Реферат: Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека ім. В. Короленка Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т. Г. Шевченка володимир личковах

Чернігівська обласна універсальна наукова

бібліотека ім. В.Короленка

Чернігівський державний педагогічний

університет ім. Т.Г.Шевченка


ВОЛОДИМИР ЛИЧКОВАХ


(ДО 30-РІЧЧЯ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

В ЧЕРНІГІВСЬКОМУ ДЕРЖАВНОМУ ПЕДАГОГІЧНОМУ

УНІВЕРСИТЕТІ ІМ.Т.Г.ШЕВЧЕНКА)


БІОБІБЛІОГРАФІЧНИЙ ПОКАЖЧИК


Чернігів-2006

ББК 91.9:87

Л 66


Володимир Личковах: (До 30-річчя науково-педагогічної діяльності в Чернігівському державному педагогічному університеті ім.Т.Г.Шевченка). Біобібліогр. покажч. /Укл. В.А.Личковах, Л.І.Маслюк, Н.В.Романчук, Т.І.Тітова, О.М.Тютюнник; Відп.ред. В.О.Дятлов. – Чернігів. – 2006. – 56 с.


Біобібліографічний покажчик “Володимир Личковах” складений на кафедрі філософії та культурології ЧДПУ спільно з бібліографічним відділом наукової бібліотеки університету та Чернігівською ОУНБ ім.В.Г.Короленка.

У покажчику вміщується наукова автобіографія та список опублікованих праць доктора філософських наук, професора, завідувача кафедри філософії та культурології ЧДПУ Личковаха Володимира Анатолійовича з нагоди 30-річчя його науково-педагогічної діяльності.


Рекомендовано до друку Вченою Радою Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка.


Відп. за вип. П.В.Грищенко

Технічний редактор О.М.Тютюнник

Ризограф Чернігівської ОУНБ ім.В.Г.Короленка

Тираж 200

^ МОЯ НАУКОВА БІОГРАФІЯ


Народився у Варшаві в 1946 році.

Інтерес до соціальних і гуманітарних наук, мабуть, успадкував від мого батька Анатолія Гавриловича – політпрацівника Радянської Армії і матері Євдокії Капітонівни – вчительки, яка починала свій педагогічний шлях ще в роки ліквідації неписьменності. Та й дід Гаврило – представник полтавського козацького роду Личковахів – був єдиною писемною людиною на селі, до своїх традиційних селянських занять додавав ще і писарську працю.

Вчився я у Чернігівській середній школі №11 ім. М.Островського, а згодом – у музичному училищі ім. Л.Ревуцького. Вперше про естетику як науку почув саме в музучилищі на лекціях чернігівського театрального режисера Котевича. Театральне-музичне середовище, зустрічі з мистецтвознавцями, художниками, поетами (серед яких були В.Полевик, І. Кобозєв, П. Зуб та ін.) визначили естетичну домінанту життя та освіти, привели до науки про мистецтво. Працюючи в обласному музичному-драматичному театрі ім. Т.Г.Шевченка, мріяв поєднати захоплення мистецтвом і філософією в щось єдине і цілісне – чим і стала для мене естетика як філософія мистецтва.

У 1968 році поступив на філософський факультет Київського Державного університету імені Тараса Шевченка. Крім загальнофілософської освіти, отримав спеціалізацію на кафедрі етики і естетики. Слухав лекції В. Шинкарука, В. Іванова, С. Кримського, М. Поповича, В. Горського, В. Кудіна, А. Канарського, Л. Левчук, О. Фортової, дипломну роботу написав під керівництвом І. Зязюна. Був рекомендований до аспірантури цієї ж кафедри, де під керівництвом доц. А. Канарського і проф. В. Кудіна підготував кандидатську дисертацію на тему “Естетичне переживання і соціальна активність особи”. Перші наукові публікації з’явилися у Міжвідомчому республіканському науковому збірнику “Етика і естетика” (видавництво Київського університету), в матеріалах Всесоюзних конференцій у Дніпропетровську, Харкові, Казані, Москві.

Оскільки Спеціалізована Вчена рада з естетики в УРСР того часу не функціонувала, кандидатську дисертацію захищав 1981 року в Московському Державному університеті ім. М.В. Ломоносова. Кафедру естетики в МГУ тоді очолював відомий радянський філософ проф. М.Ф. Овсянников, головою Спеціалізованої вченої ради був проф. Є.Г. Яковлев. На захисті з їхнього боку лунали хороші слова на адресу “київської школи” філософії та естетики, моїх університетських вчителів, і дисертаційна робота була оціненою позитивно.

Науково-педагогічне зростання у повному обсязі я отримав у Чернігівському державному педагогічному інституті (університеті) ім. Т.Г. Шевченка, в якому працюю з 1976 року. Спочатку один рік – на посаді завідувача навчально-методичного кабінету, а з 1977 року – на викладацьких посадах (викладач, старший викладач, доцент, професор). Завідував кафедрами теорії та історії культури (з 1990 р.), філософії та соціально-гуманітарних дисциплін (з 1997 р.), етики, естетики та культурології (з 1998 р.), філософії та культурології (з 2000 р.). Основна сфера наукових інтересів – естетика, культурологія, мистецтво авангарду й постмодернізму, філософія етнокультури, культурологічна регіоніка, філософія українського мистецтва.

Роботу над докторською дисертацією розпочав у 1984 році, коли перебував на підвищенні кваліфікації в Київському державному університеті ім. Т.Г.Шевченка. На кафедрі філософії ІПК та етики і естетики КДУ була затверджена тема “Людське світовідношення як предмет естетичного аналізу”. В 1987 році у видавництві “Мистецтво” вийшла книжка “Переживание красоты”, яка стала “рубіжною” в моїх наукових пошуках. З 1988 до 1989 року працював на посаді старшого наукового співробітника, діставши змогу розробити концепцію і зібрати матеріали для написання докторської дисертації. Велике значення для розробки та апробації дисертаційної концепції мали міжнародні, всесоюзні та республіканські наукові конференції, в яких я брав участь. Найбільше запам’яталися й були плідними в евристичному сенсі такі наукові зібрання ще за радянських часів, як Всесоюзні конференції “Естетичні категорії в літературознавчому та естетичному аналізі (Дніпропетровськ, 1978), “Актуальні проблеми естетики та естетичного виховання” (Полоцьк, 1987), “Духовна культура сучасного суспільства” (Рига, 1989), “Руський космізм і ноосфера” (Москва, 1989), “Історизм і творчість” (Москва, 1990), республіканські конференції “Творчість як предмет філософського дослідження” (Київ, 1989), “Екологія і культура” (Луцьк, 1989), “Моральний зміст мистецтва і сучасний ідеологічний процес” (Київ, 1990), Всесоюзні і республіканські школи молодих філософів, які організовувало Філософське товариство, а також Людинознавчі філософські читання в Дрогобичі. Першою зарубіжною конференцією, в якій брав участь, був міжнародний симпозіум “Космос, цивілізація, загальнолюдські цінності” в болгарському місті Казанлик (1990). Плідними для налагодження зарубіжних наукових контактів були ІІ і ІІІ Всесоюзні Федорівські читання (Москва, 1989, 1990), що мали міжнародний характер і виводили на проблематику філософського космізму, універсалізму, загальнолюдських духовних цінностей.

Створення в Чернігівському педуніверситеті кафедри теорії та історії культури і обрання мене завідувачем цієї кафедри у 1990 році співпало з початком державотворчих процесів в Україні. Наукова робота кафедри була спрямована на дослідження діалектики універсального та національного в культурі, на взаємозв’язок “європейськості” та “українськості” в моралі та мистецтві, на традиційні цінності в релігійній свідомості і художні новації авангардизму. Цьому сприяла участь у наукових конференціях “Людина. Буття. Культура” (Переяслав-Хмельницький, 1991), “Культура та етноетика” (Київ, 1994), “Діалог культур і духовний розвиток особи” (Київ, 1995), традиційні Аристотелівські читання (Маріуполь). Особливе значення для мене мала робота на І Світовому конгресі з універсалізму (Варшава, 1993), який поглибив методологічні засади дисертаційного дослідження до рівня метафілософії, метатеорії діалогу культур і міжцивілізаційного розвитку, постнекласичної естетики. Категорія людського світовідношення набула універсалістичного змісту в його етнонаціональних та художньо-естетичних специфікаціях. Були виявлені і слов’янські моделі ідеї універсалізму (космізм, соборність, кордоцентризм, вчення про ноосферу).

Проблематика аналізу людського світовідношення була відображена в навчальному посібнику “Людина і світ” (ч.І. – Чернігів, 1993; ч.ІІ. – Чернігів, 1994), у серії статей на допомогу вчителю в часописі “Трибуна”. Людське світовідношення аналізувалося як на рівні універсальних, так і етнонаціональних вимірів, в аспекті єдності онтологічного, феноменологічного та естетичного підходів. Для аналізу “відкритості” людського існування була запроваджена категорія трансгресії, яка розкрила внутрішні механізми творчості, “прориви” людини в нові буттєві, культурно-історичні та естетичні стани.

Одночасно з проблематикою універсалізму я звернувся до аналізу естетики авангарду і постмодернізму. Сутність авангардизму ХХ століття набула свого визначення як трансгресія стилю в мистецтві, як естетичне виявлення “духу епохи”, “чуття життя” і “образу світу” в новому типі світовідношення, що ґрунтується на засадах ексцентризму, еквілібризму, дивовижності, іронії і навіть гри в маразм. На основі аналізу естетичних ідей і мистецьких форм модернізму був підготовлений рукопис підручника “Вступ до естетики авангардизму”, який став переможцем у міністерському конкурсі “Трансформація вищої освіти в Україні” (Київ, 1994). Низка статей з цієї проблематики опублікована в журналі “Філософська та соціологічна думка” та в інших фахових виданнях. Ідея “Леверкюнівської душі” авангарду була схвально прийнята на Міжнародних культурологічних читаннях у Санкт-Петербурзі, Всеукраїнському філософському з’їзді в Києві.

Докторську дисертацію “Людське світовідношення як предмет естетичного аналізу” захистив 1996 року на Спеціалізованій вченій Раді Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, яку очолювала тоді проф.Л.Левчук. Офіційними опонентами на захисті виступили професори І. Бондарчук, А. Лой, В. Малахов, яким я вдячний за серйозний аналіз і підтримку моєї наукової роботи. Серед неофіційних опонентів велике враження справив виступ проф. О.Петрової, котра не лише як філософ-естетик, але й як художник і мистецтвознавець відзначила потенційні можливості дисертаційної концепції для аналізу мистецького життя сучасної України.

І справді, після захисту дисертації у мене з’явилися безпосередні контакти з митцями Києва і Чернігова, зокрема, з чернігівською галереєю сучасного мистецтва “Пласт-Арт”. Були розроблені анотації і буклети для виставок, статті про сучасних українських митців, надруковані в журналах “Образотворче мистецтво”, “Галерея”, “Київська старовина”, “Українське мистецтвознавство”, “Мистецтво і освіта”. Спільно з галереєю “Пласт-Арт” розпочато видання Чернігівського культурологічного журналу “Дивосад” (Чернігів, 2000-2002), присвяченого аналізові регіональних вимірів української культурної ментальності, мистецтва і літератури Чернігово-Сіверського краю. Написана книга “Дім. Поле. Храм” про особливості культурологічної регіоніки, про мистецтво наших земляків – художників, поетів, музикантів, діячів театру.

З 1998 року при кафедрі етики, естетики та культурології ЧДПУ була відкрита аспірантура із спеціальності “естетика”. На сьогодні в ній дістали вищу кваліфікацію 7 аспірантів. Кандидатські дисертації О. Колесник, М.Ольховик, М.Каранди успішно захищені в КНУ ім.Т.Шевченка. Неодноразово виступав опонентом на захистах кандидатських і докторських дисертацій у 2-х спеціалізованих вчених радах у Києві та Луганську. Кафедра визнана як провідна організація з культурології ВАКом України.

На базі нашої кафедри з 2001 року почав діяти Міжвузівський науковий семінар “Некласична філософія моралі, мистецтва і культури” (спільно з кафедрою етики, естетики та культурології Київського Національного університету). Вже проведено 5 семінарів, відповідно вийшли друком 5 філософських номерів “Вісника Чернігівського педагогічного університету” (випуски 8, 14, 20, 26, 32), в яких висвітлюються актуальні проблеми розвитку української етичної, естетичної та культурологічної думки. Випущений у світ мій навчальний посібник “Від Фауста до Леверкюна: Вступ до некласичної естетики” (Чернігів, 2002). Опубліковані монографії “Світ людини в мистецтві (світоглядно-антропологічні засади теорії естетичного виховання)” (Чернігів, 2005) і “Дивосад культури: Вибрані статті з естетики, культурології, філософії мистецтва” (Чернігів, 2006). Підтримую наукові зв’язки з колегами багатьох регіонів України, з провідними вченими Інституту філософії ім. Г. Сковороди НАН України, Київського Національного університету ім. Т.Шевченка, Києво-Могилянської Академії, Державної Академії керівних кадрів культури і мистецтв. Статті на естетичні, культурологічні та славістичні теми опубліковані в Росії, Чехії, Польщі, Сербії. Є плідні контакти з Інститутом філософії при університеті ім. Марії Кюрі-Склодовської в польському місті Любліні, з Вищою школою адміністрації в місті Гданьск, з Центром культурології Нижньовартівського гуманітарного університету. Результати славістичних досліджень опубліковані у збірці наукових статей українських і російських культурологів “Русская философия культуры в ХХ столетии”, підготовленої відділом філософсько-культурологічних проблем інституту історії та культури слов’ян при ЧДПУ. В 2006 році на базі кафедри проведена Міжнародна наукова конференція “Філософія етнокультури і морально-естетичні стратегії громадянського самовизначення”, за сприяння фонду “Відродження” виданий однойменний збірник наукових праць. Планується зробити цю конференцію традиційною, з участю закордонних колег – філософів, культурологів, естетиків, мистецтвознавців.

Почесне звання “Заслужений працівник народної освіти України” присвоєно мені у 1992 році. Вчене звання професора кафедри етики, естетики та культурології маю з 2001 року. Обраний академіком Міжнародної Академії Духовної Єдності Світу і Академії наук Вищої школи України, віце-президентом Міжнародної Академії духовних наук. Нагороджений Почесною Грамотою Міністерства освіти і науки України.




Володимир Личковах


* * *

Біобібліографічний покажчик “Володимир Личковах” містить відомості про творчий доробок доктора філософських наук, професора, завідувача кафедри філософії та культурології ЧДПУ ім. Т.Г.Шевченка. У посібнику дотримано хронологічний характер розміщення опублікованих праць у прямій послідовності. У межах одного року джерела розміщено також у хронологічному порядку, деякі з них проанотовані.

Посібник супроводжується допоміжним довідковим апаратом, що складається з іменного покажчика. Добір матеріалу завершено у жовтні 2006 року. Бібліографічний опис здійснено відповідно існуючим державним стандартам та згідно з рекомендаціями ЦНБ ім. В.І.Вернадського по складанню та оформленню біобібліографічних покажчиків.


^ ХРОНОЛОГІЧНИЙ ПОКАЖЧИК ПРАЦЬ

ВОЛОДИМИРА АНАТОЛІЙОВИЧА ЛИЧКОВАХА
^ ОПУБЛІКОВАНІ ПРАЦІ

1976

1. Естетичне переживання як процес духовно-чуттєвого відтворення соціального досвіду особи //Етика і естетика : Міжвід. наук. зб. – К., 1976. – Вип.19. – С.54-62.


1977

2. Роль эстетического переживания в формировании духовных запросов личности //Этика и эстетика: Респ. межвед. науч. сб. – К., 1977. – Вып. 20. – С.64–70.

3. Ще одне товариство //Десн. правда (Чернігів). – 1977. – 29 листоп.

Установча конференція обласного відділення філософського Товариства.


1978

4. К проблеме эффективности эстетического воспитания //Этика и эстетика: Респ. межвед. науч. сб. – К., 1978. – Вып. 21. – С.53-60.

5. Пафос как эстетическая категория //Эстетические категории в литературоведческом и искусствоведческом анализе: Тез. докладов Всесоюз. науч. конф. – Днепропетровск, 1978. – С.59-61.


1979

6. Трудовой коллектив: эстетическая культура и образ жизни //Этика и эстетика: Респ. межвед. науч. сб. – К., 1979. – Вып. 22. – С.37–44.

7. К вопросу воспитания эстетических потребностей у студентов пед. вузов //Повышение качества подготовки педагогических кадров и улучшение идейно-политического воспитания студентов педагогических вузов: Тез. Респ. науч. конф. – Харьков, 1979. – С.113-115.

Співавт.: Ж.І. Кондратьєва.


1980

8. Категория пафоса в эстетике марксизма-ленинизма //Этика и эстетика: Респ. межвед. науч. сб. – К., 1980. – Вып.23. – С.63-69.

9. Организация целостного подхода к эстетическому воспитанию //Диалектика взаимодействия основных направлений коммунистического воспитания: Материалы к Всесоюз. конф. – М., 1980. – С.110-113.

10. Социалистический образ жизни и духовная культура: (Метод. разработка). – Чернигов, 1980. – 40 с.

11. Пафос як категорія філософії, світогляду, культури //Філос. думка. – 1980. – № 6. – С.121–122.

12. Естетика і гуманізм //Десн. правда. – 1980. – 13 серп.

Співавт.: С.Т.Мащенко.

13. В.І.Ленін про пафос мистецтва: До 75-річчя статті “Партійна організація і парт.література” //Десн. правда. – 1980. – 26 листоп.


1981

14. Эстетическое переживание и социальная активность личности: Автореф. дис…канд.филос.наук. – М.: Изд-во МГУ, 1981. – 24 с.

15. Виробити позицію //Комс. гарт (Чернігів). – 1981. – 13 жовт.

16. Вулиця імені земляка //Десн. правда. – 1981. – 16 груд.

Волкович М.М. – відомий укр. лікар-хірург, уродженець м. Городні.


1982

17. Проблема формирования эстетических отношений человека к предметному миру //Актуальные проблемы эстетического воспитания детей и молодежи: Тез. докл. Респ. науч. конф. – Могилев, 1982. – С.17-18.

18. О необходимости единства технологических и утилитарных отношений в процессе общественного производства //Общественное производство: понятие, социальная природа и сущность: Препринты докладов Всесоюз. координац. совещ. – М., 1982. – С. 67–72.

19. Час істини //Десн. правда. – 1982. – 27 лют.

20. Вибір пам’яті //Десн. правда. – 1982. – 10 лип.

Гастролі Пензенського драмтеатру.

21. Моральна сила реалізму //Десн. правда. – 1982. – 31 лип.

Гастролі Пензенського драмтеатру.

22. Музи і грації //Десн. правда. – 1982. – 10 верес.

Гастролі Оренбурзького театру оперети.


1983

23. Человек в предметной сфере культуры: проблема отчуждения в условиях капитализма //Философия и культура: Тез. XVII Всемир. филос. конгр. – М., 1983. – С.130–132.

24. Диалектика технологических и утилитарных отношений к предметному миру культуры //Диалектика культуры: Межвузов. сб. – Куйбышев, 1983. – С.72-79.


1984

25. Предметный горизонт культуры //Философия, политика, культура: Всесоюз. филос. чтения. – М., 1984. – Вып.V. – С.22–23.

26. Проблема становления творческих отношений личности к культуре // Всестороннее развитие личности в условиях совершенствования социалистического общества: Тез. докл. обл. науч. конф. – Ростов-на-Дону, 1984.– С.50-52.

Співавт.: О.К.Чаплигін.

27. Непростий світ серця Луїджі //Десн. правда. – 1984. – 22 січ.

Прем’єра п’єси “Серце Луїджі”. Режисер П. Ластівка.

28. Як зникають останні //Десн. правда. – 1984. – 14 лип.

Вистава Дзержинського драмтеатру “Останні”.

29. Логіка образу //Десн. правда. – 1984. – 19 жовт.

П’єса І. Карпенка-Карого “Мартин Боруля”.


1985

30. Проблема «эвокативности» культуры: критика буржуазных концепций //Этика и эстетика: Респ. межвед. науч. сб. – К., 1985. – Вып. 28. – С.97–103.

31. Взаимосвязь мировоззрения и практики в определении эффективности коммунистического воспитания студентов //Проблемы повышения эффективности коммунистического воспитания студентов: Тез. докл. Респ. науч. конф. – К., 1985. – С.32–33.

32. О понятийном статусе мироотношения в концепции человеческой целостности //Целостность человека в системе деятельности, сознания и общения. – М., 1985. – С.61-66.

33. Поетика ідеї //Десн. правда. – 1985. – 21 квіт.

Прем’єра вистави “Іваном звуть його”. Режисер В.Г. Грипич.

34. Трагізм безвір’я //Десн. правда. – 1985. – 14 черв.

Гастролі Новгородського театру драми.


1986

35. Критический анализ феноменологического подхода к исторической типологии мировосприятия //Критика немарксистских концепций социального прогресса: Тез. докл. IV Моск. филос. чтений. – М., 1986. – С.61–63.

36. Эстетика профессии как фактор преобразования труда в условиях научно-технического прогресса //Ускорение: проблемы духовного развития общества: Тез. докл. IV Всесоюз. филос. чтений. – М., 1986. – С.134–137.

37. Час – головний герой //Десн. правда. – 1986. – 14 січ.

Прем’єра вистави “Майстри часу” за п’єсою І. Кочерги.

38. Мудрість почуття //Десн. правда. – 1986. – 5 груд.

Вистава “Ромео і Джульєтта”. Режисер П. Ластівка.


1987

39. Переживание красоты. – Киев: Мистецтво, 1987. – 79 с.

40. Духовні горизонти мистецтва //Філософська думка. – 1987. – №3. – С.115-116.

41. Эстетическое восприятие художественного произведения: Метод. указания к чтению проблемной лекции. – К.: УПОН Минвуза УССР, 1987. – 28 с.

42. Символика молодежной субкультуры в свете борьбы идей //Актуальные проблемы эстетики и эстетического воспитания. – Полоцк; Новополоцк, 1987. – Ч.1. – С.49-51.

43. Методические рекомендации по организации дискуссионного клуба «Молодежь и культура». – Чернигов, 1987. – 16 с.


44. Дискуссионный клуб “Молодежь и культура”. – К.: Знание, 1987. – 14 с.

45. Эстетическая подготовка учителя истории //Актуальные проблемы марксистско-ленинской эстетики и эстетического воспитания. – М., 1987. – С.125-127.

46. У пошуках сімейних ідеалів //Десн. правда. – 1987. – 21 лип.

Гастролі Брестського облдрамтеатру.

47. Оновлення жанру //Десн. правда. – 1987. – 19 серп.

Гастролі Харківського театру муз. комедії.


1988

48. Проблема понимания национальных языков искусства //Современное взаимодействие национального, интернационального и общечеловеческого в жизни, культуре и искусстве. – Минск, 1988. – С.28-29.

49. Методическое пособие к изучению курса «Эстетика и эстетическое воспитание». – Чернигов, 1988. – 15 с.

50. Вид искусства как культурообразующая модель мироотношения //Эстетическое сознание как фактор социального ускорения: Тез. докл. – Запорожье, 1988. – С.85-86.

51. Деятельность и переживание: диалектика мироотношения //Деятельность: философский и психологический аспекты. – Симферополь, 1988. – С.178-180.

52. Дискуссионный клуб “Молодежь и культура”. – 2-е изд. – К.: Знание, 1988. – 14 с.

53. У розрахунку на глядача //Десн. правда. – 1988. – 16 січ.

54. Ціна “падіння вгору” //Десн. правда. – 1988. – 28 трав.


55. На “заборонені” теми //Десн. правда. – 1988. – 14 лип.

Гастролі Сумського театру драми та комедії ім. М.С. Щепкіна.

56. Ретроспектива //Десн. правда. – 1988. – 28 серп.

57. Третє пришестя Енея //Десн. правда. – 1988. – 21 листоп.

Прем’єра вистави “Енеїда” за мотивами однойменного твору І. Котляревського.


1989

58. Некоторые типы девиаций молодежного мироотношения //Духовная культура современного общества: Тез. докл. Всесоюз. науч. конф. – Рига, 1989. – С.64-66.

59. Некоторые тенденции в эстетическом воспитании на Западе и проблема молодежной субкультуры //Целостный процесс эстетического развития личности: Тез. докл. Всесоюз. семинара.– М., 1989. – С.54-55.

60. Утопизм концепции «новой чувственности» //Научный социализм и немарксистские концепции общественного развития: Тез докл. Всесоюз. науч. конф. – К., 1989. – Секция 4. – С.38–39.

61. Трансгрессия как понятие «экологии культуры» //Экология и культура: Тез. Всесоюз. теорет. семинара. – Луцк, 1989. – Ч.1. – С.116-118.

62. «Молодежная субкультура» в свете борьбы идей //Этика и эстетика: Респ. межвед. науч. сб. – К., 1989. – Вып. 32. – С.58-64.

63. Роль эстетического переживания в социальной активизации мироотношения личности //Обновление социализма и личность. – Севастополь, 1989. – С.48-49.


64. Трансгрессивность человеческого мироотношения как основание развития культуры //Культура, человек, гуманизм: Тез. Респ. теорет. конф. – Грозный, 1989. – С. 196–198.

65. Педагогический и эвристический смысл принципа «палубы» в космизме Н.Ф.Федорова //Русский космизм и ноосфера: Тез. докл. Всесоюз. науч. конф. – М., 1989. – Ч II. – С.17–18.

66. Эстетическое восприятие художественного произведения //Марксистско-ленинская эстетика: Методика комплексного изучения вузовского курса. Тема 5. – К., 1989. – С.254-272.

67. Концепция мироотношения в эстетике дзэн //Критика идеологии и практики нетрадиционных культов и неомистицизма. – Новосибирск, 1989. – С.35-39.

68. Рец.: Естетичне виховання: Довідник //Філос. і соціол. думка. – 1989. – №4. – С.122. – Рец. на кн.: Естетичне виховання: Довідник / Упоряд.Н.О.Яранцева. – К.: Політвидав України,1988. – 214 с.

69. Эвристичность человеческого мироотношения //Творчество как предмет философского исследования: Тез. Всесоюз. конф. – К., 1989. – С.53–55.

70. Путівник по світу естетики //Десн.правда. – 1989. – 1 лют.

71. Сумне соло втрачених душ //Десн. правда.– 1989. –18 серп.

Вистава Брянського драмтеатру “Звалище”.

72. Про стереотипи та архетипи //Десн. правда. – 1989. – 24 верес.


1990

73. Эстетические аспекты исторического сознания //Проблемы формирования исторического сознания студентов педагогических вузов: Тез. докл. Всесоюз. конф. – М.,1990. – С.57–61.

74. Трансгрессия в истории //Историзм и творчество. – М., 1990. – Ч.1. – С.147–150.

75. Концепция мироотношения и трансгрессия человечества в космос //Первый международный симпозиум «Космос, цивилизация, общечеловеческие ценности»: Сб. докл. и аннот. – Казанлык, 1990. – С.238–240.

76. Космическая трансгрессивность всечеловеческого мироотношения //Русский космизм: по материалам ІІ и ІІІ Всесоюзных Федоровских чтений. – М., 1990. – С.19–21.

77. Космизм в философии и символизм в искусстве //Русский космизм: по материалам ІІ и ІІІ Всесоюзных Федоровских чтений.– М., 1990. –С.124–126.

78. Молодежь и культура: к типологии «молодежной культуры» //Общественное сознание и общественные отношения в условиях перестройки: Всесоюз. науч. конф. – Москва; Черновцы, 1990. – Ч.2. – С.236–238.

79. Сакральное в искусстве авангарда //Нравственное содержание искусства и современный идеологический процесс: Сб. тез. Всесоюз. науч. конф. – К., 1990. – Ч.2. – С.71–73.

80. Диалектика исторического и эстетического в становлении духовности мироотношения молодежи // Нравственно-эстетическое воспитание молодежи средствами искусства: Тез. Всесоюз. науч. семинара. – Чернигов, 1990. – С.43-44.

81. Онтологические, гносеологические и эстетические основания человеческой трансгрессии //Проблемы философии: Респ. межведом. науч. сб. – К., 1990. – Вып. 85. – С.29–36.

82. Общекультурная парадигма искусства //Культура. Деятельность. Человек: Тез. Респ. науч. конф. – Усть-Каменогорск, 1990. – С.156–158.

83. Гомология философского космизма и художественного символизма //Духовное творчество: процесс, эффективность: Всесоюз. теорет. семинар. – К.; Ужгород. – 1990. – С.70–71.

84. Історичні трансформації категорії пафосу //Філос. і соціол. думка. – 1990. – №9. – С.101–107.

85. Культурология и «мир человека» в науке //Философские и социальные проблемы образования: Тез. докл. Всесоюз. науч. конф. – Сумы, 1990. – Секции 1, 2. – С.72–73.

86. Эксцентризм человеческого мироотношения в искусстве и эстетике авангарда //Людинознавчі філософські читання “Гуманізм. Людина. Сучасність”. – Дрогобич, 1990. – С.126–127.

87. Не проґавте пірамід! //Комс. гарт. – 1990. – 17 листоп.

Ставлення молоді до мистецтва.


1991

88. Произведение искусства: “со-бытие” или “со-деяние”? //М.Бахтин и методология современного гуманитарного знания: Тез. докл. Всесоюз. конф. – Саранск, 1991. – С.100–101.

89. Смысложизненная ценность эстетического переживания //Формирование эстетического отношения к искусству. – М.,1991. – Т.1. – С.242–246.

90. Гуманизация современного обществознания и проблема человека в эстетике //Духовность: традиции и проблемы: Сб. науч. статей. – Уфа, 1991. – С.138–143.

91. Фауст і Леверкюн: культурно-історичні типи духовності //Тези доповідей: міжвуз. конф. – Чернігів, 1991. – Ч.1.– С.27–28.

92. Принцип ексцентризму в естетиці постмодернізму //Человек, бытие, культура: Респ. конф. – Переяслав-Хмельницький, 1991. – Ч.4. – С.85–86.

93. Национальный тип мироотношения и искусство //Социалистическая культура: социальное и национальное: Тез. докл. Всесоюз. конф. – Алма-Ата, 1991. – С.39–41.

94. Фауст и Леверкюн: рациональное и сакральное //Философия, эстетика и искусство в контексте культуры: Тез. выступлений Всесоюз. теорет. конф. – М., 1991. – С.58–60.

95. Аристотель и античное понимание пафоса //Античность. Демократия. Гуманизм. – «Аристотелевские чтения»: Всесоюз. конф. – Мариуполь, 1991.– С.159–161.

96. Вещь как знак: концепция эвокативности предметных форм культуры //Творческое наследие Г. Шпета и современные гуманитарные исследования: Всесоюз. конф. – Томск, 1991. – С.72–74.

97. Становление полиперспективности авангардистского образа //Философия и творчество: Тез. докл. Всесоюз. конф. – К., 1991. – Ч.2 – С.180-182.


1992

98. Национальный стиль искусства //Филос. науки. – 1992. – №1. – С.14–25.

99. Музей мироотношения: к единству природы и культуры //Природа. Людина. Етнос.: Тези теорет. семінару. – Луцьк, 1992. – Ч.1. – С.128.

100. Леверкюнівська душа авангарду //Філос. і соціол. думка. – 1992. – №9. – С. 37-52.

101. Эксцентризм и карнавальность в столичной и провинциальной культурах //Мифы провинциальной культуры: Тез. Междунар. симп. – Самара, 1992. – [Б.с.]

102. Національний тип світовідношення і образність мистецтва //Питання педагогіки та методики вищої школи: Тези доп. міжвузів. конф. – Чернігів, 1992. – С.32–33.


103. Виховне значення проблемного викладання курсу «Основи етики» //Питання педагогіки та методики вищої школи: Тези доп. міжвузів. конф. – Чернігів, 1992. – С. 110-111.

104. Поліперспективність образу в постмодернізмі //Етика, естетика та теорія культури: Міжвідом. наук. зб. – К., 1992. – Вип.35. – С.112–117.

105. Філософія в техніці постмодернізму //Філос. і соціол. думка. – 1992.– №11. – С.162–164.


1993

106. Розділ ІІІ. Культура // Людина і суспільство: Навч. посіб. для серед. шк. – Чернігів, 1993. – С.10-34,60-69,100-107.

107. Культура людини і культура суспільства //Трибуна. – 1993. – №1. – С.30–31.

108. Матеріальна та духовна культура //Трибуна. – 1993. – №2.– С.27–28.

109. Художня культура //Трибуна. – 1993. – №3. – С.20–21.

110. Людина як творець культури //Трибуна. – 1993. – №4.– С.24–25.

111. Проблеми духовного розвитку //Трибуна. – 1993. – №5.– С.21–22.

112. Світовідношення як переживання: (феноменологія, онтологія і естетика “життя миттєвістю”) //Філос. і соціол. думка. – 1993. – №5. – С.121–136.

113. Девиации человеческого мироотношения в сигнификативном горизонте культуры //Феномен отчуждения в различных культурных парадигмах: Тез. докл. Респ. конф. – Симферополь, 1993. – С.21–22.

114. Проблема отчуждения в польской эстетике постмодернистской ориентации //Духовна діяльність та її специфіка : Тези доп. Міжнар. конф. – Запоріжжя, 1993. – Ч.ІІ. – [Б.с.]

115. Движение универсализма как новая парадигма философского знания //Творчість. Культура. Гуманізм : Тези виступів. Міжнар. конф. – К., 1993. – С.213–214.

116. Эстетика телесности в античном мироотношении и искусстве //Единый космос, единый полис, единый человек: Междунар. конф. – Мариуполь, 1993. – С.98–100.

117. Русская парадигма культуры начала XX века //Русская культура и мир: Тез. докл. Междунар. конф. – Нижний Новгород,1993. – С.26–28.

118. Філософський клуб // Черніг. відом. – 1993. – 12 берез.

119. “У кожного свій шлях широкий…” // Товариш. – 1993. – №36(верес.) – С.8.

Проблеми розвитку національних культур.


1994

120. Ред: Розділ IV. Людина в сучасному світі //Людина і суспільство: Навч. посіб. для серед. шк. – Чернігів, 1994. – С.3-10, 56-67.

121. Понятие трансгрессии: Трансгрессивные аспекты молодежной субкультуры //Молодь і проблеми конфлікту в період переходу до демократичного суспільства: Тези Респ. конф. – Чернівці, 1994. – Ч.1. – С.70–72.

Співавт.: О.В.Личковах.

122. Идея полиперспективности мировосприятия в эстетике постмодернизма //Культура та етноетика: Проблеми історичного розвитку етносів : Міжнар. конф. – К., 1994. – Вип.V. – С.13–15.

123. Концепція світовідношення в метафілософії універсалізму //Екологія і онтологія: Матеріали Волинських філос. читань. – Луцьк; К., 1994. – С.95–100.


124. Стиль епохи та мова мистецтва //Язык и культура: Докл. Междунар. конф. – К., 1994. – С.32-39.

125. УНІВЕРСАЛІЗМ як метафілософія сучасної ментальності //Ментальність. Духовність. Саморозвиток особистості. – Луцьк, 1994. – С.59-60.

126. Новий камінь Сізіфа? (Спогади про І Міжнародний конгрес універсалізму) //Філос. і соціол. думка. – 1994. – №3. – С.225-229.

127. Естетика та “екологія людини” в контексті ідей універсалізму //Непрерывное экологическое образование и воспитание населения городов: Тез. Междунар. конф. – Запоріжжя, 1994.– С.27–29.

128. К построению эстетики универсализма //Культура и рынок. Тез. докл. Междунар. симп. – Екатеринбург, 1994. – Ч.ІІ: – С.187–191.

129. Музичний етос культури //Духовний розвиток особистості засобами мистецтва. – Чернігів, 1994. – Ч.ІІ.– С.11-15.

130. О культурообразующем статусе музыки в системе видов искусств //Комплексное полихудожественное развитие школьников: Науч.-метод. сб. – М., 1994. – Вып. 3. – С.53–56.

131. Світовідношення як переживання (феноменологія, онтологія і естетика “життя миттєвістю”) //Філос. і соціол. думка. – 1994. – №5. – С.121-136.


1995

132. Класика-авангард-постмодернізм: “музей” і “анти-музей” культури //Діалог культур і духовний розвиток особи: Всеукр. конф. – К., 1995. – С.152-155.

133. Універсалізм як філософія і культурологія майбутнього //Тези доп. міжвузів. наук.-практ. конф. – Чернігів, 1995. – С.232–233.

134. Музей мироотношения и экология культуры //Творческий потенциал научной и вузовской интеллигенции: Тез. докл. Междунар. симп. – Уфа, 1995. – С.85.

135. Неклассическая эстетика как саморефлексия авангарда и постмодернизма в искусстве //Парадигмы философствования: Междунар. конф. – СПб., 1995. – С.293.

136. Свято парадигм, або екзерсиси свободи // Філос. і соціол. думка. – 1995. - №11-12. – С.240-243.


1996

137. Естетика як “онтологія чуттєвості” //Тези наукових читань з нагоди 60-річчя від дня народження А.С.Канарського. – К., 1996. – С.44–46.

138. До побудови національної концепції викладання курсу “естетика” в пед. вузах //Педагогічні і психологічні проблеми підготовки вчителів: Міжвузів. наук. конф. – Чернігів, 1996. – С.182–184.

139. К проблеме обоснования концепции искусства в советской эстетике //Научное обоснование и здравый смысл (к 200-летию “Наукоучения” И.Г.Фихте): Сб. науч. ст.– Уфа, 1996. – С.55-59.

140. Классическое и неклассическое в эстетике //Антична спадщина і сучасна філософія: Тези вист. на міжнар. конф. з проблем давньогрецької філос. – Маріуполь, 1996. – [Б.с.]

141. Универсализм в эстетике и искусстве: утверждение человеческой целостности //Культура школьника: Науч.-метод. сб.– СПб., 1996. – Вып. 5. – С.35-42.

142. Авангард – постмодернізм – універсалізм: зміна парадигм некласичної естетики //Філос. і соціол. думка. – 1996. – №7-8. – С.142–165.

143. Людське світовідношення як предмет естетичного аналізу: Автореф. дис… д-ра філос. наук. – К.,: КДУ, 1996. – 36 с.


1997

144. Чи потрібна і як можлива філософія сучасного українського мистецтва? // Українське мистецтво на межі тисячоліть: Зб. матеріалів і тез. наук.-теорет. конф. – К., 1997. – [Б.с.]

145. До вивчення некласичної естетики //Філософія і мистецтво: Міжнар. наук.-метод. семінар “Трансформація викладання естетики у системі вищої освіти України”. – К., 1997. – С.27–29.

146. «Зазеркалье» неклассической эстетики //Перспективы метафизики: Классическая и неклассическая метафизика на рубеже веков: Междунар. конф. – СПб., 1997. – С.45–56 .

Співавт.: О.М.Петрова.

147. Парадигма универсализма в современном мировоззрении //Мировоззренческие основания человеческой деятельности на рубеже XXI века: Науч.-практ. конф. – Уфа, 1997. – С.56–58.

148. Язык культуры. Понятие эвокативности в эстетике эмотивизма //Культура у філософії ХХ століття: Матеріали IV Харківських міжнародних сковородинівських читань. – Харків, 1997. – С.372–374.

149. Славянская цивилизационная идея: космизм и универсализм всечеловеческого мироотношения //Философия и цивилизация: Всерос. ко