Реферат: Національна академія наук україни

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

Центр досліджень науково-технічного потенціалу
та історії науки ім. Г.М. Доброва


ЗВІТ

про діяльність Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва

у 2011 році


Затверджено на засіданні

Вченої Ради ЦДПІН ім. Г.М. Доброва НАН України

10 січня 2012 р. (протокол № 1)


Директор д.е.н., проф. ___________ Маліцький Б.А.


Київ — 2012


ЗМІСТ

ВСТУП 4

І. Результати досліджень у галузі природничих, соціогуманітарних та технічних наук 13

Програмно-цільова та конкурсна тематика НАН України 13

Відомча тематика 20

Госпдоговірна тематика: 37

ІІ. Дані про тематику та обсяги НДР, що виконуються установою 43

II-1. Дані про обсяги фінансування за тематикою фундаментальних, прикладних досліджень та за тематикою, що виконувалась за завданнями державних цільових програм, із загального фонду Державного бюджету України 47

ІІІ. Дані про виконання досліджень і розробок за замовленнями сторонніх організацій (за договорами та контрактами, в т.ч. зовнішньо-економічними) 48

IV. Використання результатів досліджень у народному господарстві 48

V. Координація наукової діяльності 53

VI. Конференції, семінари, з’їзди тощо 58

Міжнародні конференції та симпозіуми: 63

Міжнародні семінари: 67

Вітчизняні семінари: 69

VII. Створення та використання об’єктів права інтелектуальної власності 70

VIII. Видавнича діяльність 71

Монографії 71

Підручники 75

Перелік журналів, які видаються ЦДПІН ім. Г.М. Доброва НАН України 77

IX. Міжнародне наукове та науково-технічне співробітництво 78

X. Зовнішньоекономічна діяльність 85

ХІ. Результати підприємницької діяльності 85

XII. Діяльність дослідно-виробничої бази 85

ХІІІ. Кадри 85

XIV. Розвиток матеріально-технічної бази досліджень 90

XV. Стан інформаційного забезпечення установи 91

XVI. Функціонування центрів колективного користування науковими приладами 91

XVIІ. Заключна частина 92

Додатки 94

Форми до розділу IV. Використання результатів досліджень у народному господарстві 94

Форми до розділу V. Координація наукової діяльності 94

Форми до розділу VIIІ. Видавнича діяльність 96

Форми до розділу ІХ. Міжнародне наукове та науково-технічне співробітництво 97

Форми до розділу ХІII. Кадри 103

Форми до розділу ХІV. Розвиток матеріально-технічної бази досліджень 119

Форми до розділу XV. Стан інформаційного забезпечення установи 120

Форма ХV-1. Електронні інформаційні ресурси 121
ВСТУП


Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доб­­рова НАН України (ЦДПІН ім. Г.М. Доброва НАН України) є неприбутковою організацією, внесеною до Держреєстру наукових установ, яким надається підтримка держави. У 2011 році виповнилось 25 років від заснування Центру (1986 р.) і 20 років з надання йому статусу самостійного академічного інституту, який він отримав у 1991 році. Сьогодні ЦДПІН ім. Г.М. Доброва НАН України входить до складу Відділення інформатики НАН України.

ЦДПІН ім. Г.М. Доброва НАН України здійснює науково-дослідні, прогнозно-аналі­тичні та учбово-методичні роботи за напрямками:

1. Узагальнення історичного досвіду, тенденцій, закономірностей, соціальних проблем розвитку науки в Україні в контексті розвитку світової науки.

2. Розробка організаційних, економічних та інформаційних механізмів формування та ефективного використання науково-технологічного та інноваційного потенціалів країни, інтеграції вітчизняної науки в європейську та світову наукові системи.

3. Розробка науково-технологічних та інноваційних прогнозів.

4. Аналіз досвіду, стану та перспектив розвитку НАН України, її ролі в сучасному суспільстві.

Ці напрямки згруповано у Статуті ЦДПІН ім. Г.М. Доброва НАН України наступним чином:

«удосконалення соціально-економічного та організаційного механізму, формування та використання науково-тех­ніч­ного потенціалу України, його взаємодії з науковими потенціалами зарубіжних країн»;

«узагальнення історичного досвіду, довгостроко­вих тенденцій, закономірностей, проблем розвитку науки в Україні у контексті розвитку світової науки»;

«історико-наукознавчий аналіз досвіду та обґрунтування перспектив науково-технічного і соціально-економічного розвитку НАН України»;

На ЦДПІН ім. Г.М. Доброва НАН України покладено координацію теоретико-методичних, прикладних досліджень та розробок у галузі наукознавства та історії науки і техніки, які виконуються в установах НАН України.

На 01.01.2012 р. чисельність працівників ЦДПІН ім. Г.М.Доброва НАН України згідно з штатним розписом становить 75 осіб, в тому числі 61 науковець, з них: 10 докторів наук та 30 кандидатів, без наукового ступеня - 22. Середній вік докторів наук 59,2 р., кандидатів наук 51,2 р., середній вік наукових працівників в цілому 55,0 р.

У структурі ЦДПІН ім. Г.М. Доброва НАН України функціонує п’ять наукових відділів та Міжгалузева лабораторія Міністерства освіти і науки України та НАН України.

Наукові відділи:

історії науки і техніки;

методології і соціології науки;

системних досліджень науково-технологічного потенціалу;

проблем інноваційного розвитку економіки;

проблем діяльності та стратегії розвитку НАН України;

Міжгалузева лабораторія МОН та НАН України з проблем формування та реалізації науково-технологічної політики України.

Протягом звітного періоду науковці ЦДПІН ім. Г.М. Доброва НАН України виконували 11 науково-дослідних тем та проектів на замовлення міністерств та відомств України. Зокрема:

в 2011 році науковці ЦДПІН ім. Г.М. Доброва НАН України виконували 7 відомчих тем;

за результатами конкурсу Державного фонду фундаментальних досліджеь (Ф-38) «Послуги з виконання наукових і науково-технічних робіт з дослідження та розробок у галузі державного управління” науковці Центру виграли лот «Розробка проекту змін до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність";

за результатами Четвертого спільного конкурсу Державного фонду фундаментальних досліджень і Білоруського республіканського фонду фундаментальних досліджень (Ф-41) науковці Центру виконували 2 науково-дослідні проекти, а саме: «Теорія та механізми нарощування соціального капіталу науки в Україні та Бєларусі» та «Розробка наукових принципів державної підтримки формування регіональних кластерів в аспекті сталого інноваційного розвитку регіонів Білорусі»;

на замовлення Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України виконувався науково-дослідний проект: «Створення інформаційно-аналітичної бази для забезпечення прогнозування науково-технологічного розвитку з використанням наукометричних індикаторів» в рамках Державної прогнрами прогнозування науково-технологічного розвитку на 2008 – 2013 роки.

У рамках виконання зазначених проектів та тем було отримано наступні нові результати в галузі природничих, соціогуманітарних та технічних наук у 2011 році за наступними пріоритетними тематичними напрямками науково-технічних досліджень на період до 2015 року, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня №942:

1. Фундаментальні наукові дослідження з найбільш важливих проблем розвитку науково-технічного, соціально-економічного, суспільно-політичного, людського потенціалу для забезпечення конкурентоспроможності України та сталого розвитку суспільства і держави.

На основі аналізу причин, а також позитивних і негативних наслідків міжкраїнової міграції вчених, доведено, що мобільність учених, яка в останні десятиріччя стала глобальним явищем, є важливим засобом досягнення природної всезагальності, властивої взагалі науковій праці і науковому результату, ефективним способом підвищення релевантності дослідника до вирішення наукової проблеми, в якій він спеціалізується. Цей висновок дозволяє сформувати обґрунтовані заходи щодо запобігання втрат Україною інтелектуального потенціалу в сфері науки та інновацій (Маліцький Б.А.).

Розроблено методологію історико-наукознавчого аналізу розвитку науки, яка акцентована на соціально-гуманітарних питаннях внутрішнього наукового життя в контексті соціально-політичних, культурних і економічних процесів в Україні та в світі (Храмов Ю.О., Литвинко А.С., Гамалія В.М.).

Визначено ключові проблеми в сфері взаємодії основних учасників інноваційного процесу (науки, виробництва, освіти, управління), вирішення яких потребує створення або вдосконалення системного нормативно-правового забезпечення. З цією метою сформульовано концептуальні положення такого системного забезпечення, яке включає напрямки змістовного наповнення нормативно-правових актів, послідовність їх впровадження, необхідні організаційні, економічні та інші передумови для посилення координації у спільних діях щодо створення і впровадження інновацій (Соловйов В.П., Казьміна О.П.).

На основі критичного аналізу існуючих в Україні та в ряді зарубіжних країн методів оцінювання ефективності роботи наукових установ, сформовано новий цільовий підхід щодо формування критеріїв їх оцінювання: вони мають визначати не тільки досягнутий рівень та масштаби діяльності, а й динаміку розвитку наукового потенціалу установи та результативністі досліджень, стимулювати зростання наукового потенціалу, підвищувати релевантність наукового потенціалу установи до поставлених завдань. За результатами дослідження розроблено і направлено до Держінформнауки України пропозиції щодо змін і доповнень до чинних нормативних актів, що регламентують порядок проведення в Україні державної атестації наукових установ та оптимізації їх існуючої структури (Маліцький Б.А., Рибачук В.П., Попович О.С., Грачев О.О.).

Показано, що поряд з абсолютним скороченням науково-кадрового потенціалу за останні 15 років відбулися негативні зміни в його дисциплінарній структурі: найшвидшими темпами скорочується потенціал наук, які мають забезпечувати інноваційний розвиток економіки й обороноздатність країни. Зокрема, найбільше скорочення обсягів фінансування НДДКР відбулося в сфері технічних наук, особливо обчислювальної техніки та автоматизації (в 5 разів порівняно з 2003 р.) (Маліцький Б.А., Попович О.С., Булкін І.О.).

Показано, що посилюється тенденція щодо втрати національним сектором науки вітчизняного ринку споживання інновацій, одночасно зростають обсяги виконання зарубіжних замовлень. Внаслідок цього фінансові втрати України в десятки разів перевищують внутрішні витрати на підтримку національної науки. За умов збереження існуючої інноваційної політики ці негативні наслідків будуть ще більше загострюватися (Маліцький Б.А., Соловйов В.П., Булкін І.О.).

Доведено, що в сучасних глобалізаційних умовах міжкраїнова мобільність вчених визначається, передусім просторовим переміщенням центрів науково-технологічного розвитку. На конкретних історичних фактах показано, що країни, які нехтують стимулюванням розвитку передових центрів науково-технологічного розвитку, закономірно перетворюються в донорів інтелектуального потенціалу. Україна сьогодні є однією з країн з найбільшою втратою свого інтелектуального ресурсу в галузі створення нових знань і технологій. Зокрема, в галузі створення ІТ 80% офіційного загального доходу ІТ індустрії забезпечують закордонні замовлення (Маліцький Б.А.).

Підготовлено рукопис «Соціальна історія НАН України», в якому академічне життя розкривається через найбільш повне представлення біографій провідних учених академії, історій наукових установ, наукових шкіл, їх найважливіших фундаментальних результатів. З урахуванням попередніх наробок цим рукописом створено підґрунтя для завершення підготовки до видання багатотомної «Історії НАН України» до її 100-річного ювілею (Храмов Ю.О., Литвинко А.С., Гамалія В.М., Палій В.М.).

Підготовлено до друку (згідно з Постановою Президії НАН України) 7-й том праць В.І.Вернадського з історії, теорії та філософії науки з коментарями та передмовою до його ювілею.

У п’ятому останньому томі «Історія української культури» вміщено матеріали з історії фундаментальних наук в Україні, які організовано і частково підготовлено співробітниками Центру.

Вперше створено Базу персонального складу істориків науки і техніки України та напрямків їх досліджень (Храмов Ю.О., Литвинко А.С., Гамалія В.М.).


2. Технології та інструментальні засоби електронного урядування. Інформаційно-аналітичні системи, системи підтримки прийняття рішень. Ситуаційні центри.

У результаті дослідження процесів диференціації та інтеграції природничих, технічних та гуманітарних дисциплін встановлено, що сформувався новий тип теоретичного пояснення, пов’язаний насамперед з принципами інформаційної причинності, що розширює горизонти наукових досліджень у кожній з окремих дисциплін і створює кращі методологічні можливості для вирішення міждисциплінарних проблем, забезпечуючи концептуальну єдність між технічними, природничими та суспільно-гуманітарними науками (Онопрієнко В.І., Рижко Л.В.).

Розроблено системну методологію та запропоновано методику проблемно-орієнтованого оцінювання інноваційного капіталу окремих територій з метою оптимізації розміщення інноваційного потенціалу за регіональнім принципом. Запропоновано рекомендації щодо цілеспрямованого державного впливу на процес кластерізації виробництва, як складової програми економічних реформ (Соловйов В.П., Головатюк В.М., Денисюк В.А.).

Удосконалено інструментарій інформаційно-аналітичної підтримки прийняття управлінських рішень на рівні органів місцевої і регіональної влади шляхом визначення і класифікації конкретних принципів, алгоритмів та інформаційних технологій, які найбільш доцільно використовувати на зазначеному рівні державного управління в сфері науково-технологічного та інноваційного розвитку (Соловйов В.П., Сенченко В.В.).

Розроблено концепцію створення автоматизованої експертної системи НАН України для прогнозування науково-технологічного та інноваційного розвитку України та сформована база даних про експертів (пілотний варіант експертної системи апробовано на базі ситуаційного центру Інституту прикладних машин і систем НАН України) (Попович О.С., Онопрієнко М.В.).

Показано, що, починаючи з 2000 року, у більшості галузей науки спостерігається спад, а в цілому – припинення зростання числа індексованих публікацій, зокрема, в пошуковій системі Scirus, що не відповідає світовим тенденціям. Загальне падіння публікаційної активності в український науці, в свою чергу, обумовлюється погіршенням фінансування вітчизняної науки, умов праці вчених та демографічних показників наукового складу. Обґрунтовано та внесено до розгляду Робочої групи з підготовки змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» Держінформнауки України пропозицію щодо досягнення до 2020 року обсягу фінансування вітчизняної науки з усіх джерел до рівня 3% ВВП, що обумовлено вимогами, яким має відповідати Україна для реальної інтеграції в ЄС (Попович О.С., Рибачук В.П.).

На підставі аналізу бази даних SCOPUS виявлено, що НАН України за числом публікацій, індексованих в цій базі за період з 2004 по 2008 рр., покращила свій рейтинг і мала 77 місце серед 2883 організацій з 88 країн світу проти 102 позиції серед 2124 організацій з 84 країн за попередні чотири роки (2003–2007 рр.). Запропоновано заходи щодо розширення мережі українських видань, що індексуються у відомих у світі базах даних (Рибачук В.П.).

Зроблено вебометричну оцінку кластеру НАН України та інших національних академій наук–членів МААН у світовому інформаційному просторі. Показано, що НАН України представлена в Інтернеті досить значним за обсягом інформації (кількістю веб-сторінок) кластером, особливо в англомовному секторі. Проте загальний вектор інформаційного потоку має інтернальний характер, тобто внутрішню спрямованість, а динаміка кількості веб-сайтів про НАН України в Інтернеті за останні 4 роки свідчить про уповільнення темпів нарощування їх питомої ваги у загальній кількості документів про академії наук світу. Для посилення позитивної тенденції необхідні додаткові трансформаційні імпульси як в національному, так і в міждержавному науковому просторі, особливо в інформаційно-комунікативній і соціально-інституціональній його складових (Рибачук В.П.).

У 2011 році двох співробітників Центру нагороджено Почесною грамотою Президії НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України: д.філос.н., проф. Онопрієнка В.І. (за багатолітню плідну працю вченого-наукознавця та вагомий творчий внесок у становлення біографістики українських та російських вчених) та к.е.н., с.н.с. Кавуненко Л.П. (за багатолітню сумлінну працю та визначні особисті досягнення у галузі наукознавства і міжнародного наукового співробітництва). Крім того, д.філос.н., проф. Онопрієнко Валентин Іванович нагороджений Срібною медаллю ім. академіка О.Л.Яншина (Російська академія наук).

У подальшому зусилля науковців ЦДПІН ім. Г.М. Доброва НАН України будуть спрямовані на:

поглиблення фундаментальних досліджень процесів функціонування науки, комерціалізації наукових результатів і перетворення їх у інноваційну продукцію, теоретичних засад науково-технологічної та інноваційної політики;

розвиток методологічного апарату наукознавства на основі використання ідей і методів інформатики, вдосконалення системного підходу у дослідженні науково-технічного та інноваційного потенціалів, їх структурному аналізі, прогнозуванні розвитку науки і технологій, інтеграції науки України у світовий і європейський науково-технологічні простори;

вивчення історичного досвіду розвитку науки, (у тому числі академічної) в Україні в світовому і конкретно-історичному контекстах, а також з врахуванням особливостей її взаємодії з суспільством та обумовленості цілями, економічними формами та завданнями соціально-економічного розвитку країни. Ці зусилля будуть реалізовуватися за рахунок активної участі ЦДПІН ім. Г.М. Доброва НАН України у виконанні пріоритетних державних програм, інших науково-дослідних робіт на замовлення міністерств та відомств України. Особлива увага буде приділятися питанням поліпшення якісного складу науковців ЦДПІН ім. Г.М. Доброва НАН України за рахунок підвищення ефективності роботи аспірантури і докторантури, підготовки кандидатів та докторів наук з числа співробітників ЦДПІН ім. Г.М. Доброва НАН, залучення талановитої молоді.

Буде продовжено співпрацю ЦДПІН ім. Г.М. Доброва НАН з академічною елітою України при дослідженні актуальних проблем розвитку вітчизняної науки, розробці відповідних рекомендацій і прогнозів шляхом використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій в організації роботи вищих експертів в галузі науки та інновацій.

^ І. Результати досліджень у галузі природничих, соціогуманітарних та технічних наук Програмно-цільова та конкурсна тематика НАН України



«НАУКОВЕ, ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ТА ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗРОБЛЕННЯ НА ОСНОВІ ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА СИСТЕМНОЇ МЕТОДОЛОГІЇ ПРОГНОЗІВ ВПЛИВУ НАУКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ НА ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК СУСПІЛЬСТВА» (затверджено постановою Бюро Відділення інформатики НАН України від 17.01.07 р., пр. № 6).

^ Об’єктом дослідження є наукове, організаційно-методичне та інформаційне забезпечення розроблення, на основі використання сучасних інформаційних технологій та системної методології, прогнозів впливу науково-технологічного потенціалу на інноваційний розвиток суспільства.

^ Актуальність роботи обґрунтовується тим, що побудова суспільства, економіка якого базується на нових знаннях, високих технологіях та інформації, вимагає постійного аналізу провідних тенденцій у накопиченні цих сучасних факторів зростання країни, оцінки горизонту її науково-технологічного та інноваційного розвитку, можливості об’єктивізації державних рішень щодо формування політики пріоритетів у галузі науки, технологій та інформатизації.

^ Метою досліджень за темою є розвиток теорії та практики інноваційної діяльності в умовах глобалізації та вдосконалення методів управління інноваційним розвитком на основі комп’ютерних технологій, що сприяє підвищенню оперативності та якості науково-технологічних прогнозів, розширенню та полегшенню їх використання державними установами, управлінцями всіх рівнів, вченими і фахівцями при обґрунтуванні необхідності впровадження інновацій, а також в оперативній роботі зі сприяння економічному розвиткові.


^ Завдання дослідження:

розробка концептуальних та теоретичних положень щодо інформаційного моделювання прогнозів інноваційного розвитку як джерела системного якісного соціально-економічного розвитку та економічного зростання;

розробка принципів інформаційного моделювання прогнозів інноваційного розвитку як джерела системного якісного соціально-економічного розвитку та економічного зростання;

розробка алгоритмів та інструментарію оцінки впливу інноваційних ефектів, що породжуються інноваційною діяльністю, на показники економічного розвитку та зростання;

розробка рекомендацій щодо побудови інформаційних технологій підготовки прийняття управлінських рішень в умовах невизначеності використання інноваційного фактору розвитку економіки.

Виконані наукові дослідження та фундаментальні теоретичні результати спиралися на два прикладні напрями робіт:

1. Прогнозування розвитку інформаційно-комунікаційних технологій.

2. Інформатизація регіональних органів влади та місцевого самоврядування.

Розроблено концептуальні та теоретичні положення щодо інформаційного моделювання прогнозів інноваційного розвитку як інструментарію організаційного забезпечення системного якісного соціально-економічного розвитку та економічного зростання. Виявлено принципи інформаційного моделювання прогнозів інноваційного розвитку як джерела системного якісного соціально-економічного розвитку та економічного зростання.

Розроблено алгоритми та елементи інструментарію оцінки впливу інноваційних ефектів, що породжуються інноваційною діяльністю, на показники економічного розвитку та зростання. Розроблено рекомендації щодо побудови інформаційних технологій підготовки прийняття управлінських рішень в умовах невизначеності використання інноваційного фактору розвитку економіки.

Розроблено цілісний механізм організаційно-економічного забезпечення управління інноваційним розвитком регіону з використанням сучасних інформаційних технологій. Розроблено теоретичні положення та практичні підходи до вдосконалення інституційно-інфраструктурного забезпечення інноваційного розвитку мезорівня економіки (галузей, регіонів). Запропонована концепція моделі системної оцінки інноваційної сприятливості економіки району дозволяє виявити територіальні особливості цього процесу, як основи удосконалення механізмів управління інноваційними процесами на місцевому, регіональному та загальнонаціональному рівнях.

Розглянуто основні принципи та механізми реалізації Єдиної національної системи інформатизації та концептуальні положення побудови типової інтегрованої інформаційно-аналітичної системи органів місцевого самоврядування України.

Запропоновано науково обґрунтовану концепцію створення інтелектуальних корпоративних систем. Запропонований теоретико-прикладний критерій оцінювання ступеня організованості корпоративних інформаційних систем дозволяє оцінити інтегровані характеристики інформаційно-аналітичної системи. Розроблено типові рішення побудови підсистеми адміністративно-територіального розподілу та підсистеми обліку народонаселення Києво-Святошинського району Київської області.

Підготовлено аналітичні матеріали щодо практики поводження з інформаційними ресурсами на малих та середніх інноваційних підприємствах Житомирської області, запропоновано їх класифікацію щодо доцільної їх участі в роботі Європейської мережі EEN.

Результати НДР використано при розробці Концепції створення інформаційно-телекомунікаційного Технополісу Києво-Святошинського району Київської області, а також Головним управлінням економіки Житомирської облдержадміністрації під час реалізації Комплексної Програми підтримки малого підприємництва в Житомирській області.

^ Найважливіші наукові результати, отримані в результаті виконання теми:

Розроблено рекомендації щодо побудови інформаційних технологій підготовки прийняття управлінських рішень в умовах невизначеності використання інноваційного фактору розвитку економіки (Маліцький Б.А., Соловйов В.П., Сенченко В.В., Головатюк В.М., Кот О.В.).

Розроблено цілісний механізм організаційно-економічного забезпечення управління інноваційним розвитком регіону з використанням сучасних інформаційних технологій. Розроблено теоретичні положення та практичні підходи до вдосконалення інституційно-інфраструктурного забезпечення інноваційного розвитку мезорівня економіки (галузей, регіонів). Запропонована авторська концепція моделі системної оцінки інноваційної сприятливості економіки району дозволяє виявити територіальні особливості цього процесу, як основи удосконалення механізмів управління інноваційними процесами на місцевому, регіональному та загальнонаціональному рівнях.

Досліджено сучасну практику управління реабілітаційними процесами в радіоактивно забруднених регіонах України. Запропоновано матричну модель стратегічного управління інноваційним розвитком таких регіонів, в основу якої покладено критерії рівня розвитку інноваційного потенціалу та рівня забруднення навколишнього середовища. Методологічною основою моделі служить розроблена система критеріїв оцінки рівня розвитку інноваційного потенціалу. Основною перевагою запропонованої моделі є максимальне врахування внутрішніх і зовнішніх факторів детермінації кожного населеного пункту.

Досліджено принципи, алгоритми та інформаційні технології, які використовуються частіше за все в процесі побудови регіональних систем інформаційно-аналітичної підтримки органів місцевого самоврядування (Соловйов В.П., Сенченко В.В.)

Запропонованій до реалізації типовій інтегрованій ІАС органів місцевого самоврядування Києво-Святошинського району Київської області та її базових підсистем адміністративно-територіального розподілу та обліку народонаселення, на відміну від існуючих аналогів, притаманний міжвідомчий характер, що дозволить інформаційно забезпечити органи влади як на рівні адміністративної одиниці, так і на більш високому рівні ієрархії на основі єдиної ієрархічної бази даних, єдиної системи кодування і єдиних протоколів передачі даних. Такий підхід уперше в Україні дасть можливість інформаційно з'єднати різноманітні служби, відомства, організації, які функціонують на одній території (населений пункт, місто, район), виключити дублювання при зборі і зберіганні інформації і забезпечить оперативний, повний і достовірний обмін даних між ними.

Концепція створення єдиної територіальної автоматизованої інформаційної системи органів місцевого самоврядування як сукупність базових принципів, цілей, завдань, основних напрямків інформатизації повинна стати консолідуючою основою для всіх учасників інформаційних відносин, об'єднання зусиль яких є необхідною умовою для формування єдиного інформаційного простору України.

Інтеграція автоматизованої підсистеми «Обліку населення» і спеціалізованих автоматизованих інформаційних систем в єдиний інформаційний простір створює, на відміну від існуючих відомчих та територіальних ІАС, нову якість з погляду інформаційного забезпечення широкого круга потенційних абонентів. З'являються нові можливості оперативного рішення різноманітних статистичних і аналітичних задач, формування прогнозних оцінок по соціально-демографічному розвитку різних територій у складі адміністративної території та в цілому. Підвищується оперативність отримання комплексу зведених персональних даних по особі (в межах виділених повноважень). Забезпечується гнучка маршрутизація запитів при пошуку необхідної додаткової інформації. Забезпечується ефективний захист персональних даних від несанкціонованого доступу (у зв'язку з розподіленим характером інформації в інтегрованій мережі). При цьому зростає роль як всієї інтегрованої мережі, так і кожної з вхідних у неї систем, що сприятиме їх подальшому розвитку і вдосконаленню.

Уперше сформульовано сучасні принципи організаційно-економічного забезпечення управління розвитком регіону, яке передбачає створення проблемно-орієнтованої ІАС для об’єктивізації прийняття адміністративних рішень щодо використання інноваційного потенціалу регіону в інтересах соціально-економічного розвитку регіону. Це дозволяє підвищити рівень сприятливості середовища регіону до здобутків НТП, передбачає врахування впливу інновацій на розв’язання пріоритетних проблем регіонального розвитку (Маліцький Б.А., Соловйов В.П., Сенченко В.В.).

Досліджено практику застосування інформаційних технологій для цілей управління економікою Житомирського регіону. Проведені дослідження виявили неповноту та фрагментарність інформаційного середовища і, перш за все, – відсутність єдиного обліку інформаційних ресурсів та стандартів обміну інформацією між суб’єктами економічної діяльності. З цієї причини унеможливлюється ефективне управління господарством регіону в цілому та інноваційним сектором зокрема. Все це призводить до значних економічних витрат, не сприяє соціальній стабільності в суспільстві. Сформульовано та обґрунтовано першочергові задачі реалізації стратегії розвитку інформаційного простору регіону. Органам місцевої влади вкрай необхідні аналітичні системи, що базуються на сучасних інформаційних технологіях для підтримки процесу планування і управління, як оптимального інструменту для ухвалення рішень (Сенченко В.В., Лаповський Д.М.).

Розроблено концепцію побудови та сформульовано організаційно-методичні принципи функціонування регіональної системи інформаційно-аналітичної підтримки розвитку інноваційно активних малих та середніх підприємств (МСП) Житомирської області на базі сучасних мережних технологій, що сприятиме ресурсному та інформаційному забезпеченню малого та середнього підприємництва, а також розвитку зовнішньоекономічних та міжрегіональних зв’язків підприємств області (Соловйов В.П., Сенченко В.В.).

Для забезпечення умов просування інноваційних технологій підприємств області на зовнішні ринки та визначення інвестиційної привабливості підприємств уперше запропоновано створити можливість проведення фінансового аудиту зазначених підприємств за допомогою чотирьох груп показників: ліквідності, активності, заборгованості та прибутковості.

Для розв’язання цієї задачі можливо взяти за основу результати розробок Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України та Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України, які базуються на визначених світових методиках оцінки ефективності інвестованого та функціонуючого капіталу, ринкової доданої вартості, системи збалансованих показників, інвестиційної рентабельності грошового потоку тощо.

Ці методики, які забезпечують комп’ютерну обробку даних, з певним доповненням можна також використовувати для оперативної та обґрунтованої оцінки змін вартості послуг комунальних підприємств і інших підприємств, що надають послуги в комунальній сфері (вивіз сміття, пасажирські перевезення, оренда будинків, телебачення, обслуговування ліфтів тощо).

6. З метою розширення можливостей входження вчених та винахідників Житомирського регіону на європейський ринок технологій, а також для забезпечення доступу підприємств регіону до останніх розробок європейських вчених розроблено концепцію і структуру Центру трансферу технологій «Житомир інноваційний», який відрізняється від численних аналогів тим, що враховує досвід передових науково-інноваційних корпорацій щодо трансферу технологій у реальному секторі економіки України та буде функціонувати за методологію EEN у складі створеного консорціуму EEN-UA (Сенченко В.В.).

Для цілей оптимізації процесу трансферу технологій було розроблено оригінальне програмне забезпечення (ПО) «CTT 1.0», аналоги якого відсутні в Україні.

7. Спільно з науково-промисловим холдингом «Інноваційно-Технологічна Група» прийнято участь у створенні консорціуму EEN - UA (Enterprise Europe Network – Ukraine) у складі європейської мережі трансферу технологій EEN. Апробовано аналітичні матеріали щодо практики поводження з інформаційними ресурсами на підприємствах реального сектору економіки України, запропоновано їх класифікацію щодо доцільної участі в роботі модулів А, В, С мережі EEN, сформульовано методичні принципи підготовки технологічних профілів щодо пропозицій та запитів МСП Житомирської області з метою їх розміщення в мережі EEN, що сприятиме підвищенню їх конкурентоспроможності (Сенченко В.В.).

8. Уперше розглянуто основні принципи побудови і механізми реалізації Єдиної національної системи інформатизації України – міжвідомчої системи збору, зберігання, аналізу та поширення фінансової, економічної, господарської та іншої соціально значущої інформації, яка об'єднує між собою всі органи державної влади та місцевого самоврядування, бюджетні та позабюджетні фонди та організації, як по вертикалі, так і по горизонталі влади, формує єдиний інформаційний простір України, створює передумови для вдосконалення і розвитку їх діяльності, забезпечує високу ефективність управління всіма сферами діяльності при мінімально можливих витратах ресурсів, використовується в інтересах усіх органів державної влади та місцевого самоврядування, організацій і громадян України, є ключовим елементом електронного уряду України (Соловйов В.П., Сенченко В.В.)

9 Обґрунтовано положення, що інтеграція України до світових мереж трансферу технології має стати пріоритетним напрямом інноваційної політики держави. Це полягає зокрема в ширшому залученні світових транснаціональних корпорацій, прямих та венчурних іноземних інвесторів у розвиток інноваційної інфраструктури та реалізацію інноваційних проектів. Завдяки інтеграції до відповідних європейських структур, Україна може отримати шанси створення стратегічних альянсів з найбільшими зарубіжними операторами ринку, отримавши доступ до баз даних, бірж, фондів венчурного капіталу та до інших інформаційних та фінансових ресурсів (Маліцький Б.А., Соловйов В.П., Сенченко В.В.)

10. Розглянуто принципи функціонування віртуальних мережних структур як нової організаційно-технологічної форми створення наукових знань і інноваційної продукції. Визначено їх роль і перспективи розвитку в умовах сучасної економіки та інформаційно-комунікаційних технологій. Приведено концептуальні положення віртуального науково-інноваційного центру (Соловйов В.П., Сенченко В.В.)
^ Відомча тематика



«ІСТОРІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ У СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОМУ КОНТЕКСТІ» (затверджено постановою Бюро Відділення інформатики НАН України від 08.06.06 р., пр. №2)

У 2011 р. за результатами виконання теми підготовлено рукопис «Соціальна історія НАН України», тобто історія НАН України як цілого – найвищої інституції України, в суспільно-політичному контексті. Цю історію реконструйовано з широким залученням архівних матеріалів і документів у рамках періодизаційної схеми:

Передісторія Національної Академії наук України (кінець ХІХ – початок ХХ ст.). Суспільно-політи