Реферат: Програма, методичні вказівки І контрольні завдання з дисципліні " Безпека життєдіяльності" для студентів всіх спеціальностей заочної форми навчання Всі цитати, цифровий, фактичний

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ І СПОРТА УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ

До друку і в світ дозволяю

Проректор з навчальної

та методичної роботи
В.В. Семенець

“------“------------------------------2011 р.


ПРОГРАМА, МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ І КОНТРОЛЬНІ

ЗАВДАННЯ З ДИСЦИПЛІНІ “ Безпека життєдіяльності”

для студентів всіх спеціальностей заочної форми навчання


Всі цитати, цифровий, фактичний

матеріал та бібліографічні відомості

перевірені


Зауваження рецензії враховані


Упорядники: Б.В. Дзюндзюк

В. А. Айвазов Затверджено кафедрою

Н.Л. Березуцька охорони праці

Т.Є. Стиценко

Протокол № від

р.


Відповідальний за випуск Б.В. Дзюндзюк


Харків 2011


ЗМІСТ



Загальні положення……………….……………………………… .5

Мета та задачі дисципліни. ………………………………….…….5

Робоча програма дисципліни ……………………….…………...6

Методичні вказівки студентам…………………………………….7

Індивідуальні контрольні завдання ……………….……………10



^ 1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


У сучасному світі потенційно небезпечними є усі процеси створення і перетворення матеріальних ресурсів, використання енергії, переробки інформації. Також на життя людини з "завидною регулярністю" негативно впливають природні катаклізми. Характерною рисою сьогоднішнього дня є як збільшення числа нещасних випадків і катастроф, так і зростання їх негативних наслідків.

На початку третього тисячоліття абсолютно несподіваним для людства стало різке збільшення ролі терористичних актів, про що переконливо підтвердили трагічні події 11 вересня 2001 р. в США.

Сучасний стан безпеки життєдіяльності (БЖД) людини в Україні не можна охарактеризувати як задовільний .за даними Державного комітету статистики в країні щорічно помирає сотні тисяч людей в працездатному віці, рівень смертності в Україні найбільший в Європі, а середня тривалість життя скорочується і не перевищує 70 років у чоловіків і 75 у жінок;

за даними Міністерства охорони здоров'я до 75% молоді у віці 18 років мають різні патології.

Не можна не звертати уваги і той факт, що кожен регіон України характеризується своїм "набором" небезпек, обумовлених географічним положенням, розподілом і профілем продуктивних сил. За даними Міністерства з питань надзвичайних ситуацій і справ захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи близько 80% населення України проживає в потенційно небезпечних зонах, а саме:

у народному господарстві країни функціонує більше 1500 хімічно небезпечних об'єктів (найбільш небезпечні Одеський припортовий завод, Первомайский химкомбинат та ін.), в зоні розміщення яких проживає більше 22 млн. чоловік, і по Україні проходить близько 830 км аммиакопроводів;

у України понад 1200 вибухо пожежонебезпечних об'єктів, на яких є понад 13,6 млн.тонн вибухо пожежонебезпечних речовин, експлуатується близько 6 тыс.км нафтопроводів і 16,7 тыс.км газопроводів;

у країні 5 АЕС (діючі Запорізька, Рівеньска, Хмельницька, Південно-українська і закрита Чорнобильська) - небезпеку "мирного атома" продемонструвала Чорнобильська катастрофа 1986 р.;

сейсмічна небезпека існує в Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Одеській областях і в Республіці Крим ;

у південній частині України (акваторії Азовського моря в районі Керченського півострова в Чорного моря в районі Севастополя) локалізований грязьовий вулканізм і виверження грязьових вулканів завдає матеріального збитку і збиток довкіллю (виділення пари ртуті);

у Карпатах, Криму, на правому березі Дніпра можливі обвали, осипи, сіли, об'єм винесення яких може складати 10-100 тис. м3;

практично на всій території країни можуть бути сильні дощі, град, морози і снігопади, вітер, смерчі, природні пожежі, повені.

Відсутність централізованого державного фінансування заходів щодо БЖД, певна економічна нестабільність, пошук політичних альтернатив не дозволяють підтримувати на необхідному рівні безпеку громадян країни. Законодавчі документи створили, в основному, правове поле для захисту життя і здоров'я людини в усіх сферах його діяльності, але механізми реалізації багатьох законів відсутні або не функціонують в належній мірі.

Зростання числа потерпілих і тяжкості їх ушкоджень вимагає вивчення питань БЖД на різних етапах навчання, в першу чергу - у вищих учбових закладах.

БЖД - це область науково-практичної діяльності, спрямована на вивчення закономірностей виникнення небезпек, їх властивостей, наслідків впливу на людину, основ захисту її здоров'я і життя, середовища проживання, на розробку і реалізацію засобів і заходів щодо створення і підтримки здорових і безпечних умов життя і діяльності.

Нормативна учбова дисципліна "Безпека життєдіяльності" - це інтегрована дисципліна гуманітарно-технічного напряму, що формує понятійний, теоретичний і методологічний апарати, необхідні для вивчення надалі питань охорони праці, захисту довкілля, цивільного захисту, тощо. Програма, методичні вказівки і контрольні завдання розроблені на основі "Типової навчальної програми нормативної дисципліни «безпека життєдіяльності» для вищих навчальних закладів для всіх спеціальностей за освітньо-кваліфікаційними рівнями «молодший спеціаліст», «бакалавр», яка затверджена Міністерством освіти і науки, молоді та спорту 23 лютого 2011 р.

При вивченні дисципліни БЖД необхідно виділити систему "Людина - Машина - Середовище" ("Ч-М-С") і далі вирішувати три основні задачі:

виконати индентификацию і квантифікацію небезпек і відповідних чинників небезпек;

вибирати принципи, методи і засоби захисту від небезпек;

розробити заходи щодо пом'якшення і ліквідації наслідків дії небезпек на людину і довкілля в умовах побуту, виробництва і в НС.

Матеріал дисципліни заснований на фундаментальних і спеціальних дисциплінах (математика, фізика, електротехніка та ін.).

Об'єм дисципліни - 45 годин, з яких лекцій - 4 години, лабораторних робіт - 4 години, самостійна робота - 37 годин. Можливі зміни в розподілі часу по видах занять. Самостійне вивчення матеріалу рекомендується проводити з урахуванням цих вказівок. Також необхідно виконати контрольне завдання.

Після вивчення дисципліни БЖД студенти здають залік.


^ 2 МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ


2.1. Мета вивчення дисципліни полягає у набутті студентом компетенцій, знань, умінь і навичок для здійснення професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику виникнення техногенних аварій й природних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання, а також формування у студентів відповідальності за особисту та колективну безпеку.


^ 2.2. Завдання вивчення дисципліни передбачає опанування знаннями, вміннями та навичками вирішувати професійні завдання з обов’язковим урахуванням галузевих вимог щодо забезпечення безпеки персоналу та захисту населення в небезпечних та надзвичайних ситуаціях і формування мотивації щодо посилення особистої відповідальності за забезпечення гарантованого рівня безпеки функціонування об’єктів галузі, матеріальних та культурних цінностей в межах науково-обґрунтованих критеріїв прийнятного ризику.

Засвоївши дисципліну «Безпека життєдіяльності» майбутні бакалаври (молодші спеціалісти) повинні володіти сукупністю загальнокультурних та професійних компетенцій з питань безпеки життєдіяльності у відповідних напрямах підготовки для вирішення професійних завдань, пов’язаних із гарантуванням збереження життя та здоров’я персоналу ОГ в умовах небезпечних і надзвичайних ситуацій.

В результаті вивчення дисципліни «Безпека життєдіяльності» бакалаври (молодші спеціалісти) у відповідних напрямах підготовки повинні мати такі головні загальнокультурні та професійні компетенції.

Загальнокультурні компетенції охоплюють:

культуру безпеки і ризик-орієнтоване мислення, при якому питання безпеки, захисту й збереження навколишнього середовища розглядаються як найважливіші пріоритети в житті й діяльності;

знання сучасних проблем і головних завдань безпеки життєдіяльності та вміння визначити коло своїх обов’язків з питань виконання завдань професійної діяльності з урахуванням ризику виникнення небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання;

вміння оцінити середовище перебування щодо особистої безпеки, безпеки колективу, суспільства, провести моніторинг небезпечних ситуацій та обґрунтувати головні підходи та засоби збереження життя, здоров’я та захисту працівників в умовах загрози і виникнення небезпечних та надзвичайних ситуацій;

здатність приймати рішення щодо безпеки в межах своїх повноважень.

Професійні компетенції за видом діяльності охоплюють:

виробничо-технологічна діяльність:

здатність орієнтуватися в основних методах і системах забезпечення техногенної безпеки, обґрунтовано вибирати відомі пристрої, системи та методи захисту людини і природного середовища від небезпек;

вміння обґрунтувати та забезпечити виконання комплексу робіт на об’єкті з попередження виникнення надзвичайних ситуацій, локалізації та ліквідації їхніх наслідків;

організаційно-управлінська діяльність:

здатність орієнтуватися в основних нормативно-правових актах в області забезпечення безпеки;

знання організаційно-правових заходів забезпечення безпечної життєдіяльності та вміння обґрунтувати та забезпечити виконання у повному обсязі заходів з колективної та особистої безпеки;

вміння забезпечити координацію зусиль виробничого колективу в попередженні виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків;

проектно-конструкторська діяльність:

вміння ідентифікувати небезпечні чинники природного та техногенного середовищ і віднайти шляхи відвернення їхньої ураженої дії використовуючи імовірнісні структурно-логічні моделі;

вміння оцінити безпеку технологічних процесів і обладнання та обґрунтувати заходи щодо її підвищення;

вміння обґрунтувати нормативно-організаційні заходи забезпечення безпечної експлуатації технологічного обладнання та попередження виникнення надзвичайних ситуацій;

контрольно-консультативна діяльність:

оцінювати стан готовності підрозділу до роботи в умовах загрози і виникнення НС за встановленими критеріями і показниками та надавати консультації працівникам організації (підрозділу)щодо підвищення його рівня;

здатність аналізувати механізми впливу небезпек на людину, визначати характер взаємодії організму людини з небезпеками середовища існування з урахуванням специфіки механізму токсичної дії небезпечних речовин, енергетичного впливу та комбінованої дії вражаючих факторів;



^ 3 РОБОЧА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ


3.1 Лекційні заняття і розділи дисципліни, пропоновані для самостійного вивчення
^ Тема 1. Безпека життєдіяльності, як наукова дисципліна.
Історія виникнення напрямку - безпека життєдіяльності й етапи його розвитку.

Методологічні основи безпеки життєдіяльності. Основні поняття безпеки життєдіяльності, мета й завдання БЖД. Аксіоми БЖД, основні терміни й визначення. Культура безпеки як елемент загальної культури, що реалізує захисну функцію людства. Сучасний стан безпеки життєдіяльності


Тема 2. Людина в системі «Людина-машина-середовище»

Потреби людини й проблема безпеки. Система “Людина-машина-середовище”.  Поняття небезпеки й безпеки. Загальний аналіз ризику і проблем безпеки у системі Л-М-С. Необхідні умови безпеки людини в системі "Людина-машина-середовище”. Сумісність людини з іншими елементами системи "Ч-М-С".


Тема 3. Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку НС.

Таксономія небезпек. Аналіз екзогенних й ендогенних складових ризику. Концепція припустимого ризику. Головні етапи кількісного аналізу та оцінки ризику. Методичні підходи до визначення ризику. Статистичний метод. Метод аналогій. Експертні методи оцінювання ризиків. Розробка ризик-стратегії з метою зниження вірогідності реалізації ризику і мінімізації можливих негативних наслідків. Вибір методів (відмова від ризиків, зниження, передача і ухвалення) та інструментів управління виявленим ризиком. Фізіологічні фактори забезпечення безпеки людини. Психологічні й соціальні основи безпеки людини. Індивідуальний ризик. Соціальний ризик. Соціально-політичні конфлікти з використанням звичайної зброї та засобів масового ураження. Види тероризму, його первинні, вторинні вражаючі фактори.


Тема 4 Техногенні небезпеки та їх наслідки

Класифікація, номенклатура і одиниці виміру. вражаючих факторів фізичної та хімічної дії джерел техногенних небезпек. Фактори радіаційної небезпеки. Джерела радіації та одиниці її вимірювання. Класифікація радіаційних аварій за характером дії і масштабами. Фактори радіаційного впливу на людину. Механізм дії іонізуючих випромінювань на тканини організму. Ознаки радіаційного ураження. Гостре опромінення. Хронічне опромінення. Нормування радіаційної безпеки. Рівні втручання у разі радіаційної аварії. Вимоги до розвитку і розміщення об’єктів атомної енергетики. Чорнобильська катастрофа: події, факти, цифри. Категорії зон радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на ЧАЕС. Режими захисту населення Захист приміщень від проникнення радіоактивних речовин. Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності, здатності до горіння, впливом на організм людини. Характеристика класів небезпеки згідно із ступенем їхньої дії на організм людини. Пожежна безпека. Загальні поняття про основи теорії розвитку та припинення горіння. Етапи розвитку пожежі. Зони горіння, теплового впливу, задимлення, токсичності. Небезпечні для людини фактори пожежі. Вибух. Фактори техногенних вибухів, що призводять до ураження людей, руйнування будівель, споруд, технічного устаткування і забруднення навколишнього середовища. Класифікація об’єктів за їхньою пожежовибухонебезпекою. Показники пожежо вибухонебезпеки речовин і матеріалів. Законодавча база в галузі пожежної безпеки. Основи забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій, Відповідальність за порушення (невиконання) вимог пожежної безпеки. Промислові аварії, катастрофи та їхні наслідки. Рівні виробничих аварій в залежності від їхнього масштабу. Небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях. Вимоги до транспортування небезпечних речовин. Маркування небезпечних вантажів з небезпечними речовинами.


Тема 5. Природні небезпеки, характер і дія їх на людей, тварин, рослини

Біологічні фактори небезпеки. Вражаючі фактори біологічної дії. Характеристика небезпечних патогенних мікроорганізмів: найпростіші, гриби, віруси, рикетсії, бактерії. Пандемії, епідемії, масові отруєння людей. Загальна характеристика особливо небезпечних хвороб (холера, сибірка, чума та ін.). Інфекційні захворювання тварин і рослин. Антропогенний вплив на довкілля та його наслідки. Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ: землетрус, карст, осідання ґрунтів над гірничими виробками, зсув, обвал, ерозія ґрунту. Вражаючі фактори, що ними формуються, характер їхніх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки та навколишнє середовище. Глобальні проблеми людства: глобальна біосферна криза, екологічна криза, ресурсна криза, мирне співіснування, припинення гонки озброєння та відвернення ядерної війни, охорона навколишнього природного середовища, паливно-енергетична, сировинна, продовольча, демографічна, інформаційна, ліквідація небезпечних хвороб. Пожежі у природних екосистемах (ландшафтна, лісова, степова, торф’яна пожежа). Вражаючи фактори природних пожеж, характер їхніх проявів та наслідки. Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності, впливом на організм людини. Характеристика класів небезпеки згідно із ступенем їхньої дії на організм людини. Особливості забруднення місцевості, води, продовольства у разі виникнення аварій з викидом небезпечних хімічних речовин.


Тема 6 Забезпечення безпеки людини

Правове забезпечення безпеки життєдіяльності. Правові норми які забезпечують захист людини в НС; Сутність і особливості оперативного управління за умов виникнення НС. Міські, заміські, запасні та пересувні пункти управління в НС. Спеціально уповноважений керівник та штаб з ліквідації НС. Сили і засоби постійної готовності. Загальна характеристика рятувальних робіт. Головні положення про навчання персоналу підприємств, установ і організацій діям та способам захисту в разі виникнення НС та аварій. Система інструктажів. Програми підготовки населення до дій у НС. Спеціальні об’єктові навчання і тренування. Функціональне навчання керівних працівників і фахівців, які організують та здійснюють заходи у сфері цивільного захисту. Розслідування та облік побутових нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві. Підвищення технологічної безпеки виробничих процесів та експлуатаційної надійності об’єктів, підготовка об’єктів економіки і систем життєзабезпечення до роботи в умовах НС. Компенсаційні та регламентні норми: пільги, резервування джерел постачання, матеріально-технічних і фінансових ресурсів, страхування, спеціальні виплати, норми цивільної, адміністративної відповідальності та процедури їхнього застосування. Порядок інформації людей про ймовірність виникнення НС; Здійснення карантинних та інших санітарно-протиепідемічних заходів. Технічні засоби і способи проведення дезактивації, дегазації та дезінфекції території, техніки, транспорту, будівель, приміщень, одягу, взуття і засобів захисту, продовольства, води, продовольчої сировини і фуражу. Дезактивуючи, дегазуючи та дезінфікуючи розчини.


Розподіл часу на лекційні заняття (Лк), лабораторні роботи (Лр) і самостійне вивчення (См) приведений в таблиці 3.1.

Розподіл часу на лекційні заняття (Лк), лабораторні роботи (Лр) і самостійне вивчення (См) приведений в таблиці 3.1.


Таблиця 3.1 – Розподіл часу на вивчення дисципліни

Номер теми

Найменування теми

Об’ем, ч.

Лк.

Лр.

См.

1

Безпека життєдіяльності, як наукова дисципліна.

1

-

3

2

Людина в системі «Людина-машина-середовище»

1

-

10

3

Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку НС.

-

2

16

4

Техногенні небезпеки та їх наслідки

-

2

10

5
^ Природні небезпеки, характер і дія їх на людей, тварин, рослини
-

-

6

6
^ Забезпечення безпеки людини









Усього:

2

4

45



^ 3.2 Лабораторні роботи


Основне завдання лабораторних робіт – дослідження системі «ЛМС» з позицій безпеки людини.

Перелік лабораторних робіт:

1. Дослідження умов праці та відпочинку працівників (л.р. «Роботяга»)

2. Дослідження питань екологічного аудита і моніторингу навколишнього середовища з метою оптимізації екологічної й економічної ситуації в регіоні, з обліком природоохоронних і економічних вимог.(л. р. "Олігарх").


^ 3.3 Рекомендована література

Основна література

3.3.1 Безопасность жизнедеятельности: конспект лекций для студентов всех спеціальностей [Текст]: /Под общ. редакцией Б.В. Дзюндзюк; Харьков- ООО «Компания СМИТ», 2006.-190 с.

3.3.2 Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник [Текст]: / В.В Березуцький [та ін]./ За ред.. проф. В.В. Березуцького. – Х.: Факт, 2005. – 348 с.

3.3.3 Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник [Текст]: /Касьянов [та ін];. – Луганськ: ВД СНУ ім. В. Даля, 2006. – 284 с.

3.3.4 Михайлюк В.О., Халмурадов Б.Д. Цивільна безпека: [Текст]: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2008, - 158 с.

3.3.5 Скобло Ю.С., Соколовська Т.Б., Мазоренко Д.І., Тіщенко Л.М., Троянов М.М. Безпека життєдіяльності: [Текст]: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів ІІI-IV рівнів акредитації. – Київ: Кондор, 2003. – 424с.

3.3.6 Безпека життєдіяльності (забезпечення соціальної, техногенної та природної безпеки: [Текст]: Навч. посібник/ В.В. Бєгун, І.М. Науменко - К.: , 2004. – 328с.


Додаткова література

3.3.7 Культура безопасности на ядерных объектах Украины: [Текст]: Учебн. пособие В.В Бегун.. [та ін]. – К. НТУУ КПИ, 2009, -363с.

3.3.8 Заплатинський В. М. Полімовний [Текст]: тлумачний словник з безпеки. Підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 120 с. ISBN 978-911-01-0002-1

3.3.9 Іванова І.В., Заплатинський В.М., Гвоздій С.П. "Безпека життєдіяльності"[Текст]: навчально-контролюючі тести. – Київ: "Саміт-книга", 2005. – 148 с

3.3.10 Пожежна безпека будівель та споруд. [Текст]: Навчальний посібник / Н.І Кулешов. [та ін] – Харків, 2004. – 271 с

3.3.10. Надзвичайні ситуації. Основи законодавства України. [Текст]: – К., 1998. – 544 с.

3.3.11. Павленко А. Р. Компьютер и здоровье. Решение проблемы. [Текст]: 3-е изд., перераб. и доп. – К.: "Основа", 1998. – 152 с.


4. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩРДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

^ 4.1. Безпека життєдіяльності, як наукова дисципліна.

Необхідно ознайомитися з історією БЖД і чітко зрозуміти, що БЖД - це область науково-практичної діяльності людини і учбова дисципліна одночасно. Слід зрозуміти мету і завдання дисципліни.

Життєдіяльність - це процес існування і самореалізації індивіда в єдності його життєвих потреб і можливостей. Рекомендується побудувати "трикутник потреб", розташувавши на верхньому рівні духовні потреби, на середньому - соціальні, а в основі - життєво необхідні або індивідуальні потреби.

БЖД - це не лише потреба, але і економічно вигідні дії. Слід розглянути збитки і механізм їх виникнення для конкретної людини, фірми, суспільства в цілому при порушенні БЖД.

Центральне місце в БЖ займають поняття "небезпека", "чинник небезпеки", "джерело небезпеки", "безпека" і аксіома потенційної небезпеки, яка свідчить, що, - будь-яка діяльність потенційно небезпечна. Необхідно чітко засвоїти ці поняття і аксіоми БЖД.

Вивчаючи чинники небезпеки, передусім, слід мати на увазі, що:

чинники небезпеки класифікуються по небезпеках, часі прояву негативних наслідків, характері дії, збитку, що завдається, сфери прояву;

чинники небезпеки є причиною виникнення нещасного випадку; захворювання; катастрофи;

дія чинників небезпеки на людину і довкілля може носити імовірнісний і детермінований характер;

чинники небезпеки умовно діляться на небезпечні, шкідливі, вражаючі і, залежно від дії на людину можуть бути фізичними, хімічними, біологічними і психофізіологічними;

дія декількох чинників небезпеки може мати синергетичний і антагоністичний характер.

Слід розглянути таксономію і номенклатуру небезпек, зважаючи на зміни в системі "Л-М-С", як відхилення від умов, що склалися в ході тривалої еволюції, розташування джерела небезпеки, час існування реальної небезпеки, можливість дії на певну кількість людей і масштабність небезпек.

При вивченні небезпек необхідно навчитися проводити їх якісний і кількісний аналізи.


4.2. Людина в системі «Людина-машина-середовище»


Розглядаючи людину в безперервній обмінній взаємодії з довкіллям, необхідно виділити систему "Л-М-С", в якій, :

складові елементи - це "людина", "машина", "середовище";

зв'язки між елементами - це вплив "людини" на "середовище", вплив "середовища" на психофізіологічний стан (ПФС) "людини", вплив "середовища" на дії "людини", вплив "середовища" на роботу "машини", вплив "машини" на ПФС "людини" та ін.

При вивченні системи "Л-М-С" необхідно "людину" представляти трьома складовими: Л1 - людина, що виконує певні дії, Л2 - людина, що впливає на середовище, як біологічний об’єкт ; Л3 - людина, що відбиває власне ПФС. Основні характеристики системи "Л-М-С" :

будь-яка система "Л-М-С" створюється людиною і його довкіллям, яке може включати устаткування, сировину, предмети побуту та ін.;

система "Л-М-С" має цілісність, її елементи служать досягненню єдиної мети;

система "Л-М-С" може включати комплекс функціонально і ієрархічно пов'язаних різнорідних елементів і підсистем;

зміна стану одного з елементів або підсистем в системі "Ч-М-С" тягне зміну стану інших елементів і підсистем;

у побутовій сфері і техносфері головну роль грає людина, а в біосфері - усі елементи системи рівнозначні;

поведінка системи "Л-М-С" і її елементів може мати детермінований і імовірнісний характер, що визначається динамізмом довкілля і психофізіологічними особливостями людини;

елементи системи "Л-М-С" знаходяться в "ігровій ситуації" - людині доводиться приймати рішення, вибираючи певну стратегію.

Система "Л -М-С" може включати людину, колектив, общину, суспільство в цілому і при цьому необхідно враховувати зв'язки між людьми. Взаємодія людей залежить від колективу (виробничий, по місцю проживання, спортивна команда та ін.), від споріднених стосунків, освіти, соціального статусу, політичних і релігійних переконань.

Важливо правильно визначити рівень системи "Л-М-С". Залежно від поставленої мети слід виділяти систему "Л-М-С" робочого місця, приміщення, об'єкту, населеного пункту, регіону, країни, людства в цілому. Якщо система "Л-М-С" буде обмеженою, то можна "втратити" джерела небезпек, а якщо великою - вивчення системи ускладнюється.

Аналізуючи взаємодію людини з іншими елементами системи "Л-М-С", слід розглянути модель сприйняття і переробки інформації в системі "Л-М-С". Необхідно сформулювати необхідну умову БЖД людини в системі "Л-М-С", виділити інформаційну, біофізичну, енергетичну, пространственно-антропометрическую, технико-эстетическую і соціальну сумісності людини з технікою і середовищем, запропонувати методи, заходи і засоби забезпечення оптимальних умов життєдіяльності людини, колективу, соціуму, людства.


^ 4.3. Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку НС.


Загальний аналіз потрібний для попередньої оцінки небезпеки і проводиться із застосуванням карт загального аналізу. Для оцінки терміновості дій використовується ознака "серйозність(вірогідність(витрати".

Детальний аналіз застосовується для аналізу взаємозв'язки небезпеки і дій, які можуть привести до реалізації небезпеки, проводиться із застосуванням карт детального аналізу. Слід пам'ятати, що кожна карта загального аналізу породжує декілька карт детального аналізу.

При аналізі заходів для зниження небезпеки необхідно вибрати міру і знову виконати детальний аналіз, використовуючи символи: R - небезпека знижується, Е - небезпека усунена, I - небезпека збільшується.

Для визначення логічної структури небезпеки слід вивчити логічні операції "И", "АБО", "НЕ" і правила спрощення логічних виразів. Для побудови логічної структури небезпеки необхідно кожній події присвоїти символ; об'єднати їх за допомогою логічних операцій і отримане вираження спростити.

Вивчаючи кількісні заходи небезпеки, слід чітко засвоїти суть понять "збиток" і "ризик" і підходи до їх оцінки.

Для виміру збитку використовується природна і суб'єктивна шкали. Залежно від мети, часу і виду оцінки збиток може бути реальним і можливим, прямим і непрямим, матеріальним і нематеріальним. При цьому слід пам'ятати, що можливий збиток визначається з урахуванням вірогідності прояву конкретних наслідків при дії небезпек на людину і довкілля.

Ризиком можна описувати випадкові і достовірні події, і слід розрізняти індивідуальний і соціальний ризик. Індивідуальний ризик визначається з урахуванням частоти небажаних наслідків і вірогідності дії небезпеки і може бути фоновим, прийнятним і гранично-допустимим. Соціальний ризик дозволяє судити про масштаби небажаних наслідків і описується F/N -диаграммой.

Для вивчення ризику використовується статистичний, інженерний, експертний, соціологічний методи оцінки.

Необхідно пам'ятати, що для оцінки ризику можна застосовувати приватні заходи кількісної оцінки небезпеки (питома смертність та ін.).

При НС ризик і збиток можна оцінити за допомогою "тришарових карт": 1 шар - розподіл чинників небезпеки з вказівкою їх інтенсивності, потужності та ін.; 2 шар - розподіл людей і елементів довкілля з вказівкою їх уразливості; 3 шар - це результат накладення 1 шару на 2-й. Аналіз 3 шару дозволяє зробити висновки про можливість виникнення ЧС, а також оцінити ризик і можливий збиток при виникненні ЧС.

Для аналізу безпеки зручно використовувати "дерево небезпек" ("дерево причин і подій"). Вивчите: структуру "дерева небезпек", види подій, що створюють "дерево", символи подій, логічні символи, основні правила побудови "дерева небезпек".

Зрозумійте, що "дерево небезпек" можна будувати як знизу-вгору (прямий аналіз), так і згори-вниз (зворотний аналіз) і слід розрізняти події "стан елементу" і "стан системи". "Дерево небезпек" можна будувати на основі логічних функцій небезпеки і, навпаки, по "дереву небезпеки" можна отримати логічну функцію небезпеки. Усі події "дерева відмов" мають свою вірогідність, яка через логічні символи "переноситься" на вірогідність головної події.

При вивченні питань забезпечення безпеки необхідно ввести визначення: "гомосфера", "ноксосфера" і зрозуміти постановку завдання забезпечення БЖД. Далі слід вивчити:

принципи забезпечення БЖ (просторовий або тимчасовий розподіл гомосфери і ноксосферы, нормалізація ноксосферы, зміна гомосфери);

методи: технічні (блокування, герметизації, слабкої ланки, забезпечення недоступності, надійності, екранування), організаційні (захисту часом, захисту відстанню, інформації, нормування, эргономичности, класифікації), управлінські (контролю, відповідальності, стимулювання);

засоби забезпечення безпеки (колективного і індивідуального захисту).

Розглядаючи надійність "машини" в системі "Ч-М-С", необхідно зосвоїти поняття "надійність" і "відмова" (раптова, поступова). Вивчите властивості надійності "машини".

Представляючи "машину" надійності, що складається з елементів, вивчите основні варіанти схем надійності "машини" (послідовне і паралельне з'єднання елементів надійності) і формули для обчислення вірогідності безвідмовної роботи "машини".

При забезпеченні БЖД необхідно застосовувати системний підхід. Не можна розглядати питання БЖД для однієї системи "Л-М-С" : забезпечуючи безпеку в конкретній системі "Ч-М-С", можна завдати шкоди іншим системам або деяким сферам діяльності людини. Це положення є основою концепції прийнятного ризику. Рекомендується побудувати в одній системі координат залежності технічного і соціально-економічного ризиків від витрат на безпеку і виділити область прийнятного ризику.

Вивчаючи соціальні і політичні небезпеки, слідує, передусім, звернути увагу на загальні закономірності їх виникнення. Необхідно виділити:

небезпеки економічної діяльності;

соціальні небезпеки, викликані низьким духовним і культурним рівнем, бродяженням, проституцією, пияцтвом, алкоголізмом, тобакокурением;

соціальні небезпеки, викликані незадовільним матеріальним станом і умовами проживання, до яких слід віднести страйку, повстання, революції;

небезпеки, пов'язані з конфліктними ситуаціями на міжнаціональній, етнічній, расовій, релігійній основі, приділяючи увагу питанням неадекватності оцінки можливих причин виникнення конфліктів;

небезпека тероризму;

політичні небезпеки, пов'язані конфліктами на міжнаціональному і міждержавному рівні, включаючи політичний тероризм, ідеологічні і міжпартійні конфлікти;

небезпеки, пов'язані з духовним пригнобленням;

небезпеки озброєних конфліктів і воєн.

При вивченні соціальних і політичних небезпек необхідно мати зважаючи на, що дуже часто дезинформація являється як джерелом цих небезпек.

Слід вивчити вплив соціальних і політичних небезпек і породжуваних ними небезпечних і шкідливих чинників на людину, системи забезпечення його життєдіяльності і місце існування.


4.4. Техногенні небезпеки та їх наслідки


Вивчаючи техногенні небезпеки, слідує, передусім, звернути увагу на загальні закономірності їх виникнення. Необхідно виділити:

1) небезпеці, що породжують фізичні небезпечні і шкідливі чинники, до яких відносяться, :

небезпеки електричних мереж, приділивши особливу увагу умовам поразки людини електричним струмом;

небезпеки, пов'язані з аномальним штучним освітленням;

небезпеки, пов'язані з техногенними джерелами ультрафіолетового і інфрачервоного випромінювань;

небезпеки, пов'язані з техногенними джерелами вібрації і акустичного випромінювання;

небезпеки, пов'язані з техногенними джерелами вібрації;

небезпеки, пов'язані з техногенними джерелами шуму, ультразвука і інфразвуку;

небезпеки, пов'язані з техногенними джерелами електромагнітних, електричних і магнітних полів;

небезпеки, пов'язані з лазерним випромінюванням;

небезпеки, пов'язані з техногенними джерелами іонізуючого випромінювання;

небезпеки, пов'язані з використанням транспортних засобів і експлуатацією підйомно-транспортного устаткування;

небезпеки, пов'язані з використанням, зберіганням і транспортуванням горючих, легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин і матеріалів;

небезпеки, пов'язані з використанням процесів, які відбуваються при підвищених температурах і/або тиску.

2) небезпеки, що породжує хімічні небезпечні і шкідливі чинники, при цьому слід вивчити класифікацію хімічних небезпечних і шкідливих чинників, розглянути основи токсикології, питання одночасної дії на організм людини декількох хімічних речовин, утямити поняття "Гранично-допустимій концентрації" шкідливих речовин в повітрі, воді і продуктах харчування.

Слід вивчити вплив техногенних небезпек і породжуваних ними небезпечних і шкідливих чинників на людину, системи забезпечення його життєдіяльності і довкілля.

Вивчаючи комбіновані небезпеки, слідує, передусім, звернути увагу на загальні закономірності їх виникнення. Необхідно виділити:

природно-техногенні небезпеки, до яких відносяться кислотні дощі, пилові бурі, зменшення родючості грунтів, виникнення пустель, зсуви, сіли, землетруси і інші тектонічні явища;

природно-соціальні небезпеки, до яких відносяться наркоманія, епідемії, викликані інфекційними захворюваннями, особливо слід виділити венеричні захворювання і СНІД;

соціально-техногенні небезпеки, до яких відносяться професійні травми і захворювання, психічні відхилення і захворювання, викликані виробничою діяльністю, масові психічні відхилення і захворювання, викликані впливом на свідомість і підсвідомість засобів масової інформації і спеціальними технічними засобами, токсикоманія.

Слід вивчити вплив комбінованих небезпек і породжуваних ними небезпечних і шкідливих чинників на людину, системи забезпечення його життєдіяльності і місце існування.

Вивчаючи небезпеки сучасного урбанізованого середовища, слідує, передусім, звернути увагу на загальні закономірності їх виникнення. Необхідно виділити, пов'язані з урбанізацією середовища життєдіяльності людини, небезпечні і шкідливі чинники і причини їх виникнення, а також розглянути особливості поведінки людини в специфічних умовах великих населених пунктів. Рекомендується для кращого засвоєння цих питань розглянути характерні приклади захворювань, травматизму і аварій в умовах міста і міського побуту.

Необхідно вивчити:

основн