Реферат: Робоча програма дисципліни Лекційні заняття та розділи дисципліни, що пропонуються до самостійного вивчення Лабораторні роботи

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ І НАУКИ УКРАЇНИ


ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ


ПРОГРАМА, МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ І КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ

з дисципліни

"БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ТА ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ"


для студентів усіх спеціальностей

заочної форми навчання


З А Т В Е Р Д Ж Е Н О

Кафедрою «Охорона праці».

Протокол №____від ______2009р.


Харків 2008

Програма, методичнi вказiвки та контрольнi завдання з дисциплiни «Безпека життcдiяльностi та основи охорони праці» для студентiв усіх спеціальностей заочної форми навчання / Упоряд:. Б.В.Дзюндзюк, В.А.Айвазов, Л.В. Ларченко, Т.Є. Стиценко – Харкiв: ХНУРЕ, 2008. – 44 с. – Укр.мовою.


Упорядники: Б.В.Дзюндзюк

В.А.Айвазов

Л.В. Ларченко

Т.Є. Стиценко


Рецензент


ЗМІСТ


Вступ…………………………………………………………….................

1 Мета і завдання дисципліни……………………………………………

2 Робоча програма дисципліни…………………………………………..

2.1 Лекційні заняття та розділи дисципліни, що пропонуються до самостійного вивчення………………………………………………………….

2.2 Лабораторні роботи…………………………………………………..

2.3 Рекомендована література……………………………………………

3 Методичні вказівки до вивчення дисципліни………………………..

3.1 Розділ 1. Наукові основи безпеки життєдіяльності…………………

3.2 Розділ 2 Людіна в системі «людина-середовище»………………….

3.3 Розділ 3 Забезпечення безпеки життєдіяльності……………………

3.4 Розділ 4. Правові та організаційні питання „БЖД та ООП"……….

3.5 Розділ 5. Основи техніки безпеки……………………………………

3.6 Розділ 6. Основи виробничої санітарії та гігієни праці……………

3.7 Розділ 7. Пожежна безпека…………………………………………..

4 Методичні вказівки до виконання контрольної роботи……………..

4.1 Загальні вказівкі………………………………………………………

4.2 Питання та завдання для контрольної роботи………………………

4.3 Задачі для контрольної роботи……………………………………….


ВСТУП


В сучасному світі потенційно небезпечними є всі процеси створення і перетворення матеріальних ресурсів, використовування енергії, переробки інформації і на життя людини з «завидною регулярністю» негативно впливають природні катаклізми. Характерною межею сьогоднішнього дня є як збільшення числа нещасних випадків і катастроф, так зростання їх негативних наслідків.

Зростання числа потерпілих і тяжкості їх пошкоджень вимагає вивчення питань безпеки життєдіяльності і основ охорони праці на різних етапах навчання, в першу чергу - у вищих учбових закладах.

Безпека життєдіяльності - це область науково-практичної діяльності, що направлена на вивчення закономірностей виникнення небезпек, їх властивостей, наслідків впливу на людину, основ захисту його здоров'я і життя, середовища мешкання, на розробку і реалізацію засобів і заходів щодо створення і підтримки здорових і безпечних умов життя і діяльності.

Нормативна учбова дисципліна «Безпека життєдіяльності і основи охорони праці»(БЖД та ООП) - це інтегрована дисципліна гуманітарно-технічного напряму, що формує понятійний, теоретичний і методологічний апарати, необхідні для вивчення надалі питань охорони праці в галузі і цивільної оборони.

Програма, методичні вказівки і контрольні завдання розроблені на основі «Концепції освіти з напряму Безпека життя і діяльності людини», затвердженою МОН України 12.03.2001р., «Учбової програми нормативної дисципліни «Безпека життєдіяльності і основи охорони праці» для вищих учбових закладів», затверджених МОН України в 2002г.

Вівчення дисципліни «Безпека життєдіяльності та основи охорони праці» можливо тільки на базі знань, що отримані із загальноосвітніх і технічних дисциплін.

Крім програми і методичних вказівок щодо вивчення дисципліни, наведені питання і задачі для контрольного завдання.

Основна форма навчальної роботи студента-заочника - самостійне вивчення матеріала дисципліни за підручниками і навчальними посібниками, що рекомендуються, включаючи дані методичні вказівки і матеріали оглядових лекцій. Вівчаті дисципліну потрібно у послідовності, зазначеній у програмі і методичних вказівках. Під час опрацювання літератури рекомендується вести конспект, який допоможе закріпленню і систематизації отриманих знань.

Після вивчення навчального матеріалу дисципліни виконується контрольне завдання, що має бути вислане на адресі кафедри «Охорона праці» університету не пізніше, ніж за місяць до початку лабораторно-екзаменаційної сесії. При наявності позитивної оцінки за контрольне завдання і після виконання лабораторних робіт студент допускається до складання іспиту.



^ МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ




Мета навчальної дисципліни


Забезпечити відповідні сучасним вимогам знання студентів про загальні закономірності виникнення і розвитку небезпек, надзвичайних ситуацій, в першу чергу техногенного характеру, їх властивості, можливий вплив на життя і здоров’я людини та сформувати у майбутніх фахівців з вищою освітою необхідного в їхній подальшій професійній діяльності рівня знань та умінь з правових і організаційних питань безпеки життєдіяльності та охорони праці, з питань гігієни праці, виробничої санітарії, техніки безпеки та пожежної безпеки, а також активної позиції щодо практичної реалізації принципу пріоритетності життя та здоров`я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності.


Завдання дисципліни


Навчити студентів:

ідентифікувати потенційні небезпеки;

визначати небезпечні, шкідливі та вражаючі фактори, що породжуються джерелами цих небезпек;

прогнозувати можливість і наслідки впливу небезпечних та шкідливих факторів на організм людини;

розробляти заходи та застосовувати засоби захисту від дії небезпечних та шкідливих факторів;

правовим та організаційним питанням безпеки життєдіяльності та охорони праці структурі державно­го нагляду та громадського контролю, відповідальності керівників за травма­тизм, засобам аналізу травматизму;

основам фізіології та гігієни праці та виробничої санітарії;

техніці безпеки - комплексу організаційних, технічних заходів та засобів, що відвертають нещасні випадки на виробництві;

протипожежній безпеці та профілактиці - системи заходів, що попере­джають пожежі та вибухи на виробництві, засоби гасіння пожеж, пожежну сиг­налізацію та евакуацію людей при пожежах;

приладів та засобів контролю безпечних умов праці.

Після вивчення дисципліни студенти мають:


знати:

- основні поняття, терміни та визначення в галузі безпеки життєдіяльності та основ охорони праці;

- структуру системи “Л-М-С”;

- фактори небезпеки, їх джерела та основні характеристики;

- основні положення теорії ризику;

- якісні та кількісні методики анализу небезпек;

- принципи, методи, та засоби забезпечення безпеки життєдіяльності;

- міжгалузеві і галузеві нормативні акти з охорони праці, їх кодуван­ня;

- органи державного нагляду за охороною праці і громадський конт­роль за охороною праці;

- відповідальність за невиконання вимог з охорони праці та відшкоду­вання збитків працівникам у разі ушкодження їх здоров'я та мораль­них збитків;

- навчання з питань охорони при підготовці працівників при їх прийн­ятті на роботу та в період роботи;

- порядок розслідування нещасних випадків на виробництві;

-поняття „виробнича санітарія" та „гігієна праці" - фактори, що обу­мовлюють санітарно-

гігієнічні умови праці;

- гігієнічні класифікації шкідливих речовин за характером дії на орга­нізм людини та класи

небезпечності шкідливих речовин;

- види виробничого освітлення, його значення та вимоги до виробничого освітлення;

- параметри звукового поля — звуковий тиск, сила звуку, частота, лога­рифмічні рівні сили звуку і рівні звуку, дія шуму на організм людини, класифікація методів захисту від шуму;

- види вібрацій, їх параметри та вплив на організм людини, нормування вібрацій та загальні методи захисту;

- вплив електромагнітних полів на людину, методи захисту від електро­магнітних полів, види і джерела іонізуючих випромінювань;

- фактори, що впливають на характер ураження електричним струмом;

- порогові значення струму за дією на організм людини;

- види та причини електротравм;

- захисне заземлення електроустановок, захисне вимикання, занулення, їх призначення;

- надання першої допомоги при ураженні електричним струмом;

- шкідливі і небезпечні фактории пожежі;

- система попередження пожеж, система протипожежного захисту;

- колективні та індивідуальні засоби захисту людей під час пожеж;


уміти:

- проводити аналіз системи “Л-М-С”;

- проводити якісний та кількісний аналіз небезпек;

- оцінювати збиток та ризик;

- вибирати принципи, методи та засоби забезпечення безпеки життєдіяльності;

- оцінювати надійність технічних засобів безпеки;

- організувати розслідування нещасних випадків на виробництві;

- визначити вимоги що до навчання працівників з урахуванням їх функціональних

обов'язків та провести інструктаж на робочому місці з питань захисту від шкідливих

факторів;

- проаналізувати умови праці за шкідливими факторами;

- оцінити безпечність технологічного обладнання, виробничих процесів за окремими

чинниками;

- визначити клас приміщення за небезпекою ураження електричним струмом;

- вибрати заходи попередження електротравматизму при переході напруги на нормальні струмоведучі частини;

визначити необхідні технічні рішення системи протипожежного захисту.



^ 2 РОБОЧА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ


2.1 Лекційні заняття та розділи дисципліни, що пропонуються до самостійного вивчення


Розділ 1 Наукові основи безпеки життєдіяльності


Тема 1.1 Теоретичні основи безпеки життєдіяльності


Історія виникнення напрямку - безпека життєдіяльності та етапи його розвитку.

Етапи розвитку наукового напрямку “Безпека життєдіяльності“. Історія розвитку безпеки життєдіяльності. Сучасний стан безпеки життєдіяльності.

Основні поняття безпеки життєдіяльності, мета і завдання. Основні терміни та визначення. Потреби людини і проблема безпеки.

Система “Людина-Машина-Середовище”(«Л-М-С»).

Поняття небезпеки і безпеки. Необхідна умова безпеки людини в системі "Людина-Машина-Середовище”.


^ Тема 1.2.Концепція припустимого ризику. Методи аналізу небезпек


Таксономія небезпек.

Індивідуальний і соціальний ризик. Аналіз екзогенних і ендогенних складових ризику.

Приватні кількісні міри небезпек.

Якісний аналіз небезпек. Логічний аналіз небезпек.

Надійність машини в системі «Л-М-С». Застосування методів теорії надійності до аналізу безпеки.

Аналіз дерев небезпек.


Розділ 2. Людина в системі «людина-середовище»


Тема 2.1. Фізіологічні фактори забезпечення безпеки людини


Тема 2.2.Психологічні та соціальні основи безпеки людини


Розділ 3. Забезпечення безпеки життєдіяльності


Тема 3.1. Основні принципи, методи й засоби забезпечення безпеки


Розділ 4. Правові та організаційні питання „БЖД та ООП"

^ Тема 4.1. Законодавча та нормативна база з „БЖД та ООП"

Закони, правила й інші документи з БЖД та ООП. Основні поняття в області ООП.

Закон України «Про охорону праці»: розділи, основні положення, гарантії прав громадян на охорону праці. Державні нормативні акти з охорони праці.

^ Тема 4.2. Організаційні питання охорони праці. Система управління охороною праці

Державне управління охороною праці.. Організація охорони праці на підприємстві.

Навчання з питань охорони праці. Види інструктажів.

Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві. Методи аналізу виробничого травматизму та профзахворюваності.


Розділ 5. Основи техніки безпеки

^ Тема 5.1 Вплив електричного струму на організм людини

Аналіз електротравматизма на виробництві. Дія електричного струму на організм людини. Види електротравм. Чинники, що впливають на наслідки ураження людини електричним струмом. Класифікація приміщень за ступнем небезпеки ураження електричним струмом.

^ Тема 5.2. Умови ураження людини електричним струмом

Умови ураження людини струмом при доторканні до струмопровідних частин електромереж. Розтікання струму при замиканні на землю. Напруги дотику і кроку.

^ Тема 5.3. Аналіз небезпеки електричних мереж

Аналіз небезпеки електричних мереж змінного струму напругою до 1000В. Трифазна трьохпровідна мережа з ізольованої нейтраллю (неповне та глухе замикання). Трифазна чотирьохпровідна мережа з глухозаземленною нейтраллю (неповне та глухе замикання).

Вибір режиму нейтралі.


Тема 5.4. Технічні заходи та засоби безпечної експлуатації електроустановок


Ізоляція струмопровідних частин. Захисне заземлення.. Занулення. Захисне вимикання.


Розділ 6. Основи виробничої санітарії та гігієни праці


Тема 6.1.Мікроклімат виробничих приміщень.Освітлення виробничих приміщень


Вплив параметрів мікроклімату на організм людини. Нормалізація параметрів мікроклімату. Визначення параметрів мікроклімату. Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату.Кондиціонування повітря.

Освітлення виробничих приміщень. Види виробничого освітлення. Природне світлення. Штучне освітлення. Нормування природного і штучного освітлення.


^ Тема 6.2. Вібрація та шум


Вібрація. Параметри та види вібрації, Ії дія на організм людини. Нормування вібрації. Заходи та засоби захисту від вібрації.

Шум та його види. Фізичні характеристики шуму. Нормування та вимірювання шуму. Заходи та засоби захисту від шуму.


^ Тема 6.3. Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону


Джерела електромагнітних полей радіочастотного діапазону. Дія на організм людини. Нормування параметрів. Методи захисту від електромагнітних полей радіочастотного діапазону.

Лазерне випромінювання.


Розділ 7. Пожежна безпека


Тема 7.1. Небезпечні та шкідливі чинники, пов”язані з пожежами


Тема 7.2 Теоретичні основи процесу горіння


Показники пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів. Класифікація виробництв за показчиками вибухо- та пожежонебезпеки.

Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних приміщень (зон).


^ Тема 7.3 Комплекс заходів та засобів щодо забезпечення пожежної безпеки об”екта


Система попередження пожеж. Система протипожежного захисту. Система організаційно-технічних заходів.


2.2 Лабораторні роботи


1. Вплив умов праці та навколишнього середовища на здоров’я людини

2. Дослідження небезпеки замикання струмоведучих провідників на землю.

3. Дослідження небезпеки електричних мереж трифазного струму.

4. Дослідження засобів контролю ізоляції.

5. Дослідження ефективності занулення та захисного заземлення.

6. Дослідження засобів та заходів захисту людини від електромагнітних випромінювань.

7. Дослідження рівнів шумів в виробничому приміщенні та звукоізолюючих засобів захисту.

8. Дослідження природного та штучного освітлення

9. Дослідження запилення повітря у робочих зонах виробничих приміщень.


Рекомендована література


Закон України “Про охорону праці”.-К.: 1993. – 40с

Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”. Постанова Верховної Ради України від 24 лютого 1994 р.

Закон України “Про пожежну безпеку”. Постанова Верховної Ради України від 17 грудня 1993 р.

Дзюндзюк Б.В. Основы безопасности эргатических систем.- К.: УМК ВО, 1990. - 56 с.

Айвазов В.А., Дзюндзюк Б.В., Хянникяйнен А.И. Безопасность жизнедеятельности. Конспект лекций. – Харьков: ХНУРЭ, 2007. – 189 с.

Березуцкий В.В. Теоретические основы безопасности жизнедеятельности. – Харьков: ХГПУ, 1999. – 170 с.

Iванов В.Г., Дзюндзюк Б.В., Олександров Ю.М. Охорона працi в електроустановках / Пiд заг.ред.Б.В.Iванова. – К.: Око, 1994. – 228 с.

Ю.Г.Сибаров и др. Охрана труда в вычислительных центрах. М.: «Машиностроение», 1990.-192с.

Охрана труда в электроустановках./Под редакцией Б.А.Князевского.-М.: “Энергоатомиздат”,1983.-336с.

Дзюндзюк Б.В., Иванов В.Г. и др. Охрана труда. Сборник задач. Учебное пособие.-Харьков: ХНУРЭ, 2006. - 244с.

Жидецький В.Ц., Джигирей В.С., Сторожук В.М. та ін. Практикум із охорони праці. Навчальний посібник / За ред. канд.техн.наук, доцента В.Ц. Жидецького.- Львів: Афіша, 2000. - 352с.


^ 3 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ


3.1 Розділ 1. Наукові основи безпеки життєдіяльності.


3.1.1 Тема 1.1 Теоретичні основи безпеки життєдіяльності


Необхідно ознайомитися з історією БЖД і чітко зрозуміти, що БЖД - це область науково-практичної діяльності людини і учбова дисципліна одночасно. Слід зрозуміти мету і задачі дисципліни. Життєдіяльність - це процес існування і самореалізації індивіда в єдності його життєвих потреб і можливостей. Рекомендується побудувати «трикутник потреб», розташувавши на верхньому рівні духовні потреби, на середньому - соціальні, а в підставі - життєво необхідні або індивідуальні потреби. БЖД - це не тільки потреба, але і економічно вигідні дії. Слід розглянути збитки і механізм їх виникнення для конкретної людини, фірми, суспільства в цілому при порушенні БЖД.

БЖД визначається взаємодією людини з навколишнім середовищем. Розглядаючи людину в безперервній обмінній взаємодії з навколишнім середовищем, необхідно виділити систему «Л-М-С», в якій: складові елементи - це «людина», «машина», «середовище»;

зв'язки між елементами - це вплив «людини» на «середовище», вплив «середовища» на психофізіологічний стан (ПФС) «людини», вплив «середовища» на дії «людини», вплив «середовища» на роботу «машини», вплив «машини» на ПФС «людини» та ін.

При вивченні системи «Л-М-С» необхідно «людину» представляти трьома складовими: Ч1 - людина, що виконує певні дії, Ч2 - людина, що впливає на середовище, Ч3 - людина, що відображає власне ПФС.

Основні характеристики системи «Л-М-С»:

- будь-яка система «Л-М-С» створюється людиною і оточуючим його середовищем, яке може включати устаткування, сировину, предмети побуту та ін.;

- система «Л-М-С» володіє цілісністю, її елементи служать досягненню єдиної мети;

- система «Л-М-С» може включати комплекс функціонально і ієрархічно зв'язаних різнорідних елементів і підсистем; зміна стану одного з елементів або підсистем в системі «Л-М-С» вабить зміну стану інших елементів і підсистем;

- в побутовій сфері і техносфері очолюючу роль грає людина, а в біосфері - всі елементи системи рівнозначні;

- поведінка системи «Л-М-С» і її елементів може мати детермінований і ймовірний характер, що визначається динамізмом навколишнього середовища і психофізіологічними особливостями людини;

- елементи системи «Л-М-С» знаходяться в «ігровій ситуації» - людині доводиться ухвалювати рішення, вибираючи певну стратегію.

Система «Л-М-С» може включати людину, колектив, общину, суспільство в цілому, при цьому необхідно враховувати зв'язки між людьми. Взаємодія людей залежить від колективу (виробничий, за місцем мешкання, спортивна команда та ін.) від споріднених відносин, освіти, соціального статусу, політичних і релігійних переконань.

Важливо правильно визначити рівень системи «Л-М-С». Залежно від поставленої мети слід виділяти систему «Л-М-С робочого місця», приміщення, об'єкту, населенного пункту, регіону, країни, людства в цілому. Якщо система «Л-М-С» буде обмеженою, то можна "втратити" джерела небезпек, а якщо обширної - вивчення системи ускладнюється.

Центральне місце в БЖД займають поняття «небезпека», «чинник небезпеки», «джерело небезпеки», «безпека» і аксіома потенційної небезпеки, яка свідчить, що будь-яка діяльність потенційно небезпечна. Необхідно чітко засвоїти ці поняття і аксіому.

Вивчаючи чинники небезпеки, перш за все, слід мати на увазі, що:

- чинники небезпеки класифікуються за небезпеками, часу прояву негативних наслідків, характеру дії, завданому збитку, сфері прояву;

- чинники небезпеки є причиною виникнення нещасного випадку; захворювання, катастрофи;

- дія чинників небезпеки на людину і навколишнє середовище може носити характер ймовірний і детермінований;

- чинники небезпеки умовно діляться на небезпечні, шкідливі, вражаючі і, залежно від характеру дії на людину можуть бути фізичними, хімічними, біологічними і психофізіологічними;

- дія декількох чинників небезпеки може мати синергетичний і антагоністичний характер.

Аналізуючи взаємодію людини з іншими елементами системи «Л-М-С», слід розглянути модель сприйняття і переробки інформації в системі «Л-М-С», сформулювати необхідну умову БЖД людини в системі «Л-М-С», виділити інформаційну біофізичну, енергетичну, просторово-антропометричну, технико-естетичну і соціальну сумісності людини з технікою і середовищем, запропонувати заходи і засоби забезпечення оптимальних умов життєдіяльності людини, колективу, соціуму, людства.


^ 3.1.2 Тема 1.2 Концепція припустимого ризику. Методі аналізу небезпек


Слід розглянути таксономію і номенклатуру небезпек, беручи до уваги зміни в системі «Л-М-С», як відхилення від умов, що склалися в ході тривалої еволюції, розташування джерела небезпеки, час існування реальної небезпеки, можливість дії на певну кількість людей і масштабність небезпек.

При вивченні небезпек необхідно навчитися проводити їх якісний і кількісний аналізи.

При якісному аналізі слід скласти список небезпек, заповнити карти загального аналізу небезпек, розсортувати їх за убуванням терміновості, заповнити карти детального аналізу небезпек.

Загальний аналіз необхідний для попередньої оцінки небезпеки і проводиться із застосуванням карт загального аналізу. Для оцінки терміновості дій використовується ознака «серйозність – ймовірність - витрати».

Детальний аналіз застосовується для аналізу взаємозв'язку небезпеки і дій, які можуть привести до реалізації небезпеки, проводиться із застосуванням карт детального аналізу. Слід пям'ятати, що кожна карта загального аналізу породжує декілька карт детального аналізу.

Для визначення логічної структури небезпеки слід вивчити логічні операції «І», «АБО», «НІ» і правила спрощення логічних виражень. Для побудови логічної структури небезпеки необхідно кожній події привласнити символ, об'єднати їх за допомогою логічних операцій і отриманий вираз спростити.

Вивчаючи кількісні міри небезпеки, слід чітко засвоїти сутність понять «збиток» і «ризик» і підходи до їх оцінки. Для вимірювання збитку використовуються природна і суб'єктивна шкали. Залежно від мети, часу і виду оцінки збиток може бути реальним і можливим, прямим і непрямим, матеріальним і нематеріальним. При цьому слід пям'ятати, що можливий збиток визначається з урахуванням ймовірності прояву конкретних наслідків при дії небезпек на людину і навколишнє середовище.

Ризиком можна описувати випадкові і достовірні події, також слід розрізняти індивідуальний і соціальний ризик. Індивідуальний ризик визначається з урахуванням частоти небажаних наслідків і ймовірності дії небезпеки і може бути фоновим, прийнятним і гранично-допустимим. Соціальний ризик дозволяє судити щодо масштабів небажаних наслідків і описується F/N-диаграммой.

Для вивчення ризику використовуються статистичний, інженерний, експертний, соціологічний методи оцінки.

Необхідно пам'ятати, що для оцінки ризику можна застосовувати приватні міри кількісної оцінки небезпеки (питома смертність та ін.).

Розглядаючи надійність «машини» в системі «Л-М-С», необхідно з'ясувати поняття «надійність» і «відмова». Вивчіть властивості надійності «машини».

Представляючи «машину», як складену з елементів надійності, вивчіть основні варіанти схем надійності «машини» (послідовне і паралельне з'єднання елементів надійності) і формули для обчислення ймовірності безвідмовної роботи «машини».

При забезпеченні БЖД необхідно застосовувати системний підхід. Не можна розглядати питання БЖД для однієї системи «Л-М-С»: забезпечуючи безпеку в конкретній системі «Л-М-С» можна завдати шкоди іншим системам або деяким сферам діяльності людини. Це положення є основою концепції прийнятного ризику. Рекомендується побудувати в одній системі координат залежності технічного і соціально-економічного ризиків від витрат на

безпеку і виділити область прийнятного ризику.

Для аналізу безпеки зручно використовувати «дерево небезпек» («дерево причин і подій»). Вивчіть: структуру «дерева небезпек», види подій, що складають «дерево», символи подій, логічні символи основні правила побудови «дерева небезпек».

З'ясуйте, що «дерево небезпек» можна будувати як знизу-вверх (прямий аналіз), так і зверху-вниз (зворотний аналіз), при цьому слід розрізняти події «стан елемента» і «стан системи». «Дерево небезпек» можна будувати на основі логічних функцій небезпеки і, навпаки, по «дереву небезпеки» можна отримати логічну функцію небезпеки. Всі події «дерева небезпек» мають свої ймовірності, які через логічні символи «переносяться» на ймовірність головної події.

Рекомендована література [4,5,6].


^ 3.2 Розділ 2 Людіна в системі «людина-середовище»


3.2.1 Тема 2.1 Фізіологічні фактори забезпечення безпеки людини


Людина є основним елементом системи «Л-М-С». Необхідно розглянути здоров'я людини з медико-біологічної і соціальної точки зору, вивчити зміст поняття «гомеостаз», виділити зовнішні і внутрішні дії, які впливають на стан людини, а також захворювання, які викликаються чинниками навколишнього середовища.

При вивченні структурно-функціональної організації людини з погляду взаємодії його з навколишнім середовищем необхідно виділити нервову систему, опорно-руховий апарат людини і засвоїти, що основою життєдіяльності людини є фізіологічні процеси, під якими розуміється складна форма єдності фізичних і хімічних процесів в живій матерії. Організм людини представляє самостійну одиницю живої матерії, яка здатна реагувати на зовнішні дії як єдине ціле. Будь-яка зміна навколишнього середовища приводить до появи фізіологічних реакцій, що закріплюється в генотипічній програмі, а взаємодія між організмом і середовищем, що реалізується в генотипі, є запрограмованою формою реактивності (норма реакції). Отже, реактивність є конкретною формою реалізації інформації з навколишнього середовища, в якій закріплюються адекватні способи реагування на зовнішні подразники.

Слід чітко уявляти, що організм людини відповідає на дії середовища реакціями фізіологічної адаптації (активного пристосування до дії подразників), основою яких є зниження чутливості збуджувості живої тканини у разі дії подразників. Оцінка ступеня адаптації проводиться через поріг і швидкість адаптації.

Рефлекс - одна з форм прояву життєдіяльності. Для вивчення рефлексу слід розглянути його схему в складі: рецептор (екстероцептор і інтероцептор), нервовий провідник, центральний апарат переробки зовнішнього сигналу, виконавчий прилад, виділити час реакції як основну характеристику рефлексу і розділити рефлекси на умовні і безумовні.

Рекомендується виділити рецептори людини, вивчити їх основні характеристики і особливу увагу звернути на закон Вебера-Фехнера.

Слід розглянути діяльність людини в системі «Л-М-С» як оператора, що за допомогою аналізаторів одержує величезну інформацію про навколишнє середовище. Необхідно розглянути роль зорового, слухового, смакового, нюхового, больового, тактильного аналізаторів і вестибулярного апарату в забезпеченні життєдіяльності людини.

Слід звернути увагу на те, що залежно від рівня дії чинників небезпеки на людину, в системі «Л-М-С» можуть бути комфортні, некомфортні і нестерпні умови життєдіяльності, а при дії декількіх чинників небезпеки може виявлятися синергізм і антагонізм їх дії.

В життєдіяльності людини значну роль грають біоритми. Слід розглянути їх вплив на загальний стан, працездатність, безпеку людини.


^ 3.2.2 Тема 2.2 Психологічні та соціальні основи безпеки людини


БЖД перш за все залежить від самої людини. тому при забезпеченні БЖД значну роль грають мотиваційні, емоційні, вольові і психомоторні процеси, психічні характеристики особи, психофізіологічний стан людини, у тому числі при впливі на нього наркотичних, лікарських і інших речовин.

Для розуміння цих питань необхідно розглянути:

- складові психічної діяльності людини (психічні процеси, психічні стани, психічні властивості особи);

- типи особи (холерик, сангвінік, меланхолік, флегматик);

- характери людини (экслозивный, торпидный, тривожний);

- взаємозв'язок «стан особи - безпека», звернувши увагу на тє, що емоційна напруженість, втомленість, різні труднощі, що виникають в процесі діяльності, породжують у людини схильність до нещасних випадків;

- основні реакції людини при небезпеці (тривога, конфлікт, незадоволеність, поведінка зриву), і їх прояви (пасивне, активне, агресивне);

- психологічний клімат при колективній діяльності;

- створення психологічного настрою на безпечну діяльність.

Організм людини знаходиться в безперервному технічному оточенні. Необхідно розглянути взаємозв'язок «людина - мир техніки», звернувши увагу на технічні засоби підтримки життя, індивідуальне захисне спорядження і засоби індивідуального захисту. Слід розглянути біотехнічні системи і застосування для життєдіяльності штучних органів.

Людина є біологічним і соціальним суб'єктом, який має свої фізіологічні, матеріальні і духовні потреби. З погляду потреб людини необхідно розглянути природне, виробниче, побутове, соціально-політичне оточення людини.

Цілком очевидно, що повітря, вода, продукти харчування і освітлення - це необхідні умови життєдіяльності людини. Слід розглянути їх фізіологічне і гігієнічне значення. Необхідно звернути увагу на те, що повітряне середовище і освітлення мають оптимальні і допустимі параметри з точки зору життєдіяльності людини.

При вивченні питань взаємодії людини з біосферою в цілому, окремими її складовими і компонентами необхідно визначити місце і роль флори і фауни в життєдіяльності людини, розглянути вплив мікроорганізмів на організм людини. Слід звернути увагу на сучасний стан ноосфери і біосфери.

При вивченні питань духовного середовища людини необхідно розглянути такі поняття, як соціально-політичне навколишнє середовище, соціум, виділити соціальні і психологічні чинники, що впливають на БЖД людини. Вивчіть питання БЖД при діяльності виділивши чинники, які примушують людину ризикувати. Зверніть увагу на тезу «людина - джерело небезпеки сама для себе». Вивчіть мотивацію ризику, виділивши основні причини свідомого порушення БЖД людиною, у тому числі такі як економія сил, економія часу, звичка до небезпеки або недооцінка небезпеки, орієнтування на ідеали, копіювання групової поведінки, звичка працювати з порушеннями, переоцінка досвіду і майстерності, бажання самостверджуватися, показати себе в очах оточуючих, стресовий стан, схильність до ризику, надситуаційний ризик та ін.

Рекомендована література [5,6].


^ 3.3 Розділ 3 Забезпечення безпеки життєдіяльності


3.3.1 Тема 3.1 Основні принципи, методи й засоби забезпечення безпеки


При вивченні питань забезпечення безпеки необхідно ввести визначення: «гомосфера», «ноксосфера» і з'ясувати постановку задачі забезпечення БЖД.

Далі слід вивчити:

- принципи забезпечення БЖД (просторове або часове розділення гомосфери і ноксосфери, нормалізація ноксосфери, зміна гомосфери);

- методи забезпечення БЖД: технічні (блокування, герметизації, слабої ланки, забезпечення неприступності, надійності, екранування), організаційні (захисту часом, захисту відстанню, інформації, нормування, ергономічності, класифікації), управлінські (контролю, відповідальності, стимулювання);

- засоби забезпечення БЖД (колективного і індивідуального захисту).

Рекомендована література [5].


^ 3.4 Розділ 4. Правові та організаційні питання „БЖД та ООП"


3.4.1 Тема 4.1. Законодавча та нормативна база з „БЖД та ООП"


Необхідно розглянути правові і організаційні основи БЖД та ООП. В першу чергу Конституцію України, законодавство України про охорону здоров'я, праці, навколишнього середовища, кримінальне законодавство, Закони України «Про цивільну оборону», «Про забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення», «Про дорожній рух», «Про пожежну безпеку».

Особливу увагу слід уділити «Концепції організації роботи з профілактики невиробничого травматизму», затвердженої Кабінетом Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 114.

Варто також вивчити реєстр ДНАОП, Систему стандартів безпеки праці (ССБТ), термінологію.

Потрібно ознайомитись з організацією державного нагляду і громадського контролю в області охорони праці. Необхідно також ознайомитись з основними обов'язками і правами інспекцій, що здійснюють державний нагляд.

Відповідно до закону України “Про охорону праці”, поряд з державними інспекціями функції контролю здійснюють також професійні спілки. З'ясуєте їхні основні обов'язки і права .

Комісіям з охорони праці місцевих комітетів профспілки надані широкі права в області громадського контролю діяльності адміністрації по створенню безпечних і здорових умов праці. Необхідно розглянути основні питання, що контролюють ці комісії.

Зверніть увагу на обов'язки і відповідальність адміністративних та інженерно-технічних працівників в області охорони праці. Відповідальність за стан безпеки поряд з керівником підприємства і головним інженером несуть також начальники цехів, відділів, лабораторій, обчислювальних центрів, змін і майстри. Потрібно з`ясувати, у чому суть триступінчатого контролю за станом техніки безпеки на підприємстві, і в які терміни необхідно проводити перевірку. Необхідно усвідомити, у чому полягає дисциплінарна, адміністративна, матеріальна і кримінальна відповідальності за порушення правил охорони праці.

^ 3.4.2 Тема 4.2. Організаційні питання охорони праці. Система управління охороною праці

Потрібно добре засвоїти, що навчання безпечним прийомам роботи, а також систематичний інструктаж сприяють попередженню нещасних випадків і аварій. Треба знати основні види інструктажу (вступний, первинний, повторний, позаплановий і цільовий), їхній зміст, хто проводить і як вони оформлюються. Варто вміти користуватися реєстром ДНАОП, ССБТ і галузевими Правилами і з їхньою допомогою навчитися складати інструкції з безпеки виконання окремих видів робіт.

Необхідно одержати чітке уявлення про потенційні небезпечні і шкідливі виробничі чинники, що зустрічаються при виготовленні та експлуатації радіоелектронних приладів, пристроїв і обчислювальних машин. Аналіз травматизму і професійних захворювань має метою виявлення факторів, що є причиною нещасних випадків і професійних захворювань.

Необхідно засвоїти класифікацію виробничого травматизму за тяжкостю нещасних випадків. Варто вивчити положення про розслідування нещасних випадків на виробництві (як легких, так і важких), чітко знати склад комісії з розслідування, термін розслідування, порядок обліку і реєстрації нещасних випадків.

На кожний нещас