Реферат: Навчально-методичний комплекс дисципліни " аграрна політика" для підготовки фахівців напряму 0502 "Менеджмент" зі спеціальності: 000007 "Адміністративний менеджмент" в аграрних вищих навчальних закладах

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ ФАКУЛЬТЕТ АГРАРНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ Кафедра державного управління





“ЗАТВЕРДЖУЮ”


Декан факультету аграрного менеджменту

_______________ О.А. Ковтун


“____” ________________ 2010 р.



НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС
дисципліни


“АГРАРНА ПОЛІТИКА”


для підготовки фахівців напряму 0502 “Менеджмент”

зі спеціальності: 8.000007 – “Адміністративний менеджмент”

в аграрних вищих навчальних закладах

ІІІ-ІV рівнів акредитації


КИЇВ-2010

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Науково-методичний центр аграрної освіти

^ ЗАТВЕРДЖЕНО Департаментом
аграрної освіти та науки

Мінагрополітики України

“___” __________ 2005 р.


^ АГРАРНА ПОЛІТИКА

ПРОГРАМА

навчальної дисципліни

(за вибором вищого навчального закладу)

для підготовки спеціалістів і магістрів із спеціальностей

напрямів 0501 “Економіка і підприємництво”, 0502 “Менеджмент”

в аграрних вищих навчальних закладах

ІІІ-ІV рівнів акредитації


^ Київ “Аграрна освіта”
2005

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Науково-методичний центр аграрної освіти

ЗАТВЕРДЖУЮ Начальник Департаменту
аграрної освіти та науки

Мінагрополітики України

“___” __________ 2005 р.


^ АГРАРНА ПОЛІТИКА

ПРОГРАМА

навчальної дисципліни

(за вибором вищого навчального закладу)

для підготовки спеціалістів і магістрів із спеціальностей

напрямів 0501 “Економіка і підприємництво”, 0502 “Менеджмент”

в аграрних вищих навчальних закладах

ІІІ-ІV рівнів акредитації


^ Київ “Аграрна освіта”
2005


ББК 65.32-1

А 25

УДК 338.43.02 (073)


Програму підготували: доктор економічних наук, професор
С.М. Кваша, кандидат економічних наук, доцент О.Ф. Лука (Національний аграрний університет); доктор економічних наук, професор П.М. Макаренко (Дніпропетровський державний аграрний університет)


Рецензенти: кандидат економічних наук, професор Г.Є. Мазнєв (Харківський національний технічний університет сільського господарства
імені Петра Василенка); кандидат економічних наук, професор О.В. Ульянченко (Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва)


Рекомендовано до видання навчально-методичною комісією науково-педагогічних працівників аграрних вищих навчальних закладів із “Економіки і підприємництва, менеджменту” (протокол від 30 травня 2005 року № 14)


Відповідальний за випуск старший науковий співробітник Наукметодцентру Л. Й. Літвінчук


Редактор Л. М. Талюта


© ^ Науково-методичний центр аграрної освіти

Всі права охороняються. Жодна частина цього видання не може бути відтворена в будь-якій формі без письмової згоди Науково-методичного центру аграрної освіти Мінагрополітики України.

Передмова


Сьогодні сільське господарство, зважаючи на його особливості, є однією з небагатьох галузей економіки як у розвинутих країнах, так і у країнах, що розвиваються, де державне регулювання є найбільш сильним. Майже всі країни світу мають міністерства сільського господарства та проводять свою специфічну аграрну політику. Упродовж десятиліть економісти-аграрники спостерігали за цією політикою та аналізували її. Ці спостереження призвели до важливих висновків щодо переваг і недоліків тих чи інших підходів до аграрної політики і надають фундаментальне розуміння того, де знаходяться реальні можливості і межі аграрної політики у сучасному світі.

Для України як держави, де аграрний сектор є одним з ключових секторів економіки, надзвичайно важливим є існування всебічно науково обґрунтованої, цілеспрямованої, конструктивної аграрної політики, яка б за своєю логікою та принципами не лише відповідала курсу на прискорену ринкову трансформацію економічної системи країни, але й була її провідною ланкою, стимулювальним фактором. Звичайно, формування та реалізація аграрної політики є прерогативою державних органів влади. Разом з тим глибоке розуміння причин та цілей державного втручання в діяльність аграрного сектору, сучасні знання щодо практичних аспектів її здійснення та економічних наслідків застосування окремих інструментів є важливим напрямом підготовки фахівців економічного профілю.

“Аграрна політика” як навчальна дисципліна дає можливість опанувати методичні та методологічні основи розробки та реалізації комплексу заходів щодо підтримки та забезпечення розвитку сільського господарства в системі міжгалузевих зв’язків у національній економіці, а також оцінити з позиції теорії практичні дії державних структур щодо регулювання агропромислового виробництва країни.

У результаті вивчення цієї дисципліни студенти повинні оволодіти базовими знаннями щодо економічної сутності та характеру аграрної політики, інструментів регулювання внутрішнього та зовнішнього ринків агропродовольчої продукції, особливостей та основних напрямів здійснення аграрної політики в Україні та окремих іноземних країнах.

Вивчення навчальної дисципліни “Аграрна політика” сприятиме підвищенню рівня загальноекономічної підготовки фахівців, формуванню у них навичок науково-аналітичного опрацювання проблем аграрного сектору з позиції загальнодержавних інтересів та інтересів сільськогосподарських виробників, дає можливість опанувати теоретичні підходи до розробки та реалізації комплексу заходів щодо регулювання і підтримки аграрного сектору, з іншого – дає підстави осмислити і оцінити практичні дії державних структур на конкретному історичному етапі життя країни.

Формування ринкового середовища в аграрному секторі вимагає підготовки фахівців з широким економічним світоглядом, які могли б оперативно вирішувати основні проблеми агропромислового виробництва на засадах ринкових відносин. Разом з тим у перехідній економіці України зростає роль державного регулювання сільськогосподарського виробництва та агробізнесу загалом, що проявляється в аграрній політиці держави. Саме тому для підготовки висококваліфікованих фахівців у галузі агропромислового комплексу необхідно надати їм повне розуміння аграрної політики, сформувавши сучасні та глибокі знання щодо теоретичних підходів до її формування та практичних аспектів здійснення.

^ Мета вивчення дисципліни – оволодіння теоретичними та методологічними основами формування та реалізації аграрної політики держави, вміннями оцінювати її ефективність та обґрунтовувати вибір тих чи інших заходів державного регулювання.

^ Основними завданнями вивчення дисципліни є:

оволодіти базовими знаннями щодо економічної сутності, характеру і головних компонентів аграрної політики;

аналізувати ефективність діяльності органів та інститутів аграрної політики, використовуючи різні ринково-політичні інструменти;

оцінювати окремі заходи фінансово-кредитної, податкової, цінової політики в аграрному секторі, а також аграрно-соціальній та аграрно-екологічній політиці держави;

розуміти особливості формування аграрної політики у країнах із різним рівнем соціально-економічного розвитку, характеризувати аграрну політику окремих країн та блоків.

У результаті вивчення дисципліни повинні знати:

економічну сутність, характер і головні компоненти аграрної політики та умови її реалізації;

механізми формування національних та світових агропродовольчих ринків, вплив аграрної політики на міжнародну торгівлю та продовольчу безпеку країни;

інструменти регулювання ринків агропродовольчої продукції та економічні наслідки їх застосування;

основні підходи до оцінювання рівня державної підтримки аграрного сектору;

засади аграрно-екологічної, аграрно-соціальної політики, їх сучасні аспекти і проблеми реалізації;

основні етапи розвитку аграрної політики в Україні та основні напрями сучасної аграрної політики держави;

сучасний стан процесу реформування економічних відносин в АПК України, характерні риси бюджетної, податкової, фінансово-кредитної та цінової політики;

особливості формування окремих агропродовольчих ринків в Україні з позиції попиту і пропозиції, інструменти державного регулювання внутрішнього ринку та зовнішньої торгівлі агропродовольчою продукцією;

особливості формування аграрної політики у країнах з різним рівнем економічного розвитку, основні складові аграрної політики окремих зарубіжних країн.


вміти:

формувати мету та систему цілей аграрної політики держави;

аналізувати наслідки використання окремих інструментів регулювання внут­рішнього агропродовольчого ринку та зовнішньої торгівлі з точки зору їх впливу на виробників, споживачів та державний бюджет;

визначати рівень захисту аграрного сектору із використанням загальноприйнятої світовою спільнотою методології;

оцінювати міжнародну конкурентоспроможність вітчизняного сільськогосподарського виробництва;

визначати основні показники продовольчої безпеки держави та фактори, що на неї впливають;

аналізувати ефективність окремих заходів бюджетної, податкової, фінансово-кредитної та ринкової політики держави;

обґрунтовувати пріоритети державної структурної, соціальної та екологічної політики.

Мінімальний навчальний час на вивчення дисципліни складає 81 год. Рекомендований розподіл аудиторного часу, %: лекційні заняття – 50, семінарські заняття – 50.

Підсумковою формою контролю знань та умінь студентів є залік.

^ Теоретичні заняття

Розділ 1. Теоретичні засади аграрної політики


Тема 1.1 Причини державного регулювання аграрного виробництва,

сутність та цілі аграрної політики держави

1.1.1 Особливості сільськогосподарського виробництва, що зумовлюють необхідність державного регулювання галузі.

1.1.2 Основні аргументи на користь та проти державного втручання в аграрне виробництво. Вади ринкового механізму та державного регулювання.

1.1.3 Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сутність та принципи аграрної політики.

1.1.4 Модель процесу формування аграрної політики.

1.1.5 Групи інтересів в аграрній політиці.

1.1.6 Система цілей аграрної політики держави.

Тема 1.2 Теоретичні підходи до аналізу аграрної політики

1.2.1 Наслідки державного втручання в сільськогосподарське виробництво та завдання аналізу аграрної політики держави.

1.2.2 Теоретичні основи аналізу рівня добробуту суспільства. Основні концепції прикладної економічної науки про добробут (welfare economics).

1.2.3 Концепція надлишку виробника (producer surplus) та її використання в аналізі аграрної політики.

1.2.4 Концепція надлишку споживача (consumer surplus) та її використання в аналізі аграрної політики.
^ Тема 1.3 Економічні наслідки застосування окремих інструментів регулювання вітчизняного аграрного сектору
1.3.1 Класифікація інструментів регулювання аграрного виробництва.

1.3.2 Інструменти макроекономічної політики держави та їх вплив на аграрний сектор.

1.3.3 Цінова політика на агропродовольчому ринку: завдання та основні інструменти.

1.3.4 Державний адміністративний контроль за цінами.

1.3.5 Інструменти обмеження пропозиції сільськогосподарської продукції.

1.3.6 Інструменти щодо підвищення попиту на сільськогосподарську продукцію на внутрішньому ринку.

1.3.7 Регулювання ринків виробничих ресурсів, що використовуються у сільськогос­подарському виробництві.


Тема 1.4 Міжнародна конкурентоспроможність країн та світова торгівля агропродовольчою продукцією

1.4.1 Роль торгівлі у розвитку сільськогосподарського виробництва. Базові теорії міжнародної торгівлі агропродовольчою продукцією.

1.4.2 Основні показники міжнародної конкурентоспроможності країни на світовому агропродовольчому ринку.

1.4.3 Розвиток світової торгівлі агропродовольчою продукцією.
^ Тема 1.5 Інструменти регулювання зовнішньої торгівлі агропродовольчою продукцією
1.5.1 Сутність та завдання зовнішньоторговельної політики держави в аграрному секторі.

1.5.2 Основні аргументи на користь протекціонізму у агропродовольчій торгівлі.

1.5.3 Інструменти регулювання імпорту агропродовольчої продукції.

1.5.4 Інструменти регулювання експорту агропродовольчої продукції.

^ Тема 1.6 Інструменти регулювання внутрішнього агропродовольчого ринку за умови існування міжнародної торгівлі
1.6.1 Характеристика політики субсидування виробників та споживачів торгової агро­продовольчої продукції.

1.6.2 Економічні наслідки оподаткування виробників та споживачів.

1.6.3 Різновиди державної цінової політики щодо неторгових товарів.

1.6.4 Комбіноване державне втручання у ринок.

Тема 1.7 Регулювання світової агропродовольчої торгівлі в рамках СОТ
1.7.1 Загальні підходи до регулювання агропродовольчої торгівлі в рамках Світової організації торгівлі (СОТ). Уругвайська угода про сільське господарство (УУСГ) СОТ.

1.7.2 Вимоги щодо доступу до внутрішнього агропродовольчого ринку.

1.7.3 Правила застосування експортних субсидій у рамках СОТ.

1.7.4 Регулювання внутрішньої підтримки сільськогосподарського виробництва відповідно до УУСГ.

1.7.5 Питання підтримки сільськогосподарського виробництва у поточному раунді переговорів у рамках СОТ.

Тема 1.9 Основні підходи до оцінювання рівня державної підтримки аграрного сектору
1.9.1 Загальні підходи до оцінювання державної підтримки аграрного сектору.

1.9.2 Номінальний та реальний рівень захисту внутрішнього продовольчого ринку.

1.9.3 Показники державної підтримки виробників та споживачів сільськогосподарської продукції за методологією Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).

1.9.4 Визначення рівня підтримки аграрного сектору відповідно до методології СОТ – сукупний вимір підтримки.
Розділ 2. Формування аграрної політики в Україні Тема 2.5 Еволюція державної підтримки аграрного сектору в Україні
2.5.1 Державна політика щодо сільськогосподарського виробництва у період існування Радянського Союзу.

2.5.2 Реформування економічних відносин у аграрному секторі на початкових етапах ринкової трансформації економіки України.

2.5.3 Основні засади державної аграрної політики у пореформений період.

2.5.4 Формування нової державної аграрної політики на сучасному етапі.

Тема 2.6 Основні напрями сучасної аграрної політики України
2.6.1 Мета та пріоритети аграрної політики України.

2.6.2 Основні чинники, що визначають результативність аграрної політики.

2.6.3 Особливості бюджетно-податкової та кредитно-фінансової політики в аграрному секторі.

2.6.4 Політика держави щодо регулювання ринків сільськогосподарської продукції та матеріально-технічного забезпечення виробників.

2.6.5 Розвиток сільських територій та соціальна політика у сільській місцевості.

2.6.6 Державна політика щодо аграрної науки, освіти на інформаційного забезпечення виробників.


Розділ 3. Аграрна політика окремих іноземних країн та блоків

Тема 3.1 Спільна аграрна політика Європейського Союзу
3.1.1 Історія виникнення та основні етапи реформування Спільної аграрної політики (САП) Європейського Союзу.

3.1.2 Органи управління та механізм функціонування САП.

3.1.3 Основні інструменти ринкової політики та підтримки цін сільськогосподарської продукції у ЄС.

3.1.4 Програми підтримки доходів сільськогосподарських виробників у ЄС.

3.1.5 Політика щодо розвитку сільських територій.

3.1.6 Аграрна політика в умовах розширення ЄС: реформа Фішлера.

Тема 3.2 Особливості аграрної політики США
3.2.1 Історія виникнення програм підтримки агропродовольчого сектору у США.

3.2.2 Основні інструменти підтримки цін сільськогосподарської продукції та доходів виробників: прямі виплати, норми кредитування та цільові ціни.

3.2.3 Програми розширення збуту сільськогосподарської продукції.

3.2.4 Сучасна аграрна політика США та її вплив на світовий аграрний ринок.


Тематика семінарських і практичних занять
Тема 2.1 Макроекономічна характеристика аграрного сектору економіки України
2.1.1 Роль та місце сільськогосподарського виробництва в економіці України.

2.1.2 Загальноекономічні показники розвитку агарного сектору.

2.1.3 Показники діяльності окремих галузей сільського господарства та харчової промисловості України.

2.1.4 Державна система збору статистичної інформації щодо аграрного сектору.

Тема 2.2 Система цілей сучасної аграрної політики України
2.2.1 Сучасні проблеми аграрного сектору та можливі шляхи їх вирішення.

2.2.2 Стратегічні цілі розвитку аграрного сектору України.

2.2.3 Формування системи цілей сучасної політики держави, заходи щодо їх досягнення та обмежувальні чинники.


Тема 2.8 Структура сільськогосподарського виробництва в Україні

та структурна політика держави

2.8.1 Галузева структура сільськогосподарського виробництва в Україні.

2.8.2 Структура витрат виробництва та тенденції її зміни.

2.8.3 Основні тенденції розвитку сільськогосподарського виробництва у підприємствах різних організаційно-правових форм та в особистих господарствах населення.

2.8.4 Визначення доцільної структури сільськогосподарського виробництва в Україні та основні завдання структурної політики держави.

Тема 2.9 Регулювання основних аграрних ринків в Україні
2.9.1 Формування агропродовольчих ринків в Україні. Співвідношення попиту та пропозиції основних видів продукції.

2.9.2 Еволюція підходів щодо регулювання агропродовольчих ринків в Україні.

2.9.3 Основні напрями державного регулювання ринку зерна.

2.9.4 Оцінювання економічних наслідків застосування окремих інструментів регулювання внутрішнього ринку зерна з точки зору прикладної економічної науки про добробут (welfare economics): вплив на добробут виробників, споживачів, державний бюджет та суспільство загалом.

2.9.5 Державне регулювання ринку цукру.

2.9.6 Державне регулювання інших ринків продукції рослинництва.

2.9.7 Особливості державної підтримки виробників продукції тваринництва в Україні.


Тема 2.10 Державна політика щодо ресурсного забезпечення сільськогосподарського виробництва в Україні

2.10.1 Розвиток державної політики щодо матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарського виробництва в Україні.

2.10.2 Сучасна державна технічна політика України та механізми державної підтримки щодо забезпечення виробників сільськогосподарською технікою.

2.10.3 Державна політика на ринку матеріальних ресурсів (паливо, добрива, ЗЗР, насіння).

Тема 2.12 Податкова та бюджетна політика в аграрному секторі України
2.12.1 Особливості податкової політики в аграрному секторі України.

2.12.2 Податкові пільги для сільськогосподарських виробників: позитивні та нега­тивні наслідки використання.

2.12.3 Бюджетне фінансування аграрного сектору.

2.12.4 Основні статті видатків державного бюджету на потреби АПК.

Тема 2.13 Фінансово-кредитна політика в аграрному секторі
2.13.1 Фінансовий стан сільськогосподарських підприємств в Україні.

2.13.2 Еволюція державної політики щодо фінансування сільськогосподарського виробництва.

2.13.3 Пільгове кредитування сільськогосподарського виробництва в Україні: особ­ливості та наслідки застосування.

2.13.4 Напрями державної політики щодо страхування ризиків сільсько­господарського виробництва.


Тема 2.14 Конкурентоспроможність сільськогосподарського

виробництва України на світовому ринку

2.14.1 Оцінювання міжнародної конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції з точки зору витрат виробництва.

2.14.2 Порівняльні переваги українського аграрного сектору на світовому агропродо­вольчому ринку.

2.14.3 Міжнародна конкурентоспроможність окремих агропродовольчих товарів.


Тема 2.15 Зовнішня торгівля агропродовольчою продукцією та особливості зовнішньоторговельної політики держави

2.15.1 Значення зовнішньої торгівлі сільськогосподарською продукцією та продовольством для економіки України. Тенденції розвитку експортно-імпортної діяльності щодо продукції АПК.

2.15.2 Географічна та товарна структура зовнішньої торгівлі агропродовольчою продукцією та місце України на світових агропродовольчих ринках.

2.15.3 Державне регулювання експортно-імпортної діяльності в АПК України.

2.15.4 Проблеми якості української агропродовольчої продукції та її відповідності міжнародним стандартам.
Тема 2.16 Проблеми продовольчої безпеки в Україні
2.16.1 Формування внутрішнього продовольчого ринку в Україні. Показники само­забезпеченості основними видами продовольчих товарів.

2.16.2 Тенденції споживання продовольства в Україні, відповідність структури харчування раціональним нормам.

2.16.3 Державна політика щодо вирішення продовольчої проблеми в країні.


Тема 2.17 Оцінювання рівня державної підтримки сільськогосподарського виробництва в Україні

2.17.1 Оцінювання загального рівня підтримки сільськогосподарського виробництва в Україні та динаміки її зміни (із використанням методології ОЕСР).

2.17.2 Підтримка виробників окремих агропродовольчих товарів в Україні.

2.17.3 Порівняння рівня державної підтримки сільськогосподарського виробництва в Україні та державах-членах ОЕСР.

2.17.4 Визначення сукупного виміру підтримки сільського господарства України (методологія СОТ) та оцінювання структури державних витрат.

Тема 2.18 Наслідки вступу України до СОТ для вітчизняного аграрного сектору
2.18.1 Загальні аргументи на користь вступу України до СОТ.

2.18.2 Зобов’язання України щодо захисту вітчизняного аграрного сектору після вступу до СОТ.

2.18.3 Потенційний вплив зниження рівня тарифного захисту внутрішнього ринку на окремі галузі.

2.18.4 Можливості державної підтримки сільськогосподарського виробництва в рамках “зеленої скриньки”.


Тема 2.19 Соціальні та екологічні проблеми розвитку сільських територій в Україні

2.19.1 Ринок робочої сили в аграрному секторі України та проблема зайнятості сільського населення.

2.19.2 Тенденції розвитку сільських територій та соціальна політика держави у сільській місцевості.

2.19.3 Екологічні проблеми у аграрному секторі України та екологічна політика держави.


Тема 2.20 Регіональні особливості аграрної політики в Україні

2.20.1 Регіональна структура агропромислового виробництва в Україні.

2.20.2 Характеристика сільськогосподарського виробництва основних регіонів.

2.20.3 Специфічні проблеми окремих регіонів та завдання регіональної аграрної політики.

2.20.4 Функції та повноваження місцевих органів влади у формуванні та реалізації аграрної політики.


Перелік тем для самостійного вивчення
Тема 1.8 Аграрна політика та проблема продовольчої безпеки держави
1.8.1 Сутність продовольчої безпеки держави та умови її дотримання.

1.8.2 Національні аспекти продовольчої безпеки та показники, що її характеризують. Самозабезпеченість країни продовольством.

1.8.3 Роль держави у забезпеченні продовольчої безпеки.

1.8.4 Програми продовольчої допомоги та наслідки їх застосування.

1.8.5 Міжнародні аспекти продовольчої безпеки. Роль ФАО у розв’язанні продовольчої проблеми.
Тема 1.10 Ресурсна політика та державна політика щодо розвитку сільських територій
1.10.1 Особливості ресурсної політики в аграрному секторі.

1.10.2 Інструменти державної ресурсної політики.

1.10.3 Економічна роль села та сільських територій.

1.10.4 Основні напрями державної політики щодо розвитку сільських територій.

Тема 2.3 Групи інтересів та інститути аграрної політики в Україні
2.3.1 Групи інтересів в аграрній політиці. Потреба лобіювання інтересів сільсько­господарських виробників.

2.3.2 Поняття інститутів аграрної політики, їх роль у реалізації аграрної політики держави.

2.3.3 Система управління агропромисловим комплексом України та можливі напрями її реформування.

2.3.4 Аграрна політика в програмах основних політичних партій України.

^ Тема 2.4 Земельна реформа та реформування відносин власності
в аграрному секторі України

2.4.1 Особливості земельної реформи в Україні.

2.4.2 Законодавче забезпечення розвитку інфраструктури ринку землі сільсько­господарського призначення.

2.4.3 Реформування відносин власності в аграрному секторі України.

2.4.4 Розвиток та регулювання орендних відносин.

^ Тема 2.7 Нормативно-правова база сучасної аграрної політики України
2.7.1 Основні положення ЗУ “Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 рр”.

2.7.2 Напрями державного регулювання аграрного сектору відповідно до ЗУ “Про державну підтримку сільського господарства України”.

2.7.3 Нормативно-правова база регулювання ринків окремих видів сільсько­господарської продукції.

2.7.4 Основні засади державної аграрної політики України (Концепція).

^ Тема 2.11 Формування інфраструктури аграрного ринку в Україні
2.11.1 Проблеми формування біржового ринку сільськогосподарської продукції.

2.11.2 Державна підтримка розвитку сільськогосподарської кооперації.

2.11.3 Державна інформаційна та маркетингова підтримка аграрного виробництва в Україні.


Тема 2.21 Наукове забезпечення розвитку агропромислового виробництва та інноваційна політика держави

2.20.1 Наукове забезпечення розвитку аграрного сектору України.

2.20.2 Пріоритети інвестиційної політики держави.

2.20.3 Основні напрями державної інноваційної політики в аграрному секторі.

^ Тема 3.3 Аграрна політика країн Центральної та Східної Європи: досвід реформ
3.3.1 Реформування аграрного сектору країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) на початковому етапі трансформації економіки.

3.3.2 Еволюція аграрної політики країн ЦСЄ.

3.3.3 Особливості аграрної політики в окремих країнах.

^ Тема 3.4 Аграрна реформа та сучасна аграрна політика Російської Федерації
3.4.1 Сільське господарство Росії у сучасних умовах.

3.4.2 Особливості аграрної реформи у Російській Федерації.

3.4.3 Програми підтримки сільськогосподарських виробників.

3.4.4 Основні напрями сучасної аграрної політики Росії та перспективи її розвитку.


Тема 3.5 Аграрна політика окремих країн – провідних експортерів

агропродовольчої продукції

3.5.1 Загальні тенденції розвитку аграрної політики країн – експортерів агропродовольчої продукції.

3.5.2 Регулювання аграрного сектору та підтримки доходів фермерів у Канаді.

3.5.3 Особливості аграрної політики деяких інших країн (Нової Зеландії, Австралії, Аргентини).

Орієнтовний розподіл навчального часу, %


№ п/п

Назва розділу, теми

Лекції

Семінарські та практичні заняття

Самостійна робота

^ Розділ 1. Теоретичні засади аграрної політики

1.1

Причини державного регулювання аграрного ви­робництва, сутність та цілі аграрної політики держави

2

-




1.2

Теоретичні підходи до аналізу аграрної політики

2

-

-

1.3

Економічні наслідки застосування окремих інструментів регулювання вітчизняного аграрного сектору

4

-

-

1.4

Міжнародна конкурентоспроможність країн та світова торгівля агропродовольчою продукцією

2

-

-

1.5

Інструменти регулювання зовнішньої торгівлі агропродовольчою продукцією

2

-

-

1.6

Інструменти регулювання внутрішнього агропродовольчого ринку за умови існування міжнародної торгівлі

4

-

-

1.7

Регулювання світової агропродовольчої торгівлі в рамках СОТ

4

-

-

1.8

Аграрна політика та проблема продовольчої без­пеки держави

-

-

6

1.9

Основні підходи до оцінювання рівня державної підтримки аграрного сектору

2

-

-

1.10

Екологічна політика та державна політика щодо розвитку сільських територій

-

-

2




Разом

22

-

8

^ Розділ 2. Формування аграрної політики в Україні

2.1

Макроекономічна характеристика аграрного сектору економіки України

-

3

-

2.2

Система цілей сучасної аграрної політики України

-

4

-

2.3

Групи інтересів та інститути аграрної політики в Україні

-

-

2

2.4

Земельна реформа та реформування відносин власності в аграрному секторі України

-

-

2

2.5

Еволюція державної підтримки аграрного сектору в Україні

2

-

-

2.6

Основні напрями аграрної політики України

4

-

-

2.7

Нормативно-правова база сучасної аграрної полі­тики України

-

-

4

2.8

Структура сільськогосподарського виробництва в Україні та структурна політика держави

-

3

-

2.9

Регулювання основних ринків сільськогосподарсь­кої продукції в Україні

-

3

-

2.10

Державна політика щодо ресурсного забезпечення сільськогосподарського виробництва в Україні

-

3

-

2.11

Формування інфраструктури аграрного ринку в Україні

-

-

3

2.12

Податкова та бюджетна політика в аграрному секторі України

-

2

-

2.13

Фінансово-кредитна політика в аграрному секторі

-

2

-

2.14

Конкурентоспроможність сільськогосподарського ви­робництва України на світовому ринку

-

2

2

2.15

Зовнішня торгівля агропродовольчою продукцією та особливості зовнішньоторговельної політики держави

-

2

2

2.16

Проблеми продовольчої безпеки в Україні

-

2

-

2.17

Оцінювання рівня державної підтримки сільськогосподарського виробництва в Україні

-

2

2

2.18

Наслідки вступу України до СОТ для вітчизняного аграрного сектору

-

2

-

2.19

Соціальні та екологічні проблеми розвитку сільських територій в Україні

-

2

-

2.20

Регіональні особливості аграрної політики в Україні

-

2

-

2.21

Наукове забезпечення розвитку агропромислового виробництва та інноваційна політика держави

-

-

2




Разом

6

34

19

^ Розділ 3. Аграрна політика окремих іноземних країн та блоків

3.1

Спільна аграрна політика Європейського Союзу

2

-

2

3.2

Особливості аграрної політики США

2

-

-

3.3

Аграрна політика країн Центральної та Східної Європи: досвід реформ

-

-

2

3.4

Аграрна реформа та сучасна аграрна політика Російської Федерації

-

-

1

3.5

Аграрна політика окремих країн – провідних експортерів агропродовольчої продукції

-

-

2




Разом

4

-

7




Всього

32

34

34



^ Список рекомендованої літератури

Актуальні питання аграрної політики: Збірник робіт. – К., 2002. – 450 с.

Могильний О.М. Державне регулювання аграрного виробництва в період трансформації економіки. – К.: ІАЕ УААН, 2002. – 430 с.

Мостовий Г.І. Агробізнес: державне регулювання. – Харків: Основа, 2002. – 300 с.

Основи аграрної економіки: Підручник / В.П. Галушко, Гвідо Ван Хулєнбрук, О.А. Ковтун та ін. – К.: Вища освіта, 2003. – 309 с.

Серова Е.В. Аграрная экономика. – М.: ГУ ВШЭ, 1999. – 480 с.

Ситник В.П. Трансформація АПК України в ринкові умови. – К.: Інститут аграрної економіки УААН, 2002. – 518 с.

Стратегічні напрями розвитку агропромислового комплексу України / Інститут аграрної економіки УААН / Петро Трохимович Саблук (ред.), Віктор Якович Месель-Веселяк (ред.). – К., 2002. – 60 с.

Сучасна аграрна політика України: проблеми становлення / За ред. П.Т. Саблука. – К.: ІАЕ УААН, 1996.

Хорунжий М.Й. Аграрна політика: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 1998.

Янків М.Д. Організаційно-економічні механізми розвитку і функ­ціонування АПК України. Монографія. – Л.: Коопосвіта, 2000. – 448 с.


^ КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ ФАКУЛЬТЕТ АГРАРНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ Кафедра державного управління





^ “ЗАТВЕРДЖУЮ” Декан факультету аграрного менеджменту

_______________ О.А. Ковтун


“____” ________________ 2010 р.



^ РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

з дисципліни


“АГРАРНА ПОЛІТИКА”


денна форма навчання

для підготовки фахівців

ОКР “Магістр”


зі спеціальності: 8.000007 – “Адміністративний менеджмент”


Структура:

курс – магістри

семестр – 2

число тижнів – 18

число кредитів – 2

лекцій – 18 год.

самостійна робота – 54 год.

форма звітності – іспит

Всього: 72 год.


КИЇВ-2010
^ КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ ФАКУЛЬТЕТ АГРАРНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ Кафедра державного управління





^ “ЗАТВЕРДЖУЮ” Декан факультету аграрного менеджменту

_______________ О.А. Ковтун


“____” ________________ 2010 р.



^ РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

з дисципліни


“АГРАРНА ПОЛІТИКА”


заочна форма навчання

для підготовки фахівців

ОКР “Магістр”


зі спеціальності: 8.000007 – “Адміністративний менеджмент”


Структура:

курс – магістри

семестр – 3

число кредитів – 2

лекцій – 4 год.

самостійна робота – 62 год.

практичні заняття – 6 год.

форма звітності – іспит

Всього: 72 год.


КИЇВ-2010

Робочу навчальну програму підготували: член-кореспондент УААН, д.е.н., професор Кваша Сергій Миколайович, к.е.н., доцент Жемойда Олександр Віталійович та к.е.н., доцент кафедри державного управління Янчевський Руслан Володимирович на основі типової програми з дисципліни “Аграрна політика” для підготовки спеціалістів і магістрів із спеціальностей напрямів 0501 “Економіка і підприємництво”, 0502 “Менеджмент” в аграрних вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації.


Робоча навчальна програма обговорена на засіданні кафедри. Протокол № 7 від 02 червня 2010 року.


Завідувач кафедри

д.е.н., доц. _________________________________________ Діброва А.Д.


Ухвалено навчально-методичною радою ФАМ протокол №___від “__” ________ 2010 р.


Голова комісії: ____________________________ к.е.н., доц. Ковтун О.А.
^ Пояснювальна записка
“Аграрна політика” як навчальна дисципліна дає можливість опанувати методичні та методологічні основи розробки та реалізації комплексу заходів щодо підтримки та забезпечення розвитку сільського господарства в системі міжгалузевих зв’язків у національній економіці, а також оцінити з позиції теорії практичні дії державних структур щодо регулювання агропромислового виробництва країни.

Вивчення навчальної дисципліни “Аграрна політика” сприятиме підвищенню рівня загальноекономічної підготовки фахівців, формуванню у них навичок науково-аналітичного опрацювання проблем аграрного сектору з позиції загальнодержавних інтересів та інтересів сільськогосподарських виробників, дає можливість опанувати теоретичні підходи до роз