Реферат: 18 травня 2011 р прес-тур до агропідприємства «Агроекологія» (с. Михайлики, Шишацький р-н., Полтавської обл.)


18 травня 2011 р.

прес-тур до агропідприємства «Агроекологія» (с. Михайлики, Шишацький р-н., Полтавської обл.)

У рамках інформаційної кампанії спільного проекту Держземагентства України та Світового банку

«Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру»

Інформаційні матеріали


Інформаційна довідка

про стан українських ґрунтів, їх деградацію, заходи для зменшення ерозії та політику охорони ґрунтів


^ Деградація ґрунтів – погіршення корисних властивостей та родючості ґрунту внаслідок впливу природних чи антропогенних факторів.

Деградація земель – природне або антропогенне спрощення ландшафту, погіршення стану, складу, корисних властивостей і функцій земель та інших органічно пов'язаних із землею природних компонентів.


Площі порушених та законсервованих земель


За оперативною інформацією територіальних органів Держкомзему, починаючи з 2002 року, здійснено консервацію понад 80,6 тис. га, протягом поточного року – 2168,0 га. На сьогодні лише 22,1 тис. га земель перебувають у стадії консервації.

Загальна площа земель, що потребують консервації, по Україні складає 1,1 млн. га, з них: 625,3 тис. га – деградовані, 424,0 тис. га – малопродуктивні і 11,3 тис. га – техногенно забруднені землі.

Загальна площа порушених земель по Україні складає 135,5 тис. га, з них порушено протягом поточного року – 1160,1 га. ^ Рекультивовано 477,9 га порушених земель, з них більше 70% (346,9 га) становлять сільськогосподарські угіддя. Загальна площа земель, що перебувають у стадії рекультивації, складає 6,4 тис. га.

Площа поліпшених малопродуктивних угідь становить майже 36 тис. га, в тому числі поліпшено з початку поточного року – 3,9 тис. га. Станом на 15.01.2011 року 1,7 тис. га земель перебувають у стадії поліпшення, з них майже 47% (810,0 га) рілля. Потребують поліпшення 269,7 тис. га земель.


Фінансування


Фінансування заходів щодо охорони земель і ґрунтів здійснюється за рахунок державного бюджету України, місцевих бюджетів, утому числі коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, від плати за землю, а також коштів землевласників і землекористувачів та інших джерел, не заборонених законом.

Виконання робіт з охорони земель здійснюється вкрай повільно у зв’язку з недостатнім фінансуванням. Так, у 2010 році з державного бюджету України (бюджетна програма КПКВК 2408040 «Збереження, відтворення та забезпечення раціонального використання земельних ресурсів») було передбачено лише 470 тис. гривень, з яких 145,0 тис. грн. – на погашення кредиторської заборгованості за минулий рік (порівняно з 2007 та 2008 роками фінансування на зазначені цілі зменшено майже у 20 раз, на ці роки було передбачено по 9 млн. грн.).


Виконання робіт з охорони земель протягом І-ІІ кварталу 2010 року за рахунок усіх джерел фінансування (державний і місцевий бюджети, кошти власників та користувачів землі) в розмірі 9 млн. грн. здійснювалось за такими напрямками:

будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд;

рекультивація порушених земель;

поліпшення малопродуктивних угідь;

залуження деградованих і малопродуктивних земель;

створення захисних лісових насаджень;

створення полезахисних лісових смуг;


Протягом 2010 року використано 143,2 млн. грн., які надійшли на спеціальні рахунки відповідних місцевих рад у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, з них:

на розроблення робочих проектів землеустрою з охорони земель;

на проведення заходів з охорони земель відповідно до розроблених програм та проектів землеустрою;

на поліпшення сільськогосподарських та лісогосподарських угідь;

на інші заходи.


На здійснення заходів з охорони земель Державним бюджетом України на 2011 рік Держкомзему передбачено 1404,6 тис. грн., з них 100,1 тис. грн. на здійснення рекультивації 0,5 га порушених земель Охотніковської сільської ради Сакського району АР Крим та 1304,5 тис. грн. на погашення кредиторської заборгованості за минулі роки.


Державні програми, які реалізуються


Відповідно до програм економічного, науково-технічного і соціального розвитку України, розробляються загальнодержавні та регіональні програми використання та охорони земель. На сьогодні в державі реалізуються державні та бюджетні програми, якими вже передбачені заходи з охорони земель, зокрема:

Бюджетна програма 2408030 "Проведення земельної реформи";

Державна цільова екологічна програма проведення моніторингу навколишнього природного середовища, затверджена постановою КМУ від 05.12.2007 № 1376;

Бюджетна програма КПКВК 2408040 "Збереження, відтворення та раціональне використання земельних ресурсів", у межах коштів якої проводяться вишукувальні роботи, розроблення проектної документації на землях державної власності, здійснення консервації, рекультивації, поліпшення земель, будівництва і реконструкції протиерозійних гідротехнічних споруд;

Комплексна програма захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод на період до 2010 року та прогноз до 2020 року, затверджена постановою КМУ від 03.07.2006 № 901;

Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води, затверджена Постановою ВР України від 27.02.1997 № 123/97-ВР;

Програма комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиси у Закарпатській області на 2002 - 2015 роки, затверджена постановою КМУ від 24.11.2001 №1388 у редакції постанови КМУ від 13.02.2006 № 130;

Державна програма соціально-економічного розвитку АР Крим на період до 2017 р., затверджена постановою КМ від 30.08.2007 № 1067;

Державна цільова програма комплексного протипаводкового захисту в басейнах річок Дністра, Пруту та Сірету, затверджена постановою КМУ від 27.12.2008 № 1151;

Програма комплексного розвитку Українського Придунав’я на 2004-2010 роки, затверджена постановою КМУ від 31.03.2004 № 428 в редакції постанови від 25.06.2008 № 580.


Крім того, в кожному регіоні держави діють свої регіональні програми у сфері використання та охорони земель, згідно з якими заходи з охорони земель здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів та коштів, які надходять в порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва.


Окремі заходи з охорони земель


Консервація. Деградовані та малопродуктивні землі, господарське використання яких є екологічно небезпечним та економічно неефективним, підлягають консервації (припинення господарського використання на визначений термін та залуження або залісення земель).

Рекультивація. Землі, які зазнали змін у структурі рельєфу, екологічному стані ґрунтів і материнських порід та в гідрологічному режимі внаслідок проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт підлягають рекультивації. Рекультивація земельних ділянок здійснюється шляхом пошарового нанесення на малопродуктивні земельні ділянки або ділянки без ґрунтового покриву знятої ґрунтової маси, а вразі потреби – і материнської породи в порядку, який забезпечує найбільшу продуктивність рекультивованих земель.

Моніторинг земель. Серед заходів з охорони земель важливе місце належить моніторингу земель. Згідно зі ст. 191 Земельного Кодексу України, моніторинг земель - це система спостереження за станом земель з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів. На сьогодні такої системи не створено. Центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики проводить моніторинг родючості ґрунтів та агрохімічну паспортизацію земель с/г призначення.

Економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель передбачене в Земельному кодексі (ст. 205).


Будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд


Здійснено будівництво (реконструкцію) протиерозійних гідротехнічних споруд всього підсумком з 2002 року: вали, вали-канави протяжністю 0,2 тис. км, 0,5 га, вали-тераси – 0,02 тис. км, вали-дороги – 0,04 тис. км, водоскидні споруди – 110 шт., терасування схилів – 5 шт., 2,8 га, протиерозійні ставки (накопичувачі твердого стоку) – 69 шт., берегоукріплення – 0,10 тис. км та інші – 11 шт., 1шт (53%), 1 шт (46%), 0,02 тис. км, 0,6 тис. га, 0,4 км2.

Здійснено будівництво протягом поточного року: вали, вали-канави протяжністю 4,1 км, вали-дороги – 0,1 км, водоскидні споруди – 12 шт., протиерозійні ставки (накопичувачі твердого стоку) – 3 шт., берегоукріплення – 4,3 км та інші – 1шт (24%), 28,3 га, 0,26 км2, 0,2 км, 4 шт.

^ Необхідно здійснити будівництво (реконструкцію) таких протиерозійних гідротехнічних споруд: вали, вали-канави протяжністю 5,4 тис. км та площею 1005,4 га, вали-тераси – 1,5 тис. км, вали-дороги – 0,3 тис. км, водоскидні споруди – 108 шт., терасування схилів – 198 шт., протиерозійні ставки (накопичувачі твердого стоку) – 171 шт., берегоукріплення – 344,8 км та інші – 425,8 га, 7 шт., 45,5 км.


Основні принципи державної політики у сфері охорони земель:

Завданням охорони земель є збереження та відтворення земельних ресурсів, екологічної цінності природних і набутих якостей земель. Основні принципи державної політики у цій сфері:

забезпечення охорони земель як основного національного багатства Українського народу;

пріоритет вимог екологічної безпеки у використанні землі як просторового базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва;

відшкодування збитків, заподіяних порушенням законодавства України про охорону земель;

нормування і планомірне обмеження впливу господарської діяльності на земельні ресурси;

поєднання заходів економічного стимулювання та юридичної відповідальності в галузі охорони земель;

публічність у вирішенні питань охорони земель, використанні коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів на охорону земель.



Правове регулювання у сфері охорони земель здійснюється відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, Закону України "Про охорону земель", "Про охорону навколишнього природного середовища", інших нормативно-правових актів, які приймаються відповідно до них.


Повноваження Держземагентства в галузі охорони земель


До повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі охорони земель належать:

внесення пропозицій щодо формування державної політики в галузі охорони земель і забезпечення її реалізації;

участь у розробленні та реалізації загальнодержавних і регіональних програм охорони земель;

здійснення державного контролю за використанням та охороною земель;

забезпечення здійснення моніторингу земель;

розроблення та затвердження відповідно до закону нормативно-правових актів, державних стандартів, норм і правил у галузі охорони земель;

здійснення контролю за розмірами та порядком визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов'язаних з вилученням (викупом) земельних ділянок;

забезпечення здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування (зонування) земель;

вирішення інших питань у галузі охорони земель відповідно до закону.


Нормативи оптимального співвідношення угідь


Здійснюється природно-сільськогоподарське, еколого-економічне, протиерозійне та інші види районування (зонування) земель.

Розроблені нормативи оптимального співвідношення земельних угідь для запобігання надмірному антропогенному впливу на них, у тому числі надмірній розораності сільськогосподарських угідь (Проект постанови КМУ "Про затвердження нормативів оптимального співвідношення земельних угідь").

До нормативів оптимального співвідношення земельних угідь належать:

оптимальне співвідношення земель сільськогосподарського, природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного, рекреаційного призначення. а також земель лісового та водного фондів;

оптимальне співвідношення ріллі та багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ, а також земель під полезахисними лісосмугами в агроландшафтах.


Установлюються нормативи показників деградації земель для кожної категорії земель. До нормативів деградації земель належать показники:

гранично допустимого погіршення стану і властивостей земельних ресурсів внаслідок антропогенного впливу та негативних природних явищ

нормативи інтенсивності використання земель сільськогосподарського призначення. (Постанова Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. № 681 "Про затвердження Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування (зонування) земель).


При здійсненні господарської діяльності власники і землекористувачі, а також орендарі повинні дотримуватися стандартів, нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов'язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів. Своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок, забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження та вживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.


Пріоритет охороні сільгоспземель


З усіх категорій земель охороні підлягають насамперед землі сільськогосподарського призначення, адже земля у сільському господарстві є основним засобом виробництва і не може бути замінена іншим засобом. Охорона забезпечується на основі реалізації комплексу заходів щодо збереження продуктивності сільськогосподарських угідь, підвищення їх екологічної стійкості та родючості ґрунтів, а також обмеження їх вилучення (викупу) для несільськогосподарських потреб.

Захист земель сільськогосподарського призначення від ерозії, селів, підтоплення та інших видів деградації здійснюється на основі заходів, передбачених державними і регіональними програмами, відповідно до робочих проектів рекультивації, захисту земель від ерозії та іншої документації із землеустрою.

Власники та землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов'язані здійснювати заходи щодо охорони родючості ґрунтів. Використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості, забороняється.

На землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо вирощування певних сільськогосподарських культур, застосування окремих технологій їх вирощування або проведення окремих агротехнічних операцій, розорювання сіножатей, пасовищ, використання деградованих, малопродуктивних земельних ділянок.

Використання ерозійно- та зсувонебезпечних земельних ділянок дозволяється за умови вжиття заходів щодо їх протиерозійного і протизсувного захисту, передбачених законодавством України.

З метою захисту земель від ерозії та зсувів у землевпорядній, містобудівній та іншій документації передбачаються заходи щодо забезпечення протиерозійної та протизсувної стійкості території.

Забороняється розорювання схилів крутизною понад 7 градусів (крім ділянок для залуження, залісення та здійснення ґрунтозахисних заходів). На схилах крутизною від 3 до 7 градусів обмежується розміщення просапних культур, чорного пару тощо.

Стан розробки Програм

використання та охорони земель і охорони родючості грунтів


На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 31.07.2003 № 42517 до Закону України “Про охорону земель” Держкомземом було розроблено проект Закону України “Про Загальнодержавну програму використання та охорони земель”.

Постановою Верховної Ради України від 02.11.04 № 2133-IV “Про направлення на повторне перше читання проектів законів України “Про Загальнодержавну програму використання та охорони земель” та “Про Національну програму охорони родючості ґрунтів” вказані законопроекти об’єднано.

Починаючи з 2004 року, Держкомземом було розроблено кілька варіантів Програми (в тому числі спільно з Мінагрополітики). На десятирічний період (по роках) було розроблено необхідні заходи, визначені їх обсяги (у натуральному і грошовому вимірах), які були розподілені за міністерствами та відомствами. Запропоновані заходи охоплювали агротехнічні, лісомеліоративні, гідротехнічні, організаційні дії, які націлені на оптимізацію і підвищення ефективності використання земель та запобігання деградаційним процесам. Проводились узгоджувальні наради, в яких брали участь представники Мінагрополітики, Мінфіну, Мінекономіки, Мінприроди.

На жаль, головним чином з фінансових міркувань, жоден з варіантів Програми не було затверджено.

На сьогодні показники, зафіксовані в Програмі, вже застарілі, а отже Програма потребує доопрацювання, орієнтовна вартість доопрацювання, за даними ДП “Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою”, складає близько 600,0 тис. грн.

Держкомземом надіслано листа від 17.05.2010 №9599/20/3-10 до КМУ з проханням ініціювати внесення змін до постанови ВР України від 02.11.2004 №2133-ІV в частині роз'єднання та окремої розробки проектів законів "Про Загальнодержавну програму використання та охорони земель" та "Про національну програму охорони родючості ґрунтів".

Дорученням КМУ від 03.06.2010 №29301/1/1-10 доручено Держкомзему, Мінагрополітики визначитись по суті порушеного питання та у разі потреби внести узгоджені пропозиції для прийняття рішення Уряду.

Розподілом асигнувань Державного бюджету України на 2010 рік по бюджетній програмі КПКВК 2408030 “Проведення земельної реформи” кошти на здійснення науково-технічних розробок, інформаційно-методичного забезпечення у сфері регулювання земельних відносин і розроблення проектів нормативно-правових актів не передбачено.

Крім того, відповідно до пункту 19 постанови КМУ від 26.11.2008 № 1036 “Деякі питання організації бюджетного процесу” тимчасово призупинено підготовку проектів нових державних цільових програм до настання стабілізації фінансово-економічної ситуації в Україні.

Враховуючи викладене, Держкомзем звернувся до КМУ з пропозицією винесення на розгляд проекту Загальнодержавної програми використання та охорони земель після стабілізації фінансово-економічної ситуації в Україні. Кабінет Міністрів (доручення від 20.07.2010 № 29301/3/1-10) з пропозицією погодився.


еще рефераты
Еще работы по разное