Реферат: Використання різних доз азотних добрив І бактеріальних препаратів при вирощуванні сої на чорноземі опідзоленому в умовах Правобережного Лісостепу України Для заказа доставки диссертации введите ее название в форму поиска на

Використання різних доз азотних добрив і бактеріальних препаратів при вирощуванні сої на чорноземі опідзоленому в умовах Правобережного Лісостепу України


Для заказа доставки диссертации введите ее название в форму поиска на сайте


http://mydisser.com/ru/search.html?srchwhat=.


зміст



вступ

………………………………………………………………………..

4

розділ 1

Особливості формування продуктивності сої залежно від удобрення (огляд літератури)………..


9




1.1. Вплив різних доз азотних добрив на ріст, розвиток, азотфіксацію, продуктивність рослин та якісні показники зерна сої……………………………………………………………………



13




1.2. Вплив сумісного застосування мінеральних добрив та інокуляції на продуктивність сої…………………………………


28

РОЗДІЛ 2

Умови, обєкти і методика досліджень……………..

33




2.1. Ґрунтові умови………………………………………………

33




2.2 Кліматичні особливості регіону і погодні умови в роки проведення досліджень……………………………………………


36




2.3. Схема досліду, об’єкти та методика досліджень……………

42

розділ 3

Запаси продуктивної вологи в грунті в залежності від удобрення сої…………………………..


47

розділ 4

Поживний режим грунту залежно від удобрення сої…………………………………………………………………..


57




4.1 Динаміка вмісту мінерального азоту в ґрунті………………..

57




4.2 Вміст рухомих фосфатів у ґрунті……………………………..

66




4.3 Вміст рухомих сполук калію в ґрунті………………………...

69

розділ 5

Вміст основних елементів живлення у рослинах сої в залежності від внесення добрив та інокуляції…………………………………………………...



72




5.1 Динаміка вмісту азоту, фосфору і калію в рослинах сої…….

72




5.2. Винос основних елементів живлення рослинами сої з добрив………………………………………………………………


81




5.3. Симбіотична діяльність рослин сої залежно від умов мінерального живлення……………………………………………


90




5.4. Баланс основних елементів живлення в ґрунті в залежності від застосування доз азотних добрив і бактеріальних препаратів…………………………………………………………..



94

розділ 6

Реакція рослин сої на умови мінерального живлення та інокуляцію…………………………………


99




6.1. Ріст і розвиток рослин сої…………………………………….

99




6.2. Урожайність сої залежно від удобрення……………………..

112




6.3. Якісні показники врожаю зерна сої………………………….

118

розділ 7

ЕКОНОМІЧНИЙ, ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ТА АГРОХІМІЧНИЙ АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ДОБРИВ ПІД СОЮ………………………………………………………………..



125




висновки і пропозиції виробництву…………………

135




Додатки………………………………………………………….

139




Список використаних джерел…………………………

152











Вступ


На початку ХХІ століття соя займає домінуюче положення серед бобових культур, які продукують рослинний білок. За валовим збором соя займає четверте місце в світі після пшениці, кукурудзи і рису. В 2006 році Україна зайняла перше місце в Європі за обсягами виробництва сої. Але існує потреба і надалі збільшувати виробництво соєвих бобів як на продовольчі, так і на кормові цілі.

Зростання її виробництва – це найбільш швидкий шлях збільшення продовольчих ресурсів країни і вирішення проблеми білка.

Актуальність теми. Суть проблеми недостатньої кількості виробництва зерна сої полягає в нестабільних площах посіву, та використанні не повною мірою біологічної продуктивності вирощуваних сортів сої. Тому важливого значення в умовах енергетичної кризи сьогодення набуває пошук та вдосконалення технологічних заходів вирощування сої, які повинні бути спрямовані на підвищення врожайності і якості зерна, в конкретних ґрунтово-кліматичних умовах і сприяли б збільшенню вмісту в ґрунті доступних сполук азоту за рахунок азотфіксації.

Актуальність роботи знаходиться в площині колообігу азоту, пошуку оптимального поєднання в системі удобрення сої симбіотичного та мінерального азотного живлення. Особливо актуальним є встановлення кількісної, економічної і енергетичної оцінки цих процесів, та одержання високих врожаїв зерна на чорноземі опідзоленому в умовах Правобережного Лісостепу України. В роботі передбачалось установити можливість повної, або хоча б часткової заміни азотних добрив інокуляцією.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконувались згідно з тематичними планами кафедри агрохімії і ґрунтознавства Уманського державного аграрного університету в рамках завдання 2.1.2. «Визначення адекватних реакцій нових сортів та гібридів сільськогосподарських культурна природну та ефективну родючість ґрунтів і удобрення» (№ДР 0101U004495) НТП “Оптимальне використання природного і ресурсного потенціалу агроекосистем Правобережного Лісостепу України”, а також завдання 01.02. «Встановити закономірності сучасних процесів еволюції основних агрохімічних показників ґрунтів, вдосконалити теоретичні основи живлення рослин і розробити засоби підвищення ефективності застосування добрив» (№0101 U006052) НТП УААН «Родючість і охорона ґрунтів» 2001-2005 рр.

Мета і завдання дослідження. Мета досліджень – полягала у встановленні оптимального застосування азотних добрив в поєднанні з бактеріальними препаратами на основі залучення найбільшої кількості біологічного азоту при вирощуванні сої на зерно на чорноземі опідзоленому важкосуглинковому Правобережного Лісостепу України.

Для реалізації цієї мети передбачалось вирішення таких завдань:

встановити умови вологозабезпеченості рослин сої та розрахувати коефіцієнт водовитрачання залежно від умов азотного живлення;

вивчити особливості формування асиміляційної поверхні, динаміки наростання надземної маси і формування врожаю насіння залежно від забезпеченості ґрунту рухомими формами азоту;

встановити зміну агрохімічних властивостей ґрунту впродовж вегетації під впливом мінерального і біологічного азоту. Дати характеристику балансу основних елементів живлення у ґрунті під соєю;

встановити вплив умов живлення рослин на врожайність, елементи продуктивності, азотфіксуючу активність культури і якісні показники зерна сої;

визначити агрономічну, економічну і енергетичну ефективність внесення мінеральних добрив, як окремо так і сумісно з досліджуваними бактеріальними препаратами під сою та на їх основі розробити пропозиції виробництву.

^ Об’єкт дослідження: поживний режим ґрунту чорнозему опідзоленого залежно від удобрення сої, ріст і розвиток сої, засвоєння нею елементів живлення, формування врожаю зерна і його якості.

^ Предмет дослідження – чорнозем опідзолений, рослини сої сорту Агат

Методи дослідження – польові досліди, лабораторно-аналітичні і статистичні методи досліджень для виявлення взаємозв’язків між забезпеченістю рослин рухомими сполуками азоту, наростанням надземної маси і формуванням врожаю.

Серед загальнонаукових методів досліджень використовували:

Діалектичний метод – при спостереженнях за динамікою росту і розвитку культури.

Метод гіпотез – при складанні схеми досліду.

Метод аналізу – при детальному вивченні об’єкта досліджень.

Метод синтезу – при формуванні висновків, узагальнень, рекомендацій виробництву.

Метод індукції та дедукції – при виділенні варіантів з найвищими врожайними властивостями зерна для їхнього впровадження у виробництво.

Метод абстрагування – при теоретичному узагальненні досліджень, виділенні найістотніших зв’язків у досліджуваному об’єкті.

Розрахунковий метод – для встановлення економічної та енергетичної ефективності заходів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному: вперше в умовах Правобережного Лісостепу України на чорноземі опідзоленому важкосуглинковому визначені розміри симбіотичної азотфіксації рослин сої в польових умовах в залежності від доз внесених добрив, наростання вегетативної маси та формування врожаю і його якості;

встановлена ефективність досліджуваних бактеріальних препаратів за різних умов мінерального живлення, що дозволяє зробити істотний внесок біологічного азоту в азотне живлення сої, зменшити витрати на внесення мінеральних азотних добрив, здешевити вартість білка, покращити екологію навколишнього природного середовища;

економічно, агрохімічно та енергетично обґрунтовано найбільш ефективне поєднання досліджуваних доз мінеральних добрив і бактеріальних препаратів.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати наукових досліджень щодо впливу удобрення сої на продуктивність цієї культури дають змогу рекомендувати виробництву оптимальне поєднання азотних добрив і бактеріальних препаратів у системі удобрення. Основні результати досліджень впроваджено в 2005 р. СФ “Деметра” с. Матусів Шполянського району Черкаської обл. на площі 108 га, в 2006 р. у СТОВ “ЛНЗ-АГРО” с. Лебедин Шполянського району Черкаської обл. на площі 80 га, та в 2007 р. у СПОП “Відродження” м. Шпола Черкаської обл. на площі 220 га. Також вони використовуються у навчальному процесі Уманського державного аграрного університету.

Особистий внесок здобувача полягає у визначенні мети та задач дослідження, закладанні і самостійному проведенні досліду, плануванні та проведенні лабораторних експериментів і польових спостережень, відборі ґрунтових і рослинних зразків та виконанні лабораторних аналізів за прийнятими методиками, статистичній обробці одержаних результатів, в аналізі наукової літератури з питань що стосуються предмета досліджень. Основні наукові положення і висновки, які наведено в дисертаційній роботі сформульовано та обґрунтовано автором особисто. Одноосібно проведено обробку результатів з наступною інтерпретацією матеріалів і їх узагальненням. Частка здобувача у наукових працях, які написано сумісно, складає 75 – 80 %.

Апробація результатів дисертації. Основні результати та положення дисертації доповідались і обговорювались на засіданнях кафедри агрохімії та ґрунтознавства, наукових конференціях науково-педагогічних працівників і аспірантів Уманського державного аграрного університету, на VII Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта 2004” (Дніпропетровськ, 2004 р.), на ІІ Міжнародній конференції “Онтогенез рослин у природному та трансформованому середовищі. Фізіолого-біохімічні та екологічні аспекти” (Львів, 2004 р.), на науковій конференції присвяченій 100-річчю від дня народження академіка П.А. Власюка і 150-річчю від дня народження професора Л.П. Симиренка (Умань, 2005), на Всеукраїнських науково-практичних конференціях молодих вчених (Умань, 2004, 2006, 2007), на VII з’їзді ґрунтознавців і агрохіміків України (Київ, 2006).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 14 наукових праць, 6 з них у фахових виданнях, затверджених ВАК України.


ВИСНОВКИ


У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та нове вирішення питання підвищення продуктивності і якості насіння сої шляхом поєднання мінерального і біологічного типів азотного живлення рослин на чорноземі опідзоленому Правобережного Лісостепу України, суть якого полягає в наступному:

Для реалізації генетичного потенціалу сої необхідно поєднувати в системі удобрення симбіотичний та мінеральний тип живлення. Проте досліджень в умовах Правобережного Лісостепу на чорноземі опідзоленому проведено не достатньо.

Застосування азотних добрив сумісно з проведенням передпосівної інокуляції бактеріальними препаратами є головним чинником, що впливає на реалізацію генетичного потенціалу продуктивності сої та дозволяє зменшити витрати вологи на формування одиниці врожаю. В умовах регіону за рахунок внесення азотних добрив (N60) та (N90) на фосфорно-калійному фоні (Р60К60) в поєднанні з інокуляцією нітрагіном 614-А і 71-Т дозволяє зменшити на 34–39% витрати вологи на формування одиниці врожаю порівняно з варіантом без добрив.

Внесення азотних добрив (N30-90 на фоні Р60К60) збільшує вміст нітратного і амонійного азоту в шарах ґрунту 0–20 і 20–40 см відповідно на 6–59%, 2,6–15%, і 10,5–41, 3,3–21,1%.

Добрива внесені як окремо, так і сумісно з передпосівною інокуляцією нітрагіном 614-А і 71-Т збільшують вміст основних елементів живлення в рослинній масі та зерні сої.

На формування 1 т зерна і відповідної кількості листостебельної маси у варіанті без внесення добрив рослини сої використовують азоту 81,4 кг, Р2О5 – 26,9, К2О – 27,8 кг. Внесення азотних добрив в дозах (з N30–90) на фосфорно-калійному фоні призводить до незначного підвищення цього показника: азоту – 84,6 – 89,3 кг/т, Р2О5 – 29,9 – 31,8, К2О – 30,5 – 32,2 кг/т зерна.

Найбільш сприятливі умови для формування бульбочок на коренях сої створюються у ґрунті при внесенні фосфорних і калійних добрив (Р60К60) та обробки насіння нітрагіном. Застосування на цьому фоні азотних добрив у дозах N30, 60 і 90 з нітрагіном 614-А і 71Т призводить до зменшення їх кількості у фазу гілкування на 17–33% та 38–50%, цвітіння 17–38 і 23%, повній стиглості 17–42% і 7–36% порівняно з варіантами, в яких проводилась передпосівна інокуляція нітрагіном 614 і 71-Т.

У варіанті з інокуляцією нітрагіном 614-А рослини сої засвоювали 44,8 кг/га атмосферного азоту. Внесення на фосфорно-калійному фоні азотних добрив у дозах 30, 60 і 90 кг д.р./га погіршує умови азотфіксації і зменшує його кількість відповідно на 0,8, 2,3 і 13 кг/га порівняно з варіантом 614-А. При інокуляції нітрагіном 71-Т негативний вплив на біологічну азотфіксацію спостерігається при внесенні азотних добрив в дозі 90 кг/га, а при застосуванні N30 і 60 спостерігається зростання кількості фіксованого азоту на 0,8 і 4,3 кг/га порівняно з варіантом 71-Т. Найбільші розміри симбіотичної азотфіксації встановлено у варіанті N60Р60К60+71-Т – 62,3 кг/га.

Баланс основних елементів живлення в ґрунті залежав від дії досліджуваних факторів і способу збирання врожаю. За умови видалення листостебельної маси з поля баланс азоту був від’ємним у всіх варіантах досліду, додатній баланс фосфору і калію був тільки у варіанті Р60К60. При залишенні листостебельної маси на полі баланс азоту залишався від’ємним, у варіантах з внесенням мінеральних добрив, баланс фосфору і калію був позитивними і його величина зменшувалась із зростанням в досліджуваних варіантах дози азотних добрив. У варіантах з проведенням передпосівної інокуляції нітрагіном 614-А позитивний баланс фосфору та калію спостерігався фон + 614-А та фон + 614-А +N30 і калію у варіанті фон + 614-А +N60. При інокуляції нітрагіном 71-Т позитивний баланс фосфору і калію встановлено у варіанті фон+71-Т і калію фон+71-Т+N30.

Покращення умов живлення за рахунок внесення N90Р60К60 сумісно з передпосівною інокуляцією нітрагінами 614-А і 71-Т покращує ріст рослин з 72,2 см на контролі до 76,3–93,9 см на удобрюваних ділянках; збільшує їх асиміляційну поверхню на 1,04– 9,45 тис. м2/га (у фазу цвітіння); збільшує масу зерна на 04–2,61 г/рослину та їх кількість 1,3–12,1 шт.

Найвища врожайність зерна сої формується у варіантах з сумісним використанням мінеральних добрив і передпосівною інокуляцією нітрагіном 71-Т. Так, у варіантах фон+71-Т+N60 і фон+71-Т+N90 в середньому за роки досліджень рівень врожайності становив відповідно 29,2 і 30,3 ц/га, що на 11,3 і 12,4 ц/га більше порівняно з варіантом без добрив.

Виявлено позитивний вплив внесення мінеральних добрив і інокуляції нітрагінами 614-А і 71-Т на показники якості зерна сої. Максимальний вміст білка в зерні сої (39,2%) та його вихід з одиниці площі (11,8 ц/га) був у варіанті N90Р60К60+71-Т. Найвищий вміст жиру в зерні сої встановлено у варіанті без внесення добрив, покращення умов мінерального живлення за рахунок внесення доз азотних добрив і передпосівної інокуляції сприяло зниженню його вмісту.

Економічна та біоенергетична оцінка внесення мінеральних добрив, як сумісно, так і окремо з інокуляцією нітрагінами 614-А і 71-Т показали, що найвищий рівень рентабельності одержано у варіантах 614-А і 71-Т відповідно 301,63 та 317,71% . В цих варіантах встановлено і найвищі показники коефіцієнта енергетичної ефективності відповідно 3,2 та 3,3 одиниці. Найвищі показники валової продукції та умовно чистого прибутку формувались у варіантах N60Р60К60+71-Т і N90Р60К60+71-Т відповідно 6417,40 і 6666,00 грн/га та 4383,64 і 4437,65 грн/га. Найвищу оплату внесення 1 кг NPK чистим доходом 9,17–10,03 грн. одержано у варіантах з поєднанням передпосівної інокуляції нітрагіном 71-Т і внесенням мінеральних добрив.


^ РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ


З метою оптимізації азотного живлення сої на чорноземі опідзоленому важкосуглинковому Правобережного Лісостепу України з низьким вмістом азоту сполук, що легко гідролізуються необхідно проводити передпосівну інокуляцію насіння вірулентним штамом бульбочкових бактерій 71-Т та вносити під передпосівну культивацію азотні добрива у дозі 60 кг д.р./га. За умови нестачі чи високої вартості азотних добрив можна обходитись проведенням інокуляції насіння нітрагіном.


^ Список використаних джерел




Бабич А.А. Решение проблемы кормового белка / А.А. Бабич // Кормопроизводство. – 1995. – № 4. – С. 23–25.






Вавилов П.П. Бобовые культуры и проблема растительного белка. / П.П. Вавилов, Г.С. Посыпанов – М.: Россельхозиздат, 1983. – 256 с.






Карасюк І.М. Азот і строки збирання сої при вирощуванні її на кормові цілі / І.М. Карасюк, В.О. Зубрицький // Степове землеробство. –1995. – Вип. 28. – С. 92–96.






Нарижняк В.А. Интенсивная технология выращивания сои / В.А. Нарижняк // Технические культуры. – 1989. – № 2. – С. 17–18.






Січкар В.И. Соя у продовольчому балансі України / В.І. Січкар // Вісник аграрної науки України. – 1999. – № 4. – С. 22–26.






Браун Л. Глобальная производственная проблема / Л. Браун, Д. Янг // Мир науки. – 1990. – № 1. – С. 1–7.






Тараріко О.Г. Концепція і наукове обґрунтування основних напрямів удосконалення систем випуску і реалізації мікробіологічних препаратів для сільськогосподарського виробництва / О.Г. Тараріко, О.В. Шерстобаєва, В.П. Патика // Мікробіологічний журнал. – 1997. – Т.59. – № 4. – С. 102–108.






Бабич А.О. Світові земельні, продовольчі і кормові ресурси / А.О. Бабич. – К.: Аграрна наука, 1996. – 571 с.






Бабич А.О. Сучасне виробництво і використання сої / А.О. Бабич. – К.: Урожай, 1993. – 432 с.






Маляук С. Отраслевые программы по растениеводству / С. Маляук // Агро Перспектива. – 2003. – № 12. – С. 10–11.






Січкар В.І., Лаврова Г.Д., Коруняк О.П. Народно - господарське значення сої та використання її у харчовій промисловості / В.І. Січкар, Г.Д. Лаврова, О.П. Коруняк // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2003. – № 3. – С. 324–333.






Бабич А.О. Соя для здоров’я і життя на планеті Земля / А.О. Бабич. – К.: Аграрна наука, 1998. – 272 с.






Бабич А.О. Соя в Лісостепу України / А.О. Бабич, В.Ф. Петриченко // Тваринництво України. – К.: Нива, 1991. – С. 27.






Петриченко В.Ф. Растительный белок и культура сои / В.Ф. Петриченко // Кормовые культуры. – 1991. – № 3. – С. 21–22.






Соя промышленая переработка, кормовые добавки, продукты питания [Адамень Ф.Ф., Сичкарь В.И., Письменов В.Н., Шерстобитов В.В.]. – К.: Норапринт, 2003. – 475 с.






Бабич А.О., Петриченко В.Ф. Застосування системного підходу при дослідженні процесів фотосинтезу і біологічної фіксації азоту в агробіоценозах сої / А.О. Бабич, В.Ф. Петриченко // Вісник аграрної науки. – 1994. – №9. – С. 11–20.






Результати селекції і виробництво зернобобових культур для вирішення проблеми білка / А.О. Бабич, С.В. Іванюк, С.І. Колісник, [та ін.] // Корми і кормовиробництво. – 2002. – Вип. 48. – С. 147–154.






Петриченко В.Ф. Наукове обґрунтування агротехнічних заходів підвищення урожайності та якості насіння сої в Лісостепу України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра. с.-г. наук : спец. 06.01.09 “Рослинництво” / В.Ф. Петриченко. – К., 1995. – 36, [1] с.






Добрива та їх використання [Марчук І.У., Макаренко В.М., Розстальний В.Є., Савчук А.В.]. – К., 2002. – 245 с.






Borlaug N.E., Dowswell C.R. Feeding a human population that increasingly crowds a fragile peanet //15-th World Congres of Soil Science – Suppl/ to Transactions. – Acapulco, 1994. – P. 10.






Тараріко О.Г. Охорона родючості грунтів в контексті продовольчої безпеки / О.Г. Тараріко // Вісник аграрної науки. – 2003. – №9. – С. 5–9.






Мишустин Е.Н. Вклад биологического азота в сельское хазяйство СССР. Материалы VI Всесоюзного Баховского колоквиума / Мишустин Е.Н., Черепков Н.И. – К.: “Наукова думка”. 1982. С.7–18.






Мишустина М.П. Биологическая активность дерново-подзолистой тяжелосуглинистой почвы при внесении возрастающих доз минеральных удобрений раздельно и совместно с навозом / М.П. Мишустина // Бюллетень ВНИИ удобрений и почвоведения. – М., 1988. – №5 85. – С. 46–48.






Федотов В.А. Доля источников азота в растениях сои на разных фонах питания / В.А. Федотов, О.В. Столяров, Т.П. Пичугина // Зерновое хозяйство. – 2004. –№7. – С. 28–29.






Федотов В.А. Азотфиксирующая деятельность и продуктивность зернобобовых культур в Центральном черноземье / В.А. Федотов, О.В. Столяров // Международный сельскохозяйственный журнал. – 2004. – № 5. – С. 50–53.






Лісовал А.П. Система застосування добрив / Лісовал А.П., Макаренко В.М., Кравченко С.М. – К.: Вища шк., – 2002. – 317 с.






Тищенко Л.Є. Комора повноцінного білка / Л.Є. Тищенко // Насінництво. – 2005. – №12. – С. 10–14.






Канівець В.І. Життя грунту / Канівець В.І. – К.: Аграрна наука, 2001. – 132 с.






Бабич А.О. Народонаселення і продовольство на рубежі другого і третього тисячоліть / А.О. Бабич, А.А. Побережна – К.: Аграрна наука, 2000. – 157 с.






Ладонин В.Ф. Перспективы развития земледелия России в ХХІ / В.Ф. Ладонин // Агрохимия. – 1999. – №3. – С. 3–11.






Толкачев Н.З. Эффективное средство повышения урожайности и плодородия почвы / Толкачев Н.З. // Хранение и переробка зерна. – 2003. – №1. – С. 23–25.






Степанова В. М. Климат и сорт (соя) / Степанова В. М. – Л.: Гидрометеоиздат, 1985, – C. 64–65.






Бабич А.А., Петриченко В.Ф. Соя // В кн. Зернобобовые культуры в интенсивном земледелии. – К.: Урожай, 1990, – с. 51-79.






Господаренко Г.М. Основи інтегрованого застосування добрив / Господаренко Г.М. – К.: ЗАТ “Нічлава”, 2002. – 344 с.






Сирий М.М. Ефективність норм добрив на запланований урожай на чорноземі типовому Лівобережного Лісостепу України / М.М. Сирий // Вісник ХДАУ. – 1999. – №1. – С. 170 – 173..






Баранов В.Ф. О возможности и эффективности рядового сева сои / В.Ф. Баранов, А.Г. Ефимов, Уго Торо Корреа // Земледелие. – 2004. – №2. – С. 30–31.






Бабич А.А. Соя культура века // Вестник с.-х. науки. – 1991. – №7. – С. 27–37.






Сирий М.М. Дія доз і форм мінеральних добрив на продуктивність ланки сівозміни на чорноземі типовому / М.М. Сирий // Вісник ХДАУ: Зб. наук. пр. – 1997. – №3. – С. 109–115.






Князев Б.М. Влияние влагообеспеченности почвы на симбиотическую и фотосинтетическую деятельность гороха и вики / Б.М. Князев, Х. А. Хамоков // Зерновое хозяйство. – 2004. – №2. – С. 24–25.






Іутинська Г.О. Вплив регуляторів росту рослин та інокуляції на продуктивність сої / Г.О. Іутинська, А.Ф. Антипчук, Н.О. Леонова [та ін.] // Агроекологічний журнал. – 2004. – №1. – С. 62–65.






Чириков Ю.Г. Фотосинтез: два века спустя / Чириков Ю.Г. – М.: Знание, – 1981. – 192 с.






Бабич А.О. Проблема фотосинтезу і біологічної фіксації азоту бобовими культурами / А.О. Бабич, В.Ф. Петриченко, Ф.Ф. Адамень // Вісник аграрної науки. – 1996. – №2. – С. 34–39.






Мильто Н.И. Клубеньковые бактерии и продуктивность бобовых растений / Мильто Н.И. – Минск: Наука и техника, 1982 – 296 с.






Новикова А.Т. Вопросы экологии и физиологии микроорганизмов используемых в сельском хозяйстве / Новикова А.Т., Якименко Н.С. – Л., 1975. – 190 с.






Прокошев В.Н. Азот в земледелии Нечерноземной зоны / В.Н. Прокошев // Агрохимия – 1975. – № 11. – С. 3–22.






Агрохимические аспекты биологического азота в современном земледелии / [Трепачев Е.П., Троицкая Г.Н., Гадимов А.Г., Измайлов С.Ф.] – М.: Агроконсалт, 1999– 532 с.






Гамзиков Г.П. Баланс и превращение азота удобрений / Гамзиков Г.П., Кострик Г.И., Емельянова В.Н. – Новосибирск: Наука, 1985. – 161 с.






Кудеяров В.Н. Цикл азота в почве и эффективность удобрений / Кудеяров В.Н. – М.: Наука, 1989. – 216 с.






Бабич А.О. Підвищення ефективності симбіотичної діяльності посівів сої в умовах Лісостепу України / А.О. Бабич, В.Ф. Петриченко // Корми і кормо виробництво. – 1992. – Вип.. 34. – С. 3–6.






Пенчуков В.М. Культура больших возможностей / Пенчуков В.М., Медянников Н.В., Каплушев А.У. – Ставрополь, 1984. – 287 с.






Баранов В.Ф. Возделывание сои в Краснодарском крае по индустриальной технологи / Баранов В.Ф. . – Краснодар, 1982. – 61 с.






Антілова Л.К. Вплив регуляторів росту на насіннєву продуктивність люцерни: Миколаївська НВО “Еліта” : матеріали Першої всеукраїнської (міжнародної) конференції по проблемі [“Корми і кормовий білок”] під ред. академіка А.О. Бабича, – Вінниця, – 1994, – С. 49–51.






Толкачев Н.З. Потенциальные возможности симбиотической азотфиксации при выращивании сои на юге Украины / Н.З. Толкачев // Мікробіологічний журнал. –1997. – 59, №4. – С. 34–41.






Мишустин Е.Н., Черепков Н.И. Вклад биологического азота в сельское хазяйство СССР. Материалы VI Всесоюзного Баховского колоквиума : Сб. нуч. трудов.– К.: “Наукова думка”, 1982. – С. 7–18.






Адамень Ф.Ф. Азотфіксація та основні напрямки поліпшення азотного балансу ґрунтів / Ф.Ф. Адамень // Вісник аграрної науки. – 1999. – №1. – С. 9–16.






Базилинская М.В. Биоудобрения / Базилинская М.В. – М.: Агропромиздат, 1989. – 128 с.






Посыпанов Г.С. Факторы, определяющие еффективность азотфиксации бобовыми культурами // Биологический азот в сельском хозяйстве СССР: Сб. нуч. трудов. – М.: Наука, 1989. – С. 53–59.






Патыка В.Ф. Микроорганизмы и биологическое земледелие / В.Ф. Патыка // Микробиологической журнал. – 1993. – 55, №3. – С. 95–103.






Волкогон В.В. Вплив інокуляції та ріст стимуляторів на фізіологічний оптимум мінерального азоту для рослин / В.В. Волкогон // Зб. наук. пр. Інституту землеробства УААН. – 1997. – Вип. 2 – С. 85–88.






Жизневская Т.Я., Федорова Е.Э. Симбиотическая азотфиксация в неблагоприятных условиях // Биологический азот в сельском хозяйстве СССР: Сб. нуч. трудов. – М.:Наука, 1989. – С. 52–59.






Кореньков Д.А. Вопросы агрохимии и экологии / Д.А. Кореньков // Агрохимия. – 1990. – №11. – С. 28–37.






Никифирова Т.А. Оценка нитрат востанавливающей способности корней и листьев гороха с использованием различных методических подходов / Т.А. Никифирова, Г.А. Овчаренко, С.Ф. Измайлов // Физиология растений. – 1993. – 40, №6. – С. 932–939.






Соколов О.А. Экологические аспекты применения азотных удобрений / О.А. Соколов // Агрохимия. – 1990. – №1. – С. 3–14.






Андреюк К.І. Функціонування мікробних ценозів ґрунту в умовах антропогенного навантаження / Андреюк К.І., Іутинська Г.О., Антипчук А.Ф. – К.: Обереги, 2001. – 239 с.






Мікроорганізми і альтернативне землеробство / [Патика В.П., Тихонович І.А., Гамаюнова В.В., Філіп’єв І.Д.]– К.: Урожай, 1993. – 176 с.






Старченков Е.П. Биологический азот в земледелии и роль люцерны в пополнении его запасов в почве / Е.П. Старченков, С.Я. Коць // Физиология и биохимия культурных растений. – 1995. – 24, №4. – С. 325–338.






Коць С.Я. Роль биологического азота в повышении продуктивности сельскохозяйственных растений / С.Я. Коць  // Физиология и биохимия культурных растений. – 2001. – 33, №3. – С. 208–215.






По симбіозу Eaglesham A.R.J. Global importance of Rhizobium as aninoculation // Microb. Inoculat. Cron. Plants. Mect. Ekol. graup. soc. microb. (Warwic, 4 Apr., 1988.) – Oxford. Etc., 1989. – P. 229–236.






Haghparats-Tanhma M.R. The influence of potassium on the activity of Rhizobium bacterium // Fertilizer use and protein production. – Berne, 1975. – P. 169–178.






Caroll B.L., McNeil D.L., Gresshoff P.M. A supernodulation and nitrate tolerant symbiotic (nts) soyebean mutant // Plant Physiol. – 1985. – 78, N 1. – P. 34–40.






Decau J., Bouniols A., Lencrerot P., Pueech J. Competition or addition effects of nitrogen nutrition by unsymbiotic and symbiotic means in soybean (Glycine max. L. Merr.) // Compt. Rend. Acad. Sc. Paris. – 1975. – 281, ser D, N 9. – P. 535–538.






Streeter J. G. Nitrate inhibition of legume nodule growth and activity. Short term studies with high nitrate supply // Plant Physiol. – 1985. – 77, N 2. – P. 325–328.






Трепачев Е.П. Значение биологического и минерального азота в земледелии СССР: Сб. нуч. трудов. – М., 1985. – С. 150–153.






Бабич А.А. Влияние минеральных и бактериальных удобрений на урожай сои / А.А. Бабич //Зерновое хозяйство. – 1973. – №10. – С. 43–44.






Берестецький О.А. Биологические факторы повышения плодородия почв // Вестник сельскохозяйственной науки. – 1986. – №3. – С. 29–38.






Минеев В.Г., Арташкова А.Н. Минеральные и органические удобрения – резерв увеличения производства белка // Минеральный и биологический азот в земледелии СССР: Сб. науч. труд. – М.: Наука, 1985. С. 12–26.






Карасюк І.М., Господаренко Г.М., Невлад В.І. Ефективність ризоторфіну при вирощуванні гороху на чорноземі опідзоленому / І.М. Карасюк, Г.М. Господаренко, В.І. Невлад // Степове землеробство. – К.: Урожай, 1992. – Вип. 26. – С. 29–34.






Посыпанов Г.С. Антагонизм и синергизм симбиотического и минерального азота в питании бобовых / Технология производства зернобобовых культур. – М.: Колос, 1977. – С. 82–91.






Петриченко В.Ф. Наукові основи сучасних технологій вирощування високобілкових культур / Петриченко В.Ф., Бабич А.О., Колісник С.І. [та ін.] // Вісник аграрної науки. – 2003. – №10. – С. 15–19.






Бабич А.О. Підвищення ефективності симбіотичної діяльності посівів сої в умовах Лісостепу України / А.О. Бабич, В.Ф. Петриченко // Корми і кормовиробництво.- К.: Урожай, 1992. - Вип. 34. - С. 3–6.






Бабич А.О. Проблема білка і соєвий пояс України / А.О. Бабич, В.Ф. Петриченко // Вісн. аграр. науки. - 1992. - № 7. - С. 1–7.






Бахмат О.М. Вплив інокуляції насіння на продуктивність зерна сої в умовах південно – західної частини Лісостепу України / О.М. Бахмат // Зб. наук. пр. Подільської аграрно-технічної академії. – Камянець –Подільський. – 2003. – №11. – С. 93–96.






Райчева Л. Икономическая ефективность от тре тиране на соята с нитрагин при единовременно торене с минирални торове / Л. Райчева, И. Николов // Почвознание и агрохимия. – 1983. – №2 – С. 120–125.






Бабич А.А., Мережко Н.М., Медведь С.П. Особенности возделывания кукурузы и сои в смешанных посевах в условиях Лесостепи Украины // Тез. докл. респ. конф. - Винница, 1989. - С. 13–14.






Блащук М.І. Вплив окремих елементів технології вирощування на продуктивність сортів сої / М.І. Блащук // Зб. наук. пр. Черкаського інституту агропромислового виробництва УААН. – 2004. – №1. – С. 61–65.






Дробітько А.В. Вплив мінеральних добрив на врожай сої в умовах Степу / А.В. Дробітько, В.І. Січкар // Вісник аграрної науки. – 2002. – №12. – С. 26–28.






Анисимова Л.А., Шабаев В.П., Смолич В.Ю., Булаткина Н. Ю. Влияние бактерий рода Pseudomonas на симбиотическую азотфиксацию в зависимости от уровня фосфорного питания растений сои // Биологическая фиксация молекулярного азота и азотный метаболизм бобовых растений: Тез. докл. респ. конф., Тернополь, октябрь 1991. - Киев, 1991. С. 6.






Крикунец В.М. Зависимость урожая сои от дозы азотного удобрения / В.М. Крикунец //Агрохимия. - 1990. - № 12. - С. 31–38.






Паков И.С. Биологический азот и продуктивность сои // Тез. докл. Всес. совещ. «Проблемы азота в интенсивном земледелии», Новосибирск 23-28 июля, 1990. - Новосибирск, 1990. - С. 216.






Кожемяков А.П. Азотфиксирующая активность и урожай сои на фоне различных минеральных удобрений // Тез. докл. Всес. совещ. «Проблемы азота в интенсивном земледелии», Новосибирск 23-28 июля, 1990. - Новосибирск, 1990. - С. 214–215.






Саєнко Н.П. Влияние режима орошения и удобрения на урожай сои / Н.П. Саєнко // Химия в сельском хозяйстве. – 1983, т. ХХІ. – №3[233]. – С. 22–24.






Прокопчук В.Ф. Влияние доз азотных удобрений на вынос элементов питания урожаем сои / В.Ф. Прокопчук, И.Г. Ковшик // Науч.- тех. бюл. Всерос. НИИ сои. - Новосибирск, 1991. - С.41–43.






Котенко И.П. Влияние минеральных удобрений на урожай сои при орошении / И.П. Котенко // Химия в сельском хозяйстве. – 1983, т. ХХІ. – №3. – С. 18–20.






Русаков В.В. Влияние уровня минерального питания и некорневых подкормок на величину и активность симбиотического аппарата сои в Приамурье / В.В. Русаков // Биологический азот. - Тезисы докладов 2 Всеросcийской науч. Конф. СОИСАФ. - Москва, 7-8 февраля, 1989. - Калуга. - 1990. - С. 41–43.






Айтбаев К.Д. Влияние азотных удобрений на рост, развитие и формирование урожая сои / К.Д. Айтбаев, Г.Ш. Шамуратов // Пути повышения урожайности с.-г. культур в Каракалпакской АССР. - Нукус, 1991. - С. 12–14.






Поздняков В.Г. Производство сои в США / В.Г. Поздняков // Сельское хозяйство за рубежом. – 1984, –№8. – С. 13–18.






Мишустин Е.Н. Вклад биологического азота в сельское хозяйство СССР / Е.Н. Мишустин, Н.И. Черепков // Биологическая фиксация молекулярного азота : Сб. научн. труд. – К.: Наукова думка. – 1983. – С. 7-19.






Смирнов П.А. Газообразные потери азота почвы и удобрений и пути их снижения / П.А. Смирнов // Круговорот и баланс азота в системе почва – удобрение – растение – вода. – М.: Наука, 1979. – С. 56–65.






Препараты клубеньковых бактерий для повышения урожайности бобовых культур / В.Ф. Патыка, Н.З. Толкачев, Е.В. Шерстобоева и др. // Україна в світових земельних, продовольчих і кормових ресурсах і економічних відносинах: Тез. Докл. Між нар. Конф. (Вінниця, груд. 1995 р.). – Вінниця: Аграр. Наука, 1995. – С. 313–314.






Тильба В.А. Аборигенная популяція ризобій сои основной соесеющей зоны России: автореф. дис. на соискание ступени д-ра. биол. наук. – Владивосток, 1998. – 46 с.






Посыпанов Г.С. Азотфиксация бобовых культур в зависимости от почвенно-климатических условий . - Минеральный и биологический азот в земледелии СССР : Сб. научн. труд. - М. : Наука, 1985. - С. 75–84.






Чекасина Е.В. Производство нитрагина и эффективность нитрагинизации / Минеральный и биологический азот в земледелии СССР : Сб. научн. труд. - М.: Наука, 1985. - С.53–57.






Лупашку З.А. Усвоение азота соей на черноземных почвах Молдавской ССР / Лупашку З.А. – М.: Наука, 1985. - С. 128–130.






Лещенко А.К. Соя / А.К. Лещенко, А.О. Бабич. – К.: Урожай, 1977. – 104 с.






Трепачев Э. П. Биологический и минеральный азот в земледелии: пропорции и проблемы / Э. П. Трепачев // С.-х. биология . - 1980. - Т. 15. - № 2. - С. 178–189.






Смирнов П.А. Газообразные потери