Реферат: Міністерство охорони навколишнього природного середовища України

Міністерство охорони навколишнього природного середовища України
Державна служба заповідної справи


Київський національний університет ім.Т.Г.Шевченка


Наукове обґрунтування

стВорення національного природного парку “Кременецькі гори”


2005 рік


ЗМІСТ


Вступ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3

Обґрунтування необхідності створення

національного природного парку „Кременецькі гори” . . . . . . . . . . . . . 4

Місцезнаходження, адміністративна приналежність,

межі та загальна площа . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .5

Природні умови та ресурси території. Екологічна та біологічна

цінність . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .12

Фізико-географічне положення та місце в системі фізико-географічного районування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .12

Геологічна будова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .12

Мінерально-сировинні ресурси . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .14

Геоморфологічні особливості території . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .16

Характеристика кліматичних умов та поверхневих вод . . . . . . .19

Ґрунти . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .20

Ландшафтна характеристика . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22

Рослинний покрив . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25

Тваринний світ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33

Соціально-економічна характеристика регіону . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 38

Загальні відомості . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 38

Населення та трудові ресурси . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .38

Промисловість . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 38

Лісове господарство . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39

Сільськогосподарське виробництво . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .48

Мисливське господарство . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .49

Розвиток сфери обслуговування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .50

Транспорт . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51

Рекреаційний потенціал . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51

Мережа об’єктів природно-заповідного фонду . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .53

Історико-культурна цінність території . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 61

Екологічний стан території . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .68

Природоохоронна, наукова, рекреаційна, естетична та

історико-культурна цінність . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . .70

Попереднє функціональне зонування національного природного

парку „Кременецькі гори” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 72

Соціально-економічні та екологічні наслідки створення

національного природного парку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .84

Висновки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 86

Список використаної літератури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .87

Додатки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . А-Г


ВСТУП


Проблема збереження генетичних ресурсів рослинного і тваринного світу, пам‘яток історії, культури та архітектури є однією із глобальних і актуальних проблем сьогодення. З проблемами охорони і раціонального використання природних ресурсів тісно пов‘язуються питання організації відпочинку населення, зокрема масового туризму. Кількість людей, які бажають відвідати Кременецькі гори, помилуватися красою, пройтись туристичними стежками, ознайомитися з історією краю і пам‘ятками культури та архітектури, відвідати Почаївську Лавру, з кожним роком зростає.

Проте внаслідок зростаючого стихійного та неорганізованого туризму все більше порушується цілісність природних, історичних, культурних та інших комплексів, спостерігається збідніння багатої та щедрої природи Кременеччини.

Сучасний економічний розвиток регіону не може забезпечити всіх його потреб, створює низький економічний та соціальний добробут місцевого населення. Інтереси території вимагають пошуку дієвих засобів для прискорення соціально-економічного розвитку. Одним із таких чинників є створення в регіоні національного природного парку. Орієнтація парку на використання рекреаційних ресурсів території не заперечує доцільності розвитку в окремих його зонах промисловості, сільського, лісового господарства. Вони розширять спектр задоволення соціальних та економічних запитів населення, створять можливість уникнути однобічність в господарському розвитку. Однак розвиток всіх галузей господарства повинен підпорядковуватись статусу національного парку й у крайній мірі відповідати критеріям екологічності.

Територія площею 8321,2 га, зарезервована під створення національного природного парку "Кременецькі гори", згідно з Указом Президента України від 10 березня 1994 року № 79/94 "Про резервування для наступного заповідання цінних природних територій".

З наукової точки зору Кременецькі гори є одним з унікальних регіонів на території України, що виділяється своєрідністю геологічної будови, рельєфу, рослинного та тваринного світу, мальовничими краєвидами, сприятливим кліматом для використання у рекреаційних цілях. Кременецькі гори мають значну історичну цінність із містом Кременцем. смт. Шумськ, селами Іловиця, Стіжок, Великі Бережці, пов‘язаними з рядом історичних подій. У межах території, зарезервованої під створення національного природного парку, розташовано ряд пам'яток історії та архітектури.


^ 1. Обгрунтування необхідності створення національного природного парку "Кременецькі гори"


Формування екологічної мережі України та її регіонів відповідно до вимог ЄС передбачає збільшення кількості природоохоронних територій та забезпечення зв'язків між ними. Однією з важливих складових регіональної екологічної мережі Тернопільської області повинен стати НПП «Кременецькі гори». Його створення дозволить зберегти унікальні, цінні у науковому, природоохоронному та рекреаційному відношеннях природні комплекси та об'єкти – дивовижні території з багатими і різноманітними природними умовами. М'який помірний клімат, родючі ґрунти, водні джерела, мальовничий горбогірний рельєф створюють сприятливі умови для розмаїття лісової, водно-болотної рослинності, проживання диких тварин. Особливо цінними для науки є унікальні лісові ділянки з реліктовою рослинністю, типові відслонення крейди з рештками туронської фауни.

Незважаючи на високий ступінь сільськогосподарської та промислової освоєності, Кременеччина характеризується надзвичайною різноманітністю та мальовничістю ландшафтів, багатим ресурсним потенціалом, який потребує нагальної охорони та екологічно обгрунтованого невиснажливого використання, унікальним генофондом рослинного і тваринного світу, цікавою геологічною будовою, безцінними пам'ятками історії та культури. Природні та історико-культурні комплекси й об'єкти мають велике пізнавальне та еколого-виховне значення. Регіон дуже перспективний для розвитку рекреаційно-оздоровчої галузі, туризму, зимових видів спорту.

Низька господарська освоєність території обумовлено інснуванням філіалу природного заповідника «Медобори» «Кременецькі гори», створеного для збереження в природному стані неповторних ландшафтів з цінними рідкісними ендемічними і реліктовими видами рослин, геологічними утвореннями, пам'ятками історії та культури, а також забезпечення умов для організованого відпочинку населення. Проте його площа є незначною і не може забезпечити належний природоохоронний режим території.

Національний природний парк «Кременецькі гори» пропонується створити на території Кременецького і Шумського районів на площі більше 8 тис. гектарів.

Багатство та унікальність ландшафтів різноманітність природних ресурсів, насамперед лісових та рекреаційних, рослинний світ (в тому числі цінні лікарські рослини), своєрідність фауни (зокрема мисливського призначення) доповнюється історико-культурною спадщиною. Історичні пам’ятки, релігійні центри краю мають не тільки загальнодержавне, а й міжнародне значення. Інтерес до цього регіону підсилюється етнічними традиціями, древньою культурою, гостинністю місцевого населення. Отже, створення НПП «Кременецькі гори» може сприяти оптимізації господарського комплексу північної частини Тернопільської області, більш збалансовано використовувати унікальні рекреаційні ресурси краю.


^ 2. Місцезнаходження, адміністративна приналежність, межі та загальна площа


Кременецькі гори розташовані на півночі Тернопільської області, де межують з Рівненською областю, і входять у склад Волино-Подільської височини - єдиної геоморфологічної області.

Національний природний парк "Кременецькі гори" (далі – НПП ”Кременецькі гори”) планується створити в межах двох Кременецького фізико-географічного району Середньоподільської області Західно-Української фізико-географічної провінції лісостепової зони (охоплюється фрагмент Кременецького кряжу між долинами рік Іква та Вілія у межах Кременецького і Шумського районів Тернопільської області).

З півночі Кременецькі гори обмежовуються уступом Кременецького кряжу та сільськогосподарськими угіддями, із заходу верхів'ями річки Ікви, із південного сходу і півдня заболоченою долиною р. Вілія та невеличкою балкою Колосовою, через яку вони поступово переходять у хвилясту рівнину північного Поділля. У склад парку ввійде найбільш припіднята північно-західна та центральна частини кряжу з абсолютними висотами 350 400 метрів і шириною до 5 кілометрів та протяжністю з південного заходу на північний схід до 35 кілометрів. Найвища точка знаходиться західніше міста Кременця - 407 метрів над рівнем моря. Відносні висоти коливаються в межах 150-200 метрів.

В адміністративному відношенні НПП ”Кременецькі гори” площею 8321,2 га доцільно створити в межах двох адміністративних районів Тернопільської області: Кременецького (3864,1 га) та Шумського (4657,1 га). Зведена експлікація угідь, які пропонується включити до складу проектованого НПП ”Кременецькі гори” додається (табл.1.).

У межах Шумського району до складу проектованого НПП ”Кременецькі гори” увійдуть землі Тилявської (1454,0 га), Залісцівської (193,5 га), Угорської (3044,8 га) та Стіжоцької (4,4 га) сільських рад, у тому числі з вилученням із користування 2264,4 га земель (48,2 % від усіх земель, що доцільно включити до складу парку в межах району).

Розподіл земель, зарезервованих Указом Президента України від 19.03.1994р. №79/94 “Про резервування для наступного заповідання цінних природних територій”, які пропонується включити до складу проектованого НПП “Кременецькі гори” в межах Шумського району Тернопільської області, зведена експлікація земель, перелік власників та користувачів земельних ділянок, поконтурні відомості земель в розрізі сільських рад додаються (табл.2).

Таблиця 1

Експлікація земель, які пропонується включити до складу проектованого національного природного парку "Кременецькі гори" на території Тернопільської області.

^ Сільські, селищні, міські ради

Площа, га

Рілля

Пасовища

Сіножаті

Сади

Під дорогами, шляхами, прогонами

^ Під господар-ськими дворами

Ліс

Чагарник

Забудовано промисловою забудовою

^ Забудовано громадською забудовою

Забудовано житловою забудовою

Вулиці, площі, набережні

Кар'єри

Площа, га

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

^ Кременецький район

1

Дунівська

з вилученям земель

поза межами н/п

5,0

-

-

-

0,4

-

410,6

-

-

-

-

-

19,4

2

Великомлинівецька

без вилучення земель

в межах н/п

-

5,6

-

-

-

-

-

-

-

-

0

-

-

поза межами н/п

0,0

0

-

39,7

0,0

-

0,0

-

-

-

0,4

0,5

-

з вилученям земель

в межах н/п

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

поза межами н/п

8,0

-

0,3

0,2

-

-

485,0

-

-

-

0,7

-

-

3

Жолобівська

без вилучення земель

в межах н/п

-

38,6

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

0,3

поза межами н/п

-

-

-

-

0,6

-

-

-

-

-

-

-

-

з вилученям земель

в межах н/п

-

-

-

-

-

-

24,8

-

-

-

-

-

-

поза межами н/п

-

-

-

-

1,5

-

380,0

-

-

-

-

-

2,0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

4

Колосівська

з вилученям земель

в межах н/п

-

1,0

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

поза межами н/п

-

-

-

-

-

-

160,4

-

-

-

-

-

-

5

Великобережецька

з вилученям земель

в межах н/п

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

поза межами н/п

-

-

-

-

-

-

118,9

-

-

-

-

-

-

6

Кременецька

з вилученям земель

в межах н/п




-

-

-

-

-

-

78,5

-

0,4

-

-

-

7

Чугалівська

без вилучення земель

в межах н/п

-

131,0

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

поза межами н/п

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

з вилученям земель

в межах н/п

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

поза межами н/п

2,0

-

0,8

-

4,5

-

925,9

-

-

-

-

-

-

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

8

Білокриницька

з вилученям земель

в межах н/п

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

поза межами н/п

9,6

-

3,2

-

-

-

703,7

-

2,1

-

-

-

-

^ Разом по Кременецькому району:

без вилучення земель

в межах н/п

0,0

175,2

-

-

-

-

-

-

-

-

0,0

-

0,3

поза межами н/п

0,0

0,0

-

39,7

0,6

-

0,0

-

-

-

0,4

0,5

-

з вилученям земель

в межах н/п

-

1,0

-

-

-

-

103,3

-

0,4

-

-

-

-

поза межами н/п

24,6

-

4,3

0,2

6,4

-

3184,5

-

2,1

-

0,7

-

21,4


У межах Кременецького району до складу проектованого НПП ”Кременецькі гори” увійдуть землі Дунаївської (453,3 га), Великомлинівецької (540,6 га), Жолобівської (471,1 га), Колосівської (167,4 га),Великобережецької (540,6 га), Чугалівської (1076,8 га), Білокриницької (718,6 га) сільських та Кременецької (136,7 га) міської рад, у тому числі з вилученням із користування 3397,6 га земель (92,2 % від усіх земель, що доцільно включити до складу

парку в межах району).

Таблиця 2


№ з/п

Власники та користувачі земельних ділянок

Землі, що пропонується включити до складу національного природного парку “Кременецькі гори” (га)

Всього, га

в тому числі

без вилучення

з вилученням

1

2

3

4

5



ДП “Кременецьке лісове господарство”

5822,0

1871,0

3951,0



Природний заповідник “Медобори”

999,9

-

999,9



Кременецьке районне лісогосподарське підприємство “Кремліс”

261,8

-

261,8



Шумське комунальне спеціалізоване лісогосподарське та мисливське підприємство “Волинь”

409,7

406,1

3,6



Сільськогосподарський виробничий кооперативу “Денятин”

47,5




47,5



Механізоване шляхо-будівельне підприємство “ПМК –9”

10,1

-

10,1



Кременецький райагробуд

3,1

-

3,1



Товариство з обмеженою відповідальністю “Гарт”

53,2

-

53,2



Садово-городницьке товариство „Калинівка” Кременецького району

40,8

40,8

-



Колективне сільськогосподарське підприємства “Степ”.

261,7

-

261,7



Сільськогосподарський виробничий кооператив “Білокриниця”

17,6

-

17,6



Колективне сільськогосподарське підприємство “Залісці”

2,2

2,2

-



Колективне сільськогосподарське підприємство “Міжгір’я”

1,5

1,5

-



Товариство з обмеженою відповідальністю “Міжгір’я”

84,6

84,6

-



Колективне сільськогосподарське підприємство – агрофірма “Дружба”

35,9

35,9

-



Великомлинівецька сільська рада Кременецького району

5,6

5,6

-



Жолобівська сільська рада Кременецького району

88,9

55,4

33,5



Колосівська сільська рада Кременецького району

4,0

-

4,0



Кременецька міська рада Кременецького району

52,7

52,7

-



Чугалівська сільська рада Кременецького району

146,2

132,0

14,2



Стіжоцька сільська рада Шумського району

0,8

-

0,8



Угорська сільська рада Шумського району

16,5

16,5

-



Тилявська сільська рада Шумського району

14,9

14,9

-

ВСЬОГО

8381,2

2719,2

5662,0


Розподіл земель, зарезервованих Указом Президента України від 19.03.1994р. №79/94 “Про резервування для наступного заповідання цінних природних територій”, які пропонується включити до складу проектованого НПП “Кременецькі гори” в межах Тернопільської області, зведена експлікація земель, перелік власників та користувачів земельних ділянок, поконтурні відомості земель в розрізі сільських рад додаються (табл.3).

У межах Кременецького району до складу проектованого НПП ”Кременецькі гори” увійдуть землі Дунаївської (453,3 га), Великомлинівецької (540,6 га), Жолобівської (471,1 га), Колосівської (167,4 га),Великобережецької (540,6 га), Чугалівської (1076,8 га), Білокриницької (718,6 га) сільських та Кременецької (136,7 га) міської рад, у тому числі з вилученням із користування 3397,6 га земель (92,2 % від усіх земель, що доцільно включити до складу Основними землекористувачами, чиї землі доцільно включити до складу проектованого НПП “Кременецькі гори” є:

Адміністрацію проектованого НПП “Кременецькі гори” рекомендується розмістити в межах садиби Білокриницького лісництва ДП “Кременецьке лісове господарство”. Поскільки вказане лісництво є базовим для організації НПП (землі вилучаються із користування) основні фонди лісництва доцільно передати НПП, а штатну чисельність працівників лісництва ввести у штат парку.

Карти-схеми проектованого НПП “Кременецькі гори” в межах Кременецького та Шумського районів додаються.


Таблиця 3


№

п/п
Міська (сільська) рада ВСЬОГО, га
в тому числі:

з вилученням земель із власності і користування, га

без вилучення земель із власності і користування, га
Разом у тому числі:
Разом

у тому числі:

в межах населених пунктів

поза межами населених пунктів

в межах населених пунктів

поза межами населених пунктів

1.

Дунаївська сільська рада

453,3

453,3

-

453,3

-

-

-

2.

Великомлинівецька сільська рада

540,6

494,2

-

494,2

46,4

5,6

40,8

3.

Жолобівська сільська рада

471,7

416,3

32,7

383,6

55,4

47,2

8,2

4.

Колосівська сільська рада

167,4

167,4

4,0

163,4

-

-

-

5.

Великобережецька сільська рада

118,9

118,9

-

118,9

-

-

-

6.

Кременецька міська рада

136,7

84,0

84,0

-

52,7

52,7

-

7.

Чугалівська сільська рада

1076,9

944,9

-

944,9

132,0

131,0

1,0

8.

Білокриницька сільська рада

718,6

718,6

-

718,6

-

-

-



1.

Тилявська сільська рада

1454,4

1373,0

-

1373,0

81,4

10,4

71,0

2.

Залісцівська сільська рада

193,5

-

-

-

193,5

-

193,5

3.

Угорська сільська рада

3044,8

887,0

-

887,0

2157,8

0,3

2157,5

4.

Стіжоцька сільська рада

4,4

4,4

-

4,4

-

-

-
ВСЬОГО
8381,2

5662

120,7

5541,3

2719,2

247,2

2472


3. Природні умови та ресурси території. Екологічна та біологічна цінність


^ 3.1. Фізико-географічне положення та місце в системі фізико-географічного районування


Кременецькі гори розташовані на півночі Тернопільської області, де межують з Рівненською областю, і входять у склад Волино-Подільської височини. Вони простягаються з північного сходу на південний захід на довжину близько 60 км. Вони не є суцільним хребтом, а складаються з окремих підвищень – гір-останців, є яскравим прикладом ерозійних гір. Відносні висоти сягають близько 200 метрів, абсолютні – понад 400 м. Нижня і середня частина схилів вкриті лісами штучного походження.

Національний природний парк «Кременецькі гори» планується створити в межах двох фізико-географічних районів. У Кременецькому районі Середньоподільської області Західно-Української фізико-географічної провінції лісостепової зони ( охоплюється фрагмент Кременецького кряжу між долинами рік Іква та Вілія у межах Кременецького і Шумського районів Тернопільської області).

У Смизько-Славутському районі Малого Полісся Поліської мішано-лісової фізико-географічної провінції зони мішаних лісів (охоплюється фрагмент Кременецько-Дубненської денудаційної рівнини від урочища “Заброддя” до с. Стіжок Шумського району).

З півночі Кременецькі гори обмежовуються лісовим урочищем «Бущенська дача» Дубненського держлісгоспу, із заходу верхів’ями річки Ікви, із південного сходу і півдня заболоченою долиною р. Вілія та невеличкою балкою Колосовою, через яку вони поступово переходять у хвилясту рівнину північного Поділля. У склад парку ввійде найбільш припіднята північно-західна та центральна частини кряжу з абсолютними висотами 350 400 метрів і шириною до 5 кілометрів та протяжністю з південного заходу на північний схід до 35 кілометрів, лісове урочище «Заброддя» та найменш порушена частина боліт між с. Лішня Кременецького району та с. Стіжок Шумського району.


^ 3.2. Геологічна будова


Кременецькі гори займають північний край Волино-Подільської височини, геоструктурну основу якої складає Волино-Подільська плита, розташована між Українським щитом і Карпатською геосинклінальною областю. Основа плити складена архейсько-протерозойський кристалічний фундамент, перекритий осадовими породами верхнього протерозою, палеозою (кембрій, силур, девон), мезозою (верхня крейда) і палеогену та неогену (еоцен, олігоцен і сармат). В межах Кременецьких гір найбільш древніми породами, що виходять на поверхню, є відклади крейди, які перекриваються палеоген-неогеновими відкладами.

Породи кристалічного фундаменту розміщені на значній глибині і ніде в межах парку на поверхню не виходять. Фундамент розчленований рядом регіональних розломів.

Поверхня фундаменту в районі міста Кременця знаходиться на глибині 2700 – 2800 метрів. У східному напрямку ця глибина поступово зменшується і в околицях Шумська, за 30 кілометрів на схід від Кременця, дорівнює 1700 метрів.

Кременецькі гори розташовані у східній частині Гологоро-Кременецького кряжу Подільської височини. Це своєрідна за будовою та походженням морфоструктура третього порядку, що є струтурно-денудаційною височиною, де поверхня верхньотортонських і нижньосарматських пісковиків займає найбільш високі відносні висоти. Передбачають, що в основі гряди лежить великий розлом земної поверхні, який простягається з південного заходу на північний схід. Кременецька монокліналь чітко виражена у рельєфі вигляді піднятої сильнорозчленованої гряди північно-східного простягання.

Сумарні амплітуди неотектонічних піднять з кінця раннього сармату (з часу встановлення континентальною режиму) тут становлять 380 – 400 м. Спостерігається, порівняно з сусідніми ділянками підняття кристалічного фундаменту та поверхні крейди.

На захід від Кременця фундамент поступово занурюється все глибше й глибше, досягши у межах Львівської мульди глибини, близько 1500 метрів. У північному і південному напрямках різких змін у заляганні фундаменту не спостерігається. На розмитій поверхні кристалічних порід (переважно гранітів і грінодіоритів), які за віком відносяться до архею-середнього протерозою, залягає кількасотметрова товща слабометаморфізованих осадів вендського комплексу верхнього протерозою. Зверху вендські відклади перекриваються потужними товщами нижньо- і середньопалеозойських порід, які в межах Кременецького кряжу на поверхню не виходять. Палеозойські відклади вкриті верхньокрейдяними третинними і четвертинними утвореннями.

Мезозой у межах Кременецьких гір представлений верхньокрейдовими відкладами сеноманського, туронського, конь’якського ярусу. Найбільш поширеними серед них є відклади сеноманського і туронського ярусів. Літологічний склад їх різноманітний: глауконітові піски та пісковики, вапняки, мергелі. Туронські відклади представлені білою писальною крейдою, потужні поклади якої відслонюються на берегах річок, ярів та в нижній частині всього північного уступу Поділля, і крейдоподібними вапняками. Характерною особливістю туронських відкладів є присутність у них декількох горизонтів стяжінь кременю чорного і сірого (Свинко, 1963). В них зустрічаються численні скам’янілі рештки морських організмів (іноцерамів, брахіопод, морських їжаків, спордилюсів та ін.). Вверх по розрізу туронські відклади поступово переходять у дуже близькі за зовнішнім виглядом і складом відклади коньякського ярусу. Міоценові відклади представлені потужною товщею порід різного літологічного складу: знизу-дрібнозернисті буруваті, сірі і білі кварцові піски, зверху-сильно карбонатні ясно-сірі пісковики та оолітові вапняки. За дослідженнями Свинка Й.М. (1963) у характері нашарувань нижніх верств міоценових відкладів в околицях м. Кременця спостерігається деяка відмінність між утвореннями західної і східної частини міста. На східних околицях Кременця безпосередньо на нерівній поверхні крейди залягає тонкий шар (до 20 см) сірої пластичної мергелистої глини, покритої зверху шаром (6-8 м)зеленого кварцово-глауконітового дрібнозернистого піску. Вище зелені піски переходять у потужну (35-40 м) товщу бурувато-жовтих, сірих і білих кварцових пісків, що поступово змінюються у верхній частині розрізу щільними вапнистими ясно-сірими пісковиками. Завершується вся товща третинних утворень сарматською плитою щільних піскуватих оолітових вапняків та пісковиків, з яких складені вершини Кременецьких гір.

У нижніх шарах міоцену зустрічаються значні поклади бурого вугілля (до 2 м завтовшки) та скупчення бурих залізняків завтовшки 0,5 – 0,7 м (гори Замкова, Куличівка, Підлісці та ін.). Наймолодшими утвореннями, що вкривають вершини і пологі схили Кременецьких гір, є жовті четвертинні лесовидні суглинки і леси. Товщина їх місцями досягає 10-15 метрів. У четвертинних відкладах, що заповнюють ніші, печери і тріщини, виявлені сліди плейстоценових та голоценових хребетних тварин (печерний ведмідь, олені, песець, різні дрібні птахи і ссавці, земноводні).

Характер третинних відкладів (знизу пухкі, сипкі піски, зверху – товстий шар (до 8–9 метрів), пісковиків і масивних оолітових вапняків) відіграє велику роль у формуванні сучасного рельєфу поверхні Кременецьких столових гір.

Завдяки пухкості, незцементованості верстви третинних пісків легко руйнуються, виносяться водою, вітром, а тверді оолітові вапняки та пісковики, що залягають зверху, зберігаються у вигляді стрімких карнизів, скель на вершинах схилів. Під скелями видно ряд ніш, печер, що виникли в результаті виносу водою і вітром пухких підстилаючих карбонатних пісків.


^ 3.3. Мінерально-сировині ресурси


Мінерально-сировинні ресурси території, яку планується відвести під національний парк мають досить важливе значення. Серед їх видів особливо виділяються запаси будівельної сировини.

Неогенові вапняки, які використовуються у дорожньому будівництві для випалювання вапна та в цукровій промисловості.

Умови залягання, поширеної в регіоні, крейди сприятливі для видобування. Якість висока. Промислова розробка крейди ведеться в околицях Кременця. Добута крейда використовується в основному для виробництва комбікормів, вапнування грунтів, випалювання вапна та виготовлення шкільних крейдяних олівців. Фізико-хімічні властивості крейди дають змогу значно розширити її використання і в інших галузях народного господарства.

Родовища кварцового піску пов’язані з відкладами неогену (тортону і сармату). В основному це піски будівельні, які використовуються для виробництва будівельних розчинів у дорожньому будівництві, виробництві черепиці тощо. За мінералогічним складом піски переважно мономінеральні кварцові з вмістом зерен кварцу від 90 до 100 %.

Корисні копалини



Кварцовий пісок окремих родовищ придатний для виробництва високоякісного скла. В околицях Кременця є поклади зеленого кварцово-глауконітового піску.

На базі місцевої сировини можна виробляти достатню кількість цементу, цегли, вапна, гіпсу, стінових блоків, черепиці, облицювальних матеріалів не лише для задоволення потреб місцевого населення. Між тим саме видобуток мінеральної сировини несе найбільшу загрозу порушення унікальних ландшафтів Кременецьких гір.

З паливних ресурсів у межах території, яка пропонується бути відведеною під національний парк є невеликі поклади бурого вугілля і торфу.

Буре вугілля є в Кременецького та Шумського районів пов'язані з неогеновими відкладами. Деякі з родовищ розробляли раніше, але внаслідок нерентабельності шахт вони законсервовані.

Родовища торфу зосереджені в основному у сприятливих для експлуатації умовах. Торф використовується як паливо, а також для потреб сільського господарства.

Невеликі поклади бентонітових глин виявлені поблизу, Кременця, Жолобів, Ст. Почаїв, Стіжка та інших населених пунктів. Вони залягають переважно серед відкладів неогену (тортону і сармату). Якість глин висока.

Таким чином, мінерально-сировинні ресурси території в межах Кременецьких гір мають місцеве значення. В основному вони є сировиною для розвитку промисловості будівельних матеріалів. Паливні ресурси (буре вугілля, торф) мають невеликі запаси і тому не використовуються.


^ 3.4. Геоморфологічні особливості території


У рельєфі гори виражені плосковершинними пасмами, плато і останцями.




^ Вид на Кременецькі гори


Схили асиметричні: північний – крутий, місцями урвистий, глибоко розчленований балками та ярами. Він підноситься над прилеглою рівниною Малого Полісся на 120–150 метрів, на південь поступово знижується. В поверхні гір чітко виражені окремі гори-останці – г.Замкова (Бона), висотою близько 400 метрів, г.Стіжок – 386 м, г.Маслятин – 398м, г.Бужа – 366м.

Кременецько-Дубненська денудаційна рівнина характеризується плоским, порівняно одноманітним рельєфом із низькими (210–220, рідко 240–250 метрів) абсолютними позначками, яка дренується верхів’ями рік, у межах яких, тераси розвинені слабо. Найбільш повно вони виражені у долинах Горині та Ікви. Крім заплави, на подільській ділянці Горині є три, а Ікви – дві надзаплавні тераси. У Горині добре виражена заплава появляється від с. Устечко і дальше вниз по течії. Ширина її у верхів'ї 0,1... 0,2 км. Але на окремих ділянках ця закономірність порушується різкими звуженнями локального характеру. Аномальне розширення заплави спостерігається на ділянці від с. Борсуки до м. Ланівці. На цьому відрізку ріка приймає ряд бокових приток, які разом з основною рікою утворюють добре виражений доцентровий план річкової сітки. Потужність заплавного алювію коливається у межах від –3 м до 7–12 м і більше.

Із сучасних геоморфологічних процесів характерні водно-ерозійні, водно-акумулятивні, карстові та денудаційні морфоскульптури. Серед водно-ерозійних та водно-акумулятивних форм слід виділити долини рік Потік Ірви, Іловиця, Жолобівка та ін. Денудаційні форми рельєфу в межах Кременецьких гір представлені останцевими групами столових вершин із крутими схилами окремих гір. Уздовж північного схилу Кременецьких гір відбувається дренаж підземних вод. У місцях їхнього вантаження зустрічаються зсувні форми рельєфу, інтенсивний ріст ярів та інших денудаційних форм. Зі зсувних форм рельєфу широко поширені прості і східчасті зсуви, опливини. Площинами сповзання зсувів переважно служить змочена підземними водами поверхня крейди або верстви вугленосних глин у відкладах міоцену. Найбільші зсуви, які час від часу пожвавлюються, виявлені біля села Підлісці Кременецького району.

З карстово-суфозійним утвореннями тісно пов’язані обвальні процеси, широко розвинуті на крутих схилах Північно-Подільського уступу. Обвали розповсюджені майже виключно у межах Кременецького горбогір'я та обривистих схилів долин Дністра й Серету, де на поверхню виходять потужні шари стійких сарматських вапнистих пісковиків (Кременецькі гори) або альбських органогенних вапняків (околиці с. Касперіиці у нижній течії Серету). У названих пунктах обвалені брили густо покривають схили, надаючи їм своєрідного вигляду. їх об'єм досягає 500–1000 м3. Найбільші обвали спостерігаються на схилах урочища "Дівочі скелі".



Рельєф




^ Дівочі скелі


Крім описаних вище геоморфологічних явищ і утворень на території Кременецьких гір широко розвинуті процеси дефляції, коразії, фізичного, хімічного та органічного вивітрювання. У результаті спільної дії названих процесів на поверхні стрімких обривистих стінок скель утворюються чисельні дрібні заглибини, розширюються тріщини, окремі брили набувають округлої, грибкоподібної та інших форм. Внаслідок вказаних причин Кременецькі гори мають інтенсивно-порізаний вертикальний профіль та звивисті обриси в плані.

Найбільш цінними геологічними та геоморфологічними об'єктами у науковому, дидактичному, та естетичному відношеннях є:

- мальовничі останцеві гори з відносними висотами 160-170 метрів, схили яких вкриті рослинн