Реферат: Вступ 6 розділ 1 Огляд літератури 11

ЗМІСТ

Стор.
ВСТУП 6 РОЗДІЛ 1 Огляд літератури 11

1.1. Сучасний стан і перспективи розвитку м’ясного

скотарства в Україні 11

1.2. Ефективність використання симентальської худоби в

породотворчому процесі 17

1.3. Створення української симентальської м’ясної породи 28

РОЗДІЛ 2
Основні напрями, матеріали та методи досліджень 33


2.1. Обгрунтування вибору напряму досліджень 33

2.2. Матеріал та методи досліджень 33


РОЗДІЛ 3

Результати власних досліджень та їх обговорення 44


3.1. Умови годівлі та технологія утримання дослідних телиць 44

3.2. Ріст і розвиток телиць 47

3.2.1. Динаміка живої маси 47

3.2.2. Абсолютні та відносні прирости живої маси 48

Лінійний ріст телиць 52

Клініко-фізіологічні показники 62

3.4.1. Фізіологічні показники 62

Морфологічні показники крові 64

3.5. Етологічні показники телиць 66

Характеристика репродуктивної здатності телиць

і корів-первісток 74

3.6.1. Оцінка відтворювальної здатності телиць

різних генотипів 74

3.6.2. Материнські якості корів-первісток 76

Відтворювальна здатність корів-первісток 77

Молочність корів-первісток 78

3.7. Імуногенетичний аналіз маточного поголів’я 81

3.8. М’ясна продуктивність телиць різних генотипів 89

3.8.1. Забійні показники 89

3.8.2. Оцінка повном’ясності туш 92

3.8.3. Морфологічний склад туш 93

3.8.4. Характеристика анатомічних частин туш 94

3.8.5. Сортовий розруб туш 96

3.8.6. Органоліптична оцінка м’яса і бульйону 97

3.8.7. Розвиток внутрішніх органів 98

3.9. Характеристика шкіряної сировини 100

3.10. Внутрішньопородний ефект гетерозису 102

Економічна ефективність вирощування телиць

різних генотипів 105


^ РОЗДІЛ 4 Аналіз і узагальнення результатів досліджень 108

ВИСНОВКИ 114


ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ 117


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 118


ДОДАТКИ 145


Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html


В С Т У П


У розвитку м’ясного скотарства, зокрема при створенні м’ясних порід, велике значення має вирішення комплексу проблем, пов’язаних з материнською основою породи, а саме: рівнем молочної продуктивності маток, їх відтворювальною здатністю та материнськими якостями.

Світовий досвід свідчить, що м’ясна проблема в Україні може бути вирішена за широкого використання маток, які цілеспрямовано вирощені від народження до продуктивного і тривалого використання, здатних щорічно давати здорових телят, схильних до інтенсивного росту та досягнення високих забійних кондицій. При цьому виявляється ефективним як чистопородне розведення, так і широке застосування промислового схрещування у галузі спеціалізованого м’ясного скотарства 1-4.

Актуальність теми. Збільшення обсягів виробництва м’яса і задоволення потреб населення в м’ясопродуктах у сучасних умовах за рахунок надремонтного молодняку і вибракуванню дорослої худоби молочних порід виявляється проблематичним через різке зменшення їх поголів’я. Поряд з цим і розвиток м’ясного скотарства здійснюється повільними темпами. Однією з причин цього є мала чисельність маточного поголів’я вітчизняних м’ясних порід – української, волинської і поліської. В незначній кількості розводиться худоба імпортованих м’ясних порід. Тому важливого значення набуває створення вітчизняних конкурентоспроможних м’ясних порід на базі використання місцевого і світового генофонду порід.

У результаті багаторічної цілеспрямованої селекційно-племінної роботи були створені українська, волинська та поліська м’ясні породи 5-8. Встановлено, що для більшості м’ясних порід характерні низька молочність маток та їх відтворювальна здатність, що не забезпечує високої живої маси телят при відлученні і збільшення поголів’я 9-11. Дослідження показують, що використання маток симентальської худоби та створення української симентальської м’ясної породи забезпечує значне збільшення живої маси телят при відлученні, а відтак - і прибутковості м’ясного скотарства в умовах ринкової економіки [12-14 ].

Враховуючи це, в Україні з 1990 р. ведеться робота по створенню української симентальської м’ясної породи при використанні географічно віддалених м’ясних сименталів зарубіжної селекції (Канади, Австрії, США та Німеччини). Вже проводилися дослідження [3] щодо ефективності поєднання м’ясних сименталів канадської і німецької селекцій з вітчизняними сименталами. Однак до теперішнього часу недостатньо вивчені господарські та біологічні особливості телиць від поєднання корів сучасної популяції симентальської породи з плідниками м’ясо-молочних і м’ясних сименталів австрійської та американської селекцій при вирощуванні молодняку за технологією м’ясного скотарства. В літературних джерелах мало даних про інтенсивність росту, репродуктивну здатність і м’ясну продуктивність телиць створюваної симентальської м’ясної породи. Звідси виникає необхідність проведення досліджень, які мають велике значення для коригування подальшої селекційно–племінної роботи на завершальному етапі створення української симентальської м’ясної породи. Саме цим питанням присвячена дисертаційна робота, що і визначає її актуальність.

Зв‘язок з науковими програмами, планами і темами. Дослідження проведені відповідно до плану науково-дослідних робіт Інституту м’ясного скотарства та Інституту розведення і генетики тварин УААН за темою «Удосконалити існуючі та вивести нові м’ясні породи і типи великої рогатої худоби з використанням сучасних методів генетики і біотехнології» (номер державної реєстрації 0101U002079), науково-технічної програми “Наукове забезпечення сталого розвитку галузей тваринництва на 2001-2005 рр.”, підпрограми “М’ясне скотарство”, “Селекція м’ясної худоби”.

Мета і задачі досліджень. Метою досліджень була порівняльна оцінка селекційно-господарських особливостей телиць різних генотипів створюваної української симентальської м’ясної породи І і ІІ генерацій визначення найбільш бажаного. Для досягнення цієї мети були поставлені завдання вивчити:

ріст, розвиток телиць, витрати кормів на одиницю приросту;

відтворювальну здатність телиць і первісток;

материнські якості первісток;

клініко-фізіологічні особливості телиць;

етологічні показники;

імуногенетичні особливості;

- забійні показники та м’ясні якості;

якість шкіряної сировини;

економічну ефективність вирощування телиць різних генотипів.

Об’єкт досліджень – популяція симентальської худоби молочно-м’ясного і м’ясного напрямів продуктивності – телиці від бугаїв вітчизняної, австрійської, північно-американської та синів бугаїв німецької і австрійської селекцій.

Предмет досліджень – ріст, розвиток, репродуктивна здатність, материнські якості, м’ясна продуктивність симентальських телиць різних генотипів.

Методи досліджень – зоотехнічні (визначення живої маси, промірів, індексів будови тіла, клініко–фізіологічних та імуногенетичних показників, м’ясної продуктивності, репродуктивної здатності); економічні (витрати кормів, собівартість, виручка від реалізації, прибуток, рівень рентабельності); біометричні (визначення середніх величин, їхні похибки, ступінь вірогідності).

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше проведена селекційно-господарська оцінка та вивчено ріст і розвиток, відтворювальну здатність, м’ясну продуктивність, етологічні, біологічні і генетичні особливості телиць створюваної української симентальської м’ясної породи, одержаних від симентальських плідників австрійської, американської та української (І генерації) селекцій. Розроблені елементи селекційної роботи щодо формування маточних стад з використанням сименталів австрійської, американської і німецької селекцій при створенні української симентальської м’ясної породи.

Практичне значення отриманих результатів. На підставі отриманих результатів доведена доцільність використання симентальських плідників зарубіжної селекції при створенні української симентальської м’ясної породи. Експериментально підтверджено, що телиці дослідних груп, особливо на основі австрійських сименталів, мали перевагу за живою масою,відтворювальною здатністю, м’ясною продуктивністю над аналогами вітчизняної симентальської породи комбінованого типу. Широке їх використання сприятиме підвищенню продуктивних і племінних якостей симентальської м’ясної породи при чистопородному розведенні.

Результати досліджень прийнято до широкого застосування в ПОП «Дружба» Чернігівської , СТОВ агрофірми «Хлібороб» Харківської областей. При участі автора для цих господарств розроблено плани селекційно–племінної роботи щодо створення стад української симентальської м’ясної породи з використанням м’ясних сименталів імпортної селекції. Матеріали наукових досліджень використовують у навчальному процесі Національного державного аграрного університету м.Луганськ; Харківської державної зооветеринарної академії на факультетах зооінженерія та підвищення кваліфікації.

Особистий внесок здобувача. Схема досліду й методика досліджень розроблені спільно з науковим керівником. Здобувач власноручно організував осіменіння корів, сформував піддослідні групи телиць, провів контроль за ростом і розвитком тварин, їх зважуванням та вимірюванням. Організував і брав безпосередню участь при проведенні забою тварин в 18-місячному віці. Матеріал дослідів опрацював методами варіаційної статистики, проаналізував отримані результати, провів економічний аналіз результатів досліду, підготував до друку матеріали, здійснив їх апробацію, сформулював висновки та пропозиції виробництву.

Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертації повідомлені та схвалені на Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 150-річчю від дня заснування Харківської державної зооветеринарної академії (2001), науково-виробничій конференції Інституту тваринництва центральних районів УААН (2001), Міжнародній науково-практичній конференції Львівської державної академії ветеринарної медицини (2002), розширеному засіданні відділів Інституту м’ясного скотарства УААН (2002), всеукраїнській конференції молодих вчених Інституту агроекології та біотехнології УААН (2002), розширеному засіданні відділення розведення м’ясної худоби в Інституті розведення і генетики тварин УААН (2002),конференції молодих вчених та аспірантів Інституту розведення і генетики тварин УААН (2003).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 робіт, із них 5 - у фахових виданнях. Із спільних наукових публікацій дисертант використав, за згодою зі співавторами, лише свою частку результатів, яка задекларована у списку наукових праць.

Структура дисертації. Дисертація викладена на 151 сторінці машинописного тексту і включає: вступ, огляд літератури, матеріали та методи досліджень, результати досліджень,аналіз і узагальнення результатів досліджень, висновки і пропозиції виробництву. Містить 36 таблиць, 20 рисунків, з них 10 фотографій, 4 додатки. Список використаної літератури нараховує 290 джерел, з них 21 іноземними мовами.


Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html


ВИСНОВКИ



Експериментально обґрунтовано, що використання симентальських бугаїв австрійської, американської та німецької селекцій на місцевих симентальських матках молочно-м’ясного напряму продуктивності дозволяє в одержаних генотипах телиць максимально поєднати цінні якості вихідних імпортних генотипів, які відповідають цільовому стандарту нової української симентальської м’ясної породи. Найбільш цінними господарськи корисними ознаками характеризувалися симентали на основі плідників австрійської селекції і тому їх доцільно значно ширше використовувати з метою прискореного створення української симентальської м’ясної породи.

При створенні української симентальської м’ясної породи одержані генотипи, які різняться за показниками росту, розвитку, м’ясної продуктивності і відтворювальної здатності, що зумовлює різноякісність породи і є необхідною умовою їх подальшого поліпшення.

Телиці від бугаїв створюваної української симентальської м’ясної породи першої генерації (на основі австрійського сименталу ) у 18 місяців досягли середньої живої маси 456,5 кг, що більше від аналогів контрольної групи на 60,2 кг (15,5%); від бугаїв австрійської селекції відповідно 449,1 кг – на 52,8 (13,3%); американської – 429,0 кг – на 32,7 кг (8,3 %) і від бугаїв першої генерації (на основі німецького сименталу )– 424,7 кг – на 18,4 кг (7,2 %).

Встановлено, що телиці з ІІ, ІІІ, ІV і V груп характеризувалися більшою високорослістю, широкотілостю, більш розвинутими м’язами, особливо задньої частини тіла. За комплексом параметрів вони краще відповідали сучасним вимогам бажаного типу м’ясної худоби.

Телиці дослідних генотипів відзначалися кращою відтворювальною здатністю. Перший статевий цикл у них проявився раніше на 8 - 10 діб, ніж у їхніх ровесниць контрольної групи, а статеве дозрівання завершилося у них на 9,5 – 25 діб раніше. У телиць був вищим коефіцієнт заплідненості і вони телилися на 13-21,7 діб раніше. Кращі показники відтворювальної здатності дослідних груп телиць визначає перспективність їх використання при формуванні маточних стад української симентальської м’ясної породи.

Для корів-первісток усіх генотипів притаманна вища молочність (за шість місяців лактації – 1312,5 – 1357,0 кг), що забезпечило кращий розвиток молодняку на підсосі, який в 6-місячному віці досягав живої маси 185,7 – 199,5 кг. Між коровами різних генотипів істотної різниці за молочністю не виявлено.

7. За результами етологічних спостережень телиці дослідних груп відзначалися значно вищою активністю при поїданні корму і загальною рухливістю, спокійним норовом, особливо ІV і V груп, що є важливим фактором при утриманні за технологією м’ясного скотарства. Найкращі етологічні показники спостерігали у телиць від бугаїв створюваної української симентальської м’ясної породи першої генерації (ІІ група) та від симентальських бугаїв австрійської селекції (ІІІ група), що необхідно враховувати на заключному етапі створення породи і подальшої роботи з нею.

8. При імуногенетичному аналізі маточного поголів’я встановлено типовий для сименталів спектр алелів системи В груп крові. У стаді виявлені характерні для вітчизняних сименталів алелі BGKEO' , BGO , G3OTE3K' , О , OI'Q' Визначено, що найбільшу генетичну схожість з вітчизняними сименталами мають австрійські і німецькі симентали. Їм властива значна генетична мінливість (коефіцієнт гомозиготності за системою В груп крові становить 0,113-0,138). За стресостійкістю, а саме за еозинофільним тестом, спостерігаються деякі відмінності. Помітно меншу стресостійкість мали телиці на основі німецьких сименталів, оскільки в цій групі кількість еозинофільних клітин в 1 мм3 на 15,9 (12,8%) менше від аналогів ІІ групи.

9. Результати забою показали, що телиці дослідних груп у відносно молодому віці (18 міс.) мали високу м’ясну продуктивність. Маса туші телиць дослідних груп була більшою на 14,3 – 34,5 кг, ніж у ровесниць I групи. Останні дещо більше накопичували внутрішнього жиру-сирцю (на 0,6-1,2 кг). У телиць всіх груп забійний вихід був високим (58,2-59,3%). Найвищу забійну масу виявили у телиць II групи, найменшу – у ровесниць I групи. Туші телиць дослідних груп характеризувалися кращим співвідношенням м’язової та жирової тканин, відносно меншою масою кісток, що свідчить про більш високу їх скоростиглість.

10. Від телиць створюваних генотипів у 18-місячному віці отримані кондиційні важкі шкури високої якості, що переважали стандарти вимог “бичина важка”. Найбільш важкі шкури за масою (36,9; 36,2; 34,5 кг), товарністю та площею (421,4; 410,0; 409,5 дм2) мали телиці II, III і V груп.

11. Підтверджено внутрішньопородний ефект гетерозису при чистопородному розведенні (використанні симентальських бугаїв австрійської, американської і німецької селекцій), який має важливе значення в підвищенні генетичного потенціалу продуктивності тварин створюваної української симентальської м’ясної породи.

12. Розведення телиць нових генотипів економічно вигідне. Виручка від реалізації телиць дослідних груп була більша на 78,3 - 197 грн, рівень рентабельності - вищим на 4,2 – 11,2 %, ніж у аналогів I контрольної групи.



Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html


^ ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ


Для створення української симентальської м’ясної породи широко використовувати сименталів австрійської, американської і німецької селекцій як батьківські генотипи, при поєднанні з місцевими сименталами.

Відбір маточного поголів’я необхідно вести за молочністю і відтворювальною здатністю, що забезпечить підвищення виходу телят на 100 корів до 95 % та їхню середню живу масу при відлученні у 6 – місячному віці 200 кг і вище.

Для підвищення ефективності розведення худоби симентальської м’ясної породи потрібно вирощувати телиць за технологією м’ясного скотарства при досягненні у 18-місячному віці живої маси 425-460 кг, що є економічно вигідним засобом.



Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html


^ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


Буркат В. До розробки концепції створення галузі м’ясного скотарства в Україні // Тваринництво України. – 1995. - №7. – С. 1 – 2.

Буркат В.П. Концептуальні підходи до формування галузі м’ясного скотарства // Тваринництво України. – 1997. - №4. – С. 9 – 11.

Шкурин Г.Т. Генезис симентальської породи в Україні. – К.: Аграрна наука, 1998. – 304 с.

Шкурин Г.Т. Основні напрямки розвитку м’ясного скотарства //Тваринництво України. – 1997. - №4. – С. 4 – 7.

Доротюк Е.М. Сучасний стан відтворення м’ясної худоби та шляхи його поліпшення// Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини.-Х., 2000.- Ч. 2. - Вип.6 (30). – С. 19 – 25.

Шкурин Г.Т., Стоянов Р.О. Імуногенетичний аналіз генофонду симентальської худоби в Україні// Вісник Сумського державного аграрного університету. – 2001. - №5. – С. 241-244.

Доротюк Е.М. Сучасні методи селекції худоби м’ясних порід в Україні //Шляхи розвитку тваринництва у ринкових умовах. - Дніпропетровськ, 2001. – С. 29 – 31.

Пабат В.О., Угнівенко А.М., Вінничук Д.Т. М’ясне скотарство України. – К.: Аграрна наука, 1997. – 313 с.

Зубець М.В., Пабат В.О., Буркат В.П., Шкурин Г.Т. та ін. Програма розвитку галузі спеціалізованого м’ясного скотарства України на 1997 – 2005 роки. – К., 1997. – 119 с.

Доротюк Е.М. Створення української симентальської суперінтенсивної м’ясної породи // Нові методи селекції і відтворення високопродуктивних порід і типів тварин: Мат. наук.-вир. конф. 29-30 травня 1996 р.– К.: Асоціація “Україна”, 1996. – С. 60–61.

Зубець М., Буркат В., Шкурин Г., Півторак В. та ін. Концептуальні положення розвитку м’ясного скотарства України на 2001 – 2010 роки //Тваринництво України. – 2002. – №2. – С. 2 – 5.

Мельник Ю., Лукаш В., Шевченко В. Форми організації розвитку галузі м’ясного скотарства // Тваринництво України. - 2002. – №2. – С. 7 – 8.

Пабат В. Розвиток м’ясного скотарства – справа усіх працівників тваринництва // Тваринництво України. - 1997. – № 4. – С. 2 – 4.

Програма селекції у м’ясному скотарстві України на період до 2010 року. – К., 1998. – 44 с.

Доротюк Е. Резерви збільшення виробництва яловичини // Тваринництво України. – 1997.- № 4. – С. 27 – 28.

Окопный А. М. Создание отрасли мясного скотоводства на Украине //Научные дискуссии «Новое в породобразовательном процессе»/ Матер. конференции. – К., 1993. – С. 120 – 123.

Окопний О. М’ясне скотарство: здобутки і перспективи // Тваринництво України. – 2001. - №6. – С. 4 – 5 .

Тимченко Л.О. Перспективи розвитку м’ясного скотарства // Науково–виробничий бюлетень “Селекція”. – К.: Укрплемоб’єднання, 1996. - №3. – С. 58 – 60.

Вінничук Д. М’ясне скотарство: аспекти галузі // Тваринництво України. - 1997. – № 4. –С. 15.

Левантин Д.Л. Состояние и тенденции развития скотоводства в мире и отдельных странах // Молочное и мясное скотоводство. – 1999. - №3. – С. 2 – 8.

Левантин Д.Л., Дунин И.М., Амерханов Х.А. Племенная база мясных пород – основа мясного скотоводства // Зоотехния. – 2000. - №11. – С. 6- 9.

Богданов Г.О., Кандиба В.М. Досвід ведення м’ясного скотарства в Німеччині та інших країнах ЄС // Вісник аграрної науки. – 1999. - №1. – С. 35 – 40.

Дунин И. Дания: самая доходная отрасль – животноводство //Животновод. – 1998. - №7. – С. 26 – 27.

Jay A.Hursh. Where’s The Beef ? // Cattleman. – 1987. – V. LXXIII. - №9. – Р. 104.

Прудніков В.Г., Доротюк Е.М., Чорний М.В. Раціональне використання великої рогатої худоби для виробництва яловичини в умовах Лісостепу України: Рекомендації / Харк. зоовет. інститут. –Х., 1997. – 26 с.

Доротюк Е.М., Карташов М.І. Сучасний стан і перспективи розвитку м’ясного скотарства в Україні // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. – Х., 1998. – Вип.3. – С.3 – 7.

Востриков Н.И., Доротюк Э.Н. Экономика и организация специализированного мясного скотоводства. – М.: Колос, 1982. – С.16 – 18.

Багрий Б.А. Разведение и селекция мясного скота. – М.: Агропромиздат, 1991. – С.60 – 68.

Технологія промислового тваринництва. – Х.: Прапор, 1973. – С.53.

Технология производства говядины в мясном скотоводстве: Сб. науч. тр./ ВНИИМС.- Оренбург, 1992. – 155 с.

Криворучко Ю. М’ясна продуктивність телиць різних генотипів створюваної української симентальської м’ясної породи // Тваринництво України. – 2002. - №6. – С.23-24.

Черкашенко И.И., Эрнст Л.К. Новое в производстве говядины.- М.: МСХ РСФСР, 1960. – 75 с.

Свечин К.Б. Индивидуальное развитие сельскохозяйственных животных.- К.: Урожай, 1963. – 224 с.

Бугримов Е.И. Разведение и использование скороспелого мясного скота.- М.: Колос, 1973. – 183 с.

Ланина А.В. Мясное скотоводство.- М., 1973. – С.26 – 27.

Использование селекционных резервов в производстве говядины: Сб. науч. тр. / ВНИИМС. – Оренбург, 1982. – 151 с.

Интенсивные технологии производства говядины: Сб. науч. тр. /ВНИИМС. – Оренбург, 1989. – С. 133.

Украинская технология производства говядины и формирование специализированного мясного скотоводства / Технологический проект.-К., 1990. – 48 с .

Козир В.С. Інтенсифікація виробництва яловичини в Степу України. – Дніпропетровськ: Промінь, 1989. – 150 с.

Булгаков В.Е., Ященко М.Е. Годівля та утримання м’ясної худоби.- К.: Урожай, 1990. – С.4 – 8.

Доротюк Э.Н. Мясному скотоводству – интенсивную технологию// Животноводство. – 1987. - №2. – С. 41 – 43.

Доротюк Е.М. Спеціалізоване м’ясне скотарство// Тваринництво України. – 1993. - №5,6. – С.16 – 18.

Livestok Feed Board of Canada // Annual Report Year, 1983 – 1984.- Р.40.

Черекаев А.В. Технология специализированного мясного скотоводства. – М.: Колос, 1975. – 288 с.

Доротюк Э.Н. Особенности технологии племенного мясного скотоводства в УССР // Сб. науч. тр. ВАСХНИЛ: Технология племенного мясного скотоводства. – М.: Агропромиздат, 1985. – С. 93 – 95.

Доротюк Э.Н Украинская технология производства говядины и формирование специализированного мясного скотоводства. – К.: Урожай, 1990. – 48 с.

Доротюк Э.Н. Создание товарных помесных стад мясного скота в Украине // Научно–технический бюллетень.- Х., 1995. - №70. – С.31 – 36.

Шкурин Г., Мирось В., Кисельов О. Створення стада м’ясної худоби методом поглинального схрещування // Тваринництво України. -1997. – №10. – С. 18 –19.

Шкурин Г.Т., Сірокуров В.М., Маєвський А.В. Шляхи селекційно – племінної роботи по прискореному розвитку галузі м’ясного скотарства // Науково – виробничий бюлетень “ Селекція “.- К., 1998. – С. 148 – 152.

Засуха Т., Бочков В. Імпортна м’ясна худоба в Україні // Тваринництво України. – 1997. - №6. – С.14 – 15.

Козир В.С., Соловйов М.І. М’ясні породи худоби в Україні. – Дніпропетровськ: Поліграфіст, 1997. – 325 с.

Доротюк Е.М., Шкурин Г.Т. Районування м’ясної худоби // Тваринництво України. – 1994. - №6. – С.12 – 18.

Лукаш В. Селекційні особливості створення стад м’ясної худоби //Тваринництво України. -1997. – №4. –С.12 – 13.

Рубан Ю. Д. Вчення про симетрію та збереження порід в Україні// Молочне і м’ясне скотарство: Міжвід. темат. наук. зб. – К.: Урожай, 1995.– Вип.87.- С. 27 – 31.

Рекомендації по поліпшенню відтворення худоби м’ясного напряму продуктивності. – К., 2000. – 35 с.

Миниш Г., Фокс Д. Производство говядины в США: мясное скотоводство / Пер. с англ. О.В.Мищихи; Под ред. А.В.Черекаева. – М.: Агропромиздат, 1986. – 478 с.

Association of Texas. Charolais … the big white breed // Cattleman. – 1987. – V. LXXIV. - №5. – P. 121.

Левантин Д.Л. Мясное скотоводство – состояние и перспективы развития/ Обзор МС Агроинформ. – М.,1987. – С.8 – 61.

Левантин Д. О некоторых структурных изменениях в скотоводстве ведущих стран Европы // Молочное и мясное скотоводство. – 1999. - №5. – С.27 – 30.

Шкурин Г.Т., Угнівенко А.М., Вдовиченко Ю.В., Ткачук В.М., Романов Л.М. М’ясне скотарство: здобутки і перспективи селекції// Вісник аграрної науки. – 2000. - №12. – С. 87 – 88.

Доротюк Э.Н. Перспективы развития мясного скотоводства в Украине //Зоотехния. – 1990. - №3. – С.54 – 56.

Зубець М.В., Богданов Г.О., Шкурин Г.Т. та ін. Рекомендації по створенню і веденню галузі м’ясного скотарства в забруднених радіонуклідами районах України. – К.: Аграрна наука, 1998. – 60 с.

Пабат В. Шляхи використання наявного потенціалу розвитку тваринництва в сучасних умовах // Тваринництво України. – 1999. - №1 – 2. – С.2 – 7.

Шкурин Г.Т., Окопний О.М. Районування худоби м’ясних порід в Україні.- К.: Асоціація “ М’ясне скотарство “, 1994. – 16 с.

Зубець М.В., Буркат В.П., Шкурин Г.Т. та ін. Програма “ Селекція у м’ясному скотарстві на період до 2010 року”. – Х., 1998. – 40 с.

Доротюк Е., Шкурин Г., Прудніков В. Для збільшення виробництва яловичини // Тваринництво України . – 1998. - №4. – С.9 – 10.

Доротюк Е.М. Характеристика породоутворювального процесу м’ясної худоби в Україні // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. – Х., 2001. – Вип.9.- С. 19 – 26.

Довідник по м’ясному скотарству / М.В.Зубець, О.Г.Тимченко, В.С.Козир. – К. : Урожай, 1994. – С.3 – 15.

Спека С., Диренко О. Перспективи розвитку м’ясного скотарства Полісся // Тваринництво України. - 1997. – №4. – С. 18 – 19.

Ефименко М.Я., Подоба Б.Е., Стоянов Р.А. Проблемы породообразовательного процесса в животноводстве // Вісник аграрної науки. – 1999. - №5. – С.26 – 30.

Багрий Б.Е., Доротюк Э.Н. Племенная работа в мясном скотоводстве. – М.: Колос, 1979. – С.253 – 254.

Погребняк П.Л. Интенсивное мясное скотоводство Украины. – М.: Колос, 1979. – 228 с.

Черекаева И.А. Разведение перспективных мясных пород: Обзор. инф. /ВНИИТЭИ агропром. Сер. жив-во.- М., – 1984. – С.51.

Доротюк Е.М. Раціональне використання генофонду м’ясних порід в Україні // Молочне і м’ясне скотарство. – 1995. - №87. – С.72 – 79.

Хуснутдинов Ф.И., Савина Д.Г., Косилов В.И. и др. Создание многопородных мясных маточных стад // Тр. ВНИИ мясного скотоводства / Использование селекционных резервов в производстве говядины. –Оренбург, 1982. – С.100 – 104.

Клетушин Н.М., Гуткин С.С., Ляпин О.А. Промышленное скрещивание – резерв увеличения производства и повышения качества говядины // Тр. ВНИИ мясного скотоводства / Использование селекционных резервов в производстве говядины.- Оренбург, 1982. – С.134 – 141.

Карасик Ю., Вінничук Д. М’ясне скотарство України ( концептуальні положення ) // Тваринництво України. – 1992. - №4. – С.2 – 3.

Бащенко М. Формування стад м’ясної худоби // Тваринництво України. – 1999. - № 5 – 6. – С. 11 – 13.

Ярмак В.С. Воспроизводительная способность мясных коров в условиях свободного и режимного подсоса // Науч.-техн. бюл. НИИ животноводства Лесостепи и Полесья УССР. – Х., 1980. - №28. – С. 32 – 36.

Ткачук В.Н., Винничук Д.Т. Анализ воспроизводства в стаде мясного скота украинской мясной породы // Вісник аграрної науки. – 1995. - №11. – С.7.

Славов В., Шуст П., Салоїд М. Відродити нагул великої рогатої худоби// Тваринництво України. – 2002. - №6. – С. 6-11.

Дмитриев Н.Г. Породы скота по странам мира. – Л.: Колос, 1978. – 351 с.

Кравченко Н.А. Породы мясного скота. – К.: Вища школа, 1979. – 288 с.

Дедов М.В. Совершенствовать палево – пестрый скот // Животноводство.- 1981. - №7. – С. 18.

Овсянников А.И. Породы крупного рогатого скота и племенное дело в Швейцарии. – Новосибирск, 1959. – С.10 – 15.

Старцев Д.И. Направление племенной работы при разведении скота симментальской породы в зарубежных странах // Животноводство. – 1965. - № 6 . – С. 11 – 16.

Рубан Ю.Д. О типе и селекции симментальского скота в зарубежных странах // Тр. Харьк. зоовет. ин – та . – Х., 1970. – Т.5. - №16. – С. 75 – 80.

Ruban Y.D. Conservation of Genetic stock of Cattle in Ukraine // Animal Resources information: Food and Agriculture Organisation of the United Nations. – Rome: 1996. - №18. – P.83.

Ruban Y.D. Conservation of the Cattle in the Ukraine // Ukraine – Avstrian Symposium «Agriculture: Science and Practice» – Lviv. – 1996. – P.123 – 124.

Левантин Д.Л., Тестова А.М. Симментальская порода и ее использование для производства говядины. Обзорная информация / ВНИИТЭИСХ. – М.,1986. – С.4 – 51.

Крыканова Л.Н. Размещение скота симментальской породы в странах Европы // Достижения с.- х. науки и практики.- 1979. - №3. – С. 10 – 19.

Крыканова Л.Н. Симментальский скот и пути его дальнейшего использования. Обзор. информ. / ВНИИТЭИСХ. – М., 1983. – 60 с.

Клаус Майн. Скотоводство в Германии и Европейском Сообществе // Зоотехния. – 2001. - № 10. – С. 29 – 30.

Loewer O. J., Smith E.M., Taul R. L. A body composition model for predicting beef animal growth // Agr. Systems. – 1983. – V.10. - №4. – Р. 245.

Baker R., Carter A., et al. Association of preweaning and postweaning traits with weaning weight in cattle. J. – Anim. Sci. – 1977. – V.24. – P. 652.

Дмитриев Н.Г. Породы скота по странам мира. – Л.: Колос, 1978. – 351 с.

Рубан Ю.Д. Перспективы создания украинской симментальской мясной породы // Вісник аграрної науки. – 2000. - №9. – С.34 – 36.

Ebenbauer F. The breeding of fleckvich cattle in Austria. – Simmental Science. - 1978. – V.6. - №5. – P. 18 – 20.

Скотоводство/ Под ред. Л.К.Эрнста, А.П.Бегучева, Д.Л.Левантина.- М.: Колос, 1977. – С. 264 – 270.

Дедов М.Д. Симментальский и сычевский скот.- М.: Колос, 1975. – С. 320.

Рунов Б.А. Основы промышленного откорма в США и Канаде.- М.: Колос, 1975. – С.26 – 34.

Дикий Н.Т. Использование симментальского скота для производства говядины.- М.: Колос, 1972. – С.5.

Справочник по мясному скотоводству / Сост. И.И. Черкашенко.- М.: Колос, 1975. – С. 23.

Raising simmental in Western Australia // Simmental Science.- 1979. – V.6. - №5. – P.30 – 34.

Simmental – angus produce big calves // Wallaces Farmer. – 1979. – V.104. - №1. – Р. 12.

Miller H. Beef production of simmental – angus and hereford – angus crossbred cows. A progress report. – South Dacota St. Univ. Brooking. Cow – calf day. – 1980. – P.43 – 45.

Vincent D.A. A Topper throghout the world. – The Scottish Farmer. – 1981. – V.88. - №445. – Р. 65 – 66.

Tornest R. Handling simmental calves // Cattleman. – 1981. – V.44. - №9. – Р.44 – 48.

Hajas P., Dohy J., Javor A. Comparison of progeny for different traits of dairy and beef bulls // Материалы 33-й ежегодной конференции Европейской ассоциации по животноводству. - Л.,1982. – С .15 – 20.

Breed News. Simmental // Cattleman. – 1986. – V. LXXIII. - №7. – Р. 52 –53.

Breed News. Simmental // Cattleman. – 1987. – V. LXXIII. - №9. – Р. 148.

Корольков В.И. Симментальский скот . – М.: Сельхозгизд., 1937. – 47 с.

Рубан Ю.Д. Стан порід худоби та збереження їх генофонду в Україні //Молочне і м’ясне скотарство. – 1995. - №87. – С.3 – 8.

Рубан Ю.Д. Збереження симентальської породи в Україні: проблеми та методи їхнього розв’язання // Тваринництво України. – 2002. - №1. – С. 2–4.

Клочко І.М., Зозуля І.А. Конституціональні типи сименталізованої худоби на Україні і зв’язок їх з крупністю, відтворювальною здатністю та продуктивністю // Наук. зб. НДІ тваринництва Лісостепу і Полісся УРСР.– К., 1960. – Т. ХХІХ. – С. 135 – 149.

Колесник Н.Н. Конституция и телосложение животных // Молочное и мясное скотоводство: Межвед. науч. тем. сб. – К.: Урожай, 1965. – Вып. 1. – С. 11 – 12.

Недава В.Ю., Стрикало Ю.П. Про вигідний тип симентальської худоби// Тваринництво України. – 1967. - №7. – С. 28 – 29.

Максимова Т.М., Максимов В.А. Продуктивные качества коров симментальской и австрийской пятнистой пород// Сб. науч. тр. ВИЖ.- 1968.- Т. ХХХІ. – С. 116 – 122.

Буркат В.П. Принципы крупномасштабной селекции в массиве симментальского скота на Украине // Повышение генетического потенциала молочного скота / Сб. науч. трудов ВАСХНИЛ. – М.: Агропромиздат, 1986. – С.72 – 82.

Карасик Ю.М., Винничук Д.Т. Селекция симменталов / ГПК крупного рогатого скота симментальской породы. – К., 1994. – Т.111.-С.27 – 41

Прудников В.Г. Хозяйственно–полезные признаки симментальского скота различных внутрипородных типов // Всесоюзная школа молодых ученых и специалистов по промышленной технологии молока . Тезисы докл. – М., 1980. – С. 10 – 11.

Васильєва Ю.О. Забійні якості та морфологічний склад туш корів симентальської комбінованої породи // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини.-Х., 1998. – Вип.5 (29). – С. 23 – 26.

Ростовцев Н.Ф., Черкашенко И.И. Промышленное скрещивание в скотоводстве.- М.: Колос, 1971. – 280 с .

Смирнов Д., Черников П. Откармливать тяжеловесный молодняк // Молочное и мясное скотоводство. – 1978. - №9. – С.14-16.

Левахин В., Володина В., Харламов А. и др. Влияние сроков отъема телят от коров на их последующую продуктивность // Молочное и мясное скотоводство. – 2001. - №3. – С.6-7.

Потьомкін М.Д. Симентальська худоба та її типи // Соціалістичне тваринництво. – 1949. - № 12. – С. 13 – 17.

Потемкин Н.Д. Совершенствование симментальской породы на Украине // Советская зоотехния. -1950. – №7. –С. 29 – 38.

Потьомкін М.Д. Про роботу з симентальською худобою на Україні //Соціалістичне тваринництво.- 1956. - № 1. – С. 29 – 32.

Кравченко Н.А. Успехи в разведении симментализированного скота в СССР// Животноводство.- 1971. - №4. – С. 46 – 49.

Кравченко М.А., Самусенко А.І. Симентальська порода // У кн.: Скотарство. – К.: Урожай, 1973. – С. 313 – 344.

Кравченко М.А., Вінничук Д.Т. Чистопородне розведення і схрещування при формуванні нової породи на основі сименталів // Зб. Наукові і практичні основи виведення нових порід і типів молочної і м’ясної худоби. – К., 1982. – Ч. 2 . – С. 44 – 45.

Кравченко Н.А., Винничук Д.Т. Симментальская порода и производство животноводческой продукции // Вестн. с.–х. науки. – М.: Колос, 1984. - № 4. – С. 97 – 107.

Эйснер Ф.Ф. Некоторые вопросы племенной работы с симментальской породой скота // Животноводство.- 1972. - № 7. – С. 55 – 57.

Винничук Д.Т., Майборода Н.Н., Самусенко А.И. Методические рекомендации по реализации селекционной программы совершенствования крупного рогатого скота симментальской породы на Украине в 1979 – 1990 гг. – К., 1979. – 70 с.

Доротюк Э.Н. Направление породообразовательного процесса в мясном скотоводстве Украины // Сб. науч. тр. – К.: ЮО ВАСХНИЛ, 1989.– С. 130 – 137.

Зубець М.В., Шкурин Г.Т., Подоба Б.Є., Стоянов Р.О. Імуногенетична оцінка племінних ресурсів симентальської худоби в Україні // Проблеми розвитку тваринництва: Міжнародний тематичний збірник наукових праць Черкаського Інституту АПВ/ Матеріали Всеукраїнської науково-виробничої конференції. – К.: Аграрна наука, 2000. – С. 54-56.

Рубан Ю., Дендеря В., Галуха К. Збереження симентальської й удосконалення червоно–рябої худоби // Тваринництво України. – 1997. - № 3. – С. 17.

Вінничук Д.Т., Пабат В.О. Обгрунтування системи селекції в товарних стадах голштинізованої молочної худоби ( методичні рекомендації ).- К.: Нива, 1996. – С. 3 – 15.

Рубан Ю.Д., Герасименко І.Г., Гирман І.Д., Скиба Л.І. Збереження симентальської і створення червоно–рябої породи // Тваринництво України. – 1994. - № 6. – С. 2 – 3 .

Доротюк Э.Н. Проблемы создания новых мясных пород и типов мясного скота // Тр. ВАСХНИЛ. – М.: Колос, 1980. – С.138 – 145.

Доротюк Э.Н., Глотова Г.А., Муравьев Л.Ф. Создание новой украинской мясной породы крупного рогатого скота // Молочне і м’ясне скотарство: Міжвід. темат. наук. зб. – К., 1986. – Вип. 69. – С. 7 – 10.

Доротюк Э.Н., Глотова Г.А. Мясная продуктивность бычков создаваемой новой украинской мясной породы // Зоотехния. – 1989. - № 9. – С. 22 – 24.

Угнівенко А.М. Українська м’ясна порода великої рогатої худоби. – К.: Київська правда, 1994. – 78 с.

Угнівенко А.М. Продуктивність тварин різних екстер’єрних типів української м’ясної породи // Наукові праці НАУ. Селекція та відтворення української м’ясної породи. – 1995. – Т.ХІ. – С. 17 – 39.

Угнівенко А.М. Особливості продуктивності тварин української м’ясної породи різних т