Реферат: Державна інспекція





Міністерство України

з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту

населення від наслідків Чорнобильської катастрофи

ДЕРЖАВНА ІНСПЕКЦІЯ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ТА ТЕХНОГЕННОЇ БЕЗПЕКИ



НАКАЗ


“ 22 ” липня 2009 року м. Київ № 37


Про застосування окремих пунктів Правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення


На виконання вимог пункту 12 рішення оперативної наради у заступника Міністра Третьякова В.М. щодо відпрацювання наказу МНС від 15.05.2006 №288 «Про затвердження Правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення», зареєстрованого в Мін’юсті 05.07.2006 за № 785/12659,


НАКАЗУЮ:


Керівникам територіальних органів державного нагляду у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки в Автономній Республіці Крим, областях, містах Київ і Севастополь та структурних підрозділів Державної інспекції:

Взяти до відома та забезпечити використання у подальшій роботі Методичних рекомендацій щодо застосування окремих пунктів Правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення (далі - Методичні рекомендації), що додаються.

Організувати вивчення Методичних рекомендацій з особовим складом у системі службової підготовки.

Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника начальника Державної інспекції – начальника відділу інспекції техногенної безпеки Поліщука Т.В.



Начальник Державної інспекції

цивільного захисту та техногенної безпеки о/п В.Ф. Стоєцький


Додаток до наказу ДІ

від 22.07.2009 № 37


^ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо застосування окремих пунктів

Правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення




^ Загальні положення та мета

Методичні рекомендації щодо застосування окремих пунктів Правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення роз’яснюють порядок:

єдиного підходу до улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення;

організації централізованого спостереження і контролю стану техногенної безпеки потенційно небезпечних об'єктів (далі - ПНО) для отримання оперативних даних про стан джерел та чинників небезпеки та актуалізації інформації;

інформаційного забезпечення оперативного реагування на загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій.


^ До пункту 2 (доповнення з урахуванням оновлення нормативно-правових актів)


Нормативні посилання

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2009 року № 138-р «Про затвердження плану основних заходів цивільного захисту на 2009 рік».


До пункту 4.2

^ Порядок постачання устаткування, програмно-технічних засобів та інформаційних продуктів
Склад та характеристики устаткування, програмно-технічних засобів та інформаційної продукції, що постачаються, повинні відповідати проектній документації.

Склад технічної документації на Локальну систему:

формуляр;

паспорти на складові частини;

інструкція з експлуатації;

інструкція оператора;

у разі якщо застосовуються контрольно-вимірювальні прилади (далі – КВП), що не випускаються серійно, а розроблені в результаті виконання дослідно-конструкторської розробки (далі – ДКР) - відомість експлуатаційних документів та технічну документацію на такі складові частини, комплектність якої визначається виробником.


^ До пункту 5.2.


У разі коли встановлення технологічних датчиків та сигналізаторів запроектованих Локальних систем є неможливим, допускається обґрунтоване використання існуючих контрольно-вимірювальних приладів промислової автоматики, з урахуванням вимог безпеки та діючих нормативно-правових актів.

Це рішення приймається на підставі розроблених технічних рішень та висновків, які узгоджуються з органами Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки.


^ До пункту 5.5.


Система (пульт) централізованого спостереження представляє собою відокремлене автоматизоване робоче місце диспетчера або програмно-технічний комплекс, який інтегрований до системи оперативно-диспетчерського управління.


^ До пунктів 6.2, 6.4


Основні вимоги до організацій, які здійснюють проектні, монтажні та пусконалагоджувальні роботи

Проектні, монтажні та пусконалагоджувальні роботи проводяться суб’єктами господарської діяльності, які, як правило, мають відповідну державну ліцензію на виконання:

внутрішніх інженерних мереж, систем і споруд:

електропостачання, електрообладнання;

автоматизації і КВП;

зв’язку, сигналізації, радіо, телебачення, інформаційних систем.

зовнішніх інженерних мереж, систем і споруд:

зв’язку, сигналізації, радіо, телебачення, інформаційних систем

технологічного устаткування:

зв’язку і комунікацій.

Цей перелік ліцензій не остаточний та може коригуватися з урахуванням специфіки та галузевих особливостей потенційно небезпечних об’єктів (далі – ПНО).
^


До пункту 6.2


Технічні вимоги до Локальної системи
Проектно-кошторисна документація на улаштування Локальної системи розробляється відповідно з вимогами до проектної документації для будівництва з урахуванням вимог чинних нормативно-правових актів.

^ Стадійність проектування Локальної системи
Стадійність проектування визначається її складністю та рівнем типовості технічних рішень щодо оснащення ПНО обладнанням Локальної системи відповідно до ДБН А.2.2-3.

У разі коли проект Локальної системи входить окремим розділом до загального проекту будівництва ПНО, стадійність проектування Локальної системи визначається стадійністю загального проекту.
^ Розроблення технічного завдання (ТЗ) на створення Локальної системи
ТЗ на створення Локальної системи розробляється відповідними службами замовника. Одночасно до розроблення ТЗ можливо залучати проектну організацію.

Підготовка, аналіз та оформлення вихідних даних для формування технічних вимог до Локальних систем виконується на підставі ПЛАС.

Замовник несе відповідальність за повноту і достовірність вихідних даних.
^ Склад ТЗ на створення Локальної системи
ТЗ на створення Локальної системи розробляється у складі:

загальна частина, у якій зазначаються найменування проектної документації, шифр проекту та підстави для виконання ТЗ;

мета створення Локальної системи;

опис об’єктів автоматизації;

опис докритичних та критичних параметрів технологічного процесу, які підлягають автоматизованому контролю;

складові частини та вимоги до Локальної системи, у якій зазначаються: склад, загальні вимоги, технічні вимоги до складових частин, вимоги до надійності, щодо захисту інформації від несанкціонованого доступу, до збереження інформації при виникненні аварій на ПНО, до захисту від зовнішніх впливів та до експлуатації, технічного обслуговування, ремонту і зберігання компонентів;

вимоги до чисельності й кваліфікації обслуговуючого персоналу та режиму його роботи;

вимоги щодо передачі тривожних сповіщень на пульт централізованого оповіщення;

вимоги до впровадження Локальної системи, у якій зазначаються:

етапи впровадження

стадії проектування

ліцензійні вимоги до проектної організації

підстави для виконання монтажних робіт

ліцензійні вимоги до монтажної організації

умови проведення авторського нагляду

умови проведення пусконалагоджувальних робіт

порядок приймання у експлуатацію та склад приймальної комісії;

порядок коригування ТЗ.

При необхідності, до ТЗ додаються плани, схеми, технічні вимоги, технічні рішення, технічні умови.

^ Порядок затвердження та узгодження ТЗ
Проект ТЗ, який розроблено проектною організацією, передається для затвердження замовнику, який у терміни, визначені відповідним договором, розглядає його і при відсутності зауважень заповнює аркуш погоджень із зазначенням прізвищ, посад фахівців, що брали участь у розгляді та затвердженні ТЗ.

При наявності зауважень замовник письмово передає їх проектній організації, яка вносить запропоновані замовником зміни та уточнення до ТЗ і повторно направляє його на затвердження замовнику.

Якщо зауваження або пропозиції замовника є суперечливими (з точки зору проектної організації), частково або повністю не відповідають чинним нормам і правилам, на базі яких створюється Локальна система, рішення щодо можливості їх урахування приймаються на основі консультативних рекомендацій уповноваженого підрозділу МНС України.

Після затвердження ТЗ один примірник направляється замовником на узгодження до уповноваженого підрозділу МНС України, який у встановлений чинним законодавством термін розглядає надані матеріали, погоджує ТЗ або надає письмові зауваження.
^ Розроблення проектної документації
Проектна документація на Локальну систему розробляється на підставі ТЗ на проектування.

Розділи проекту надаються у чіткій і лаконічній формі без зайвої деталізації в складі та обсязі, що є достатніми для аргументованого обґрунтування проектних рішень, визначення обсягів основних будівельно-монтажних робіт, переліку необхідного устаткування.

Матеріали проекту у повному обсязі передаються замовнику проектною організацією у чотирьох примірниках.

До складу проектної документації, що передається замовнику, не входять інженерно-технічні, техніко-економічні та інші розрахунки, матеріали проектів-аналогів. Ці матеріали зберігаються у проектувальника відповідно до вимог нормативних документів і можуть бути надані замовнику на його вимогу у вигляді копій, а також органу державного нагляду у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки при проведенні експертизи обґрунтованості технічних рішень тощо.

Проектувальник відповідає за якість проектних рішень і дотримання вимог нормативних документів відповідно до вимог чинного законодавства.

Проектну документацію на експертизу та узгодження уповноваженому підрозділу МНС України подає замовник.

При застосуванні устаткування індивідуального виготовлення, включаючи нетипове і не стандартизоване, у відповідних розділах проекту необхідно визначити вихідні вимоги на розроблення цього устаткування. Вимоги оформлюються у вигляді технічного завдання, яке затверджується замовником. Надалі це завдання стає підставою для проведення науково-дослідної роботи (далі –НДР) або ДКР.

Проектна документація не підлягає узгодженню з організаціями, які виконують будівельно-монтажні і пусконалагоджувальні роботи, якщо це не передбачено завданням на проектування.

Узгоджена і затверджена проектна документація є підставою для розроблення робочої документації.
^ Розробка робочої документації
За рішенням замовника, на підставі проектної документації, розробленої та затвердженої на попередній стадії, розробляється робоча документація (Р) на Локальну систему та її частини для виконання будівельно-монтажних робіт.

Робоча документація складається з наступних частин:

робочих креслень, розроблених відповідно до вимог нормативних документів;

кабельних та трубних журналів, включаючи журнали гофри та металорукавів;

специфікацій устаткування, виробів і матеріалів;

інших документів, рішень, які необхідні для виконання робіт.

Державні стандарти, креслення типових конструкцій, виробів і вузлів, на які є посилання у робочих кресленнях, до складу робочої документації не входять і проектувальником замовникові не передаються.


До пункту 6.4

^ Монтаж Локальної системи


Забезпечення замовником монтажної готовності ПНО
Забезпечення замовником монтажної готовності (комплексу заходів для підготовки ПНО до монтажу Локальної системи) визначається безпосередньо договором та здійснюється до початку виконання монтажних робіт.

Рекомендований перелік питань щодо забезпечення замовником готовності ПНО до проведення робіт:

порядок підготовки місць, де будуть проводитись роботи, з оформленням відповідних документів та комплект проектно-кошторисної та робочої документації на виконання робіт з деталізацією підключення до існуючих на ПНО інженерних мереж у погоджені строки;

підготовка приміщень для встановлення устаткування Локальної системи та зберігання устаткування, інструменту;

кількість і технічний стан існуючих КВП або систем, які можуть бути використані у складі Локальної системи, можливість підключення до них;

можливість підключитися до систем енергопостачання, контуру заземлення, тощо;

порядок передачі технічної документації щодо наявності мереж зв’язку та систем.

^ Забезпечення замовником організаційної готовності ПНО
Забезпечення замовником організаційної готовності ПНО визначається договором та передбачає основні заходи:

укомплектування штатів відповідних підрозділів, які беруть участь у забезпеченні функціонування Локальної системи;

розробка організаційно-розпорядчої документації і забез­пе­­че­­­ння нею підрозділів, які будуть брати безпосередню участь у функціонуванні Локальної системи;

перевірка та, при необхідності, налагодження і метрологічна атестація існуючих на ПНО контрольно-вимірювальних приладів або систем, що можуть використовуватися у якості джерел первинної інформації;

визначення параметрів існуючих каналів зв’язку, які можуть використовуватись для передачі інформації від Локальної системи, передбачених проектом (телефонні лінії, радіоканали, виділені канали зв'язку, тощо).
^ Вимоги до монтажної організації
Основні вимоги до монтажної організації:

виконувати вимоги чинного законодавства і правил щодо техніки безпеки і охорони праці, протипожежної безпеки, екологічної і радіаційної безпеки, якості, архітектурної діяльності в галузі будівництва тощо та нести відповідальність за їх порушення;

оформити і передати замовнику два комплекти технічної документації на виконані роботи, в тому числі на встановлене згідно з проектом обладнання (системи);

здати змонтовану Локальну систему відповідним представникам замовника;

забезпечувати повне, якісне і своєчасне ведення виконавчої документації, що передбачена чинними будівельними нормами, і здати її замовнику (акти на приховані роботи, протоколи випробування, виконавчі схеми, документація виробника мовою оригіналу та його переклад на українську мову по одному примірнику на кожний тип, марку, модель обладнання або один примірник на однотипні вироби, завірені копії сертифікатів відповідності по одному примірнику на кожен тип, марку, модель, якщо дані вироби підлягають сертифікації згідно з наказом Держспоживстандарту України від 01.02.2005 № 28 тощо);

вести журнал виконання робіт та виконавчу документацію згідно з положеннями ДБН А.3.1-5;

при виявленні у проектній документації прорахунків та недоліків призупинити виконання монтажних робіт і письмово попередити про це замовника.

Цей перелік не остаточний та може коригуватися з урахуванням специфіки та галузевих особливостей ПНО.
^ Підстави для проведення монтажних робіт
Монтажні роботи здійснюються на підставі проектної документації, погодженої та затвердженої у встановленому порядку.

Монтажна організація проводить роботи згідно із затвердженим проектом, а також вимогами чинних нормативно-правових актів.

Прилади, кабелі і засоби автоматизації передаються в монтаж тільки за актом їх перевірки.

Прилади і засоби автоматизації, які розукомплектовані, без технічної документації (паспорти, свідоцтва тощо), зі змінами, не відображеними в технічних умовах, для проведення перевірки не приймаються.

Персонал будівельно-монтажної організації, призначений для виконання робіт, проходить інструктаж з техніки безпеки і правил роботи на діючому підприємстві з урахуванням його специфіки.
^ Виконання пусконалагоджувальних робіт


Порядок проведення пусконалагоджувальних робіт
Пусконалагоджувальні роботи за Локальною системою необхідно проводити відповідно до вимог, наведених у робочій документації, інструкціях підприємств-виготовлювачів приладів і засобів автоматизації або в галузевих правилах.

Пусконалагоджувальні роботи можуть виконуватися організацією, яка виконувала монтажні роботи.

Включення Локальної системи у роботу виконується при відсутності порушень вимог до техніки безпеки та умов експлуатації приладів і засобів автоматизації, каналів зв'язку (по температурі, вологості та агресивності навколишнього середовища, тощо).

Персонал організації, який виконує пусконалагоджувальні роботи, проходить інструктаж з техніки безпеки і правил роботи на діючому підприємстві з урахуванням його специфіки.

Інструктаж проводиться в обсязі, установленому галузевими міністерствами з відміткою у відповідному журналі з техніки безпеки.

Результати проведення пусконалагоджувальних робіт оформляються протоколом, у який заноситься оцінка роботи системи, висновки та рекомендації. Реалізація рекомендацій з поліпшення роботи систем автоматизації виконується замовником.

При проведенні пусконалагоджувальних робіт здійснюється тестування каналів зв’язку і проходження тривожних сповіщень.
^ Порядок дослідної експлуатації Локальної системи
Дослідну експлуатацію проводять відповідно до програми, наданої замовником, у якій визначено:

вимоги до умов і порядку функціонування Локальної системи в цілому та її автономних складових частин зокрема;

тривалість дослідної експлуатації, що є достатньою для перевірки правильності функціонування Локальної системи при виконанні кожної функції і готовності персоналу до роботи;

порядок усунення недоліків, виявлених у процесі дослідної експлуатації.

Під час дослідної експлуатації Локальної системи ведеться робочий журнал, у який заносять відомості про тривалість функціонування Локальної системи, відмови, аварійні ситуації, зміни параметрів ПНО, проведені коригування програмних засобів, переналагодження технічних засобів.

Відомості фіксують у журналі із зазначенням дати і відповідальної особи. В журнал можуть бути занесені зауваження обслуговуючого персоналу щодо зручності експлуатації Локальної системи.

За результатами дослідної експлуатації ухвалюють рішення щодо можливості (або неможливості) пред'явлення Локальної системи в цілому та її автономних складових частин окремо на приймальні випробування.

Рішення оформляється відповідним актом про завершення дослідної експлуатації і допущення системи до приймальних випробувань.

Перевірку повноти та якості виконання функцій Локальної системи рекомендується проводити у два етапи:

на першому етапі проводять випробування окремих функцій (завдань, комплексів завдань), при цьому перевіряють виконання вимог ТЗ до функцій (завданням, комплексам завдань).

на другому етапі проводять перевірку взаємодії завдань у системі і виконання вимог ТЗ до системи в цілому.

За узгодженням із замовником перевірка завдань залежно від їх специфіки може проводитися автономно або у складі повного комплексу Локальної системи.

Об’єднання завдань при перевірці у комплексі доцільно проводити з урахуванням спільності використовуваної інформації і внутрішніх зв’язків в Локальній системі.

Перевірку роботи персоналу у діалоговому режимі проводять із урахуванням повноти і якості виконання функцій системи в цілому.

Перевірці підлягає:

повнота повідомлень, директив, запитів, доступних операторові і їх достатність для експлуатації системи;

складність процедур діалогу, можливість роботи персоналу без спеціальної підготовки;

реакція системи і її частин на помилки оператора, засоби сервісу.

Перевірка засобів відновлення працездатності Локальної системи після виявлених відмов включає:

перевірку наявності в експлуатаційній документації рекомендацій з відновлення працездатності і повноту їхнього опису;

практичне застосування рекомендованих процедур;

працездатність засобів автоматичного відновлення функцій (при їх наявності).

Перевірку комплектності і якості експлуатаційної документації необхідно проводити шляхом аналізу документації на відповідність вимогам нормативно-технічних документів і ТЗ.

Результати випробувань, передбачених програмою, фіксують у протоколах, що містять наступні розділи:

призначення випробувань і номер розділу вимог ТЗ на Локальну систему, за яким проводять випробування;

склад технічних і програмних засобів, що використовуються при випробуваннях;

вказівка методик, відповідно до яких проводилися випробування, оброблення та оцінка результатів;

умови проведення випробувань і характеристики вихідних даних;

засоби зберігання та умови доступу до програми, що тестує;

узагальнені результати випробувань;

висновки про результати випробувань і відповідність створеної Локальної системи або її частин певному розділу вимог ТЗ.

Окремі протоколи випробувань за програмою узагальнюють у єдиному протоколі, на підставі якого роблять висновок про відповідність Локальної системи вимогам ТЗ і можливості оформлення акта її приймання в промислову експлуатацію.

Роботу з проведення приймальних випробувань завершують оформленням акта.


До пункту 7.1.1.

^ Визначення переліку джерел та чинників небезпеки
Перелік об’єктів автоматизації для визначення необхідності обладнання їх технічними засобами Локальної системи визначається шляхом аналізу інформації щодо стану та параметрів основних джерел та чинників небезпеки (відповідно до ПЛАС), а також при огляді їх конструктивних та технологічних особливостей.

Перелік об’єктів, визначених на підставі ПЛАС, має стати складовою частиною технічних вимог, які є джерелом для розроблення технічного завдання на створення Локальної системи.

До параметрів джерел та чинників небезпеки на об’єктах автоматизації належать:

гранично допустимі концентрації вибухонебезпечних сумішей;

гранично допустимі концентрації хімічно небезпечних газоподібних речовин (хлор, аміак тощо);

гранично допустимі рівні хімічно небезпечних та легкозаймистих рідин у резервуарах, апаратах тощо;

гранично допустимі тиск рідин і газоподібних сумішей у трубопроводах, апаратах тощо;

гранично допустимі температури рідин, речовин та газоподібних сумішей в апаратах тощо;

гранично допустимі рівні радіації;

стан аварійно небезпечних будівель, інженерних споруд і мереж;

стан аварійно небезпечних територій та ділянок із ризиком і проявом небезпечних геологічних та гідрологічних процесів.

Вказаний перелік неостаточний та може коригуватися з урахуванням особливостей ПНО.


^ До пункту 7.2.

Визначення умов створення та функціонування Локальної системи
Визначення умов створення та функціонування Локальної системи здійснюється на стадії передпроектного обстеження, порядок якого визначається ДБН А.2.2-3. При цьому слід визначити:

кліматичні фактори, у яких будуть експлуатуватись технічні засоби Локальної системи;

наявність та надійність джерел енергопостачання;

наявність та параметри контурів заземлення, системи блискавкозахисту;

наявність необхідних приміщень;

достатність і технічний стан існуючих КВП або систем, які можуть бути використані у складі Локальної системи;

наявність обслуговуючого технічного персоналу необхідної кваліфікації, який може бути залучений до експлуатації Локальної системи.



До пункту 7.5.1.2.


Визначення необхідності та порядку проведення науково-дослідної роботи (НДР) та/або дослідно-конструкторського розроблення (ДКР). Необхідність та порядок проведення НДР та/або ДКР
Факторами, що визначають необхідність для проведення НДР та/або ДКР, є:

відсутність КВП, необхідних для визначення певних параметрів об’єктів спостереження для Локальної системи ;

відсутність методик для виконання вимірювань;

відсутність методик визначення параметрів джерел та чинників небезпеки , які вимірюються непрямим методом.

Проведення НДР та/або ДКР здійснюється спеціалізованими науково-дослідними та проектними організаціями.

Визначений перелік необхідних НДР та/або ДКР зазначається у ТЗ на створення Локальної системи.

На кожну НДР або ДКР розроблюється окреме ТЗ, у якому визначається:

мета проведення робіт;

кількісні та якісні показники, яких має бути досягнуто при впровадженні НДР або ДКР;

терміни виконання робіт;

інші необхідні відомості.

ТЗ на виконання НДР або ДКР затверджується замовником.

На виконані НДР складається звіт відповідно до ГОСТ 7.32-91 (ISO 5966-82).
Зміст та етапи ДКР
Зміст ДКР зумовлюється характером об’єкта розроблення, його призначенням, способом виготовлення тощо.

Етапи ДКР регламентуються Єдиною системою конструкторської документації.


До пункту 7.7.6.1.

Інтеграція Локальних систем з регіональними автоматизованими системами централізованого оповіщення
Локальні системи, встановлені на ПНО, передбачають технічну можливість інтеграції до регіональних автоматизованих систем   централізованого оповіщення для передачі в автоматичному режимі сигналів цивільного захисту і оповіщення у разі виникнення надзвичайних ситуацій.


^ До пункту 7.8.

Загальні вимоги до обладнання Локальних систем
Передача інформації від Локальної системи ПНО (комунікаційний модуль) на верхній рівень спостереження здійснюється у протоколах, рекомендованих МНС.

Проектні рішення щодо вибору обладнання Локальної системи ПНО (контролери, комунікаційні модулі, АРМи тощо) повинні забезпечувати інтеграцію його в комплекс інформаційних систем (централізованих пультів моніторингу та пультів спостереження).


До пункту 7.8.2.4.
Постановка ПНО на спостереження та контроль
Результати успішного тестування каналів зв’язку і проходження сповіщень оформляються актом прийняття виконаних робіт.

З моменту підписання акта прийняття виконаних робіт Локальна система ПНО вводиться в експлуатацію та підключається до централізованих пультів моніторингу та пультів спостереження (далі - Пульти).
Реєстрація ПНО в електронній базі даних Пультів
Реєстрація ПНО на Пультах здійснюється згідно з відповідним договором шляхом внесення даних із ПНО на підставі рекомендованих електронних форм під назвою «Картка ПНО» та «Картки аварій», які наведено у Додатках 1 та 2.

Відповідальність за достовірне внесення даних в електронні картки несе керівник ПНО.
Захист від несанкціонованого доступу та конфіденційність
Учасники правовідносин при експлуатації Пульта вживають всіх необхідних заходів щодо запобігання розголошення науково-технічної, комерційної інформації та іншої конфіденційної інформації або щодо ознайомлення з ними третіх осіб без письмової на те згоди обох Сторін, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України.

З документацією та інформацією, що мають конфіденційний характер, може бути ознайомлений виключно персонал, що безпосередньо пов’язаний з виконанням робіт та має дозвіл на право доступу до інформації відповідного рівня.

Коригування даних про ПНО
При проведенні змін даних керівник ПНО формує письмове повідомлення, погоджує його з Державною Інспекцією цивільного захисту і техногенної безпеки МНС, після чого здійснює відповідне коригування.
Зняття ПНО зі спостереження та контролю
Зняття ПНО зі спостереження та контролю здійснюється у разі коли на об’єкті виключено підстави щодо його віднесення до відповідного переліку.

Зняття об'єкта зі спостереження та контролю здійснюється на підставі письмового повідомлення відповідному органу МНС, підписаного керівником об'єкта, попередньо узгодженого з відповідним підрозділом Державної інспекції цивільного захисту і техногенної безпеки МНС.

У повідомленні має бути вказано причини зняття об'єкта зі спостереження та контролю, дата зняття, перелік заходів, які буде виконано для забезпечення техногенної безпеки.
^


До пункту 8.2.


Порядок підготовки персоналу ПНО
Підготовку і навчання персоналу, що забезпечує функціонування Локальної системи, здійснює організація, що виконує пусконалагоджувальні роботи.

Перевірка знань та допуск до експлуатації Локальної системи проводиться комісією, до складу якої включаються представники МНС України, замовника та організації, що виконувала пусконалагоджувальні роботи.
^


До пункту 8.8


Виконання робіт відповідно до гарантійних зобов’язань
На стадії "Виконання робіт відповідно до гарантійних зобов'язань" здійснюються роботи з усунення відмов програмно-технічних засобів, виявлених при експлуатації Локальної системи протягом встановлених відповідним договором гарантійних строків.
^ Технічне обслуговування Локальної системи
Технічне обслуговування виконується відповідно до експлуатаційної документації, що поставляється разом із програмно-технічними засобами та засобами вимірювальної техніки.

Профілактичні роботи з обслуговування устаткування складових Локальної системи проводяться не рідше ніж один раз на квартал.

Профілактичні роботи з обслуговування спеціалізованих програмних засобів складових Локальної системи проводяться не рідше ніж один раз на місяць.

Для контролю проведення технічного обслуговування на ПНО має бути розроблений план-графік технічного обслуговування, результати якого фіксуються в журналі обліку робіт з технічного обслуговування та виявлених несправностей.

Для забезпечення безперервної роботи Локальну систему має бути забезпечено необхідним резервом технічних засобів, що передбачено проектною документацією.

Для забезпечення єдності, заданої точністю вимірювань, необхідно вчасно проводити метрологічну повірку засобів вимірювальної техніки відповідно до регламенту.


Начальник Державної інспекції

цивільного захисту та техногенної безпеки о/п В.Ф. Стоєцький


Додаток 1


^ КАРТКА ОБ’ЄКТА (рекомендована форма)


______________________________________________________,

розташованого у _________________ _____________________ р-ні ________________ обл.

за адресою: вул. _______________, _____.


і який належить

«________________________________________________»

(юридична особа)


№ ПНО в Державному реєстрі ___________________________


1

^ ДОВІДКОВІ ВІДОМОСТІ ПРО ВЛАСНИКА ПОТЕНЦІЙНО НЕБЕЗПЕЧНОГО ОБ’ЄКТА (ПНО)

1.1

Повна назва потенційно небезпечного об’єкта (ПНО)




1.1.1

скорочена назва ПНО




1.2

Місце знаходження ПНО:

1.2.1

область, АР Крим




1.2.2

район області, район АР Крим




1.2.3

місто




1.2.4

район міста




1.2.5

населений пункт (селище, смт тощо)




1.2.6

вулиця, № будинку




1.2.7

поштовий індекс




1.3

Відповідальна особа ПНО (юридична):




1.3.1

місце знаходження юридичної особи (адреса, поштовий індекс)




1.3.2

телефон




код




електронна адреса




1.4

Керівник (посада, прізвище, ініціали)




1.4.1

телефон




код




електронна адреса




1.5

Ідентифікаційний код юридичної особи (за ЄДРПОУ)

























1.6

Ідентифікаційний код фізичної (підприємця)































1.7

Код виду економічної діяльності (КВЕД) за ДК 009




1.8

Форма власності за ДК 001




1.9

Відомча належність (назва органу управління)

1.9.1

центральний орган виконавчої влади




1.9.2

місцевий орган виконавчої влади




1.9.3

інші органи управління




1.10

Галузь промисловості







2

^ ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ПНО

2.1

Площа, тис. кв. м




2.2

Вартість основних фондів, млн. грн.




2.3

Загальна чисельність працівників, осіб:

2.3.1

проектна




2.3.2

фактична




2.3.3

у найбільшій зміні




2.4

Рік уведення в експлуатацію




2.5

Санітарно-захисна зона підприємства, м




2.6

Категорія з цивільної оборони




2.7

Група небезпечності об’єкта




2.8

Ступінь хімічної небезпеки (І, ІІ…)




2.9

Географічні координати ПНО

2.9.1

довгота:

градусів




хвилин




секунд

ПнШ

2.9.2

широта:

градусів




хвилин




секунд

СД

2.10

^ Потужність виробництва

№ з/п

Номенклатура основної продукції / послуг

Потужність виробництва (на рік)

одиниця виміру

проектна

фактична













































































































3

^ ВІДОМОСТІ ПРО ВНЕСЕННЯ ПНО ДО ДЕРЖАВНИХ (ГАЛУЗЕВИХ) РЕЄСТРІВ (КАДАСТРІВ)

№

з/п

Назва реєстру (кадастру)

Найменування небезпечного об’єкта (ОПН, тощо)

Реєстраційний номер

Дата

реєстрації

















































4

^ НЕБЕЗПЕЧНІ ПРИРОДНІ УМОВИ

НАЯВНІСТЬ (+/-)

4.1

Геофізично небезпечні явища (землетруси, сейсмічність)




4.2

Геологічно небезпечні явища (зсуви, обвали, просідання тощо)




4.3

Гідрогеологічно небезпечні явища (повені, дощові паводки, селі, підтоплення тощо)




4.4

Морські гідрологічно небезпечні явища (сильні хвилі, припай тощо)




4.5

Пожежі (лісові, степові, торф'яні тощо)







5

ОСНОВНА СИРОВИНА, продукцІЯ, ДОПОМІЖНІ МАТЕРІАЛИ

№

з/п

Найменування

Клас небезпеки за ГОСТ 12.1.007

(1, 2, 3, 4)

Небезпечність (так, ні)

Мак­симальна кількість, т

Порогова кількість,

т

ток­сична

вибухо­пожежна

радіацій­на

інша

1

Продукція

1.1




еще рефераты
Еще работы по разное
© РОНЛ.орг 2000-2026 По всем вопросам обращаться на эту почту: admin@ronl.org