіки

У той час як влада України запровадила структурні реформи у попередні роки, відбувається відставання зі здійсненням відповідної реформи інституційних систем і прийняття та впровадження нових законів. У 2006 році Світовий банк поставив Україну на 128-ме місце у базі даних про підприємницьку діяльність, що охоплює 175 країн. З цим результатом Україна помітно відстає від усіх європейських країн і навіть більшості нових незалежних країн. Головним перешкодами для розвитку бізнесу в Україні залишаються непевність прав інвесторів, бюрократія та високий податковий тиск.

Адміністративна система України все ще знаходиться у стані переходу до ринково-орієнтованої моделі. Нинішні урядові структури спираються на структури та підходи, що існували раніше, включаючи громіздкий порядок прийняття рішень, надмірну бюрократію, а у деяких випадках також недостатню чіткість розподілу сфер відповідальності та обов’язків між державними органами.

Однак, ці виклики були переважно визнані органами влади України, завдяки чому було започатковано відповідні реформи. Наприклад, боротьба проти корупції та реформа державного управління були важливим пріоритетами влади у 2005 році, реалізація яких розпочалася з реформи митної адміністрації. Зміни до Конституції України, які набули чинності у січні 2006 року, посилили повноваження Рахункової палати України у відношенні зовнішнього аудиту, торування шляху до модернізації свої практик аудиту у відповідності до міжнародних стандартів. Також зростає інтерес до фіскальної децентралізації та, разом з можливим змінами у податкових системах, слід буде розробити більш ефективні трансферти для місцевих органів влади, що мають розраховуватися на основі відповідних формул.

Якщо за нового Уряду політика реформ буде підтримана та посилена, це прискорить впровадження інших реформ, зробить державний сектор менш піддатливим для корупції та бюрократії, а також покращить імідж країни, що дозволить поставити Україну на прискорений курс залучення інвестицій, а також швидшого розвитку та зростання. У цьому контексті завершення процесу вступу України до СОТ, що нині очікується у кінці 2006 – на початку 2007 року, стане важливим кроком, що дасть новий поштовх для інвестиційного та економічного росту.

У 2006 році Міністерство охорони довкілля України та Міністерство економіки України отримали спільне доручення підготувати рамкову стратегію стабільного розвитку до кінця 2006 року та подати її на затвердження Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України. Головний виклик полягає у завершенні підготовки цієї нової стратегії та активізації міжміністерських структур для забезпечення дійсно багатогалузевого підходу до питань стабільного розвитку.

^ Торгівля, ринок і регуляторна реформа

Торгова політика

У той час, як загальний обсяг торгівлі з Україною збільшився за останні роки, зростання обсягів імпорту значно перевищило зростання обсягів експорту. У 2005 році баланс торгівлі товарами став негативним (–1,1 млрд. дол. США) і поточний профіцит рахунку звузився з 10,5% у 2004 році до 3% ВВП у 2005 році. Обсяги експорту товарів збільшилися на 5% (41% у 2004 р.), а імпорту – на 25% (26% у 2004 р.).

Що стосується участі України у системі багатосторонньої торгівлі, за останні два роки Уряд України зобов’язався прискорити процес приєднання України до СОТ, що мало забезпечити її вступ до цієї організації ще у 2006 році. Двосторонні протоколи було підписано з усіма членами Робочої групи СОТ, окрім Киргизстану. Було досягнуто успіхів з ключових питань, які стосуються вступу до СОТ, таких як зниження ввізного мита у березні та червні 2005 року, зобов’язання забезпечити відповідність української продукції санітарним і фітосанітарним стандартам після вступу до СОТ і прийняття кількох законів, які мають відношення до СФС, схвалення законодавство про захист прав інтелектуальної власності, усунення технічних перешкод торгівлі, спрощення регуляторних норм і зниження ввізного мита (насіння соняшника). Однак на цьому етапі в Україні все ще залишаються невирішені питання, зокрема Верховна Рада України все ще має схвалити деякі законопроекти, які стосуються вступу України до СОТ. Це має включати, наприклад, дозвіл на відкриття іноземними банками своїх філій на території України, а також значне зниження обмежень на експорт брухту чорних і кольорових металів і шкір тварин.

Щодо майбутніх торгових відносин України з ЄС, обидві сторони готуються до початку переговорів щодо зони вільної торгівлі у рамках нової посиленої угоди. Україна та ЄС погодилися, що переговори щодо зони вільної торгівлі залежать від вступу України до СОТ. Підготовчі перемовини щодо формату та масштабу цих переговорів проводяться з травня 2006 року.

У сфері митних справ було зроблено кроки для спрощення та прискорення митних процедур, включаючи впровадження ідеї „єдиного вікна” на кордонах. Було прийнято Дисциплінарний статут Митної служби України поруч з деякими іншими антикорупційними заходами. Правила оцінки митної вартості було гармонізовано зі стандартами СОТ. Також продовжується комп’ютеризація митної служби разом із запровадженням електронних митних декларацій. Робота над митним контролем, що спирається на оцінку ризиків, розпочалася із заснування Управління з аналізу ризиків і аудиту у Державній митній службі України. Для стимулювання діалогу з операторами та встановлення спрощених процедур для операторів, що перевіряються, було запроваджено ідею „білих списків суб’єктів економічної діяльності”. Місія ЄС з надання допомоги на українсько-молдовському кордоні довела свою дієвість у забезпеченні навчання та підтримки посадовців митної служби України, у результаті чого вдалося значно покращити митні процедури вздовж чутливого кордону з Молдовою. У відношенні невирішених проблемних питань Україна потребує здійснити відповідні законодавчі та адміністративні заходи (включаючи реалізацію та запровадження і розвиток сучасних технік і процедур, що відповідали б міжнародним стандартам) у кількох ключових сферах, таких як аналіз ризиків, спрощення процедур, оцінка митної вартості, контроль контрафактної продукції, а також застосування Гармонізованої системи і „єдиного вікна” та боротьба з корупцією.

З приводу вільного руху товарів і технічних нормативних актів, Україна підтвердила свій намір провести переговори щодо укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислових товарів (ACAA) та вже вибрала для цього пріоритетні галузі. Було досягнуто відчутних успіхів у виконання Плану дій АСАА, схваленого у 2005 році. Кілька законів і стандартів, технічних нормативних актів і процедур оцінки відповідності та захисту споживача було прийнято у 2006 році. Розвиток адміністративної, правової та технічної спроможності управління та посилення законодавства все ще залишається невирішеним питанням.

Щодо санітарних і фітосанітарних питань було досягнуто прогрес у підготовці вступу до СОТ, зокрема через введення у дію рамкових законів у сфері ветеринарії, фітосанітарії та безпеки харчових продуктів, а також схвалення плану відповідності нормам СОТ. Україна також є членом Кодекс Аліментаріус, Світової організації з питань здоров’я тварин, а також приєдналася до Міжнародної конвенції із захисту рослин (IPPC) у 2006 р. Посилена співпраця з ЄС включала загальну оцінку контролю безпеки харчових і кормових продуктів, здоров’я тварин, добробуту тварин і здоров’я рослин, що здійснюється Бюро Європейської Комісії з питань харчових продуктів і ветеринарії, попередні висновки якого були в цілому позитивними. Інспекційна місія Бюро з питань харчових продуктів і ветеринарії щодо рибопродуктів відбулася у червні 2005 року, і Україна успішно вирішила виявлені проблемні питання. Завдяки цьому Україну буде включено до переліку країн, які мають право експортувати рибопродукти в ЄС. Подальша запланована співпраця зробить внесок у підтримку зусиль України, спрямованих на покращення безпеки харчових продуктів, а наступним кроком стане виконання вимог щодо майбутніх експортних поставок до ЄС, зокрема яйця, молокопродукти та м’ясо. Україна діяла швидко після спалаху пташиного групу у 2005-2006 рр., включаючи прийняття національного плану з усунення наслідків непередбачуваних ситуацій.

Визнаючи потребу проведення реформ, Уряд України за останні роки вдосконалив консультації з діловими структурами. Перші кроки з усунення перешкод заснуванню підприємств було зроблено у вересні 2005 року прийняттям закону про систему ліцензування. Цей закон спростив законодавство та різко скоротив час і кількість дозволів, необхідних для започаткування підприємницької діяльності. Нове законодавство щодо автомобільної галузі усунуло вимоги про компоненти місцевого виробництва та спеціальні податкові пільги для місцевого виробництва автомобілів. Однак набагато менших успіхів було досягнуто у відношенні законодавства про компанії, зокрема що стосується прийняття нового закону про акціонерні товариства, розробки основ корпоративного управління та модернізації системи бухгалтерського обліку.

У відношенні політики конкуренції у 2005 році було прийнято новий Закон „Про захист економічної конкуренції”. Серед іншого Планом дій ЄС-Україна передбачено оцінку відповідності нинішньої законодавчої бази та забезпечення повноважень і незалежності Антимонопольного комітету України. Для проведення нейтральної оцінки прогресу у цій сфері Україна погодилася на “паритетний перегляд” ОЕСР її політики конкуренції під час Глобального форму ОЕСР з питань конкуренції, що відбудеться у жовтні 2007 року на основі відповідно до незалежного звіту, що буде підготовлено незадовго до його проведення.

Що стосується законопроекту про державну допомогу, підготовленого відповідно до законодавства ЄС, то він був відхилений Верховною Радою у 2004 році. Антимонопольний комітет України незабаром планує подати на розгляд Кабінету Міністрів законопроект, яким пропонується внести зміни до закону про захист економічної конкуренції для запровадження елементів контролю за державною допомогою.

У 2005 р. Україна залучила значні прямі іноземні інвестиції у фінансовий сектор і сталеливарну промисловість. У результаті показник прямих іноземних інвестиції сягнув 7,3 млрд. дол. США у 2005 році, хоча їхня значна частина поступила через єдину велику операцію (продаж „Криворіжсталі”). Прямі іноземні інвестиції у першій половині 2006 року залишилися на рівні 1,7 млрд. дол. США.

Втім, за відсутності значних покращень інвестиційного клімату, це різке підвищення вливань прямих іноземних інвестицій може бути одноразовим явищем. Політичні заходи, наприклад, вимагаються у таких сферах, як боротьба проти корупції, більш прозорий план подальшої приватизації у відповідності до принципу верховенства права, прийняття закону про акціонерні товариства, усунення невідповідностей між Цивільним і Господарським кодексами, а також судовими системами, загальне вдосконалення прозорості та передбачуваності, а також подальше послаблення тягаря режимів ліцензування та інспектування.

Україна переглянула своє законодавство про послуги у рамках переговорів про вступ України до СОТ. Що стосується фінансових послуг, Національний банк України прийняв кілька постанов для вдосконалення процесу аудиту та нагляду у банківському секторі. Законопроект про банківську діяльність щодо умов заснування кредитних інституцій та мінімальних вимог до капіталу був прийнятий у вересні 2006 року. Прогрес також був досягнутий завдяки ухваленню у 2005 році законодавства щодо врегулювання ринків цінних паперів, що посилює повноваження Державної комісії з цінних паперів, і також щодо ліцензування професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Прогресу не було досягнуто у сфері свободи руху капіталів. Національний банк України запровадив нові регуляторні акти, які все ще місять обмеження щодо покупки нерезидентами короткострокових урядових цінних паперів, обтяжливі вимоги щодо іноземних платежів і вимог резерву щодо кредитів в іноземній валюті, що надаються нерезидентами.

Рух громадян, включаючи рух працівників

Україна ще не ратифікувала Європейську конвенцію про легальний статус працівників-мігрантів. У червні 2005 року органи влади України та секретаріат Ради Європи провели круглий стіл для обговорення ратифікації Конвенції.

Інші ключові сфери

Характерні для певної галузі податкові привілеї та положення про спеціальні економічні зони, які були несумісними з нормами СОТ і Кодексом поведінки ЄС з оподаткування підприємницької діяльності, були скасовані. Україні, однак, слід забезпечити відповідність цим положенням нових звільнень від податків у спеціальних економічних зонах. Дискримінація при використанні податкових векселів була усунута, а також було частково реформовано систему відшкодування ПДВ, включаючи порядок проведення аудиту та створення комп’ютерних реєстрів податкових накладних і відповідної автоматизованої системи. Хоча повідомлялося про зменшення заборгованості з відшкодування ПДВ, у серпні 2006 року відшкодування ПДВ було тимчасово припинено, як стверджувалося, для боротьби з шахрайством і визначення фіктивних схем відшкодування. Значні зусилля все ще потрібні для посилення адміністративної спроможності податкової адміністрації у відповідності до стандартів ЄС.

Новий закон про захист економічної конкуренції було схвалено у 2005 році, однак він містить деякі невідповідності Господарському кодексу України.

У сфері прав інтелектуальної власності було досягнуто значного успіху у вдосконаленні відповідного законодавства (зокрема, що стосується лазерних носіїв інформації та посилення кримінальної відповідальності) і частково його застосування. Зберігається потреба забезпечення ефективного впровадж