Реферат: Інструкція

10.03.12/home/server5/dogendocs/pars_docs/tw_refs/49/48270/48270.doc

ЗАТВЕРДЖЕНО

Постанова Правління

Національного банку України

_______2003 № __________


Інструкція
про касові операції у національній валюті

в банках України


Розділ І. Загальні положення


1. Інструкція про касові операції у національній валюті в банках України (далі - Інструкція) розроблена згідно із Законами України “Про Національний банк України”, “Про банки і банківську діяльність”, “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні”, іншим законодавством України та нормативно-правовими актами Національного банку України (далі – нормативно-правові акти).

2. У цій Інструкції терміни вживаються терміни, визначені законодавчими та нормативно-правовими актами, а також в такому значенні:

бандероль - паперова стрічка (кільце) з установленими характеристиками, яка (яке) використовується для пакування корінців банкнот.

банкноти - грошові знаки національної та іноземної валюти різного номіналу в паперовій формі, надруковані на папері або полімерній плівці стрічці, що випускаються Національним банком;

банкноти (монети) з дефектами виробника – це банкноти (монети) національної валюти, що не відповідають затвердженому зразку за ознаками, установленими установленими нормативно-правовими актами України, (далі – Національний банк) України (далі – нормативно-правові акти);

готівка – грошові знаки національної валюти (банкноти, монети);

готівкова виручка - сума фактично одержаної готівки національної валюти юридичною особою – клієнтом банку від реалізації продукції (товарів, виконаних робіт, наданих послуг) та надходження від операцій, що безпосередньо не пов‘язані з реалізацією продукції (робіт, послуг) та іншого майна;

депозитна система – система з обладнанням для внесення на зберігання цінностей до приймального блоку, яка відповідає вимогам Державного стандарту України ДСТУ 4012.2-2001, затвердженого наказом Держстандарту від 02.03.2001 за № 93;

дослідження сумнівних банкнот (монет) національної та іноземної валюти – аналіз вивчення банкнот (монет) з метою перевірки наявності ознак справжності та платіжності (платіжність за станом зношеності банкнот іноземної валюти визначає центральний банк-емітент і дослідження щодо їх платіжності Національний банк не проводить), оцінки їх відповідності встановленим зразкам з обов’язковим оформленням відповідного акта про результати досліджень;

зразок банкноти - контрольний примірник банкноти певного номіналу, виготовлений на замовлення банку-емітента, з повною системою ознак платіжності та захисних елементів, який має нульову нумерацію i на якій перфорацією або друком нанесено слово “ЗРАЗОК” будь-якою мовою. Як виняток, зразок банкноти може бути виготовлений із обігової пронумерованої банкноти шляхом перфорації слова “ЗРАЗОК” будь-якою мовою”;

касове обслуговування – це надання послуг з приймання, видачі та обміну готівки;

касовий вузол – комплекс поєднаних між собою приміщень банку, у яких проводяться операції з готівкою та іншими цінностями;

касові документи - прибуткові та видаткові документи, якими оформляються касові операції;

касові операції – операції, що здійснює банк з видачі готівки, приймання її та обміну не придатних до обігу банкнот (монет) на придатні до обігу банкноти (монети), банкнот на монети, монет на банкноти, банкнот (монет) одного номіналу на банкноти (монети) іншого номіналу, вилучення з обігу сумнівних банкнот (монет), валютно-обмінних операцій;

корінець банкнот - 100 (сто) банкнот одного номіналу, які упаковані відповідною бандероллю (менше 100 (ста) банкнот – це не повний корінець);

корпоративна картка - платіжна картка, яка дає змогу її держателю провести операції за рахунок коштів, що обліковуються на картковому рахунку юридичної особи;

ліміт залишку готівки в касі (далі - ліміт каси) - граничний розмір готівки в національній валюті, що може залишатися в касі юридичної особи, її відокремленого підрозділу на кінець робочого дня

матеріально відповідальні особи – посадові особи, яких призначено згідно з наказом керівника банку і на яких покладено обов`язки щодо зберігання готівки в операційній касі та інших цінностей, що є у сховищі цінностей, та виконання операцій з ними;

монети – металеві грошові знаки різного номіналу, що випускаються Національним банком;

надлишки банкнот (монет) - кількість (сума) зайвих банкнот (монет) щодо кількості (суми), що зазначена на бандеролі корінця банкнот, накладці до пачки банкнот або ярлику до мішечка з монетами або в супровідному документі на готівку;

недостача банкнот (монет) – кількість (сума) банкнот (монет), яких не вистачає, щодо кількості (суми), що зазначена на бандеролі корінця банкнот, накладці до пачки банкнот або ярлику до мішечка з монетами, або супровідному документі на готівку;

номінал банкнот (монет) - вартість, що зазначена на банкнотах (монетах);

пачка банкнот – 1000 банкнот, що складаються із 10 корінців банкнот по 100 банкнот (менше 10 корінців – неповна пачка) і сформовані одним із дозволених цією Інструкцією методів;

підроблені (фальшиві) банкноти (монети) - банкноти (монети), що виготовлені будь-яким способом, уключаючи промисловий, усупереч установленому законодавством порядку, та імітують (фальсифікують) платіжні банкноти (монети), виготовлені на замовлення банку-емітента та введені ним в обіг. До підроблених належать також перероблені банкноти (монети), на яких будь-яким способом (наклеюванням, малюванням, друкуванням тощо) змінено зображення, що визначають номінал, рік затвердження зразка (виготовлення), банк-емітент, інші реквізити, і які за зовнішнім виглядом можуть бути сприйняті як справжні іншого номіналу чи року затвердження зразка (виготовлення), іншої країни (банку-емітента);

післяопераційний час – частина робочого дня банку після закінчення операційного часу, включаючи роботу у вихідні та святкові дні, протягом якого від клієнтів приймаються документи на переказ готівки, що мають бути виконані в день їх надходження з відображенням касових операцій в бухгалтерському обліку наступного операційного дня;

пред`явник банкнот (монет) – фізична або юридична особа, яка пред`явила на дослідження до банку сумнівні банкноти (монети);

оброблення готівки - це комплекс робіт, що включає сортування готівки, перерахування та упаковку відповідно до вимог нормативно-правових актів;

операційна каса – це приміщення банку, у яких здійснюються касові операції. До операційної каси можуть входити видаткові каси, прибуткові каси, прибутково-видаткові каси, каси обміну готівки, каси перерахування тощо;

справжні банкноти (монети) - грошові знаки, які виготовлені на замовлення банку-емітента;

сумнівні банкноти (монети) - це банкноти (монети), справжність або платіжність яких викликає сумнів, а також банкноти (монети) з явними ознаками підроблення або перероблення до проведення їх дослідження та складання акта про дослідження банкнот (монет) щодо їх платіжності експертом Національного банку; - це банкноти (монети), справжність або платіжність яких викликає сумнів, а також тi, що мають, ознаки підроблення, до проведення їх дослідження та складання відповідного акта експертом Національного банку;

сховище для індивідуальних сейфів - це спеціальне сховище, що обладнане індивідуальними сейфами для зберігання клієнтами цінностей та документів, технічний стан якого має відповідати нормативно-правовим актам;

сховище цінностей - спеціально обладнане приміщення (сейф, депозитна система), що використовується для зберігання готівки та інших цінностей, технічний стан якого відповідає нормативно-правовим актам;

цінності – готівка національної та іноземної валют, сумнівні (включаючи підроблені) банкноти, зразки банкнот, ювілейні, пам`ятні та інвестиційні монети, банківські метали, дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння, цінні папери та інші грошові цінності, які мають вартість.

3. Ця Інструкція встановлює порядок і вимоги щодо здійснення банками, їх філіями та відділеннями (далі – банки) касових операцій у національній та іноземній валютіах, порядок затвердження клієнтам лімітів каси та строків здавання готівкової виручки у національній валюті, регулює взаємовідносини банків з територіальними управліннями Національного банку (далі – територіальні управління), іншими банками та клієнтами з цих питань.

До касових операцій, які регламентуються цією Інструкцією, належать:

приймання готівки від клієнтів для зарахування на власні рахунки та рахунки інших юридичних або фізичних осіб та консолідований картковий рахунок банку;

видача готівки клієнтам з їх рахунків за видатковими касовими документами через касу банку або із застосуванням платіжних карток з їх рахунків чи консолідованого рахунку банку через його касу або банкомат;

приймання від фізичних та юридичних осіб готівки для переказу і виплати отримувачу суми переказу в готівковій формі;

вилучення з обігу сумнівних банкнот (монет) та надсилання їх на дослідження;

обмін клієнтам не придатних до обігу банкнот (монет) на придатні, банкнот на монети, монети на банкноти, банкноти (монети) одного номіналу на банкноти (монети) іншого номіналу.

Вимоги цієї Інструкції щодо оформлення касових документів та оброблення, формування і пакування банкнот (монет), а також порядку здійснення операцій з готівкою між територіальними управліннями та банками поширюються на територіальні управління та Центральне сховище Національного банку.

4. Банки здійснюють касове обслуговування клієнтів на договірних засадах.

54. Для касового обслуговування клієнтів та оброблення готівки банки створюють касовий вузол, у якому розміщується операційна каса.

Структуру операційної каси та чисельність касових працівників, а також потребу встановлення банкоматів банк визначає самостійно.

Робочі місця касових працівників, які здійснюють приймання та оброблення готівки, мають бути обладнані приладами для контролю за захиснихми елементівами та ознаками платіжності банкнот. (монет), відповідною довідковою інформацією щодо справжності банкнот (монет)

. Крім того, робоче місце з приймання готівки має бути обладнане так, щоб клієнт міг спостерігати за перерахуванням готівки.

Під час приймання і оброблення банкнот і монет касові працівники зобов’язані стежити за їх платіжністю та справжністю, керуючись відповідною довідковою інформацією щодо справжності банкнот (монет), що видаються Національним банком, банками-емітентами, Інтерполом або іншими уповноваженими установами.

Платіжність банкнот (монет) визначається касовими працівниками за правилами, встановленими Національним банком (додатки 1, 2, 3) та з використанням довідкової інформації, що видається Національним банком, банками-емітентами, Інтерполом або іншими уповноваженими установами.

Банкам забороняється видавати клієнтам (юридичним і фізичним особам) не придатні до обігу банкноти і монети. Інші установи, організації, підприємства всіх форм власності для розрахунків з фізичними і юридичними особами повинні використовувати в першу чергу придатні до обігу банкноти і монети. У разі їх відсутності, як виняток, за згодою клієнта можуть використовуватись зношені банкноти і монети.

Касові працівники здійснюють операції лише з тими видами і номіналами банкнот іноземної валюти, які вказані в інформаційних матеріалах. які знаходяться в обігу в країнах – емітентах.

65. Банк самостійно визначає перелік касових операцій та інших послуг, які пропонуються клієнтам, якщо інше не регламентується нормативно-правовими актами.

Біля кас банків у доступному для огляду клієнтами місці має розміщуватись така інформація:

Копія наказу (розпорядження) по банку про встановлення курсів купівлі та продажу іноземних валют та банківських металів;

перелік операцій, які здійснює каса;

повідомлення українською та іноземними мовами щодо можливості здійснення фізичними особами-нерезидентами зворотного обміну невикористаних коштів у гривнях на іноземну валюту лише за умови пред’явлення ними довідки за формою 377;

витяг з наказу про встановлення тарифів комісійної винагороди за операціями, які здійснює каса, що засвідчується підписом керівника банку та скріплюється печаткою цього банку.

правила визначення платіжності та обміну банкнот (монет).

76. Робота операційної каси по обслуговуванню клієнтів організовується банком протягом операційного часу та відповідно до внутрішніх правил банку в післяопераційний час.

Протягом цього часу банки зобов`язані без будь-яких обмежень безкоштовно обмінювати фізичним та юридичним особам платіжні банкноти та монети національної валюти: не придатні до обігу на придатні, банкноти на монети, монети на банкноти, банкноти (монети) одного номіналу на банкноти (монети) іншого номіналу. Такий обмін, якщо справжність та платіжність банкот (монет) не викликає сумніву касового працівника, здійснюється безпосередньо під час приймання без проводок за бухгалтерським обліком.

Бухгалтерський облік касових операцій, що здійснені протягом операційного часу, виконується в той самий день, а післяопераційного часу - наступного операційного дня.


^ 87. Видача готівки в національній валюті під звіт працівникам банків для проведення операцій з клієнтами банку за межами кас банків забороняється.

Видача готівки за внутрішньобанківськими операціями під звіт працівникам банків для здійснення розрахунків, пов`язаних із виробничими (господарськими) потребами, у тому числі на відрядження, проводиться безпосередньо з їх кас або через банкомати із застосуванням корпоративних карток.

Підзвітні особи зобов`язані подати до бухгалтерії банку разом із невикористаним залишком готівки в національній валюті звіт про витрачання одержаних під звіт авансових сум (незалежно від того, отримані ці кошти з каси банку або через банкомати) у строки, передбачені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 N 72 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2001 за N 237/5428 (із змінами).

98. Під час здійснення касових операцій банк має забезпечувати:

своєчасне повне оприбуткування готівки, що надійшла в каси банку, та зарахування її на зазначені клієнтами рахунки згідно з вимогами нормативно-правових актів;

своєчасну видачу клієнтам придатних до обігу банкнот (монет);

обмін клієнтам не придатних до обігу банкнот (монет) на придатні до обігу банкноти (монети) та вилучення сумнівних банкнот (монет) на дослідження.

Банк під час організації здійснення касових операцій має дотримуватися таких основних вимог:

документальне оформлення руху готівки в операційній касі;

своєчасне відображення касових операцій у бухгалтерському обліку;

забезпечення внутрішнього контролю за касовими операціями;

здавання готівки в Національний банк за встановленими ним вимогами;

створення безпечних умов роботи з готівкою та її зберігання.

Банки в організації готівкового обігу :

задовольняють потреби своїх клієнтів у готівці;

систематично аналізують стан надходжень і видачі готівки у національній валюті;

сприяють залученню коштів населення на вклади та розширенню безготівкових перерахувань доходів на поточні(вкладні) рахунки в банках;

сприяють скороченню використання готівки клієнтами банку в розрахунках за товари і послуги шляхом запровадження та розвитку безготівкових розрахунків;

установлюють юридичним особам ліміти каси в національній валюті та строки здавання готівкової виручки;

забезпечують ідентифікацію клієнтів, які здійснюють фінансові операції з готівкою, що згідно з законодавством України підлягають фінансовому моніторингу, та операції з готівкою без відкриття рахунку на суму, що перевищує еквівалент 50 000 гривень, реєстрацію таких операцій і надання інформації про ці фінансові операції та ідентифікацію осіб, які їх здійснили спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу.

109. Банк на підставі цієї Інструкції та з урахуванням переліку виконуваних операцій має розробити і затвердити внутрішнє положення (інструкцію) про організацію роботи щодо здійснення касових операцій, яким визначити порядок роботи операційної каси в операційний та в післяопераційний час; переміщення та передавання готівки та цінностей під відповідальність працівників банку, здійснення працівниками банку касових операцій з приймання та видачі готівки, у тому числі із застосуванням платіжних карток через касу банку або банкомат; контролю за касовими операціями; підкріплення готівкою своїх філій (відділень) та приймання від них готівки; зведення операційної каси, надання в оренду та зберігання цінностей клієнтів банку в індивідуальних сейфах, організації роботи матеріально відповідальних осіб, кількість та посади матеріально відповідальних осіб, порядок приймання, видачі та зберігання готівки операційної каси та інших цінностей, відкривання і закривання сховищ цінностей, порядок роботи депозитної системи, здавання під охорону та прийняття з під охорони сховищ цінностей та депозитних систем, порядок зберігання та обліку ключів (дублікатів ключів) до них тощо. та виконання інших касових операцій відповідно до вимог нормативно-правових актів.

1110. Готівка та інші цінності банку, за які відповідають матеріально відповідальні особи, мають зберігатися у сховищах цінностей.

1211. Банки допускають до роботи з готівкою та іншими цінностями працівників, які склали залік щодо знання вимог цієї Інструкції та внутрішніх положень про організацію роботи щодо здійснення касових операцій в межах тих питань, що належать до їх функціональних обов`язків. До касової роботи не допускаються неповнолітні особи. Касові працівники мають знати ознаки справжності і платіжності банкнот (монет).

Матеріально відповідальними особами, на яких покладаються обов`язки щодо зберігання готівки операційної каси та інших цінностей у сховищі цінностей, мають призначатися посадові особи, стаж роботи яких у банківській системі не менше одного року.


Розділ ІI. Порядок забезпечення банків готівкою


Глава 1. Порядок здавання та отримання банками підкріплень готівкою національної валюти через територіальні управління

1.1. Підкріплення готівкою національної валюти банків територіальними управліннями, здавання до них готівки та не придатних до обігу банкнот (монет) здійснюється на підставі укладених між ними договорів про касове обслуговування.

1.2. У разі потреби касового обслуговування територіальним управлінням філії (відділення) банку, яка не має самостійного балансу, між територіальними управліннями, яке здійснюватиме касове обслуговування такої філії (відділення), і банком, на балансі якого вона обліковується, укладається договір про її касове обслуговування.

1.3. Касове обслуговування філії (відділення), яка розташована за межами області (регіону), де розміщений банк, на балансі якого вона обліковується, здійснюється територіальним управлінням за місцезнаходженням цієї філії (відділення).

1.4. Банк, на балансі якого обліковується філія (відділення), подає територіальному управлінню два примірники картки із зразками підписів та відбитка печатки, затверджені керівником і головним бухгалтером, за формою, встановленою нормативно-правовими актами. В картці зазначаються зразки підписів осіб (не менше двох) цієї філії (відділення), які відповідають за схоронність цінностей, а також відбиток печатки філії (відділення). Один примірник картки передається до служби перевезення цінностей та організації інкасації територіального управління для користування під час доставки підкріплень та вивезення готівки, другий – відділу готівкового обігу і касових операцій. У разі зміни посадових осіб, які відповідають за схоронність цінностей, або печатки філії (відділення) банк, на балансі якого вона обліковується, у тижневий строк подає нові відповідно оформлені картки зразків підписів.

1.5. Для підкріплення готівкою та здавання готівки (придатної та не придатної до обігу) банк завчасно надсилає до територіальних управлінь відповідні заявки за підписом уповноваженої особи банку з розподілом сум у розрізі номіналів (для здавання з орієнтовним розподілом сум за номіналами). Строк і час подання заявок установлює територіальне управління.

1.6. Видача банкам підкріплень готівкою з оборотних кас територіальних управлінь здійснюється за умови надходження до територіальних управлінь відповідних сум з кореспондентських рахунків банків в операційний день отримання готівки.

1.7. Банки отримують готівку власними силами безпосередньо з видаткової каси територіальних управлінь за видатковим касовим ордером заявою на видачу готівки і довіреністю типової форми, що затверджена Міністерством фінансів України, у разі доставки готівки службою перевезення цінностей та організації інкасації територіальних управлінь - за описами цінностей в національній валюті, що перевозяться (далі - опис цінностей).

1.8. Перерахування коштів територіальному управлінню за готівку, яку отримує філія (відділення), що не має окремого балансу, а також надання підтвердження про отримання готівки, здійснює банк (філія), на балансі якого/якої перебуває така філія (відділення), у день отримання готівки.

1.9. Під час отримання готівки від інкасаторів територіальних управлінь банк, що отримав готівку, у той самий день зобов`язаний повідомити про це банк-відправника і на підставі підтвердження про отримання готівки (додаток 14) надіслати через систему електронних платежів (далі – СЕП) територіальним управлінням електронний інформаційний документ про отримання готівки до завершення операційного дня територіального управління з такими реквізитами:

код банку А - код банку, що отримав готівку;

рахунок клієнта банку А - рахунок, відкритий у банку для обліку отриманої готівки;

код банку Б - код банку, що відправив готівку;

рахунок клієнта банку Б - рахунок, відкритий у банку для обліку відправленої готівки;

“флаг” дебет - кредит - “3” (означає “кредит інформаційний”);

сума платежу - сума отриманої готівки;

вид документа - “33” (означає “повідомлення про одержання готівки”);

найменування платника (клієнта А);

найменування отримувача (клієнта Б);

зміст операції - “Отримання готівки в підкріплення”.

Решта реквізитів електронного документа заповнюється відповідно до загальних правил.

1.10. Національний банк не відшкодовує суми недостач, що виявлені банком в упаковці територіального управління, Центрального сховища або Банкнотно-монетного двору, за межами територіального управління, за винятком монет в упаковці іноземного виробника.

Незважаючи на це, банк надсилає територіальному управлінню відповідно складений акт розбіжностей для розгляду.

1.11. Акти розбіжностей (додаток 25), складені територіальними управліннями, Центральним сховищем на встановлені під час перерахування готівки в упаковці банків недостачі (неплатіжні, підроблені) банкнот (монет), надсилаються банкам, у пачках (мішечках) яких встановлено недостачі, разом з пакувальним матеріалом (накладка, бандероль з корінця та упаковка пачки) для відшкодування протягом трьох робочих днів з дня отримання акта.

Звіт про розбіжності, сформований автоматизованою системою оброблення банкнот, є рівнозначний акту розбіжностей. До звіту про розбіжності, що складений на системі BPS–1000, додаються: накладка, бандероль з корінця та упаковка пачки. До звіту про розбіжності, що складений на системі BPS–3000, додається бандероль з корінця, у якому виявлені розбіжності. Банк самостійно визначає джерела відшкодування сум недостач.

Сума надлишку, установленого територіальним управлінням під час перерахування готівки в упаковці банку, оформляється актом розбіжностей і зараховується на кореспондентський рахунок відповідного банку.

1.12. Банки здійснюють вивезення готівки, у тому числі не придатної до обігу, до територіальних управлінь лише в упаковці банку-відправника та його філій (відділень).

1.13. Банк здає готівку (у тому числі не придатну до обігу), яку він доставляє власними силами через прибуткову касу територіального управління. Банкноти здаються повними пачками, а банкноти номіналів 50, 100 та 200 грн. і неповними пачками (по одній за кожним номіналом) без поаркушного перерахування. з перевіркою цілісності упаковки, кількості корінців банкнот та наявності всіх відповідних реквізитів на верхній накладці або етикетці.

Значно зношені та з дефектами виробника банкноти здаються як повними, так і неповними пачками (по одній за кожним номіналом і розміром) без поаркушного перерахування та неповними корінцями банкнот з поаркушним перерахуванням.

Територіальні управління не приймають пачки банкнот, корінці яких сформовані різними касирами або за різними датами.

Монети здаються повними мішечками, а зношені та з дефектами виробника неповними мішечками з перевіркою цілісності упаковки, чіткості відбитків пломбірів за надписами на ярликах.


Глава 2. Забезпечення банків зразками банкнот національної валюти та їх зберігання


2.1. Банки отримують від територіальних управлінь зразки банкнот національної валюти , плакати та буклети.

Для інформування клієнтів щодо зразків банкнот мають використовуватися плакати та буклети, що розміщуються біля видаткових кас на видному місці.

2.2. Зразки банкнот обліковуються на відповідному позабалансовому рахунку за номінальною вартістю і оформляються в планшети (альбоми, переносні стенди), які забезпечують їх непошкодженість, але без їх наклеювання.

2.3. Під час отримання зразків банкнот банки мають надавати територіальному управлінню письмове зобов`язання (додаток 36) щодо забезпечення ними схоронності, непошкодженості та використання зразків банкнот за призначенням і повернення їх за першою вимогою територіального управління. Оформляється зобов'язання в двох примірниках, які засвідчуються підписами керівника банку. У разі повернення банком зразків банкнот до територіального управління це зобов'язання повертається банку, а в разі повернення частини зразків банкнот оформляється нове зобов'язання на кількість і суму залишку зразків банкнот.

2.4. У разі виявлення пошкодження або недостачі зразків банкнот банк відшкодовує територіальному управлінню їх суму за номіналом.

2.5. Філії (відділення), які не мають самостійного балансу, забезпечує зразками банкнот банк, на балансі якого вони обліковуються. Банк контролює забезпечення такими філіями (відділеннями) схоронності, непошкодженості та використання зразків банкнот за призначенням.

2.6. У разі ліквідації філії (відділення) зразки банкнот передаються банку, на балансі якого вона обліковується, а в разі ліквідації самого банку повертаються територіальному управлінню.


Глава 3. Порядок передавання готівки національної валюти банками своїм філіям (відділенням), а також між банками


3.1. Банки можуть самостійно передавати готівку своїм філіям (відділенням) або іншим банкам незалежно від їх місця розташування на території України. У разі передавання готівки своїм філіям (відділенням), які розташовані за межами області, а також іншим банкам, незалежно від їх місцезнаходження, у день її передавання надсилається повідомлення про передавання готівки як банком, що передає готівку, так і банком, що її одержує, відповідному територіальному управлінню. У повідомленні про передавання готівки мають зазначатися найменування банку, що видав готівку, дата її видачі, сума готівки та найменування банку-отримувача.

3.2. Передавання готівки між банками здійснюється на підставі укладених між ними договорів, якими також визначається їх відповідальність за виявлення недостач (неплатіжних, підроблених) банкнот (монет).

3.3. Видача готівки банком, що передає готівку, іншому банку-отримувачу проводиться за прибутково-видатковим касовим ордером та довіреністю (у разі потреби описом цінностей). У разі відправлення готівки через службу перевезення цінностей та інкасації територіальних управлінь – за прибутково-видатковим касовим ордером, дорученням та описом цінностей.

3.4. Філії (відділення) банків, які не мають самостійного балансу, можуть з дозволу банку, на балансі якого вони обліковуються, передавати готівку іншим банкам, їх філіям (відділенням).

Договори про передавання готівки укладаються між банками, на балансі яких обліковуються відповідні філії (відділення).

Розрахунки за готівку філій (відділень), які не мають самостійного балансу, здійснюють банки, на балансі яких вони обліковуються.


^ Глава 4. Вимоги щодо формування та пакування банкнот (монет) національної валюти


4.1. Приймання територіальними управліннями готівки національної валюти від банків здійснюється за такими вимогами:

банкноти (монети) мають бути розсортовані за номіналами, кожен номінал на придатні до обігу, зношені, значно зношені та з дефектами виробника, а банкноти також відповідно до їх розмірів;

розсортовані за номіналами і розмірами банкноти формуються лицьовим боком догори в одному напрямку та пакуються окремо;

надірвані та розірвані банкноти мають бути склеєні клейкою прозорою стрічкою шириною не більше ніж 10 мм або паперовою калькою за допомогою клею, який не призводить до склеювання сусідніх банкнот у корінці. Порвані на дрібні частини або обгорілі банкноти можуть наклеюватися на прозорий папір за розміром банкноти. Склеювання частин банкнот потрібно виконувати впритул без накладання однієї частини на іншу.

Банкноти, що не викликають сумніву щодо їх справжності, але пошкоджені, розірвані та розрізані більше ніж на дві частини і склеєні, у тому числі з утраченими частинами (якщо залишилось не менше ніж 55% початкової площі банкноти), відсортовують до значно зношених банкнот і пакують окремо.

До значно зношених відсортовуються також банкноти, які склеєні з порушенням установлених вимог, що заважає обробляти їх на автоматизованих системах оброблення банкнот.

4.2. Банки отримують підкріплення готівкою в територіальних управліннях лише в упаковці територіальних управлінь, Центрального сховища та Банкнотно-монетного двору.

4.3. Під час пакування готівки, яка передається банками до територіальних управлінь, а також у територіальних управліннях, Центральному сховищі та Банкнотно-монетному дворі застосовуються такі види пакування.

Кожні 100 аркушів банкнот одного номіналу й розміру формуються в корінці банкнот та пакуються хрестоподібно або поперечно бандероллю або з використанням бандерольних кілець з відповідними кольоровими смугами (додаток 47). Поперечне обандеролювання потрібно здійснювати таким чином, щоб кінці бандеролей не закладалися між банкнотами корінця та не насувалися на його торець. Склеювання банкнот з бандероллю не допускається.

4.4. На бандеролі мають бути такі реквізити:

найменування банку, код банку, або номер за електронною поштою;

номінал;

кількість укладених банкнот;

сума;

дата формування;

підпис та іменний штамп (код) касового працівника, який здійснював сортування і перерахування банкнот, а в разі колективної (бригадної) матеріальної відповідальності – код бригади.

4.5. У разі пакування банкнот на автоматизованій системі оброблення на бандеролі корінця банкнот зазначаються: ідентифікатор користувача, скорочене найменування банку, код банку, номер автоматизованої системи оброблення банкнот, дата і час формування корінця банкнот, номер укладальника (тільки для BPS-1000).

4.6. На бандеролі корінця банкнот в упаковці Банкнотно-монетного двору мають бути такі реквізити:

абревіатура “НБУ”;

номінал;

сума;

дата;

код бригади.

4.7. Кожні 10 корінців банкнот формуються в пачку по 1000 аркушів одного номіналу і розміру, яка має верхню та нижню накладки з картону. На верхній накладці проставляються такі самі реквізити, що і на бандеролі. У верхньому правому куті бандеролей та накладки пачки не придатних до обігу банкнот проставляється штамп “зношені”, “значно зношені” або “з дефектами виробника”.

У разі пакування банкнот бригадою касових працівників, з якою укладений договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність, на накладці пачки проставляється штамп із зазначенням коду бригади та підпис касового працівника, який пакував пачку.

Під час пакування корінців банкнот поперечною бандероллю та пачок банкнот поліетиленою стрічкою з полімерного матеріалу або шпагатом має застосовуватися накладка, яка складається з верхньої та нижньої частини та бокових частин, та закриває пачку повністю по периметру торцевої сторони впритул або внапуск.

4.8. У лівому куті накладок пачок не придатних до обігу банкнот, сформованих банками, які відправлятимуться територіальними управліннями до Центрального сховища, проставляється штамп з найменуванням територіального управління, яке відправляє ці пачки (крім пачок, упакованих у поліетиленову плівку).

4.9. Сформована таким чином пачка пакується одним із таких способів:

обв`язується поліетиленовою стрічкою з полімерного матеріалу (із зварюванням кінців стрічки) один раз уздовж по центру пачки і два рази впоперек пачки симетрично щодо центру і один раз уздовж по центру пачки із зварюванням перехрещень стрічки. Зварні кінці стрічки мають розташовуватися збоку пачки. На поздовжній стрічці зверху за допомогою пломбіра проставляється код банку та особистий код касира (код проставляється на стрічці в двох-трьох місцях, а потім здійснюється обв`язка). Відбитки коду банку та касира мають бути чіткими, що дозволяють однозначно ідентифікувати банк і касира;

запаковується на спеціальних пристроях у термоусадкову плівку. Зварні шви можуть бути зверху і знизу пачки або з її торців і їх має бути не більше ніж три. На один із широких боків пачки в термоусадковій плівці наклеюється перфорована самоклейкова етикетка, яка виготовлена з матового паперу білого кольору розміром 70х55 мм, що унеможливлює її несанкціоноване зняття без пошкодження. На перфоровану самоклейкову етикетку друкарським способом ставляться реквізити “номінал” і “сума”, а всі інші реквізити, визначені для накладок, проставляються під час пакування пачок. У цьому разі верхні та нижні накладки можуть не використовуватися;

пакується в поліетиленові пакети з вакуумуванням та зварюванням по краях (у разі застосування напівавтоматичного пристрою). Під час пакування застосовуються накладки встановленого зразка. Пакети зварює касовий працівник, який формував корінці банкнот з проставленням свого особистого коду;

обв`язується шпагатом без вузлів та надривів хрестоподібно в`язкою на чотири глухих вузли. На верхній або нижній накладці на обох кінцях шпагату біля вузла накладається пломба, на якій зазначається код банку, номер пломбіра (для банків).

4.10. Пачки банкнот в упаковці Банкнотно-монетного двору повинні мати на загальній бандеролі знизу пачки таке: написи “Банкнотно-монетний двір” та “Національний банк України”, номінал, кількість аркушів банкнот, суму, дату формування та код бригади. Окремі пачки можуть мати додатково підпис та іменний штамп обліковця.

Пачка банкнот пакується в термоусадкову плівку і може мати два зварних шви по боках пачки або два зварних шви зверху та знизу пачки і один зварний шов з торця пачки.

4.11. На накладках неповних пачок і бандеролях неповних корінців банкнот кількість та сума проставл