Реферат: Сертифікаційні вимоги до цивільних аеродромів україни

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Державіаслужби

від _17.03.2006р._ № _201_


СЕРТИФІКАЦІЙНІ ВИМОГИ ДО ЦИВІЛЬНИХ АЕРОДРОМІВ УКРАЇНИ


ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


У документі містяться технічні вимоги, виконання яких власником сертифіката аеродрому є необхідною умовою забезпечення безпеки польотів. У даних технічних вимогах не представлені вимоги з організації обслуговування повітряного руху на аеродромі. Органи обслуговування повітряного руху (ОПР) здійснюють свою діяльність в комплексі, на аеродромі та в повітряному просторі, яка регламентується відповідною нормативною базою.

Таблиці і малюнки, що роз'яснюють або ілюструють вимоги і на які робляться посилання, складають частину відповідної вимоги.

Сертифікаційні вимоги необхідно враховувати при розробці інших нормативних документів, що містять вимоги зі створення (будівництва), проектування, реконструкції (модернізації), а також при сертифікації та допуску аеродрому до експлуатації.

Сертифікаційні вимоги розроблені на основі узагальнення вітчизняної та міжнародної практики сертифікації аеродромів і їх обладнання, а також з урахуванням стандартів, правил та практики, що рекомендує ІСАО.


^ 2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ


При розробці цих технічних вимог використовувалися такі нормативно-правові акти:

Повітряний кодекс України;

Положення про використання повітряного простору України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 401;

Програма розбудови державної системи використання повітряного простору України на 2002 - 2006 роки, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.2002 №1328;

Правила польотів повітряних суден та обслуговування повітряного руху в класифікованому повітряному просторі України, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 16.04.2003 р. та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.05.2003 р. за № 346/7667;

Правила обслуговування аеронавігаційною інформацією, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 01.07.2004 р. № 564 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 23.07.2004 р. за № 913/9512;

Правила сертифікації цивільних аеродромів України, затверджені наказом Державіаслужби України від 25.10.2005 р. № 796 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 10.11.2005 р. за № 1357/11637;

Правила сертифікації аеропортів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 05.07.2004 р. № 569 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 26.07.2004 р. за № 924/9523.

Правила польотів. Додаток 2 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію;

Обслуговування повітряного руху. Додаток 11 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію;

Служби аеронавігаційної інформації. Додаток 15 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію;

Doc 9774 ICAO – „Руководство по сертификации аэродромов”.

Аеродроми. Додаток 14 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, том 1;


3.СКОРОЧЕННЯ


У цих Технічних вимогах скорочення мають такі визначення:


АВР - автоматичне введення резерву

АБ – авіаційна безпека

АДВ – аеродромна диспетчерська вишка

АП - авіаційна подія

АПОІ - апаратура первинного опрацювання інформації

АРП - автоматичний радіопеленгатор

АС КПР - автоматизована система керування повітряним рухом

АРС - аварійно-рятувальна станція

БПРМ - ближній приводний радіомаркерний пункт

БМРМ - ближній маркерний радіомаяк

ВВ - видимість вертикальна

ВВІ - вогні високої інтенсивності

ВЗ - вільна зона

ВМІ - вогні малої інтенсивності

ВРЛ - вторинний радіолокатор

ВНМХ - висота нижньої межі хмар

ВПР - висота прийняття рішення

ВСІ - вогні середньої інтенсивності

ГМЗ - гучномовний зв'язок

ГРМ - глісадний радіомаяк

ДОП – диспетчерський орган підходу

ДПРМ - дальній привідний радіомаркерний пункт

ДМРМ - дальній маркерний радіомаяк

ЕД - експлуатаційна документація

ЗД - зона дії радіомаяка

ЗПС - злітно-посадкова смуга

ІВП – інструкція з виконання польотів (використання повітряного простору) у районі аеродрому

ІПР - інтенсивність повітряного руху

КРМ - курсовий радіомаяк

КПП – контрольно-пропускний пункт

КПР - керування повітряним рухом

КНГ - кут нахилу глісади

КТА - контрольна точка аеродрому

КСГ - кінцева смуга гальмування

ЛС- льотна смуга

ЛП – льотне поле

МДВ - метеорологічна дальність видимості

МЛС - мікрохвильова система посадки

МРЛ - метеорологічний радіолокатор

МРМ - маркерний радіомаяк

МС - місце стоянки

НДР (TORA) – наявна дистанція розбігу

НДЗ (TODA) – наявна дистанція зльоту

НДПЗ (ASDA) – наявна дистанція перерваного зльоту

НПД (LDA) – наявна посадкова дистанція

НГЭО-81 - Нормы годности к эксплуатации оборудования гражданских аэродромов и воздушных трасс

ОВЧ - особливо висока частота

ОПРС - окрема приводна радіостанція.

ОРЛ-А (ОРЛ-Т) - оглядовий радіолокатор аеродромний (трасовий)

ОСП - обладнання системи посадки

ОПР – обслуговування повітряного руху

ПА - пожежний автомобіль

ПВП - правила візуальних польотів

ППП - правила польотів за приладами

ПРЛ - посадочний радіолокатор

ПРЦ - прийомний радіоцентр

ПрРЦ – передавальний радіоцентр

ПС- повітряне судно

РГМ - різниця глибин модуляції

РД - руліжна доріжка

РДЦ – районний диспетчерський центр

РЛС ОЛП - радіолокаційна станція огляду льотного поля

РМС - радіомаячна система

РСБН - радіомаячна система ближньої навігації

РСП – регіональній структурний підрозділ Украероруху

РТЗ - радіотехнічний засіб

РТО - радіотехнічне обладнання

РНПЗ - рівень необхідного пожежного захисту

СРЦ - селекція рухомих цілей

ССО - світлосигнальне обладнання

ТП - трансформаторна підстанція

ТО – технічне обслуговування

ЦПІ – центр польотної інформації

АСN- класифікаційне число повітряного судна

АІР – збірник аеронавігаційної інформації України

VOR - всеспрямований (азимутальний) УКХ радіомаяк

ІСАО – міжнародна організація цивільної авіації

ILS - наземне обладнання системи посадки метрового діапазону хвиль, що працюють за принципом ILS

РСN- класифікаційне число штучного покриття аеродрому

` PAPI (АPAPI) – система візуальної індикації глісади

DME - далекомірний вимірювальний пристрій



ВИЗНАЧЕННЯ


Терміни, що застосовуються у цих Технічних вимогах мають такі визначення:

^ Аеродром (вертодром) (далі - аеродром) - ділянка суші або водної поверхні (включаючи розміщені на ній будь-які будинки, споруди та обладнання), призначена повністю або частково для прибуття, відправлення і руху ПС. Якщо поняття „аеродром” використовується в положеннях, що стосуються планів польотів і порядку сполучення, воно включає також місця, які можуть використовуватися літальними апаратами певних видів, наприклад вертольотами або аеростатами.

^ Аеродромний метеорологічний орган – розташований на аеродромі орган, призначений для метеорологічного забезпечення польотів повітряних суден.

Авіаційна безпека – Комплекс заходів, а також людські і матеріальні ресурси, призначені для захисту цивільної авіації від актів незаконного втручання в її діяльність.

^ Відмова вогню - зниження середньої сили світла в заданих кутах розсіювання більш ніж на 50% у порівнянні з нормованою силою світла нового вогню.

Візуальний політ - політ, виконаний в умовах, коли просторове положення повітряного судна і його місце положення визначаються екіпажем візуально за природним горизонтом та наземними орієнтирами.

^ Вільна зона (ВЗ) - спеціально підготовлена ділянка земної або водної поверхні, яка примикає до кінця наявної дистанції розбігу, придатна для початкового набору висоти ПС до встановленого значення.

Видимість - максимальна відстань, з якою спостерігаються та розпізнаються неосвітлені об'єкти вдень і світлові орієнтири вночі. При інструментальних спостереженнях за видимість приймається метеорологічна оптична дальність видимості (МОR).

Примітка. МОR (meteorological optical range) – довжина шляху світлого потоку в атмосфері з коефіцієнтом пропускання 0,05 його початкового значення.

Видимість вертикальна (ВВ) - максимальна відстань від поверхні землі до рівня, із якого вертикально вниз видно об'єкти на земній поверхні.

^ Висота аеродрому - абсолютна висота найвищої точки злітно-посадкової смуги (смуг).

Висота нижньої межі хмар (ВНМХ) - відстань по вертикалі між поверхнею суші (води) і нижньою межею найнижчого шару хмар.

^ Висота прийняття рішення (ВПР) - встановлена відносна висота, на якій повинен бути початий маневр відходу на друге коло у випадках, якщо до досягнення цієї висоти командиром повітряного судна не був встановлений необхідний візуальний контакт з орієнтирами для продовження заходу на посадку, або не було встановлено положення повітряного судна в просторі, або параметри його руху не забезпечують безпеки посадки .

^ Головна ЗПС - ЗПС на аеродромі, розташована, як правило, у напрямку пануючих вітрів та має найбільшу довжину.

Глісада - траєкторія польоту, встановлена для зниження повітряних суден на кінцевому етапі заходу на посадку.

^ Глісада ILS - геометричне місце точок у вертикальній площині, що проходить через осьову лінію ЗПС, у якому різниця глибин модуляції дорівнює нулю і яке складає найменший кут із вертикальною площиною.

^ Дальність видимості на злітно-посадковій смузі – відстань, у межах якої пілот повітряного судна, що знаходиться на осьовій лінії ЗПС, може бачити маркування ЗПС або вогні, що обмежують ЗПС або позначення осьової лінії.

^ Експлуатант аеродрому – юридична або фізична особа, яка забезпечує експлуатацію аеродрому.

Загальноприйнята характеристика рівності аеродромних покриттів (R) – число, що виражає дію нерівностей аеродромних покриттів на конструкцію повітряного судна під час його руху по цьому покриттю.

^ Запасний контрольно-пропускний пункт – спеціально обладнане та охороняємо САБ авіаційного суб’єкта місце в огорожі периметру, через яке здійснюється санкціонований пропуск персоналу та/або транспортних засобів до контрольованої зони у відповідності з встановленою в авіаційному суб’єкті системою перепусток і яке використовується у разі тимчасового припинення основного КПП.

^ Злітно-посадкова смуга (ЗПС) – визначена прямокутна ділянка сухопутного аеродрому, підготовлена для посадки і зльоту ПС.

Злітно-посадкова смуга необладнана - ЗПС, призначена для повітряних суден, що виконують візуальний захід на посадку.

^ Злітно-посадкова смуга обладнана - один із наступних типів ЗПС, призначений для повітряних суден, що виконують захід на посадку за приладами:

ЗПС для неточного заходу на посадку. ЗПС, яка обладнана візуальними засобами і яким-небудь видом невізуальних засобів, що забезпечують, принаймні, наведення повітряного судна в напрямку заходу на посадку з прямої;

^ ЗПС точного заходу на посадку I категорії. ЗПС, яка обладнана радіомаячною системою і візуальними засобами, призначеними для заходу на посадку до висоти прийняття рішення 60 м і або при видимості не менш ніж 800 м, або при дальності видимості на ЗПС не менш ніж 550 м;

^ ЗПС точного заходу на посадку II категорії. ЗПС, яка обладнана радіомаячною системою і візуальними засобами, призначеними для заходу на посадку до висоти прийняття рішення менш ніж 60 м, але не менш ніж 30 м і при дальності видимості на ЗПС не менш ніж 350 м;

^ ЗПС точного заходу на посадку III категорії. ЗПС, яка обладнана радіомаячною системою, що діє до та впродовж усієї поверхні ЗПС та призначена:

IIIА - для заходу на посадку та посадки з висотою прийняття рішення менше 30 м або без обмеження за висотою прийняття рішення й при дальності видимості на ЗПС не менше 200 м;

IIIВ - для заходу на посадку та посадки з висотою прийняття рішення менше 15 м або без обмеження за висотою прийняття рішення й при дальності видимості на ЗПС менше 200 м, але не менше 50 м;

IIIС - для заходу на посадку та посадки без обмежень по висоті прийняття рішення і дальності видимості на ЗПС.

^ Зміщений поріг ЗПС - поріг злітно-посадкової смуги, що не співпадає з її торцем.

Зона зльоту і посадки - повітряний простір від рівня аеродрому до висоти іншого ешелону включно в межах, що забезпечують маневрування повітряного судна при зльоті і заході на посадку.

^ Зона дії радіомаяка - область повітряного простору, у якій радіомаяк забезпечує нормальну роботу відповідного бортового приймача.

Класифікаційне число повітряного судна (ACN) - число, що виражає відносний вплив повітряного судна на штучне покриття для встановленої категорії стандартної несучої спроможності основи.

^ Класифікаційне число покриття (PCN) - число, що виражає несучу спроможність штучного покриття для експлуатації без обмежень.

Кінцевий етап заходу на посадку - етап заходу на посадку по приладах, на якому робиться вихід у створ ЗПС і зниження повітряного судна з метою посадки.

^ Контрольно-пропускний пункт – спеціально обладнане та охороняємо САБ авіаційного суб’єкта місце в огорожі периметру, через яке здійснюється санкціонований пропуск персоналу та/або транспортних засобів до контрольованої зони обмеженого доступу (у разі знаходження її за межами контрольованої зони) у відповідності з встановленою в авіаційному суб’єкті системою перепусток.

^ Контрольна точка аеродрому (КТА) - точка, що визначає географічне місце розташування аеродрому.

Кінцева смуга гальмування (КСГ) - спеціально підготовлена прямокутна ділянка, що розташовується наприкінці дистанції розбігу, призначена для припинення руху повітряного судна у випадку перерваного зльоту.

^ Критична зона РМС (КРМ, ГРМ) - простір навколо курсового (глісадного) радіомаяка, у якому рух транспортних засобів, включаючи повітряні судна, може викликати неприйнятні зміни параметрів радіомаяків.

^ Льотна смуга (ЛС) - частина льотного поля аеродрому, що включає злітно-посадкову смугу, сплановані частини по боках ЗПС та призначена для зльоту і посадки повітряних суден, зменшення ризику ушкодження повітряних суден, що викотилися за межі ЗПС, і забезпечення безпеки повітряних суден, що пролітають над нею під час зльоту і посадки.

^ Льотне поле (ЛП) - частина аеродрому, на котрій розташовані одна або декілька льотних смуг, руліжні доріжки, перони і площадки спеціального призначення.

Лінійний вогонь - три або більше вогнів, розміщені з невеликими інтервалами на поперечній лінії, що на відстані візуально сприймаються як світлова смуга.

^ Ламкий об'єкт - об'єкт малої маси, конструктивно призначений руйнуватися, деформуватися або згинатися у випадку ударного впливу, з тим щоб забезпечувати безпеку для повітряного судна.

^ Лінія курсу ILS - геометричне місце точок у будь-який горизонтальній площині, у яких різниця глибин модуляції КРМ ILS (КРМ СП) дорівнює нулю.

Майданчик (вертолітний)- земельна ділянка або спеціально підготовлена площадка мінімально допустимих розмірів, що забезпечує зліт та посадку повітряного судна з злітною масою більше 5,7 т.

^ Маркер - об'єкт, установлений над рівнем землі для позначення перешкоди, межі, напрямків, зон.

Маркування - символ або група символів, що розміщені на поверхні робочої площі аеродрому для передачі аеронавігаційної інформації.

^ Місце стоянки (МС) - підготовлена площадка на аеродромі, призначена для стоянки повітряного судна з метою його обслуговування, збереження, карантину і т.п.

^ Метеорологічна дальність видимості (МДВ) - максимальна відстань, на якій контраст яскравості абсолютно чорної поверхні на тлі насиченої (максимальної) яскравості димки або туману досягає граничного (мінімального) значення.

Граничне значення контрасту яскравості для денних умов інструментальних вимірів (яскравість більш 10 кд/м) приймається рівним 0,05.

^ Метеорологічне зведення - повідомлення про результати спостережень за метеорологічними умовами, що відносяться до визначеного часу і місця.

Наявна дистанція зльоту (НДЗ) (TODA) - сума наявної довжини розбігу (НДР) і довжини вільної зони, якщо вона передбачена.

^ Наявна дистанція перерваного зльоту (НДПЗ) (ASDA) - сума наявної дистанції розбігу і довжини кінцевої смуги гальмування, якщо вона передбачена.

Наявна дистанція розбігу (НДР) (TORA) - довжина ЗПС, яка є наявною і придатної для розбігу літака, що виконує зліт.

^ Наявна посадкова дистанція (НПД) (LDA) - довжина ЗПС, яка є наявною і придатної для пробігу літака після посадки.

Обслуговування повітряного руху (ОПР) – загальний термін, що означає у відповідних випадках польотно-інформаційне обслуговування, аварійне обслуговування, консультативне обслуговування, диспетчерське обслуговування повітряного руху (районне диспетчерське обслуговування, диспетчерське обслуговування підходу або аеродромне диспетчерське обслуговування).

^ Об'єднаний пакет аеронавігаційної інформації – пакет, що складається з таких елементів:

Збірника аеронавігаційної інформації України (AIP), у тому числі поправок;

доповнень до AIP;

повідомлень NOTAM та бюлетенів передпольотної інформації (PIB);

циркулярів з аеронавігаційної інформації (AIC);

контрольних переліків та переліків чинних повідомлень NOTAM.

^ Орган обслуговування повітряного руху - орган диспетчерського обслуговування повітряного руху, центр польотної інформації або пункт збору повідомлень щодо обслуговування повітряного руху.

^ Опорна точка ILS - точка на визначеній висоті, розташована над перетинанням осі ЗПС і порога ЗПС, через яку проходять продовження прямолінійної ділянки глісади ILS.

Перон - частина льотного поля аеродрому, підготовлена й призначена для розміщення повітряних суден з метою посадки і висадки пасажирів, завантаження і вивантаження багажу, пошти і вантажів, а також для виконання інших видів обслуговування.

^ Площа маневрування - частина аеродрому, крім перонів, призначена для зльоту, посадки і наземного руху повітряних суден.

Підсистема вогнів - група вогнів системи світлосигнального обладнання одного функціонального призначення.

^ Політ за приладами - політ, виконаний в умовах, коли просторове положення повітряного судна і його місце знаходження визначаються екіпажем цілком або частково за пілотажними і навігаційними приладами.

^ Поріг ЗПС - початок ділянки ЗПС аеродрому, що співпадає з її торцем і може використовуватися для посадки повітряних суден.

Перешкода - всі нерухомі тимчасові або постійні та об’єкти, що рухаються, або їх частини, що розміщені в зоні, призначеній для руху повітряних суден по робочій площі, або які піднімаються над умовною поверхнею, призначеною для забезпечення безпеки повітряних суден у польоті.

^ Приаеродромна територія (прилегла до аеродрому зона контролю та обліку об’єктів і перешкод) – обмежена місцевість навколо аеродрому, над якою здійснюється маневрування ПС.

Для неї встановлені спеціальні вимоги до розташування різних об'єктів, а їх висотне положення контролюється, виходячи із умови безпеки зльоту та посадки. Для аеродрому класу А, Б, В, Г у радіусі 50 км від КТА; класу Д, Е і некласифікованих – 25 км від КТА, для злітно-посадкових майданчиків – 2,5 км від КТМ.

^ Робоча площа аеродрому - спеціально підготовлена частина льотного поля, призначена для зльоту, посадки і руління повітряних суден, що складається з площі маневрування і перону (перонів).

^ Руліжна доріжка (РД) - частина льотного поля аеродрому, спеціально підготовлена для руління повітряних суден.

Спостереження з борта повітряного судна - оцінка одного або декількох метеорологічних елементів, виконана на борту повітряного судна, що знаходиться в польоті.

^ Система посадки I категорії ILS-I (СП-I) - система посадки, що забезпечує дані для керування повітряним судном від межі зони дії до точки, у якій лінія курсу перетинає глісаду на висоті 60 м або менше над горизонтальною площиною, що знаходиться на рівні порогу ЗПС.

^ Система посадки II категорії ILS-II (СП-II) - система посадки, що забезпечує дані для керування повітряним судном від межі зони дії до точки, у якій лінія курсу перетинає глісаду на висоті 15 м або менше над горизонтальною площиною, що знаходиться на рівні порогу ЗПС.

^ Система посадки III категорії ILS-III (СП-III) - система посадки, що забезпечує дані для керування повітряним судном від межі зони дії до поверхні ЗПС і уздовж неї.

^ Точка "А" ILS (СП) - точка на номінальній глісаді, яка розташована над продовженням осьової лінії ЗПС у напрямку заходу на посадку на відстані 7400 м від порогу ЗПС.

^ Точка "В" ILS (СП) - точка на номінальній глісаді, яка розташована над продовженням осьової лінії ЗПС у напрямку заходу на посадку на відстані 1050 м від порогу ЗПС.

^ Точка "С" ILS (СП) - точка, через яку на висоті 30 м над горизонтальною площиною, що містить поріг ЗПС, проходить номінальна глісада.

Точка "D" ILS (СП) - точка, яка розташована на висоті 4 м над віссю ЗПС на відстані 900 м від порогу ЗПС у напрямку курсового маяка.

^ Точка "Е" ILS (СП) - точка, яка розташована на висоті 4 м над віссю ЗПС на відстані 600 м від кінця ЗПС у напрямку порогу ЗПС.

Точка приземлення - розрахункова точка перетинання встановленої глісади зі ЗПС.

Примітка. Визначена вище "Точка приземлення" - це точка відліку, а не обов'язкова точка торкання поверхні ЗПС повітряним судном.

Тимчасовий контрольно-пропускний пункт – це місце в огорожі периметру, через яке здійснюється санкціонований пропуск персоналу та/або транспортних засобів до контрольованої зони у разі виникнення кризової ситуації. Повинне замикатися технічно справними замками і періодично контролюватися працівниками підрозділу САБ.

Узбіччя - ділянка, що прилягає до краю штучного покриття елементів аеродрому (ЗПС, РД і ін.) і підготовлена таким чином, щоб забезпечити перехід від штучного покриття до прилягаючої ґрунтової поверхні.

^ Укріплене узбіччя - узбіччя зі штучним покриттям, призначене для запобігання влучення сторонніх предметів у двигуни повітряних суден та струминної ерозії ґрунтової поверхні.

^ Чутливість до зміщення глісадного радіомаяка - відношення виміряної різниці глибин модуляції до його кутового зміщення щодо лінії РГМ, рівної нулю.

Чутливість до зміщення курсового радіомаяка - відношення виміряної різниці глибин модуляції (КРМ ILS) або глибини модуляції (КРМ СП) до її бічного зміщення відносно лінії РГМ, рівної нулю.

Швидкісна РД - руліжна доріжка, що примикає під гострим кутом до ЗПС та призначена для забезпечення сходу з неї на підвищеній швидкості ПС, що приземлилося, з метою скорочення часу перебування на ЗПС.

^ Штучне покриття - верхній шар аеродромної поверхні, що безпосередньо сприймає навантаження і впливи від повітряних суден, експлуатаційних та природних факторів.

^ Щит гарантованого живлення - розподільний пристрій, що забезпечує у випадку відмови робочого джерела електроенергії автоматичне підключення споживачів електроенергії до резервного джерела.


^ 5. ВИЗНАЧЕННЯ КЛАСУ АЕРОДРОМІВ ТА ЗЛІТНО-ПОСАДКОВИХ СМУГ


Клас аеродрому визначається:

а) для аеродромів з однією смугою - класом ЗПС;

б) для аеродромів з декількома смугами - класом ЗПС із штучним покриттям, а при її відсутності класом ЗПС із ґрунтовим покриттям, що має найбільшу довжину в стандартних умовах.

Розрахунок довжини та визначення класу аеродрому (ЗПС) виконується під час введення нового аеродрому (ЗПС) до експлуатації та після його реконструкції (подовження ЗПС).

Висновки заносяться до Акта обстеження аеродрому.

Клас ЗПС визначається в результаті порівняння фактичної довжини ЗПС, зведеної до стандартних умов, з класифікаційними довжинами ЗПС в стандартних умовах, вказаних в табл.5.1.

При розрахунках довжини ґрунтової ЗПС варто враховувати збільшення розрахункової у порівнянні з відповідною довжиною ЗПС з штучним покриттям на 10 %. .

Аеродроми з злітно-посадковими смугами розміром менше ніж аеродроми класу Е відносяться до некласифікованих аеродромів.


Таблиця 5.1.

Показник

Клас ЗПС




А

Б

В

Г

Д

Е

Мінімальна довжина ЗПС у стандартних умовах, м


3200



2600


1800


1300


1000


500


Примітка:. Методика визначення довжини ЗПС у стандартних умовах наведена у додатку 1.


^ 6. РОБОЧА ПЛОЩА АЕРОДРОМУ


6.1. ЛЬОТНІ СМУГИ


6.1.1. Льотна смуга повинна простиратися за кожним кінцем ЗПС або кінцем смуги гальмування, якщо вона передбачена, на відстань не менш ніж 150 м для ЗПС класів А, Б, В, Г, Д і 120 м для ЗПС класу Е.

Примітка. У випадку неможливості забезпечення цих відстаней (наприклад, через складний рельєф місцевості або наявності перешкод) для виконання зазначеної вимоги повинні бути скорочені наявні дистанції. Інструктивний матеріал щодо застосування цього положення наведено у додатку 2.


6.1.2. Льотна смуга, що включає обладнану ЗПС, повинна простиратися в поперечному напрямку по обидва боки від осі ЗПС (на всьому протязі ЛС) на відстань не менш ніж:

150 м - для ЗПС класів А, Б, В, Г

75 м - для ЗПС класів Д і Е.


6.1.3. Льотна смуга, що включає необладнану ЗПС, повинна простиратися в поперечному напрямку по обидва боки від осі ЗПС (на всьому протязі ЛС) на відстань не менш ніж:

80 м - для ЗПС класів А і Б,

70 м - для ЗПС класу В,

65 м - для ЗПС класу Г,

54 м - для ЗПС класу Д,

40 м - для ЗПС класу Е.


6.1.4. Частина ЛС (яка включає обладнану або необладнану ЗПС), що розташована по обидва боки від осі ЗПС, повинна бути спланована і підготовлена, таким чином, щоб звести до мінімуму ризик ушкодження повітряного судна при приземленні з недольотом або викочуванні за межі ЗПС.

Спланована частина ЛС повинна простиратися від осі ЗПС на відстань не менш ніж:

80 м - для ЗПС класів А і Б,

70 м - для ЗПС класу В,

65 м - для ЗПС класу Г,

54 м - для ЗПС класу Д,

40 м - для ЗПС класу Е.


6.1.5. Ґрунтова поверхня спланованої частини ЛС у місцях сполучення зі штучними покриттями (ЗПС, узбіччями, руліжними доріжками, КСГ та ін.) повинна розташовуватися на одному рівні з ними.

Примітка. Допускається перевищення краю штучного покриття над рівнем ґрунту не більш 25 мм.


6.1.6. Частина ЛС, яка розташована перед порогом ЗПС, повинна бути відповідним чином укріплена з метою запобігання ерозії від газоповітряних струменів ПС і захисту повітряних суден, що приземляються з недольотом, від удару о торець ЗПС на відстань не менш ніж:

75 м - для ЗПС класу А,

50 м - для ЗПС класів Б і В,

30 м - для ЗПС класів Г і Д.

Ширина укріплення для ЗПС, що вводяться у дію після будівництва або реконструкції, повинна бути постійною по всій довжині й дорівнювати ширині ЗПС.

Для існуючих ЗПС ширина укріплення повинна дорівнювати ширині ЗПС у місці примикання і може зменшуватися до 2/3 останньої з протилежного кінця укріпленої ділянки.


6.1.7. У межах спланованої частини ЛС не повинно бути об'єктів, за винятком тих, що по своєму функціональному призначенню повинні там знаходитися і мати легку та ламку конструкцію (наприклад, контрольна антена курсового радіомаяка, кутові відбивачі ПРЛ і ін.).

Примітка. Інструктивний матеріал відносно наявності тимчасових перешкод (можливості проведення робіт) на ЛС наведено в додатку 3.


6.1.8. На льотних смугах, що містять ЗПС точного заходу на посадку I, II, і III категорій, у межах 60 м у кожну сторону від осьової лінії ЗПС не повинні знаходитися об'єкти, крім візуальних засобів і кутових відбивачів ПРЛ, що мають легку і ламку конструкцію.


6.1.9. Рухомі і нерухомі об'єкти, розташовані в межах від границі спланованої частини до границі ЛС, необхідно, наскільки це практично можливо, усувати за винятком тих, функціональне призначення яких вимагає розміщення поблизу ЗПС.

У цих межах не повинні розміщуватися нові або збільшуватись у розмірах існуючі об'єкти, за винятком тих випадків, коли розміщення нового або збільшення в розмірах існуючого об'єкту:

а) необхідно для забезпечення зльотів і посадок повітряних суден;

або

б) не буде несприятливо впливати на безпеку або ефективність польотів повітряних суден.

Примітка. Прикладами об'єктів, функціональне призначення яких вимагає розміщення поблизу ЗПС і необхідно для забезпечення зльотів і посадок ПС, є: ГРМ, ПРЛ, вимірювачі видимості, параметрів вітру та ін.


^ 6.2. ЗЛІТНО-ПОСАДКОВІ СМУГИ


6.2.1. Ширина ЗПС, що використовується (підготовлена для польотів) повинна бути однакова на протязі всієї її довжини та не менше наведеної в табл.6.1.

Таблиця 6.1

Клас ЗПС

Ширина ЗПС, м

А

60

Б

45

В

42

Г

35

Д

28

Е

21

Примітка. Для ЗПС класу А мінімальна ширина ЗПС може дорівнювати 45 м. При цьому ширина укріплених узбочин повинна бути такою, щоб відстань від осі ЗПС до краю кожної узбочини була не менше 30 м.


6.2.2. При відсутності РД, що примикають до кінцевих ділянок ЗПС, для розвороту ПС повинно бути передбачене поширення ЗПС. Ширина ЗПС в місці поширення повинна бути не менше наведеної в табл.6.2.


Таблиця 6.2

Клас ЗПС

Ширина ЗПС з поширенням, м

А, Б, В

75

Г, Д

45


6.2.3. На ЗПС зі штучним покриттям необхідно:

а) вимірювати, реєструвати й повідомляти диспетчеру АДВ характеристики зчеплення на ЗПС, з використанням засобів та методик вимірювання згідно з експлуатаційними вимогами відповідно до розроблених технологій в аеропорту (на аеродромі);

б) при наявності опадів проводити оцінку шару опадів на ЗПС, реєструвати й повідомляти службу ОПР.


6.2.4. На ґрунтовій ЗПС повинен бути забезпечений контроль міцності ґрунтової поверхні ЗПС, з використанням засобів та методик вимірювання згідно з експлуатаційними вимогами.


6.2.5. Поздовжні та поперечні ухили ЗПС із штучним покриттям на аеродромах повинні бути не більше наведених у табл. 6.3.

Таблиця 6.3

Найменування

Клас ЗПС

А, Б, В

Г

Д

Е

Повздовжній ухил будь якої частини середньої ділянки

0,0125

0,015

0,015

0,02

Повздовжній ухил будь якої частини кінцевих ділянки

0,008

0,015

0,015

0,015

Середній поздовжній ухил

0,01

0,01

0,01

0,017

Поперечний ухил любої частини

0,015

0,015

0,02

0,02

Примітка: 1. Довжина кінцевих ділянок ЗПС дорівнює 1/6 довжини ЗПС для всіх аеродромів.

2. Дані вимоги розповсюджуються тільки на ЗПС що проектуються або будуються


6.2.6. Призначений для включення в ІВП та АІР поздовжній профіль ЗПС являє собою в загальному випадку ламану лінію, що відбиває основні зміни профілю ЗПС по її осі (приклад подовжнього профілю наведений на рис. 6.1).


128.76

0,1%

0,3% …129,06

0,65 % 121.38

113.2





3100 2800 0 2500 2800

2500 0

Мал. 6.1. Приклад надання поздовжнього профілю ЗПС

Примітка: Пунктиром наведено поздовжній профіль ЛС на подовженні вісі ЗПС


На поздовжньому профілі повинні бути зазначені ухили ділянок, розташованих між точками зламу й абсолютні висоти кінців (порогів) ЗПС і точок зламу (Мал. 6.1). Рекомендується наносити (пунктирною лінією) нахили за межами ЗПС по продовженню її осі, однак на цих ділянках можуть не вказуватися розмір нахилу й висотні оцінки.

Ухили визначаються за формулою:

І=

Нн - Нк

Lф

Де : Нн, Нк – відмітки по вісі початку та кінця ділянки ЗПС, м

Lф – фактична довжина ділянки ЗПС.


Горизонтальний масштаб рекомендується приймати від 1:20000 до 1:50000. Співвідношення горизонтального і вертикального масштабів приймається рівним 10:1 або близьким до цього значення.


6.2.7. На діючих аеродромах в ІВП бути внесений поздовжній профіль ЗПС з зазначеним фактичним ухилом ЗПС.


^ 6.3. ВІЛЬНІ ЗОНИ


6.3.1. Вільна зона повинна починатись в кінці наявної дистанції розбігу.


6.3.2. Довжина вільної зони не повинна перевищувати половину наявної дистанції розбігу.


6.3.3. Вільна зона повинна простиратися на відстань не менше 75 м у кожну сторону від продовження осьової лінії ЗПС.


6.3.4. Поверхня ВЗ не повинна виступати над площиною, що має висхідний ухил 1,25 %, при цьому, нижньою межею цієї площини є горизонтальна лінія:

а) перпендикулярна вертикальній площині, що містить осьову лінію ЗПС;

б) яка проходить через точку, розташовану на осьовій лінії ЗПС, в кінці наявної дистанції розбігу.

Примітка.1. Включення вимог до ВЗ не означає обов'язкової наявності ВЗ на аеродромі. Необхідність організації ВЗ на аеродромі визначається місцевими умовами й економічною доцільністю їх облаштованості.

2. У деяких випадках, коли за певних поперечних і повздовжніх ухилів ЗПС, узбіч або ЛС нижня межа площини вільної зони може виявлятись нижче поверхні ЗПС, узбіччя або ЛС планування цих поверхонь не вимагається.


6.3.5. Характеристики поздовжніх ухилів тієї частини вільної зони, ширина якої принаймні не менше ширини ЗПС, до якої вона примикає, повинні бути порівняні з ухилами ЗПС, якщо середній ухил ВЗ є висхідним. При висхідному середньому ухилі ВЗ не допускаються різкі зміни висхідних ухилів вільної зони. Окремі зниження місцевості, наприклад, канави, що перетинають ВЗ, не виключаються.


6.3.6. Об'єкти, розташовані у вільній зоні, які можуть являти загрозу для безпеки повітряних суден у повітрі, повинні бути усунуті.


^ 6.4. КІНЦЕВІ СМУГИ ГАЛЬМУВАННЯ


6.4.1. КСГ повинна мати ту ж ширину, що й ЗПС, до якої вона примикає.


6.4.2. КСГ повинна бути підготовлена, таким чином, щоб вона могла у випадку перерваного зльоту, витримати навантаження від літака і забезпечити не ушкодження його конструкції.

Примітка. Включення вимог до кінцевих смуг гальмування (КСГ) не означає обов'язкової наявності останніх на аеродромі. Необхідність влаштування КСГ і її довжина визначаються власником аеродрому з урахуванням місцевих умов та економічної доцільності.


^ 6.5. НАЯВНІ ДИСТАНЦІЇ ДЛЯ ЗЛЬОТУ І ПОСАДКИ


6.5.1. На аеродромі для кожного напрямку зльоту й посадки повинні бути встановлені наступні злітні і посадкові дистанції:

- наявна дистанція розбігу;

- наявна дистанція зльоту;

- наявна дистанція перерваного зльоту;

- наявна посадкова дистанція.

Примітка. Порядок визначення наявних дистанцій наведений у додатку 2.


^ 6.6. РУЛІЖНІ ДОРІЖКИ


6.6.1. Для оцінки параметрів РД при визначенні можливості прийому літака заданого типу на даному аеродромі необхідно встановити мінімальні значення:

- ширини РД;

- загальної ширини РД і двох укріплених узбіч;

- відстані від осі РД до нерухомої перешкоди;

- радіуса заокруглення РД;

- відстані між осями паралельних РД


6.6.2. Параметри РД при визначенні можливості прийому повітряного судна (ПС) заданого типу на даному аеродромі визначаються за наступним порядком:

а) по табл.6.4 визначити індекс заданого типу ПС, виходячи з розмаху крила і колії шасі по зовнішнім авіашинам.

Таблиця 6.4

Індекс ПС

Розмах крила, м

Колія шасі по зовнішнім

авіашинам*, м

1

2

3

1

2

3

4

5

6

7

До 24

Від 24 до 32

Від 24 до 32

Від 32 до 42

Від 32 до 42

Від 42 до 65

Від 65 до 80

До 4

Від 4 до 6

Від 6 до 9

Від 9 до 10,5

Від 10,5 до 12,5

Від 10,5 до 14

Від 14 до 16

* Відстань між зовнішніми крайками коліс основного шасі

Примітка. Якщо