Реферат: Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» На правах рукопису голов сергій федорович

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана»


На правах рукопису


ГОЛОВ СЕРГІЙ ФЕДОРОВИЧ


УДК 657


СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ бухгалтерського обліку В УКРАЇНІ


Спеціальність 08.00.09 – Бухгалтерський облік, аналіз та аудит

(за видами економічної діяльності)


ДИСЕРТАЦІЯ

на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук


Науковий консультант,

доктор економічних наук,

професор

Кужельний Микола Васильович


Київ - 2008

^ Зміст

Стор.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ...............................................................4
Вступ.....................................................................................................................5 ^ Розділ 1. Передумови та напрями реформування
бухгалтерського обліку в Україні ..............................................15

1.1. Тенденції та сфери гармонізації бухгалтерського обліку...........................15

1.2. Сутність трансформації та ідентифікація сучасної системи бухгалтерського обліку в Україні........................................................................46

1.3. Гармонізація фінансової звітності в контексті курсу України

на євроінтеграцію..................................................................................................74

Висновки до розділу 1...........................................................................................99

Розділ 2. реформування бухгалтерського обліку в Україні на основі міжнародних стандартів........................104

2.1. Аналіз відповідності положень (стандартів) бухгалтерського обліку міжнародним стандартам...................................................................................104

2.2. Методичні аспекти трансформації фінансової звітності українських підприємств у фінансову звітність за МСФЗ....................................................135

2.3. Проблеми практичного застосування принципів і методів міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні........................................................164

Висновки до розділу 2........................................................................................ 202

Розділ 3. Теоретичні та практичні аспекти застосування управлінського обліку....................................206

3.1. Сутність управлінського обліку та його трактування в Україні............206

3.2. Методи управлінського обліку та їх практичне застосування................229

3.3. Управлінський облік в системі стратегічного менеджменту...................261

Висновки до розділу 3.........................................................................................286

Розділ 4. Глобальна система бухгалтерського обліку………………………………………………………………………...290

4.1. Передумови створення глобальної системи бухгалтерського обліку.....290

4.2. Теоретичні основи глобальної системи бухгалтерського обліку...........312

4.3. Проблеми практичного застосування глобального бухгалтерського обліку………………………………………………………………...………….342

Висновки до розділу 4.........................................................................................368

ВИСНОВКИ........................................................................................................371

Додатки...........................................................................................................378

^ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......................................................481


ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ


ДКЦПФР

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку

ЄРСБА

Євразійська рада сертифікованих бухгалтерів і аудиторів

ЄС

Європейський Союз

КМСБО

Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку

МСБО

Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку

МСФЗ

Міжнародні стандарти фінансової звітності

МСО

Міжнародні стандарти освіти

МФБ

Міжнародна федерація бухгалтерів

НБУ

Національний банк України

НСБО

Національні стандарти бухгалтерського обліку

П(с)БО

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку

РМСБО

Рада з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку

СБО

Стандарт бухгалтерського обліку

CМП

Середні та малі підприємства

СНР

Система національних рахунків

СФЗ

Стандарт фінансового обліку

ФПБАУ

Федерації професійних бухгалтерів і аудиторів України

ЮНКТАД

Конференція ООН з торгівлі та розвитку

CESR

Комітет європейських органів регулювання ринку цінних паперів

EVA

Економічна додана вартість

IFRS

Міжнародні стандарти фінансової звітності

IAS

Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку

IPSAS

Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку в державному секторі

LIFO

Останнє надходження – перший видаток

US GAAP

Стандарти фінансового обліку США


ВСТУП


Реформування економіки України потребує адекватних змін у системі бухгалтерського обліку, яка є основою інформаційного забезпечення користувачів для прийняття ними зважених управлінських рішень.

^ Актуальність теми. Важливим напрямом реформування бухгалтерського обліку в Україні є гармонізація фінансової звітності вітчизняних підприємств з міжнародними стандартами.

Такі заходи частково вже були здійснені у межах Програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.1998 р. № 1706.

Результатом впровадження цієї Програми стало ухвалення Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», Положень (стандартів) бухгалтерського обліку (П(с)БО), нового плану рахунків. Це спричинило прогресивні зміни в навчальних планах і методиках викладання бухгалтерського обліку у вищих навчальних закладах. Водночас реформа бухгалтерського обліку не супроводжувалась адекватними змінами в інших сферах, зокрема в статистиці, оподаткуванні, системі права.

Прагнення України стати членом ЄС вимагає відповідних змін у законодавстві, нормативно-правовому забезпеченні бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Проте практика свідчить про наявність теоретичних і практичних проблем реформування системи бухгалтерського обліку в Україні, які зумовлені: розбіжностями у підходах до обліку в Україні та в західних країнах; суперечливими положеннями міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), покладеними в основу П(С)БО; відсутністю комплексності в реформуванні державних інституцій України; відмінностями у трактуванні управлінського обліку.

Наявність цих та інших проблем підтверджує актуальність пошуку шляхів їх вирішення та прогнозування напрямів подальшого розвитку бухгалтерського обліку в Україні.

Проблеми розвитку системи бухгалтерського обліку в Україні відображені у працях вітчизняних учених, зокрема М.Т. Білухи, О. С. Бородкіна, Ф.Ф. Бутинця, Б.І.Валуєва, А.М. Герасимовича, З.В. Гуцайлюка, М. Я. Дем’яненка, Г. Г. Кірейцева, Л. М. Кіндрацької, М. В. Кужельного, А. М. Кузьмінського, Ю.А. Кузьмінського, В.М.Костюченко, Я.Д. Крупки, С.О.Левицької, В.Г. Лінника, Л.Г. Ловінської, Ю. Я. Литвина, Н. М. Малюги, Є.В. Мниха, Л.В.Нападовської, В.М.Пархоменка, О.А.Петрик, О. М. Петрука, М. С. Пушкаря, В. С.Рудницького, П. Т. Саблука, С. В. Свірко, В.В. Сопка, М.Г. Чумаченка, В.О.Шевчука, В.Г.Швеця.

У багатьох працях, присвячених розвитку системи бухгалтерського обліку в Україні, основна увага приділялась правовим та організаційним аспектам його реформування та обґрунтуванню необхідності застосування нової парадигми.

Водночас наразі бракує комплексних досліджень, спрямованих на розвиток бухгалтерського обліку, вдосконалення його теорії, методології та практики.

Відсутність комплексного дослідження та оцінки наявної системи бухгалтерського обліку в Україні, а також потреба у створенні оновленої національної системи бухгалтерського обліку, яка б відповідала сучасним і майбутнім вимогам ефективного управління економічними процесами, обумовили напрям дослідження, актуальність теми дисертації, визначили її зміст, мету та завдання, практичну і наукову значимість.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт кафедри обліку підприємницької діяльності ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за темою «Удосконалення обліку і контролю в галузях економіки» (номер державної реєстрації 0103U004766). Особисто автором розроблено рекомендації щодо застосування МСФЗ в Україні.

Відповідно до Програми реформування бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 1706 від 28 жовтня 1998 року, Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу від 18 березня 2004 р. особисто автором підготовлено:

– пропозиції щодо застосування у національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку положень міжнародних стандартів з бухгалтерського обліку основних засобів, нематеріальних активів, запасів, фінансових інструментів, зменшення корисності активів, оренди, доходів і витрат;

– проекти національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку «Зобов’язання», «Фінансові інвестиції», «Вплив змін валютних курсів», «Вплив інфляції», «Прибуток на акцію», «Фінансові витрати» і проект Методичних рекомендацій щодо застосування суттєвості в бухгалтерському обліку;

– пропозиції щодо адаптації законодавства України у сфері бухгалтерського обліку до положень acquis communautaire ЄС.

^ Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичних, методологічних і практичних положень реформування бухгалтерського обліку в Україні. Мета дослідження обумовила постановку та вирішення таких завдань:

– виявити тенденції та сфери гармонізації бухгалтерського обліку на міжнародному та регіональному рівнях;

– уточнити сутність трансформації системи бухгалтерського обліку в Україні за часів її незалежності;

– довести необхідність диференціації вимог до фінансової звітності в контексті курсу України на євроінтеграцію;

– визначити ступінь відповідності національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку міжнародним стандартам та надати рекомендації щодо їх подальшого вдосконалення;

– запропонувати методику трансформації фінансової звітності вітчизняних підприємств у фінансову звітність за МСФЗ;

– виділити чинники, які утруднюють застосування принципів і методів МСФЗ в Україні, та надати рекомендації щодо вирішення існуючих проблем;

– розкрити сутність управлінського обліку та його трактування в Україні;

– виділити методи управлінського обліку та показати можливості ефективного їх застосування в Україні;

– довести необхідність створення на рівні суб’єктів господарювання стратегічно-орієнтованої системи обліку;

– обґрунтувати необхідність розширення меж бухгалтерського обліку на основі його глобальної системи;

– визначити предмет, метод, принципи глобальної системи бухгалтерського обліку та шляхи її практичного застосування.

^ Об’єктом дослідження є система бухгалтерського обліку в Україні.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та організаційні засади розвитку системи бухгалтерського обліку в Україні.

^ Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектична теорія пізнання, системний підхід до вивчення стану та розвитку бухгалтерського обліку в Україні. Для досягнення поставленої мети в процесі дослідження застосовано такі методи: дедукція, індукція, аналіз, синтез (дослідження сутності гармонізації та трансформації системи бухгалтерського обліку в Україні, трактування управлінського обліку, предмету і методу глобального обліку); порівняльного аналізу (для визначення відповідності законодавчих актів України у галузі бухгалтерського обліку Міжнародним стандартам фінансової звітності та Директивам ЄС); моделювання та графічний метод (при розробці методики трансформації фінансової звітності, алгоритмів професійного судження та контуру стратегічно орієнтованої системи обліку); статистичні методи (для визначення функцій витрат).

Інформаційною базою дослідження є наукові та практичні розробки вітчизняних і зарубіжних учених, законодавчі та нормативно-правові акти органів державної влади України, Міжнародні стандарти фінансової звітності та інші документи міжнародних органів – суб’єктів гармонізації та стандартизації у сфері бухгалтерського обліку, облікові регістри, первинні документи, форми звітності суб’єктів господарювання.

^ Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні та наданні рекомендацій щодо теоретичних, методологічних та організаційних засад подальшого розвитку системи бухгалтерського обліку в Україні.

Вперше:

на основі комплексного аналізу відповідності Положень (стандартів) бухгалтерського обліку міжнародним стандартам надано рекомендації щодо подальшого узгодження П(с)БО з МСФЗ;

запропоновано методику трансформації фінансової звітності вітчизняних підприємств у фінансову звітність за міжнародними стандартами. Доведена доцільність трансформації, як тимчасового заходу в процесі первісної апробації фінансової звітності за МСФЗ;

визначено напрями диференціації фінансової звітності вітчизняних підприємств: МСФЗ – для підприємств, які мають оприлюднювати фінансову звітність; фінансова звітність інших товариств – в обсязі, передбаченому Директивами ЄС; спрощена звітність – для малих і середніх підприємств, які не є товариствами. Це забезпечує спрощення звітності значної кількості суб’єктів господарювання та гармонізацію її з вимогами законодавства ЄС;

доведено необхідність створення стратегічно орієнтованої системи обліку на рівні суб’єкта господарювання, що забезпечить отримання інформації (зокрема у вигляді стратегічного балансу і стратегічного звіту про прибуток) про стратегічний потенціал підприємства та реалізацію його стратегії;

визначено теоретичні та методологічні основи глобальної системи бухгалтерського обліку, яка дає змогу подолати його наявні обмеження (теоретичні, методологічні, регуляторні) та забезпечити інформаційні потреби зовнішніх і внутрішніх користувачів.

Удосконалено:

методику обліку внутрішньогосподарських операцій центрів відповідальності, що уможливлює їх відображення при використанні різних методів трансфертного ціноутворення;

- методику коригування показника операційного прибутку та інвестованого капіталу для визначення показника економічної доданої вартості.

^ Набули подальшого розвитку:

визначення об’єктів, суб’єктів і сфер гармонізації бухгалтерського обліку. Зокрема зроблено висновок про перенесення акцентів у міжнародній стандартизації фінансової звітності з гармонізації на конвергенцію та про необхідність комплексної конвергенції всіх професійних стандартів (фінансової звітності, аудиту, освіти, оцінювання);

конкретизація заходів для запровадження МСФЗ в умовах державного регулювання бухгалтерського обліку;

алгоритмізація процесів професійного судження в бухгалтерському обліку. Запропоновані алгоритми полегшують процеси визнання, оцінювання і розкриття інформації у фінансовій звітності та аналізу релевантної інформації для прийняття рішень;

класифікація оцінок, яка дає змогу визначити роль та місце справедливої вартості у системі оцінок бухгалтерського обліку та краще зрозуміти норми національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку і міжнародних стандартів фінансової звітності;

ідентифікація сучасної системи бухгалтерського обліку в Україні. Зокрема визначено, що національна система бухгалтерського обліку складається з керівної (на рівні країни визначає організацію та методологію бухгалтерського обліку суб’єктів господарювання) та керованої (на рівні суб’єктів господарювання) підсистем;

визначення теоретичних, методологічних і регуляторних обмежень системи бухгалтерського обліку з метою розробки науково обґрунтованих рекомендацій щодо її подальшого розвитку;

уточнення визначення предмета бухгалтерського обліку для розвитку його теорії та методології;

систематизація методів калькулювання релевантних грошових потоків з метою підготовки проектів управлінських рішень;

класифікація рахунків бухгалтерського обліку для практичного застосування принципів глобального обліку.

^ Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці рекомендацій з удосконалення системи бухгалтерського обліку в Україні. Основні теоретичні, методологічні та практичні розробки, викладені у дисертації, знайшли відображення у пропозиціях автора щодо розробки та внесення змін до нормативних актів, які регламентують бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні, та методик управлінського обліку.

Практична спрямованість отриманих результатів підтверджується:

довідкою Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України про впровадження результатів дослідження у формі методичних рекомендацій з трансформації фінансової звітності українських підприємств у фінансову звітність за міжнародними стандартами – для підприємств-емітентів, цінні папери яких допущено до торгівлі на організаційно оформлених ринках (розділ 1 «Трансформація фінансових звітів та подання їх статей згідно МСБО»), від 30.07.03 № 8773/17;

довідкою Федерації професійних бухгалтерів та аудиторів (ФПБАУ) про впровадження результатів дослідження у формі аналізу відповідності законодавства України acquis communautaire ЄС у сфері бухгалтерського обліку (від 16.12.04 №133);

довідкою про впровадження результатів дослідження в діяльності ВАТ «Дніпроспецсталь» у формі методик класифікації витрат та обліку за центрами відповідальності (від 27.10.05 №102/мк-434);

довідкою Міністерства фінансів України про впровадження результатів дослідження у формі пропозицій щодо гармонізації національної системи бухгалтерського обліку з міжнародними стандартами фінансової звітності та Директивами ЄС та удосконалення нормативних актів з бухгалтерського обліку (від 28.03.06 №34000- 05/92);

довідкою Міжнародного інституту менеджменту (МІМ-Київ) про впровадження результатів дослідження в організацію навчального процесу (від 09.02.07 №15);

довідкою Міністерства юстиції України про впровадження результатів дослідження у формі аналізу відповідності Положень (стандартів) бухгалтерського обліку міжнародним стандартам фінансової звітності, результати якого були використані для підготовки огляду адаптації законодавства України до acquis communautaire за 2005 і 2006 (розділ «Бухгалтерський облік компаній») (від 02.10.07 №80-402-07).

^ Особистий внесок здобувача. Наукові результати дисертації отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використано тільки ті ідеї та положення, які є індивідуальним внеском автора.

^ Апробація результатів дисертації. Результати дослідження пройшли апробацію та здобули позитивну оцінку на міжнародних і всеукраїнських конгресах, форумах і конференціях, серед яких:

ХХ Щорічний конгрес Європейської асоціації бухгалтерів (м. Грац, 23-25 квітня 1997 р.); Міжнародна науково-практична конференція «Облік, аналіз та контроль в системі управління економікою підприємства» (м. Київ, 25-26 листопада 1997 р.); Міжнародна конференція «Реорганізація, злиття та приєднання: світовий досвід та механізми реалізації в Україні» (м. Київ, 19 листопада 1998 р.); Міжвузівська науково-практична конференція «Проблеми гармонізації і стандартизації обліку та аудиту в Україні» (м. Київ, 26 грудня 2000 р.); Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми розвитку бухгалтерського обліку в умовах реформування економіки України» (м. Полтава, 11-12 травня 2001 р.); Міжнародна науково-методична конференція «Трансформація курсу «Економічний аналіз діяльності підприємства» (м. Київ, 15-16 травня 2002 р.); ІХ Світовий конгрес фахівців у галузі бухгалтерської освіти (Гонконг, 14-16 листопада 2002 р.); Міжнародна наукова конференція «Розвиток підприємницької діяльності на Україні: історія та сьогодення» (м. Тернопіль, 24 березня 2003 р.); ХХVI Щорічний конгрес Європейської асоціації бухгалтерів (м. Севілья, 2-4 квітня 2003 р.); Всеукраїнська науково-методична конференція «Проблеми теорії та практики обліку, аудиту, аналізу та шляхи їх розв’язання» (м. Севастополь, 6-8 травня 2003 р.); Міжнародна конференція «Аудит і бухгалтерія в Україні» (м. Київ, 3 жовтня 2003 р.); Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми обліку, аудиту та економічного аналізу за умов стабілізації економіки України» (м. Хмельницький, 12-13 грудня 2003 р.); Міжнародна науково-практична конференція «Облік, аналіз і аудит в сучасному бізнесі» (м. Львів, 2004 р.); Конференція «Реформа бухгалтерського обліку в Україні: шлях у майбутнє» (м. Київ, 14-17 лютого 2005 р.); Міжнародна науково-практична конференція «Концепція розвитку бухгалтерського обліку, аналізу і аудиту в умовах міжнародної інтеграції» (м. Київ, 20-22 квітня 2005 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція «Методика обліку, аналізу і аудиту в контексті світової та вітчизняної практики їх вдосконалення» (м. Київ, 27-28 квітня 2005 р.); Міжнародна конференція «Розвиток бухгалтерського обліку та аудиту відповідно до плану дій «Україна – ЄС» (м. Київ, 7-8 липня 2005 р.); Міжнародна конференція «Інтеграція системи обліку і аудиту в Європейський Союз, нові виклики та можливості» (м. Вільнюс, 6-7 жовтня 2005 р.); Міжнародна наукова конференція «Становлення та розвиток обліку, контролю і аналізу в Україні» (м. Київ, 16-17 березня 2006 р.); ХХІХ Щорічний конгрес Європейської асоціації бухгалтерів (м. Дублін, 22-24 березня 2006 р.); Міжнародна науково-практична конференція «Обліково-аналітичні системи: глобальний і національний аспекти» (м. Полтава, 16-17 травня 2006 р.); Міжнародна науково-практична конференція «Міжнародні тенденції розвитку бухгалтерського обліку і аудиту та перспективи для України» (м. Київ, 19 травня 2006 р.); Європейський форум бухгалтерів і аудиторів (м. Рига, 1 червня 2006 р.); ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Реформування обліку, звітності та аудиту в системі АПК України: стан та перспективи» (м. Київ, 19-20 жовтня 2006 р.); Міжнародна науково-практична конференція «Управлінський облік і конкурентоспроможність бізнесу» (м. Київ, 30 жовтня 2006 р.); ХХХ Щорічний конгрес Європейської асоціації бухгалтерів (м. Лісабон, 25-27 квітня 2007 р.); ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Реформування обліку, звітності та аудиту в системі АПК України: стан та перспективи» (м. Київ, 29-30 листопада 2007р.); Міжнародний форум бухгалтерів і аудиторів «Роль бухгалтерів і аудиторів у сучасному світі» (м. Київ, 7 грудня 2007 р.); Міжнародна науково-практична конференція «Контроллінг у бізнесі: теорія і практика» (м. Київ, 18-19 квітня 2008 р.); ІV Міжнародна науково-практична конференція «Місце та роль бухгалтерської професії в сучасних інтеграційних процесах економіки України» (м. Мукачеве, 16-17 жовтня 2008 р.).

Публікації. Основні положення дисертації відображені в 61 науковій праці загальним обсягом 198,17 друк. арк. Серед них 1 особиста монографія обсягом 33 друк. арк., 2 підручники (один у співавторстві), 1 посібник (у співавторстві), 41 стаття в наукових фахових виданнях, 16 праць в інших виданнях.
^ РОЗДІЛ 1 ПЕРЕДУМОВИ ТА НАПРЯМИ РЕФОРМУВАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В УКРАЇНІ


1.1.Тенденції та сфери гармонізації бухгалтерського обліку


Вырезано.

Для заказа доставки полной версии работы

воспользуйтесь поиском на сайте www.mydisser.com.


Принципи та термінологія, використовувані у МСФЗ, орієнтовані, передусім, на комерційні підприємства (приватний сектор). Через це державні установи та неприбуткові організації, які бажають застосовувати МСФЗ, за необхідності, можуть змінювати назви окремих звітів та опис певних статей, а також подавати додаткові компоненти фінансових звітів. Так, неприбуткові організації досить часто замість назви «баланс» використовують назву «Звіт про активи, зобов’язання та залишок фондів», а замість назви «Звіт про прибутки та збитки» – «Звіт про доходи та витрати». Практика свідчить, що організації цього сектору, які ведуть облік на основі нарахування, можуть застосовувати більшу частину МСФЗ. Однак організації, облік діяльності яких ведеться на касовій основі, можуть використовувати лише незначну частину МСФЗ.

З метою гармонізації фінансової звітності підприємств і організацій Комітет державного сектору Міжнародної федерації бухгалтерів (МФБ) видав 24 Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку в державному секторі (International Public Sector Accounting Standards – IPSAS). Положення IPSAS у цілому аналогічні МСФЗ. Проте вони містять ширший набір термінів, деякі з них дещо відрізняються від МСФЗ.

Отже, є два суб’єкти гармонізації фінансової звітності на міжнародному рівні – РМСБО та МФБ.

Наявність двох суб’єктів гармонізації щодо одного об’єкта приводить до дублювання функції, не сприяє досягненню кінцевої мети – розповсюдженню міжнародних стандартів.

Зокрема процес удосконалення Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку в державному секторі відстає від розробки та перегляду МСФЗ.

Внаслідок цього у складі IPSAS відсутні стандарти щодо виплат працівникам, державних грантів, нематеріальних активів, прибутку на акції, проміжної звітності, об’єднання бізнесу, страхових контрактів, необоротних активів, утримуваних для продажу. Водночас існує лише два стандарти, які є специфічними для державного сектору (IPSAS 22 і IPSAS 24).

У зв’язку з цим доречно сконцентрувати розробку всіх міжнародних стандартів фінансової звітності в одному центрі – РМСБО. Також має існувати єдиний текст МСФЗ, в якому слід передбачити додаткові стандарти, які враховують специфіку підприємств і установ державного сектору. Це забезпечить синхронність розробки та уніфікацію термінів і положень Міжнародних стандартів.

Незважаючи на зростаючу роль МСФЗ у світі, їх мета та вплив на розвиток бухгалтерського обліку залишаються предметом дискусії. Зокрема Л. Шнейдман характеризує МСФЗ як достатньо складну систему вимог, принципів, частково правил і процедур підготовки корисної для широкого кола зацікавлених осіб інформації [340, с. 7].

М. Щирба і Л. Тринька визначають МСФЗ як «цілісну, постійно вдосконалювану систему обліку та фінансової звітності, що узагальнює принципи і правила фінансових звітів, яка виникла в результаті посилення процесів економічної інтеграції країн і спрямована на зближення методології обліку та звітності в різних країнах світу» [341, с. 41].

Поряд з тим, О. Петрук вважає, що МСФЗ є принципами складання фінансової звітності, а не правилами, тому МСФЗ як система бухгалтерського обліку не існує [237, с.80, 221].

Поширений тезис про те, що МСФЗ є стандартами, орієнтованими на принципи, а стандарти фінансового обліку США є стандартами, орієнтованими на правила, не відповідає дійсності.

Насправді всі стандарти бухгалтерського обліку спираються на принципи і містять певні правила.

Поряд з тим співвідношення між принципами та правилами в різних стандартах є різними. В МСФЗ наведено лише загальні правила щодо вибору та застосування облікової політики відносно подання та розкриття інформації у фінансових звітах.

МСФЗ стосуються фінансових звітів загального призначення, які мають правдиво відображувати фінансове становище, фінансові результати діяльності та потоки грошових коштів підприємства.

Це в свою чергу вимагає правильного відображення результатів операцій та подій відповідно до визначень та критеріїв визнання активів, зобов’язань, доходу та витрат, наведених у МСФЗ.

За відсутності стандарту або тлумачення, які конкретно застосовуються до операції, іншої події або обставини, керівництву підприємства слід використовувати власне судження, розробляти та застосовувати облікову політику, результатом якої є забезпечення якісних характеристик звітності [185, с. 770-771].

Виходячи з вище викладеного, можна констатувати, що МСФЗ є системою, яка визначає об’єкт, елементи, мету, умови й основи її досягнення (рис. 1.3).




Рис. 1.3. Система МСФЗ

Щоб визначити тенденції розвитку міжнародних стандартів фінансової звітності, слід проаналізувати останні зміни у МСФЗ та плани щодо їх подальшого вдосконалення.

Огляд змін у МСФЗ свідчить передусім про тенденцію ускладнення стандартів. Це проявляється в зростанні обсягу інформації, яка підлягає розкриттю, розширенні сфери застосування професійного судження, збільшенні кількості об’єктів амортизації основних засобів в умовах компонентного підходу, розширенні сфери застосування ринкових оцінок і тестування на предмет зменшення корисності.

Враховуючи складність та значний обсяг розкриття інформації, що його вимагають МСФЗ, РМСБО вирішила розробити скорочену версію Міжнародних стандартів звітності для малих і середніх підприємств (МСП).

Вырезано.

Для заказа доставки полной версии работы

воспользуйтесь поиском на сайте www.mydisser.com.

Списання гудвілу безпосередньо за рахунок власного капіталу (резерву) дозволяється в Данії, Ірландії, Великобританії, Нідерландах (лише для гудвілу, що виник у результаті придбання акцій іншого товариства) та Португалії (лише у випадку першого застосування консолідації звітності).

Крім того, в Бельгії, Данії, Греції, Нідерландах і Німеччині дозволено списувати гудвіл безпосередньо на витрати звітного періоду.

В усіх державах-членах (крім Греції) дозволяється амортизація гудвілу впродовж періоду, що перевищує п’ять років, за умови, що період амортизації не перевищуватиме строк корисного використання гудвілу.

При цьому максимальний період амортизації гудвілу становить:

10 років – в Іспанії; 20 років – у Фінляндії, Португалії, Швеції, Великобританії. В інших державах максимальний період амортизації гудвілу законодавчо не визначено.

Також існують розбіжності в підходах, що застосовуються в державах-членах щодо капіталізації витрат на інші види нематеріальних активів.

У більшості держав-членів вимагається капіталізувати витрати на придбання нематеріальних активів. Винятком є заборона стосовно капіталізації витрат на придбання програмного забезпечення, фірмової марки та бази даних в Італії.

Капіталізація витрат на нематеріальні активи, створені власними силами, заборонена в Австрії, Данії, Нідерландах і Німеччині, але дозволяється в інших державах-членах.

Також існують відміни щодо відображення часток участі в капіталі в статтях балансу та методах їх первісної оцінки (додаток В, табл. В.8, В.9).

У державах-членах існують розбіжності в підходах до нарахованого доходу. У Фінляндії, Греції, Ірландії, Італії, Люксембурзі, Португалії, Іспанії, Швеції та Великобританії такий дохід відображається в складі статті "Передоплати та нарахований дохід". В Австрії, Бельгії, Данії, Франції, Німеччині, Нідерландах та Великобританії його наводять у складі дебіторської заборгованості.

У державах – членах ЄС існують певні розбіжності щодо визначення змісту окремих статей звіту про прибуток і збиток.

Зокрема з Додатку В (табл. В.10) видно, що Данія, Італія, Люксембург, Нідерланди та Португалія вимагають наводити дохід від участі в капіталі окремою статтею у звіті про прибуток і збиток. В інших державах-членах така вимога не застосовується.

Також існують розбіжності в підходах щодо визначення суми доходу від участі в капіталі. Зокрема, в Нідерландах і Португалії вимагається визначати дохід від участі в капіталі в сумі частки чистого прибутку об’єкта інвестування. В Данії, Італії та Люксембурзі поряд з таким підходом дозволяється визначати дохід від участі в капіталі в сумі дивідендів, отриманих або таких, що підлягають отриманню. Водночас в інших державах-членах такі підходи не застосовуються.

Оскільки Директиви ЄС не поширюються на звіт про рух грошових коштів, то в державах-членах або відсутні вимоги щодо подання такого звіту, або існують розбіжності в підходах до його складання.

У документах регуляторних органів та професійних організацій Австрії, Бельгії, Данії, Фінляндії, Франції, Греції, Італії, Люксембурга, Іспанії та Швеції немає визначення понять "грошові потоки" або рух грошових коштів. У нормативних документах інших держав наводяться різні визначення цього поняття.

відповідно, існують деякі відмінності у класифікації та поданні грошових потоків у звіті про рух грошових коштів (додаток В, табл. В.11, В.12). Наприклад, в Ірландії та Великобританії, крім операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, в окремий розділ виділено грошові потоки, пов’язані з відсотками та дивідендами. А в Австрії, Данії, Франції, Німеччині, Італії, Нідерландах і Іспанії застосовується валовий метод подання грошових потоків.

Слід зазначити, що лише в Бельгії, франції, Греції, Португалії та Іспанії законодавство встановило стандартну форму подання приміток до фінансових звітів. У інших державах-членах таких вимог немає.

Існують також певні відмінності у вимогах до розкриття інформації в примітках до фінансових звітів.

Законодавство всіх держав-членів дозволяє малим товариствам складати скорочені примітки до фінансових звітів. Проте ступінь скорочення обсягу інформації, що наводиться в примітках, у різних державах різний.

Отже, можна констатувати, що існують суттєві розбіжності в підходах держав-членів до складу річної звітності, до застосування альтернативних методів оцінювання її статей, обліку нематеріальних активів, витрат на дослідження та розробки, орендних операцій, часток участі в капіталі, обсягу інформації, що надається в примітках до річних звітів, тощо.

Директиви ЄС не містять детального опису ведення бухгалтерського обліку. Вони встановлюють мінімальні вимоги до подання, оцінки та розкриття інформації в річній фінансовій звітності компанії та консолідованій фінансовій звітності. Тому для поліпшення функціонування внутрішнього ринку в сфері фінансових послуг у 2000 р. Європейська комісія виступила з ініціативою, схваленою згодом Європейським парламентом, про перехід з 2005 р. усіх європейських компаній, чиї цінні папери перебувають в обігу на біржах, до складання та подання консолідованої звітності за МСФЗ, а також усунення розбіжностей між Директивами ЄС у галузі обліку та Міжнародними стандартами.

З цією метою регламентом № 1606/2002 Європейського парламенту та Ради від 19 липня 2002 р. [415] визначено, що, починаючи з 1 січня 2005 р., лістингові компанії держав-членів, зобов’язані готувати свою консолідовану звітність відповідно до МСФЗ. Поряд з цим держави-члени можуть дозволяти або зобов’язувати застосовувати МСФЗ також щодо річної та/або консолідованої звітності нелістингових компаній.

Як видно з Додатку Д, більшість держав – членів ЄС надають можливість застосовувати МСФЗ для річних фінансових звітів лістингових компаній та консолідованих фінансових звітів нелістингових компаній.

З огляду на розповсюдження МСФЗ в ЄС, окремі автори вважають, що стандартизація обліку, починає домінувати, оскільки вона не обмежується рамками ЄС [237, с.43], а глобальна гармонізація є більш актуальною проблемою, ніж регіональна [4, с. 60]. Але такий висновок передчасний.

Вырезано.

Для заказа доставки полной версии работы

воспользуйтесь поиском на сайте www.mydisser.com.

У свою чергу, звіт про фінансово-майновий стан і пояснювальна записка до річного звіту вітчизняних підприємств лише деякою мірою виконували функцію приміток до фінансових звітів, оскільки не охоплювали всю інформацію (числову та описову), розкриття якої є обов’язковим згідно з МСБО.


До того ж в Україні не вимагалась консолідована фінансова (бухгалтерська) звітність щодо операцій материнського підприємства та його дочірніх підприємств.

Суттєвими також були відмінності між структурою і змістом балансу, звіту про фін