Реферат: Міністерство освіти І науки україни національний технічний університет україни “київський політехнічний інститут” аудит І фінансово-управлінський облік
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ
“КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”
АУДИТ І ФІНАНСОВО-УПРАВЛІНСЬКИЙ ОБЛІК
(З ВИКОРИСТАННЯМ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ)
Методичні вказівки
до лабораторних робіт
Київ – 2007
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ
“КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”
АУДИТ І ФІНАНСОВО-УПРАВЛІНСЬКИЙ ОБЛІК
^ (З ВИКОРИСТАННЯМ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ)
Методичні вказівки
до лабораторних робіт
для студентів факультету соціології
спеціальності “Адміністративний менеджмент”
Київ – 2007
Методичні вказівки до лабораторних робіт із дисципліни “Аудит і фінансово-управлінський облік (з використанням комп’ютерних технологій)” для студентів факультету соціології спеціальності “Адміністративний менеджмент” денної та заочної форм навчання / Уклад. О. В. Клименко. – Київ: КПІ, 2006. – с.
Укладач: О. В. Клименко, канд. фіз.-мат. наук, доц.
Відповідальний редактор:
Рецензент: Мінкін О. Ю., доц.
Вступ
У ринкових умовах господарювання ефективність управління підприємством у значній мірі визначається якістю інформаційної бази та ретельністю її аналітичної обробки.
Вирішальним фактором успішного розвитку економіки України в сучасних умовах господарювання є автоматизація бухгалтерського обліку, яка дає можливість спростити повсякденну рутинну роботу бухгалтерії, уникнути помилок при перенесенні облікових даних із одного реєстру до іншого при складанні різних довідок і звітів, підвищити якість, точність, об’єктивність і оперативність інформації для прийняття ефективних управлінських рішень.
Бухгалтерський облік становить основу інформаційного забезпечення управління підприємством. Згідно ст. 3 Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” № 996-XIV від 16.07.1999 року, бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством; фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, які використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Метою ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Програми, які пов’язані з веденням бухгалтерського обліку та формуванням звітності, можна розділити на три групи. Перша група – це великі програмні комплекси для автоматизації роботи бухгалтерій крупних промислових підприємств. Такі програми складаються з взаємопов’язаних модулів для обліку за операціями, які об’єднані центральним модулем. Бухгалтерська інформаційна система великого підприємства створюється на основі автоматизованих робочих місць облікових працівників, які працюють у мережі з централізованим управлінням. Такі програми носять характер індивідуальної розробки, що дуже дорого, або, якщо підприємство придбало готову програму, потребують настроювання на конкретні умови в процесі її впровадження, що також недешево. Друга група – це пакети прикладних програм для малого та середнього бізнесу, це малі та інтегровані системи, які обробляють журнал господарських операцій, визначають обороти та залишки по рахунках, складають оборотний баланс, документи звітності. Програми цієї групи сьогодні користуються на ринку найбільшим попитом і цілком задовольняють вимогам більшості підприємств, оскільки вони відносно недорогі та легко адаптуються до умов конкретного впровадження. Це системи типу “1С Бухгалтерія”, “Галактика”, “Парус” тощо. Третя група – це програми автоматизації окремих ділянок бухгалтерського обліку, тобто автоматизовані робочі місця (АРМ), наприклад, програми типу “Розрахунок заробітної плати”, “Облік матеріалів”, “Облік основних засобів” тощо.
Сучасні програмно-апаратні комп’ютерні системи побудовані на принципах розподіленої обробки даних, що дозволяє працювати з однією базою даних кільком користувачам, тобто є можливість працювати з одним обліковим реєстром декільком бухгалтерам.
Застосування комп’ютерів дозволяє вести аналітичний облік із будь-яким рівнем деталізації та широкою номенклатурою аналітичних об’єктів, водночас як при застосуванні паперових форм обліку, збільшення рівнів деталізації аналітичного обліку вимагає збільшення кількості облікових працівників.
Комп’ютерна техніка сьогодні використовується для аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства. Так, системи “1С Бухгалтерія”, “Галактика”, “Парус” містять у своєму складі мінімальні аналітичні можливості, а саме – розрахунок фінансових коефіцієнтів і співвідношень. Система Platinum містить аналітичні пакети автоматизованої обробки великих обсягів інформації, не тільки бухгалтерського, а й управлінського обліку. Інформаційні системи BAAN, R-3, впроваджуються великими виробничими компаніями та дозволяють не тільки узагальнювати та систематизувати бухгалтерські дані, але й у реальному часі контролювати виробничі процеси. Слід зазначити, що у бухгалтерських і управлінських інформаційних системах, не передбачено складних математичних, статистичних процедур і методів. Для цього існують спеціальні прикладні пакети аналізу, наприклад, пакет Statistica, аналітичний пакет у складі табличного процесора Excel, який працює у середовищі Windows. Excel зручний для проведення кореляційного та регресійного аналізу.
^ Мета викладання дисципліни
Вимоги менеджерів підприємств і державних органів до обліку зростають кожного року. Постійно збільшуються обсяги інформації, яка необхідна для роботи підприємства у сучасних умовах господарювання. Сьогодні ведення ефективного обліку на підприємстві неможливе без використання інформаційних технологій.
Бухгалтерська інформаційна система (БуІС) – це система підтримки прийняття рішень бухгалтером, яка забезпечує функцію обліку при управлінні підприємством, установою, організацією тощо. В БуІС здійснюється збір, реєстрація, обробка та зберігання даних про господарську діяльність підприємства, їх передача користувачам для аналізу та прийняття обґрунтованих рішень.
Головними користувачами бухгалтерської інформації є керівництво та менеджери підприємства, які на основі цієї інформації визначають, аналізують і прогнозують результати діяльності підприємства з метою прийняття управлінських рішень. Крім того існують зовнішні користувачі бухгалтерської інформації (акціонери, інвестори, кредитори, покупці, клієнти, аудитори та інспектори податкової служби), які переслідують надто різні цілі. Так, кредитори (банки та фінансові організації) та контрагенти (постачальники, покупці, підрядники, клієнти, партнери з сумісної діяльності, інвестори) мають знати стан підприємства та перспективи його подальшої діяльності. Державні контролюючі органи (податкові, митні, статистичні, аудиторські) перевіряють виконання підприємствами вимог законодавства у галузях їх компетенції.
Сучасні системи автоматизації обліку включають типові рішення для ведення обліку на підприємствах, в організаціях, установах, і реалізують прийняті схеми бухгалтерського та податкового обліку згідно до чинного законодавства. Одночасно, програми для обліку мають гнучко настроюватись на особливості роботи конкретного підприємства з урахуванням його потреб і змін правових норм.
БуІС мають загальні риси, які властиві всім системам автоматизованої обробки економічної інформації. До загальних принципів побудови та функціонування БуІС відносять:
1) принцип першої особи, який полягає у визначенні права прийняття рішення та порядку відповідальності на різних рівнях управління;
2) системний підхід, який передбачає однократне введення у систему інформації та багаторазове її використання, єдність інформаційної бази та комплексне програмне забезпечення;
3) надійність роботи БуІС за допомогою різних засобів, наприклад, дублювання структурних елементів системи;
4) безперервний розвиток, тобто можливості розширення системи без суттєвих організаційних змін;
5) економічність – вигода від БуІС повинна перевищувати витрати на неї;
6) сумісність – БуІС має враховувати організаційну структуру підприємства, інтереси та кваліфікацію людей, які здійснюють бухгалтерський облік, за умови підготовленості їх до роботи в цій системі.
Для БуІС властиві специфічні принципи, у системі здійснюється інтеграція різних видів обліку (оперативного, бухгалтерського, статистичного, податкового, управлінського) на базі єдиної первинної інформації, при цьому злиття цих видів обліку не відбувається, оскільки кожний виконує свої функції та вирішує свої задачі. В БуІС автоматизовано оброблюється інформація на всіх ділянках обліку.
БуІС – єдине джерело достовірної інформації для реалізації основного принципу будь-якої системи управління, принципу оберненого зв’язку, тобто саме бухгалтерська інформація використовується адміністрацією підприємства для прийняття рішень.
В БуІС використовують автоматизовану форму обліку, яка відповідає вимогам використання обчислювальної техніки та принципам бухгалтерського обліку та звітності.
Програма “1С: Підприємство” з типовою конфігурацією “Бухгалтерський облік для України” є однією з найпоширеніших систем автоматизації бухгалтерського обліку в Україні, вона розроблена з урахуванням Національних стандартів бухгалтерського обліку, відповідає Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції № 291 для його використання та реалізації прийнятих схем бухгалтерського та податкового обліку.
У програмі автоматизовані основні розділи бухгалтерського обліку: банківські та касові операції, облік необоротних активів, запасів, виробництва продукції, валютних операцій, розрахунки з контрагентами та підзвітними особами, розрахунки з заробітної плати, облік витрат, визначення фінансових результатів, розрахунки з бюджетом тощо.
Відповідно до нормативних актів у галузі оподаткування у програмі реалізовані такі можливості: облік валових витрат і доходів із автоматичним визначенням “першої події”, облік балансової вартості основних засобів, облік балансової вартості валюти, можливість автоматичного формування податкових накладних, облік ПДВ за вхідними податковими накладними.
Програма здійснює автоматизовану підготовку будь-яких первинних документів: платіжних доручень, рахунків, прибуткових і видаткових касових ордерів, накладних, вимог, довіреностей, податкових накладних, книг придбання та продажу тощо, а також їх друк і пошук за різними критеріями: номером, датою, сумою, контрагентом.
Програма включає набір стандартних звітів, які дозволяють бухгалтеру отримати інформацію за довільний період, у різних розрізах і з необхідною мірою деталізації, а саме: звіти з синтетичного обліку (оборотно-сальдову відомість, шахову відомість, головну книгу, журнал-ордер і відомість за рахунком); аналіз рахунку за період, за датами; картку рахунку, а також звіти з аналітичного обліку (оборотно-сальдову відомість за рахунком у розрізі об’єктів аналітичного обліку); аналіз рахунку у розрізі об’єктів аналітики; аналіз об’єкта аналітики за рахунками; картку операцій за об’єктом аналітики. Також програма включає форми бухгалтерської та податкової звітності.
Рух засобів підприємства обліковується у вигляді операцій і проводок. Операція може містити кілька проводок. Проводка не існує відокремлено від операції. Будь-які події на підприємстві, відображаються у документах, які використовуються у програмі. Як правило, вони співпадають із реальними документами. Результати аналізу бухгалтерських підсумків і рух засобів представляються у вигляді звітів.
У програмі використовуються три способи реєстрації господарських операцій:
1) ^ Використання настроєних документів. Вводиться первинний документ, бухгалтерські проводки формуються автоматично.
Програма “1С: Підприємство” дозволяє за допомогою документів автоматизувати такі облікові процедури:
рух безготівкових коштів;
касові операції;
купівля, продаж, перерахунок іноземної валюти;
розрахунки з підзвітними особами;
нарахування і виплата заробітної плати;
одержання запасів від постачальників;
отримання послуг від сторонніх організацій;
внутрішнє переміщення, переоцінка та списання запасів;
калькуляція собівартості продукції;
списання матеріалів у виробництво;
оприбуткування готової продукції;
реалізація продукції, товарів, робіт і послуг;
отримання, введення в експлуатацію, нарахування зносу, модернізація та ліквідація основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів;
введення в експлуатацію, аналітичний облік за місцями використання та списання малоцінних швидкозношуваних предметів;
закриття звітного періоду та визначення фінансового результату.
Наприклад, документи у послідовності “^ Счёт входящий” (надійшов рахунок від постачальника); “Платёжное поручение”, “Банковская выписка” (здійснено оплату в банку); “Приходная накладная” (оприбутковано вантаж від постачальника); “Запись книги приобретения” (прийнято податкову накладну від постачальника) автоматично сформують усі необхідні проводки для відображення в обліку взаєморозрахунків із постачальником, оприбуткування вантажу на склад, віднесення суми ПДВ на податковий кредит із ПДВ, а собівартість вантажу – на валові витрати. Буде також надруковано усі потрібні первинні документи.
2) ^ Бухгалтерські проводки вводяться вручну до журналу операцій, якщо немає необхідного документу.
Структура запису проводки: номер проводки всередині операції, код рахунку, який дебетується, субконто (об’єкт аналітичного обліку), які пов’язані з рахунком, код рахунку, який кредитується, субконто, які пов’язані з рахунком, який кредитується, вид валюти та її курс, кількість субконто, сума проводки у валюті, опис змісту проводки, сума проводки у гривнях, двозначний номер журналу (цифри та літери), який використовується для відбору проводок за цією ознакою. Якщо на рахунку ведеться валютний або кількісний облік, то суми проводок обчислюються автоматично.
3) Для автоматизації введення вручну бухгалтерських проводок передбачено механізм типових операцій.
Типові операції – це операції, які найчастіше використовуються на підприємстві. Користувач один раз створює шаблон типової операції, а потім користується ним при введенні інших, подібних операцій.
Лабораторні роботи
^ Лабораторна робота № 1 Знайомство з Планом рахунків Теоретичні відомості
Структура Плану рахунків. План рахунків – це систематизований перелік рахунків, які використовуються в обліку. Робота з планом рахунків здійснюється через меню Операции - План счетов. Кожен рахунок у плані рахунків має такі реквізити та позначки:
Піктограма у вигляді букви “Т”.
Жовтий колір означає, що облік за даним рахунком ведеться тільки у розрізі субрахунків, синій колір означає субрахунок рахунку, червоний прапорець на піктограмі означає, що рахунок чи субрахунок можна редагувати тільки у режимі конфігурації.
Код, тобто номер рахунку чи субрахунку.
Можна швидко знайти потрібний рахунок у плані рахунків, якщо його код набрати на клавіатурі, та убрати код рахунку з рядка пошуку клавішею Esc
Найменування рахунку.
Колонка ”В”.
Наявність “+” означає ведення валютного обліку. Програма “1С: Підприємство” дозволяє вести валютний облік за кількома видами валют, для кожної валюти відкривається окремий субрахунок. Можливість ведення валютного обліку на рахунку задається на етапі конфігурації. Список валют зберігається у довіднику “Валюти”. Кратність показує за яку суму валюти дають вказану у курсі кількість гривен. Якщо для рахунку заданий валютний облік, то при введенні проводки програма буде вимагати вид та суму валюти, а суму проводки розрахує автоматично (множенням суми валюти на курс валюти на дату операції).
Колонка “К”.
Наявність “+” означає ведення кількісного обліку, що необхідно для отримання повнішої інформації про деякі об’єкти аналітичного обліку. Наприклад, необхідно знати не тільки, які товари знаходяться на складі підприємства, але і їх кількість. При введенні операції за рахунком із заданим кількісним обліком, програма буде вимагати введення кількості, а суму проводки розрахує автоматично множенням ціни за одиницю на кількість. Можливість ведення кількісного обліку на рахунку задається на етапі конфігурації
Колонка “З”, наявність “+” означає позабалансовий рахунок.
Колонка “А” вказує вид рахунку по відношенню до балансу:
А – активний,
П – пасивний,
АП – активно-пасивний.
субконто 1, субконто 2, субконто 3.
Ведення аналітичного обліку. Програма “1С: Підприємство” надає користувачу можливість ведення аналітичного обліку. Субконто рахунку є одним із основних понять аналітичного обліку в системі “1С: Підприємство”. Субконто групуються за видами. Наприклад, конкретний постачальник (субконто) входить у групу контрагенти (вид субконто). Якщо на рахунку (субрахунку) передбачається ведення аналітичного обліку, то до нього прикріплюються один чи декілька видів субконто. Аналітичний облік, який базується на декількох видах субконто за одним рахунком, має декілька розрізів надання інформації. Наприклад, для рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” може бути визначено ведення аналітичного обліку за двома видами субконто “Контрагенти” та “Замовлення”. Можливі види субконто задаються на етапі конфігурації системи. Кнопка Субконто дозволяє відкрити вікна довідників, яким відповідає субконто виділеного рахунку. Довідники бухгалтер заповнює самостійно.
^ Друк Плану рахунків. Для друку Плану рахунків використовують кнопку Печать. Натиснувши на неї, попередньо розтягнувши на весь екран план рахунків, можна отримати список рахунків. При цьому на панелі інструментів чи в меню Файл – Печать стає активною кнопка Печать. Стандартні звіти можна відкрити за виділеним рахунком за допомогою кнопки Отчёт, яка знаходиться внизу у вікні плану рахунків.
^ Занесення нового рахунку у План рахунків. У План рахунків можна занести новий рахунок, натиснувши кнопку Новая строка чи клавішу Insert; у відкриту форму заповнення рахунку треба ввести код, найменування, вид і субконто рахунку. На запит “Счёт будет иметь субсчёта” відповідь Нет означає, що рахунок підпорядкований відповідному рахунку. Піктограма синього кольору у вигляді “Т” без прапорця означає, що даний рахунок введений у режимі “1С: Підприємство”. Кнопкою Изменить можна відкрити форму заповнення рахунку та внести при необхідності зміни.
^ Огляд журналу операцій. Кнопка Просмотр дозволяє проглянути форму заповнення рахунку, але курсор у цьому режимі відсутній.
Вилучення об’єкту. Кнопка Пометить на удаление буде активною, якщо виділити рахунок, який введений у режимі “1С: Підприємство”, та неактивна у разі виділення будь-якого рахунку, який був введений у режимі конфігурації (див. лабораторну роботу № 4).
^ Представлення плану рахунків без субрахунків. Представити План рахунків без субрахунків можна виділивши будь-який рахунок і натиснувши кнопку Установка (отключение) вывода списка по группам. Натиснувши цю кнопку ще раз, отримаєте повний план рахунків.
Допоміжні рахунки 1С: Крім рахунків і субрахунків, визначених нормативними документами, у План рахунків програми “1С: Підприємство” введені деякі допоміжні рахунки. Так, сума валових доходів і витрат накопичується на рахунках “ВД” (валові доходи) та “ВР” (валові витрати); сума балансової вартості основних засобів – на рахунках “ОС1”, “ОС2”, “ОС3”, “ОС4” відповідно для першої, другої, третьої та четвертої груп основних фондів. Надалі програма має можливість звертатися до залишків на рахунку відповідної групи основних фондів для розрахунку суми амортизації і віднесення цієї суми на валові витрати. А обороти за рахунком “ВР” дозволяють автоматично заповнювати відповідні рядки у Декларації про прибуток та її додатках.
Завдання
Прогляньте План рахунків і визначте, які види субконто прив’язані, наприклад, до рахунків: 20 “Виробничі запаси”, 30 “Каса”, 66 “Розрахунки за виплатами працівникам”. Наведіть приклади позабалансового, активного, пасивного, активно-пасивного рахунку. Визначте, за яким із позабалансових рахунків ведеться кількісний облік. Визначте, за якими рахунками та субрахунками може вестися валютний облік. Відкрийте друковану форму Плану рахунків. Розверніть План рахунків на весь екран. Наведіть приклади рахунків, за якими облік ведеться тільки у розрізі субрахунків.
Створіть у Плані рахунків новий рахунок КВ “Каса взаємодопомоги“ з двома субрахунками КВ1 ”Каса в гривнях” і КВ2 ”Каса у валюті”, створіть два субрахунки третього порядку КВ21 ”Каса в USD” та КВ22 “Каса в €”.
^ Технологія виконання завдання. У вікні плану рахунків натисніть кнопку Insert, введіть код рахунку КВ, у полі Наименование – Каса взаємодопомоги, включіть режим Количественный (встановіть прапорець), поставте точку в полі Активный, в полі Субконто 1 – Наши денежные счета, натисніть ОК, на повідомлення „Счёт будет иметь субсчета” відповісти „Нет”. Рядок рахунку КВ “Каса взаємодопомоги“ з синьою піктограмою у вигляді „Т” появився в Плані рахунків.
Створіть субрахунок КВ1 ”Каса в гривнях”, скопіювавши рахунок КВ “Каса взаємодопомоги“: виділіть рядок КВ “Каса взаємодопомоги“, виконайте команду Действия – Копировать, введіть код рахунку КВ1, у полі Наименование – ”Каса в гривнях”, включіть режим Количественный (встановіть прапорець), поставте точку в полі Активный, в полі Субконто 1 – Наши денежные счета, натисніть ОК, на повідомлення „Счёт будет иметь субсчета” відповісти „Нет”. Рядок рахунку КВ1 “Каса в гривнях“ із синьою піктограмою у вигляді „Т” появився в Плані рахунків.
^ Лабораторна робота №2 Робота з константами Теоретичні відомості Константи в системі “1С: Підприємство” використовуються для зберігання інформації, яка, здебільшого, рідко змінюється у процесі функціонування системи. Зручність використання констант полягає у тому, що в них один раз заноситься будь-яка інформація, яка потім може багаторазово використовуватись при проведенні розрахунків, формуванні документів і різноманітних звітів.
^ Огляд списку констант. Викликати список констант на екран можна через Операции – Константы головного меню або кнопкою в панелі інструментів 1С, якщо вона є.
Список констант відкривається в окремому вікні зі своєю панеллю інструментів, у якій є такі кнопки:
- «История (F5)»
- «Записать»
- «Описание»
Назва кнопки «спливає», якщо «наїхати» на неї покажчиком «мишки».
Вікно списку констант являє собою таблицю, яка складається з трьох граф:
Код – код константи (коротке найменування константи), використовується при програмування в 1С;
Наименование – повне найменування константи (її «фізичний» зміст);
Значение – значення константи, яке використовується при веденні бухгалтерського обліку в 1С.
У режимі „1С: Підприємство” можна редагувати тільки значення констант безпосередньо у списку, всі інші зміни виконуються у режимі конфігурації. Бухгалтер, який працює в режимі «1С:Предприятие», не має можливості змінювати кількість констант, код й найменування наявних констант.
Робота з програмою починається з введення відомостей про організацію у передбаченому для цього діалозі. Відомості про організацію включають інформацію про реєстраційні дані організації, банківські реквізити, окремі елементи облікової політики.
^ Редагування значення констант. Для редагування значення константи необхідно двічі натиснути лівою кнопкою миші на значення константи чи виділити його, потім натиснути клавішу Enter; після редагування можна зберегти зміни, натиснувши клавішу Enter, чи кнопку Сохранить на панелі інструментів. Для відміни змін треба натиснути клавішу Esc з клавіатури.
Для заповнення та коригування основних констант існує вбудована основна програма Помощник заполнения констант, яка запускається з меню Помощь. Ця програма натиском кнопки Дальше, допомагає заповнити відомості про організацію, а також встановити різноманітні параметри, від яких залежить поведінка типової конфігурації у процесі експлуатації.
^ Огляд та зміна історії значення константи. На етапі конфігурації системи „1С: Підприємство” будь-яка константа може бути оголошена періодичною. Періодична константа – це константа, значення якої залежить від дати. При зміні значення періодичної константи попереднє значення зберігається, при цьому нове значення діє, починаючи з вказаної дати, а попереднє – до вказаної дати. Якщо константа періодична, то у списку констант зберігається не тільки останнє її значення, але й усі її попередні значення з датами введення. Для огляду історії значення константи необхідно встановити курсор у рядок з потрібною константою та натиснути кнопку История на панелі інструментів вікна Список констант або вибрати команду История значения з меню Действия або клавішу F5 з клавіатури. Вікно історії значення константи являє собою таблицю з двома графами: датою та значенням константи на цю дату. Записи у таблиці сортируються за датою. „1С: Підприємство” використовує те значення періодичної константи, яке відповідає даті здійснення господарської операції. Зміна значення історії константи може проводитися двома способами: введенням нового значення константи у список констант та коригуванням рядків у вікні історії значення константи. Для введення нового рядка треба вибрати Новая строка з головного меню Действия. В таблицю буде введений новий рядок, у графи якого слід ввести дату та значення константи на цю дату. Для відмови від введення в історію нового рядка слід натиснути Esc з клавіатури. При редагуванні значення константи в історію автоматично додається новий рядок, який містить значення константи та дату введення цього значення. Якщо значення константи змінювалось протягом однієї дати кілька разів, то нові рядки в історію не додаються, а зберігається тільки останнє введене значення. Якщо у константу було повторно введено існуюче значення, але за іншу дату, то в історію значення константи буде доданий новий рядок.
Якщо значення константи вибирається з нормативно-довідкової системи, то у правій частині поля появляється кнопка з трьома крапками, клацання по якій розкриває відповідний розділ. Наприклад, для константи «Единица измерения по умолчанию» – перелік одиниць вимірювання, для константи «Кто обычно выписывает налоговые накладные» – довідник «Сотрудники».
Якщо в полі повинна бути поставлена календарна дата, то поруч з полем появляється кнопка, клацання по якій викликає календар, а якщо в поле повинно заноситися число – кнопка для виклику калькулятора (втім, дані типу «дата» або «число» можна ввести й без використання цих кнопок, набираючи відповідні символи на клавіатурі). Якщо в поле слід занести деякий текст, то редагування здійснюється звичайним для редакторів тексту у WINDOWS способом.
Усі зміни здійснюються спочатку на екрані. Клавіша Esc на клавіатурі відміняє всі зроблені в цьому полі зміни та завершує процес редагування. Для завершення процесу редагування та запису зроблених змін на жорсткий диск можна використовувати клавішу Enter на клавіатурі, або кнопку «Записать» в палітрі інструментів списку констант, або клацнуть «мишкою» у будь-якому іншому полі списку.
Необхідно відмітити, що одночасно не можна редагувати значення двох або більше констант (більше однієї строки в списку). Це зроблено для кращого збереження бухгалтерської інформації.
В 1С є два види допомоги:
контекстно-залежна допомога по роботі з програмою (зручно викликати клавішею ^ F1);
опис, який створюється в режимі «Конфигуратор» і викликається кнопкою «Описание» в панелі інструментів. Усі описи складають ієрархічну структуру, яка відповідає структурі метаданих конфігурації, що використовується.
Для більшості констант достатньо зберігати тільки одне значення. Однак є константи, для яких необхідно зберігати кілька значень, для кожного з яких використовується деякий заданий проміжок часу. Такі константи (деякі реквізити довідників) отримали назву періодичних. Для проглядання всіх значень періодичної константи, що зберігаються, використовується кнопка «История (F5)» з палітри інструментів списку констант.
Історія значення константи відкривається в окремому вікні зі своєю панеллю інструментів:
- «Новая строка (Ins)»
- «Копировать строку (F9)»
- «Удалить (Del)»
- «Записать»
- «Описание»
і містить дві колонки:
^ Дата – календарна дата «введення в експлуатацію» вказаного в рядку значення»;
Значение – значення константи.
Кнопка «Новая строка (Ins)» (клавіша Insert на клавіатурі) починає процес створення нового рядка в списку. При цьому програма «проводить» по всіх полях, які треба заповнити.
Кнопка «Копировать строку (F9)» (клавіша F9 на клавіатурі) дозволяє створити новий рядок, скопіював зі списку існуючу. При цьому програма також «проведе» по всіх її полях. У полі Дата знову створюваного рядка заноситься системна дата (з «календаря» машини), яку при необхідності можна змінити. Клавіша Enter переводить наступне поле та пропонує заповнити його. Клавіша Enter у останньому полі рядка завершує процес її створення та здійснює запис інформації на жорсткий диск. Клавіша Esc означає відмову від створення нового рядка. Кнопка «Записать» дозволяє записати рядок, процес створення якого не завершений. Необхідно відмітити, що програма не дозволить зберегти рядки в історії з однаковими датами.
Кнопка «Удалить (Del)» (клавіша Delete на клавіатурі) вилучає непотрібний рядок після додаткового підтвердження.
Значення періодичної константи, яке «вводиться в експлуатацію», починаючи з поточної календарної дати (ця дата вказана в заголовку вікна списку констант), можна занести, не відкриваючи історії її значень. Для цього треба як би відредагувати значення цієї константи безпосередньо у списку.
Завдання
1) Відкрийте на весь екран список констант. Для зручності читання коментарю до констант змініть ширину стовпчика Наименование. Відредагуйте будь-яку константу різними способами, відмініть зміни.
2) Прогляньте список констант та визначте, які з них є періодичними. Відкрийте вікно ^ История: Валюты: Курс: USD і прогляньте історію курсу долара. Визначте, коли були введені значення деяких констант, змініть історію значення будь-якої константи. Закрийте список констант.
3) Для введення назви організації у рядку ^ Наша фирма (Фирмы) у колонці Значение двічі натисніть мишу, з’явиться кнопка, натиснувши на неї, відкриється довідник Контрагенты, в якому треба натиснути кнопку Новая строка або клавішу Insert, тоді відкриється вікно «Контрагент: Новый”, в яке введіть реквізити підприємства. ОК. Підприємство занесено у довідник Контрагенты, натисніть Enter, підприємство занесено у рядок Наша фирма, ще раз натисніть Enter, кнопка зникне.
4) Знайдіть константу Метод расчёта себестоимости продукции і натисніть кнопку История на панелі інструментів вікна ^ Список констант.
^ Лабораторна робота №3 Робота з довідниками Теоретичні відомості
Довідник – це об’єкт системи, який призначений для зберігання відомостей про сукупність однотипних об’єктів для ведення аналітичного обліку та заповнення документів.
Програма має набір довідників, в яких знаходяться папки та картки з інформацією: назва організації, її реквізити, списки співробітників, найменування основних засобів, матеріалів, продукції, товарів, валют, шаблони текстів, які визначають призначення платежів тощо.
Робота з довідниками може здійснюватись у двох режимах:
режим огляду та редагування;
режим вибору елементу довідника.
^ Виклик довідника. Довідники можна відкривати для редагування через меню Справочники або за допомогою команди Справочники меню Операции. На екран буде виведений список існуючих у конфігурації довідників. В усіх довідниках відомості зберігаються у вигляді таблиць: рядок містить запис про один об’єкт, стовпчик – одну характеристику об’єкту. Символ об’єкту – голуба папка зліва від запису. Для редагування довідника треба встановити курсор на запис із синім значком, який необхідно відредагувати, натиснувши Enter чи двічі мишу, довідник переключиться у режим редагування. Можна також на локальній панелі користуватися кнопкою Изменить (открыть). Редагувати можна у діалозі, для цього треба встановити курсор у будь-який рядок, дані якого треба відредагувати, та натиснути клавішу Enter чи двічі мишу у будь-якому місці цього рядка. На екрані з’явиться заповнена форма діалогу, в якій слід відредагувати необхідні дані.
^ Введення у довідник нового елементу. Для введення нового об’єкту в довідник використовується команда Новый головного меню Действия, чи клавіша Insert, чи кнопка Новая строка. Залежно від обсягу інформації про об’єкт, дані можуть бути введені безпосередньо у поля таблиці або у спеціальну форму. Введені дані необхідно зберегти, натиснувши при роботі з рядком клавішу Enter (кнопку Записать) або ОК (при роботі з формою).
Введення у довідник нової групи. Залежно від змісту довідника його елементи можуть бути (або не бути) об’єднані у групи. Якщо об’єкти довідника можна групувати, то у меню Действия є команда Новая группа, а на панелі інструментів вікна – кнопка Новая группа. Для кожної нової групи задається автоматично унікальний код, який можна змінювати, та назва. Для того, щоб відкрити групу, потрібно двічі натиснути позначку чи вибрати Действия /Следующий уровень, або натиснути CTRL+↓. Деякі довідники дозволяють створювати дерево груп, тобто групи всередині груп (групи другого, третього рівнів). Натиснувши знак + (–) можна згорнути та розгорнути структуру груп. Подвійне клацання по папці на дереві відкриває групу. Для повернення до списку попереднього рівня потрібно натиснути CTRL+↑, або двічі натиснути позначку відкритої групи, чи вибрати Действия /Предыдущий уровень.
Кількість довідників, а також структура кожного з них задається на етапі конфігурації.
Довідники можна заповнювати як заздалегідь, так і в процесі введення нових операцій і документів у інформаційну базу.
Довідники “^ Счета нашей фирмы”, “Валюты” та “Налоги и отчисления” доцільно заповнити заздалегідь.
До початку роботи з документами необхідно занести банківські реквізити організації у довідник ^ Счета нашей фирмы.
До довідника Валюты необхідно внести відомості про валюти, які використовуються в організації. Для кожної валюти рекомендується внести історію курсу з першої дати, з якої планується вводити господарські операції, до поточної дати. Дату та значення курсу слід вводити відповідно до котирування валют, які встановлені НБУ. Для організацій, які займаються валютними операціями, доцільно заносити курси УМВБ.
Довідник ^ Налоги и отчисления, як правило, заповнений при встановленні програми, однак до початку роботи з програмою слід перевірити встановлені ставки податків, зборів та платежів, та при необхідності відредагувати їх. Ставки податків є періодичними значеннями, тобто залежать від дати. Довідник показує значення податків на робочу дату, яка вказана у заголовку вікна довід